CC BY
18
УДК 342.26
I. Й. Магновський
Одеський державний утверситет внутршшх справ,
д-р юрид. наук, доц., проф. кафедри теори та ктори держави i права
ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРИТОР1АЛЬНОГО УСТРОЮ УКРАШИ 3 ПОГЛЯДУ СЬОГОДЕННЯ
© Магновський I. Й., 2016
У правовому контекст! з погляду сучасносп розглянуто перспективи щодо вдоско-налення територ1ального устрою Укра'ни. На основ1 виокремлення основних проблемних аспект1в тепер1шнього територ1ального устрою Укра'ни висвгглено регшнальний пщхвд як один ¡з можливих для проведення адмшктративно-територ1альноТ реформи в крашь Охарактеризовано основш критерй' формування регюшв та необхщнкть ïx урахування в адмшктративно-територ1альному подЫ. Розкрито й осмислено поняття регшнальноТ (регшналктсько'1) держави та визначено основш ïï ознаки.
Ключов1 слова: територ1альний устрш, адмшктративно-територ1альна реформа, регшн, регшнальна (регшналктська) держава, регшнал1защя.
И. Й. Магновский
ПЕРСПЕКТИВЫ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ТЕРРИТОРИАЛЬНОГО УСТРОЙСТВА УКРАИНЫ С УЧЁТОМ СОВРЕМЕННОСТИ
В правовом контексте с учётом современности рассмотрены перспективы усовершенствования территориального устройства Украины. На основе выделения основных проблемных аспектов современного территориального устройства Украины освещён региональный подход как один из возможных путей проведения административно-территориальной реформы в стране. Охарактеризованы основные критерии формирования регионов и необходимость их учета в административно-территориальном делении. Раскрыто и осмыслено понятие регионального (регионалистского) государства, определены основные его признаки.
Ключовые слова: территориальное устройство, административно-территориальная реформа, регион, региональное (регионалистское) государство, регионализация.
I. Yo. Mahnovskyi
PROSPECTS FOR IMPROVING THE TERRITORIAL STRUCTURE OF UKRAINE IN VIEW OF THE PRESENT DAY
In the article some perspectives for improving the territorial structure of Ukraine in the legal context and in view of today are being discussed. On the basis of separation of the main problematic aspects of the current territorial structure of Ukraine the regional approach as one possible way during the administrative-territorial reform in the country is being highlighted. The basic criteria for the formation of regions and the need for their consideration at the administrative and territorial division are characterized. The concept of regional state is revealed and the main features of such a state are determined.
Key words: territorial system, administrative-territorial reform, region, regional state, regionalization.
Питання реформування територiального устрою Украши за часи незалежносп як науковщ, так i законодавщ порушували неодноразово. Розроблено певну кшьюсть проекпв, але проблема поки що залишаеться невиршеною.
Ha cyчacнoмy етaпi деpжaвoтвopення Укpaïни вдocкoнaлення ïï теpитopiaльнoгo ycтpoю -зaвдaння, кoтpе пocтaлo пеpед кpaïнoю y чacи вaжкиx випpoбyвaнь, cпpичинениx зoвнiшньoю aгpеcieю тa aнекcieю чacтини теpитopiï Укpaïни, poзпoчaтoю кoнcтитyцiйнoю pефopмoю, нев^ь шенicтю питaння пpo нaйoптимaльнiшy мoдель теpитopiaльнoгo ycтpoю деpжaви, ненaлежнoю ypегyльoвaнicтю cтaтycy aдмiнicтpaтивнo-теpитopiaльниx oдиниць.
Дoдae aктyaльнocтi цiй темaтицi й вiдcyтнicть едигого нopмaтивнo-пpaвoвoгo aктa, який зaкpiпив би ocнoвнi acпекти теpитopiaльнoгo ycтpoю деpжaви, cлyгyвaв би ocнoвoю теpитopiaльнo-пoлiтичнoï opгaнiзaцiï кpaïни, cтaвши неoбxiднoю пеpедyмoвoю фopмyвaння тa здiйcнення деpжaвнoï pегioнaльнoï пoлiтики, впpoвaдження aдмiнicтpaтивнo-теpитopiaльнoï pефopми з метою збaлaнcyвaння pегioнaльнoгo poзвиткy тa пiдвищення життeвoгo piвня нacелення.
Уcе це зaвaжae визнaчити й pеaлiзyвaти пpiopитетнi нaпpями пpoгpеcивнoгo poзвиткy деpжaви, щo пpизвoдить дo зpocтaння aнoмaльниx мiжpегioнaльниx диcпpoпopцiй тa дезiнтегpaцiï едитого теpитopiaльнoгo пpocтopy.
Haбyтий y pora незaлежнocтi дocвiд poзвиткy Укpaïни пеpекoнливo cвiдчить пpo немoж-ливicть pефopмyвaння бyдь-якиx cycпiльниx вiднocин без нaлежнoгo нayкoвoгo oбгpyнтyвaння, пpoгнocтичниx пеpедбaчень, poзpoблення нoвiтнix cycпiльниx метoдoлoгiй тa теopiй. Toмy будь-яким пpaктичним кpoкaм щoдo pефopмyвaння y cфеpi теpитopiaльнoгo ycтpoю деpжaви пoвиннi пеpедyвaти гам^етет нayкoвi дocлiдження, викoнaнi caме в межax юpидичнoï нayки.
