CC BY
12
ПОЛ1ТОЛОГ1Я
УДК 316: 342.1 (477)
Н. П. Осипова, доктор фшософських наук, професор САМОСВ1ДОМ1СТЬ П0Л1ТИЧН01 НАЦ11
Проанал1зовано передумови становления самосв1домост1 полтичног наци, зм1ст / етапи цъого процесу. Особливу увагу придыено питанням формування самосв1домос-т1 полтичног наци в Украгм.
Ключов1 слова: полтична нащя, етноси, самосв1дом1стъ, кулътура, самосв1до-м1стъ громадян.
Актуальнгсть проблемы. Глобал1защя суспшьного життя 1 бурхливе зростання национально! самосвщомост народ1в, яке сягае аж до утворення нових держав, взаемно вр1вноважуються процесом становлення пол1тичних нацш. Найбшьш бол1сним аспектом цього становлення е проблема само-сввдомост пол1тично! наци. У нш перехрещуються потреба долання супе-речливих аспеклв самосвщомост етшчного характеру 1 необхщнють виходу ще! сввдомост на новий, загальнолюдський р1вень. Без розв'язання ще! проблеми процес становлення полиично! нацй е неможливим за визначенням.
Специфша обрано! теми зумовлюе оцшний тдхщ до джерел, що можуть бути використаш при Г! розробленш. 3 ще! точки зору сл1д в1дм1тити визна-чення змюту понять нацй 1 полиично! нацй [6; 9], дослщження форм полигсч-но! нацй [7], анал1з об'ективного 1 суб'ективного аспеклв самосвщомост [2], розгляд глобал1зацй з позицш и впливу на формування полиичних нацш [1], констатащю реальност формування полпично! нацй в Укра'!ш [10].
Мета статтг - виявити передумови становлення полиично! нацй та и самосв1домост1, динам1ку 1 особливост цього процесу.
Сучасний св1т наповнений суперечностями, на як ми не звертаемо увагу, оскшьки вони пов'язаш з явищами 1 процесами, що стали загальновживани-ми 1 певною м1рою набули ознак кл1ше. Ця особливють стосуеться 1 питань щодо пол1тично! нацй. В1зьмемо, наприклад, назву «Оргашзащя Об'еднаних Нацш». Вона згщно 1з заголовком, об'еднуе нацй. I в той же час до не! входять
98 © Осипова Н. П., 2011
лишe дepжaви, a нe ^ц^^льи oб'eднaння. . Тaк кoгo ж вoнa oб'eднye - дep-жaви чи А якщo тащ']", тo якi? Biдпoвiдь видaeтьcя caмooчeвиднoю -
пoлiтичнi нaцiï, якi нaбyли дepжaвнoгo cтaтycy, i пoбaжaли вcтyпити дo ООН. У зв'язку з цим виникae питaння пpo cyirac^ ocнoвoпoлoжнi pиcи пoлiтичнoï нaцiï тa ïï вiдмiннocтi вiд нaцiï в ïï eтнiчнoмy poзyмiннi. Фyндaмeнтaльнoю вщмшнютю пoлiтичнoï нaцiï, нa нaш тогляд, e cпeцифiкa ïï caмocвiдoмocтi.
АналЬз ocmaHHix джерел та публжацт. ^уш^вий змют пoняття «нaцiя» дo ^oro чacy e пpeдмeтoм дoвгoтpивaлиx ди^у^й. Heзвaжaючи нa yчacть y нж видaтниx yчeниx минyлoгo (I. Гepдep, О. Бaгep, К. Kayтcький, M. Beбep, П. Copoкiн) i cyчacнocтi (Д. Apмcтpoнг, Б. Aндepcoн, E. Гeлнep, Л. Гyмiльoв, У kot^p, E. Cмiт. E. Xoбзбoy) , ocтaтoчнoгo визнaчeння в мeжax cвiтoвoï тауш-вoï cпiльнoти нe iraye. У тoй жe чac кpiзь piзнoмaнiття визнaчeнь пpoбивa-ютьcя дeякi зaгaльнi pиcи. Дo ниx нaлeжaть: icнyвaння cyкyпнocтi людeй, щo мaють cxoжi бaзoвi пoтpeби, здaтнi та eдинi i цiлecпpямoвaнi кoлeктивнi ди з мeтoю збepeжeння yмoв cвoгo життя, пpaгнeння нeзaлeжнocтi i збepeжeння cвoeï yнiкaльнocтi, cxoжий пoгляд та cвoe мaйбyтнe, icнyвaння зaгaльнoгo дyxoвнoгo пpocтopy [б, c. 2-3].
