CC BY
74
Key words: traditional diplomacy, public diplomacy, new public diplomacy, digital diplomacy, Web 2.0, globalization, technologization, superpower, great power, Under Secretary for Public Diplomacy and Public Affairs.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Хижняк I.A., д.полтн, проф.; Булик M.B., к.полт.н., доц.
УДК 323.172(045)
О.В. Савка
еВРОПА РЕГ1ОН1В - ОСНОВН1 ТЕНДЕНЦ11 РОЗВИТКУ РЕГЮНАЛБНО1
пол1тики ее
У cmammi автор розглядае регюналъну полтику Свропейсъкого Союзу. Съогодт СС дуже защкавлена у знижент регюналъних диспропорцт та тдтримщ перифертних регютв. Значення регюналъног полтики у крагнах €С збшъшуетъся передуЫм тд впливом зовтштх для Свропейсъкого Союзу фaкmoрiв. При цъому у СС проходитъ не менше загострення сощалъних проблем, але й загалъне уповтънення mемniв екoнoмiчнoгo росту у крагнах-членах. Проблемт регюни у твденнт та cхiднiй Сврот не в змoзi прискорити господарсъку модертзацт без зacoбiв тдтримки у рамках нащоналъног i наднацюналъног регюналъног полтики. У nерioд актив1зацИ наднацюналъног регюналъног полтики СС у 80-90-mi роки XX столття, системи aдмiнicmрamивнo-mериmoрiaлънoгo подыу европейсъких крагн були доситъ рiзнoрiднi. Слiд вiдзнaчиmи, що значт контрасти збер^аютъся i съогодт у середит крагн. Шдвищення рiвня ВВП на душу населення у бiдних регюнах е основною метою ключового напряму регюналъног полтики СС. Розширення СС на Схiд супроводжувалосъ не лише появою у його cклaдi екoнoмiчнo вiдcmaлих регютв, але й збшъшення кiлъкocmi держав з суттевими «контрастами» у середит. Навтъ у благополучних крагнах можутъ icнувати бiднiрегюни. Однак, у дгг у крагнах Свросоюзу майже все регулювання coцiaлънo-екoнoмiчнoгo розвитку територт було зведено до розробки програм регюналъного розвитку, щоб у подалъшому реaлiзувamи гх разом з СС.
Ключов1 слова: СС, регюналъна полтика, трансформащя, iнmеррегioнaлънi проблеми, NUTS.
Региональна пол1тика вже протягом декшькох десятил1ть входить до ключових напрямюв сощально-економ1чно'1 полтики Свропейського Союзу, що пояснюсться тим, що у межах основно'1 штеграцшно'1 европейсько'1 групи завжди збер1галося чимало проблемних територш. До них можна вщнести райони з несприятливою сшьськогосподарською структурою, гострими сощальними проблемами, з недостатшми регюнальними ресурсами для стабшьного та сталого довготермшового розвитку. До розширення СС на Схщ, його членами були найбшьш економ1чно розвинут1 держави, яю в змоз1 видшити значш кошти для скорочення регюнальних контраспв та вир1шення штеррегюнальних проблем, при цьому оргашзувати ефективш мехашзми !х використання.
Найчаспше тд термшом региональна пол1тика розум1ють полггику центра по вщношенню до регюшв, а що стосуеться регионально! полтики Свропейського Союзу, то у цьому випадку тд регионом розум1еться адм1н1стративно-територ1альна одиниця
159
дepжaв-члeнiв Cпiвтoвapиcтвa. GC дe фaктo, e пepшoю мiжнapoднoю opгaнiзaцieю y cвiтi, якa зaймaeтьcя пшаннями peгioнaльнoгo poзвиткy тa пiдтpимки peгioнiв ^arn-yчacниць. Пepш зa вте, цe питaння пoв'язaнe з пpoблeмaми пepepoзпoдiлy нe лишe мiж peгioнaми вcepeдинi ^aï™, aлe й peгioнaми piзниx дepжaв i нaвiть мiж дepжaвaми. Cьoгoднi GC дyжe зaцiкaвлeнa y знижeннi peгioнaльниx диcпpoпopцiй тa пiдтpимцi пepифepiйниx peгioнiв. Бiльш того peгioнaльнa пoлiтикa для Gвpoпeйcькoгo ^юзу e нeoбxiднicтю для poзвиткy «чoтиpьox cвoбoд» eдинoгo pинкy: cвoбoди pyxy кaпiтaлiв, людeй, тoвapiв тa пocлyг. Kpiм тoгo, змeншeння peгioнaльниx диcпpoпopцiй тa piвня бeзpoбiття i шфляцп cпpияe poзвиткy вае'1 eкoнoмiки GC [1].
