CC BY
20
one in which there is high expectancy that socially unapproved behaviour are required to achieve given goals».
M. Seeman's model of estrangement highlights all possible aspects of the phenomenon in both a wide and narrow sense. It provides the possibility to study this process regarding to» the sixtiers» from the perspective of their literary works that will open potential areas for further research.
Key words: the 60s, aesthetic and artistic grounds, anthropocentrism, personalism, estrangement, national imperative, aesthetic sphere.
УДК 821.14'06(045)
Ю. А. Потшак
ПРОЯВИ МОДЕРН1ЗМУ В НОВОГРЕЦЬКШ Л1ТЕРАТУР1
У cmammi розглядаються причини появи явища модертзму в грецькт Rimepamypi, осмислюються його характерш риси та oco6Rmocmi, витоки виникнення. Детально характеризуються особливосmi футуристичног та сюрреал^тично'г грецько'1 поези та прози, гх представники; aнaлiзyemься сучасний стан проблеми.
Клю^о^^ слова: модертзм, новаторство, футуризм, сюppeaлiзм, постмодертзм.
Грецька модершстська л^ература була в ^rnpi дослщження таких вщомих учених-неоеллшспв, як Александрос Apripiy, Родерш Б^он, Марю Вгга тощо. Втсм, у втизняному лiтератyрознавствi розвщки з творчост грецьких лiтераторiв-модернiстiв представлеш доволi спорадично (Лшя Банах, Андрш Савенко, Вiкторiя Челпан), як i роботи узагальнюючого характеру, що визначае актуальн1сть нашого дослiдження.
Метою дослщження е охарактеризувати модершстсью течп, представленi в новогрецькiй лiтератyрi, для чого необхщно розв'язати такi завдання: визначити причини появи модершзму на теренах Грецп; проаналiзyвати особливостi модернютських течiй, представлених у новогрецькiй лiтератyрi (футуризм, сюрреалiзм); зазначити основнi досягнення представниюв модернiзмy та 1'х вплив на формування сучасно'1 грецько'1 л^ератури.
Розглядаючи формування укра'1нсько1 еллiнiстики, Н. Ф. Клименко наголошуе на тому, що тривалий час еллшютичш студп були зосередженi на аналiзi художнього слова. Поява останшм часом низки перекладiв хyдожнiх творiв новогрецько'1 л^ератури уможливило подальший розвиток лiнгвiстики грецького тексту, новогрецько-укра'1'нського напрямку перекладу та зютавно'1 лiнгвiстики [3, с. 22]. Завдяки перекладам укра'1'нський читач мае уявлення про представниюв новогрецько'1 лiтератyри, але rрyнтовнi дослiдження укра'1'нських еллiнiстiв стосуються здебiльшого лiнгвостилiстичних особливостей деяких грецьких поетсв та прозашв, якi не дають повно'1 картини про розвиток сучасно'1 грецько'1 л^ератури.
Модернiзм - це свiтоглядна та культурно-естетична реакщя на вступ людства на рубеж XIX-XX ст. у якюно новий етап свого розвитку. У цей перюд на планер вiдбyлися глобальнi зрушення, з'явилися новi явища, виникли новi тенденцп: вщчутно посилилася еднiсть свiтy, взаемозалежнiсть народiв i держав й водночас загострилися мiждержавнi протирiччя, рiзко зросла загроза св^ового конфлiктy.
Модернiзм - сумарний термш, що позначае сyкyпнiсть л^ературних напрямiв та шкiл XX столбя, яким притаманнi формотворчiсть, експериментаторство, тяжшня до
умовних засобiв, антиреалiстична спрямованiсть. Саме похщне слово «модерн» пов'язане з щеею чогось нового та нетрадицшного. I новизна разом з антитрадицiоналiзмом (хоча й модернiсти нiколи не поривають iз лiтературною традицieю цшком) е визначальними рисами модернiзму.
Окремi напрями модершстсько'1' лiтератури сьогоднi стали класикою. Серед найбiльш визначних - iмажинiзм та футуризм, акме'1'зм та експресюшзм, сюрреалiзм та «театр абсурду», дадшзм та «новий роман». Деяю з них охопили не тшьки лiтературу, а й iншi види мистецтва, проникли в кшо й на телебачення [2].
