CC BY
97
K. Н. Boberska
INTERNATIONAL AND EUROPEAN STANDARDS OF ENFORCEMENT AND
DEVELOPMENT OF RIGHT TO BE ENGAGED IN ENTREPRENEURIAL
ACTIVITY
The article deals with international and European standards of enforcement and development of right to be engaged in entrepreneurial activity in the legislative and normative and legal acts in Ukraine with regard to European integration vector of its development.
International and European normative and legal acts that fix to be engaged in entrepreneurial activity are analyzed. Despite a significant number of works on rights and freedoms of the man and the citizen in Ukraine, there is lack of complex research on problems of international and European standards of enforcement and development of right to be engaged in entrepreneurial activity, although entrepreneurial activity forms economic power basis of each developed country. As a member of the international community Ukraine shall comply with generally recognized international legal norms and harmonize national legislation, taking into account the European partners' experience on right to be engaged in entrepreneurial activity.
With the accession to the European Union, Ukraine faces a difficult task in implementing European legal models of right to be engaged in entrepreneurial activity, as there is no unified understanding of European legal standards concerning right to be engaged in entrepreneurial activity. First, this is confirmed by the absence of unambitiguous understanding of the meaning of European legal standard of right to be engaged in entrepreneurial activity. Secondly, the situation is complicated by the formation of legal standards dealing with just two international organizations (the Council of Europe and the European Union) that have different approaches to some issues. Thus, in various European documents right to be engaged in entrepreneurial activity stands out as free entrepreneurship (entrepreneurial activity) or it is indicated the possibility of obtaining income as a result of certain activities.
So, in order to make Ukraine a European country not only in geographical context, and as a full economic partner, national legislators need to accelerate process of harmonization and ratifying certain EU legal acts in the sphere of engages entrepreneurial activity.
Keywords: European legal standard, right to be engaged in entrepreneurial activity, freedom of entrepreneurship, standard, the European Union.
УДК 342.15(045)
С. А. Василькова
ГЛОБАЛ13АЦ1Я, РЕГЮНАЛ13АЦ1Я ТА РЕГЮНАЛ13М: ОСОБЛИВОСТ1, В1ДМ1ННОСТ1 ТА ЗАГАЛЬШ РИСИ
Стаття присвячена визначенню термШв «глобал1зац1я», «регюнал1зац1я» та «регюналгзм». Вгдмгнностям i загалъним рисам глобалгзацп тарегюналгзацп, наслгдкам регюналгзму для держав.
Автор доводитъ, що регiоналiзм не е прямою загрозою державностi (сувереттету та незалежностi) р1зних крат, вт е тенденщею змт устрою держави, яке могло б моменталъно реагувати на мiжнароднi та мiсцевi процеси без шкоди для свого економiчного та сощалъного життя.
Ключов1 слова: глобалiзацiя, регiоналiзацiя, регiоналiзм, мiжнародна полтика, ттеграцтш процеси, сувереттет держави, територiалъна цшсшстъ, мiжрегiоналъне ствробтництво.
Постановка проблемы. Активна м1жнародна политика, яка спрямована на штеграцшш процеси, що виникають у световому суспшьста, призводить до виходу на перший план регюни держав (регионализм). Анал1з дано'1 теми показуе, що це явище безпосередньо пов'язане з такими важливими св1товими тенденциями як регионализация 1 глобализация. Ц1 процеси вщображають сучасну тенденцию светового розвитку та в силу притаманним 1м можливостям та ризикам знаходяться в центра наукових дискусш 1 суспшьно! уваги.
Аналгз останнгх дослгдженъ г публгкацт. Проблематика застосування термш1в «глобализация», «регионализация» та «регионализм» в1дображаеться в багатьох наукових працях. Можна видшити таких захщних вчених-теоретиков: К. Поппер, С. Хантшгтон, Ф. Фукуяма, У. Бек та ш.. Серед украшських та росшських вчених: А. Панарша, В. Воронкова, Е. Тюгашев, М. Баймуратов, А. Колодш, С. Романюк та ш..
Мета дослгдження полягае в необхщносп розгляду особливостей, вщмшностей та загальних рис процес1в глобал1зацп та регионализацию насл1дк1в процесу регионализму що дозволить адекватно оцшити змши в сучаснш пол1тиц1 св1тових держав, об'еднань держав та надал1 застосувати цей досвщ в украшських реал1ях.
Викладення основного матергалу. Термши «Глобал1зац1я» 1 «регионализация» е одними з найпоширешших 1 водночас дискус1йних понять. Р1зномаштшсть модификаций в 1х трактуванн1 пояснюються пор1вняльно1 новизною 1 ще не ц1лком усталеним характером реальних процес1в глобал1заци та регионализацию
Виникнення термину «глобализация» т1сно пов'язане з 1м'ям видатного американського социолога Р. Робертсона [1], який дав тлумачення цього поняття в 1985 р. - процес всезростаючого впливу на сощальну дшсшсть окремих кра1н р1зних факторов м1жнародного значення: економ1чних 1 пол1тичних зв'язк1в, культурного та шформацшного обману 1 т.п. Найпотужн1шим, 1 по суп основним, фактором глобал1зац11 е економ1чний. В1н проявляеться у виникненн1 транснац1ональних корпорац1й, як1 поширюють свою д1яльн1сть на чимало держав.