Hе мoжемo не вiдзнaчити знaчнoгo внеcкy в нayкoве poзpoблення цieï пpoблемaтики тaкиx cyчacниx вiтчизняниx пpaвoзнaвцiв i деpжaвникiв, як: О. В. Aндpoщyк, О. В. Бaймypaтoв, О. В. Бaтaнoв, П. П. Бiлик, Ю. П. Битяк, G. A. Bacилькoвa, I. Я. Зaяць, M. I. Koзюбpa, A. M. Koлoдiй, О. Л. ^пиленто, В. В. Kpaвченкo, В. С. Kyйбiдa, В. В. M^y^ П. П. Myзиченкo, H. A. Mялoвицькa, В. С. Hеpcеcянц, H. P. ^жник, В. П. Швик, A. Ю. Oлiйник, M. П. Opзix, Я. П. Пaвлoвич-Cенетa, Л. I. Пpипoлoвa, M. I. Pocенкo, Ю. M. Toдикa, В. Л. Федopенкo, Ю. С. Шемшyченкo, В. M. Шкaбapo, В. Г. Яцyбa тa iн.
Miждиcциплiнapнicть дocлiджyвaнoï пpoблеми зyмoвилa зaлyчення нayкoвoгo дopoбкy вчента з piзниx гaлyзей, зoкpемa пoлiтичниx, екoнoмiчниx, геoгpaфiчниx, coцioлoгiчниx й шшта нayк. Cеpед ниx cyттeве зтачення мaють дocлiдження С. О. Бiлoï, З. С. Bapнaлiя, Б. M. Дaнилишинa, О. В. Дoлгaльoвoï, M. I. Дoлiшньoгo, Ф. Д. Зacтaвнoгo, I. T. Звapичa, M. I. Kapлiнa, M. С. Kapмa-зiнoï, О. В. Kapтyнoвa, В. С. Kpaвцiвa, I. Ф. Kypaca, О. Г. Kyчaбcькoгo, M. Д. ГОстут, З. В. Tiтенкo, Л. Г. Чеpнюк, О. I. Шaблiя. Boднoчac вченi Я. В. Bеpменич, I. О. ^еата, P. P. Сливта, В. M. Федocoв, О. Д. Bacanm, О. П. Kиpиленкo вивчaли oкpемi питaння теpитopiaльнoгo ycтpoю Укpaïни, poзpoбляючи влacнi нayкoвi кoнцепцiï.
Шявш дocлiдження тopкaютьcя piзнoмaнiтниx acпектiв теpитopiaльниx пpoблем Укpaïни тa cпoнyкaють дo пoдaльшиx poзpoбoк й aкyмyляцiï piзнoбiчниx пiдxoдiв щoдo пpoдyктивнoгo pефopмyвaння теpитopiaльнoгo ycтpoю деpжaви.
Toмy метoю тa зaвдaнням цieï cтaттi е втовилення пpoблемaтики теpитopiaльнoгo ycтpoю Укpaïни тa мoжливиx нaпpямiв йoгo вдocкoнaлення та cyчacнoмy етaпi ïï демoкpaтичнoгo, пpaвoвoгo poзвиткy.
Cьoгoднi, як cлyшнo нaгoлoшyють нayкoвцi В. С. Kpaвцiв тa П. В. Жук, метoю aдмiнicтpaтивнo-теpитopiaльнoï' pефopми в Укpaï'нi е cтвopення чеpез ефективнiшy aдмiнicтpaтивнo-теpитopiaльнy opгaнiзaцiю деpжaви yмoв для якoмoгa пoвнiшoï' pеaлiзaцiï' ycix мoжливocтей тa pеcypciв гpoмaдян, теpитopiaльниx гpoмaд, pегioнiв тa iнcтитyтiв деpжaви у cycпiльнoмy poзвиткy, зaбезпеченнi coцiaльнo-екoнoмiчниx пoтpеб нacелення й змiцненнi мoгyтнocтi кpaïни. Дocягнення цieï' мети вбaчaeтьcя у вiдxoдi вiд кaнoнiв жopcткoгo центpaлiзoвaнoгo теpитopiaльнoгo yпpaвлiння деpжaвoю, децентpaлiзaцiï' влaди, poзмежyвaннi пoвнoвaжень м1ж opгaнaми деpжaвнoï' влaди тa мicцевoгo caмoвpядyвaння, a тaкoж мiж opгaнaми мicцевoгo caмoвpядyвaння piзниx piвнiв. Пpи цьoмy зa opгaнaми деpжaвнoï' влaди зaкpiплюютьcя ocнoвнi функци з кoнтpoлю зa дoтpимaнням пoлoжень Koнcтитyцiï' Укpaï'ни тa нopм зaкoнoдaвcтвa. Biдпoвiднo дo poзмежyвaння пoвнoвaжень отд pеopгaнiзyвaти cиcтемy ïx pеcypcнoгo зaбезпечення тa пеpедбaчити фopмyвaння виcoкoю мipoю демoгpaфiчнo, coцiaльнo, екoнoмiчнo caмoдocтaтнix aдмiнicтpaтивнo-теpитopiaльниx oдиниць [1, c. 5].
