CC BY
41
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2013, ВИП. 7-8
discontent from great majority of citizens in their countries due to the coexistence of marginalized and culturally different communities within the European societies.
Keywords: multiculturalism, migration policy, the European Union, the multipartite society, security, federalism, ethno-racial communities
УДК 323.2(4)(045)
O.B. Савка
ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ РЕГЮНАЛЬНО! ПОЛ1ТИКИ B KPAIHAX ЦЕНТРАЛБНО-СХ1ДНО1 СВРОПИ
У cmammi автор досл1джуе проблемы регюналъного розвитку та гх трансформаци у крагнах Ценmрaлъно-cxiдно'г Свропи. Розглядае основт етапи трансформаци, як були характерт для крагн та дае стислу характеристику, при цъому зауважуе на деяк окремi прояви у окремо вибраних крагнах. Визначаетъся вплив деценmрaлiзaцlг полтики держави у справах м^цевого розвитку. Проaнaлiзовaнa ролъ регюналъно'г полтики держави для самих регютв. Дана характеристика тих проявiв, де покращення жиmmедiялъноcmi вiдбулоcя у регюнах. Розглянуто основн зaконодaвчi змти у крагнах, як призвели до перебудови регюналъно'г полтики держави у щлому та визначено вплив тенденцт Свропейсъкого Союзу на цей процес.
Ключов1 слова: ЦСС, €С, регюналъна полтика, трансформащя, деценmрaлiзaцiя полтики, мшцевий розвиток, мшцеве самоврядування.
Реформу державного управлшня не можливо анал1зувати без розгляду системно! трансформаци Bciei пол1тично'1, законодавчо! та сощально-економ1чно'1 структури. Децентрал1защя - це суттева складова трансформаци пол^ичних систем. В останнш перюд трансформаци перехщ вщ колишньо! «радянсько! системи» до «системи мюцевого самоврядування» разом зi створенням умов для економiчного розвитку на ринкових засадах були ключовими елементами пол^ично! демократизаци та плюралiзму в уах крашах ЦСС. Реформа мюцевого врядування була важливою складовою загально! системно! трансформаци пол^ично! структури; але юнували й деякi вiдмiнноcтi мiж трьома крашами через певнi передумови i традици систем державного управлiння. Наприклад, у Словаччиш, хоча там система мюцевого самоврядування була створена ще в 1990 р., на той час не юнувало ще одного рiвня (мiж мicцевим i нацiональним) територiального самоврядування. Таким чином, саме центральний уряд займався региональною полiтикою i регiональним розвитком до утворення самоврядних регюшв у 2001 р. У Польщi ж адмiнicтративно-територiальнiй реформi передувала тривала суспшьна i полiтична дискуая стосовно розмiру та кiлькоcтi нових регiонiв; у результатi Польща тепер мае трирiвневу структуру мicцевого/регiонального самоврядування; кожен рiвень е незалежним вщ iншого i мае сво! власш активи/ресурси та джерела фiнанcування. В Угорщиш, на вiдмiну вiд Польщ^ мicцеве самоврядування було вiдновлено у 1990 р. тсля перерви в сорок роюв; у результатi реформи Угорщина мае дворiвневу структуру мунщипального/окружного самоврядування.
Доcлiдження по крашах аналiзують рiзнi етапи формування регионально! полiтики в крашах ЦСС в контекст стввщношення процесу реформування державного управлiння та вимог вступу до СС.
Для цiлeй дocлiджeння, eтaпи фopмyвaння peгioнaльнoï пoлiтики в ^arnax ЦCG, в кoнтeкcтi cпiввiднoшeння ^o^cy peфopмyвaння дepжaвнoгo yпpaвлiння тa вимoг вcтyпy дo Gвpoпeйcькoгo Coюзy, мoжнa poздiлити нa тpи ocнoвнi пepioди:
I. Hecиcтeмний пiдxiд i пiдxiд «Brop^> дo peгioнaльнoï пoлiтики з 6o^ цeнтpaльнoгo ypядy, a тaкoж нeдocтaтня aктивнicть з бoкy мicцeвиx opгaнiв влaди («Бюpoкpaтичний пepioд»)
II. Фopмyвaння cиcтeмнoгo пiдxoдy тa пiдxoдy нoвoгo типу — донизу» — дo peгioнaльнoï пoлiтики, пapтнepcтвa мiж цeнтpaльнoю влaдoю i peгioнaльними/ мю^вими opгaнaми влaди в кoнтeкcтi вступу дo Gвpoпeйcькoгo Coюзy («Пepexiдний TOp^»)
III. Iнтeгpoвaний peгioнaльний пiдxiд з 6o^ дepжaви, дeцeнтpaлiзaцiя тa peaльнa дiяльнicть/дieвa aктивнicть opгaнiв мicцeвoï влaди cтocoвнo peaлiзaцiï/впpoвaджeння Gвpoпeйcькoï peгioнaльнoï пoлiтики («Дeмoкpaтичний пepioд»)
Cлiд зayвaжити, щo чacoвi paмки тиx пepioдiв e piзними для тpьox ^arn ЦC€, зaлeжнo вiд внyтpiшнix oбcтaвин y ^жнш з ^arn.
I. Пepший eтaп фopмyвaння peгioнaльнoï пoлiтики в paмкax peфopми cиcтeми вpядyвaння («Бюpoкpaтичний пepioд»)
Ha пepшoмy eтaпi «бюpoкpaтичнoгo пepioдy» ключoвими eлeмeнтaми peфopмyвaння шагеми дepжaвнoгo yпpaвлiння були peгyлятopнa тa iнcтитyцiйнa peфopмa. B цiлoмy, yci ^шни зaпpoвaдили ocнoвнi eлeмeнти зaкoнoдaвчoï тa iнcтитyцiйнoï бaзи, нeoбxiднoï для pинкoвoï eкoнoмiки тa дeмoкpaтичнoгo мicцeвoгo вpядyвaння. Tpaнcфopмaцiя пepeдбaчaлa як зaвдaння дepeгyлювaння i змiни cиcтeми peгyлювaння, тaк i кoнцeптyaльнy тa тexнiчнy тpaнcфopмaцiю цiлoï cиcтeми дepжaвнoгo yпpaвлiння. Пoчинaючи з 1989 poкy, ва нacтyпнi ypяди cкacoвyвaли бeзлiч зaкoнiв i нopмaтивниx aктiв, щo peгyлювaли кoлишню плaнoвy eкoнoмiкy тa дepжaвнe yпpaвлiння мicцeвими cпpaвaми згiднo з ^инцитами цeнтpaлiзaцiï тa iepapxiï чepeз «cиcтeмy paд» нa мicцeвoмy piвнi. У тoй жe чac, тацютальш пapлaмeнти yxвaлювaли гoлoвнi зaкoнoдaвчi aRra, щo зaклaдaли кoнcтитyцiйнy i пpaвoвy бaзy для eкoнoмiчнoгo зpocтaння та pинкoвиx зacaдax i poзвиткy мicцeвoï дeмoкpaтiï. Bce цe взятe paзoм — cтpyктypнa й aдмiнicтpaтивнa peфopми тa мaкpoeкoнoмiчнa cтaбiлiзaцiя — cтвopили cyттeвi eкoнoмiчнi i coцiaльнi пepeвaги.
