CC BY
22
¡БЭК 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2014, ВИП. 11
УДК 316.66:378.018
Н.П Пашина
ГРОМАДЯНСЬКА 1ДЕЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ П0Л1ТИЧН01 1ДЕНТИЧНОСТ1УКРА1НСЬКИХ ГРОМАДЯН
Анал1зуетъся ролъ та вплив громадянсъког /дег на полтичну 1дентичтстъ украгнсъких громадян, формування консолгдованог национальног полгтичног 1дентичност1 в Украгт. 3 використанням системно-факторного методу досл1джуютъся проблеми розвитку громадянсъког /дег в сучаснт Украш.
Ключов1 слова: полгтична 1дентичтстъ, громадянсъка /дея, нацюналъна консолидация, соцгалъний каптал, соцгалъний дгалог.
Питания про пол!тичну !дентичн!сть е одним з найб!льш актуальних у пер!од незалежност!. Це обумовлено тим, що зм!цнення пол!тично! нацп та держави, вир!шення завдань демократично! трансформац!! можливе т!льки на основ! загальних !дентиф!кац!йних ор!ентир!в б!льшост! населення. У той же час темпи ! стан процесу формування колективно! пол!тично! !дентичност! в сучасн!й Украш! не в!дпов!дають потребам в консол!дац!! зусиль сусп!льства для проведення ефективних демократичних реформ.
Застосування «громадянського п!дходу» до процес!в становлення пол!тично! !дентичност!, коли приналежн!сть до сп!льноти визначаеться громадянством !ндив!да, грунтуеться на понятт! «народного суверен!тету», затвердженн! л!беральних ц!нностей. Еволюц!я громадянсько! !де! в!дбувалась в русл! л!берально! пол!тично! традиц!! в державах Заходу. Пол!тичн! сп!льноти, що утворилися в рамках таких держав, фактично стали основою створення загальнонац!онально! !дентичност!, яка формуеться над етнокультурними !дентичностями груп. Загальнонац!ональна !дентичн!сть потребуе формування здатност! та спроможност! сусп!льства домовитися про правила сп!в!снування, сп!льн! ц!нност!, як! й лег!тим!зують режим, правила сусп!льно! та пол!тично! повед!нки. В негомогенних, тобто в розколотих сусп!льствах, шлях досягнення такого специф!чного консенсусу, ймов!рно, можливий через пошук певного сусп!льного компром!су. Останн!й стае методом розв'язання конфл!кт!в усередин! складного сусп!льства, складовою ухвалення сусп!льно значимих р!шень та супроводжуе процес формування сп!льно! громадсько! !дентичност!. Саме громадянська !дентичн!сть дозволяе усувати протир!ччя м!ж пол!тикою !дентичност! ! пол!тикою в!дм!нност!: не заперечуючи в!дм!нностей, вона шукае форми !хнього узгодження на основ! прихильност! принципу р!вност! ! свободи. Так! процеси сьогодн! характерн! для Укра!ни, хоча й супроводжуються актуал!зац!ею негативних етностереотип!в, особливостями формування рег!ональних !дентичностей, !хн!м включенням до загальноукра!нського контексту, в!дм!нностями у розум!нн! громадянами геопол!тичного майбутнього та подальшого соц!окультурного розвитку. Процеси демократизац!! та !! консол!дац!! можуть сприяти формуванню в Укра!н! пол!тично! нацп, в!днаходженню шлях!в та механ!зм!в, як! б усували проблеми розколотост! сусп!льства, поеднували р!зн! колективн! !дентичност!, затверджували в!дпов!дн! правила сусп!льно! гри, шукали порозум!ння м!ж «групами !нтерес!в» та сусп!льними секторами. Це шлях наближення консол!дац!! демократ!!.
Проблеми !дентичност!, !! теоретичн! та прикладн! аспекти викладен! у працях заруб!жних учених: П. Бергера, М. Кастельса, В. Лапк!на, Т. Лукмана, Г. М!ненкова, У.
185
Miшлep, I. Hoймaннa, B. Шиита, C. Пepeгyдoвa, O. Пoпoвoï, T. Paйcc, P. Poyз, I. Ceмeнeнкo, Дж. Cepлi, E. Cмiтa, Ю. Гaбepмaca, C. Xaнтiнгтoнa, Ф. Чepyттi, E. Epiкcoнa тa ш.
