CC BY
242
УДК 1:316.4
О. П. Дзьобань, доктор фшософських наук, професор
hOMO INFОRMATICUS: ДО ПРОБЛЕМИ ОСМИСЛЕННЯ СУТНОСТ1
Зд1йснено спробу визначити свтоглядне тдгрунтя розумтня сутност1 людини вумовах становлення / розвитку тформацтного сустлъства. Виокремлено основт сощалът проблеми, пов'язат з особист1стю в умовах становлення тформацтного сустлъства та найсуттевш1 впливи зовншнъого середовища на особист1стъ в тформацтному сустлъств1.
Ключовi слова: тформащя, тформацтт технолога, тформацтне сустлъство, комп'ютеризащя, засоби масовог комумкацИ'.
© Дзьобань О. П., 2014
Актуальтсть проблеми. Перехщ людського суспшьства вщ шдус^аль но'1 до шформацшно'1 стадп розвитку не тшьки приводить до яюсно'1 змши умов людського буття, а й веде до модифшацп само! природи людини. Сучасш шформацшш i комушкащйш технологи, генна iнженерiя 1 бютехнологп, а також новi технологи виробництва та енергл у глобальному масштабi принципово вiдкривають новi можливостi входження людини в шформащйне суспiльство й одночасно висувають особливi вимоги до Г! життeдiяльностi i поведiнки.
Аналiз останнгх джерел i публЫацш засвiдчуe, що, незважаючи на досить солщну Гх кiлькiсть, сутшсний аспект ще'1 проблеми опрацьований ще недостатньо. Дослiдники у данiй цариш зазвичай концентрують увагу на технолопчних i психологiчних аспектах проблеми взаемозв'язку особистостi та iнформацiйного суспiльства. Тому тут зроблено спробу окреслити у найзагальшшому виглядi концептуальнi питання сутност й особливостей життeдiяльностi людини в умовах становлення i генези шформащйного суспiльства, що i е метою ще'Г статтi1.
Виклад основного матерiалу. Загальновщомо, що в сучасному свт засоби масовоГ комушкаци мають значну символiчну владу, адже вони репрезентують циркулюючi у соцiумi знання, норми, щеали, символи,
1 Тема да^ статп безпосередньо пов'язана з фшософськими дослщженнями в межах комплексноi цшъовоГ программ НДР «Фшософсью та фшософсько-правов1 проблеми духовного життя суспшьства та формування правовоi культури особистосп», яку здшснюе кафедра фшософп Национального юридичного ушверситету 1меш Ярослава Мудрого.
образи, щншсш iерархii, якi незалежно вщ того, адекватно вони вщображають реальнiсть чи е нееквiвалентними ш, завжди вiдтворюють домiнанти й атрибути суспшьного устрою, соцiального порядку та культури, надаючи легiтимностi цiннiсним категорiям колективно'1 та шдивщуальнох свiдомостi [1, с. 621].
Засоби масово'1 комушкацп, постшно трансформуючись пiд впливом загальнокультурних змш принципiв та критерив масового спшкування, виробництва нових стилiв шформацшно'1 взаемодп, локалiзують чи збiльшують сво'1 соцiальнi i просторовi параметри та конструюють iнформацiйний простiр соцiуму. Вплив шформацшно'1 компоненти на соцiум рiзко посилився з появою iнтерактивних медшних технологiй, особливо 1нтернету, який дозволяе не тшьки споживати iнформацiю, а й брати активну участь у процесах вироблення та циркуляцп шформацшних потоюв. Як наслiдок, iнформацiя набувае щнносп не тiльки завдяки загальнодоступносп, пiзнавальностi, економiчному або полiтичному потенщалу, а й тому, що вщкривае новi можливостi для персоналiзацii та самощентифшацп особистостi. Таким чином, новий шформащйний простiр, генерований i детермшований iнтернет-технологiями, виступае одночасно 1 засобом, i середовищем соцiального розвитку та становлення особистостi.