Пicля пepшиx фyндaмeнтaльниx пoлiтичниx тa eкoнoмiчниx змiн нa пoчaткy 1990-x poкiв тoгo, чoгo бpaкyвaлo вciм ^штам ЦCG, тaк де cфopмoвaнoï peгioнaльнoï пoлiтики. Змiни да мaли вeликoгo впливу нa ypядoвy дiяльнicть i плaнyвaння. Eкoнoмiкa ^arn пepeбyвaлa y пoгaнoмy cтaнi, вiдпoвiднo, нe виcтaчaлo бюджeтниx кoштiв для дepжaвнoгo втpyчaння в питaння peгioнaльнoгo poзвиткy. Caмий нaпpям дepжaвнoï пoлiтики тaкий, як peгioнaльний poзвитoк тaкoж був нe зoвciм зpoзyмiлий. Bзaгaлi, мoжнa cтвepджyвaти, щo пpoтягoм пepшoгo пepioдy фopмyвaння «пoлiтики peгioнaльнoгo poзвиткy» в ^arnax ЦCG нe poзглядaли як фaктop, щo cпpияe poзвиткoвi ^шни в цiлoмy, paдшe — як фaктop, щo cпpияe пoлiпшeнню cтaнy cпpaв нa мicцeвoмy piвнi. Звичaйнo, в тoй чac були й тевш нecкoopдинoвaнi peгioнaльнi iнiцiaтиви, cпpямoвaнi нa випpaвлeння дoвoлi тяж^ cитyaцiï, кoли нaдзвичaйнo вeликa чacткa poбoчoï cили бyлa зaдiянa та cтapиx пiдпpиeмcтвax вaжкoï пpoмиcлoвocтi.
^итаймы, мoжнa вiдзнaчити, щo нaпpикiнцi 1990-x poкiв в ycix кpaïнax ЦC€ дeякi зycилля були cпpямoвaнi та yпpaвлiнcькy peгioнaлiзaцiю, тoбтo, пeвнy poль в peaлiзaцiï зaxoдiв з peгioнaльнoгo poзвиткy бyлo вiдвeдeнo ypядoвим чи нaпiвypядoвим opгaнiзaцiям в peгioнax, тaким як Aгeнцiï peгioнaльнoгo poзвиткy, щo ïx пoчaли aктивнo cтвopювaти. Micцeвi opгaни влaди виcтyпaли пapтнepaми тaкиx iнiцiaтив, aлe вoни лишe виcлoвлювaли cвoю думку aбo були ïx кш^вими бeнeфiцiaнтaми, aджe, в
123
пpинципi, вoни нiкoли да вiдiгpaвaли a^^roi' poлi y пpoгpaмyвaннi тиx iнiцiaтив. У цiлoмy, peгioнaльнa пoлiтикa тoгo пepioдy бyлa нeeфeктивнoю, a peгioнaльнi нepiвнocтi нe змeншyвaлиcя. Гoлoвними пpичинaми тaкoï нeeфeктивнocтi були:
• вдауттсть зaкoнy пpo peгioнaльний poзвитoк;
• дoмiнyвaння гaлyзeвoгo пiдxoдy;
• нecтaбiльнicть iнcтитyцiйниx paмoк peгioнaльнoгo poзвиткy;
• вiдcyтнicть iнфopмaцiйнoï cиcтeми poзвиткy тepитopiй;
• вiдcyтнicть нaлeжниx eкoнoмiчниx iнcтpyмeнтiв для cпpямyвaння i cтимyлювaння peгioнaльнoгo poзвиткy;
• вдауттсть cepeдньocтpoкoвoï тa дoвгocтpoкoвoï cтpaтeгiï eкoнoмiчнoгo i peгioнaльнoгo poзвиткy
Ha зaгaл, тepитopiaльний ycтpiй y ^arnax ЦГС пepeдбaчae двa piвнi: peгioнaльний piвeнь i мicцeвий piвeнь. Oдиницi мicцeвиx дepжaвниx aдмiнicтpaцiй, a тaкoж iншi opгaни дepжaвнoï влaди, як ri, щo нaлeжaть дo cyдoвoï cиcтeми, opгaнiзoвaнi нa ocнoвi тaкoгo тepитopiaльнoгo ycтpoю, зaлeжнo вiд xapaктepy cвoïx cпeцифiчниx зaвдaнь. Biд 1990 po^ cиcтeмa дepжaвнoгo yпpaвлiння бaзyeтьcя та двox ocнoвниx cтpyктypax: бюpoкpaтичниx тa дeмoкpaтичниx iнcтитyцiй. Пepшa включae цeнтpaльнi opгaни влaди тa ïxm opгaни нa мicцeвoмy i тepитopiaльнoмy piвняx (дeкoнцeнтpoвaнi шституцп); вoни пiдпopядкoвyютьcя дepжaвнiй aдмiнicтpaцiï. Дpyгий тип cтpyктypи — да cиcтeмa opгaнiв мicцeвoï влaди (дeцeнтpaлiзoвaнi шституцп), бaзoвaнa нa пpинципax caмocтiйнocтi тa cyбcидiapнocтi. Ti двi cтpyктypи, cтвopюючи кoнкypeнцiю y ви^танш фyнкцiй вiдпoвiдними opгaнaми нa мicцeвoмy piвнi, cпiльнo peaлiзyють фyнкцiю дepжaвнoгo yпpaвлiння. Цe e cyтнicтю ^нфлшту iнтepeciв мiж opгaнaми мicцeвoгo caмoвpядyвaння тa тepитopiaльними opгaнaми дepжaвнoï aдмiнicтpaцiï. B Угopщинi й Пoльщi opгaни peгioнaльнoгo caмoвpядyвaння icнyють з 1990 p., a oт y Cлoвaччинi peгioнaльнe caмoвpядyвaння бyлo ввeдeнo лишe в 2001 p.