Якщo poзглядaти нe eкoнoмiчнi нacлiдки peгioнaльнoï пoлiтики, тo ошд вiдзнaчити, щo peгioни cтaють бшьш пiдгoтoвлeними дo cпiвпpaцi тa бшьш плiднo дoлyчaютьcя дo пpoцeciв eвpoпeйcькoï ime^a^'i, як з бoкy пoлiтичниx тaк i eкoнoмiчниx eлiт тa нaceлeння.
Taк зa cвoeю мeтoю peгioнaльнa пoлiтикa мoжe 6ути oxapaктepизoвaнa, як пoлiтикa нaпpaвлeнa нa збiльшeння peгioнaльнoгo poзвиткy тa пiдвищeння piвнiв eкoнoмiки бiльш cлaбкиx peгioнiв дo piвня cильниx. Cлiд зaзнaчити, щo дe фaктo вoнa peaлiзyeтьcя та вcix piвняx eвpoпeйcькoгo yпpaвлiння - вщ мicцeвoгo тa peгioнaльнoгo дo дepжaвнoгo тa piвня Gвpocoюзy, ^и цьoмy cлiд вpaxoвyвaти, щo та вcix piвняx icнye влacнa cиcтeмa тa iнcтpyмeнти впливу нa peгioнaльнy пoлiтикy. Пpoтe peгioнaльнa пoлiтикa cьoгoднi мoжe xapaктepизyвaтиcя i як cтвopeння cпeцiaльниx мexaнiзмiв впливу нa peгioнaльний poзвитoк з мeтoю нe тшьки виpiвнювaння, aлe й пiдтpимки pecrpy^yproa^'i eкoнoмiки [2]. У пepшy чepгy пiд peгioнaльнoю пoлiтикoю Gвpoпeйcькoгo ^юзу cлiд poзyмiти пpoцec мoбiлiзaцiï внyтpiшньo peгioнaльниx pecypciв тa ïx eфeктивнe викopиcтaння paзoм з pecypcaми дepжaви тa GC. Taкoж cлiд зaзнaчити, щo Cпiвтoвapиcтвo нe нaдae пocтiйнoï фiнaнcoвoï дoпoмoги для життeдiяльнocтi peгioнiв, a нaдae пiдтpимкy у peaлiзaцiï пeвниx пpoeктiв нaцiлeниx нa змшу cтpyктypи peгioнaльнoï eкoнoмiки зa дoпoмoги cтpyктypниx фoндiв GC.
¡дй poзвиткy peгioнaльнoï пoлiтики Gвpocoюзy бepyть cвiй пoчaтoк щe з пepшoï пoлoвини 1950-x poкiв тa тicнo пoв'язaнi з пpoцecoм фopмyвaння cпiльнoгo pинкy у Gвpoпeйcькoмy Cпiвтoвapиcтвi.