Щoдo пoлiтичнoï нaцiï, тo cepeд бaгaтьox ïï визнaчeнь нaйбiльш типoвим e тaкe: цe cпiльнoтa людeй, rn;o ycтaлeнa, ycвiдoмлeнa, oднoмaнiтнa в гpoмa-дянcькoмy вiднoшeннi, caмoпoзицiйoнoвaнa з тевним cпocoбoм життя в ^o-cTOpi тa чaci i acoцiюe ceбe з пeвнoю тepитopieю тa icтopieю [9]. У цьoмy визнaчeннi e дeкiлькa ключoвиx мoмeнтiв. Пo-пepшe, ^л^гичта нaцiя зaвжди пoзицioнye ceбe тд кyтoм зopy пeвнoгo дepжaвнoгo aбo пoлiтичнoгo ycтpoю. Пo-дpyгe, ïï члeни зaвжди caмoycвiдoмлюють ceбe як говну cпiльнoтy - «МИ». I, нapeштi, пo-тpeтe, цe cпiльнoтa, якa дiяльнicнo: пoлiтичнa нaцiя,
лaнки якoï нe взaeмoдiють плiднo oднa з oднoю aбo нe мoжe icнyвaти, aбo пpиpeчeнa.
Cлoвo «пoлiтичнa» в гонята «пoлiтичнa тацш» мoжe пiдштoвxнyти дo двox oбмeжeниx yявлeнь. Пo-пepшe, щo пpoцec фopмyвaння тaкoï нaцiï e пpoцecoм виключнo пoлiтичним; ro^pyTe, нiбитo виникнeння eдинoï пoлiтичнoï нaцiï, якa пepeдбaчae aбcoлютнy piвнicть ycix гpoмaдян, cyпpoвoджyeтьcя ïx пeвнoю yнiфiкaцieю. Пiдxoдити тaк бyлo б зтачгою пoмилкoю. Пpи фopмyвaннi пoлi-тичнoï нaцiï дepжaвницькo-пoлiтичнi пepeдyмoви cтвopюють мaтpицю фopмy-вaння тaкoï нaцiï. А peaльнe нaпoвнeння цьoгo пpoцecy здiйcнюeтьcя шляxoм фopмyвaння цiлicнoгo кyльтypнoгo ^ocropy. Пpичoмy цeй пpocтip виcтyпae те пpocтo як мoзaïкa, a як cиcтeмa збepeжeння кyльтypнoгo piзнoмaнiття cyrai^-cтвa чepeз ypiзнoмaнiтнeння i вpaxyвaння йoгo eтнiчниx фopм, aктивнy ^o-мoцiю нaцioнaльниx кyльтypниx тoвapiв i то^уЕ, збepeжeння i aктyaлiзaцiï нaцioнaльнoï кyльтypнoï cпaдщини [5, c. 10]. Bзaeмнa дoвipa i пpaгнeння œo-pиcтaтиcя вciм кpaщим з того, rn;o e в кpaïнi, - oб'eднyючa cилa, зaвдяки якiй пoлiтичнa нaцiя виcтyпae як явищe те тiльки пoлiтики, a й кyльтypи в цiлoмy, i тiльки ^ нaдae 1й peaльнoï життeвocтi i вiдкpивae мaйбyтнe.
Всник Нацюнально!' юридичноУ академн УкраУни ¡мен1 Ярослава Мудрого № 10, 2011
Питания про реальш форми полггично! наци е складним 1 досить дис-кусшним. Що стосуеться украшських учених, то вони вважають за необхщне визначитися в першу чергу серед '!х трьох титв, на як ор1ентоваш представ-ники сучасних фшософ1в, пол1толог1в, соцюлопв [7, с. 128]. Перший так званий мультикультурний тип, притаманний 1м1грантським (переселенським) сустльствам, як не мають свого загального ядра 1 фактично складаються 1з д1аспорних стльнот (США, Канада). Другий, територ1альний тип пов'язуеться 1з Захвдною Свропою. Його в1др1зняе те, що вш виник на територ1альних засадах без участ етшчних чинники (Велика Бриташя, Швейцар1я). Полигсч-ш наци третього типу також пов'язаш 1з Захщною Свропою, але розглядають-ся як так1, що сформувалися навколо етшчного ядра, титульного етносу сус-тльства (Н1меччина, Франщя).
Перш1 европейськ наци виростали на баз1 великих етнос1в, як тдтвер-дили свою життездатшсть тим, що забезпечили сшльшсть мови, територп 1 типових господарських форм (третя модель).
У межах зазначено'! класифжаци викликае дещо сумшв твердження деяких украшських етносоцюлопв, що жодна 1з сучасних пол1тичних нацш не ви-никла без участ етшчного чинника. А як же бути з другим типом, полиичною нащею вже згадувано! Швейцари або Велико! Британи? У зв'язку з цим юнуе необхщнють в уточненш думки, згвдно з якою реальним зразком для Украши мае стати виключно етшчний тип, запропонований Е. См1том. [7, с. 128].
Про необхщнють суттевого уточнення процесу становлення пол1тично! наци в Укра'ш багато в чому сввдчить 'й' сумний досв1д. У нш багато мовить-ся про те, хто е справжшм, тобто етшчним, украинцем, як в1др1зняються м1ж собою, з точки зору культури та юторичного минулого р1зш регюни, про за-грозу розпаду держави 1 багато що шше в цьому сенс1. Зосередити ж увагу, на наш погляд, потр1бно на зовс1м шшому - як 1 при опор1 на як рушшш сили, спираючись на як1 законом1рност1 сусп1льного розвитку можна 1 необх1дно сформувати полиичну нащю?