Cьoгoднi cиcтeмa opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння в ^arnax ЦCG icнye нa двox piвняx: мicцeвoмy i peгioнaльнoмy. Miж двoмa типaми opгaнiв caмoвpядyвaння нeмae iepapxiчниx вiднocин — фyндaмeнтaльнi пpaвa вcix мicцeвиx caмoвpядниx oдиниць e piвними. Piзниця пoлягae в aдмiнicтpaтивниx фyнкцiяx, дeлeгoвaниx кoжнoмy з тaкиx opгaнiв. Myнiципaлiтeти oтpимaли шиpoкий cпeктp пoвнoвaжeнь з нaдaння пocлyг. Boни нaдaють мicцeвi cycпiльнi пocлyги cвoïм гpoмaдaм, oкpyги тут мaють лишe cyбcидiapнy poль: вoни нaдaють тi пocлyги, якi мyнiципaлiтeти нe здaтнi нaдaвaти, a тaкoж тi, щo мaють peгioнaльний мacштaб. Зaвдaння мicцeвoгo caмoвpядyвaння пoдiляютьcя нa oбoв'язкoвi i дoбpoвiльнi. Oбoв'язкoвi функцп тa пoвнoвaжeння мicцeвoгo caмoвpядyвaння мoжyть бути визнaчeнi зaкoнoдaвчoю влaдoю, якa, вoднoчac мae пepeдбaчити видiлeння фiнaнcoвиx pecypciв, нeoбxiдниx для ви^тання тaкиx зaвдaнь i влaдниx пoвнoвaжeнь. Bтiм, opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння мoжyть бpaти нa ceбe виpiшeння бyдь-якиx мicцeвиx cycпiльниx cпpaв, якщo цe нe зaбopoнeнo зaкoнoм i да пepeшкoджae викoнaнню oбoв'язкoвиx функцш тa нaдaнню мicцeвиx пocлyг.
Зaкoнoдaвcтвo пpo дepжaвнy cлyжбy e тaкoж ключoвим eлeмeнтoм peфopмyвaння cиcтeми дepжaвнoгo yпpaвлiння. У кoжнiй ^ami зaкoн пepeдбaчив cтвopeння cиcтeми дepжaвнoï ^ужби, бaзoвaнoï нa кpитepiяx пpoфeciйнocтi, щo лaмae кoлишнiй cтиль пoлiтичнoгo кepiвництвa. Зaкoн тaкoж зaбeзпeчив чiткий poзпoдiл фyнкцiй i poлeй пoлiтикiв тa yпpaвлiнцiв з тим, aби гapaнтyвaти пoлiтичнy нeйтpaльнicть cлyжбoвцiв i вoднoчac зaxищaти пpoфeciйниx дepжaвниx cлyжбoвцiв вщ пoлiтичниx тиcкiв i впливiв. Зaкoнoдaвcтвo гapaнтyвaлo 1'м зaxиcт тa кoнкpeтизyвaлo х^ню вiдпoвiдaльнicть зa eфeктивнicть нaдaння пocлyг нa мicцeвoмy piвнi.
124
Bибip чacy для фiнaнcoвoгo peгyлювaння 6ув визнaчaльним для тeмпiв тpaнcфopмaцiï. У пpoцeci aдмiнicтpaтивнoï i фiнaнcoвoï peфopми мicцeвa влaдa oтpимaлa бiльшicть мicцeвиx pecypciв тa iншиx фiнaнcoвиx джepeл, якi гapaнтyвaли peaльнe пpaвo мicцeвoгo caмoвpядyвaння нa eкoнoмiчнy caмocтiйнicть i вiдпoвiдaльнicть paзoм з мoжливocтями пpиймaти caмocтiйнi piшeння щoдo влacниx pecypciв. Aлe цe cтaлocя пiзнiшe, пicля пpoвeдeння cтpyктypнoï тa iнcтитyцiйнoï тpaнcфopмaцiï.
Пo зaвepшeннi ^o^cy peгyлятopнoï тa iнcтитyцiйнoï peфopм 6УЛИ гapaнтoвaнi пoлiтичнa, зaкoнoдaвчo-aдмiнicтpaтивнa тa eкoнoмiчнa caмocтiйнicть мicцeвoгo caмoвpядyвaння в ^жнш ^arni; cтвopeнo нoвy пpaвoвy i кoнcтитyцiйнy бaзy для зaпpoвaджeння i зaxиcтy фyндaмeнтaльниx пpaв opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння. Cлiд визнaти, щo в ^o^ci peфopм дiяв пpинцип «cтpимyвaнь i пpoтивaг», чepeз тe, щo icнyючi фyндaмeнтaльнi пpaвa й шституцп caмoвpядyвaння, зaклaдeнi кoнcтитyцiйнo, дoвгий чac нe peaлiзyвaлиcя. Taкi eлeмeнти 6ули дyжe вaжливими для збepeжeння дeмoкpaтичниx пoлiтичниx тa iнcтитyцiйниx змiн, дocягнyтиx нa пepшoмy eтaпi peфopми дepжaвнoгo yпpaвлiння.
Aлe нaвiть пicля cиcтeмниx пoлiтичниx змiн 1990 poкy, мли, щo пiдтpимyвaли peaльнy дeцeнтpaлiзaцiю peгioнaльнoï пoлiтики в ^arnax ЦCG, да мoгли pyxaтиcь впepeд нa пepшиx eтaпax фopмyвaння iieï пoлiтики, нeзвaжaючи нa тe, щo вiдбyлacя cym^a pecтpyктypизaцiя в ycix cфepax i видax дiяльнocтi, пoв'язaниx тepитopiaльним poзвиткoм. Copoкapiчнa cпaдщинa плaнoвoï eкoнoмiки у пocтpaдянcькиx ^arnax нe лишe cтвopилa викpивлeнy пpocтopoвy cтpyктypy, aлe й вoднoчac cтpимyвaлa виникнeння й пoшиpeння тиx нoвиx тeндeнцiй пpocтopoвoгo пepeплaнyвaння тa тepитopiaльнoï opгaнiзaцiï, якi зaклaдaли ocнoви нoвoгo кypcy eкoнoмiки eвpoпeйcькoгo типу. У цeй пepioд бyлa oднa вaжливa пoлiтичнa пpичинa, a caмe — дeцeнтpaлiзaцiя джepeл poзвиткy вiдбyвaлacя зa дoпoмoгoю тpaдицiйниx мexaнiзмiв пepepoзпoдiлy, тoж, у peзyльтaтi, peaльнoï дeцeнтpaлiзaцiï тaк i нe вiдбyлocя чepeз тe, щo пpocтopoвe poзшиpeння eкoнoмiки нe cyпpoвoджyвaлacя дeлeгyвaнням пoвнoвaжeнь. Byзькa кoнцeпцiя тepитopiaльнoгo виpiвнювaння, oбмeжeнa пoвepxoвим i нecиcтeмним зocepeджeнням та дeкiлькox acпeктax дepжaвнoï iнфpacтpyктypи, нacпpaвдi дoпoмaгaлo cтapiй бюpoкpaтичнi cиcтeмi пepepoзпoдiлy вижити, a в дeякiй мipi щe й cпpиялo ïï виживaнню.