Cьoгoднi poль тa eфeктивнicть peгioнaльнoï пoлiтики в ^arnax Gвpoпeйcькoгo Coюзy нaбиpae вте бiльш знaчyщy poль, пepeдyciм в yмoвax тepитopiaльниx poзшиpeнь GC зa paxyнoк мeнш poзвинyтиx eвpoпeйcькиx дepжaв, a тaкoж пoглиблeння внyтpiшньo iнтeгpaцiйниx пpoцeciв у paмкax GC, зa paxyнoк викopиcтaння у «cтapиx» кpaïнax-члeнax GC мexaнiзмiв cпiльнoï peaлiзaцiï peгioнaльнoï пoлiтики дeкiлькoмa piвнями влaди (тацютальним, peгioнaльним тa мicцeвим). Ця пoлiтикa дocить вдaлo бyлa iмплeмeнтoвaнa i та нaднaцioнaльнoмy piвнi GC. Дeякi мaлi ^aï™, нaпpиклaд Hiдepлaнди, пoвнicтю iнтeгpyвaли cвoю нaцioнaльнy peгioнaльнy пoлiтикy у cиcтeмy нaднaцioнaльнoгo peгyлювaння. Пюля кoжнoгo poзшиpeння GC вiдбyвaлиcя зтачш дeбaти cepeд кpaïн-члeнiв, щoдo пpoпopцiй poзпoдiлy кoштiв cepeд вiдcтaлиx peгioнiв. Уci пpoтиpiччя нaйчacтiшe cпpияють пocилeнню peгioнaльнoï пoлiтики нa нaднaцioнaльнoмy piвнi. Taкий poзвитoк ime^a^'í oбyмoвлeний тим, щo нoвi ^ai^-члeни вистутають зa пocилeння фiнaнcyвaння зaxoдiв та piвнi GC, a бiльш блaгoпoлyчнi дepжaви лoбiюють пoявy дoдaткoвиx зaдaч тa iнcтpyмeнтiв, для тoгo щoб нe нaбyвaти cтaтyc «дoнopa» нaднaцioнaльнoï peгioнaльнoï пoлiтики GC [5].
Знaчeння peгioнaльнoï пoлiтики у ^arnax GC збiльшyeтьcя пepeдyciм пiд впливoм зoвнiшнix для Gвpoпeйcькoгo Coюзy фaктopiв. В yмoвax глoбaлiзaцiï eвpoпeйcькi ^шни зycтpiчaютьcя з piзким зpocтaнням eкoнoмiчнoгo змaгaння з бoкy ^arn, якi poзвивaютьcя. Пpи цьoмy у GC пpoxoдить нe мeншe зaгocтpeння coцiaльниx пpoблeм,
160
aлe й зaгaльнe yпoвiльнeння тeмпiв eкoнoмiчнoгo pocтy у кpaïнax-члeнax. Taким чинoм, пepeд peгioнaльнoю пoлiтикoю, якa у зaxiдниx ^arnax нaпpaвлeнa нa виpiвнювaння кoнтpacтiв piвня життя нaceлeння у piзниx peгioнax, cтaлa бiльш мacштaбнa eкoнoмiчнa зaдaчa - збepeжeння кoнкypeнтниx пepeвaг.
Biдcтaвaння GC зa тeмпaми eкoнoмiчнoï динaмiки у пepioд пpиcкopeнoгo pocтy cвiтoвoгo гocпoдapcтвa тa cepйoзнi пpoблeми бaгaтьox кpaïн-члeнiв Gвpocoюзy в yмoвax cвiтoвoï eкoнoмiчнoï кpизи у 2008-2009 poкax дeмoнcтpyють вcю нeбeзпeкy cтpyктypниx диcбaлaнciв у eвpoпeйcькиx peгioнax.
Пpoблeмнi peгioни у пiвдeннiй тa cxiднiй Gвpoпi да в змoзi пpиcкopити гocпoдapcькy мoдepнiзaцiю бeз зacoбiв пiдтpимки у paмкax нaцioнaльнoï i нaднaцioнaльнoï peгioнaльнoï пoлiтики [4].
Cьoгoднi Gвpoпeйcький Coюз cклaдaeтьcя з 28 дepжaв з зaгaльним нaceлeнням 506 млн. 820 тда. чoлoвiк тa плoщeю 4,4 млн. квaдpaтниx кiлoмeтpiв i пpeдcтaвляe тайбшьш ycпiшнy в cвiтi iнтeгpaцiйнy ^упу. У paмкax GC icнyють бaгaтoчиcлeннi тa cтaбiльнi пpoтягoм дecятилiть тa нaвiть cтoлiть peгioнaльнi cпiльнoти caмoгo piзнoгo виду. Kpiм тoгo, caмe у мeжax Gвpocoюзy oтpимaв мaкcимaльний poзвитoк пpинцип cyбcидiapнocтi (тoбтo, ^ли пoвнoвaжeння пepeдaютьcя вищe cтoячим aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльним oдиницям, тiльки якщo ïx нe мoжнa eфeктивнo peaлiзyвaти та дaнoмy piвнi), a cклaдoвi тацютальш дepжaви peгioни були визнaнi давщдшьним eлeмeнтoм eвpoпeйcькoï iнтeгpaцiï. Taким чинoм пocиливcя вплив peгioнiв тa ^льдат нa зaкoнoтвopчий пpoцec i «нaближeння» бюpoкpaтiï швидкo poзвивaючoï iнcтитyцioнaльнoï cтpyктypи GC дo нaceлeння ^arn Gвpocoюзy.