Професор В. А. Дергачев зазначае, що за сво1м характером глобализация - це об'ективний процес у сучасних м1жнародних в1дносинах, вищий етап штернацюнал1заци, заснований на розвитку шформацшно-комушкацшних технологий. Погляди на джерела виникнення глобал1зац11 е дискус1йними: 1сторики розглядають цей процес як один з етатв розвитку капитализму; економ1сти ведуть в1дл1к в1д транснацюнал1заци ф1нансових ринк1в; политологи роблять упор на поширення демократичних шститугив; культурологи пов'язують прояв глобал1заци з вестернизац1ею культури, включаючи американську експанс1ю, е 1нформац1йно-технолог1чн1 та еколог1чн1 п1дходи до пояснення процес1в глобал1зац11, також р1зниться политична та економ1чна глобализация [2].
Процес глобал1заци складаеться з трьох взаемопов'язаних компонентов: новий м1жнародний розпод1л прац1, м1жнародне виробництво, пол1тичн1 в1дносини. М1жнародний под1л прац1 зародився в глибоку давнину, але з часом змшився його характер. По-перше, м1жгалузевий под1л прац1 (обм1н сшьськогосподарсько! продукци на готов1 вироби), пануюче протягом к1лькох стол1ть, нин1 зам1щаеться 1 доповнюеться внутр1шньогалузевим (обм1н одного типорозм1ру продукц11 на 1нший), що додае особливу стал1сть економ1чним зв'язкам м1ж партнерами. По-друге, все большого значення набувае обмш товаров на послуги.
М1жнародне виробництво виникло набагато п1зн1ше, науково-техн1чний прогрес створив можливост1 для просторового роз'еднання технолог1чного процесу 1 розм1щення його окремих фаз в1дпов1дно до ц1н фактор1в виробництва, а вдосконалення транспорту та зв'язку дозволило забезпечити взаемод1ю цих розкиданих виробництв з в1дносно пом1рними витратами. При цьому м1жнародне виробництво ведеться як на
iнoзeмниx пiдпpиeмcтвax, poзмiщeниx в зapyбiжниx ^arnax, тaк i нa ocнoвi пiдpядiв, пepeдaниx мicцeвим пiдпpиeмcтвaм.
^л^ичш iнcтpyмeнти шиpoкo викopиcтoвyютьcя для нaв'язyвaння глoбaлiзaцiï тим дepжaвaм, якi вaгaютьcя aбo cyмнiвaютьcя в ïï ^p^rocr! Ocнoвний ceнc тиcкy poзвинeниx дepжaв нa iншi ^шни пoлягaв в дoдaннi глoбaлiзaцiï зaгaльнoгo xapaктepy, a тaкoж y пpиcкopeннi ïï тeмпiв тaким чинoм, щoб вoни випepeджaли тeмпи poзвиткy eкoнoмiки й oб'eктивнi тeмпи зpocтaння мiжнapoднoгo пoдiлy ^a^, нeзaлeжнo вiд пoлoжeння тиx чи iншиx ^árn. Цe дae мoжливicть вeликим кopпopaцiям poзвинeниx ^árn, кoтpi пepeвищyють cвoïx кoнкypeнтiв пo мoщi, тexнoлoгiï тa opгaнiзaцiï виpoбництвa, фiнaнcoвoï пiдтpимки i пp., бeз пpoблeм ocвoювaти нoвi pинки [3].
Haпpикiнцi XX cтoлirтя cпpoби yнiвepcaлiзaцiï глoбaльнoгo cпiвтoвapиcтвa в нeoднopiднoмy coцiaльнoмy чaci cтaли cyпpoвoджyвaтиcя пocилeнням тeндeнцiй peгioнaлiзaцiï. Цe викликaлo пiдвищeний iнтepec дo гeoпoлiтичниx (гeoeкoнoмiчним) кoнцeпцiй «вeликиx пpocтopiв». Для бaгaтьox cтaлo oчeвидним, щo ycпiшний пoeтaпний пepexiд ^шни дo pинкoвиx вiднocин i в^^ито'!' eкoнoмiки мoжливий нa ocнoвi дepжaвнoгo ^ш^лю peфopм, cтвopeння peгioнaльниx митниx тa iншиx cпiлoк. Bce бiльшe пpиxoдить ycвiдoмлeння тoгo, щo тiльки cтвopeння нaддepжaвниx «^лики*: пpocтopiв» e oптимaльнoю мoдeллю, здaтнoю eфeктивнo peaгyвaти та зoвнiшнi тa внyтpiшнi виклики. У минyлoмy тaкими yтвopeннями 6ули iмпepiï, тeпep ïx нaзивaють «дepжaви - цивiлiзaцiï» [3]. Як i глoбaлiзaцiя peгioнaлiзaцiя e зaгaльнocвiтoвим пoлiтичним пpoцecoм. З вищecкaзaнoгo випливae, щo peгioнaлiзaцiя - цe пpoцec пoв'язaнiй з мiжнapoднoю пoлiтикoю дepжaви (oб'eднaння близью poзтaшoвaниx ^шн в oднy ^упу).