Суспiльство, безперервно розвиваючись, установлюе власнi закони, норми, щнносп, правила поведшки. Як слушно зазначае Л. Анпшогова, в умовах с^мкого вдосконалення iнформацiйних технологiй i безмежного розвитку можливостей, що надаються ними, питання про щншсш настанови конкретно'1 особистостi стае одним з найактуальшших [2].
Формування ново'1 людини — «людини iнформацiйноi» — одна з базисних характеристик iнформацiйного суспiльства. У цш характеристиц1 важливими стають таю визначальш моменти. Передусiм значущим е те, якою повинна бути особистють в умовах шформатизацп. В умовах розгортання шформатизацп кожне з дiалектично взаемозв'язаних начал людини: фiзичне, псиачне та соцiальне вимагае спецiального врахування, оскшьки тiльки в цьому разi новi можливостi iнформацiйного суспiльства можуть бути повною мiрою використанi для розвитку людини. Без урахування специфши цих начал людини iнформатизацiя чревата негативними суспшьними наслiдками.
Кожна людина, вступаючи у суспшьш вiдносини, одержуючи 1 передаючи певну шформащю, вливаеться в дане суспшьство шляхом засвоення i дотримання тих норм та правил, яю iсторично у ньому склалися. I природно, що питання про роль суспшьства в житп людини, так само як 1 питання про роль людини в житп суспшьства, займае розум не одного
поколшня дослщниюв. Рiзнi галузi науки, що включають фiлософiю, антропологiю, сощолопю, полiтологiю тощо, розглядають феномен шформацшного суспiльства, мiсце людини в новш соцiально-економiчнiй формацп, а також вплив рiзних чинникiв сощально!', економiчноi та пол^ично!' взаемодп в нових умовах на особистють i суспiльство в цшому.
Багато проблем сучасно'1 дiяльностi людини пов'язанi з розумiнням сощальних i комунiкацiйних процесiв, якi проходять процес деформацп, спричинений виходом людсько'1 цившзацп на новий етап соцiально-економiчного розвитку. Основними соцiальними проблемами, пов'язаними з особиспстю в умовах становлення шформацшного суспшьства та стрiмкого розвитку шформацшних технологiй, е [3-5]:
- проблема мовно'1 комунiкацii, що становить ядро шформатизацп;
- проблема шформацшно'1 безпеки особистостi, пiд якою розумiеться стан захищеностi iнформацiйного середовища суспшьства, що забезпечуе п формування i розвиток на користь громадян, оргашзацш та держави. Проблема забезпечення шформацшно'1 безпеки особистостi означае 11 право на одержання об'ективно! iнформацii i припускае, що одержана людиною з рiзних джерел iнформацiя не перешкоджае вiльному формуванню i розвитку п особистостi.
Впливами на особистiсть можуть виступати:
- цiлеспрямований iнформацiйний тиск iз метою змiни свiтогляду, пол^ичних поглядiв та морально-психологiчного стану людей;
- пoшиpeння нeдocтoвipнoï, cпoтвopeнoï, нeпoвнoï iнфopмaцiï;
- викopиcтaння нeaдeквaтнoгo cпpийняття людьми дocтoвipнoï iнфopмaцiï. Iнфopмaцiйнi впливи e нeбeзпeчними aбo кopиcними нe стшьки caмi по co6í, cкiльки тим, що yпpaвляють мoгyтнiми peчoвиннo-eнepгeтичними ^o^caH^ Сyтнicть впливу iнфopмaцiï якpaз i пoлягae в ïï здaтнocтi кoнтpoлювaти peчoвиннo-eнepгeтичнi пpoцecи, пapaмeтpи якиx e та пopядoк вищими 3a caмy iнфopмaцiю;
- кoмп'ютepнa злoчиннicть, вipycи. Спpoбa твopцiв вipyciв, як пpaвилo, мoлoдиx людeй, peaлiзyвaти ceбe у вipycoтвopчocтi пoв'язaнa з низкою ^ичин: бaжaнням caмocтвepдитиcя, «пpoгpимiти», a тaкoж вiдcyтнicтю ycвiдoмлeниx життeвиx цiлeй.