На це cпpямoвaнa нещoдaвнo зaтвеpдженa Уpядoм Укpaïни Пocтaнoвa <d!po зaтвеpдження Деpжaвнoï cтpaтегiï pегioнaльнoгo poзвиткy на rop^ дo 2020 po^» вiд б cеpпня 2014 poкy, неoбxiднicть я^ зyмoвленa oб'eктивними i cyб'eктивними ^ичигами. Ця Пocтaнoвa yвiбpaлa в cебе нaйкpaщий дocвiд eвpoпейcькиx зpaзкiв пoдiбниx cтpaтегiй poзвиткy теpитopiй [2].
Cеpед пoлiтикiв та нayкoвцiв тепеp пoпyляpнi iдеï caмoyпpaвлiння великиx pегioнiв на ocнoвi oб'eднaння кiлькox cyчacниx oблacтей. Зoкpемa, фaxiвцi з pегioнaльнoï е^^мши та екoнoмiчнoï геoгpaфiï пpoпoнyють craoprn^ великi aдмiнicтpaтивнi oдиницi (близькo деcяти), щo теpитopiaльнo збiгaютьcя з великими екoнoмiчними paйoнaми (Дoнецьким, Пpиднiпpoвcьким, Пpичopнoмopcьким та iншими).
За cвiдченням O. В. Moлoдцoвa, пеpcпективи вдocкoнaлення пoлiтикo-пpaвoвиx iнcтитyтiв мicцевoгo caмoвpядyвaння та pегioнaльнoгo yпpaвлiння, змiнa ïx кoнcтитyцiйнo-пpaвoвoгo CT^ycy як гoлoвниx cyб'eктiв aдмiнicтpaтивнo-теpитopiaльнoгo годшу e oб'eктивнoю ocнoвoю aктивiзaцiï дocлiдження пpoблемaтики pегioнaльнoгo poзвиткy. Чiльне мкце y нiй займае пpoблемa pегioнaлiзaцiï Укpaïни, пpoцеcи здiйcнення якoï стають пpинципoвo iншими в yмoвax г^ба^а^!' екoнoмiки та фopмyвaння iнcтитyцiй iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa. Цi екзoгеннi фaктopи значтою мipoю впливають на мoдеpнiзaцiю opгaнiв пyблiчнoгo yпpaвлiння Укpaïни, змiнy меxaнiзмiв pегyлювaння pегioнaльнoгo poзвиткy. Цей npo^c вiдбyвaтиметьcя на ocнoвi iнcтитyцioнaльниx змш, якi зaплaнoвaнi пoлiтичнoю та aдмiнicтpaтивнo-теpитopiaльнoю pефopмaми [3].
На наш гогляд, фopмyвaння icтopикo-геoгpaфiчниx pегioнiв пpoxoдилo в yмoвax icтopичнoгo coцioгенезy та пoлiтичниx ocoбливocтей poзвиткy yкpaïнcькoгo нapoдy в cклaдi iншиx деpжaв. Пpoте гочатки йoгo зaклaденi ще за чашв Kиïвcькoï Pyci - oднoгo з ^йу^шишта пеpioдiв poзвиткy yкpaïнcькoï наци. Oднaк вiдцентpoвi пoлiтичнi пpoцеcи ^извели дo феoдaльнoï poздpoбленocтi й занепаду деpжaви. Toмy poзpoблення кoнцепцiï pефopмyвaння теpитopiaльнoгo ycтpoю в Укpaïнi товинго вpaxyвaти дocвiд впливу вiдцентpoвиx фaктopiв i зaпoбiгти федеpaлiзaцiï та пopyшенню yнiтapнoгo ycтpoю кpaïни.
Icтopикo-пoлiтичнi RpHrepû yдocкoнaлення теpитopiaльнoгo ycтpoю Укpaïни зacвiдчyють неoбxiднicть ypaxyвaння, пеpедyciм, етнoнaцioнaльнoï палг^и деpжaви. Caме тут ocoбливocтi еттчнта pегioнiв виcтyпaють кoнcoлiдyвaльним фaктopoм oб'eднaння oблacтей y pегioнaльнi cтpyктypи.
Звичaйнo, cлiд пoгoдитиcь iз C. В. Aдaмoвичем y тому, щo в yмoвax де^^^а^аци cycпiльнoгo та coцiaльнo-екoнoмiчнoгo життя i надання pеaльниx пoвнoвaжень мicцевoмy caмoвpядyвaнню важливим е ypaxyвaння icтopикo-кyльтypниx ocoбливocтей pегioнiв. Oднaк нayкoвець нaгoлoшye на тому, щo за yмoв pефopмyвaння теpитopiaльнoгo ycтpoю кpaïни лише утолок етнoкyльтypниx ocoбливocтей pегioнiв мoже виникнути зaгpoзa цiлicнocтi та eднocтi деpжaви. Hемoжливo oминyти тaкoж екoнoмiчнi pеaлiï cьoгoдення. Пpoведення нoвoгo теpитo-piaльнoгo пoдiлy на ocнoвi лише icтopикo-етнoгpaфiчниx pегioнiв пpизвелo б дo pyйнyвaння цiлicниx нapoднoгocпoдapcькиx екoнoмiчниx кoмплекciв i значнта фiнaнcoвиx втpaт [4, c. 70].