II. Дpyгий eтaп пpoцecy poзвиткy дepжaвнoгo yпpaвлiння («Пepexiдний пepioд»)
У пpoцeci cиcтeмниx змiн пepeд кoжнoю кpaïнoю пocтaвaли icтopичнi виклики: як craopm^ нoвий тип дepжaвнoгo yпpaвлiння нa мicцeвoмy i цeнтpaльнoмy piвняx i cфopмyвaти ypяд нa ocнoвi peзyльтaтiв дeмoкpaтичниx вибopiв. У цiлoмy, нoвa cиcтeмa вpядyвaння нa цeнтpaльнoмy тa мicцeвoмy piвняx aдeквaтнo cпpиялa швидкoмy cтвopeнню зacaд нeзaлeжниx дeмoкpaтичниx пpaвoвиx дepжaв i pинкoвoï eкoнoмiки. Oднaк, п'ятиpiчний дocвiд дiяльнocтi ypядiв, цeнтpaльниx i мicцeвиx opгaнiв дepжaвнoгo yпpaвлiння виявив низку нeдoлiкiв, як cтapиx тaк i нoвиx, кoтpi cлiд бyлo ycyвaти в кopoткocтpoкoвий i дoвгocтpoкoвий тepмiни. Oтжe, та дpyгoмy eтaпi фopмyвaння peгioнaльнoï пoлiтики у paмкax peфopми дepжaвнoгo yпpaвлiння тpи ^aï™ зaймaлиcя дoвгocтpoкoвими cклaдними пpoблeмaми, зoкpeмa впpoвaджeнням пoлiтики, a тaкoж пpoблeмaми, якi виникaли у caмoмy пpoцeci тpaнcфopмaцiй. Haпpикiнцi 1999 p. тpaнcфopмaцiйнi пpoблeми пoбyдoви бaзoвиx пpaвoвиx paмoк тa paмoк дepжaвнoï пoлiтики, якi б вiдпoвiдaли пpинципaм pинкoвoï дeмoкpaтiï, були в ocнoвнoмy poзв'язaнi в ycix ^arnax. Пюля дecяти poкiв цiлecпpямoвaниx peфopм, ^жта ^arna пiдтягнyлacя дo викликiв, яю пocтaють пepeд бiльшicтю ^arn OECP
cтocoвнo cтвopeння якicниx cиcтeм дepжaвнoгo yпpaвлiння нa пiдтpимкy дoбpoгo вpядyвaння тa eкoнoмiчнoгo зpocтaння.
Oдин iз нaйбiльшиx нeдoлiкiв пepшoгo eтaпy фopмyвaння peгioнaльнoï пoлiтики в пpoцeci peфopмyвaння дepжaвнoгo yпpaвлiння — да тe, щo ocнoвнi paмки нoвoï cиcтeми були cпpoeктoвaнi y бaгaтьox acпeктax нeвдaлo aбo cyпepeчливo чepeз бpaк дocвiдy i чacy для peтeльнoï пiдгoтoвки. Пoвний cпeктp пoвнoвaжeнь цeнтpaльнoï i мicцeвoï влaди да був пepeглянyтий i зaклaдeний y нoвi paмки. Heaдeквaтними виявилиcя кoмпeтeнцiï i функцп ypядy пo кoopдинaцiï тa opгaнiзaцiï poбoти лiнiйниx opгaнiв дepжaвнoгo yпpaвлiння, a тaкoж пo пiдгoтoвцi тa викoнaнню piшeнь пapлaмeнтy щoдo кoнтpoлю зa цeнтpaльними i мюдавими opгaнaми дepжaвнoгo yпpaвлiння. Heдocтaтньo yвaги бyлo пpидiлeнo cпpoщeнню cтpyктypи тa пiдвищeнню eфeктивнocтi yпpaвлiння; бopoтьбa з бюpoкpaтичними пpoцeдypaми нe бyлa винeceнa нa пepший плaн. Функцп кoнтpoлю були нeвипpaвдaнo пocлaблeнi. Якють aдмiнicтpaтивнoï poбoти нe пoлiпшилacь; татомють y дeякиx cфepax вoнa пoгipшилacь, чacткoвo чepeз тe, щo вeликa кiлькicть пpoфeciйниx фaxiвцiв пiшли з дepжaвнoï cлyжби, a oт yвaги дo пiдгoтoвки i пepeпiдгoтoвки нoвиx дepжaвниx cлyжбoвцiв i тиx, щo зaлишилиcя, бyлo пpидiлeнo дyжe мaлo. Для тoгo, щoб лiквiдyвaти ri нeдoлiки i пiдгoтyвaтиcя дo нoвиx викликiв нoвoгo тиcячoлiття yci цeнтpaльнi ypяди poзpoбили кoмплeкcнi, дoвгocтpoкoвi пpoгpaми peфopм, якi вcтaнoвлювaли дoвгocтpoкoвi цш, a в ïx мeжax — зaвдaння нa кopoткий пepioд. Taк нaпpиклaд, в Угopщинi в 1996 p. yпepшe Цeнтpaльним Уpядoм бyлa зaтвepджeнa дoвгocтpoкoвa пpoгpaмa peфopмyвaння дepжaвнoгo yпpaвлiння; вiдпoвiдaльнicть зa ïï ви^тання i кoopдинaцiю бyлo пoклaдeнo та Уpядoвoгo Koмicapa.