Знaчний внecoк в ocмиcлeння пpoцeciв iдeнтифiкaцiï, знaчeння iдeнтичнocтi для фopмyвaння зaгaльнoнaцioнaльнoï, гpoмaдянcькoï iдeнтичнocтi в Укpaïнi внecли O. Aнтoнюк, C. Гopoбчишинa, O. Kapтyнoв, A. Koлoдiй, I. Kpecrna, I. Kypac, Л. Haropra, M. Oбyшний, I. Oнiщeнкo, Г. Шлш, H. Пeлaгeшa, B. Peбкaлo, C. Pимapeнкo, Ю. Pимapeнкo, B. Cтeпaнeнкo, M. Cтeпикo, Ю. Tищeнкo тa iн. [4, c. 180-191].
У той же чac пpoблeми впливу гpoмaдянcькoï нaцioнaльнoï щй та фopмyвaння кoнcoлiдoвaнoï нaцioнaльнoï iдeнтичнocтi в Укpaïнi щe нe дocтaтньo виcвiтлeнi в нayкoвiй вiтчизнянiй лiтepaтypi, щo визнaчae aктyaльнicть дaнoгo дocлiджeння.
Meтoю cтaттi e aнaлiз poлi тa впливу гpoмaдянcькoï щй нa пoлiтичнy iдeнтичнicть y^a^^mx гpoмaдян, фopмyвaння кoнcoлiдoвaнoï нaцioнaльнoï пoлiтичнoï iдeнтичнocтi в Укpaïнi.
Oб'eднaвчим cтимyлoм y пoлiтичнoмy caмoвизнaчeннi гpoмaдян мoжe cтaти нaцioнaльнa дая в ïï гpoмaдянcькiй iнтepпpeтaцiï, та ocнoвi кoнcoлiдaцiï гpoмaдян нaвкoлo yзгoджeниx цiлeй i цiннocтeй. Зacтocyвaння «гpoмaдянcькoгo пiдxoдy» пepeдбaчae, щo пpинaлeжнicть дo cпiльнoти визнaчaeтьcя гpoмaдянcтвoм iндивiдa, гpyнтyeтьcя нa пoняттi «нapoднoгo cyвepeнiтeтy», зaтвepджeннi лiбepaльниx цiннocтeй.
Зa виcлoвoм Ю. Xaбepмaca, y paзi гpoмaдянcькoï мoдeлi imerpa^ï члeни cпiльнoти «пoвиннi cпpиймaти ceбe як coюз вiльниx i piвнoпpaвниx iндивiдiв нa ocнoвi дoбpoвiльнoгo вибopy» [11, c. 371]. Дoбpoвiльний вибip тa гpoмaдcький кoнceнcyc щoдo цiлeй, цiннocтeй i пpaвил cycпiльнoгo життя пepeдбaчae paцioнaльнe кoнcтpyювaння мoдeлi бaжaнoгo poзвиткy ^aï™, ïï ycвiдoмлeння i пpийняття.
У тoй жe чac coцioлoгiчнi дocлiджeння пoкaзyють, qo пoняття «нaцioнaльнa дая» мae piзнe cмиcлoвe нaвaнтaжeння y гpoмaдян Укpaïни. Kpiм тoгo пpaктичнo нe poзвинeний i нe пoпyляpизoвaний caм «бpeнд» нaцioнaльнoï щй, пpo щo cвiдчить чиcлo гpoмaдян, якi нe визтачилтоя з дaнoгo питaння.
Taк, зa дaними coцioлoгiчнoгo дocлiджeння «Cтaвлeння дo нaцioнaльнoï щй в Укpaïнi», пpoвeдeнoгo кoмпaнieю «Research & Branding Group» з 15 пo 25 тpaвня 2011 p., бiльшicть у^^щв (68%) cтвepджyють, щo в Укpaïнi в цiлoмy нe cфopмoвaнa нaцioнaльнa дая; 21% pecпoндeнтiв нe визнaчилиcя з вiдпoвiддю; i тiльки 12% -ввaжaють ïï cфopмoвaнoю.
Дocлiджeння дeмoнcтpyють, щo 12% у^^щв poзyмiють «нaцioнaльнy iдeю» як eднicть ycix peгioнiв У^шни, Зaxoдy i Cxoдy; 6% - як пoдoлaння бiднocтi тa oб'eднaння в iм'я зpocтaння piвня життя; 6% - як зpocтaння нaцioнaльнoï caмoiдeнтифiкaцiï тa нaцioнaльнoï гopдocтi; 6% - як збepeжeння нeзaлeжнocтi й тepитopiaльнoï цiлicнocтi. Haцioнaльнy ^ю як вiдpoджeння тa збepeжeння yкpaïнcькиx тpaдицiй poзyмiють 4% pecпoндeнтiв; як poзвитoк yкpaïнcькoï мoви тa кyльтypи, любoв дo Укpaïни - пo 3% oпитaниx; як знaння icTOpiï Укpaïни - 2%; як oб'eднaння в iм'я вiдpoджeння Укpaïни тa eвpoiнтeгpaцiю - пo 1%.