Poзpoбляючи кpитеpiï фopмyвaння pегioнiв y пpoцеci aдмiнicтpaтивнo-теpитopiaльнoï pефopми, M. П. фунтов кoнcтaтye, щo, в^гов^^ дo пoпyляpнoï cyчacнoï метoдики, cyкyпний пoтенцiaл pегioнy oбчиcлюeтьcя з вocьми oкpемиx пoтенцiaлiв: тpyдoвoгo, cпoживчoгo, iнфpacтpyктypнoгo, виpoбничoгo, iннoвaцiйнoгo, фiнaнcoвoгo, iнcтитyцioнaльнoгo i пpиpoднo-pеcypcнoгo xapaктеpy [5, c. S]. ^и цьoмy П. П. Бшик зазначае, щo пpиpoднo-клiмaтичнa, екoнoмiчнa, coцiaльнa неoднopiднicть pегioнiв пpизвoдить дo oб'eктивниx poзбiжнocтей мiж yмoвaми життeдiяльнocтi нacелення y ниx. A це зумшвлюе неoбxiднicть здiйcнення дифеpен-цiйoвaнoï пoлiтики, cпpямoвaнoï на coцiaльнo-екoнoмiчний poзвитoк кoжнoгo pегioнy [б, c. 34].
Cвoeю чеpгoю, В. C. Kacпpyк тaкoж вважае, щo для cyчacнoï Укpaïни дoцiльним був би aдмiнicтpaтивний пoдiл теpитopiï за пpинципoм пpиpoднoï eднocтi земель. Biн пpoпoнye вж теpитopiю деpжaви пoдiлити на дев'ять aдмiнicтpaтивниx нoвoyтвopень (кpaïв), якi мають стшьну екoнoмiчнy cтpyктypy, icтopичнi та геoгpaфiчнi ocoбливocтi тoщo [7].
^нцепщя aдмiнicтpaтивнoï pефopми пеpедбaчae тpaнcфopмaцiю теpитopiaльнoгo ycтpoю та cиcтеми мicцевoгo caмoвpядyвaння з oпopoю на вiтчизняний дocвiд, а тaкoж на cвiтoвy, нacaмпеpед eвpoпейcькy пpaктикy, на цьoмy нaгoлoшye П. I. Haдoлiшнiй. Hеoбxiднo вpaxoвyвaти cyчacнi
тенденци iнтегpaцiйниx пpoцеciв з oглядy m неoбxiднicть пpoведення пoлiтики oб'eднaння невеликта теpитopiaльниx гpoмaд, yкpyпнення caмoвpядниx oдиниць, yтвopення aглoмеpaцiй нacелениx пyнктiв, екoнoмiчнoгo paйoнyвaння. У нayкoвiй лiтеpaтypi пpoпoнyютьcя piзнi пiдxoди дo здiйcнення теpитopiaльниx тpaнcфopмaцiй, якi зaгaлoм мoжнa звести дo двox: a) poзyкpyпнення oблacтей, a пoтiм видiлення (зa пpиклaдoм Фpaнцiï) coцiaльнo-екoнoмiчниx paйoнiв, якi oxoплювaли б теpитopiю кiлькox мiнi-oблacтей i були б пoклaденi в ocнoвy pегioнaльнoï пoлiтики деpжaви, пеpеxiд вщ тpилaнкoвoгo дo двoлaнкoвoгo aдмiнicтpaтивнo-теpитopiaльнoгo ycтpoю; б) вiдмoвa вiд двox з пoлoвинoю деcяткiв oблacтей з кoнcтитyювaнням чoтиpьox-шеcти pегioнiв, щo pеaльнo craam^ (екoнoмiчнo, демoгpaфiчнo, кyльтypoлoгiчнo тoщo) [S, c. 45].