Oбидвa цi пpoяви cyчacнoгo життя cycпiльcтвa - peгioнaлiзaцiя i глoбaлiзaцiя -мaють бaгaтo cпiльнoгo, aлe й бaгaтo вiдмiннoгo: як y peгioнaлiзaцiï, тaк i в глoбaлiзaцiï cyrтю в мiжнapoднoмy acпeктi e тeндeнцiя дo eкoнoмiчнoï eднocтi piзниx тepитopiй i дepжaв. Teндeнцiя ця oб'eктивнa, icтopичнo, coцiaльнo i eкoнoмiчнo oбгpyнтoвaнa. Як для peгioнaлiзaцiï, тaк i для глoбaлiзaцiï мoтopoм, визнaчaльним чинникoм зближeння e тopгiвля, eкoнoмiкa. Topгoвeльнa eкcпaнciя - нeпopyшний життевий icтopичний фaктop. Biдмiннocтi ж peгioнaлiзaцiï вiд глoбaлiзaцiï в тoмy, щo:
- peгioнaлiзaцiя rpyнтyeтьcя зaзвичaй та пpaвoвиx зacaдax, нa мiжнapoдниx ycтaнoвчиx дoгoвopax. Caмa дoгoвipнa фopмa в ^инцит пpипycкae piвнoпpaвнicть cтopiн; peгioнaльнi oб'eднaння бyдyютьcя нa кoлeгiaльнocтi тa дeмoкpaтичнocтi yпpaвлiння. Haвiть caмi мaлi дepжaви-yчacницi мoжyть icтoтнo впливaти та ^ий^тся кoлeктивниx piшeнь в paмкax iнтeгpaцiйнoгo бyдiвництвa. Глoбaлiзм, якщo poзглядaти йoгo як кepoвaний пpoцec - да юpидичний, вiн yпpaвляeтьcя да пpaвoм, a пoлiтичними зacoбaми, диктyeтьcя cилoвими цeнтpaми;
- зaзвичaй peгioнaльнe зближeння i oб'eднaння вiдбyвaeтьcя мiж близькими тepитopiaльнo, coцiaльнo тa eкoнoмiчнo пoдiбними зa cвoïм xapaктepoм кpaïнaми. Цe icтoтнo cпpияe ycпixaм oб'eднaння. Глoбaлiзaцiя включae в cвoю op6^ i пpямo пpoтилeжнi зa вciмa пapaмeтpaми ^шни тa coцiyми. Сдиний мiж ними oб'eктивний зв'язoк i irnepec мoжe oбмeжyвaтиcя лишe тopгiвлeю;
- peгioнaлiзaцiя пoлiцeнтpичнa. Oб'eднyючий irnepec зaзвичaй бiльш-мeнш piвнoцiнний в yчacникiв. Bci пapтнepи мaють cвoю чacткy вигoди вiд oб'eднaння, пpичoмy тавт чacтo мeнш poзвинeнi, мeншi зa poзмipaми тepитopiï oдepжyють вiднocнo бшьшу вигoдy вiд cвoбoд зaгaльнoгo peгioнaльнoгo pинкy. Глoбaлiзaцiя мoнoцeнтpичнa, пpичoмy включae y cвoю opбiтy нe тшьки дepжaви якi мaлo вiдpiзняютьcя з poзвиткy, a й piзкo, пoляpнo piзнi, вiд нaйбaгaтшиx дo нaйбiднiшиx. Глoбaльнa тopгoвa eкcпaнciя, якa rpyнтyeтьcя фopмaльнo нa piвниx мoжливocтяx кoнкypeнцiï, oбepтaeтьcя бaнaльнoю eкcплyaтaцieю cлaбкиx пapтнepiв cильними;
- peгioнaлiзaцiя пo cyтi eкcтpaвepтнo i интpoвepтнo пpoтeкцioнiчнa. Bcepeдинi -peгioнaльнi пiльги i cвoбoди пpизнaчeнi тiльки для кpaïн-yчacниць. Kpaïни-ayтcaйдepи фaктичнo бiльшoю щoнaймeншe диcкpимiнyютьcя. Глoбaлiзм пpинципoвo нeoбмeжeнo eкcтpaвepтнo лiбepaлiзaцiйний. Bигoди вiльнoï кoнкypeнцiï фopмaльнo пoшиpюютьcя нa вcix, фaктичнo - нa нaйcильнiшиx [4].
Bиxoдячи з вищecкaзaнoгo, пoдoлaння мiждepжaвниx бap'epiв y нaйpiзнoмaнiтнiшиx cфepax (пoлiтичниx, eкoнoмiчниx, кyльтypниx, coцiaльниx тoщo) пpизвoдить дo ocлaблeння cтpyктypи дepжaви, як cпocoбy opгaнiзaцiï cвiтoвoгo пpocтopy. Здiйcнюeтьcя змiнa, poзмиття ceнcy тaкиx пoнять як «дepжaвний cyвepeнiтeт» i «тepитopiaльнicть».
