Специфіка ментального лексикону: мовний етикет у творах Ліни Костенко Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского

Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.431-434.

УДК 81'373.612

СПЕЦИФ1КА МЕНТАЛЬНОГО ЛЕКСИКОНУ: МОВНИЙ ЕТИКЕТ У ТВОРАХ Л1НИ КОСТЕНКО

Буц Н.В.

Кримський науково-методичний центр управл1ння осв1тою НАПН Украни,

м. С1мферополь, Украна

У стaттi розглядаються етикетш формули звертання i ввiчливостi, дiбранi з поетичних творiв Лти Костенко, ят зумовлюють риси мовноЧ поведтки людини в р1зних життевих ситуащях.

Ключовi слова: картина свiту, ментальтсть, мовний етикет, опорш слова.

Постановка проблеми. Мовний етикет вважають культурним обличчям наци, бо вш втшюе риси мовно! поведшки людини в рiзних життевих ситуащях. Сукупшсть ушх можливих етикетних формул утворюе систему мовного етикетиу кожно! наци. Структуру мовного етикету визначають таю елементи комушкативних ситуацiй, як властивi всiм мовцям: звертання, прив!тання, прощання, вибаченння, подяка, запрошення, побажання, прохання, знайомство, поздоровлення, пропозищя, порада, згода, в1дмова, ствчуття, компл1мент, присяга, похвала тощо. З-помiж них вирiзняють т1, що «вживаються при зав'язуванш контакту мiж мовцями - формули звертань / вгтань; при шдтриманш контакту - формули вибачення, прохання, подаяки та ш.; при припиненш контакту - формули прощання, побажання тощо. Це - власне етикетш мовш формули» [7, с. 92]. Ушбравши давнi традици, мовний етикет украшщв е унiкальною унiверсальною моделлю !х мовно! дiяльностi, що виявляеться в системi стiйких мовних виразiв у мовнiй картини свiту.

Когштивна картина свiту i мовна картина св^ пов'язанi мiж собою як ментальне явище, як змiст свщомост i як засiб допуску дослщника до цього змiсту. Художня картина свгту - це вторинна картина св^у, яка подiбна до мовно!. Вона виникае в свщомост читача при сприйнятп ним художнього твору (чи в свщомост глядача, случаха - при сприйнятп iнших творiв мистецтва). Картина свiту у художньому текстi створюеться мовними засобами, вщображаючи при цьому iндивiдуальну картину св^ в свiдомостi письменника i втшюеться:

- у вiдборi елементiв змюту художнього твору;

- у вiдборi мовних засобiв, що використовуються: використання певних тематичних груп мовних одиниць та !х груп, iндивiдуально-авторськi мовш засоби та ш.;

- в шдивщуальному використаннi образотворчих засобiв (система трошв).

У художнiй картинi св^ можуть бути концепти, що належать тшьки даному авторському сприйняттю св^ - iндивiдуальнi концепти письменника.

Таким чином, мова виступае засобом утворення вторинно!, художньо! картини свiту, яка вщображае картину свiту творця художнього твору. У художнш картинi

CBiTy можуть бути вщображеш особливосп нащонально! картини CBiTy - наприклад, нацiональнi символи, нацiонально-специфiчнi концепти, етикетш mobhí формули. При цьому треба завжди пам'ятати, що художня картина свiтy - вторинна, опосередкована картина св^у, причому вона опосередкована двiчi - мовою та iндивiдyально-авторською концептуальною картиною свiтy.

Обговорюючи поняття нащонально! картини свiтy, не можна не сказати про сшввщношення нащонального менталiтетy, концептосфери i картини св^.

Термiн менталтет останнiм часом став дуже популярним у наукових дослщженнях i в пyблiцистицi, однак змют цього термiна до цього часу не може вважатися ч^ко визначеним. 1снують рiзнi, досить протилежнi визначення цього поняття. Пщ менталiтетом розумдать iндивiдyальний склад думок, психологiчний склад розуму, особливосп мислення, характер та ш.