^том^ть 18% yкpaïнcькиx гpoмaдян вiдпoвiли, щo в Укpaïнi вiдcyтня нaцioнaльнa дая, 40% - нe змoгли вготачиттоя з вiдпoвiддю. Aлe y той жe чac кoжний дpyгий y^arne^ (49%) poзpoблeння нaцioнaльнoï iдeï для У^шни cьoгoднi ввaжae aктyaльним [3].
Ocнoвoю фopмyвaння гpoмaдянcькoï нaцioнaльнoï ^eï e зpiлe гpoмaдянcькe cycпiльcтвo. Biдпoвiднo дo peйтингiв впливoвиx мiжнapoдниx opгaнiзaцiй пoкaзники poзвиткy гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa в У^шт пpoтягoм пepioдy нeзaлeжнocтi
n0CTyn0B0 noninmyBanHca, a ocraHHiMH poxaMH, He noKa3yronH no3HTHBHoi flHHaMiKH, 36epiranH neBHy cTa6inbHicTb Ha flocarHyroMy piBHi [7, c. 5].
Po3bhtok iHcTHTyriB rpoMaflaHcbKoro cycninbcTBa b YKpaiHi 3HanHo Biflcrae Bifl KpaiH BamerpaflcbKoi rpynH Ta BanTii, He3Ba^aroHH Ha Te, ^o YKpaiHa niflHpye 3a uhmh noKa3HHKaMH Ha nocrpaflaHcbKoMy npocropi. TaK, 3a pe3ynbTaTaMH flocnifl^eHHa Nations in Transit Mi^HapoflHoi HeypafloBoi opraHi3auii Freedom House (fle ouiHKa pi3HHx HanpaMiB fleMoKpaTHHHoro po3BHTKy nepexiflHHx KpaiH 3fliMcHroeTbca 3a mKanoro Bifl 7 6aniB -«HaHripma», flo oflHoro 6ana - «HaHKpa^a»), ouiHKa po3BHTKy rpoMaflaHcbKoro cycni^bcTBa b YKpaiHi 3HanHo noKpa^Hnaca Bifl 4,75 6aniB y 1998 p. flo 3 6aniB y 2005 p. Ta 2,75 6arnB y 2006 - 2011 pp. [13].
3riflHo 3 floc^ifl^eHHaM «IHfleKcy cTanocri HeypafloBHx opram3aui8» «AreHTcTBa Mi^HapoflHoro po3BHTKy CfflA» (USAID NGO sustainability Index) cTaH po3BHTKy rpoMaflaHcbKoro cycninbcTBa b YKpaiHi ouiHeHHH y 3,5 6anH (3a mKanoro Bifl 1 flo 7, fle nopir KoHconiflauii cKnaflae 3 6anH). Y uinoMy, 3a 3aranbHoro ouiHKoro 3apy6i«HHx eKcnepTiB rpoMaflaHcbKe cycninbcTBo YKpaiHH xapaKTepH3yeTbca aK nepexiflHe Ta HeKoHco^ifloBaHe, to6to TaKe, ^o He flocarno piBHa KpaiH po3BHHeHoi fleMoKpaTii Ta 36epirae pH3HK noBepHeHHa flo MeHm po3BHHeHoro cTaHy [14].
3riflHo 3 flaHHMH GflHHoro flep^aBHoro peecTpy niflnpHeMcTB Ta opram3auiH YKpaiHH, onpH^roflHeHHMH fl,ep«aBHoro c^y^6oro cTaTHcTHKH YKpaiHH, cTaHoM Ha nonaTOK 2012 p. 6yno 3apeecTpoBaHo (bk.whho 3 Mi^HapoflHHMH, BceyKpaiHcbKHMH, MicueBHMH opraHi3auiaMH, ix ocepeflKaMH, ^iniaMH Ta BifloKpeMneHHMH cTpyKTypHHMH niflpo3flinaMH) 71767 rpoMaflcbKHx opram3auiH (Ha nonaTOK 2011 p. ix 6y.no 67696), 27834 npo^cninKH Ta ix o6'eflHaHb (y 2011 p. - 26340), 13475 6narofliHHHx opram3auiH (y 2011 p. - 12860), 13872 o6'eflHaHb cniBBnacHHKiB 6araToKBapTHpHHx 6yflHHKiB (y 2011 p. - 11956) Ta 1306 opraHiB caMoopraHi3auii HaceneHHa (y 2011 p. - 1210) [5].
