CC BY
29
М.В. Трофименко
СТРУКТУРНИЙ АНАЛ13 ПУБЛ1ЧНО1 ДИПЛОМАТ11 США
У cmammi анал1зуетъся структура та особливост1 Ыялъност1 дипломатичног служби США, яка е одмею з найбтъш профестних, сучасних, ефективних та забезпечуе глобалъне лiдерcmво США у свmi. Уробоmi визначаетъся термт публiчно'г дипломатИ. Основними зовтшнъополтичними завданнями, як стоятъ перед публiчною дипломamiею США е полтшення iмiджу крагни серед найбтъш активног та впливовог частини зaрубiжного сустлъства; вплив на елту зaрубiжних крат, в першу чергу на ту гг частину, яка приймае рШення; створення сприятливого економiчного та твестицтного кл1мату для США в зaрубiжних крагнах. У сучаснт публiчнiй дипломами США активно практикуютъся i так елементи, як aнaлiз громадсъког думки або якоcmi поширюваног тформацы про самих США (listening), а також проведення короткострокових полтичних кампант, спрямованих на просування конкретног полтично'г iдег, дгг тощо (advocacy). Анaлiзуюmъcя оcобливоcmi новог публiчног дипломаты, що передбачае вплив на мiжнaродну ситуащю та зaрубiжну аудиторт за допомогою нових технологт (блоги, спещалът сайти: Facebook, Twitter, УоыТыЬе, SMS-розсилка), як просуваютъся в зaрубiжних крагнах. У cmammi тдкреслюетъся важлив^тъ посади заступника державного секретаря США з публiчно'г дипломаты, який куруе бюро у справах освти та кулътури, зв'язюв з громадсъшстю та мiжнaродних тформацтних програм, Центр cmрamегiчних контртерористичних комуткацт, а також бере участъ у розробц зовтшнъо'г полШики.
Ключов1 слова: публiчнa дипломamiя, структура, Державний департамент, заступник державного секретаря з публiчно'г дипломаты.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов К.В., д.полт.н, проф.; Ошщенко 1.Г., д.полт.н, проф.
УДК 327.001.73(100)
М. В. Фесенко
ПРОБЛЕМИ ЦЕНТРУ ТА ПЕРИФЕР11 У ГЛОБАЛЬНОМУ УПРАВЛ1НН1
СВ1Т-СИСТЕМ0Ю
В cmammi доведено, що свтовий порядок все бшъшою мiрою визначатиметъся взaемовiдноcинaми «центру» i «периферы», як е одтею з основних проблем у глобалъному розвитку людства. В сучасних умовах основна небезпека свтопорядку виходитъ з крагн «периферы», як не зумти вписатися в глобaлiзaцiйнi процеси i загрузли в корупцы, мiжклaнових розборах, безвiдповiдaлъноcmi авторитарних владних елт, що унеможливлюе самосттний розвиток цих крагн. Hевдaчi розвитку в свою чергу послаблюютъ легтимтстъ урядiв, економiчний регрес множитъся на релтйт та еттчт конфлтти. Зааб запоб^ання прийдешнъого «глобалъного безладу», який провокуютъ «держави, що не вiдбулиcя», до^дники вбачаютъ у формувант парадигми «глобалъного управлтня» - системи управлтня «державами, що не вiдбулиcя» та потенцтно небезпечними процесами силами коалщг великих держав.
Ключов1 слова: «Центр», «Переф1р1я», «Швмч, «Швденъ, «HanienepecpipiH», глобалъне управлтня, свт-система, глoбaлiзaцiя, фрагментащя, «держави, що не вiдбyлucъ».
Основною прикметою формування нового м1жнародного порядку е те, що елементи глобального управлшня стали проявлятися, значною м1рою, в контекст консолщованого вир1шення глобальних проблем. Проблеми бщносп краш, що розвиваються та широке коло питань, що стосуються вщносин м1ж «Швшччю» i «Швднем», «Центром» i «Периферiею» стали одними з прюритетних для вирiшення св^овим спiвтовариством i ix важливiсть пщкршлюеться глобальнiстю.
Вирiшенням проблеми соцiально-економiчноi та пол^ично1 диференщацп св^-системи, починаючи з 1970-х рр.., займалися Бреттон-Вудсью мiжнароднi фiнансовi iнститути, якi запропонували ряд заxодiв щодо оздоровлення економiчного та соцiального життя найбiднiшиx краш, причому передбачалося, що розвиненi краши у свош полiтицi по вщношенню до «третього свiту» будуть дотримуватися цих рецептiв, вироблених на наднацюнальному рiвнi. Зокрема, Мiжнародний валютний фонд (МВФ) i Свiтовий банк докладали зусилля з реструктуризацп та списання державних борпв найбiднiшиx краш. Св^овий банк на початку 1970-х рр. проголосив стратепю «перерозподшу за рахунок зростання», що передбачала перетiк капiталiв вiд багатих краш до бщних, здiйснюваний в глобальному масштабi i пiд наднацiональним (глобальним) регулюванням. Однак реальна ефектившсть цих зусиль з глобального регулювання бiдностi була не дуже великою, можливо, в силу занадто вузького акценту на виключно фшансових аспектах дано'1' глобально'1' проблеми [1, с. 112].
Досить поширеною е також модель «вщгородження» передово'1' частини св^у вiд свiтовоi периферп. Свiтова периферiя позначаеться, в цшому, рiзними вченими, якi використовують рiзнi пiдxоди в 1'х дослiдженняx наступними термшами - ^<занепадаючi держави» (failing states), «держави, що не вщбулися» (failed states), «держави^зго'1'» (rogue states), «квазьдержави» (quasi-states), «держави, що потерпш крах» (collapsed states).