У грецькш лiтературi модернiзм з'являеться трохи тзшше за захiдноевропейський; його розквiт припадае на так зване «поколшня 30-х». Пщ цiею назвою у вузькому сена (за Теотокасом) розум^ть молодь, яка ствпрацювала з журналом «Нова л^ература» («Та уеа ураццата»). У широкому сена до цього поколшня вщносять уах молодих письменникiв, розкв^ творчостi яких припадае на перюд 1930-1940 рокiв [12, с. 51-52].
Перший заклик до культурного зближення з Свропою пролунав у 1929 рощ, коли прозшк i драматург Георгос Теотокас у програмному творi «Вшьний дух», що згодом був визнаний машфестом грецького лiтературного модершзму, вiдкрито закликав молодих iнтелектуалiв вщкинути замкнутий на собi «еллiноцентристський» св^огляд минулих рокiв, причому не лише в л^ератур^ а й в усш культурi, - та спрямувати свш погляд за кордон, розпочати рiвний та вiльний обмiн щеями [4].
Справдi, поколiння 30-х, з яким зазвичай пов'язують виникнення грецького модершзму 0 яке часто називають найзначшшим у грецькiй лiтературi), виявилося тiсно пов'язаним з Свропою та европейською думкою. Незважаючи на численш вiдмiнностi вiд зарубiжних зразкiв, грецький модернiзм був по сутi европейським - i за формою, i за змiстом, - адже його прихильники вчилися в Свропi та прекрасно розбиралися в и лiтературi та естетицi. Однак збiг двох течш i виявився скорiше л^ературно-естетичним, нiж культурним: хоча грецькi письменники користувалися тими самими прийомами, що й европейщ, умонастро'1' в них все ж залишалися зовсiм шшими [4].
Розглядаючи модернiстськi напрями у хронолопчнш 1'х появi, А. Аргiрiу наголошуе на тому, що до появи символгзму можна говорити про наявшсть лггературних «шкiл». Пiсля появи модершзму майже вс наступнi «школи» самоперейменувались у напрями, оскiльки серед 1'хшх намiрiв, народжених в умовах революцшного свiтосприйняття взагалi, було - «змшити життя» та «перебудувати свт>. Тому цi напрями набули каношв прикладно'1' полiтики, а 1'хш програми офщшно виголошувались як «манiфести». Модершстське мистецтво, яке не обмежувалося л^ературою, пiдвищило роль полiтики - пройнялося щеею дiяльностi у життi суспшьства. Так, дадшсти хотiли зупинити першу св^ову вiйну, модернiст Паунд -замшити Джефферсона на Муссолiнi, французью сюрреалiсти - приеднатися до комушстично'1' революцп [9, с. 246].
На початку ХХ столбя в Сврот з'являеться авангардний напрям - футуризм, теоретиком якого став ^алшський поет Ф. Маршетп, що пропагував радикальний розрив з усiею культурною традищею. У 1909 роцi вш друкуе в паризькiй газетi «Ф^аро» перший манiфест футуризму. Через рш з'являються футуристичнi манiфести iталiйських художниюв (У. Боччонi, Л. Руссоло, Дж. Северш) i музикантiв (Б. Прателла та ш.).
Саме манiфести «як жанр, що вмщуе програму глобально'1' переробки Всесвiту», а також створення «всебiчного типу поведiнки», е найбшьш адекватним вираженням iталiйського футуризму в галузi словесно'1' творчостi. Футуристська естетика,
регламентована в машфестах, базуеться на антитрадицшносп. Футуризм вiдмовляеться вiд художньо'1' спадщини («Ми вщент рознесемо всг музег, бгблготеки»), протиставляе старш культурi нову антикультуру («Стара лтература оствувала л1нощ1 думки, захоплення й бездгяльнгсть. А ми оствуемо зухвалий натиск, лихоманковий делгргум, стройовий крок, небезпечний стрибок, ляпас I мордобт»), Крiм цього, ^алшсью авангардисти оствують мехашзми, швидкють, любов до небезпеки, зневагу до жшки i вiйну як «гшену свiту» [2].