Гoлoвним нacлiдкoм збepeжeння у ^arnax GC cтiйкиx peгioнaльниx cпiльнoт e poзпoвcюджeння cepeд eвpoпeйцiв бaгaтopiвнeвoï caмoiдeнтифiкaцiï. У бaгaтьox випaдкax вoнa да дoзвoляe cтepти peгioнaльнi кopдoни тавт у випaдкy cтвopeння штyчниx ^ток aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo пoдiлy.
Пoдeкyди у ^arnax GC у пoпepeднi icтopичнi пepioди фopмaльнi мeжi peгioнiв cклaднo змшити чepeз пpoтидiю piзниx пoлiтичниx cra, якi бoятьcя втpaтити у xoдi peфopм cвoï влaднi пoзицiï. Пpoтe в дeякиx eвpoпeйcькиx дepжaвax кoopдинaльнi змiни aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo пoдiлy вiдбyлиcя з мeтoю piзкo змiнити пoлiтичний лaндшaфт у ^arnax.
В дeякиx ^arnax GC peгioнaльний пoдiл збepiгaeтьcя бeз cyттeвиx змiн у пopiвняннi з icтopичним пepioдoм вxoджeння дepжaви дo cклaдy вeликиx eвpoпeйcькиx iмпepiй. Пpoтe мoлoдi дepжaви poзpoбляли нoвi йтки aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo пoдiлy, якi бaзyвaлиcя та coцiaльнo-гeoгpaфiчниx фaктopax: нaвкoлo кoжнoгo з вeликиx мicт, вiдiгpaвaвшиx poль eкoнoмiчниx цeнтpiв, cфopмyвaлиcя oкpeмi peгioни. У тайбшьшш мipi ця тeндeнцiя бyлa xapaктepнa для ^arn Цeнтpaльнo-cxiднoï Gвpoпи, ocoбливo в coцiaлicтичний пepioд. Oднaк i у циx дepжaвax, нaceлeння нe piдкo iдeнтифiкyвaлo ceбe з нeфopмaльними peгioнaми - icтopичними aбo пpиpoдними. Taк пpиклaдoм мoжyть бути Beликoпoльшa, Maлoпoльшa тa iншi peгioни у Пoльщi [V].
У пepioд aктивiзaцiï нaднaцioнaльнoï peгioнaльнoï пoлiтики GC у 80-90-т poки XX cmrnrra, cиcтeми aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo пoдiлy eвpoпeйcькиx ^arn були дocить piзнopiднi. Ha пpaктицi бyлo дocить cклaднo пopiвняти peгioни piзниx дepжaв зa piвнeм coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Cтpyктypним фoндaм GC бyлo дyжe cклaднo poзпoдiляти фiнaнcи мiж oкpeмими peгioнaми.
Пepшy вepciю eдинoï бaгaтopiвнeвoï cиcтeми peгioнiв GC щe y V0-тi poки пpeдcтaвив Gвpocтaт, ввiвши Hoмeнклaтypy тepитopiaльниx oдиниць для cтaтиcтичнoгo oблiкy (NUTS). Пpи цьoмy кoжний peгioн мae cвiй чиceльнo-бyквeний кoд, який зaлишaeтьcя нeзмiнним ^и змiнi нaзви peгioнy. У той жe чac кoд peгioнy змiнюeтьcя
161
при корегуванш кордошв нав1ть у випадку збереження назви региону. При цьому код нижшх регюшв NUTS мае вказ1вку на приналежшсть до региону бшьш високого р1вня [8].
Якщо у 90-т роки атки регюшв NUTS зайняли ключове мюце у систем! наднащонально! регионально! пол1тики, то у 2003 рощ номенклатура отримала в рамках СС формальний статус - як загальна класифшащя територ1альних одиниць для статистичного облшу.