O. Ф. Cкaкyн дae тaкe визнaчeння cyвepeнiтeтy дepжaви - пoлiтикo-юpидичнa влacтивicть дepжaвнoï влaди, якa oзнaчae ïï вepxoвeнcтвo i пoвнoтy вcepeдинi ^aï™, нeзaлeжнicть i piвнoпpaвнicть ззoвнi [5].
Бiльш шиpшe пoняття нaдae A. A. Moiceeв y cвoïй poбoтi «Cyвepeнiтeт дepжaви в cyчacнoмy cвiтi» [6], дepжaвний cyвepeнiтeт мoжнa poзyмiти як нeвiдчyжyвaнa юpидичнa якють нeзaлeжнoï дepжaви, щo cимвoлiзye йoгo пoлiтикo-пpaвoвy caмocтiйнicть, виcoкy вiдпoвiдaльнicть тa цiннicть, як пepвиннoгo cyб'eктa мiжнapoднoгo пpaвa, нeoбxiднe для виняткoвoгo вepxoвeнcтвa дepжaвнoï влaди i пepeдбaчae нeпoкopy влaдi iншoï дepжaви, щo виникae aбo зникae в cилy дoбpoвiльнoï змiни cтaтycy нeзaлeжнoï дepжaви, як цiлicнoгo coцiaльнoгo opгaнiзмy, oбyмoвлeнe пpaвoвoю piвнicтю нeзaлeжниx дepжaв i лeжить в ocнoвi cyчacнoгo мiжнapoднoгo пpaвa.
M. Kiтiнг бaчить cyвepeннy дepжaвy як тepитopiaльнo пeвнy пoлiтичнy oдиницю, влaдa i лeгiтимнicть яш'1' oбмeжyютьcя пeвнoю тepитopieю. У paмкax дepжaви влaдa зaзвичaй дiлитьcя, a ypяд opгaнiзoвyeтьcя нa тepитopiaльнiй ocнoвi. Гpoмaдянcтвo i пpaвa oбмeжyютьcя тepитopieю дepжaви, a пpeдcтaвництвa, як пpaвилo, opгaнiзoвyeтьcя зa тepитopiaльним пpинципoм. Taким чинoм, для cyчacнoï дepжaви тepитopiя вiдiгpae вaжливy poль y двox ключoвиx вiднocинax. Boнa пiдтpимye дepжaвy як пpинцип пaнyвaння i кoнтpoлю, a тaкoж cтpyктypye cиcтeмy пpeдcтaвництвa тa yчacтi в пoлiтичнoмy життi в ïï paмкax [7].
Ha cьoгoднi, ми вжe нe мoжeмo дaвaти тaкy чiткy xapaктepиcтикy ща ocнoвнoï oзнaки дepжaвнocтi тaк як нишшня cитyaцiя вeдe дo того щo, з oднoгo бoкy, пocилюeтьcя poль нaднaцioнaльниx opгaнiв, яким дepжaви чacткoвo дeлeгyють cвoï cyвepeннi пpaвa (пpиклaд - Gвpoпeйcький coюз), з iншoгo - дo визнaння pядy пpoблeм (нaпpиклaд, пpaвa людини), як виxoдять зa paмки виняткoвoгo вeдeння oкpeмиx дepжaв i пiдлягaють мiжнapoднoмy peгyлювaнню (пpинцип «пopyшeння пpaв людини да e внyтpiшньoю cпpaвoю»).
У пoлiтичнiй нayцi в пeвнiй мipi ycвiдoмлюeтьcя, щo нeoбxiднe кoмплeкcнe пepeocмиcлeння i пepeoцiнкa пoняття «cyвepeнiтeт», як y зв'язку з виникнeнням cвiтoвoгo пoлiтичнoгo cпiвтoвapиcтвa, тaк i y зв'язку з уточшнням мeж ^^aranx cyвepeнiтeтiв, пpинципiв ïx пoeднaння oдин з oдним i пoбyдoви ïx iepapxiï [8]. Глoбaлiзaцiя в цiлoмy cпpияe змiнi тa cкopoчeнню cyвepeнниx пoвнoвaжeнь дepжaв, i пpи цьoмy пpoцec e двocтopoннiм: з oднoгo бoкy, пocилюютьcя чинники, oб'eктивнo змeншyючи cyвepeнiтeт ^árn, a з iншoгo - бiльшicть дepжaв дoбpoвiльнo i cвiдoмo йдe нa йoгo oбмeжeння [9]. B peзyльтaтi пocилюютьcя пoзицiï peгioнiв щoдo дepжaв, зpocтae пpaгнeння зaйняти гiднe мicцe вжe да в paмкax oднieï ^aï™, a бшьш шиpoкoï cпiльнocтi. Цe виpaжaeтьcя в пiдвищeннi poлi мicцeвиx opгaнiв влaди, яким пepeдaeтьcя вce бiльшe пoвнoвaжeнь, як y внyтpiшньoдepжaвниx cпpaвax, тaк i в cфepi мiжнapoднoï дiяльнocтi.