Незалежно вщ iталiйського футуризму в 10-тi роки ХХ ст. розвиваеться росшський футуризм. Його появу знаменують «Пролог егофутуризму» (1911 р.) I. Северянша та збiрка «Ляпас громадському смаку» (1913 р.) поетсв-кубофутуриспв, якi показали, що росiйський футуризм не мае вщношення до засад Марiнеттi. Р. Якобсон пропонував називати росшських футуристiв «урбашстами», пiдкреслюючи, що 1'х ставлення до традицш було дiалектичним, а не вщкидаючим [9, с. 247-248].
Хронолопчно мiж появами двох футуристичних напрямiв з'являеться гмажизм, представники якого (Паунд, Елют, Джойс та шш^ дали першi прояви «вiдкритого» протистояння та прийняття лiтератури зi сво'1'х позицiй [9, с. 247-248]. Головний принцип iмажизму, розроблений англiйським фшософом Т. Е. Г'юмом, - це принцип «чисто!' образностi» при несуттевосп тематики. Образ е самодостатнiм у поетичних творах iмажистiв, вiрш для яких - то «ланцюг» подiбних образiв. 1мажисти намагаються вiдтворити не саму реальшсть, а переживання, враження, яю виникають асоцiативно. Звiдси й тематика !хшх поетичних творiв: природа, предмети, ефемерш почуття та емоцп. Створюючи сво'1 «ланцюги образiв», iмажисти смiливо експериментують у галузi метрики та строфши; 1'хня поетика вимагае «точного зображення», чiткостi, конкретностi, ясност мови.
Наступний напрям розвився тд час першо'1' св^ово!' вiйни у нейтральнш Швейцар11' i одержав назву «дадагзм» вщ неiснуючого слова «дада» як апофеозу випадкового й незначущого. Визнаний засновник цього напряму Г. Тцара стверджував, що цей напрям виник з вщрази до безглуздо'1 вшни та «бунту», як протистояння цш «вiдразi». Мистецтво дада'1'зму було зухвалим епатажем, «антимистецтвом». Т. Тцара вважав, що «вщсутшсть системи - найкраща система» [11, с. 15], радив для створення дадшстських вiршiв вирiзати окремi слова з книг та газет i довiльно поеднувати 1'х. Головним видом дадаiстськоi дiяльностi було абсурдизоване видовище. Хвиля скандальних вистутв, акцiй та експозицiй дадшспв прокотилася по Швейцарii, Австрii, Имеччиш, Францii. Нiчого, окрiм скандалу, дадаИсти не шукали [11, с. 28-29].
На початку двадцятих роюв дадшстська течiя припиняе iснування.
У 1924 р. з машфестом А. Бретона з'являеться сюрреал1зм, за яким криеться теорiя «психоаналiзу» та П варiанти щодо людсько! психiки та п функцiй. Ядро цiеi авангардистсько! школи складають колишш дадаiсти (Бретон, Арагон, Тцара, Супо), так що навт не завжди можна провести ч^ку межу мiж двома течiями. Проте рiзниця мiж мистецтвом дада й сюрреалiзмом суттева: якщо дадаiзм у свош основi був антимистецтвом, антитворчютю, культував бунт, деструкцiю й шсештницю, то сюрреалiзм, навпаки, претендуе на глибоке проникнення в сутшсть життя. Сюрреалiзм прагне до автоматично! фшсацп пiдсвiдомого. Митець-сюрреалiст мае спиратися на досвщ сновидiнь, галюцинацiй, марень, мютичних видiнь тощо. Сюрреалiсти, якi центр своеi уваги переносили на пщсвщомють, сновидiння, транс, дитячi iгри, зазнали чима-лого впливу теорiй 3. Фройда. Сюрреалiзм проголосив новi засоби та прийоми творчосп. Насамперед - принцип «автоматичного письма», з його парадоксальним, алопчним, випадковим з^кненням думок та образiв.
Майже одночасно з сюрреалiзмом виникае iнша теорiя - теорiя «чистог поезп», видана католицьким священиком А. Бремоном: цшшсть поетично1 мови залежить виключно i лише вiд 11 акустично1 оцiнки. Поезiя не мае потреби в щеях, оскiльки це цшшсть «музична» i саме цю цiннiсть слiд знайти, коли сама музика захопила цю основну властивють поезп [9, с. 255].