3a KmbKicrro HYO Ha 10 thc. HaceneHHa YKpaiHa 3HanHo Biflcrae Bifl KpaiH GC Ta MaKefloHii. 3a o^iuiHHHMH cTaTHcTHHHHMH flaHHMH Ha 10 thc. nocriHHHx MemKaHuiB YKpaiHH y 2010 p. npHnaflano 32,1 nerani3oBaHHx rpoMaflcbKHx o6'eflHaHb, 3 hhx rpoMaflcbKHx opram3auiH Ta 6narofliHHHx $oHfliB - 17,6.
BoflHonac y MaKefloHii 6yno cTBopeHo 6.H3bKo 50 acouiauiH rpoMaflaH i ^oHfliB Ha 10 thc. HaceneHHa, to6to MaH^e y 3 pa3H 6inbme, Hi« b YKpaiHi. B EcToHii (Mae oflHH i3 HaHBH^Hx noKa3HHKiB po3BHTKy rpoMaflaHcbKoro cycni.bcTBa cepefl KpaiH - hobhx nnemB GC), ueH noKa3HHK craHoBHTb 6.H3bKo 250 OrC, b Yrop^HHi (Mae HaHHH^HHH noKa3HHK cTanocri OrC cepefl KpaiH BHmerpaflcbKoi rpynH) - 6.H3bKo 65 OrC [7, c. 9].
npo Te, ^o b yKpaiHcbKoMy cycni.bcTBi e 3HanHHH noTeHuian po3BHTKy rpoMaflaHcbKoro cycninbcTBa cBiflHHTb toh $aKT, ^o nifl nac niflroToBKH flo npoBefleHHa b YKpaiHi Ta no.b^i $yr6onbHoro neMnioHaTy «GBPO-2012» MaH«e 24 thc. 3aaBoK 6yno oTpHMaHo Bifl 6a«aroHHx cTaTH BonoHTepaMH uboro 3axofly npH noTpe6i b npH6.H3Ho 5,5 thc. BonoHTepiB. KoHKypc 6a«aronHx HaflaBaTH flonoMory Ha HboMy cniBpo6iTHHKaM YGOA cKnaB y cepeflHboMy no YKpaiHi 4 oco6h Ha Micue, a b KHeBi HaBiTb 6,5 oco6h Ha Micue [6].
OflHiero 3 npHHHH noBi.bHoro po3BHTKy iHcTHTyTiB rpoMaflaHcbKoro cycni.bcTBa b YKpaiHi e cna6Ka ^rnaHcoBa niflTpHMKa 3 6oKy flep«aBH Ta MicueBHx 6rofl«eTiB. HanpHKnafl, ^rnaHcoBa niflTpHMKa (y BHrnafli aK rpamiB, TaK i BiflmKoflyBaHb 3a HaflaHi nocnyrH) y 6rofl«eTi nepecinHoi OrC KpaiH GC cTaHoBHTb - 40-60%, a nepecinHoi OrC YKpaiHH - 2-3% [flHB.: 2].
npo6neMoro po3BHTKy rpoMaflaHcbKoro cycni.bcTBa b YKpaiHi e HH3bKHH piBeHb couianbHoro KaniTany, aKHH xapaKTepH3yeTbca, 3a BH3HaneHHaM O. OyKyaMH, cxHnbHicTro nrofleH flo o6'eflHaHHa Ha ocHoBi cninbHHx uiHHocTeH, 3flaTHicrro flo caMoopraHi3auii,
иiдиopядкyвaння iндивiдyaльниx iнтepeciв iнтepecaм вeликиx гpyи нa ocнoвi вмшня cиiлкyвaтиcя, дoмoвлятиcя i дoвipи мiж гpyиaми i iндивiдaми [див.: 10].
^му знижeння дoвipи y^a^^mx гpoмaдян oдин дo oднoгo мoжнa poзглядaти як cepйoзнy иepeшкoдy фopмyвaння coцiaльнoгo кaиiтaлy тa гpoмaдянcькoгo cycиiльcтвa. Coцioлoгiчнi дocлiджeння дeмoнcтpyють cтiйкy тeндeнцiю знижeння piвня дoвipи в Укpaïнi. У 1992 po^ 42,8% у^^ышв ввaжaли, щo «бiльшocтi людeй мoжнa дoвipяти». У 2006 poцi згoдниx з цим твepджeнням бyлo тiльки 30,3%. У той жe чac зpocлa кiлькicть тиx людeй, якi да згoднi з твepджeнням, щo «бiльшocтi людeй мoжнa дoвipяти»: з 43,0% дo 50,6% вiдиoвiднo [1, c. 20].
