CC BY
21Учет записки Тавртського нацюнального утверситету iMeHi В. I. Вернадського.
Серiя: Фiлологiя. Соцiальнi комуткаци. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Частина 2. - С. 139-143.
УДК 800.732:801. 541.1
ПРИКМЕТНИКИ-ОКАЗ1ОНАЛ1ЗМИ В ПОЕТИЧН1Й ТВОРЧОСТ1 Л1НИ КОСТЕНКО
Османова З. С.
РВНЗ «Кримський тженерно-педаголчний ynieepcumem», Смферополь
E-mail: [email protected]
У статл розглядаються оказюнальш прикметники, виявлеш у поетичнш творчост Шни Костенко, акцентуеться увага на структурно-семантичнiй ролi таких прикметникв, а також на !х 3Ha4eHHi у формувaннi поетичного дискурсу. У поетичному словнику Лши Костенко aвторськi прикметники формують вагомий клас i3 рiзноaспектними семантичними характеристиками; численна кшьюсть авторських прикметникiв у поетичному контекста виконують функцп юолрних епiтетiв (нерiдко -ускладнено1 семантики), що служать яскравим словесно-зображальним засобом. Km4aei слова: окaзiонaлiзм, авторський нoвoтвiр, оказюнальш прикметники.
Характерною ознакою шдивщуального стилю письменника е використання авторських нoвoтвoрiв. Останшм часом вони привертають увагу багатьох дослiдникiв, таких як В. Герман, Д. Мазурик, O. Муромцева, A. Нелюба, Н. Сологуб, O. Стишов, Л. Струганець, Г. Вокальчук та ш. Зaкoнoмiрно, що особливу увагу науковщ надають вивченню новотвор1в визначних майстр1в слова, чия словотворчють мае значний вплив на збагачення загальномовного лексикону. На особливу увагу заслуговуе яскрава особистють серед плеяди шютдесятниюв -Лша Костенко, заслуги яко! у пoпoвнeннi укра!нсько! лексики новотворами не залишилися поза увагою науковщв.
Актуальнють теми статп зумовлена важливою роллю Лши Костенко у розвитку украшсько! лгтератури, збагаченням нею поетичного словника украшсько! поезп оригшальними новотворами. Метою cтaттi е комплексний aнaлiз прикметниюв-окaзiонaлiзмiв в поетичнш творчосп Лiни Костенко.
Авторський словник Лши Костенко надзвичайно багатогранний, нaлiчуе бшя 210 oригiнaльниx нoвoтвoрiв, якi мають рiзний частиномовний статус i формальну новизну. Нaйaктивнiшe поетеса створюе iмeнникoвi шновацп: вимолочень, зогргток, вхопини, мискоборство, прибудинок, ремигайл1вка. Друге мюце посщають прикмeтникoвi aвтoрськi лексичш новотвори: отецький, розлемшений, чотирнацький, татар1ший, непрощадимий, трете - дiеслiвнi: жумрати, обгубитися, тембрячити. Незначне мюце в поетичному лексикош Лши Костенко (як загалом i в лексиконах шших поеив минулого стoлiття) мають при^вники: кам!нно, оружно, займенники (могсенький).
Серед авторських новотворiв Лiни Костенко оказюнальш прикметники становлять важливий клас високохудожшх одиниць. У сучаснш укра!нськш лгтературнш мовi прикметник е повнозначною частиною мови, яка «виражае ознаку або властивють предмета, мае зумовленi опорним iменником словозмiннi
139
морфолопчш категори роду, числа й вщмшка й у реченш найчастiше виконуе синтаксичну функщю узгодженого означення» [4, с. 254].
Прикметники у поетичному мовленш вщграють особливу роль: саме завдяки !м звичайний текст перетворюеться у справжнш витвiр мистецтва i звичайнi реали дiйсностi набувають нового, ще бшьш яскравого та оригiнального забарвлення. Прикметники увиразнюють художнiй текст, пiдкреслюють характерш риси, е визначальними якостями денотата, а «у випадку вживання у новому семантичному полi - збагачення цього поля новим емоцшним та смисловим нюансом» [6, с. 245]. Традицшно в украшськш поетищ авторсью прикметниковi новотвори найсуттевiшу роль вдаграють саме у вiдтвореннi статичних якостей i ознак денотата. У поетичному словнику Лши Костенко авторськi прикметники формують вагомий клас iз рiзноаспектними семантичними характеристиками.
Проаналiзувавши якiснi оказюнальш прикметники у поетичному словнику Лши Костенко, можна видшити кiлька тематичних груп, одиницi яких виражають:
1) Ознаки кольору:
Стоять л1си смарагдово-рудi ,тсля дощу надовго краплист1 [3, с. 18].
2) Ознаки предмета за фiзичними властивостями, як сприймаються органами
слуху:
I в тиш1, од захоплень шелеснатш, ус вставали, коли юнь ¡ржав [3, с. 125].