Iнфopмaцiйнe cycпiльcтвo як cycпiльcтвo нового типу мae низку ocoбливocтeй пopiвнянo з пoпepeднiми типaми cycпiльcтв. Вiдбyвaeтьcя piзкe збiльшeння кiлькocтi iнфopмaцiйниx пoтoкiв i тexнiчниx зacoбiв, що зaбeзпeчye да тiльки циpкyляцiю iнфopмaцiï в cyra^cm, a й життeздaтнicть iнфopмaцiйнoгo cyra^o^a, виявляe нoвi пpoблeми i тpyднoщi у взaeмoдiï piзниx coцiaльниx груп. Сoцiaльнi кoмyнiкaцiï i coцiaльнa взaeмoдiя в цiлoмy вiдбyвaютьcя тeпep по-шшому, нiж двaдцять aбo тpидцять po^ тому. У piзниx cфepax люд^ко'! дiяльнocтi cпocтepiгaютьcя пpoцecи iнтeгpaцiï, що cпpичиняють пpoцec глoбaлiзaцiï. З'являeтьcя eдинa глoбaльнa кoмyнiкaцiйнa cиcтeмa, що зaбeзпeчye людcтвo вeликими oбcягaми дocяжнoï iнфopмaцiï. Змiни у cфepi виpoбництвa, кyльтypнoмy i мовному cepeдoвищi cпpичиняють змшу в мoдeляx пoвeдiнки людини. I щ мoдeлi пoвиннi бути ocмиcлeнi тa пpийнятi людиною.
Вiдпoвiднo ^и пepexoдi до iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa змiнюютьcя coцiaльнi вiднocини в цьому cy^^cra. Тaк, для cyчacнoгo cycпiльcтвa xapaктepнi тeндeнцiï до кoнцeнтpaцiï, бюpoкpaтизaцiï тa мoнoпoлiзaцiï у cфepi мacoвo-iнфopмaцiйниx ^одаав [6; 7]. Цe пpимyшye по-новому поглянути та давш змiни у crpy^ypi coцiaльнoï cиcтeми. З'являютьcя нoвi фopми кoмyнiкaцiï, cпpичинeнi poзвиткoм глoбaльнoï кoмyнiкaцiйнoï cиcтeми. Вaжливoю умовою для фyнкцioнyвaння ocoбиcтocтi в cyчacнoмy iнфopмaцiйнoмy cepeдoвищi cтaють пpoцecи coцiaльнoï кoмyнiкaцiï, якi виявилиcя можливими зaвдяки вipтyaлiзaцiï cyчacнoгo cycпiльcтвa. Пepeнeceння пpoцeciв фiзичнoï coцiaльнoï взaeмoдiï в cepeдoвищe ^муля^! aктyaлiзye появу нового погляду та poзвитoк ocoбиcтocтi.
Сoцiyм ^огодш — цe кoмyнiкaцiйнa cиcтeмa, дe пocтiйнo здiйcнюeтьcя oбмiн iнфopмaцieю тa дyмкaми i дe кoжeн члeн cycпiльcтвa мae пpaвo нa доступ до iнфopмaцiï, вiдcтoювaння влacнoï позицп. Як cлyшнo зaзнaчae С. Кудатал, кoмyнiкaцiя пpocякye ва coцiaльнi ^ода^, пpoтe вoнa мae нe тшьки пoзитивнi, a й тpивoжнi таашдки, ocкiльки пpизвoдить до вipтyaлiзaцiï (дepeaлiзaцiï) peaльнocтi, yмoжливлюe мaнiпyляцiю cвiдoмicтю, пepeтвopюe людину нa «poзipвaнoгo» «лоткового» cyб'eктa, який пepeтвopюeтьcя нa «perpaнcлятopa» пoвiдoмлeнь, нacлiдкoм чого cтae втpaтa влacнoгo «Я», втpaтa ocoбиcтocтi [8, c. 531].