Heдoвipa гpoмaдян oдин дo oднoгo иoзнaчaeтьcя нa ïx дoвipi дo гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй. Бiльшe иoлoвини у^^ышв нe дoвipяe гpoмaдcьким opгaнiзaцiям. Згiднo iз cepeднiм иoкaзникoм зa 2010 - 2011 pp., зaгaлoм 28,4% нaceлeння У^шни дoвipяють гpoмaдcьким opгaнiзaцiям, иpи цьoмy лишe 3,4% нaceлeння дoвipяють иoвнicтю, 25,2%, - œoprne дoвipяють. He дoвipяють гpoмaдcьким opгaнiзaцiям 53,3% нaceлeння, иpи цьoмy 21,7% нe дoвipяють иoвнicтю, a 31,58 - œoprne нe дoвipяють. Taким чинoм, cepeднiй иoкaзник дoвipи дo гpoмaдянcькoгo cycиiльcтвa в У^шт e нижчим, нiж, нaиpиклaд, в Aлбaнiï (39,6%) aбo y ^узи (45,6%) [12].
Coцioлoгiчнi дocлiджeння тaкoж иoкaзyють, щo yчacть y иoлiтичниx иapтiяx i гpoмaдcькиx oб'eднaнняx да cтaнoвлять вeликoï цiннocтi для у^^ышв. Зa дaними Iнcтитyтy coцioлoгiï HAH У^яши, yчacть y дiяльнocтi иoлiтичниx иapтiй тa гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй вте щe зaлишaeтьcя cepeд нaймeнш знaчyщиx для гpoмaдян У^шни цiннocтeй (мeншe 3-x бaлiв зa 5-бaльнoю шкaлoю), paзoм з тим цeй иoкaзник иiднявcя з 2,09 бaлa 1994 p. дo 2,46 бaлa y 2011 po^ [8].
Beликy poль y змiцнeннi cиiльниx iдeнтифiкaцiйниx opieнтиpiв вiдiгpaють нopми i цiннocтi, яю poздiляютьcя yciмa гpoмaдянaми. Дaнi oиитyвaнь иoкaзyють, щo чиcлo гpoмaдян, яким дocтaтньo «нopм i цiннocтeй, щo oб'eднyють людeй y дepжaвi тa cycиiльcтвi», зpocлa з 7,2% y 1995 po^ дo 15,2% y 2006 po^. У тoй же чac цeй иoкaзник зaлишaeтьcя вкpaй низьким для дeмoкpaтичнoгo cycиiльcтвa. Bикликae иoбoювaння тe, щo, нeзвaжaючи та дeмoкpaтичнi иepeтвopeння, зpocтae кiлькicть у^^ышв, яким тaкиx цiннocтeй нe виcтaчae: з 33,2% дo 36,9% в aнaлoгiчний иepioд. Пoзитивнoю тeндeнцieю мoжнa вiдзнaчити зpocтaння чиcлa гpoмaдян, яким виcтaчae иoлiтичниx cвoбoд (cлoвa, coвicтi, иepecyвaння тoщo): з 28,2% y 1995 po^ дo 36,6% y 2006 po^ [1, c. 42].
У цiлoмy гpoмaдяни У^шни вiдчyвaють cьoгoднi нecтaчy нopм i цiннocтeй, якi б ïx oб'eднyвaли, щo cиpияe iндивiдyaлiзaцiï cвiдoмocтi, poзмивaнню «coцiaльниx cкpeи» cycиiльcтвa, вeдe дo coцiaльнoï aнoмiï. З 1992 poкy иo 2008 piк cepeднiй бaл iндeкcy aнoмiйнoï дeмopaлiзoвaнocтi y^a^^^re cycиiльcтвa ^a шкaлoю 0 - 18 бaлiв) иpaктичнo нe змiнивcя (з 13,6% дo 13,1%) [1, c. 22].
Heoбxiднo вiдзнaчити, щo дepжaвa poбить давш кpoки для иpиcкopeння иpoцecy фopмyвaння гpoмaдянcькoгo cycиiльcтвa в Укpaïнi. Poзвитoк гpoмaдянcькoгo cycиiльcтвa визнaчeний oдним iз нaиpямкiв внyтpiшньoï иoлiтики вiдиoвiднo дo Зaкoнy У^шни «Пpo зacaди внyтpiшньoï i зoвнiшньoï иoлiтики» вiд 1 лииня 2010 p. Зacaди дepжaвнoï иoлiтики cиpияння poзвиткy гpoмaдянcькoгo cyra^o^a визнaчeнo Koнцeицieю cиpияння opгaнaми викoнaвчoï влaди poзвиткy гpoмaдянcькoгo cycиiльcтвa (зaтвepджeнa poзиopяджeнням Kaбiнeтy Miнicтpiв У^шни вщ 21 лиcтoиaдa 2007 p.).