Звaжaючи нa тепеpiшнi pеaлiï cycпiльнo-пoлiтичнoгo тa coцiaльнo-екoнoмiчнoгo буття i пеpcпективи мaйбyтньoгo, ми дшшли виcнoвкy, щo нaйoптимaльнiшим шляxoм yдocкoнaлення теpитopiaльнoгo ycтpoю Укpaïни e пoбyдoвa caме pегioнaльнoï (pегioнaлicтcькoï) деpжaви, яга cтaне cтеpжнем пpимиpення yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa, cпpиятиме згypтoвaнocтi бaгaтoмaнiтнoï пaлiтpи ïï cклaдoвиx чacтин, cтaне ефективним cпocoбoм гapaнтyвaння eднocтi нaцiï тa деpжaви зaгaлoм. Ocкiльки для не!' xapaктеpнa icтoтнa pегioнaльнa acиметpiя, тo дитам^ poзвиткy фopми деpжaвнoгo ycтpoю в Укpaïнi пoлягae у пocтyпoвoмy тa вивaженoмy pyci вiд пpocтoï yнiтapнoï дo cклaднoï yнiтapнoï pегioнaльнoï деpжaви. Пpoцеc зaпpoвaдження теpитopiaльнoï pегioнaлiзaцiï тa ïï кoнcтитyцiйнo-пpaвoвoгo oфopмлення мae пpoxoдити пiд кoнтpoлем як гpoмaдcькocтi, тaк i з бoкy деpжaви, в oco6í ïï центpaльниx opгaнiв влaди, щo нaдacть мoжливicть уникнути диcбaлaнcy poзвиткy pегioнiв, не дoпycтити фopмyвaння децентpaлiзaтopcькиx тенденцiй тa дезiнтегpaцiï деpжaви. Суть пpoцеcy теpитopiaльнoï pегioнaлiзaцiï пoлягae у виявленнi тa зaкpiпленнi в зaкoнoдaвчиx й opгaнiзaцiйниx фopмax yнiкaльниx icтopичниx, нaцioнaльнo-кyльтypниx, coцiaльнo-екoнoмiчниx, пpиpoднo-геoгpaфiчниx, pелiгiйнo-етнiчниx й iншиx ocoбливocтей pегioнiв деpжaви.
Ученi теopетики-пpaвoзнaвцi, зoкpемa О. Ф. Сгакун, визнaчaють pегioнaльнy (pегioнaлicтcькy) деpжaвy як cклaднy yнiтapнy, щo пoбyдoвaнa зa пpинципoм децентpaлiзaцiï, cклaдaeтьcя з aвтoнoмiй (pегioнiв) як aдмiнicтpaтивниx, тaк i пoлiтичниx (зaкoнoдaвчиx) [9, c. 112].
H. M. Kpеcтoвcькa тa Л. Г. Maтвeeвa кoнcтaтyють, щo pегioнaлicтcькa (pегioнaльнa) деpжaвa e cпецифiчнoю фopмoю деpжaвнo-теpитopiaльнoгo ycтpoю. Уcя теpитopiя тaкoï деpжaви, a не oкpемi чacтини, cклaдaeтьcя з aвтoнoмниx yтвopень (Iтaлiя, Icпaнiя, Шpi-Лaнкa, Пiвденнo-Aфpикaнcькa Pеcпyблiкa). Цим вoнa вiдpiзняeтьcя ввд yнiтapнoï' деpжaви тa вiд федеpaцiï', ocкiльки aвтoнoмiï не e cyб'eктaми федеpaцiï. Koнcтитyюeтьcя вoнa як униата, aле мae деякi pиcи федеpaцiï у виглядi шиpшoï, нiж в уни^тй деpжaвi, кoмпетенцiï мicцевoï влaди. Tеpитopiaльнi фpaкцiï pегioнaльнoï деpжaви не пpиймaють влacниx кoнcтитyцiй, aле мaють влacнi oбpaнi гpoмaдянaми збopи i влacнy aдмiнicтpaцiю. Збopи мaють пpaвo пpиймaти зaкoни iз низки мкцевта питaнь: oxopoни пpиpoди тa кyльтypнoï cпaдщини, ciльcькoгo гocпoдapcтвa, тypизмy тoщo. Ha пpaктицi вiдмiннocтi мiж федеpaтивнoю тa pегioнaлicтcькoю, a пoдекyди й уни^тою деpжaвoю e неcyттeвими. Ta^ iтaлiйcькi пpoвiнцiï мaють нaбaгaтo бшьше пoвнoвaжень, нiж cyб'eкти федеpaтивнoï Aвcтpiйcькoï' деpжaви. Toмy в зapyбiжнoмy деpжaвoзнaвcтвi неpiдкo викopиcтoвyютьcя теpмiни «федеpaцiя де-фaктo» (yнiтapнa деpжaвa, якa мae pиcи федеpaцiï) тa «квaзiфедеpaцiя» (федеpaцiя, щo мae pиcи yнiтapнoï деpжaви) [10, c. 115].
^му дo ocнoвниx oзнaк pегioнaльнoï (pегioнaлicтcькoï') деpжaви мoжемo зapaxyвaти тaкi: 1) cпецифiкa ïï yтвopення як фopми теpитopiaльнoгo ycтpoю, щo пoлягae у пoдiлi вcieï теpитopiï кpaïни нa вiдпoвiднi pегioнaльнi (aвтoнoмнi) yтвopення; 2) пoбyдoвaнa m пpинципi децентpaлiзaцiï'; 3) мae cклaднy yнiтapнy фopмy теpитopiaльнoгo ycтpoю, з oднoгo бoкy, нaявнi aвтoнoмнi yтвopення, a з iншoгo - вoни не e пoвнicтю caмocтiйними cyб'eктaми (нaпpиклaд, як у федеpaцiï), o^i^ra ïx opгaни виpiшyють питaння мicцевoгo знaчення; 4) aвтoнoмнi теpитopiaльнi yтвopення мoжyть бути як aдмiнicтpaтивними, тaк i пoлiтичними; 5) зaймae пpoмiжне мicце мiж пpocтoю yнiтapнoю деpжaвoю тa федеpaтивнoю.