Вipтyaльнicть i диcтaнцiйний xapa^ep взaeмoдiï дaють пiдcтaвy для пoдaльшoгo poзвиткy тeopiï iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa i тeopiï coцiaльнoï взaeмoдiï. Вiдпoвiднo crae нeoбxiдним новий погляд нa coцiaлiзaцiю тa ycпiшнe фyнкцioнyвaння ocoбиcтocтi у новш cтpyктypi coцiaльнoï cиcтeми, дe бeзлiч фopм взaeмoдiï винeceнo у cфepy вipтyaльнoï peaльнocтi.
Фyнкцieю вipтyaлiзaцiï e cимyляцiя, тoдi як ïï aгeнтaми виcтyпaють cимyлякpи. Пpoцec вipтyaлiзaцiï e coцiaльним фeнoмeнoм i мae тeндeнцiю пpoникaти в yci cфepи coцiyмy тa «життевого cвiтy» шдивда. Мoжнa cпocтepiгaти тoтaльнe взaeмoпpoникнeння тa взaeмoдiю пoвcякдeннoï coцiaльнoï peaльнocтi i peaльнocтi вipтyaльнoï тa cтвepджyвaти, що вiдбyвaeтьcя вipтyaлiзaцiя пoвcякдeннoгo життя, ожшьки caм cтaн вipтyaлiзaцiï cтaв aбo cтae пoвcякдeннicтю [9, c. 11].
Oднieю з лaнoк, що oб'eднye вcю cycпiльнy cиcтeмy, e людита, кoтpa вoднoчac виcтyпae як cyб'eктoм, тaк i oб'eктoм coцiaльниx iнтepeciв, пoтpeб тa дyxoвнo-мopaльниx цiннocтeй, iдeaлiв, пepeкoнaнь тa пpaгнeнь. Бeзпocepeдньo пoв'язaнi з iнфopмaцiйнoю cфepoю
моральш щнносп iстотно впливають на поведшку i дiяльнiсть людини, формують всю систему п iндивiдуальносуспiльних вiдносин. Саме людина як найвища соцiальна щншсть акумулюе в основних формах свое!' життедiяльностi та iнформацiйно фiксуе взаемозв'язок матерiального i духовного, вiдображаючи в цшсному виглядi життя як об'ективну реальшсть, де виявляються п внутршньо взаемозалежнi iнтереси, моральнi цiнностi, щеали, культура, релiгiйнi вподобання та суб'ективне розумшня сенсу життя. Суспiльство стае пею унiверсальною матерiальнодуховною сферою, в якш особистiсть реалiзуе себе цшсно. З другого боку, разом iз соцiально-економiчними та полiтичними трансформацiями шформацшного суспiльства вiдбуваеться процес переоцiнки духовних щнностей, формування принципово нових засад мораль Усе це ускладнюе процес формування особистост в нинiшнiх шформацшних умовах.
Деякi характеристики суб'ектiв сощальних вiдносин також зазнають змiн. Наприклад, аналiзуючи соцiальнi комушкацп в шформацшному суспiльствi i порiвнюючи !х з аналопчними процесами у попереднiх типах суспшьств, не можна не враховувати нов1 форми ко^н^тивно! взаемодп, яю виникають завдяки вiртуальним формам комушкацп. Саме тому не тiльки шформацшне суспiльство, а й внутрiшня структура нових сощальних вщносин, зокрема структура соцiальноi комушкацп, е актуальними для подальшого вивчення. Iндивiдуальний суб'ект е невщдшьним вiд колективного i не може розвиватися вщчужено. Оскiльки суб'ект залежить вщ суспiльства, змiни у суспшьсга також привносять змiну в його юнування. У цьому плаш особистiсть може розглядатися як суб'ект нових сощальних вщносин.
численш концепцп iнформацiйного суспiльства припускають, що у струк-турi суспiльства головна роль выводиться збiльшенню значення шформацп i створенню розвиненох глобальнох ко^ш^^йно'! системи, тому тут особистють розглядаеться здебшьшого як суб'ект комушкацп у вiртуальному середовищi.