Щодо появи модернiзму у Грецп, треба зауважити, що з розглянутих вище модернiстських течiй лише сюрреалiзм розквггнув на грецькому rрунтi. Футуризм представлено кшькома незначними поезiями, а дада1зм як явище вiдсутнiй повнiстю.
Ггалшський футуризм з'явився на теренах Грецп дещо з запiзненням. У 1916 рощ в журналi «№а фиХХа» («Нове листя») був опублiкований переклад футуристського машфесту; там же були перекладеш й рiзнi футуристичнi тексти. Вщомою е поезiя 1911 р. Костиса Паламаса «МбХХоутюцор» («Майбутнiсть»). Крiм того, у 1922 роцi Паламас опублшував критичну статтю про футуризм.
Значно тзшше вийшла стаття Фотоса Йофшлюа «Футуризм у Грецп, 19101960 рр.». Проте, якщо розглянути, яю футуристичнi твори iснують у грецькш лiтературi, результат буде мiзерним: А. Аргiрiу називае двi поезп Фотоса Йофiллiса, до яких дослщниця I. Катсiяннi додае одну поез^ Лефтерiса Ксантоса [9, с. 264]. Серед прозаЫв-футуриспв слiд зазначити Алкiвiадiса Яннопулоса, який згодом вiдiграе значну роль у створенш так звано1 «Салошксько1 школи», осередком модернiстських студш твшчно'1 Грецп.
Щодо росiйського футуризму, М. Вiттi вважае (i цю думку тдтримуе I. Катсiяннi), що його вплив позначився на деяких поезiях НЫтаса Рантоса (Каласа), зокрема, на поезш «ЕтроууиХ^ ouцфюvíа» («Кругла симфошя»), присвячену Майдану Омонiя. А. Аргiрiу, навпаки, вважае Рантоса скорее експресiонiстом [9, с. 264].
До дада1зму дослiдник Х. Караоглу вщносить двi статтi Костиса Паламаса, написаш у журналi «Ецпрор» («Уперед») у 1920 р., як лише показують обiзнанiсть поета про те, що вщбуваеться на европейських лiтературних теренах [9, с. 264].
Тобто, можна сказати, що футуризм та дада1зм не залишили пом^них слiдiв у грецькш л^ературь Щодо сюрреалiзму, юнували не лише переклади творiв, а й оригшальш твори, насамперед грецьких поетсв.
Як уже зазначалося, наприкшщ 1920-х - початку 1930-х роюв в новогрецькiй лiтературi з'являеться «Поколшня 30-х» - плеяда новогрецьких модершспв, твори яких проникнутi свiжими настроями. Основна особливють 1х поетично1 творчосп - введення вiльного вiрша, а також першi спроби в площиш сюрреалiзму, в той час як у прозу проникають елементи мюько'1 фантастики i вiдображаються деякi модершстсью тенденци, зокрема внутрiшнiй монолог. Поезiя поколiння 30-х рокiв повнiстю звшьняеться вiд впливу народно1 традицшно'1 тсш. Зразки вiльних вiршiв уперше з'явилися у 20^ роки ХХ сттття з творами Папацонiса. На початку 30-х роюв все частiше поезiя публiкуеться у формi вiльного вiрша, зокрема твори, опублiкованi в 1929 рощ Анастасюсом Дрiвасом, в 1930 рощ - збiрка «Етоп уХтю^оЪ тою х&Сг» Теодороса Дорроса, в 1933 рощ - вiршi Иколаса Каласоса, вiдомого також пiд псевдошмом Нiкiтас Рантос, в 1933 рощ - Йоргоса Сарантарюа. На вщмшу вiд поетiв, якi пiзнiше приедналися до «поколшня 30-х», ранш вiршi деяких лiтераторiв написанi не вшьним вiршем, а традицiйним. Серед них поезп Йоргоса Сефериса (лауреата Нобелiвсько1 премп 1963 року) в перших двох збiрках «Етрощ» (1931) i «Lтëрva» (1932), а також Яншса Рiцоса «Трактер» (1934) i «Еягтафюд» (1936). Найбшьш важливою вiхою в поезГ1 «поколiння 30-х» став 1935, з утворенням альманаху «Нова лггература» («Та №а Граццата»), який ствпрацював з основними представниками свого поколшня, публшуючи твори вищезгаданого Йоргоса Сефериса, шшого Нобелiвського лауреата
Одюсеаса Елiтiса, а також першого грецького поета-сюрреалюта Андреаса Ембiрiкоса. Шзшше в цьому журналi публiкували сво! поезп, написанi вiльним вiршем, Яншс Рiцос, Нiкiфорос Вреттакос, другий за величиною грецький представник сюрреалiзму Икос Енгонопулос. Слщ зазначити, що ки'вськими еллiнiстами було видано антологiю «Новогрецька лiтература» (2008 р.), завдяки якш укра'нський читач мае змогу познайомитися з творчютю грецьких поетiв-модернiстiв, а також 2013 р. побачив св^ укра'нський переклад творiв Й. Сефериса [5; 7]. Вивченню творчосп Сефериса присвячено низку статей А. Савенка [6], але iншi представники сюрреалiзму ще чекають на дослiдження.