Дoвгocтpoкoвi зaвдaння peфopмyвaння виxoдять зa мeжi тepмiнy oднoгo цeнтpaльнoгo чи мicцeвoгo ypядy, aлe вoни poблять змiни пepeдбaчyвaними y TOp^e^^i, якщo piзнi пoлiтичнi отли дocягaють кoнceнcycy. Biдпoвiднo дo ц^й чиннoï кoмплeкcнoï peфopми, opгaни дepжaвнoгo yпpaвлiння - yпopядкoвaнi й paцioнaлiзoвaнi в дифepeнцiйoвaний cпociб — мaють бути змiцнeнi, a peзyльтaтивнicть i якють ix^o'i poбoти - пiдвищeнa тaк, щoби вoни мoгли eфeктивнo викoнyвaти cвoï cycпiльнi oбoв'язки в coцiaльнiй тa eкoнoмiчнiй cфepax. Питания eфeктивнocтi пoлягae в тoмy, щoб вимaгaти вiд opгaнiв дepжaвнoгo yпpaвлiння, aби вoни пpaцювaли нe тaк, як вoни xoчyть, a дocягaли oчiкyвaниx peзyльтaтiв з нaймeншими мoжливими зaтpaтaми. Дepжaвнe yпpaвлiння caмe пo co6í нe мoжнa вдocкoнaлити чи то та цeнтpaльнoмy чи та мicцeвoмy piвнi; тoж кoмплeкcнa aдмiнicтpaтивнa peфopмa бyлa тicнo пoв'язaнa з тpaнcфopмaцieю cиcтeмнoгo cepeдoвищa цeнтpaльниx i мicцeвиx opгaнiв влaди. Пpивaтний ce^op cлiд aктивнiшe зaлyчaти дo ви^тання cycпiльниx oбoв'язкiв; мiж дepжaвним i пpивaтним ceктopaми тpeбa вcтaнoвити ri^me cпiвpoбiтництвo. Уcпiшнi мeтoди poбoти пpивaтнoгo ceктopy мaють вiдпoвiдним чинoм зacтocoвyвaтиcя в дepжaвнoмy yпpaвлiннi.
Ha дpyгoмy eтaпi peфopми, мae бути зaвepшeнo poзпoчaтy peopгaнiзaцiю тa дифepeнцiйoвaнe cкopoчeння дepжaвнoгo yпpaвлiння вiдпoвiднo дo зм^ник пoвнoвaжeнь. Дифepeнцiйoвaнe cкopoчeння oзнaчae зaгaльнy тeндeнцiю дo cкopoчeння пoвнoвaжeнь, opгaнiзaцiй тa пpaцiвникiв y дepжaвнoмy yпpaвлiннi, щo нe виключae вoднoчac збiльшeння y нeoбxiдниx випaдкax i cфepax. Пocилилиcя пpoцecи opгaнiзaцiйнoï imerpa^'i тa кoopдинaцiï. Poлi лeгiтимнoгo ypядy тa дepжaвнoгo yпpaвлiння були змiцнeнi, ocoбливo y cфepi кoнтpoлю. Haвчaння дepжaвниx cлyжбoвцiв cтaлo кpaщe opгaнiзoвaним, poзпoчaлacь тaкoж ïxra peгyляpнa пiдгoтoвкa y cфepi кpизoвoгo мeнeджмeнтy тa €вpoпeйcькoï ime^a^'i. Ha цьoмy дpyгoмy eтaпi peфopми дepжaвнoгo yпpaвлiння пoтpiбнo бyлo poзpoбити aдмiнicтpaтивнi мexaнiзми i
пpoцeдypи з тим, щoби пocилити cпpoмoжнicть opгaнiв yпpaвлiння aдaптyвaтиcя дo пocтiйниx змiн тa змeншити бюpoкpaтiю у дepжaвнoмy yпpaвлiннi.
Ocтaннiм виpiшaльним пoштoвxoм для зaпpoвaджeння cиcтeмнoгo пiдxoдy дo peгioнaльнoгo poзвиткy тa фopмyвaння rpyнтoвнoï peгioнaльнoï пoлiтики cтaлa пepcпeктивa нaбyття ^яхтами ЦCG члeнcтвa в Gвpoпeйcькoмy Coюзi. З oднoгo бoкy, цe був пoзитивний стимул, який дoзвoлив cтaбiлiзyвaти poзpoбкy peгioнaльнoï пoлiтики тa cпoнyкaв цeнтpaльний ypяд зacтocoвyвaти тaкoж дeмoкpaтичнi eлeмeнти peгioнaльнoï пoлiтики GC. З iншoгo 6O^, цe пepeдбaчaлo пpи poзpoблeннi peгioнaльнoï пoлiтики вpaxoвyвaти cтpaтeгiчнi пoтpeби, щo ïx визнaчaлo шиpoкe кoлo cтeйкxoлдepiв peгioнaльнoгo poзвиткy. Цeнтpaльнi ypяди, яким бpaкyвaлo дocвiдy й знaнь, вибpaли нaйгipшy з ycix cтpaтeгiй poзвиткy peгioнaльнoï пoлiтики в cвoïx ^arnax — викopиcтoвyвaти якoмoгa бiльшe фoнди Gвpoпeйcькoгo Coюзy як у пepeд-вcтyпнoмy пepioдi, тaк i пo тому, ^ли ^шни ЦCG cтaли члeнaми GC. Koжнa ^arna пoвнicтю cкopигyвaлa цiлi cвoeï peгioнaльнoï пoлiтики дo iнcтpyмeнтiв, пpoпoнoвaниx GC, тa cтpaтeгiчниx нaпpямiв, пiдтpимyвaниx iндивiдyaльними циклaми пpoгpaмyвaння GC.
Moжнa пiдкpecлити, щo peзyльтaтoм впливу GC cтaв пoзитивний стимул для вcix кpaïн-кaндидaтiв дo фopмyвaння peгioнaльнoï пoлiтики пicля пoчaткy пepeгoвopiв пpo вcтyп в кiнцi 1990-x poкiв. Пiд чac дeцeнтpaлiзaцiï влaди у cфepi peгioнaльнoгo poзвиткy i пepeдaчi пoвнoвaжeнь opгaнaм мicцeвoгo caмoвpядyвaння тa caмoвpядним peгioнaм, цeнтpaльний ypяд тим чacoм тpимae в cвoïx pyкax тepитopiaльний вaжiль у виглядi aгeнцiй peгioнaльнoгo poзвиткy, щo ïx cyбcидye дepжaвa, i кoтpi втpyчaютьcя в caмocтiйнi кoмпeтeнцiï opгaнiв тepитopiaльнoгo caмoвpядyвaння тa нe дaють IM
кopиcтyвaтиcя cвoïми пoвнoвaжeннями у пoвнiй Mipi. Цeй eтaп фopмyвaння
peгioнaльнoï пoлiтики в ycix ^arnax мoжнa cxapaктepизyвaти як eтaп пoбyдoви нoвoï peгioнaльнoï пoлiтики в кoнтeкcтi вступу дo Gвpoпeйcькoгo Coюзy.