3) Психiчнi властивосп, особливосп характеру та iншi ознаки людини:
Наддуристий панок, хапкий на св1жину, Законом шестипазурного права
забрав м1й хут1р 7 забрав жону [2, с. 23].
Було стол1в велике застеляння. Були земл1 всещедро! плоди [3, с. 23].
Не можна оминути увагою оказiоналiзм шелеснатий, утворений за допомогою суфшса -ат- за аналопею до отав бородатий, головатий, зубатий. Суфшс -ат-вносить у семантику слова значення надмiрного вияву ознаки. Оригшальним е поеднання цього новотвору з iменником тиша, що створюе ефект «поеднання непоеднуваного»: I в тиш1, од захоплень шелеснатш, ус вставали, коли юнь ¡ржав
[4, с. 125].
Численна кшьюсть авторських прикметниюв у поетичному контекст виконуе функцп колiрних епiтетiв (нерщко - ускладнено! семантики), що служать яскравим словесно-зображальним засобом у змалюванш картин природи тощо. Колоративна лексика посщае один iз найвищих щаблiв за частотнiстю вживання в неокласичному тексп. Вiдповiдно й неологiзми ще! групи становлять численну групу як за своею кшьюстю, так i оригiнальнiстю: чорномгський, чорноятряний.
Колiрнi авторсько-лексичш новотвори е яскравими образно-зображальними засобами в руках талановитого майстра слова, за !х допомогою письменник творить неабияю картини природи i зовшшнього середовища загалом, уносячи новi барви у поетику вiрша, напр.: «Тут втер мет до серця прикладе древлянсью, тузканочки... А вже оранжеве небо у чорноятряних в1хтях» [3, с. 132].
Композити-кольоративи, наявш у поетичному лексикош Лши Костенко, активно утворюються на основi атрибутивних синтагм, у котрих один iз компонента е яюсним прикметником зi значенням кольору, а другий - iменником iз конкретним, рщше - абстрактним значенням. Семантика ад'ективiв, у котрих
140
Прикметники-оказгоналгзми в поетичнШ творчостг Лгни Костенко
колiрний компонент поеднуеться з якоюсь шшою характеристикою денотата, е багатоаспектною ^ вщповщно, складною.
Таю вщносш оказюнальш прикметники, як льонна (сорочка), серебренька (чарка) називають ознаки предмета за матерiалом, iз якого виготовлеш. Швидше за все трансформацiя узуального прикметника лляний на льонний спричинена потребою увиразнення семантики коренево! морфеми: Шугае в1тер. Льонна 7 лукава, до мене з ттьми простягла сорочка гарячим шовком вишит1 рукава [3, с. 90].
На особливу увагу заслуговуе новотвiр шаблистий, який е своерщним антошмом до загальновживаного прикметника безшабельний. Утворений за допомогою суфшса -ист-, дериват в узуальному словотворi може виражати подiбнiсть до предмета (землистий) або надмiрно виявлену ознаку (плечистий, норовистий). У контекст шаблистий означае «озброений шаблею», а не «подiбний до шаблЬ», як може здатися на перший погляд: Гей, та було ж нас триста, та ус шаблистi. У розглянутому значенш шаблистий можна трактувати як антошм до безшабельний.
Неоднозначним, на перший погляд, е оказюнальний прикметник ойчистий, проте знову ж таки контекст допомагае остаточно з'ясувати значення новотвору: А в моему краю ойчистому б'ють гармати, свистить картеч [3, с. 313].
Знаходимо серед номшацш на позначення статичних ознак у поези Лши Костенко вщносний прикметник, який перейшов до класу яюсних,- татарiший. Це явище пояснюеться тим, що «на вщмшу вщ яюсних вщносш прикметники позбавлеш як власне морфолопчних, так i словотвiрних засобiв вираження мiри ознаки» [4, с. 333], тобто ступеш порiвняння характернi лише яюсним прикметникам, а в цьому випадку бачимо, що Лша Костенко утворила вищий ступiнь порiвняння вiдносного прикметника, тому його можна квалiфiкувати як такий, що перейшов до розряду яюсних.
Серед оказюнальних прикметникiв було виявлено лише один присвшний (людинячий), але тим не менш оригшальний, створений унаслiдок свiдомого порушення словотвiрних норм украшсько! мови. Лiна Костенко здшснила творчий експеримент: до назви людини додала суфшс, що зазвичай приеднуеться до назв тварин. У результат утворився нестандартний оказiоналiзм, який гармоншно вписуеться у поетичний контекст: «...на стШбища людинячi приперши ведмедя 7з пралютих сукровищ» [3, с. 347].
Важливе мюце серед композита поетеси посщають номшацп на позначення кольору. Образнютю, метафоричнiстю, надзвичайною доцшьнютю вiдзначаеться новотвiр левино-жовтi (береги): Днтро, старенький дебаркадер, левино-жовтi береги лежать, на югт1 похиливши зелену гриву шелюги [3, с. 45]. Як бачимо з контексту, один препозитивний оказiоналiзм служить для подальшого утворення розгорнуто1 метафори.