Фyнкцioнyвaння гpoмaдянcькoгo cycиiльcтвa зaбeзиeчyeтьcя, зoкpeмa, зaкoнaми У^шни «Пpo oб'eднaння гpoмaдян», «Qpo coцiaльний дiaлoг в Укpaïнi», «Qpo мicцeвe caмoвpядyвaння в Укpaïнi», «Qpo iнфopмaцiю», «Пpo иpoфeciйнi cиiлки, ïx иpaвa тa rapam^' дiяльнocтi», «Dpo мoлoдiжнi тa дитячi гpoмaдcькi opгaнiзaцiï», «Dpo opгaнiзaцiï poбoтoдaвцiв», «Пpo opгaни caмoopгaнiзaцiï нaceлeння», «Пpo иpoфeciйниx
188
твopчиx иpaцiвникiв тa твopчi cиiлки», «Dpo блaгoдiйництвo тa блaгoдiйнi opгaнiзaцiï», «□po вoлoнтepcькy дiяльнicть», «Dpo cвoбoдy coвicтi тa peлiгiйнi opгaнiзaцiï», «Dpo coцiaльнi иocлyги», «Dpo зacaди дepжaвнoï peгyлятopнoï иoлiтики y cфepi гocиoдapcькoï дiяльнocтi» тa iн. [7, c. 39].
Aлe викoнaння зaкoнoдaвcтвa нe зaвжди e peзyльтaтивним, иepeдyciм, чepeз диcбaлaнcи вaжeлiв виливу - иoлiтичниx, фiнaнcoвo-eкoнoмiчниx тa iншиx. Cepйoзними иepeшкoдaми фopмyвaння iнcтитyтiв гpoмaдянcькoгo cycиiльcтвa e тaкoж вiдcyтнicть дocвiдy caмoopгaнiзaцiï нaceлeння, иaтepнaлiзм, зaкoнcepвoвaнa paдянcькoю cвiдoмicтю iнepтнicть нaceлeння, a тaкoж низький piвeнь дoxoдiв y^Ei^^^x гpoмaдян, нepoзвинeнicть cepeдньoгo клacy. Згiднo з дaними Gвpoиeйcькoï eкoнoмiчнoï кoмiciï OOH зa 2010 piк, cepeдня зapилaтa в Pociï тa Pyмyнiï вищe y^arn^^' бiльш нiж в 2 paзи, a y Пoльщi тa Угopщинi - в 3,5 paзи. Зa цим иoкaзникoм нaшa ^arna e явним ayтcaйдepoм нaвiть cepeд eвpoиeйcькиx i зaкaвкaзькиx дepжaв CHД, вииepeджaючи лишe Moлдoвy [9, c. 39].
Taким чинoм, poзвитoк тa ycвiдoмлeння гpoмaдянcькoï ^eï e вaжливим фaктopoм фopмyвaння кoлeктивнoï iдeнтичнocтi тa кoнcoлiдaцiï y^a^^^re cycиiльcтвa.
Koнcoлiдyючим чинникoм y иoлiтичнoмy caмoвизнaчeннi у^тн^в мoжe crara кoнcтpyювaння мoдeлi бaжaнoгo poзвиткy ^ai™, ïï ycвiдoмлeння i иpийняrтя бшьшютю гpoмaдян. B ocнoвi тaкoï мoдeлi иoвиннa 6ути гpoмaдянcькa нaцioнaльнa дая.
Cycиiльний кoнceнcyc щoдo цiлeй i цiннocтeй cycиiльcтвa e ocнoвoю кoлeктивнoï дeмoкpaтичнoï иoлiтичнoï iдeнтичнocтi, вiльнoгo caмoвизнaчeння гpoмaдян в coюз oднoдyмцiв. У той жe чac aнaлiз coцioлoгiчниx дocлiджeнь иoкaзaв, щo бiльшicть у^тн^в фiкcyють вiдcyтнicть нaцioнaльнoï ^eï в Укpaïнi aбo ж вклaдaють y ^ï piзний змicт.
Ocнoвoю фopмyвaння кoнcoлiдoвaнoгo yявлeння иpo цiлi тa цiннocтi cycиiльнoгo poзвиткy e гpoмaдянcькe cycиiльcтвo i coцiaльний дiaлoг. Ha дaний мoмeнт poзвитoк iнcтитyтiв гpoмaдянcькoгo cycиiльcтвa в Укpaïнi xoчa i дeмoнcтpye иocтyиaльнy cтaбiльнicть, в той жe чac цeй иpoцec зтачш вiдcтae вiд ^arn Bишeгpaдcькoï ^уии тa Gвpocoюзy.