Модернютсью пошуки грецьких авторiв позначилися й на прозь Цiкавою була дiяльнiсть групи письменникiв «Салошксько!' школи», яка мала сво'м осередком мiсто Салошки та журнал «Македонськi днi», заснований у 1932 рощ. Ц л^ератори були абсолютно байдужими до детального зображення дшсносп i надавали перевагу дослщам, зверненим до внутрiшнього св^у, якi були притаманнi европейському модершзму 20-х рокiв ХХ столiття. Вперше публшацп, присвяченi суто модернiзму, з'явилися в журналi «Македонськi днi» у 1932 рощ, i лише за кшька рокiв питанням модернiзму почали перейматися афшсью письменники (журнал «Трете око», заснований у 1935 рощ). Серед шоземних письменниюв, твори яких були перекладеш та обговорювались на сторшках цих журналiв, були Едуард Дезарден (який вважаеться засновником у 1887 рощ «внутршнього монологу»), Джеймс Джойс, Стефан Цвейг та Райнер-М^я Ршьке.
Основними членами «Салошксько! школи» стали: новелют Алкiвiадiс Яннопулос (1896-1981), який у попередне десяташття тд псевдонiмом А1с Gian деякий час брав участь в ^алшському футуристичному руа, Георгiос Делiос (1897-1980), на думку якого обов'язок ромашста ототожнюеться з «таемною та безшумною внутршньою драмою лiтератора, який прагне едносп себе», невтомний новатор Стелiос Ксефлудас (1901-1984) та, нарешт^ Нiкос Гаврил Пендзшс (1908-1992), единий з групи, слава якого перетнула вузью рамки його кола. Тюно спiвпрацював з цим об'еднанням своерщний письменник Яншс Скарiбас (1893-1984), який жив i творив у Халкiдi, а також Яншс Бератис (1904-1968), единий афшянин у груш, автор роману «распора» (1930), важливють якого лише недавно почала визнаватися. Бшьш вiльнi зв'язки з щею групою можна пом^ити у незакiнченому романi Йоргоса Сеферюа «Шiсть ночей на Акрополi», початок якого вщноситься до 1926-1928 рр., i який, як i перша книга Ксефлудаса, мае форму щоденника [10]. Дiя в уах цих романах та оповщаннях розвиваеться не у традицшному сiльському оточеннi i не в мiському свiтi, що змшюеться, а на друкованих сторшках. Традицшш зав'язки та сюжети поступилися мюцем неконтрольованим розумовим заворушенням головного героя. Хоча часто внутршнш монолог для письменниюв цiеi групи вважаеться чимось на кшталт фiрмового знака, у дшсносп ця технiка мала досить обмежене вживання у 30-^ роки.
Серед сучасних дослщниюв творчосп грецьких прозаiкiв-модернiстiв привертають увагу студп В. Челпан, присвяченi вивченню щюстилю Мiтi Карагациса, що «органiчно змшуе кольори палiтри реалiзму, модернiзму, символiзму й сюрреалiзму» [8, с. 493].