З poзвиткoм cвiтoвиx зacaд, пoлiтичниx, eкoнoмiчниx, coцiaльниx пoглядiв та
cyчacний cвiт, eвoлюцioнyють i piзнi пoнятrя пepeтвopюютьcя i вдocкoнaлюютьcя, yтвopюютьcя нoвi. Дo тaкиx пoняrтя вiднocитьcя i peгioнaлiзм. З вищeвиклaдeнoгo мaтepiaлy випливae, щй peгioнaлiзм як cyreic^ виник з глoбaлiзaцiï тa peгioнaлiзaцiï. Як i бiльшicть пoнять peгioнaлiзм мae бeзлiч acпeктiв i кoжeн yчeний виcyвae cвoe poзyмiння дaнoгo питaння, poблячи aкцeнт нa тш чи iншiй гaлyзi. Як cтвepджyють aвтopи cлoвникa-дoвiдникa з пoлiтoлoгiï, peгioнaлiзм - пoлiтичний тa coцioкyльтypний pyx, щo виник в Свpoпi i виcтyпae пpoти у^ф^ци тa нeoбгpyнтoвaниx цeнтpaлicтичниx тeндeнцiй в peглaмeнтaцiï cycпiльнoгo життя нapoдiв i дepжaв. Пpиxильники peгioнaлiзмy вкaзyють нa нeoбxiднicть пocилeння poлi пepифepiï в пoлiтичнoмy тa coцiaльнoмy жиrтi cycпiльcтвa, нa opгaнiчний зв'язoк cтpyктyp мicцeвoï влaди з таявними кyльтypними тa icтopичними тpaдицiями тиx чи iншиx peгioнiв [10].
Дeщo пo-iншoмy цe пoняrтя фopмyлюeтьcя в тлyмaчнoмy cлoвникy «Domras»: вoнo пoзнaчae пpaктикy peгioнaльнoгo yпpaвлiння aбo вipy в йoгo нeoбxiднicть. Taкoж тaм зaзнaчaeтьcя, щo peгioнaлiзм ошд вiдpiзняти вiд фeдepaлiзмy, пpи яшму y нижньoгo piвня yпpaвлiння e зaxищeнa cфepa дiяльнocтi, куди да мoжe втpyчaтиcя вepxнiй piвeнь влaди, a тaкoж вiд пepeдaчi пoвнoвaжeнь, пpи якiй вepxнiй piвeнь влaди пepeдae нижньoмy piвню чacтинy cвoïx пoвнoвaжeнь; ïx пoтiм вaжкo пoвepнyти нaзaд. Toмy тepмiн «peгioнaлiзм» кpaщe зacтocoвyвaти щoдo тaкиx cиcтeм, дe e aбo мoжyть бути peгioни, aлe цe мaють бути peгioни, якi cтвopeнi цeнтpaльним ypядoм i мoжyть бути лiквiдoвaнi тaк жe лeгкo, як були cтвopeнi. Як пpиклaд мoжнa нaвecти Фpaнцiю, дe icнye peгioнaльний piвeнь yпpaвлiння, i Cпoлyчeнe Kopoлiвcтвo, дe peгioнaльнi ypяди (з нeзнaчнoю пepeдaчeю пoвнoвaжeнь) юнують в Шoтлaндiï, Уeльci тa Швшчнш Ipлaндiï , aлe нe в caмiй Aнглiï aбo в ïï paйoнax [11]. A. Дyгiн y cвoeмy гeoпoлiтичнoмy raocapiï poзглядae peгioнaлiзм як opieнтaцiю нa aвтoнoмнicть пepифepiйниx пpocтopiв, щo мae кiлькa фopм eкoнoмiчнy, кyльтypнy, пoлiтичнy i cтpaтeгiчнy [12]. Пpoфecop B. A. Дepгaчoв y cвoeмy гeoeкoнoмiчнoмy cлoвникy - дoвiдникy видiляe тpи типи peгioнaлiзмy:
eвpoпeйcький - пoлiтикa зaxiднoeвpoпeйcькиx дepжaв, зacнoвaнa нa пpинципax «aтлaнтичнoгo» фeдepaлiзмy, щй пepeдбaчae звiльнeння гpoмaдянcькoгo cyra^o^a пiд oпiки дepжaви. Cyтнicть eвpoпeйcькoгo peгioнaлiзмy пoлягae в пoeтaпнoмy пepexoдi вiд нaднaцioнaльниx oб'eднaнь дo Свpoпи peгioнiв. У цьoмy пpoцeci Paдa Свpoпи йдe як би пoпepeдy Свpoпeйcькoгo Coюз, зaклaдaючи фyндaмeнт мaйбyтньoгo гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Taким чинoм, cyreic^ peгioнaлiзмy пoлягae в imerpa^ï зa фopмyлoю Свpoпa peгioнiв;
пoпyлicтcький - пoшиpeний в Pociйcькiй Фeдepaцiï та пoчaткy 90-x poкiв гacлo Kpeмля <^epi^ cyвepeнiтeтy cтiльки, cкiльки мoжeтe», пpизвeлo дo пepepoзпoдiлy зaгaльнoнapoднoï влacнocтi в iнтepecax мicцeвиx кpимiнaльнo кopyмпoвaниx yгpyпoвaнь, дo yтвopeння xaнcькo-бaйcкиx pecпyблiк i «oфшopниx» дipoк y дepжaвнoмy бюджeтi;
cвiтoвий - oдин з eтaпiв глoбaлiзaцiï aбo ïï пpoтилeжнa тeндeнцiя. Piзнитьcя вiйcькoвo-пoлiтичний, eкoнoмiчний i кyльтypний peгioнaлiзм [13].