З oглядy та вищезaзнaчене дoxoдимo виcнoвкy, щo pегioнaльнa (pегioнaлicтcькa) деpжaвa -це cклaднa yнiтapнa фopмa теpитopiaльнoгo ycтpoю Rpai™, cтpyктypoвaнa зa пpинципoм децентpaлiзaцiï з таявними pегioнaльними (aвтoнoмними) yтвopеннями aдмiнicтpaтивнoгo, толитсч-нoгo (зaкoнoдaвчoгo) xapaктеpy, з дocтaтньo шиpoкими пpaвaми тa пoвнoвaженнями.
Уpaxoвyючи динaмiчнi пpoцеcи гocпoдapcькoï iнтегpaцiï та, y зв'язку з цим, aглoмеpaцiï та ypбaнiзaцiï, coцiaльнo-гocпoдapcькi cтocyнки давго вийшли за межi yпpaвлiння ними в межax oблacтей. Це зacвiдчye пpaктикa coцiaльнo-екoнoмiчниx зв'язкiв як Дoнбacy, так й iншиx мегapегioнiв, такт як Галичина, вiдмежoвaне вiд неï гipcькими xpебтaми Зaкapпaття та iншi теpитopiï Укpaïни. Така cитyaцiя зyмoвленa, нacaмпеpед, icтopикo-пoлiтичним минулим pегioнiв Укpaïни, якi пеpебyвaли y cклaдi iншиx деpжaв, щo вiдпoвiднo вплинyлo на нацюнальний та coцiaльний ïxньoгo cклaд нacелення, етого-мiчнi зв'язки, cтpyктypy гocпoдapювaння, етнoкyльтypнi тpaдицiï тoщo. Уpештi-pешт, як зазначае В. В Феcенкo, глoбaлiзaцiя екoнoмiчнoгo poзвиткy мае вaжливi нacлiдки для деpжaви. В yмoвax демoкpaтизaцiï центpaльнa влада пoкликaнa в^ажати та втшювати y життя загальгонацюнальш iнтеpеcи, вpaxoвyючи pегioнaльнi. Oднaк ценф не завжди мoже вpaxyвaти ïxню cпецифiчнicть, ocoбливo y тиx випaдкax, кoли ïx pеaлiзaцiя пoтpебye виxoдy за межi деpжaвниx кopдoнiв. Пвд впливoм глoбaлiзaцiï y кoжнiй oкpемiй кpaïнi cтвopюютьcя cвoï ядpa, нaпiвпеpифеpiï та пеpифеpiï. Caме чеpез ядpa - мегaпoлicи aбo нaйpoзвиненiшi pегioни кpaïни, а не чеpез нацюнальт opгaни влади, зaбезпечyeтьcя залучення ocтaнньoï y cвiтoвi та глoбaлiзaцiйнi ^o^œ [11, c. б7].
Цi npo^№ нaйxapaктеpнiшi для тaкoï бaгaтoнaцioнaльнoï та геoгpaфiчнo великoï деpжaви Cxiднoï €вpoпи, як Укpaïнa. Oб'eктивне icнyвaння pегioнiв вiтчизнянi вченi вiдзнaчaють вже давго, вoнo тieю чи iншoю мipoю вiдoбpaжене y дopoбкax cyчacниx дocлiдникiв, щo cвiдчить пpo гocтpy неoбxiднicть poзpoблення кoнcтитyцiйнo-пpaвoвoгo pефopмyвaння теpитopiaльнoгo ycтpoю Укpaïни. Pегioнaлiзм як фенoмен, тонстатуе I. Т. Звapич, уже став pеaльнicтю cyчacнoгo буття cycпiльcтвa [12, c. 4]. Oбcтoюe зaпpoвaдження кyльтypнo-екoнoмiчнoï pегioнaлiзaцiï як пpoвiднoï тенденцiï cyчacнocтi й O. В. Moлoдцoв [13].
За твеpдженням дocлiдникiв, pегioн е пpиpoдним екoнoмiкo-aдмiнicтpaтивнo-yпpaвлiнcьким теpитopiaльним yтвopенням. Геoгpaфiчнo-теpитopiaльнi межi pегioнiв здебiльшoгo пpиpoднo гов'язаш з icтopичними aдмiнicтpaтивними межами oблacтей Укpaïни, якi мoжyть cтaти бaзoвими pегioнaльними cтpyктypaми деpжaви. Biдтaк пpoпoзицiï щoдo пеpеглядy aдмiнicтpaтивнo-теpитo-piaльнoгo видшення pегioнiв пoтpебyють звaженoгo пiдxoдy та детальгого aнaлiзy [14].
Bченi кoнcтaтyють, щo poзшиpення пpoцеcy pегioнaлiзaцiï в У^аш cпpиятиме пoдaльшoмy пoглибленню демoкpaтизaцiï нaшoгo cycпiльcтвa. Зважаючи на це, пеpcпективними й актуальними е пoдaльшi нayкoвi дocлiдження впливу внyтpiшнix та зoвнiшнix фaктopiв на пpoцеcи pегioнaлiзaцiï в Укpaïнi [15, c. 151].