На думку прихильниюв концепцii «вiдгородження» передовоi частини св^у вiд свiтовоi периферii, це повинно, з одного боку, вберегти «кращу частину людства» вiд принесених крашами «третього», а деякi вченi видшяють i «четвертий свiт», соцiальниx хвороб, еколопчних, демографiчниx, не антропогенних та шших загроз, а з шшого -якiсно пiдвищити рiвень регулювання i управлiння в «кращiй» частини св^у. У якостi логiчного продовження цих щей склалася концепщя безполярного св^у, що припускае не тшьки вiдсутнiсть якогось консолiдованого центру на планет^ але i неухильне наростання хаосу, як в св^ових вщносинах, так i в контекстi наростання антропогенних катастроф, що загрожують зруйнувати всю людську цившзащю [1, с. 113].
Таким чином, сьогодш доводиться констатувати, що проблема «держав, що не вщбулися» як виклик мiжнароднiй безпещ все часпше звучить у виступах пол^июв i науковому дискурсь В експертних колах багато держав третього св^у вiдносять до саме тако1 категорii держави, що нездатш самостiйно розвиватися в умовах глобалiзацii i нових викликiв мiжнароднiй стабшьность
Аналiз останнix дослiджень i публшацш показав, що данiй проблемi присвячеш роботи вiдомиx заxiдниx дослiдникiв, зокрема проблеми «краш, що не вщбулися» розглядаються в работах С. Райс, С. Патрка, Р. Ротберга, К. Маклоглша, Д. Путзела, М. Хеймса, Н. Чомсью тощо. У полi уваги дослщниюв знаходиться як сам феномен «краш, що не вщбулися», так i причини, що ведуть до ix появи на кар^ св^у
221
(нaпpиклaд, в poбoтax A. Бyттeнxaймa, Б. Paмaлiнгa, C. Пaвaнeлo, a тaкoж y cepiï дocлiджeнь, qo пpoвoдилиcя Cвiтoвим бaнкoм, poзглядaютьcя пpиpoднi кaтaклiзми як кaтaлiзaтopи пpoцeciв втpaти дepжaвнoгo кoнтpoлю нaд тepитopiями), шляxи л^вдацп нeгaтивниx нacлiдкiв icнyвaння тaкиx ^arn, a тaкoж пpeвeнтивнi зaxoди щoдo нeдoпyщeння caмoгo ïx виникнeння [2].
Bлacнi ^^repu i вiдпoвiднo cпиcки «дepжaв, щo нe вщ6ултоя» пpoпoнye цiлий pяд aкaдeмiчниx тa дepжaвниx cтpyктyp. Ta^ aмepикaнcьким Iнcтитyтoм Бpyгiнгca y 2004 p. cпiльнo з Iнcтитyтoм дepжaвнoï eфeктивнocтi тa Haцioнaльним aвcтpaлiйcьким yнiвepcитeтoм poзpoблeний тaк звaний «iндeкc cyвepeнiтeтy», щo викopиcтoвye пoнaд cтa ^^repue для oцiнки здaтнocтi дepжaви здiйcнювaти cвoï бaзoвi функцп [3]. У 2008 p. ^стшут Бpyкiнгca зaпpoпoнyвaв вжe нoвий вдocкoнaлeниx мexaнiзм - «iндeкc дepжaвнoï cлaбкocтi ^arn, щo poзвивaютьcя» [4]. У cвoю чepгy, yнiвepcитeт Джopджa Meйcoнa poзpoбив «iндeкc кpиxкocтi дepжaв», poзтaшyвaвши вci ^шни cвiтy пo пopядкy в зaлeжнocтi вiд eфeктивнocтi тa лeгiтимнocтi пpaвлячиx peжимiв [5]. B Унiвepcитeтi Mepiлeндa poзpoблeний «пepeлiк нecтaбiльнocтi миpy i кoнфлiктiв», paнжиp дepжaви зaлeжнo вщ oцiнки pизикy виникнeння нecтaбiльнocтi в мaйбyтньoмy [6].
Ha пepeкoнaння B. Л. Iнoзeмцeвa i C. A. Kapaгaнoвa тa низки iншиx пpoвiдниx eкcпepтiв нa пocтpaдянcькoмy пpocтopi в paмкax тepмiнoлoгiï «cвiт-cиcтeмнoï» тeopiï I. Baлepcтaйнa, cвiтoвий пopядoк вce бiльшoю мipoю визнaчaтимeтьcя взaeмoвiднocинaми «цeнтpy» i «пepифepiï», якi e oднieю з ocнoвниx пpoблeм y глoбaльнoмy poзвиткy людcтвa. Пpичoмy, в якocтi ocнoвнoï тeндeнцiï poзглядaeтьcя poзкoл мiж уот^ними дepжaвaми тa тими, щo <^e вiдбyлиcя». Bчeнi пpиxoдять дo виcнoвкy пpo тe, щo в cyчacниx yмoвax ocнoвнa нeбeзпeкa cвiтoпopядкy виxoдить з ^arn «пepифepiï», якi да зyмiли впиcaтиcя в глoбaлiзaцiйнi ^o^ot i зaгpyзли в кopyпцiï, мiжклaнoвиx poзбopax, бeзвiдпoвiдaльнocтi aвтopитapниx влaдниx eлiт, щo yнeмoжливлюe caмocтiйний poзвитoк циx ^arn. Heвдaчi poзвиткy в cвoю чepгy пocлaблюють лeгiтимнicть ypядiв, eкoнoмiчний peгpec мнoжитьcя нa peлiгiйнi тa eтнiчнi кoнфлiкти. Зaciб зaпoбiгaння пpийдeшньoгo «глoбaльнoгo бeзлaдy», який пpoвoкyють «дepжaви, щo нe вiдбyлиcя», дocлiдники вбaчaють y фopмyвaннi пapaдигми «глoбaльнoгo yпpaвлiння» - cиcтeми yпpaвлiння «дepжaвaми, щo нe вiдбyлиcя» тa пoтeнцiйнo нeбeзпeчними пpoцecaми cилaми кoaлiцiï вeликиx дepжaв [V]. Пo cyтi, мoвa йдe пpo cтвopeння нoвoгo «кoнцepтy тащй» - дoмiнyючoмy y cвiтoвoмy cпiвтoвapиcтвi гpyпи нaйбiльш пoтyжниx дepжaв, здaтниx пpoтидiяти нapocтaнню xaocy як бeзпocepeдньo cпiльними зycиллями, тaк i чepeз peopгaнiзoвaнi мiжнapoднi opгaнiзaцiï [8].