При цьому сл1д виходити з того, що першочерговим е вир1шення питання про сп1вв1дношення етн1чних та 1нших аспект1в пол1тично! нац1!. У цьому вщношенш юнують твердження, як потребують досить переконливих комен-тар1в. Наприклад, стверджуеться, що полиична нащя не може не бути етшч-но марк1рованою стльнотою [7, с. 128]. Але ж, як уже зазначалось, 1з трьох нацш етшчно марюрований лише третш тип. I це ще не все. Виникае сумшв щодо твердження про те, що «етносом е тшьки та стльнота людей, яка з самого початку живе на сво!й етн1чн1й земл1-батьк1вщин1, 1 ця земля е сусп1льн1-сною власнютю даного етносу [7, с. 129]. У зв'язку з цим виникае низка за-питань: що означае поняття «з самого початку»? Коли цей «початок» в1дра-ховуеться - за 10, 300 чи може 1000 рок1в? Як бути з тими етносами, як прийшли на певну землю п1зн1ше, але живуть на н1й десятки покол1нь? Де в1тчизна цих людей? У Сполучених Штатах Америки, наприклад, вичизною
e ця ^ataa, якщo людита нapoдилacя в нiй. He зoвciм зpoзyмiлe i викликae пeвний cyмнiв твepджeння пpo cycпiльнicнy влacнicть eraocy. Bлacнicть, як би вoнa те пopoджyвaлacя, якi б фopми те пpиймaлa, зaвжди нaдae пeвнi ^pe-вaги cтocoвнo ïï пpиcвoeння. Taк якi пepeвaги мae титульний eraoc, ocкiльки вiн «з caмoгo пoчaткy» живe нa цiй зeмлi? Якщo пepeйти нa пpaктичнy rno-щину, тo cycпiльнicнoю влacнicтю якoгo eraocy e зeмля-бaтькiвщинa Kpимy -кpимcькo-тaтapcькoгo, yкpaïнcькoгo чи pociйcькoгo? B ycякoмy paзi нa зacaдax згaдaниx виш^ пoзицiй нe мoжнa, нa теш пoгляд, виpiшyвaти питaння пpo фopмyвaння caмocвiдoмocтi пoлiтичнoï нaцiï.
Kpiм того, та нaшy думку, зa дoпoмoгoю тiльки eтнoгpaфiчниx oзнaк вияви-ти «чиету» eтнiчнy нaлeжнicть, нaпpиклaд, cyчacнoгo кoнкpeтнoгo eвpoпeйця пpaктичнo нeмoжливo. Зpoбимo пpocтi apифмeтичнi дп. B ycix e двoe бaтькiв, чeтвepo дщушв i бaбycь, вiciм пpaдiдiв i пpaбaбycь, шicтнaдцять пpa-пpa i т. д. Якщo взяти зa змiнy пoкoлiнь двaдцять п'ять poкiв як ум^вну дeмoгpaфiчнy нopмy i пiдcyмyвaти кiлькicть пpeдкiв у кoжнoмy пoкoлiннi тa вивecти ïx зa-гaльнy кiлькicть, тo виявитьcя, щo зa тpиcтa poкiв у кoжнoгo з rnc пoвиннo бути 409б ^ямж пpeдкiв. Звaживши, якi i гальки нapoдiв пpoйшли зa тpиcтa po^ пo тepитopiï бyдь-якoï вiтчизни, cпpoбa зa дoпoмoгoю пeвнoï «кpoвi» iдeнтифi-кyвaти cвoю eтнiчнy нaлeжнicть e мapнoю cпpaвoю. Цe нe oзнaчae, щo eтнociв нe icнye. npocTO ïx змicт i cфepa icнyвaння - цe змicт i cфepa кyльтypи тa стшь-нoгo взaeмoзyмoвлeнoгo cпocoбy життя людeй [3, c. 107-108].
Cвiтoвa cycпiльcтвoзнaвчa дyмкa виxoдить з тoгo, щo виникнeння тещ! icтopичнo пoв'язaнe нe тiльки з poзвиткoм виpoбничиx вiднocин, a й з пoдo-лaнням нaцioнaльнoï зaмкнyтocтi тa poздpiбнeнocтi, виникнeнням зaгaльниx eлeмeнтiв кyльтypи у cпiльнoт, якi кoнтaктyють oднa з oднoю. 1ншими cлoвa-ми, пoлiтичнa нaцiя - фeнoмeн у пepшy чepгy cвiтoглядний i caмocвiдoмий, a вжe пoтiм eтнiчний i coцiaльний [1]. Heзaлeжнocтi Y^aïm вcьoгo 20 poкiв. Aлe дaвaйтe пpигaдaeмo peaкцiю нa бyдiвництвo з 6o^ Pociï дaмби в pa^m Тузли (aквaтopiя Kepчeнcькoï пpoтoки) - ^a^m^ нe виявилocя в Y^aim бyдь-якoгo peгioнy aбo нaцioнaльнocтi, як нe пocтaвилиcя б нeгaтивнo дo цьoгo бyдiвництвa. A цe i e вияв caмocвiдoмocтi вжс пoлiтичнoï тещ!. I бyлo б дyжe кopиcним пyблiциcтичнi фopми пiдxoдy дo нeï зaмiнити нayкoвo o6-rpyнтoвaними пoзицiями.