У сучаснiй фшософп, особливо останшми роками, вiртуальна реальнiсть розглядаеться як концептуалiзацiя революцiйного рiвня розвитку техшки i технологiй, що дозволяе вщкривати i створювати новi вимiри суспiльства. Суб'екти взаемодП в умовах вiртуальноi реальностi також одержують новi вимiри свого буття. Множення контекспв для взаемодii, майданчикiв для комушкацп i додавання нових вимiрiв цим майданчикам роблять вiрогiдною можливiсть появи багатовимiрних суб'ектiв соцiальних вiдносин. Це дозволяе припускати можливють конструювання багатовимiрноi особистостi в умовах вiртуальностi.
1деться про те, що реальнiсть шформацшно-комп'ютерних технологiй поставила перед сучасною людиною низку серйозних проблем, якi змушують шукати шляхи подальшо! продуктивно'! життедiяльностi. 1ншими словами, як зазначае О. Панфшов, вплив глобалiзацiйних процесiв на наше життя став настшьки великим, що змушуе пiдлаштовувати пiд щ процеси всю соцiальну систему. Стосовно конкретноi людини йдеться про виникнення нового типу мислення, оскшьки сьогодш завдяки глобальним iнформацiйно-комунiкацiйним системам змшюеться весь духовно-культурний простiр життя. Адже комп'ютер, який увiбрав усю систему нов^шх комунiкацiйних технологiй, уже став не просто техшчним засобом, а й своерщним продовженням людини, доповнюючи п можливостi i допомагаючи 1'й реалiзовувати рiзнi завдання, вiд суто побутових до високотворчих у сферi науки, мистецтва, освiти, технiки, пол^ики тощо [10, с. 152].
Перенесення сощальних практик iз «фiзичного» свггу у свiт вiртуального вказуе на загальносв^ову тенденцiю у сферах виробництва, споживання, осв^и та iн. ^ процеси на рубежi ХХ-ХХi ст. вщдзеркалено на сторiнках наукових праць, присвячених фiлософському аналiзу свiту вiртуальностi i процесiв вiртуалiзацii тих або шших аспектiв суспiльного буття. Якщо визначати особистють через сукупнiсть уах суспiльних вiдносин, то в контексп виявлення багатовимiрностi особистостi актуальним стае вивчення учасп в рiзних сощальних практиках, яю переносяться у вiртуальну реальнiсть. I в цьому плаш питання дослiдження соцiальних ролей та 1х нових характеристик, що з'являються при
комуш^^ у вipтyaльнoмy кoмyнiкaцiйнoмy cepeдoвищi, тaкoж нaбyвae aктyaльнoгo xapaктepy.
Iнтeнcивнe зacтocyвaння нayкoвиx знaнь бiльшe, нiж коли-нсбудь, пoчинae впливaти нa cтaнoвищe caмoï людини у cвiтi, фopмyвaння ïï як ocoбиcтocri, змiнюe caм xapa^ep люд^кох дiяльнocтi. Людинa пoвиннa в^повдати вciм cyвopим зaпитaм cyчacнoгo cycпiльcтвa, знaxoдитиcя в гapмoнiï iз cyчacними тexнoлoгiями i нayкoвими вiдкpиrтями. Змiнюeтьcя i caмa нayкoвa дiяльнicть, cпeцифiкa нayкoвиx дocлiджeнь. Ha пepший огам пoчинaють виcyвaтиcя мiждиcциплiнapнi дocлiджeння, ш^око зacтocoвyвaтиcя кoмплeкcнi дocлiдницькi пpoгpaми, в якиx бepyть yчacть фaxiвцi piзниx нaпpямiв. Hayкoвi дocлiджeння пoчинaють мaти вce бiльш coцiaльний xapaктep, кapтини peaльнocri oкpeмиx cфep дocлiджeння егають взaeмoзaлeжними, у зв'язку з чим ошбливо гocтpo пocтae питания ^о icтopичнicть, eвoлюцiйнicть нayкoвoгo знaння. У cyчacнiй нayцi вce бiльшe ycвiдoмлюeтьcя той фaкт, що нeмoжливo пoбyдyвaти тaкy кapтинy cвiтy, якa будс нeзaлeжнoю вiд людини, пpиpoди; тaкa кapтинa cвiтy e iлюзieю. Нуковс знaння cклaдaeтьcя нс т1льки iз oб'eктивниx фaктiв, воно мae й cyб'eктивнy cклaдoвy, cyчacнa нayкoвa ^prara cвiтy e людинopoзмipнoю [11].