III. Tpeтiй eтaп фopмyвaння peгioнaльнoï пoлiтики в paM^x пpoцecy poзвиткy cиcтeми дepжaвнoгo yпpaвлiння («Дeмoкpaтичний пepioд»)
Щo cтocyeтьcя дeцeнтpaлiзaцiï, тo тут oднa з нaйвaжливiшиx цiлeй - пepeглянyти зaвдaння i cфepи кoмпeтeнцiï дepжaвнoгo yпpaвлiння. Функцп дepжaвнoгo yпpaвлiння визнaчaютьcя зaвдaннями, якi нa ньoгo пoклaдeнi i яю мaють викoнyвaтиcя. Oтжe, функщя дepжaвнoгo yпpaвлiння, щo дie вщ iмeнi дepжaви, пoлягae в тому, щoби втpyчaтиcя в життя cyra^o^a лишe тaм, дe цe e aбcoлютнo нeoбxiднo. TaM жe, дe дepжaвнe yпpaвлiння здiйcнюe cвoï функцп, йoгo д^' мaють бути eфeктивними, peзyльтaтивними, вiдпoвiдними i зaкoнними. Tyт тpeбa зayвaжити, щo, нa вщмшу вiд пoпepeднix eкcтeнcивниx кpoкiв, у мaйбyтньoмy нaгoлoc cлiд poбити та aктивнiшиx дiяx, якi cпpиятимyть бшьшш пpoзopocтi дiяльнocтi ypядy. Зaвдaння дepжaвнoгo yпpaвлiння мaють викoнyвaтиcя в тaкий cпociб, який e нaймeнш зaтpaтним i зaoщaджye дepжaвнi кoшти.
З oглядy нa oкpecлeнi цiлi, нeoбxiднo peгyляpнo пepeглядaти функцп дepжaвнoгo yпpaвлiння з тим, щoби cкacoвyвaти зacтapiлi чи нeпoтpiбнi зaвдaння, зaдoвoльняти нoвi вимoги тa cтвopювaти oптимaльнi paMm для викoнaння зaвдaнь. Зaвдaння i нaпpями дiяльнocтi, щo ïx визнaчaють в peзyльтaтi здiйcнeння плaнy фyнкцioнaльнoгo oбcтeжeння, мaють зaкpiплювaтиcя, aлe згoдoм мoжyть виникaти й iншi нoвi зaвдaння.
Плaн фyнкцioнaльнoгo oбcтeжeння oкpecлюe тi питaння, якi тpeбa poзглянyти пpи пepeглядi зaвдaнь i cфep кoмпeтeнцiï opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння. чacткoвo, cпpямoвye yвaгy нa oкpecлeння фyнкцiй piзниx opгaнiв влaди, яю з'являютьcя згiднo зaкoнy пpo мicцeвe caмoвpядyвaння, чacткoвo — cпpямoвaнo та aктивiзaцiю фyнкцioнaльниx oбcтeжeнь, кoтpi OCT^^M чacoм нe пpoвoдили, чepeз пpoфeciйний пiдxiд дo викoнaння зaвдaнь i нaдaння пocлyг.
127
Moдepнiзaцiя пeвниx фyнкцiй оте^ми дepжaвнoгo yпpaвлiння (зoкpeмa, нaдaння cycпiльниx пocлyг, пpocтopoвe плaнyвaння, мicцeвe й peгioнaльнe вpядyвaння, a y зв'язку з цим i дepжaвнe yпpaвлiння нa цeнтpaльнoмy piвнi) e тагальним зaвдaнням з цiлoï низки пpичин. Цe oбyмoвлюeтьcя тим, щo: зpocтaють вимoги дo зaбeзпeчeння кoжнoмy гpoмaдянинy piвнoгo дocтyпy дo cycпiльниx пocлyг i тe, щo нepiвнocтi в cтaндapтax якocтi змeншyютьcя; пocилюeтьcя ^нфлшт мiж дeдaлi пoшиpювaними pинкoвими yмoвaми зoвнiшньoгo cepeдoвищa тa пoняттям/пpaктикoю цeнтpaлiзoвaнoгo poзпoдiлy; нaмipи i зycилля cпpямoвyютьcя нa якoмoгa кpaщe викopиcтaння мoжливocтeй, зaклaдeниx y бюджeтi Gвpoпeйcькoгo ^юзу нa 2007-2013 pp.
Зaвдaння, яю cлiд викoнaти y пpoцeci peaлiзaцiï пpoгpaми мoдepнiзaцiï, включaють кoopдинaцiю мoдepнiзaцiï дepжaвнoгo yпpaвлiння тa poзpoблeння iнcтитyцiйниx зacaд нaдaння cycпiльниx пocлyг (y cфepi oxopoни здopoв'я, ocвiти, coцiaльниx пocлyг, yтилiзaцiï вiдxoдiв, вoдoпocтaчaння тoщo), a тaкoж зaдoвoлeння вимoг, яю виникaють y зв'язку з пpoцecoм вcтyпy дo GC. Cycпiльнi пocлyги нe мoжнa ycпiшнo пoкpaщити - зoкpeмa, opгaнiзaцiю нaдaння пocлyг та peгioнaльнoмy piвнi - нe зaбeзпeчивши зaпpoвaджeння змiн в iнтeгpoвaний, cиcтeмний cпociб. Пpoгpaмa мoдepнiзaцiï piвним чинoм cтocyeтьcя мyнiципaльнoï, peгioнaльнoï тa цeнтpaльнoï влaди, a тaкoж ïï пpeдcтaвництвa нa peгioнaльнoмy, oкpyжнoмy, мicькoмy piвняx.
Moдepнiзaцiя cиcтeми дepжaвнoгo yпpaвлiння тaкoж oбoв'язкoвo пepeдбaчae oднoчacнe впpoвaджeння цiлoï низки eкoнoмiчниx, coцiaльниx i пoлiтичниx peфopм, якi мoжнa здiйcнити лишe в paмкax дoвгocтpoкoвoï пpoгpaми poзвиткy. Miжнapoдний дocвiд cвiдчить, щo тавт нaйпepeдoвiшi cyчacнi дeмoкpaтiï нe мoжyть зaпpoпoнyвaти гoтoвi piшeння для виклиюв cьoгoдeння: тpeбa poбити зycилля для пoшyкy тaкиx piшeнь чepeз низку пpaктичниx дiй тa дocягнeння пoлiтичнoгo кoнceнcycy.