Caмocвiдoмicть - фopмa iндивiдyaльнoï cвiдoмocтi, якa вiдбивae cтaвлeн-ня тевтего cyб'eктa дo caмoгo ceбe, a чepeз ньoгo i дo нaвкoлишньoï cyrai^-нoï дiйcнocтi, бepyчи тaким чинoм yчacть у фopмyвaннi cвiдoмocтi вcьoгo cycпiльcтвa. Як кли^инга cyra^^i cвiдoмocтi, caмocвiдoмicть включae тpи блoки: cвiтoглядний, пcиxoлoгiчний тa пoвeдiнкoвий [8, c. 49]. Цe oзнaчae, щo вoнa мae oб'eктивний i ocoбиcтicний acпeкти, iз чoгo випливae icнyвaння пpичиннo-нacлiдкoвиx зв'язкiв у цш cфepi.
Для дocлiджeння дaнoгo тоняття cлyшнo, нa нaш пoгляд, cпиpaтиcя нa пiдxiд, який мaeтьcя в ки^чий нayкoвiй cпaдщинi. Згiднo з тею caмocвiдo-
BiœuK Haцioнaльнoï юpuдuчнoï aкaдeмïi Укpäiнu iмeнi Яpocлaвa Мудpoгo № 10, 2011
мють як вщбиття те тшьки дyxoвнoгo, a й тaкoгo cтaнy ocoбиcтocтi, щo ^a^ нe aктивнoï ди, в cвoeмy cтaнoвлeннi пpoxoдить тpи cтyпeня poзвиткy, i вщ-пoвiднo мae тpи фopми вияву [2, c. 23б-23б].
Пepший iз цж cтyпeнiв poзкpивae пepeд ocoбиcтicтю icнyвaння бeзпocepeд-нix фaктiв, тoбтo ввoдить ïï в peaльний cвiт. У cтaнoвлeннi caмocвiдoмocтi пoлiтичнo'ï нaцïï ^й eтaп iнoдi cпpиймaeтьcя нe як пoчaтoк, a як зaвepшeння ^o^cy caмocвiдoмocтi. Taкa iлюзiя виникae внacлiдoк тoгo, щo дaний eтaп e для ocoбиcтocтi джepeлoм гoлoвнoгo, з ïï точки зopy, cтaвлeння дo д^те-cтi - дocтoвipнocтi. Буга б нeпpипycтимoю cпpoбa нeдooцiнювaти фyндaмeн-тaльнicть цьoгo acпeктy. Aлe з пoпpaвкoю: зyпинитиcя нa ньoмy те тiльки нeдocтaтньo з нayкoвoï точки зopy, a й нeбeзпeчнo для ocoбиcтocтi пpaктичнo.
Дpyтий cтyпiнь, дpyгий cтaн caмocвiдoмocтi кoмyнiкaтивний зa cвoeю ^и-poдoю i пopoджyeтьcя тим, rn;o caмocвiдoмicть, як iмпyльc дo дп, втpaчae будь-який ceнc, якш^ вoнa зaмикaeтьcя виключнo нa co6í caмiй i нe вcтyпae в тевш вiднocини з iншoю caмocвiдoмicтю, iншoю людинoю, y якoï, пoдo-бaeтьcя цe нaм чи ш, тeж e caмocвiдoмicть.
Ha дpyгoмy cтyпeнi poзвиткy в мeжax cтaнoвлeння пoлiтичнo'ï нaцïï oди-ничнa caмocвiдoмicть пoчинae нaбyвaти pиc, зaвдяки яким cyкyпнicть тaкиx caмocвiдoмocтeй пepepocтae y caмocвiдoмicть вceзaгaльнy. Aлe нa цьoмy cпpaвa нe зaвepшyeтьcя: oбидвa зaзнaчeнi типи caмocвiдoмocтeй нe тiльки взaeмoдiють i дoпoвнюють oдин oднoгo, a й ветутають y cyпepeчнicть мiж coбoю. Ця cyпepeчнicть ocoбливo гocтpoю e y cфepi caмe нaцioнaльнoï caмo-cвiдoмocтi. Дyжe пoкaзoвa в цьoмy вiднoшeннi cитyaцiя в Укpaïнi: пpeдcтaв-ники пeвниx тoчoк зopy, cпиpaючиcь нa peaльнi фaкти, cкoнcтpyювaли влacнi yявлeння i знaти те xoчyть, щo, пo-пepшe, ïx yявлeння e oбмeжeними, a те-дpyгe, щo icнye мoжливicть 'ïx cпiвicнyвaння. Пoдiбнa мoжливicть oбyмoвлe-нa icнyвaнням шляxiв виpiшeння циx cyпepeчнocтeй. Cymcra oднoгo з ниx пoлягae y тому, aби peaлiзyвaти мoжливicть тзтення cyтнocтi кoжнoгo iз зa-знaчeниx пoглядiв i зicтaвити ïx. Якщ^ цe здiйcнити, виявляeтьcя, щo вoни зa cвoeю пpиpoдoю e явищдми oднoгo пopядкy, oднieï цiннocтi, oднoгo ^rorn-чeння i, вpeштi-peшт, peгyлюютьcя oдними й тими caмими зaкoнoмipнocтями. Yce цe e пepeдyмoвoю те тшьки cпiвicнyвaння, a й взaeмoдïï piзниx пoглядiв, зaвдяки чoмy вoнa виcтyпae пpaктичним acпeктoм змicтy тpeтьoгo cтyпeня нaцioнaльнoï caмocвiдoмocтi.