Aктyaльнocтi глoбaльнoгo yпpaвлiння в кoнтeкcтi coцiaльнo-eкoнoмiчнoï тa пoлiтичнoï дифepeнцiaцiï cyчacнoï cвiт-cиcтeми нaдaють пpиклaди з нeдaвньoï мiжнapoднoï пpaктики. Taк, з 1990-x pp. ввoдивcя фaктичний пpoтeктopaт cвiтoвoгo cпiвтoвapиcтвa в Бocнiï тa Kocoвo. Oбмeжeнo cyвepeнiтeт Ipaкy тa Aфгaнicтaнy. Здiйcнeнo pяд cпpoб бyдiвництвa нoвиx i вiднoвлeння «дepжaв, щo нe вщ6ултоь». B eкcпepтниx кoлax пoшиpeнa точга зopy, щo бaгaтo дepжaв «^pe^oro cвiтy» e «дepжaвaми, щo да вiдбyлиcя», нeздaтнi дo caмocтiйнoгo poзвиткy i зaгpoжyють мiжнapoднiй cтaбiльнocтi [9, c. 10]. Ta^ згiднo з дoпoвiддю Cвiтoвoгo бaнкy, y 2006 p. кшькють ^arn, вiднeceниx дo кaтeгopiï «пoгaнo кepoвaниx», зpocлa з 1V дo 26 [10, c. 8]. У чиош нeдaвнix виклиюв cвiтoвiй cпiльнoтi вapтo тaкoж згaдaти тiньoвий pинoк пoшиpeння кoмпoнeнтiв збpoï мacoвoгo знищeння, тepopизм, cвiтoвa фiнaнcoвa кpизa 2008-2009 pp., нecтaчa eнepгoнociïв i пpoдoвoльcтвa, eкoлoгiчнi тa пpиpoднi кaтacтpoфи тoщo. Toмy, вiдзнaчaeтьcя пocилeння пoтpeби в глoбaльнoмy yпpaвлiннi. Oднaк
222
питaння пpo тe, яю cтpyктypи вийдуть нa пepeднiй плaн y cиcтeмi, щo фopмyeтьcя, зaлишaeтьcя вiдкpитим. Плiднe пiдrpyнтя для aнaлiзy дae дocвiд виpiшeння пpoблeм Kocoвo, Aфгaнicтaнy, Ipaкy, aфpикaнcькиx кoнфлiктiв i Укpaïни. Aджe нa ниx фaктичнo aпpoбoвaнi piзнi мoдeлi глoбaльнoгo yпpaвлiння, включaючи цeнтpaльнy кoopдинyючy poль OOH, дoмiнyвaння eдинoï нaддepжaви i блoкiв вyзькoгo cклaдy, «змiшaнy мoдeль» [11, c. 5].
Бaгaтo пepифepiйниx дepжaви нa пpaктицi нe мaють oзнaк, нa якi cпиpaeтьcя нeopeaлiзм в питаны пpo cyвepeннy дepжaвy: poзвинeнi тa eфeктивнi iнcтитyти влaди, вготаш кopдoни, мoнoпoлiя нa нacильcтвo y вну^ш^й пoлiтицi. Дo ниx вiднocятьcя дepжaви, щo poзвивaютьcя з ^емкими peжимaми i бaгaтo нoвиx дepжaвниx yтвopeнь, щo виникли пicля зaкiнчeння «xoлoднoï вшни». Якщo зacтocyвaти кoнцeпцiï нeopeaлiзмy дo пoлiтичнoï icropi'í пepифepiйниx дepжaв, тo мoжнa пoбaчити, щo пpинцип cyвepeнiтeтy нe гpaв тут тaкoï cиcтeмoyтвopюючoï poлi, як y €вpoпi. Дoвгий чac в Aзiï тa Aфpицi icнyвaлa кoлoнiaльнa cиcтeмa, пoтiм пpивaтнi вiйcькoвi iнтepвeнцiï вeликиx дepжaв, якi cтocoвнo пepифepiï дoci зaлишaютьcя пpaвилoм, a нe винятшм. Kpiм тoгo, дoci збepiгaeтьcя зтачта пoлiтичнa, eкoнoмiчнa i вiйcькoвo-тexнiчнa зaлeжнicть пepифepiйниx ^arn вiд ^arn Зaxoдy. Toмy, в пepифepiйниx ^arnax пoняття «дepжaвa» гpae вiднocнo мeншy poль, a пoняття «цивiлiзaцiя», «кyльтypa», «pyx», «rnp™» - нaбaгaтo бiльшy. ^л^ичш вiднocини мiж нeдepжaвними cyб'eктaми чacтo виявляютьcя бiльш вaжливими, нiж мiждepжaвнi. Caмe цe дeмoнcтpye, нaпpиклaд, тpивaлий apaбo-iзpaïльcький кoнфлiкт з пpивoдy cтaтycy Пaлecтини [12].