Творчють письменникiв поколiння 30-х, як i вплив захiдних лiтераторiв, не могла не позначитися на формуванш св^огляду та манерi письма сучасних грецьких лiтераторiв. Серед улюблених прийомiв модернiзму (зокрема сюрреалiзму) сучасних грецьких прозатв дослiдниця Л. Банах зазначае використання техшки «потоку свiдомостi» (Маро Дука, Сотирис Дiмiтрiу, Фанасiй Валтинос, Свгешя Факiну) та «автоматичного письма» (Георгюс Скамбардонiс, Сотирис Дiмiтрiу) [1, с. 53-54].
Переважна бiльшiсть письменникiв «поколшня 30-х» створили сво'1 найголовнiшi твори протягом довоенного десятилгття. Для зарyбiжних дослiдникiв вони майже невщом, а вiдтак, вщкривають простiр для подальших стyдiй.
У подальших дослщженнях видаеться перспективним дослщити iдiостиль кожного з наведених поетсв та прозашв.
Список використано1 лггератури
1. Банах Л. С. Влияние западной литературы на современную греческую прозу / Л. С. Банах // Вестник СевГТУ. - Севастополь : СевНТУ, 2004. - Вып. 51. - С. 50-56.
2. Бойко О. Д. Поява модершстсько! течи в украшськш кyльтyрi на рyбежi Х1Х i ХХ ст. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gendocs.ru/v28797/лекцiя_-
модернiзм.
3. Клименко Н. Ф. Укра'нська еллiнiстика: шляхи розвою / Н. Ф. Клименко // Мовш i концептyальнi картини св^у: збiрник наукових праць. - К. : Видавничий дiм Д. Бураго, 2012. - Вип. 39. - С. 3-26.
4. Макридж П. Греческая литература в эпоху глобализации [Електронний ресурс] / П. Макридж, Е. Яннакакис // Иностранная литература. - 2008. - № 2. - Режим доступу: http://magazines.russ.ru/inostran/2008/2/ma16.html
5. Новогрецька л^ература: Антолопя /Укладачi Пономарiв О. Д., Клименко Н. Ф., Перепльотчикова С. С. - К.: Вид-во «Укр. енциклопедiя» iменi М. П. Бажана, 2008. -344 с.
6. Савенко А. О. Орест розвтшений: нотатки до штерпретацп образу в збiрцi «Мiт-iсторiя» Й. Сефериса / А. О. Савенко // Мовш i концептуальш картини свгту. - К. : Видавничий дiм Д. Бураго, 2012. - Вип. 39. - С. 251-258.
7. Сеферис Й. Вибране: поезп й лгтературно-критичш статп / Й. Сеферис / Упорядкування О. Пономарiв, А. Савенко. - К.: Журнал «Всесвт», 2013. - 400 с.
8. Челпан В. М. Текстовi функцп специфiчних знаюв культури у мовному свт Мiтi Карагациса (на матерiалi роману «О Euvnaypmdpxnp Лгалкгу» i новели «Mnouxouvona») / В. М. Челпан // Мовш i концептуальш картини св^у: збiрник наукових праць. - К. : Ки'в. нац. ун-т iм. Т. Шевченка, 1н-т фiлол., 2014. - Вип. 47. -С. 491-497.
9. Apyupiou А. О ^ovTspvta^op orpv eXX^vik^ XoyonExvia: oi a98nnpi8p, oi apxsp каг n StdpKstd nou / А. Apyupiou // Movn8pviop,op: H юра nnp anonipnznp; E8ipd SiaXe^Erov. -EnaipEia EnouSrov N8o8XXnviKou noXmopou Kai rEviK^p naiSEiap (ISpurnp: ExoX^ Mropainn). - A9^va, 1996. - E. 243-278.
10. Beaton R. Eioayroyn cnn N8on8pn EXXnviK^ Лoyon8xvía, noinzn Kai n8Zoypa9ia, 1821-1992 / R. Beaton. -A9^va: EkS. №фвХп, 1996. - 457 a.