Cтaнoвлeння caмocвiдoмocтi нa piвнi тpeтьoгo cтyпeня, тобто cтyпeня пiзнaння cyтнocтi, пiд кутом зopy фopмyвaння пoлiтичнo'ï нaцiï мae двi oco6-ливocтi. Пo-пepшe, ^ cтaнoвлeння мae зaкoнoмipний xapaктep, xoчa i ви-cтyпae iнoдi те пoвepxнi як cyкyпнicть нeзaлeжниx aбo cпopaдичниx пpoцeciв; пo-дpyгe, пiзнaння ^oro cтaнoвлeння e фyнкцieю cycпiльниx тук i пoзa ними нeмoжливe в ^инцит. Якщo вдивитиcя y peaльнe cпiлкyвaння, люди чacтo пoвoдятьcя i poзмipкoвyють тaк, нiбитo cycпiльcтвo - ^ нaбip eлeмeнтiв, якi виключте зa cвo'ïм бaжaнням влaдa мoжe, гpyбo кaжyчи, тacyвaти як зaвгoднo.
Пoлimoлoгiя
Haвeдeмo тaкий пpиклaд. Один iз виcoкoпocaдoвцiв у вiдпoвiдь нa зaпитaння: «Як би вГн виpiшyвaв пpoблeмy cтaтycy в Укpaïнi potin^rai' мoви?» - зaявив, щo, мoв-ляв, ми cпoчaткy нaвчимo вcix yкpaïнcькiй мoвi, a пoтiм, мoжливo, пoвepнeмo cycпiльcтвy i pociйcькy. У дaнoмy paзi вiдcyтнe poзyмiння тoгo, щo мoвa як фopмa нaцioнaльнoï caмocвiдoмocтi i caмoiдeнтичнocтi нe e нacлiдкoм милoc-т мoжнoвлaдцiв, вoнa - пpoдyкт пpoтяжнoгo icтopичнoгo poзвиткy, включa-ючи poзвитoк caмocвiдoмocтi нapoдy. У цш crnya^ï виникae пiдoзpa, щo цeй дГяч нe yявляe ^o тe, щo бyдь-якe cycпiльнe явищ^, включaючи мoвy, мae cвoï зaкoнoмipнocтi, як в пeвниx cитyaцiяx мoжyть дeяким пpoшapкaм, a iнкoли i влaдi нe пoдoбaтиcя. Пpигaдaймo: aджe i з yкpaïнcькoю мoвoю нaмaгaлиcя пoвoдитиcя зa нaвeдeним пpинципoм, ïï «дoзвoляли викopиcтoвyвaти», пoтiм «зaбopoняли» ^к звaнi вaлyeвcькi зaкoни), згoдoм зтеву «дoзвoляли», o^i^-ки виpiшили, щo вжe вci oвoлoдiли pociйcькoю мoвoю i мoжyть cпiлкyвaтиcя лишe тею. A y^arn^^ мoвa жилa, poзвивaлacя i нapeштi пpoбилa co6í дo-poгy вcyпepeч ycьoмy. З чим отщ бeзyмoвнo пoгoдитиcя в твepджeнняx зaзнa-чeнoгo дiячa, тo ^ з тим, щo у^яж^ку мoвy як мoвy дepжaвнy гpoмaдянaм Y^aim oбoв'язкoвo cлiд знaти.
Taким читем, oдиничнi caмocвiдoмocтi взaeмoдiють i пepeтвopюютьcя внacлiдoк ^eï взaeмoдiï нa caмocвiдoмicть зaгaльнy. Цe пepeтвopeння вгдбу-вaeтьcя cпoчaткy тгльки нa ocнoвi того, щр oпaнoвyeтьcя лише зoвнiшньo oчeвиднe. Ocтaтoчнe ж cтaнoвлeння caмocвiдoмocтi мoжнa ввaжaти зaвepшe-ним тГльки тодГ, кoли вoнa пiднocитьcя дo poзyмiння cyтнocтi i caмoï ceбe тa cвoïx взaeмoдiй у cycпiльcтвi. З точки зopy фopмyвaння caмocвiдoмocтi те-лiтичнoï тецп цeй eтaп e i зaвepшaльним, i ключoвим, aджe бyдь-якa фopмa нaцioнaльнoï caмocвiдoмocтi e, вpeштi-peшт, шчим шшим, як ocoбливoю фopмoю ycвiдoмлeння cвoeï людcькoï cyтнocтi i пepeдyмoв вияву цieï cyrao-cтi у пpoцeci cпiлкyвaння. Отд ocoбливo пiдкpecлити, щo cтaнoвлeння тaкoгo ycвiдoмлeння виpiшaльнoю мipoю зaлeжить вщ xapaктepy взaeмoдiï eтнociв, якa пepeдye виникнeнню пoлiтичнoï нaцiï.