Вдалим шдивщуально-авторським еттетом Лша Костенко шдкреслюе неяскравють, тьмянють сонця, коли воно ледь проглядае ^зь туманний серпанок: Бувранок - як х1тон 7з тиш1 7 туману з обличчям сонця восково-блiдим [3, с. 45]. За
141
допомогою поеднання узуальних прикметникiв восковий i блiдий створюсться ефект сонця «хворобливого».
Використання складних прикметниюв е традицiйним для украшсько1' поезiï ХХ ст. Такi одинищ служать або своерiдним стилiстичним засобом - складним еттетом, за допомогою якого поетичне мовлення набувало урочистосп, пафосу, або ж виконують номшативш функцiï, розширюючи таким чином словниковий склад мови.
Активно вживаються оказiональнi прикметники-юкстапозити i в сучаснiй поезiï, зокрема у Лши Костенко: «Така вона стомлена, анем1чна, гтопотамо-гтотошчна. Волосся фарбоване nid м1мозу, обличчя в стат анаб1озу» [3, с. 400]. Оказюнальш прикметники-юкстапозити, що вражають своею оригшальшстю й несподiванiстю, у поезп Лши Костенко набувають експресивно-оцшного забарвлення й використовуються для сатиричноï характеристики персонажiв. Варто також зазначити, що у поезп згаданого Лши Костенко композитам вщводиться не остання роль. На них лежить виконання функцп експресивного означення, а також шформативне називання того, що у лгтературнш мовi виражаеться атрибутивними сполученнями. Також характерною рисою ад'ективних шновацш е персошфшащя («ояюснення») назв ознак: Гривастий грiм, лоша мое невкоськане [3, с.195]; В яких мiстах ще ви забарложеш [3, с. 538].
Отже, наявнють у поетичному словнику авторськоï лексичноï номшацп Лши Костенко значно1' кшькосп прикметникiв, яю належать до рГзних морфолопчних, граматичних та семантичних категорш i розрядГв, ще раз шдкреслюе надзвичайну схильнють поетеси до оригшальних засобiв вираження думки.
Список л^ератури
1. Брагина А. А. Неологизмы в русском языке / А. А. Брагина. - М. : Наука, 1973. - 224 с.
2. Вокальчук Г. Авторський неолопзм в украшськш поезп 20 столптя / Г. Вокальчук. - Рiвне :
Перспектива, 2004. - 524 с.
3. Костенко Л. Берестечко : юторичний роман / Лша Костенко. - К., 1999. - 160 с.
4. Костенко Л. Вибране / Шна Костенко. - К. : Дшпро, 1989. - 559 с.
5. Плющ Н. Я. Сучасна украшська лггературна мова / Н. Я. Плющ. - К., 1997. - 304 с.
Османова З. С. Прилагательные-окказионализмы в поэтическом творчестве Лины Костенко / З. С. Османова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Часть 2. - С. 139-143.
В статье рассматриваются окказиональные прилагательные, встречающиеся в поэтическом творчестве Лины Костенко. Акцентируется внимание на структурно-семантическом аспекте этих прилагательных, а также на их роли в формировании поэтического дискурса. В поэтическом словаре Лины Костенко авторские прилагательные формируют весомый класс с разноаспектными семантическими характеристиками; многочисленное количество авторских прилагательных в поэтическом контексте выполняют функции цветовых эпитетов (нередко - осложненной семантики), служащих ярким словесно-изобразительным средством.
Ключевые слова: окказионализм, авторский неологизм, окказиональные прилагательные.
Osmanova Z. S. Adjectives-occasionalisms in poetic works by Lina Kostenko / Z. S. Osmanova // Scientific Notes of Tavrida National V. 1 Vernadsky University. Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. Part 2. - P. 139-143.
142
npuKMemnuKU-OKa3ionani3MU e noemmniu meopnocmi flinu KocmeuKO
This article discusses the occasional adjectives found in the poetic works of Lina Kostenko, focuses on the structural and semantic aspect of the phenomenon, as well as their role in the formation of poetic discourse. The using of compound adjectives is a traditional Ukrainian poetry of the twentieth century. Such items are original or stylistic means - complex epithet by which poetic speech acquired celebration, pathos, or perform nominative function, thus expanding the vocabulary of a language.
It was found that in a poetic dictionary Kostenko copyrights adjectives form a significant class with different aspects of semantic characteristics; numerous amounts of copyright adjectives in a poetic context serve as color adjectives (often - complicated semantics) serving vivid verbal-visual means. After analyzing qualitative adjectives in occasional poetic dictionary Lina Kostenko select multiple ad groups, which express the unit: features color, signs of the physical properties of objects that are perceived by the ear, mental properties, especially the nature of man and other features. Occasional adjectives are belonging to different morphological, grammatical and semantic categories and discharges.
So, the presence in the author's poetic vocabulary of lexical nomination of Lina Kostenko significant a adjectives that belong to different morphological, grammatical and semantic categories and digits, underscores the extraordinary poet predisposition to the original means of expression. Keywords: occasional language units, author neologism, occasional adjectives.
143