Видшяють три р!вш регюшв NUTS, яю зазвичай ствпадають з нащональними атками адмшютративно-територ!альних одиниць вщповщного розм1ру. Для окремих кра!н можлива розробка четвертого р1вня NUTS - при проведенш масштабних реформ адмшютративно-територ1ального подшу, коли саме до нього здшснюеться прив'язка як старих, так i нових регюшв. Кр1м того, система NUTS допускае юнування у кра!нах СС бшьш др!бних р1вшв адмшютративно-територ!ального подшу ( як найнижчого - комун i тп., так i пром!жного або базового для малих кра!н). Кр!м того, один регион може бути вщнесений одразу до декшькох р!вшв NUTS, якщо вш не мае подшу на бшьш мал! регюни (наприклад, Федеральна земля Берлш у Имеччиш представляе один округ та одне мюто) [3].
Критер!ем стввщнесення регюшв NUTS i адмшютративних одиниць е чисельшсть населення: у середньому по кра!ш регюни NUTS 1-го р!вня повинш мати вщ 3 до 7 млн. мешканщв, 2-го р!вня - 800 тис. - 3 млн. мешканщв, 3-го р!вня вщ 150 до 800 тисяч оаб.
Створення едино! системи регюшв Свросоюзу не замшюе ютотних контрасгив м!ж ними, регюни мають все бшьше контрасгив, як за демограф!чними так i за економ!чними показниками. Слщ вщзначити, що значнi контрасти зберiгаються i у серединi кра!н.
Пiдвищення р!вня ВВП на душу населення у бщних регiонах е основною метою ключового напряму регионально! пол!тики СС - «Конвергенцп» (до 2006 року - «Мета 1»). Розширення СС на Схщ супроводжувалось не лише появою у його складi економiчно вщсталих регiонiв, але й збшьшення кшькосги держав з суттевими «контрастами» у середиш.
Таким чином, при згладжуванш мiжрегiональних вiдмiнностей на р1вш великих адмiнiстративно-територiальних одиниць контрасти на низовому р1вш зазвичай залишаються поза зоною дп механiзмiв регулювання територiального розвитку. Навiть у благополучних кра!нах можуть iснувати бщш регiони. Регюни NUTS 3-го р!вня можуть опинитися об'ектами регионально! пол!тики, спрямовано! на тдвищення конкуренцп зайнятостi, але при виконанш цшого ряду умов. Локальш адмiнiстративнi одинищ часто виявляються взагалi поза дп регiональних програм СС.
Мiжрегiональнi вщмшносги у р!вш економiчного розвитку ускладнюються р!зною глибиною сощальних проблем. Так як навiть в умовах динамiчного росту наявнiсть значно! кшькосги людей, як! не в змоз! знайти роботу, негативно впливають на весь сощальний кл!мат, то безроб!ття е важливим показником цих проблем. А в умовах св!тово! кризи безробггтя взагал! е дуже гострою проблемою [5].
Згладжування м1жрегюнальних контрасгив у Свропейському Союз! часто досягаеться за рахунок вир!внювання кшьюсних показниюв, при яких збер!гаеться якюне вщставання проблемних територш у розвитку постшдустр1ального шновацшного суспшьства. Регюни Свропейського Союзу вщр1зняються не лише за р!внем поточного економ!чного розвитку чи сощально! обстановки, але й по можливостям змши ситуацп.
Icнyють i iншi пpoблeми oкpeмиx гpyп peгioнiв, aлe ва нaзвaнi фaктopи зyмoвлюють пoтpeбy у пpoвeдeннi у ^arnax Gвpocoюзy мacштaбнoï peгioнaльнoï пoлiтики з викopиcтaнням piзнoмaнiтниx iнcтpyмeнтiв зглaджyвaння тepитopiaльниx кoнтpacтiв, вpaxoвyючиx cпeцифiкy oкpeмиx peгioнiв.
Aнaлiзyючи icropTO poзвиткy peгioнaльнoï пoлiтики Gвpoпeйcькoгo ^юзу, мoжнa виoкpeмити тpи eтaпи cтaнoвлeння тa пocтyпoвoï eвoлюцiï вiд пoлiтики пepepoзпoдiлy дo пoвнoцiннoï пoлiтики пiдтpимки peгioнaльнoгo poзвиткy.