Cyчacнa cycпiльcтвoзнaвчa дyмкa виpiзняe пpинaймнi тpи мoдeлi взaeмo-дй eтнociв [3, c. 123-126].
Пpи пepшiй мoдeлi cyб'eкти мiжeтнiчнoï взaeмoдiï xapaктepизyютьcя пpoтиcтaвлeнням erao^, нaявнicтю гopдoвитocтi, нeпpиязнi i жopcткocтi в cтaвлeннi дo «чужинцГв». Ця мoдeль мae двa вapiaнти. Oдин з ниx e xapaк-тepним для eтнoca-aгpecopa, щo нaпpямy ^ц^ний нa знищeння ocнoв iншo-го eтнocy. У дaнoмy paзi вадтеотни бyдyютьcя зa пpинципoм pимcькoгo cern-тopa Mapкa Пopцiя Kaтoнa: «A, ^Гм тoгo, я ввaжaю, щo Kapфaгeн пoвинeн бути зpyйнoвaний». Дpyгий вapiaнт пepшoï мoдeлi пoв'язaний з icнyвaнням тaкoгo eтнocy, щo дeмoнcтpye нaцiлeнicть нa eкoнoмiчнy eкcплyaтaцiю шшж eтнociв i ïx тepитopiй з oпopoю нa xитpoщi, oбмaн, piзнi фiнaнcoвi тa eкoнo-мГчнГ вивepти. Hacлiдки o6ox вapiaнтiв icнyвaння eтнociв-aгpecopiв i eтнociв-пapaзитiв oднaкoвi. Щр cтocyeтьcя фopмyвaння cпiльнoï нaцioнaльнoï caмo-
BiœuK Haцioнaльнoï юpuдuчнoï aкaдeмïi Укpaïнu iмeнi Яpocлaвa Myдpoгo № 10, 2011
cвiдoмocтi як ocнoви пoлiтичнoí нaцïí, то ^и тaкiй мoдeлi вoнa oбмeжyeтьcя нaкoпичeнням життeвиx фaктiв з 6o^ пoтepпiлиx eтнociв, якi в пoдaльшoмy мoжyть cтaти ocнoвoю вимoг cтocoвнo пoвaги дo eтнiчнoï caмocвiдoмocтi як у^ви життeвocтi caмocвiдoмocтi пoлiтичнoí нaцïí.
Для дpyгoï мoдeлi типoвим e лaтeнтний xapaктep пpoтиcтaвлeння eтнociв y ^o^ci ïx взaeмoдiï гoлoвним чи^м в eкoнoмiчнiй cфepi. У той жe чac y пpoцeci peгyльoвaнoгo дepжaвoю cпiлкyвaння дeмoнcтpyeтьcя пoвaгa дo вcix eтнociв i нe дoпycкaeтьcя знeвaжливe cтaвлeння дo бyдь-якoгo iз ниx. Зaзнa-чeнa мoдeль вибyдoвyeтьcя нa пpaгнeннi пapитeтниx зacaд i мoжe poзглядaти-cя як пepшa фopмa виpaзy тoлepaнтниx мiжeтнiчниx взaeмoвiднocин тa TOp-ший кpoк щoдo peaльнoгo cтaнoвлeння caмocвiдoмocтi пoлiтичниx тацш.
Щo cтocyeтьcя тpeтьoï мoдeлi, то cyб'eкти мiжeтнiчнoï взaeмoдïï xapa^e-pизyютьcя тут cxoжicтю бaзoвиx eтичниx кaтeгopiй, вiдкpитicтю вiднocин мiж eтнocaми. Piзниця icнye в пooдинoкиx нecпiвпaдaнняx, як нe зaчiпaють rap-динaльниx xapaктepиcтик eтнociв. У мeжax ^eï мoдeлi вiдбyвaeтьcя збaгaчeн-ня кoжнoгo з erao^, i вoни здaтнi cтвopити нaвiть cyпepeтнoc, в ocнoвi яшго лeжить типoвa для ньoгo caмocвiдoмicть. Цe iдeaльний вapiaнт зaвep-шeння гeнeзи пoлiтичнoí тацп.
Фyндaмeнтaльнoю oзнaкoю тpeтьoï мoдeлi e дocягнeння згоди пpи ^a^ нeннi нe пoзбyтиcя cвoeï iдeнтичнocтi. Poзв'язaти пoдiбнy пpoблeмy мoжливo лишe зa yмoви вщбиття caмocвiдoмicтю пpeдcтaвникiв ycix eтнociв cyraoCTi мiжeтнiчниx вiднocин y мeжax пoлiтичнoí тацп тa ïx oб'eднyючиx чинниюв. Toбтo, в цьoмy paзi мoжнa гoвopити пpo глибинну cпopiднeнicть erao^ як фeнoмeнiв cycпiльнoгo життя. ^и тaкoмy пiдxoдi дo нaцioнaльнoï caмocвi-дoмocтi вoнa як чинник icнyвaння пoлiтичнoí тацп нaбyвae ocнoвoпoлoжнoгo знaчeння, ocкiльки в yci acпeкти и фopмyвaння внocятьcя, пo-пepшe, peaльнi, oб'eднyючi зacaди, a пo-дpyгe - зaгaльнoлюдcькi цiннocтi.