Hepoзвинeнicть iнcтитyтiв гpoмaдянcькoгo cycиiльcтвa в Укpaïнi oбyмoвлeнa иoлiтикo-иpaвoвими, coцiaльнo-eкoнoмiчними тa кyльтypними yмoвaми ïx фopмyвaння тa фyнкцioнyвaння, тaкими як: нeвизнaчeнicть иpaвoвoï бaзи, cлaбкa фiнaнcoвa иiдтpимкa з бoкy дepжaви тa мicцeвиx бюджeтiв, нeвeликa чacткa cepeдньoгo клacy в cтpyктypi нaceлeння, нecтaчa coцiaльнoгo кaиiтaлy тa coцiaльнoгo дiaлoгy, низький piвeнь caмoopгaнiзaцiï нaceлeння, нeдocтaтнicть нopм i цiннocтeй, якi oб'eднyють, збepeжeння иaтepнaлiзмy у cвiдoмocтi нaceлeння тa iн.
Biдcyтнicть иoлiтичнoгo иpoeктy у виглядi гpoмaдянcькoï нaцioнaльнoï ^eï, якa вiдиoвiдaлa б нa тaкi виклики, як цiлicнicть дepжaви i тащ:!, иoдoлaння внyтpiшнix poзкoлiв, иoшyк cвoгo мicця у cвiтi, иocилюють i нaдaють cтiйкicть кpизi иoлiтичнoï iдeнтичнocтi в cyчacнiй Укpaïнi.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Гoлoвaxa G. Укpaïнcькe cycиiльcтвo 1992 - 2008 : coцioлoгiчний мoнiтopинг I G. Гoлoвaxa, M. Пaнинa. - K. : IC HAHУ, 2008. - 85 c.
2. ^a^oc^^ra A. Gвpoиeйcькi мipки. Пoкaзники poзвиткy гpoмaдянcькoгo cycиiльcтвa Укpaïни у eвpoиeйcькoмy ^mmcn [Eлeктpoнний pecypc] I A. ^a^oc^^ra. - Peжим дocтyиy :
http:IIwww.ucipr.kiev.uaImodules.php?op=modload&name=News&file=article&.
3. OTHomeHHe k HauHoHanbHoH Hflee b YKpaHHe [3neKTpoHHbiM pecypc]. - Pe«HM flocTyna : http://www.rb.com.ua/rus/projects/omnibus/7621/.
4. namHHa H. KoHuenT noniTHHHoi ifleHTHHHocri b yKpaiHcbKiH noniTHHHiM Hayui / H. namHHa // noniTHHHHH MeHefl«MeHT. - 2012. - № 4-5. - C. 180-191.
5. noKa3HHKH GflHHoro flep«aBHoro peecTpy niflnpHeMcTB Ta opram3auiH YKpaiHH (Gfl.PnOY) Ha 1 cinHa 2012 poKy [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe«HM flocTyny : http://ukrstat. org/uk/express/expr2012/01_12/13_.zip.
6. npauroBaTH Ha GBpo-2012 6e3onnaTHo xone peKopflHa KinbKicrb nrofleH [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe«HM flocTyny : http://www.unian.net/ukr/news/news-462928.html.
7. npo cTaH po3BHTKy rpoMaflaHcbKoro cycninbcTBa b YKpaiHi. ^onoBiflb. HauioHanbHHH iHcTHTyT cTpaTerinHHx flocnifl«eHb [EneKTpoHHHH pecypc]. - K., 2012. -Pe«HM flocTyny : uniter.org.ua>data/block/niss_stan_poz_gp...2012.pdf.
8. YKpaiHi - 20: nornafl couionora. npec-peni3 npec-KoH^epeHuii «YKpaiHi - 20: MoHiTopHHr couianbHHx 3MiH» Bifl 3 cepnHa 2011 p. [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe«HM flocTyny : http://www.i-soc.com.ua/institute/presrel_08_2011-1.pdf.
9. YpoBeHb floxofloB HaceneHHa. Onpoc ot 27 MapTa 2012 r. [3neKTpoHHbiM pecypc]. -Pe«HM flocTyna : http://rb.com.ua/rus/marketing/tendency/8378/.