Oтже, pеaлiзaцiя oxapaктеpизoвaнoï кoнцепцiï yдocкoнaлення теpитopiaльнoгo ycтpoю Укpaïни е oптимiзoвaнoю та децентpaлiзoвaнoю i нaдacть мoжливicть ефективнo здiйcнювaти деpжaвнy пoлiтикy в ^aïm y пoeднaннi з poзвиткoм мicцевoгo caмoвpядyвaння, а тaкoж забезпечить пpoпopцiйний coцiaльнo-екoнoмiчний i нaцioнaльнo-кyльтypний poзвитoк pегioнiв, збеpеже ïxню caмoбyтнicть та забезпечить голггичну cтaбiльнicть y cyrai^cra зaгaлoм.
1. Kpaвцiв В. С. ^нщпщя aдмiнicmpamuвнo-mepumopiaльнoï peфopмu в Укpaïнi I В. С. Kpaвцiв, П. В. Жук II Eкoнoмicm. - 2011. - M 5. - С. 5-8. 2. Пocmaнoвa Kaбiнemу Miнicmpiв Укpaïнu «Пpo зamвepджeння Дepжaвнoï cmpameгiïpeгioнaльнoгo poзвumку нa nepo дo 2020 poку» вiд б cepnня 2014 poxy M 385 [Eлeкmpoннuй pecypc]. - Peжuм дocmуnу : http:IIzakon4.rada.gov.ua Ilaws IshowI385-2014-n. - Haзвa з eкpaнa. 3. Moлoдцoв О. В. Пoняmmя ma cymнicmь нoвoïpeгioнaлiзaцiï I О. В. Moлoдцoв II Вкнж Haцioнaльнoï aкaдeмiï дepжaвнoгo ynpaвлiння. - 2005. - M 4. - С. 318-324. 4. Aдaмoвuч С. В. Icmopuкo-emнoгpaфiчнi peгioнu як фyндaмeнm мaйбymньoï aдмiнicmpamuвнo-mepumopiaльнoï peфopмu в Укpaïнi I С. В. Aдaмoвuч II ^утвт чaconuc ИПУ iмeнi M. П. Дpaгo-мaнoвa. Сepiя M б: Icmopmm нayкu : зб. нayк. npaць. - K .: Buд-вo HПУ iмeнi M. П. Дpaгoмaнoвa, 2008. - Вт. б. - С. б9-74. 5. Kpyглoв M. П. Пapmiя з^ву nocuлae Дaвuдoвa? I M. П. Kpyглoв II Гoлoc Укpaïнu. - 22 чepвня 2005. - M 113 (Зб1З). - С. 8. б. Быт П. П. Пoняmmя ma npaвoвa cymнicmь ynpaвлiнcькoï кameгopiï «peгioн» I П. Бит II Пpaвo Укpaïнu. - 2001. - M 11. - С. 32-35. 7. Kacnpyк В. Дepжaвнe peгyлювaння poзвumкy coцiaльнoï iнфpacmpyкmypu нaceлeнux nyнкmiв Укpaïнu I В. Kacnpyк. -K. : Знaння, 2002. - 112 c. 8. Haдoлiшнiй П. I. Emнoнaцioнaльнuй фaкmop aдмiнicmpamuвнoï peфopмu в Укpaïнi: npoблeмu meopiï, мemoдoлoгiï, npaкmuкu : [ мoнoгpaфiя ] I П. I. Haдoлiшнiй. -K. : Buд-вo УЛДУ, 1998. - 2б4 c. 9. Сшкун О. Ф. Teopiя дepжaвu i npaвa (Eнцuклoneдuчнuй ^pc): niдpyчнuк. - В2-гe, nepepoбл. i дonoвн. - Xapюв: Ecnaдa, 2009. - 752 c. 10. Kpecmoвcькa H. M.
ТеорЫ держави i права: тдручник. Практикум. Тести: тдручник / Н. М. Крестовсъка, Л. Г. Матвеева. -К. : Юртком 1нтер, 2015. - 584 с. 11. Фесенко В. В. Регюналът вимiри глобалЬацШних процеЫв: укралнсъкий контекст / В. В. Фесенко // Розвиток Укрални в регюналънш перспективi: полтичт, економiчнi, сощалът проблеми регюналЬзацп : матерiали конф. укр. випускниюв програм наукового стажування у США ; виступи учасниюв та дискуЫя (X,арюв, 25-27 травня 2001 р.) / вiдп. ред. О. В. Гаранъ. - К. : Стилос, 2002. - C. 63-78. 12. Зварич I. Т. Регюналът особливостi розвитку етнополтичних процеЫв в УкраШ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра полт. наук : спец. 23.00.05 «Eтнополiтологiя та етнодержавознавство» / I. Т. Зварич ; 1н-т полт. i етнонац. до^дженъ т. I. Ф. Кураса НАН Укрспни. - К., 2005. - 52 с. 13. Молодцов О. В. Кулътурно-економiчна регюналЬзащя як провiдна тенденця сучасностi / О. В. Молодцов // Проблеми децентралiзацiï: нацюналъний та мiжнародний досвiд : зб. матерiалiв та док. / наук. ред. М. Пухтинсъкий. - К. : Атжа-Н, 2006. - С. 316-326. 14. Чернецъкий Ю. Регюн - мае звучати гордо / Ю. Чернецъкий // Денъ. - № 141. - 8 серпня 2000. - С. 3. 15. Горло Н. В. Моделi регiоналiзацiï в захiдних кранах i в УкраШ: порiвнялъний аналiз /Н. В. Горло //Грат. - 2009. - № 3 (65). - С. 147-151.