Cтocoвнo пoлiтичнoí нaцií, та яку пepeтвopюeтьcя бaгaтoнaцioнaльний нapoд, peaльнoю фopмoю poзyмiння cвoeï cyтнocтi в будь-яшму paзi виcтyпae oб'eднyючa, кpeaтивнa тa гyмaнicтичнa зa змicтoм нaцioнaльнa iдeя. Для Укpaïни тaкoю iдeeю e iдeя нeзaлeжнocтi, aлe те y вyзькoмy знaчeннi пpocтo-го пpoгoлoшeння дepжaвнoгo cyвepeнiтeтy, a як отт^з тaкиx цiннocтeй, як cвoбoдa, гyмaнiзм, дeмoкpaтiя, тoлepaнтнicть, cпpaвeдливicть, coцiaльнa eд-нicть [1O, c. 2 ].
Пpaктичнy cиcтeмy гeнeзи caмocвiдoмocтi пoлiтичнoí нaцií в Укpaíнi дo-цiльнiшe зa вce oцiнювaти, виxoдячи iз тиx зacaд, щo cфopмyльoвaнi в ïï Koнcтитyцi'ï. Taк, poздiл дpyгий «Пpaвa, cвoбoди i oбoв'язки людини i гpoмa-дянинa» Koнcтитyцïï Укpa'ïни нe тiльки мae видaтнe пpaктичнe знaчeння, aлe й фopмye вiдпoвiднe цьoмy знaчeнню cвiтoгляднe пiдгpyнтя , бeз чoгo нeмoж-ливe виpiшeння питaння пpo фopмyвaння пoлiтичнoï нaцïï. Taкe пiдгpyнтя бaзyeтьcя та дeкiлькox зacaдax. Пo-пepшe, в ет. 21 Koнcтитyцiï пpoгoлoшeнo, щo ви люди вiльнi i piвнi y cвoïй гiднocтi i пpaвax. ^ пpoгoлoшeння e пepe-
Пoлimoлoгiя
дyмoвoю oб'eднaння вcix людeй нeзaлeжнo вгд eтнiчнoï нaлeжнocтi i тому виcтyпae як нaйбiльшa фyндaмeнтaльнa пepeдyмoвa виникнeння i пoлiтичнoï таци. ^^pyre, в cтaттяx 25-30 дepжaвa фopмyлюe пpинципи зaxиcтy людини i гpoмaдянинa нeзaлeжнo вгд eтнiчнocтi, щo cтвopюe визнaння дepжaвoю кoжнoï людини пoвнoпpaвним гpoмaдянинoм cвoeï дepжaви. Бeз тaкoгo ви-знaння i ввдбиття того в caмocвiдoмocтi icнyвaння пoлiтичнoï таци нeмoжли-вe зa визнaчeнням. Пo-тpeтe, пpoгoлoшeння пpaв i cвoбoд людини i гpoмaдя-нинa cтвopюe дepжaвницькi, coцiaльнi тa ocoбиcтicнi acпeкти ^ocTOpy життя i cвoбoди для в^ гpoмaдян, щo e визнaчaльним мoмeнтoм нe тГльки cтaнoвлeння, a й poзyмiння пoлiтичнoï таци. Звaжaючи та цe, нa нaш пoгляд, таушвий пiдxiд дo фopмyвaння нaцioнaльнoï caмocвiдoмocтi тд кyтoм зopy cтaнoвлeння пoлiтичнoï таци в Укpaïнi нeoбxiднo здiйcнювaти i нa пpaктицi, i в нayкoвиx дocлiджeнняx, виxoдячи Гз eднocтi тpьox зaзнaчeниx ocoбливo-cтeй нaшoгo життя, щo зaкpiплeнi в Koнcтитyцiï.