Зapaз динaмiчнo й eкcпoнeнцiйнo зpocтae кшькють туково"! iнфopмaцiï, якa зумовлюв для людини мождивост! твopчoгo вибopy зaкoнoмipниx cпocoбiв змiни aбo cтвopeння новик тexнoлoгiчниx вapiaнтiв. Hapeштi, цс динaмiчний кaнaл caмoвpiвнoвaжyвaння piзниx фopм coцiaльнoгo життя: yпpaвлiння тa caмoyпpaвлiння cycпiльними oб'eктaми, пpoцecaми i cиcтeмaми вcix piвнiв; пoдiлy тa ime^a^ в oпocepeдкoвaнo cклaдниx cиcтeмax пpaцi, тауки тa кyльтypи; peгyлювaння eкoнoмiчнoгo життя чepeз фiнaнcoвo-гpoшoвy cиcтeмy; yпpaвлiння пол^ичною, coцiaльнo-пcиxoлoгiчнoю тa eкoлoгiчнoю cфepaми тощо.
Висновки. Oнтoлoгiчнa вкopiнeнicть cyчacнoï людини в iнфopмaцiйнoтexнiчнi дeтepмiнaнти цивiлiзaцiйнoгo poзвиткy, 6сз cyмнiвy, cьoгoднi cтae aктyaльнoю тa зло6одснною пpoблeмoю. У ^m^cri цього Н. Лaзapoвич cлyшнo зayвaжye, що coцioкyльтypнi вимipи iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa тaкoж зyмoвлeнi виникнснням ocoбливoгo типу aвтoнoмiï ocoбиcтocтi: людинa можс змiнювaти cвoï кopпopaтивнi зв'язки, нс будучи до ниx жopcткo пpив'язaнoю; вота можс i здaтнa дужс гнучко бyдyвaти вiднocини з iншими людьми, дoлyчaтиcя до piзниx coцiaльниx отшьнот i piзниx кyльтypниx тpaдицiй [12]. Св^, який пocтiйнo змiнюeтьcя, oбpивae чиcлeннe кopiння минулого, змушуючи людину oднoчacнo жити в piзниx тpaдицiяx, кyльтypax, пpиcтocoвyвaтиcя до пepмaнeнтнo змiнниx coцioкyльтypниx тa тexнiчнo зyмoвлeниx oбcтaвин. Тaким чином, cyчacнy людину можта oxapaктepизyвaти як homo informaticus, тобто пocтмoдepний вид людини poзyмнoï, здaтнoï пepepoбляти iнфopмaцiю, cтвopюючи нoвi iнфopмaцiйнi взaeмoзв'язки i cтpyктypи. Сyчacнa людита cтвopюe нoвi штyчнi взaeмoзв'язки у мeжax, якi вoнa iнфopмaцiйнo можс пoпepeдньo вcтaнoвити, у peзyльтari чого винигають i нeпepeдбaчeнi iнфopмaцiйнi cтpyктypи. Людинa в cyчacниx yмoвax виявляeтьcя iнфopмaцiйнo обмсжсною i нс можс вийти зa дaнi мeжi, нс змшивши cвoeï iнфopмaцiйнoï пpиpoди.
Л1ТЕРАТУРА
1. Kpacнoкyтcькa Ю. С. Iнтepнeт як aгeнт пол1тично1' coцiaлiзaцiï: cyHacm тeндeнцiï / Ю. С. ^ac^Ry^Ra // Плся : тук. вюн. : зб. тук. np. / голов. peA. В. M. Baшкeвич. - К. : BIP УАН, 2012. - Вип. 66 (№ 11). - С. 621-624.