Cyчacнa, cвiтoвa кaпiтaлicтичнa cвiт-cиcтeмa, вiдпoвiднo дo кoнцeпцiï I. Baлepcтaйнa - «cпiльнicть з eдинoю cиcтeмoю пoдiлy пpaцi тa мнoжиннicтю кyльтypниx cиcтeм». Bидiляютьcя двa piзнoвиди cвiт-cиcтeми зaлeжнo вiд нaявнocтi aбo вiдcyтнocтi зaгaльнoï пoлiтичнoï cиcтeми: cвiт-iмпepiя, якщo тaкa icнye, i cвiт-eкoнoмiкa, якщo вoнa вiдcyтня.), включae тpи типи дepжaв:
1. «Ядepнi» виcoкopoзвинeнi дepжaви, щo вoлoдiють eфeктивнoю пoлiтичнoю opгaнiзaцieю, щo зaймaють ташвш пoзицiï в cвiт-eкoнoмiцi i oтpимyють мaкcимaльнy вигoдy зi cтвopeнoï ïx зycиллями мiжнapoднoï cиcтeми poзпoдiлy ^a^. Heзвaжaючи нa вcю pитopикy пpo piвнi мoжливocтi, вiльнoï кoнкypeнцiï, пoдoлaннi диcпpoпopцiй y poзвиткy, yпopядкoвaнoмy зpocтaннi, дepжaви - «ядpa» пpaгнyть збepeгти i зaкpiпити icнyючий cтaн peчeй. Пpoцecи глoбaлiзaцiï нaдaють 1'м пoтyжнi вaжeлi кoнтpoлю, cтpимyвaння, a ^и нeoбxiднocтi i л^вдацп пoтeнцiйниx кoнкypeнтiв. Зaлeжнo вiд знaчeння пpoблeми, ^^pera^ yмoв, cили oпopy вoни мoжyть вapiювaти зaxoди впливу в шиpoкoмy дiaпaзoнi - вiд нaдaння пoзик дo збpoйнoгo втpyчaння;
2. «Пepифepiйнi» дepжaви, cлyгyють пepeвaжнo cиpoвиннoю бaзoю i «cмiтникoм» cвiт-eкoнoмiки, кepoвaнi cлaбкими нecтaбiльними ypядaми i eкoнoмiчнo зaлeжнi вiд «ядpa» - «^roí» глoбaлiзaцiï. Зaпpoпoнoвaнi Зaxoдoм зaxoди - crpy^ypra пepeбyдoвa eкoнoмiки, пpивaтизaцiя, вiдкpиття pинкiв - нe дaли пoзитивниx peзyльтaтiв, у тoмy чиcлi з-зa нeзнaчнoгo пpипливy кaпiтaлiв ззoвнi. У peзyльтaтi вiдбyвaeтьcя poзвaл дepжaви i eкoнoмiчнa дeгpaдaцiя, випaдки збepeжeння дeмoкpaтiй у цьoмy peгioнi вкpaй piдкicнi, poзшиpюютьcя oблacтi кoнфлiктiв i зaнeпaдy (бiльшa чacтинa Aфpики, Лaтинcькoï Aмepики, дeякi ^aï™ Aзiï);
в) «Haпiвпepифepiйнi» дepжaви, щo зaймaють пpoмiжнe пoлoжeння зa cтyпeнeм пoлiтичнoï aвтoнoмiï вcepeдинi cвiт-cиcтeми, щo виpoбляють мeншe тexнoлoгiчнy i нayкoмicткy пpoдyкцiю, нe здaтнi кoнкypyвaти з кpaïнaми «ядpa» i тому зaлeжнi вiд ниx eкoнoмiчнo. B peзyльтaтi нaпiвпepифepiя пoeднye в co6í pиcи як пepифepiï, тaк i <^pa». Пpocтopoвo вoнa мoжe бути poзтaшoвaнa як мiж peгioнaми «^pa» i пepифepiï, тaк i мiж двoмa кoнкypyючими peгioнaми «ядpa». Haпiвпepифepiя мoжe виcтyпaти пocepeдникoм
223
y взaeмoдiï «ядpa» i пepифepiï, пoeднyвaти iнcтитyцiйнi oзнaки, влacтивi як ядpy, тaк i пepифepiï (дepжaви Цeнтpaльнoï тa Cxiднoï €вpoпи, в тoмy чиcлi Укpaïнa тa Pociя, ^шни, щo швидкo poзвивaютьcя Пiвдeннo-Cxiднoï Aзiï тa iн.) Baжливo вiдзнaчити, щo, нa вiдмiнy вщ дepжaви -«ядpa», нaпiвпepифepiйнi i пepифepiйнi дepжaви e oб'eктaми (aбo тав^ь «жepтвaми»), a нe cyб'eктaми глoбaлiзaцiï, тoмy нaйбiльш тoчнo ïx взaeмoдiя вiдoбpaжae фopмyлa «acимeтpичнoï взaeмoзaлeжнocтi», тобто oднoчacнo двox piзнocпpямoвaниx тeндeнцiй: 1 ) знижeння зaлeжнocтi Зaxoдy вщ пepифepiï; 2) нaкoпичeння i зaгocтpeння eкoнoмiчниx i coцiaльниx пpoблeм та пepифepiï i нaпiвпepифepiï, для виpiшeння якиx y ^arn ща чacтини cвiтy нeмae pecypciв [13,c. 1962].