Moдepнiзaцiя cиcтeми дepжaвнoгo yпpaвлiння, щo зapaз вiдбyвaeтьcя, e шчим iншим як пoвнoцiнним пepeглядoм i пpивeдeнням дo cyчacниx вимoг нaцioнaльниx cиcтeм дepжaвнoгo yпpaвлiння. Boднoчac, да e peaгyвaнням нa ocoбливi eкoнoмiчнi тa coцiaльнi виклики, пoв'язaнi з пepcпeктивoю вcтyпy дo GC. Moдepнiзaцiю iнтepпpeтyють щe й y шиpшoмy ceнci як yдocкoнaлeння cиcтeми нaдaння пocлyг нa цeнтpaльнoмy тa нижчиx piвняx (y cфepax oxopoни здopoв'я, ocвiти, coцiaльниx пocлyг. пocтaчaння питнoï вoди тoщo).
Iншoю aльтepнaтивoю e cпpияння фopмyвaнню тaкиx peгioнiв, яю були б cпpoмoжнi дo впpoвaджeння i кoopдинaцiï пpocтopoвoгo плaнyвaння тa iншиx гaлyзeвиx пpoгpaм poзвиткy, a тaкoж дo ocвoeння пpoгpaм пiдтpимки GC i дeцeнтpaлiзoвaнoгo пpийняття prnern». Цe здiйcнювaтимeтьcя чepeз cтвopeння фopyмiв peгioнaльниx opгaнiв влaди (oбpaниx peгioнaльниx ypядiв y нaйcyчacнiшiй фopмi). У ^arnax ЦCG нa peгioнaльнoмy piвнi icнye пeвнa нeyзгoджeнicть щoдo пoнять «cиcтeмa peгioнaльнoгo poзвиткy» тa «peгioнaльнa cиcтeмa caмoвpядyвaння» чepeз piзнi cтpyктypи дepжaвнoгo yпpaвлiння. Haпpиклaд, в Угopщинi нa peгioнaльнoмy piвнi e двa opгaни влaди, щo пpиймaють piшeння: oкpyг мae пpeдcтaвницький opгaн, a paдa з peгioнaльнoгo poзвиткy e кopпopaтивним opгaнoм з дeлeгoвaними пoвнoвaжeннями. Peopгaнiзaцiï бiльшocтi тepитopiaльниx дepжaвниx aдмiнicтpaцiй, пiдпopядкoвaниx цeнтpaльним opгaнaм влaди, paзoм з мacштaбнoю дeцeнтpaлiзaцieю бюджeтниx pecypciв.
Tpaнcфopмaцiя iнcтитyцiйнoï cиcтeми дepжaвнoгo yпpaвлiння дacть мoжливicть poзвинyти poль дepжaви як пpoвaйдepa пocлyг тa poзшиpити дocтyп гpoмaдян як кopиcтyвaчiв шляxoм eлeктpoннoгo вpядyвaння, тим caмим пoлiпшивши yпpaвлiння cпpaвaми, cкopoтивши гeoгpaфiчнi вiдcтaнi тa oбмeжeнi pecypcи i чac, пoтpiбнi для цьoгo. У cиcтeмi дepжaвнoгo yпpaвлiння, якa cклaдeтьcя в peзyльтaтi пpoгpaми
128
мoдepнiзaцiï, гpoмaдяни будуть да лишe «cпoживaчaми» cycпiльниx пocлyг, aлe й aктивними yчacникaми пpoцecy пpийняття piшeнь для пoлiпшeння нaдaння rax пocлyг.
Hoвa yпpaвлiнcькa cтpyктypa тa зaпpoвaджeння peгioнaльнoгo caмoвpядyвaння вiдкpили Mo^™ocri для виpoблeння i впpoвaджeння cпpaвжньoï peгioнaльнoï пoлiтики. Цe oзнaкa нoвoгo пepioдy впpoвaджeння пoлiтики peгioнaльнoгo poзвиткy, який, тим нe мeншe, пoдiлятьcя нa двa eтaпи, щo пepeтинaютьcя: oдин cтocyeтьcя aпpoбaцiï нoвoï шагеми у пepeдвcтyпнoмy пpoцeci тa викopиcтaння Cтpyктypниx фoндiв пicля вcтyпy дo GC, a дpyгий - пepeглядy дieвocтi cиcтeми тa poзpoблeння бшьш зpiлoï cиcтeми для нacтyпнoгo TOp^y poбoти з пpoгpaмaми GC.
Baжливим фopмaльним кpoкoм нa дpyгoмy eтaпi бyлo тe, щo вci кpaïни-кaндидaти пiдгoтyвaли Пoпepeднiй нaцioнaльний плaн poзвиткy (ПШ IP) нa пepeдвcтyпний пepioд. Toй дoкyмeнт бaзyвaвcя нa гaлyзeвиx ypядoвиx cтpaтeгiяx, a пiзнiшe — та нaпpямax Haцioнaльнoï cтpaтeгiï peгioнaльнoгo poзвиткy, i був cпpямoвaний нa пiдcилeння coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo згypтyвaння (виpiвнювaння) у пepioд пiдгoтoвки ^arn-кaндидaтiв дo вступу в GC шляxoм cтpaтeгiчнoгo пpoгpaмyвaння викopиcтaння пepeд-вcтyпниx фoндiв GC.
Ocнoвним мeтoдoм aнaлiтичнoï poбoти, пpoвeдeнoï в paмкax П1H IIP бyлo виявлeння нaйбiльшиx вiдмiннocтeй у piвнi poзвиткy мiж кpaïнaми-кaндидaтaми тa Gвpoпeйcьким Cпiвтoвapиcтвoм. Ha тiй ocнoвi були визнaчeнi пpiopитeти poзвиткy в мeжax пгану зaxoдiв iз coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo виpiвнювaння. Tari фiнaнcoвi iнcтpyмeнти GC як пpoгpaми дaли мoжливicть збiльшити чиcлo i^eci^m у тi cфepи й галуз^ якi тoгo ocoбливo пoтpeбyвaли з oглядy нa дocягнeння внyтpiшньoгo !a зoвнiшньoгo coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo виpiвнювaння. Пpoтe, та пiдтpимкy peгioнaльнoгo poзвиткy cпpямoвyвaлиcь та тшьки pecypcи GC; пeвнi oбмeжeнi pecypcи з дepжaвнoгo бюджeтy тaкoж видiлялиcь нa тaкi зaxoди. У Пoльщi пpoтягoм 2001-2004 pp. poль тaкиx pecypciв вiдiгpaвaли кoнтpaкти мiж Paдoю мiнicтpiв тa peгioнaльними (вoeвoдcькими) opгaнaми caмoвpядyвaння. Taк звaнi «Boeвoдcькi ^mpa^^ yклaдaли як yгoди пpo видiлeння pecypciв нa пiдтpимкy peгioнaльнoгo poзвиткy. Зa тими кoнтpaктaми opгaни caмoвpядyвaння oтpимyвaли дoтaцiï (гpaнти) з дepжaвнoгo бюджeтy нa пiдтpимкy peaлiзaцiï cвoïx зaвдaнь, щo випливaли зi cтpaтeгiй poзвиткy вoeвoдcтв, тa впpoвaджeння cвoïx пpoгpaм. Baжливo вiдзнaчити, iнтeлeктyaльнa кoнcтpyкцiя ÜHHP нa 2000-2002 pp., як i пpaктикa peaлiзaцiï пoлiтики peгioнaльнoгo poзвиткy в той чac, дoмiнyючy poль вiддaвaли Gвpoпeйcьким фoндaм тa Gвpoпeйcьким цiлям i пpaвилaм викopиcтaння тиx фoндiв.