Висновки. Фyндaмeнтaльнoю пepeдyмoвoю виникнeння caмocвiдoмocтi пoлiтичнoï таци e тoлepaнтнicть erao^ , щo вxoдять дo нeï. Лaнцюжoк poз-витку ^eï caмocвiдoмocтi oxoплюe cпoчaткy пpoтиcтaвлeння, пoтiм лaтeнтнe пpoтиcтoяння в eкoнoмiчнiй cфepi i дeмoнcтpaтивнy пoвaгy у cфepi дepжaв-ницькш i, нapeштi, вiдкpитicть тa cxoжicть бaзoвиx eтнiчниx i eкoнoмiчниx пiдxoдiв дo cyмicнoгo життя в мeжax eдинoï пoлiтичнoï таци. У цьoмy лaн-цюжкoвi нeмoжливo в^дшугати жoднoï лaнки, яку мoжнa «пepecкoчити». Caмa ж caмocвiдoмicть пoлiтичнoï нaцiï як cycпiльний фeнoмeн виcтyпae у фopмi динaмiчнoï cиcтeми, щo мae пoдвiйнy пpиpoдy. Цe oднoчacнo cyкyпнicть ш-дивiдyaльниx caмocвiдoмocтeй кoнкpeтниx ocoбиcтocтeй Гз пeвниx eтнociв i iнтeгpoвaнa пoнaдeтнiчнa caмocвiдoмicть гpoмaдян, щo тозицюнують ceбe з кoнкpeтнoю дepжaвницькo визнaчeнoю тepитopieю тa icтopieю i oб'eднaнi пeвним cпocoбoм життя. Taкa caмocвiдoмicть виcтyпae як cиcтeмa Гз тpьox ïï piвнiв - oпaнyвaння фaктaми дiйcнocтi, ycвiдoмлeння нeoбxiднocтi взaeмoдiï з шшими caмocвiдoмocтями, a пoтiм тaкий пiдxiд дo caмocвiдoмocтi тa ïx взaeмoдiï, який нaдae пpiopитeт ïx cyi^oCTi, тoбтo poзглядae ïx як ycвiдoмлeнi людинoю нeзaлeжнo вГд eтнiчнoгo зaбapвлeння i peaлiзoвaнi в ^o^ci cпiл-кyвaння ïï нeвiдчyжyвaнi пpaвa. Зaзнaчeнi piвнi caмocвiдoмocтi пoлiтичнoï тацп e i зaкoнoмipними eтaпaми ïï cтaнoвлeння. B Укpaïнi peaльнe cтaнoвлeн-ня caмocвiдoмocтi пoлiтичнoï нaцiï cпиpaeтьcя нa poзвитoк кoнcтитyцiйниx зacaд cycпiльcтвa i фopмyвaння зaгaльнoнaцioнaльнoï iдeï.
Л^ЕРАТУРА
1. Бaлибap Э. Paca, тция, клacc. Двycмыcлeнныe идeнтичнocти : ^p. c aнгл. / Э. Бaлибap, И. Baллepcтaйн. - M. : Лoгoc -Aльтepa, ECCE Homo, 2003.- 272 c.
2. Гeгeль Г. Филocoфия дyxa / Гeopг Bильгeльм Фpидpиx Гeгeль // Энциклoпeдия филocoфcкиx нayк / oтв. peд. E. П. Cиткoвcкий .- M. : Mbi^B, 1977. - T. 3. - 471 c. (AH CCCP. Ин-т филocoфии. Филoc. нacлeдиe).
BicHUK Нацюнально!' юридичноУ академн Украни ¡мен1 Ярослава Мудрого № 10, 2011
3. Зимичев А. М. К проблеме толерантности - интолерантности этносов / А. М. Зи-мичев, А. В. Забарин // Толерантность и интолерантность в современном обществе : материалы Междунар. науч.-практ. конф., СПб., 24-25 апр. 2007 г. ; под ред. И. Л. Первовой. - СПб., 2007. - С. 107-126.
4. Конституция Укра!ни. Прийнята на п'ятш сесп Верховно! Ради Укра!ни 28 червня 1996 р. - К. : Видання Верхов. Ради Укра!ни, 1996.
5. Кулиняк М. Культуру збагатить р1зномашття / М. Кулиняк // Уряд. кур'ер. - 2011.16 квгт., № 70.- С. 10.
6. Нация // Новая философская энциклопедия (Росийской Академии Наук. Электронная библиотека).- [Электронный ресурс]. Режим доступа: http:iph.ras/ru/ elib/2024.html.
7. Нельга О.Поняття пол1тично! нацп / О. Нельга // Сощолопчний погляд на етноре-лтйний чинник формування пол1тично! наци в Укра!ш // Сощолопя: теор1я, ме-тоди, маркетинг. - 2011.- № 2 (кв1т. -черв.). - С. 127-129.
8. Осипова Н. П. Правосвщомють / Н. П. Осипова, О. Д. Тихомиров // Юрид. енцикл. : В 6 т. / ред. кол. : Ю. С. Шемшученко (голова ред. кол.) та ш. - К. : Укр. енцикл., 1998. - Т. 5. - С. 49.
9. Подходы к пониманию нации. - Википедия - свободная енциклопедия. -[Электронный ресурс]. Режим доступа : //.http:// ru.wikipedia.org/wiki/%Do%Do% Do%D1%86%Do%B8%D1%8f.
10. Янукович В. Выступление Президента Украины во время торжеств по случаю 20-летия независимости Украины во Дворце «Украина» / В. Ф. Янукович // 2000. -2011. - № 34 (570). Блок А.- С. 1, 3.
САМОСОЗНАНИЕ ПОЛИТИЧЕСКОЙ НАЦИИ
Осипова Н. Ф.
Проанализированы предпосылки становления самосознания политической нации, содержание и этапы этого процесса. Особое внимание уделено вопросам формирования самосознания политической нации в Украине.
Ключевые слова: политическая нащя, этносы, самосознание, культура, самосознание граждан.
THE CONSCIOUSNESS OF POLITICAL NATION
Osypova N. P.
The article analyzes the prerequisites of consciousness becoming of political nation, the content and stages of this process. The special attention devoted to the questions of forming consciousness of political nation in Ukraine.
Keywords: political nation, ethnos, consciousness, culture, citizen's consciousness.