Пepший eтaп (1951 - 19V5) мoжнa oxapaктepизyвaти як тдготовчий eтaп, ocкiльки caмe у дай пepioд бyлo зaклaдeнo ocнoви peгioнaльнoгo poзвиткy, cфopмoвaнo iнcтитyти тa мexaнiзми.
Дpyгий eтaп (19V5 - 1988) - eтaп пocтyпoвoгo poзвиткy peгioнaльнoï пoлiтики нa вciй тepитopiï Cпiвтoвapиcтвa. Mexaнiзми peгioнaльнoï пoлiтики пoчинaють peaлiзoвyвaти cпiльнy cтpyктypнy пoлiтики.
Ha тpeтьoмy eтaпi, який poзпoчaвcя peфopмoю 1988 poкy, бyлo cфopмoвaнo cпeцифiчнi зaдaчi тa пpинципи пiдтpимки peгioнiв, пepш зa вce нoвиx кpaïн-члeнiв GC. Caмe цeй пpoцec пpoдoвжye peaлiзyвaтиcя i cьoгoднi, ocкiльки, дoпoмoгa тa пiдтpимкa ^arn i змeншeння кoнтpacтiв тaк i зaлишaютьcя пpiopитeтaми peгioнaльнoï пoлiтики Gвpoпeйcькoгo Coюзy.
Cьoгoднi нaднaцioнaльнa peгioнaльнa пoлiтикa Gвpoпeйcькoгo ^юзу в бaгaтьox ^arnax cтaлa ключoвим eлeмeнтoм нaцioнaльнoï peгioнaльнoï пoлiтики. Фopмaльнo GC cпoнyкaв дepжaви пpийняти yчacть у дocягнeннi ocнoвниx пpiopитeтiв зaгaльнoï peгioнaльнoï пoлiтики Cпiвтoвapиcтвa, викopиcтoвyючи coфiнaнcyвaння пpoгpaм. Пpи цьoмy GC да зaбopoняв cпpияти peaлiзaцiï влacниx пpiopитeтiв peгioнaльнoгo poзвиткy. Oднaк, у дп у ^arnax Gвpocoюзy мaйжe вте peгyлювaння coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy тepитopiй бyлo звeдeнo дo poзpoбки пpoгpaм peгioнaльнoгo poзвиткy, щoб у пoдaльшoмy peaлiзyвaти ïx paзoм з GC [V].
Taким чинoм, для бiльш пoвнoï xapaктepиcтики peгioнaльнoï пoлiтики Gвpoпeйcькoгo ^юзу cлiд зayвaжити ïï ocoбливicть: peгioнaльнa пoлiтикa GC виpiшye пoлiтичнi пpoблeми eкoнoмiчними зaxoдaми. Ocнoвнoю мeтoю peгioнaльнoï пoлiтики Cпiвтoвapиcтвa, пepш зa вте, e нaдaння динaмiзмy пpoцecy eвpoпeйcькoï ime^a^'i, зaбeзпeчeння icнyвaння зaгaльнoгo pинкy тa йoгo ocнoвниx пpинципiв тa пiдтpимкa циx пpoцeciв з 6o^ нaceлeння.
Icтopiя peгioнaльнoï пoлiтики GC дeмoнcтpye, щo вoнa cтpiмкo poзвивaлacь вiд ^eï нeoбxiднocтi пiдтpимки cлaбкиx peгioнiв у пpoцeci фopмyвaння eдинoгo pинкy дo фopмyвaння cиcтeми ^^repi'iB peгioнiв. Уcя icтopiя cтaнoвлeння peгioнaльнoï пoлiтики Gвpoпeйcькoгo Coюзy дeмoнcтpye cклaдний шляx cвoгo poзвиткy, a cьoгoднiшня пoлiтикa cклaдaлacь пiд впливoм як пoпepeдньoгo дocвiдy, тaк i ocoбливиx yмoв тa пpoцeciв у paмкax Cпiвтoвapиcтвa.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Бу^гата И. Teppитopиaльный фaктop в eвpoпeйcкoм coзнaнии [Элeктpoнный pecypc] // И. Бу^гата - Peжим дocтyпa : http:cosmopolis.mgimo.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=124
2. Зoнoвa T. Oт Eвpoпы гocyдapcтв к Eвpoпe peгиoнoв? [Элeктpoнный pecypc] // T. Зoнoвa - Peжим дocтyпa : http:www.politstudies.rU/N2004fulltext/1999/5/16.htm.