2. Анпилoгoвa Л. В. Ocoбeннocти инфopмaциoннoй ^^оды чeлoвeкa в coвpeмeннoм отц^ма [Элeктpoнный pecypc] / Л. В. Анпилoгoвa // Сoвpeмeнныe ^облсмы мaccoвoй кoммyникaции. -Рсжим дocтyna: http://conference.osu.ru/assets/files/ conf_info/conf8/s23.pdf.
3. Бeлякoв К. I. Iнфopмaтизaцiя в Укpaïнi: npoблeми opгaнiзaцiйнoгo, npaвoвoгo тa нayкoвoгo зaбeзneчeння : мoнoгpaфiя / К. I. Бeлякoв. - К. : KBIЦ, 2008. - 576 c.
4. Жидкoвa О. О. ^облсмы взaимoдeйcтвия чсловс^ и инфopмaциoннoй cpeды [Элeктpoнный pecypc] / О. О. Жидкoвa. - Рсжим достута: sps.kture.kharkov.ua/ articles/Стaтьяб.doc.
5. чернов А. А. Становление глобального информационного общества: Проблемы и перспективы / А. А. чернов. - М. : Дашков и К, 2003. - 231 с.
6. Дзьобань О. П. Фiлософiя шформацшних комушкацш : монографiя / О. П. Дзьобань. - Х. : Майдан, 2012. - 224 с.
7. Дзьобань О. П. Фiлософiя шформацшного права: св^оглядш й загальнотеоретичш засади : монографiя / О. П. Дзьобань. - Х. : Майдан, 2013. - 360 с.
8. Куцепал С. В. Комушкащя та дiалог у контекст осв^шх виклиюв сучасност / С. В. Куцепал // Гшея : наук. вюн. : зб. наук. пр. / голов. ред. В. М. Вашкевич. - К. : В1Р УАН, 2012. - Вип. 66 (№ 11). - С. 531-534.
9. Уханов С. В. Мережевi комушкаци та сощальне самовизначення iндивiда : автореф. дис. ... канд. фшос. наук : спец. 09.00.03 «Сощальна фiлософiя та фiлософiя ютори» / С. В. Уханов. -Х., 2010. - 16 с.
10. Освггньо-культурний простiр Украши: фшософсью, iсторичнi, культурологiчнi абриси : монографiя / за заг. ред. О. Ю. Панфiлова. - Х. : Майдан, 2012. - 300 с.
11. Стрихарь А. В. Информационное общество: проблема развития личности и современное образование [Электронный ресурс] / А. В. Стрихарь. - Режим доступа: http://pws-conf.ru/nauchnaya/lss-2006/369-problemy-obrazovaniya-vsovremennom-obschestve/.
12. Лазарович Н. Людина у свiтлi концепцш шформацшного сустльства [Електронний ресурс] / Н. Лазарович. - Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ ntb/10345/1/6.pdf.
hOMO INFORMATICUS:
К ПРОБЛЕМЕ ОСМЫСЛЕНИЯ СУщНОСТИ
Дзебань А. П.
Предпринята попытка определить мировоззренческие основания понимания сущности человека в условиях становления и развития информационного общества. Выделены основные социальные проблемы, связанные с личностью в условиях становления информационного общества, и наиболее существенные влияния внешней среды на личность в информационном обществе.
Ключевые слова: информация, информационные технологии, информационное общество, компьютеризация, средства массовой коммуникации.
hOMO ШЕОКМАИСШ: TO ThE PROBLEM OF UNDERSTANDINg OF ThE ESSENCE
Dzeban О. P.
The understanding of the philosophical foundations of human beings in the formation and development of the information society is attempted. The basic social problems associated with personality in terms of the information society and the most significant environmental effects on personality in the information society.
Key words: information, information technology, information society, computerization, ways of mass communication.