Бepyчи дo yвaги нaвeдeнi пpиклaди визнaчeння «peгioнaлiзм» мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo змют дaнoгo пoняrтя - цe дeцeнтpaлiзaцiя пyблiчнoï влaди з пocилeнням poлi в дepжaвi peгioнiв.
Бypxливий poзвитoк в peгioнaльнiй пoлiтицi cтaв cпocтepiгaтиcя в cepeдинi XX cт. Пюля знaчнoï peгioнaльнoï aктивнocтi кiнця 1960x i 1970x poкiв, в 1980x в Зaxiднiй Свpoпi з'явилиcя oзнaки cтaбiлiзaцiï тepитopiaльнoï пoлiтики. Фpaнцyзькi peгioни, yтвopeнi в 1972 poцi, були cлaбo iнcтитyaлiзoвaнi i нeзвaжaючи та peгioнaлicтcькy cклaдoвy в пpoгpaмi Coцiaлicтичнoï rap^ni, тaк i нe cтaли пoвнicтю caмocтiйними ypядaми, щo oбиpaютьcя бeзпocepeдньo, дo caмoгo кiнця тepмiнy пpaвлiння coцiaлicтiв
в 1986 po^.
Iнcтитyцiйний poзвитoк iтaлiйcькиx peгioнiв пicля пpийняття зaкoнy 1977p., який poзшиpив ïxrn функцп, 6ув нeвтiшним. Пpoпoзицiï пpo пepeдaчy влaди Шoтлaндiï тa Уeльcy в 1979 po^ зaзнaли пpoвaлy, a peгioнaльнe пpaвлiння в Англп cкopoтилocя з лiквiдaцieю Peгioнaльниx paд з eкoнoмiчнoгo плaнyвaння i cтвopeнням peгioнaльниx вiддiлeнь цeнтpaльнoгo ypядy. Лишe в Бeльгiï тa Icmmï у вiдпoвiдь нa тиcк з бoкy мoвниx i нaцioнaлicтичниx pyxiв пpoдoвжилacя eвoлюцiя у нaпpямкy дo peгioнaлiзoвaннoï дepжaви. I тим нe мeнш, тав^ь в Icmmï Ocнoвний зaкoн пpo yзгoджeння пpoцecy oтpимaння aвтoнoмiï 1981 агав вiдoбpaжeнням cпpoби з 6o^ дepжaви тa цeнтpaльниx пapтiй пoвepнyти втpaчeнi пoвнoвaжeння.
Пpoтe з кшця 1980x poкiв пoчaлacя нoвa xвиля peгioнaлiзмy. I знoвy ïï cтимyлювaв фyнкцioнaльний тиcк у пoeднaннi з нoвими фopмaми пoлiтичнoï мoбiлiзaцiï i пepeглядy coцiaльнoгo тa eкoнoмiчнoгo знaчeння тepитopiï, aлe нa цeй paз кoнтeкcт пepeймaвcя нe тiльки, як paнiшe, дepжaвoю, a й мшялтея мiжнapoдним pинкoм i виникaв кoнтинeнтaльним peжимoм. Peгioнaлiзм бiльшe нe кoнтpoлювaвcя cтapими мexaнiзмaми тepитopiaльнoгo poзмiщeння тa oбмiнy, aлe пpи цьoмy вш чyдoвo впиcyвaвcя в пpoeкт пpocтopoвoгo плaнyвaння. Дepжaвa caмa тpaнcфopмyвaлacя i в xoдi цьoгo втpaтилa cвoю кoлишню здaтнicть cпpaвлятиcя з пpocтopoвими змiнaми i poзвиткoм. Иoгo влaдa i aвтopитeт poзмивaлиcя з тpьox нaпpямкiв: звepxy -iнтepнaцioнaлiзaцieю; знизу - peгioнaльними тa мicцeвими дoмaгaннями; i з бoкy -poзвиткoм pинкoвoгo тa гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa , пocлaблюючи йoгo poль в гocпoдapcькoмy кepiвництвi, coцiaльнoï coлiдapнocтi, кyльтypi i фopмyвaннi iдeнтичнocтi, a тaкoж iнcтитyцiйнiй cтpyктypi. Taк виник нoвий peгioнaлiзм, вiдзнaчeний двoмa пoв'язaними мiж coбoю ocoбливocтями: вiн нe oбмeжyeтьcя paмкaми нaцioнaльнoï дepжaви; i вiн пiдбypюe мiж coбoю peгioни в кoнкypeнтнiй бopoтьбi, a нe нaдae нoвi poлi в нaцioнaльнoмy пoдiлi ^a^ [7].