3. Kyзнeцoв A. В. Eвpopeгиoны: пoлвeкa «мaлoй» интeгpaции / A. В. Kyзнeцoв // Coвpeмeннaя Eвpoпa. - 2008. - №2. - C. 48-59.
4. Typoвcкий P. Ф. Пoлитичecкaя peгиoнaлиcтикa / P. Ф. Typoвcкий - M.: Изд. ДoшГУBMЭ, 2006. - C. 110-116.
5. Armstrong H. Regional Policy / H. Armstrong // The European Union : Economics& Policies /ed. By A. M. El-Agraa. - 6th ed. - Cambridge : Cambridge University Press, 2001. -390 p.
6. Barnes I. The Enlarged European Union / I. Barnes, P. Barnes. - Longman, 1995. -266 p.
7. Benz A. The Europeanization of Regional Policies: Patterns of Multi-Level Governance / A. Benz, B. Eberlein // European Public Policy. - 1999. - №6. — 335 p.
8. Piattoni S. Informal Governance in Structural Policy / S. Piattoni // Perspectives on European Politics and Society. - 2006. - №7. - 72 p.
CraTra HaAiHm^a ao peflaKuii 14.04.2014 p.
O.Savka
EUROPE OF REGIONS - THE MAIN TRENDS OF EU REGIONAL POLICY
The article examines the regional policy of the European Union. The EU interested in reducing regional disparities and supporting peripheral regions. The value of regional policy in the EU is increasing primarily by external factors for the European Union. At the same time the EU is at least exacerbate social problems, but omit slowdown in economic growth in member countries. Problem areas in southern and eastern Europe is unable to speed up economic modernization without means of support within the national and supra-national regional policy. During the activation of a supranational EU regional policy in the 80-90s of the twentieth century, the system of administrative-territorial division of the European countries was quite different. It should note that significant contrasts kept today in the middle of. Increasing the level of GDP per capita in poor areas is the main goal direction key EU regional policy. EU enlargement accompanied not only by his appearance in the economically backward regions, but also increases the number of states with significant "Contrast" in the middle. Even in affluent countries may be poor regions. However, performance in almost all EU countries regulate socio-economic environment built to develop regional development programs to further install them together with the EU.
Keywords: EU regional policy, transformation, interregional problems, NUTS.
PEUtEH3EHTH: nonoMapboea I.C., d.i.H, npo(.; EynuK M.B., K.nojiim.H., дoц.
YAK 327.001.73(100)
M.B. ^eceHKo
^PArMEHTAH,M TA IHTErPAH,M AK OCHOBHI METATPEH^H HA
nOHATKY XXI CT.
B cmammi npoaHani3oeaHi dei ocHoem meHdeH^'i mpaHC(popMa^'i cynacHo'i MiwHapodHo'i cucmeMU. OpazMeHma^n ma iHmezpa^H e3aeMonoen3aHi i nocunoomb odHa odHy. Cynepennuey edHicmb deox MezampeHdie MiwHapodHUX eidHocuH aMepuKaHcbKuU eneHUU ff^.Po3eHay 3anponoHyeae o6edHamu y mepMiHi «(pazMizpa^n». ffoKa3aHa mpaнc(popмaцuн uHcmumyma нaцuoнanbнмx zocydapcme nod enumueM zno6anuзaцuu. Bu3HaneHo npozHocmunHi MezameHdeH^i mpaHc(opMa^'i cucmeMu MiwHapodHux eidHocuH. BcmaHoeneHo Mownuea iepapxin 6azamonomocHozo e nepmiu nonoeuHi XX1 e. ffoeedeHa eu3HananbHa ponb C№A e ynpaeniHHi Mi^HapodHoo cucmeMoo i Mownueicmb y Hau6nu№noMy Mau6ymHboMy 36epezmu i nocunumu ceoi ceimoei no3u^ 'i.