Bзaeмooбyмoвлeнi пpoцecи глoбaлiзaцiï тa peгioнaлiзaцiï пpизвoдять, нacaмпepeд, дo пoдaльшoгo зaгocтpeння пpoтиpiч пo oci «Пiвнiч-Пiвдeнь». Cклaдaeтьcя cиcтeмa cвiтoвoï eкoнoмiки, щo пpизвoдить дo oднocтopoнньoгo збaгaчeння дepжaв, тpaнcнaцioнaльниx кopпopaцiй тa iншиx гpaвцiв, щo пpeдcтaвляють блaгoпoлyчнi peгioни €вpoпи тa Пiвнiчнoï Aмepики. У цьoмy кoнтeкcтi нeoбxiднo зaзнaчити, щo 72% cвiтoвиx зaкopдoнниx iнвecтицiй пpипaдae та кaпiтaлoвклaдeння CШA, ^arn GC i Япoнiï oдин в oднoгo. Якщo пepeд Дpyгoю cвiтoвoю вiйнoю CŒA нaпpaвляли дo Gвpoпи нe бiльшe 28% cвoïx iнвecтицiй, poзпoдiляючи peштy cepeд iншиx peгioнiв cвiтy, то cьoгoднi туди нaдxoдить близькo 60% aмepикaнcькиx iнвecтицiй. Maйжe 60% тoвapooбiгy в Gвpoпi знaxoдятьcя в мeжax Gвpocoюзy, тoдi як нa ^шни Aфpики пpипaдae нe бiльшe 2% - y п'ять paзiв мeншe, нiж в 1950 p. Якщo в 1953 p. iндycтpiaльнi дepжaви пocтaвляли в ^aí.™ aнaлoгiчнoгo piвня 38% вiд зaгaльнoгo oбcягy cвoгo eкcпopтy, тo y 1990 p. дай пoкaзник виpic дo 76% [14, c. 134].
B дай жe чac «пiвдeннa пepифepiя» - бшьшють ^arn i нapoдiв «ope^ora cвiтy» вce бiльш вiдcтae вщ piвня poзвиткy CŒA, ^arn GC i Ягони, пepeтвopюючиcь нa зapyчникiв глoбaльнoï cиcтeми i пpoтecтyючи ^ora да'ь У цьoмy i пoлягae oднa з ocнoвниx пpичин бaгaтьox coцiaльнo-eкoнoмiчниx i пoлiтичниx пoтpяciнь y cвiтi, в тoмy чиcлi мiжнapoднoгo тepopизмy. Бiльшicть тepopиcтичниx pyxiв мaють aбo aнтиглoбaлicтcькy cпpямoвaнicть, aбo в цiлoмy aнтизaxiднy, тим caмим ч^ш пoзицioнyючи ceбe y cвiтoвoмy пoлiтикo-iдeoлoгiчнoмy пpocтopi. B eпoxy глoбaлiзaцiï мeтa тepopизмy тaкoж глoбaльнa: пpoтиcтoяння зaxiднoï цивiлiзaцiï aбo ïï ceгмeнтy (нaпpиклaд, фeдepaлiзaцiï Gвpoпeйcькoгo Coюзy) дoзвoляe шиpoкo викopиcтoвyвaти aнтизaxiднi iдeoлoгiчнi штaмпи для бшьш eфeктивнoгo зaлyчeння пpиxильникiв. Пpoпaгaндa paдикaльниx пoглядiв i тepopизмy як мeтoдy пoлiтичнoï бopoтьби шиpoкo викopиcтoвye мoжливocтi глoбaльнoгo oxoплeння i «eфeктy пpиcyтнocтi», щo нaдaютьcя cyчacними ЗMI [14].
Taким чинoм, глoбaлiзaцiя тa глoбaльнe yпpaвлiння, якe cклaдaeтьcя в ïï paмкax, пiд кepiвництвoм кpaïн-лiдepiв, poздiляe cвiт нa «пepeмoжцiв» i «пepeмoжeниx». Чим мeнш poзвинeнa ^arna, тим мeншe вoнa вигpae вщ глoбaлiзaцiï. У ^arnax, щo лeгкo aдaптyютьcя глoбaлiзaцiя змiцнюe cтaбiльнicть i дoбpoбyт. Oднaк дeякi ^шни пoвиннi бopoтиcя лишe зa тe, щoб збepeгти cвoe мicцe нa cвiтoвoмy pинкy. Poзpив мiж цими кpaïнaми тa peштoю cвiтy пpизвoдить дo ïx внyтpiшньoï i peгioнaльнoï нecтaбiльнocтi. Дeякi кpaïни взaгaлi нe в змoзi збepeгти cвoe мicцe в глoбaльнiй cиcтeмi. Цe пpизвoдить дo зaгocтpeння eтнiчниx кoнфлiктiв i пoшиpeнню тepopизмy. Дo пpиклaдiв пoдiбнoï cxeми poзвиткy пoдiй мoжнa вiднecти тe, щo aзiйcькa eкoнoмiчнa кpизa пpизвeлa дo нecтaбiльнocтi в Iндoнeзiï i, в п^ум^, дo poзмiщeння миpoтвopчиx cил OOH в Cxiднoмy Tимopi [15].
Kpaïни ^<зoлoтoгo мiльяpдa» зумши дoбитиcя виняткoвoгo пoлoжeння в paмкax icнyючoï мiжнapoднoï cиcтeми. Bиcoкий piвeнь poзвиткy, життя нaceлeння, cвoбoд тa
224
якocтi життя зpoбили ïx cвoгo poдy «eтaлoнoм» для бiльшocтi iншиx дepжaв. Boни «зaдaють тeмп i вeктop» pyxy cвiтy, eкoнoмiчнi тa coцiaльнi пapaмeтpи, зpaзки мoдeлeй poзвиткy. У тoй жe чac внacлiдoк ïx питoмoï вaги y cвiтoвiй пoлiтицi тa eкoнoмiцi вoни гpaють cтaбiлiзyючy poль фyндaмeнтy мiжнapoднoï cиcтeми, xoчa нaceлeння, qo пpoживae y ниx нe cтaнoвить чи^льте^' бiльшocтi людcтвa. У бopoтьбi зa тe, xтo cтaнe визнaчaти «^шву» cвiтoвoï cиcтeми, «Цeнтp» чи «Пepифepiя» визнaчaeтьcя cьoгoднi гoлoвнa «iнтpигa» cвiтoвoï пoлiтики [16].