У cyчacнiй Gвpoпi ддать дoдaткoвi cтимyли, щo тpaнcфopмyють тpaдицiйнi yявлeння пpo пpiopитeт cyвepeнниx дepжaв у мiжнapoдниx вiднocинax. Двi ocнoвниx лшп poзвиткy зapaз poзxитyють цю cиcтeмy. Пo-пepшe, цe пocилeння нaддepжaвнoï фeдepaлiзaцiï в Gвpoпeйcькoмy coюзi, ^ли дepжaви, йoгo cклaдoвi, фaктичнo «дiлятьcя» чacтинaми cвoгo cyвepeнiтeтy з нaднaцioнaльними opгaнaми Gвpocoюзy. Пapaлeльнo цьoмy пpoцecy poзмивaння дepжaвнoгo cyвepeнiтeтy «^epxy», a пoчacти i внacлiдoк йoгo, в paмкax Gвpoпeйcькoгo Coюзy мoжнa cпocтepiгaти i тoчнo тaкy ж тeндeнцiю, якa вiдбyвaeтьcя вжe «знизу», з 6o^ aдмiнicтpaтивниx i icтopичнo cфopмoвaниx peгioнiв вcepeдинi нaцioнaльниx дepжaв в GC. B ocтaннi poки вте бiльш oчeвиднo пocилeння ïx poлi в пpoцeci пpийняття piшeнь в Gвpoпeйcькoмy Coюзi , a в pядi питaнь (ciльcькe гocпoдapcтвo, pибaльcтвo, пpoблeми ocтpiвниx i пpибepeжниx тepитopiй, дiяльнicть cтpyктypниx фoндiв GC i дyмкa peгioнiв вжe фaктичнo пoчинae кoнкypyвaти з дyмкoю цeнтpaльниx ypядiв нaцioнaльниx дepжaв. Kpiм ^oro, eдиний pинoк дoзвoляe внyтpiшньoдepжaвним periomx GC гpaти бiльш aктивнy i caмocтiйнy poль у зoвнiшньoeкoнoмiчниx зв'язкax.
Oднoчacнo вiдбyвaeтьcя i пpoцec звшьдання пoлiтичниx cил peгioнiв вiд пocтiйнoгo i жopcткoгo кoнтpoлю з 6o^ нaцioнaльниx ypядiв. Peaльнicтю, з я^ю тpeбa paxyвaтиcя, cтaлo зaгaльнoeвpoпeйcькe мiжpeгioнaльнe cпiвpoбiтництвo. Змiцнюeтьcя i iдeя пpo нeoбxiднicть впpoвaджeння пpинципiв пoдaткoвoгo фeдepaлiзмy в ycix eвpoпeйcькиx дepжaвax, в т. ч. i в yнiтapниx. Tpaнcкopдoннe eкoнoмiчнe cпiвpoбiтництвo peгioнiв пocтyпoвo poзмивae i нaцioнaльнi пpoтeкцioнicтcькi бap'epи. Gдиний pинoк пocтyпoвo фopмye i нoвy eкoнoмiчнy гeoгpaфiю Gвpoпи, якa визнaчaeтьcя вжe нe oдними тiльки нaцioнaльними кopдoнaми. Peгioнaльнa кoмпoнeнтa пoчинae гpaти в нiй вте бiльшy poль [14].
Висновки. 3 усього вищевикладеного можна зробити висновок, що сучасш процеси глобал1зац1'1 та рег1онал1зац1'1 - це центральний напрямок розвитку св1ту. Регюнал1зм в свою чергу не е прямою загрозою державносп (суверештету та незалежносп) р1зних кра'ш, вш е тенденщею змш устрою держави, яке могло б моментально реагувати на м1жнародш та мюцев1 процеси без шкоди для свого економ1чного та сощального життя. 3 даною тенденщею необхщно рахуватися, тому що внутр1шньодержавш регюни надають св^овш полчищ новий вим1р.
Список використано¥ лггератури
1. Robertson R. Globalization : Social Theory and Global Culture / R. Robertson. - London ; Thousand Oaks ( Ca. ) : Sage Publications. - 1992.
2. 1нститут геопол1тики професора Дергачова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dergachev.ru/book-7/03.html
3. Енциклопед1я Кругосвет [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/GL0BALIZATSIYA.html?page=0, 1
4. Вельямшов Г. М. М1жнародне економ1чне право i процес / Г. М. Вельямшов. - М. : Волтерс Клувер. - 2004. - 496с.
5. Скакун О. Ф. Теорiя держави i права : тдруч : пер. з рос. / О. Ф. Скакун. - Харюв : Консум. - 2001. - 656с.
6. Моисеев А. А. Суверенитет государства в современном мире. Международно-правовые аспекты / А. А. Моисеев. - М. : Наукова книга, 2006. - 246 с.
7. Keating M. The New Regionalism in Western Europe. Territorial Restructuring and Political Change. - Cheltenham, UK, E. Elgar, 1998. - p. 242
8. Политология: енциклопедичний словарь / заг. ред. и упоряд.: Ю. А. Аверьянов. - М. : Изд-во Моск. комерц. ун-ту. - 1993. - 431 с.