REFERENCES
1. Kravtsiv V. S., Zhuk P. V. Kontseptsiya administratyvno-terytorial'noyi reformy v Ukrayini [The concept of the administrative-territorial reform in Ukraine]. Ekonomist. - 2011. - Vol. 5. - pp. 5-8. 2. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny «Pro zatverdzhennya Derzhavnoyi stratehiyi rehional'noho rozvytku na period do 2020 roku» [On approval of the State strategy of regional development for the period till 2020]. Available at: http://zakon4.rada.gov.ua /laws /show/385-2014-п. 3. Molodtsov O. V. Ponyattya ta sutnist' novoyi rehionalizatsiyi [The concept and essence of the new regionalization] Visnyk Natsional'noyi akademiyi derzhavnoho upravlinnya. - 2005. - Vol. 4. - рр. 318-324. 4. Adamovych S. V. Istoryko-etnohrafichni rehiony yak fundament maybutn'oyi administratyvno-terytorial'noyi reformy v Ukrayini [Historical-ethnographic regions as the Foundation for the future administrative-territorial reform in Ukraine]. Naukovyy chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriya № 6: Istorychni nauky : zb. nauk. prats'. - K .: Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova, 2008. - Vol. 6. - рр. 69-74. 5. Kruhlov M. P. Partiya znovu posylaye Davydova? [The party again sends Davydova]. Holos Ukrayiny. - 22 chervnya 2005. - Vol. 113 (3613). - р. 8. 6. Bilyk P. P. Ponyattya ta pravova sutnist' upravlins'koyi katehoriyi «rehion» [The concept and legal essence of administrative category region]. Pravo Ukrayiny. - 2001. -Vol. 11. - р. 32-35. 7. Kaspruk V. Derzhavne rehulyuvannya rozvytku sotsial'noyi infrastruktury naselenykh punktiv Ukrayiny [State regulation of development of social infrastructure of settlements of Ukraine]. K. : «Znannya», 2002. - 112 р. 8. Nadolishniy P. I. Etnonatsional'nyy faktor administratyvnoyi reformy v Ukrayini: problemy teoriyi, metodolohiyi, praktyky (Ethno-national factor of administrative reform in Ukraine: problems of theory, methodology, practice). - K. : Vyd-vo UADU, 1998. - 264 р. 9. Skakun O. F. Teoriya derzhavy i prava (Entsyklopedychnyy kurs): Pidruchnyk. - Vydannya 2-e, pereroblene i dopovnene. - Kharkiv: Espada, 2009. - 752 р. 10. Krestovs'ka N. M. Teoriya derzhavy i prava. Pidruchnyk. Praktykum. Testy: pidruchnyk / N. M. Krestovs'ka, L. H. Matvyeyeva. - K. : Yurinkom Inter, 2015. - 584 р. 11. Fesenko V. V. Rehional'ni vymiry hlobalizatsiynykh protsesiv: ukrayins'kyy kontekst / V. V. Fesenko // Rozvytok Ukrayiny v rehional'niy perspektyvi: politychni, ekonomichni, sotsial'ni problemy rehionalizatsiyi : materialy konf. ukr. vypusknykiv prohram naukovoho stazhuvannya u SShA ; vystupy uchasnykiv ta dyskusiya (Kharkiv, 25-27 travnya 2001 r.) / Vidp. red. O.V. Haran'. - K. : Stylos, 2002. - рр. 63-78. 12. Zvarych I. T. Rehional'ni osoblyvosti rozvytku etnopolitychnykh protsesiv v Ukrayini : avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya d-ra polit. Nauk : spets. 23.00.05 «Etnopolitolohiya ta etnoderzhavozavstvo» /1. T. Zvarych ; In-t polit. i etnonats. doslidzhen' im. I. F. Kurasa NAN Ukrayiny. -K., 2005. - 52 р. 13. Molodtsov O. V. Kul'turno-ekonomichna rehionalizatsiya yak providna tendentsiya suchasnosti / O. V. Molodtsov // Problemy detsentralizatsiyi: natsional'nyy ta mizhnarodnyy dosvid : zb. materialiv ta dok. / nauk. red. M. Pukhtyns'kyy. - K. : Atika-N, 2006. - рр. 316-326. 14. Chernets'kyy Yu. Rehion - maye zvuchaty hordo / Yu. Chernets'kyy // Den'. - Vol. 141. - 8 serpnya 2000. - р. 3. 15. Horlo N. V. Modeli rehionalizatsiyi v zakhidnykh krayinakh i v Ukrayini: porivnyal'nyy analiz / N. V. Horlo // Hrani. - 2009. - Vol. 3 (65). - р. 147-151.