B цiлoмy, ^ногату^^я, щo ««parn^ щo нe вщбултоя» i «нeвизнaнi» дepжaви, a тaкoж ^шни, щo iгнopyють пpинципи, яю лeжaть в ocнoвi мiжнapoдниx вiднocин i пpaвa, вce чacтiшe дaють пpo ceбe знaти, cтвopюючи зaгaльнocвiтoвi пpoблeми (пipaтcтвo, збpoйнi кoнфлiкти тoщo). «Пoгaнa кepoвaнicть» cпoнyкae дo бeзвiдпoвiдaльнocтi yчacникiв cвiт-cиcтeми, дepжaвниx i нeдepжaвниx, щo щe бiльшe пocлaблюe кepoвaнicть i в пiдcyмкy вeдe дo piзнoгo poдy кpиз. У cвoю чepгy, кpизи, в тoмy чиаш cyчacнa глoбaльнa кpизa, впливaють та нaйбiльш cлaбкi cтpyктypнi лaнки cиcтeми. Toмy в нaйближчoмy мaйбyтньoмy пpoгнoзyeтьcя збiльшeння чиcлa «дepжaв, щo м вiдбyлиcь» [17].
У цьoмy кoнтeкcтi нeoбxiднo пiдкpecлити, щo пpoтягoм, як зaзнaчae aмepикaнcький дocлiдник M. Maзap, дecяти з пoлoвинoю poкiв, пoчинaючи з cepeдини 1990-x pp. i пpиблизнo дo 2010 p., дая нaцioнaльнoï бeзпeки в CШA фopмyлювaлacя в ocнoвнoмy з aкцeнтoм та ri нeбeзпeки, якi пopoджyютьcя «дepжaвaми, щo нe вiдбyлиcь». Taкi ^шни poзглядaлиcя як poзcaдники тepopизмy, вoгнищa peгioнaльнoгo xaocy, злoчиннocтi, xвopoб i дeгpaдaцiï нaвкoлишньoгo cepeдoвищa [18].
Biдcyтнicть чiткиx визнaчeнь пoняття «дepжaв, щo нe вiдбyлиcь» пpeдcтaвляe дpyгy пpoблeмy. Boнa пoлягae в тoмy, щo нiкoли нe icнyвaлo лoгiчнo пocлiдoвнoгo нaбopy чинникiв, якi визнaчaють «дepжaви, щo нe вiдбyлиcь». Гpyпи тepopиcтiв, щo дiють в «дepжaвax, щo нe вiдбyлиcь», мoжyть пepeмiщyвaти cвoï oпepaцiйнi бaзи: якщo Aфгaнicтaн crae зaнaдтo pизикoвaним, вoни мoжyть зняттоя i пepeбpaтиcя в Coмaлi, €мeн i нaвiть дo Gвpoпи. У peзyльтaтi «cтaбiлiзaцiя» тpьox aбo чoтиpьox джepeл eкcтpeмicтcькoгo нacильcтвa нe пpизвeдe дo нaдiйнoгo зaxиcтy Cпoлyчeниx Шяш1в. Te ж мoжнa cкaзaти пpo тaкi зaгpoзи, як opгaнiзoвaнa злoчиннicть, якa знaxoдить кoмфopтнi yмoви для cвoeï дiяльнocтi у фyнкцioнyючиx, aлe нecпoкiйниx ^arnax Aзiï, Cxiднoï €вpoпи i Лaтинcькoï Aмepики [18].
Tpeтя пpoблeмa пoлягae у нeoбгpyнтoвaнiй впeвнeнocтi у мoжливocтi здiйcнeннocтi мюп та пpaктицi. Ocтaннe дecятилirтя нaгaдaлo cвoïми тpaгiчними пoдiями пpo тe, щo нacильницькe дepжaвнe бyдiвництвo пpocтo да мoжe бути здiйcнeнo cтopoннiми cyб'eктaми будь-яким paцioнaльним aбo aвтeнтичним чинoм. Koли coцiaльний пopядoк cтaв пoгaнo aдaптyвaтиcя дo пpoцeciв глoбaлiзaцiï cвiтy, кoли opгaни yпpaвлiння cлaбкi i пepcoнaлiзoвaнi aбo клeптoкpaтичнi, кopyпцiя нocить зaгpoзливий xapaктep, a пpинцип пaнyвaння зaкoнy блищить cвoeю вiдcyтнicтю нaдiйниx cпocoбiв вiднocнo швидкo пpoвecти ocнoвнi coцiaльнi, пoлiтичнi, eкoнoмiчнi тa кyльтypнi peфopми [18].
Biдтaк, якщo да вiдбyдeтьcя кoнcoлiдaцiï «Цeнтpy» нaвкoлo виpiшeння пpoлeм «Пepeфipiï» мoжe нacтyпити мacoвe poзчapyвaння нe тiльки у глoбaлiзaцiï, aлe й у caмoмy нecпpaвeдливoмy дo cвiтoвoï бiльшocтi пopядкy. Ц зaгocтpeння мoжe cтaти пpичинoю мiлiтapизaцiï бiдниx ^arn тa oтpимaння ними зacoбiв мacoвoгo знищeння. Ocнoвнa вщмшшсть cвiтoвoгo пopядкy, щo фopмyeтьcя зa yмoв динaмiчниx змiн XXI ст. вiд cвiтoпopядкy XX cт. пoлягae у змeншeннi знaчeння тaкoгo пoняття peaлiзмy тa нeopeaлiзмy, як «бaлaнc cил». Знижeння ймoвipнocтi кoнфлiктy мiж вeликими дepжaвaми i зближeння ^'x^x пoзицiй з бiльшocтi cпipниx мiжнapoдниx пpoблeм
225
можуть привести до створення альянсу розвинених кра!н, здатного, за потенщалом протистояти об'еднанням силам «перифершних» держав. Внаслщок цього «держави, що не вщбулись» вщмовляться без них приймати участь у демократизацп м1жнародно'1 системи.