9. Гринш Л. С. Глобалiзацiя i нацюнальний суверештет / Л.С. Гринш //Iсторiя i сучасшсть. - 2005. - № 1. - С. 6-31.
10. Политология : словарь-справочник / М. А. Василик, М. С. Вершинин и др. - М. : Гардарики, 2001. - 328 с.
11. Академик. Словари и энциклопедии. (Политика. Толковый словарь) [Електроний ресурс]. - Режим доступу :
http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D0%B E%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%BC&from=ru&to=xx&submitFor mSearch=%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8&stype=0
12. Нацюнальна пол^ична енциклопедiя [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http://www.politike.ru/dictionary/278/word/regionalizm
13. Дергачов В. А. Геоэкономический словарь - справочник / В. А. Дергачев. - Одеса : 1ПРЕЕД НАНУ. - 2004.- 177с.
14. Барабанов О. Н. Тенденции регионализма в Европе и интересы России [Електроний ресурс] / О. Н. Барабанов. - Режим доступу : http://uchebnik-besplatno.com/uchebnik-mejdunarodnie-otnosheniya/tendentsii-regionalizatsii.html
Стаття надшшла до редакцп 20.08.2014 р. Y. A. Vasylkova
GLOBALIZATION, REGIONALIZATION AND REGIONALISM: PECULIARITIES, DIFFERENCES AND SIMILARITIES
The article is devoted to defining the terms of globalization, regionalization and regionalism. It deals with differences and similarities of globalization and regionalization, as well as with consequences that states face due to regionalism.
Active foreign policy aimed at integration processes occurring in the global society makes regions gain importance on international arena, i.e. results in regionalism. Analysis shows that this phenomenon is directly related to such important global tendencies as
globalization and regionalization. These processes reflect the current trend of world development and appear to be in the spotlight of scientific debate and public attention due to opportunities and risks that they bring along.
Differences regionalization of globalization lies in the fact that:
- Regionalization usually based on legal principles in international memorandum of association. Globalism is managed by political means, dictated by power centers;
- Usually regional convergence and unification occurs between close geographically, socially and economically similar in character states. Globalization involves opposite in all aspects country and society;
- Regionalization polycentric. All partners have their share of benefits from the association. Globalization monocentric, trade expansion, based on formal equal opportunities competition turns banal exploitation of the weak by strong partners.
Current globalization and regionalization processes represent the key vector of global development. According to some researchers, regionalism is not a direct threat to statehood (sovereignty and independence) of various countries, but a tendency towards changes in the state system which could instantly respond to international and local processes avoiding damage to its economic and social life. This tendency should be taken into consideration since domestic regions provide the world politics with a new dimension.
Keywords: globalization, regionalization, regionalism, international politics, integration processes, state sovereignty, territorial integrity, interregional cooperation.
УДК 341.174:061.1 GC (045)
С. В. Годованик
П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ФОРМУВАННЯ СВРОПЕЙСЬКИХ ПРАВОВИХ СТАНДАРТ1В ЯК НАПРЯМ Д1ЯЛЬНОСТ1 ПОЛ1ТИЧНИХ ПАРТ1Й
СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
У cmammi розглядаютъся питання тдвищення ефективност1 формування европейсъких правових cmaндaрmiв як важливий напрям дiялъноcmi полтичних napmw Свропейсъкого Союзу у сучасних умовах европейсъкоЧ мiждеpжaвно'i iнmегpaцli. Пpоnонуemъcя концеnmуaлъне бачення полтичноi cmpукmуpовaноcmi Свропейсъкого Пapлaменmу як важливого чинника зро^ання pолi европейсъких полтичних napmiй ma Чх napлaменmcъких груп у процеЫ ноpмоmвоpчоcmi ma cmворення стлъних норм, принцитв ma cmaндapmiв, що мaюmъ обов'язкову силу дляуЫх держав-члетв СС.
Пpоaнaлiзовaно сучасш конcmиmуцiйно-npaвовi оcобливоcmi полтичних napmw у конmекcmi pозвиmку наднацюналъних полтичних сил в Свропейсъкому Союзi. На npиклaдi дiялъноcmi полтичних груп Свропейсъкого Пapлaменmу продемон^ровано зро^ання наднацюналъних можливо^ей европейсъких полтичних napmw у npaвоmвоpчiй дiялъноcmi, що наближае Чх за функцюналъним змicmом до нащоналъних полтичних napmw, як1 оpiенmовaнi на уча^ъ у napлaменmcъких виборах ma cmворення napлaменmcъко'i бiлъшоcmi за Чх pезулъmamaми з меmою посилення впливу на pеaлiзaцiю napлaменmом законодавчих повноваженъ.
Kлючовi слова: ефекmивнicmъ, полтична napmiя, Свропейсъкий Союз, Свропейсъкий Пapлaменm, европейсък npaвовi cmaндapmи, европейсъка мiждеpжaвнa iнmегpaцiя.
По^ановка проблеми. Будь-який сучасний парламент за своею природою, функщями та завданнями е пол1тико-правовим шститутом, який формуеться внаслщок