10. OyKyaMa O. ^oBepHe [3neKTpoHHbiM pecypc] / O. OyKyaMa // HoBaa nocTHHflycTpHanbHaa BonHa Ha 3anafle : aHTonorHa / nofl pefl. B. H. HHo3eMueBa. - M. : Academia, 1999. - 640 c. - Pe«HM flocTyna : edu.tltsu.ru>sites/sites_content.. .html.. .Novaya.doc
11. Xa6epMac ro. EBponeHcKoe HauHoHanbHoe rocyflapcTBo: ero flocTH«eHHa h npeflenw. O npomnoM h 6yfly^eM cyBepeHHTeTa h rpa«flaHcTBa // ro. Xa6epMac, B. AHflepcoH, O. Bpayap, M. Xpox h flp.; [nep. c aHrn. h HeM. H. E. nepeacnaBueBoH, M.C. naHHHa, M. B. rHefloBcKoro]. - M. : npaKcHc, 2002. - 416 c.
12. hh floBipaeTe bh rpoMaflcbKHM opraHi3auiaM? (flHHaMiKa, 2001-2011) CouionorinHe onHTyBaHHa Цeнтpy iM. Pa3yMKoBa. [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe«HM flocTyny : http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=81.
13. Nations in Transit - Ukraine (2011) [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.freedomhouse.org/sites/default/files/inline_images/NIT-2011-Ukraine.pdf.
14. 2009 NGO Sustainability Index for Central and Eastern Europe and Eurasia 13 th Edition - June 2010 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.usaid.gov/locations/europe_eurasia/dem_gov/ngoindex.
CraTTa HafliHmna flo peflaKuii 11.10.2014 p.
N. Pashina
CIVIL IDEA AS A FORMING FACTOR OF POLITICAL IDENTITY OF
UKRAINIAN CITIZENS
The role and influence of the civil idea on the political identity of the Ukrainian citizens and formation of consolidated national political identity in Ukraine have been analyzed. On the ground of systematic-factor method the problems of the development of the civil idea in modern Ukraine have been investigated.
It has been shown that the civil society and social dialogue appear to be the basis of forming a consolidated idea of aims and values of social development. Based on the sociological investigations the conclusion has been made that the development of civil society institutions in Ukraine lags considerably behind the states of Vyshegrad group and the European Union.
A lack of development of civil society institutions in Ukraine is conditioned by political and legal, socio-economic and cultural terms of their forming and functioning, such as uncertain law basis, poor financial support from the government and local authorities budget, a small percentage of middle class in population structure, lack of social capital and public dialogue, a low level of self-organization of population, lack of norms and values which unite people, conservation of paternalism in the population consciousness and so on.
The fact that there is no political project concerning the national idea aggravates the crises of political identity and makes it stable in modern Ukraine.
Key words: political identity, civil idea, national consolidation, social capital, social dialogue.
PED,EH3EHTH: Ahtohwk O.B., d.nonim.H, npo$.; 3e^eHbKO T.I., d.nonim.H, npocp.
YAK 323.12 (497.11) (045)
Y. Ryabinin
EXTERNAL INFLUENCE FACTORS IN THE KOSOVO ETHNOSEPARATIST
CONFLICT
The article is devoted to such a pressing problem as separatism. Some experts say that separatism is a problem of the past, but the author emphasizes that the XXI st century will be the century of identification factor increasing that will influence the nationalistic issues. It is underlined that the separatism could be catalyzed not only by inner factors but also by outside ones, especially nowadays, when the structure of the world is being changed by the influential actors of the foreign affairs. The author presents the concept that the collapse of the Soviet Union and collapse of the bipolar system of foreign affairs after the end of the Cold war inspired the change of the safety architecture in the whole world. In some cases the world community doesn 't pay attention to the genocide cases that take place in the countries and regions that are not important for the political world due to geopolitical or resource reasons. The author analyzes the ethnoseparatism conflict in Kosovo and constituents of the external factors influence. So the author makes a conclusion that nowadays it is really necessary to pay attention to such issues as separatism because it may lead to the break out of hostilities in the country and lead to the genocide no matter whether it is cultural or physical genocide. Besides it is necessary to reform the world law system that is too old for the contemporary world and processes that take place in the world.
Key words: separatism, ethnoseparatist conflict, genocide, external factors, Kosovo.
Ethnoseparatist conflicts take place on the territory of one country, but in some cases the conflict escalates with or without external influence and interference. The support of separatist conflicts in this or that country depends upon the geopolitical interests of the influencial actors of the international affairs. So, we can see it by the example of the US position towards the separatist conflicts in Kosovo on the one hand and Abkhazia and S.Ossetia on the other.
External factor can show itself in different ways, i.e. by military interference, informational demonization campaign, economical sanctions, supplying military equipment etc.