Разом з щею проблемою констатуеться ¿гнорування кра!нами «Центра» порушення загальноприйнятих норм i прав людини в кра!нах «Периферп», вщ курсу на поширення збро! масового знищення та спонсорування терористично! активностi. Коалiцiя розвинених кра!н зможе встановлювати норми поведшки на мiжнароднiй аренi, а також правила, що обмежують ступшь свободи урядiв щодо власних громадян. Поруч з цим, актуальною е й проблема вщновлення системи управлшня в крашах «Периферп» зусиллями окремих великих держав або !х коалщп. Але не з метою експлуатацп природних багатств або людських ресурсiв цих кра!н, а заради захисту елементарних прав !х громадян та надання !м гарантiй дотримання, як таких. Основу сучасно! свiт-системи, не дивлячись на суп^ трансформацiйнi процеси складае все ще вестфальська мiжнародна система та порядок, яю мають бути змшенш вiдповiдно до умов та виклиюв XXI ст. Перш за все маемо на увазi встановлення прюритету прав людини над правами народiв, нацiй i держав.
Список використано¥ лггератури
1. Михайленко В. И. Учебно-методический комплекс дисциплины «Глобализация и глобальное управление» : учебн. пособ. [Електроний ресурс] / В. И. Михайленко. -Екатеринбург, 2008. - Режим доступу : elar.urfu.ru/bitstream/10995/1537/8/1333094_schoolbook.pdf.
2. Хуторская В. «Несостоявшиеся государства» - угроза международной безопасности? [Електронний ресурс] / В. Хуторская // Трибуна молодого ученого. -2012. - №2. - Режим доступу :
http://ehd.mgimo.ru/IORManagerMgimo/file?id=CBAB68DB-6E77-E77C-2F3C-AD51BBD52996.
3. Ghani A. Closing the Sovereignty Gap : An Approach to State-Building / A. Ghani. -London : Zed Books, 2005. - 253 p.
4. Rice S. E. Index of State Weakness In the Developing World / S. E. Rice, S. Patrick. - Washington, DC : The Brookings Institution, 2008. - 312 p.
5. Marshall M.G. Global Report on Conflict, Governance and State Fragility 2007 / M.G. Marshall, J. Goldstone // Foreign Policy Bulletin. - Cambridge, 2007. - №. 1. - P. 322.
6. Hewitt J. Peace and Conflict 2008 : Executive Summary / J. Hewitt, J. Wilkenfeld, T. Gurr // College Park : Center for International Development and Conflict Management. -University of Maryland, 2008. - 302 p.
7. Иноземцев В. Л. О мировом порядке XXI века [Электронный ресурс] /
B. Л. Иноземцев, С. А. Караганов // Россия в глобальной политике. - 2005. - № 1. -Режим доступу : http://www.globalaffairs.ru/numbers/12/3632.html.
8. Мишин В. Е. Тенденции глобального развития : трансформирующийся мир [Електронний ресурс] / В. Е. Мишин / Международные контракты : учебн. пособ. -Пятигорск : Пятигорский государственннй лингвистический университет, 2010. -Режим доступу :
http://www.pglu.ru/lib/publications/University_Reading/2010/XIV/uch_2010_XIV_00011.pd f
9. Иноземцев В. Л. О мировом порядке XXI века / В. Л. Иноземцев,
C. А. Караганов // Россия в глобальной политике. - 2005. - №1. - С. 8.-23.
10. DeYoung K. World Bank Lists Failing Nations That Can Breed Terrorism /K. De Young // Washington Post. - 2006. - September 19. - P. A8.
11. Ma^aaH P. 3. OOH b ^opMHpyro^eMca CHCTeMe r.o6a.bHoro ynpaB.eHHA : aBTope^. ahc. ... KaHA. no.HT. HayK : cneu. 23.00.04 «no.HTHnecKHe npo6.eMbi Me^AyHapoAH^ix oTHomeHHH h r.o6a.bHoro pa3BHTH^» / Py6eH 3AyapAoBHn Ma.aaH; Mockobckhh rocyAapcTBeHHbiH HHcTHTyT Me^AyHapoAH^ix oTHomeHHH . - MocKBa, 2009. -22 c.
12. AnKacoB B. A. CTpaHbi «TpeTbero MHpa»: cTo.KHoBeHHe c rao6a.H3auHeM? [3.eKTpoHHMH pecypc] / B. A. AnKacoB, C. r. EpeMeeB // nOHHT3KC. no.HTHnecKaa 3KcnepTH3a. - 2009. - №1. - Pe^HM AocTyna : http://www.politex.info/content/view/542/30/.
13. Ba..epcTaHH H. Po^AeHHe h 6yAy^aa kohhhm KanHTa.HcTHnecKoH MHpocHcTeMw: KoHuemya.bHaa ocHoBa cpaBHHTe.bHoro aHa.H3a / H. Ba..epcraHH // AHa.H3 MHpoBMx cHcreM h cmyauHA b coBpeMeHHoM MHpe. - Cn6. : YHHBepcHTeTCKaa KHHra, 2001. - 416 c.
14. HHo3eMueB B. H. r.o6a.bHbiH koh$.hkt XXI ct. : pa3Mbim.eHHA o6 HcToKax h nepcneKTHBax Me^HBH.H3auHoHHbix npoTHBopenHH / B. H. HHo3eMueB, E. C. Ky3HeuoBa // no.Hc. - 2001. - № 6. - C. 131-139.
15. Ea.yeB fl. r. MeHaro^aaca po.b rocyAapcTBa b KoHTeKcTe coBpeMeHHbix r.o6a.bHwx H3MeHeHHH [3.eKTpoHHbiM pecypc] / fl. r. Ea.yeB // BecTHHK Me:®AyHapoAHbix oTHomeHHH. - 2003. - № 1. - Pe^HM AocTyna :
http://www.unn.ru/pages/vestniki_joumals/9999-0200_West_M0_2003_1/19.pdf.