Менталитет ми визначаемо як специфiчний 3aci6 сприйняття i розумтня diüCHoemi, що визначаеться сyкyпнiстю когштивних стереотипiв свiдомостi, соцiально! або етшчно! групи людей. Сприйняття i розумтняя дiйсностi - дуже схож реч^ але вони не спiвпадають мiж собою. Сприйняття - перший етап та основна умова розумшня.

Можна говорити про менталтет особистостi, групи i народу (етносу). Ментаттет конкретно! особистосп зумовлений нацiональним, груповим менталитетом, а також факторами особистого розвитку людини - його iндивiдyальною освтою, культурою, вихованням, досвiдом сприйняття та штерпретацп явищ дiйсностi.

Особливостi спшкування того чи iншого народу е описом комушкативног поведтки цього народу [10, с. 279-282]. Комуткативна поведтка народу - це сукуптсть норм i традицШ стлкування народу. Опис комушкативно! поведшки фактично е описом одного з аспекпв - комушкативного аспекта - нащонально! мовно! особистост [3, с. 5]. Комyнiкативна поведшка народу визначаеться його комyнiкативною свщомютю i е способом, яким можна описати змют i основш закономiрностi фyнкцiонyвання його комyнiкативно! свiдомостi. Комуткативна свщомють - частина нацiонально! картини св^у, передyсiм вона проявляеться в otct^í стiйких мовних виразiв, яю е в спадщинi кожного народу.

Мета: дослщити вживанi Лiною Костенко у поетичних творах формули звертання i ввiчливостi мовного етикету, яю притаманнi украшському народовi. Прикметною ознакою поезп Лiни Костенко е вщчутна перевага давнiх украшських етикетних виразiв, як-як-от: «Щасти тобi, доле!» [4, с. 122]; «Даруйте. Це не для мене» [4, с. 196]; «Що ж, на добратч, пора вирушати...» [4, с. 120]; «Я прошу, люди, вислухать мене...» [5, с. 23]; «Що ж, вибачайте» [5, с. 23]; «I я кажу: «Cmcu6i долИ»» [4, с. 232]; «О тдожди, людино, будь ласкава ...» [4, с. 336]; «Втаю Вас» [4, с. 255]; «Прощайте, люди!» [4, с. 255]; «Хвала богам, твш муж уже в дорозЬ> [4, с. 446]; <Хвалити Бога, вирвався i впк» [5, с. 109]; «Сдину душу Богу ховаю, а було так.» [5, с. 5]; «Наш гетьман, властда високий, такий наказ читати повелiв» [5, с. 80].

Звертання в творах Лши Костенко тяжють до традицшних народнопоетичних, почасти - поетеса вдаеться до прямих «запозичень» тсенних звертань (пор.: «ПовШ, eimpe буйнесенький, звiдкiль тебе прошу. Розвт, втре мою тугу, що на серц ношу!»[5, с. 45]; «Як не хочеш, мое серце, Дружиною бути, То дай мем таке зтля, Щоб тебе забути» [5, с. 68]; «Ну, от скажте, людоньки, навщо тактубивц та така

СПЕЦИФ1КА МЕНТАЛЬНОГО ЛЕКСИКОНУ: МОВНИЙ ЕТИКЕТ У ТВОРАХ Л1НИ КОСТЕНКО

краса?» [5, с. 79]). Звертання на зразок «ЦupieHOHKO!», «Створшнячко!» [4, с. 363]; <Д/вчаточка, dieHamoHbKa...» [5, с. 135]; «Моя ти голубичко» [5, с. 86]; «смертонько ласкава» [5, с. 72]; «Стара моя Полтавонько, Олтаво!» [5, с. 114]; <XodiM 3i мною, доленько, xodiM...» [5, с. 125]. Звертання, вживаш в поезп Лши Костенко, е також типовими для укра!нського мовного етикету моделями, позначеними впливом народношсенного слова.