11. Bigsby C.W.E. Nnavnd Kai ooupp8aXiop,op / C.W.E. Bigsby. - A0^va: EkS. Epp^p, 1972. - 127 o.
12. Vitti M. H y8vid nou npidvna. ISEoXoyia Kai / М. Vitti. - A0^va: EkS. Epp^p, 1995. - 355 o.
Стаття надiйшла до редакцп 30.10.2014
Y. A. Potipak
MODERNISM IN MODERN GREEK LITERATURE
The article is devoted to examining the background to the literary phenomenon of Greek modernism. Drawing upon researches, carried out by foreign scientists specializing in Neo-Hellenic Studies - Mario Vitti, Roderick Beaton, Alexandros Argyriou - special aspects of Modernist movements found in Modern Greek literature such as Futurism and Surrealism are analysed. It is pointed out that of all the Modernist movements only Surrealism flourished in Greece. Futurism can only be found in a few unimportant poems and Dadaism made no
appearance in Greek literature. The heyday of modernism in Greece accounts for the so-called «generation of the 30's» - a constellation of Greek modernists whose works are imbued with fresh sentiments. The main feature of their poetry is introduction offree verse, as well as first attempts in Surrealism, while elements of urban fiction penetrate into prose and some modernist tendencies like internal monologue appear (George Seferis, Elytis Odysseas, Andreas Embirikos, Nikos Engonopoulos). Especially noteworthy is the work of writers of «Thessaloniki's school» with the center in the city of Thessaloniki and their magazine «Macedonian Day» founded in 1932. They did not tend to depict reality in detail at all but favored experimentation turned towards the inner world, which were inherent in European modernism of the 1920s (Alkiviadis Giannopoulos, Georgios Delios, Stelios Ksefludas, Nikos Gabriel Pendzikis). Based on studies of contemporary Ukrainian Hellenists (Nina Klimenko, Andrey Savenko, Liliya Banach, Victoria Chelpan), the article provides an overview the current state of the issue exploration, specifies the major manifestations of modernism in the work of contemporary Greek authors, revealing that their most favorite modernist literary techniques are «stream of consciousness» and «automatic writing»; prospects for further research are outlined.
Key words: modernism, innovation, Futurism, Dadaism, Surrealism, postmodernism.
УДК 821.161.2:292 (Доляк)
Л. В. Романенко
«МИНУЛОМУ НЕ ПОМСТИШСЯ»: ТЕМА ГОЛОДОМОРУ В СУЧАСН1Й
УКРАШСЬКШ Л1ТЕРАТУР1 (НА МАТЕР1АЛ1 РОМАНУ НАТАЛКИ ДОЛЯК «ЧОРНА ДОШКА»)
Пропонована стаття визначае особливост1 в1дтворення под1й 1932 - 1933 рок1в в Украгш, факт1в, як тривалий час залишалися поза межами уваги широкого кола читач1в, у сучастй укра'гнськт лтератур1. Метою роботи е розкриття особливостей художнього бачення под1й 30-х рок1в ХХ ст. та рол1 радянськог влади в ф1зичному та моральному знищеннг украгнцгв як представникгв окремог нацИ.
Клю^о^^ слова: роман, голодомор, геноцид, художтй текст, образ, сучасна лтература, нащя, ¡сторюграф1я,само1дентичтсть.
Украшська лггература завжди активно вщгукувалася на сощальш i пол^ичш перетворення, прагнучи вщтворити npaBA^i сторшки юторп, трактуючи i'x саме з позицп народу. Однак голодомор досить тривалий час був замовчуваним явищем, яке не визнавала тогочасна офщшна влада. Деяю представники юторично'! науки на територiях, що входили до складу колишньо'! «краши Рад», навт сьогодш не визнають голодомор як юторичний факт. Це можна пояснити, зокрема, i певними пол^ичними штересами. Адже юторична наука протягом усього свого юнування знаходилася тд контролем i патронатом влади, а тому i маемо багато замовчуваних подш або ix «перекручення». Тому, як i в багатьох випадках, правдивими джерелами е не документи, а свщчення очевидщв.
Метою ще'1' розробки е визначення художшх особливостей у л^ературному вщтворенш голодомору 1932 - 1933 рр. в Укрш'ш. Найважлившими завданнями, яю ставляться перед нами, е простеження причин i наслщюв ща масштабно'!' трагедп i ii