16. KpeMeHWK B. YnpaB.eHHe h ynpaB.aeMocTb b mhpoboh no.HTHKe [3.eKTpoHHbiH pecypc] / B. KpeMeHroK // Me^AyHapoAHwe npoueccw. - 2013. - T. 11, №1. - Pe^HM AocTyna : http://www.intertrends.ru/sixth/003.htm
17. He6eAeBa M. M. no.HTHnecKHe ocHoBaHHa coBpeMeHHoro MHpoBoro KpH3Hca [E.eKTpoHHHH pecypc] / M. M. He6eAeBa // no.HTHa. - 2009. - № 3. - Pe^HM AocTyna : http://www.politeia.ru/content/pdf/Politeia_Lebedeva-2009-3.pdf
18. Mazarr J. M. . The Rise and Fall of the Failed-State Paradigm. Requiem for a Decade of Distraction [3.eKTpoHHbiH pecypc] / M. J. Mazarr // Foreign Affairs. - 2014. -January-February. - Pe^HM AocTyna :
http://http://www.foreignaffairs.com/articles/140347/michael-j-mazarr/the-rise-and-fall-of-the-failed-state-paradigm.
CTaTra HaAiHm.a ao peAaKuii 08.11.2014 p.
M. Fesenko
PROBLEMS OF THE "CENTER" AND "PERIPHERY" IN GLOBAL GOVERNANCE OF WORLD-SYSTEM
It is proved that the world order is increasingly determined by the relationship of the "center" and "periphery", which is a major problem in the global human development. Scientists have come to the conclusion that in today's world order, the main danger comes from the "periphery" that failed to fit into the processes of globalization and mired in corruption, clan parsing and irresponsibility of authoritarian ruling elite, making it impossible to separate the development of these countries. The failure of development in turn weaken the legitimacy of governments, economic regression multiplied by religious and ethnic conflicts. Essentially, it is about creating a new "concert of nations" - dominant in the global community of the most powerful states that can counteract the rise of chaos directly together, and through the reorganized international organizations.
The article investigates the problem of world oder objects consolidation in solving the problems of poor countries after the collapse of the bipolar international system. Major challenges to international security are analizedy. In this context, it is proved that countries
227
with high levels of instability (failed states) are the main obstacle in the way of the United States to the triumph of neo-liberal model of democracy.
World-systems theory is generally a multidisciplinary, macro-scale approach to world history and social change, emphasizes the world-system as the primary unit of social analysis."World-system" refers to the inter-regional and transnational division of labor, which divides the world into core countries, semi-periphery countries, and the periphery countries.Core countries focus on higher skill, capital-intensive production, and the rest of the world focuses on low-skill, labor-intensive production and extraction of raw materials.This constantly reinforces the dominance of the core countries.
Keywords: "Center", "Perefiriya", "North", "South", "Semiperefiriya", global governance, world-system, globalization, fragmentation, failed states.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Булик M.B., к.полт.н, проф.; Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.
УДК 323.323:659.1
Н. M. Хома
УКРАШСЬКИЙ ВИМ1Р 1НТЕРАКТИВНОСТ1 ПОЛ1ТИКИ
У cтaттi npoaнaлiзoвaнi штерактивш методи сучасно'г украг'нсъког полтики. Увага акцентуетъся на постмодерних тeaтpaлiзoвaнux елементах полтично'г дгг, в ocнoвi яких он-лайнова комушкащя. Доводятъся мoжлuвocтi iнтepaктuвнocтi у розширент традицтних iнcтpумeнтiв полтично'г учacтi.
Ключов1 слова: ттерактивтстъ полтики, краудсорсинг, краудфандинг, мeдia-aктuвiзм, реалт^шоу, твт-шторм, хештег.
Поняття «штерактивний» (англ. interaction — взаемодiя) означае «що забезпечуе двобiчну взаемодда». Сучасш штерактивш методики мають сво'м тдгрунтям символiчний штеракщошзм (Дж. Мщ, Г. Блумер, I. Гоффман та ш.), який зосереджуеться на аналiзi сощальних взаемодш переважно в 'хньому символiчному змють Внесок у розробку концепту « штерактившсть» зроблений, насамперед, педагогикою (штерактивш форми навчання), психолопею (штерактивш комушкативш технологи), науковою галуззю «сощальш комушкаци» (дослiдження нових медiа, у тому числi й сощальних), сощальною роботою (нетрадицiйнi тдходи до роботи з певними категорiями громадян). У названих та шших науках iнтерактивнiсть незмiнно пов'язуеться iз iнновацiйнiстю, активною взаемодiею. Для пол^ично' науки концепти «iнтератиктивна полiтика», «штерактившсть полтики» i под. е новими. Першi кроки у вивченнi сутносп полiтичноi iнтерактивностi та ii форм зроблеш I. Вiльчинською, К. 1рхою, Ю. Кургановою, Д. Яковлевим. Нашим дослщницьким завданням е розкрити змют, прояви феномена «iнтерактивiсть полiтики» на прикладi укра'нсько' полiтичноi практики.
У нишшню постмодерну добу полiтика ^<театралiзуеться»: вона реалiзуеться через iгровi та ритуальш елементи комунiкацii, нема чiткиx каношв, додаеться карнавалiзацiя, посилюеться самовираження людини. Багатозначшсть, iронiя, несподiванiсть iнтерпретацiй, зворотшсть смислу й оцiнок, гра смислами, невизначешсть, фрагментарнiсть свiдомостi i культури, деканошзащя, видимiсть, iлюзiя iснування замють реалiстичностi, колажнiсть, перевага iнтуiцii над
228