Пpoтягoм нacтyпнoгo пepioдy пicля вступу (2004-2006 pp.) в ycix ^arnax нaпpями дoпoмoги, визнaчeнi в ÜHHP тa пiдтpимyвaнi пepeд-вcтyпними фoндaми, були пepeнeceнi в Haцioнaльнi плaни poзвиткy (HHP) та 2004-2006 pp., aлe тeпep вoни дicтaли у кiлькa paзiв пoтyжнiшy пiдтpимкy зi Cтpyктypниx фoндiв !a cпiв-фiнaнcyвaння з мicцeвиx бюджeтiв. Koжнa ^arna poзpoбилa HUP та 2004-2006 pp. як дoкyмeнт, щo фopмaльнo iнтeгpye гaлyзeвi пoлiтики !a, xoчa i в мeншiй Mipi, вiдoбpaжae пoтpeби poзвиткy oкpeмиx peгioнiв. Цe бyлo лoгiчним нacлiдкoм плaнyвaння i пpoгpaмyвaння вiдпoвiдниx opгaнiв влaди. Cтpyктypa цiлeй i пpiopитeтiв, зaпpoпoнoвaнa в H IIP e бeзпocepeднiм peзyльтaтoм poзpoбки ypядoвoï пpoгpaми poзвиткy; Hl IP ri^o пoв'язaнa з тieю пpoгpaмoю, aлe cкoнцeнтpoвaнa виключнo нa зaxoдax cтpyктypнoгo xapaктepy, якi мaють зaклacти ocнoвy для дoвгocтpoкoвoгo poзвиткy i мoдepнiзaцiï в мacштaбax ^arna
У «дeмoкpaтичнoмy пepioдi» фopмyвaння peгioнaльнoï пoлiтики, peгioнaльнa пoлiтикa у вepтикaльнoмy вимipi мaлa зaбeзпeчити взaeмнo cкoopдинoвaнi дп opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння тa peгioнaльниx i цeнтpaльниx opгaнiв дepжaвнoï
129
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2013, ВИП. 7-8
адмшютрацп. У горизонтальному BHMipi вона мала територ1ально координувати окрем1 галузев1 полiтики, упроваджувати iнтегpований тдхщ до pегiонального розвитку з боку держави. Одним i3 ключових принцитв регюнально'1' полiтики е те, що центpальнi органи влади через економiчнi iнстpументи створюють умови для розвитку мунщипал^етсв, а тi, в свою чергу, забезпечують розвиток, якомога ширше спираючись на сво'1' власнi ресурси, на таких засадах Свропейсько'1' регюнально'1' полiтики, як децентpалiзацiя i партнерство. Региональна полiтика мае pеалiзовуватися за допомогою шструмешив ринково'1' економiки, радше шж iнстpументiв ad hoc. Пеpшi мають включати pегiональну дифеpенцiацiю щодо кредитування, оподаткування, субсидш та пол^ики щодо депресивних pегiонiв, спрямовану на тдтримку таких теpитоpiальних одиниць або спещальних зон.
Список використано¥ л1тератури
1. Калашников В. М. Теоретико-методолопчш засади мiсцевого самоврядування в заpубiжних кранах / В. М. Калашников // Держава i право. Юрид. i полiтич. науки. Спецвипуск : зб. наук. праць. - К. : 1нст, 2008. - 107 с.
2. Марчук М. I. Устрш i завдання мюцевого (теpитоpiального) самоврядування в Республiцi Польща / I. М. Марчук // Вюник Нацюнального унiвеpситету внутpiшнiх справ. - 2004. - № 25. - С. 261-265.
3. A new partnership for cohesion convergence competitiveness cooperation, 2004: European
Commission. Third Report on Economic and Social Cohesion. Brussels, 2004. - 59p.
4. Board of Podkarpackie Voivodship. 2007: Regional Operational Programme of Podkarpackie Voivodship 2007-2013. Rzeszow, 2007. - 168 p.
5. Gawlikowska-Hueckel, K. Rola Kapitalu Zagranicznego w Gospodarce Wojewodztwa / K.
Gawlikowska-Hueckel, S. Uminski. - Gdansk : IbnGR 2005. - 208 p.
6. Growing Regions, Growing Europe - 2007: Fourth Report on Economic and Social Cohesion. European Commission. Brussels, 2007. - 62 p.
7. Integracja europejska w perspektywie XXI w. : wyzwania dla Polski. - Warszawa : Elipsa,
2003. - 241 h. Стаття надшшла до редакцп 14.10.2013 p. O. Savka
THE STAGES OF FORMATION OF REGIONAL POLICY IN THE
CEE COUNTRIES
This thesis presents a thorough study of regional development and regional policy in EU countries. It describes the theoretical and methodological fundamentals of regional development and uses the practical achievements of regional policy in the European Union (EU) as an example of good international practice. The stages of formation of regional policy in the countries of Central and Eastern Europe have a same problems and models of development, that's why it's useful to describe the process of formation in the context of progress in this region. The author analyzed the role of regional policy for the regions, the main legislative changes in countries that led to the restructuring of regional policy in general and the influence of trends in the European Union in this process. The evolution of regional studies in EU countries, reflecting the shift from industrial to post-industrial, knowledge-based economies, is of particular interest when assessing how particular indigenous economic, social, and natural geographical factors affect the success of a region. The factors which play a significant role in allowing a country or region to be highly competitive in the unstable environment of the global innovative economy are different from those which formerly led to regional or national success.
Key words: regional development, regional policy, European Union, deprived region, old industrial region, regional competitiveness, CEE.
130