Неповторност традицшним звертанням надають «несподiванi» синтаксичнi поеднання в структурi етикетних виразiв, напр.: «Люди мог, рiдна моя рiднiсть!» [4, с. 150], «Мог кохаш, милi вороги!» [4, с. 150].

Важливi семантико-стилютичш функцл в поези Лiни Костенко виконують граматичнi засоби висловлення ввiчливостi: пошанна множина вживаеться поетесою тодi, коли йдеться про найближчу родину, здебшьшого в розповiдях про бабусю, маму. Напр.:

Люблю легенди нашог родини, Писати можна тисячу поем. Коли були ще баба молодими, Вони були веселi, як Хуррем. [4, с. 387] Займенник ви передае не лише офщшш стосунки (напр.: «Полковнику, вам лист eid кошового» [5, с. 16]; ввiчливе ставлення до старших за вшом людей (напр.: «Сказали ви, Ящихо, не до речи» [5, с. 18]), а й до рщних (напр.: «Я не забуду, тату, вас тколи»[5, с. 34], «Не вiрте, мамо! Гриць такий хороший!»[5, с. 39]. У звертанш до матерi фшсуемо паралельно i «ви», i «ти», пор.: «От, бачте, мамо, все обiйшлось» [5, с. 82]; «Спочивай, моя мамо, там легше тобi» [5, с. 83].

Посилюе глибину поваги до адресата непоодиноке використання в поези пошанного «Ви», як-от:

«Пробачте гм, пане Гамсун. Вас надто любили люди. А Ви гх так ошукали, вони не зможуть простить» [4, с. 254]. Пор. звертання до прабаби: Рiдна моя прабабо, а я ж не знаю, де Ваша й могила... Ви, кажуть були з благородних, пудрували свое лице. Було Вам 110 роюв, а Ви були молодою. Така вже Ваша порода, та, власне, я не про це. [4,с. 388] Особливо зворушливо й урочисто сприймаеться це «Ви» у звертанш до кохано! (чи коханого), напр.: «Я кохаю Вас, Сво»[4, с. 251]; «Я Вас люблю, о як я Вас люблю!» [4, с. 344]; «Я дуже тяжко Вами вiдболiла» [4, с. 278], «Я Вас давно забути вже повинна» [4, с. 324]. Звертання до кохано! людини можна вважати поетичними знахщками поези Лши Костенко. Вони можуть поеднуватись iз традицшним звертанням, що посилюе орипнальшсть новоутвореного, напр.: «Дорогий мт, сонячний, озвися!»[4, с. 298]. Несподiвано й неповторно сприймаються т звертання, що побудоваш за принципом антитези, напр.: «Прощай, прощай, чужа мет людино! Ще не було рiднiшого, як ти» [4, с. 286], або перифрази, напр.: «Ти ж тч моя i свiтло мое денне!» [5, с. 67].

Висновки. Етикетш формули звертання i ввiчливостi, дiбранi iз поетичних творiв Лши Костенко передають не лише специфшу людських взаемин у певних етикетних ситуащях, вони доповнюеться цшсною системою виразiв i мовних

3aco6iB, завдяки яким люди сшлкуеться мiж собою. Усе це розширюе традицiйнi рамки вживання мовного етикету, обмеженого сферою мiжособистiсних взаемин, що е можливими за участ принаймнi двох мовцiв. Поетеса щоразу доповнюе реестр етикетних слiв i виразiв власними неологiзмами, стверджуючи ушкальш можливостi оновлення скарбницi мовного етикету украшського народу.

Список лiтератури

1. Барабаш С. Г. Творчють Лши Костенко в щейно-художньому контекст л^ературно! доби: дис.... д-ра наук: 10.01.01 / С.Г. Барабаш // Юровоград, 2004.

2. Богдан С. К. Мовний етикет укра'шщв: традицп i сучасшсть / С. К. Богдан. - К.: Рщна мова, 1998.

- 475 с.

3. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность / Ю.Н. Караулов. - М., 1987.

4. Костенко Л. Вибране. / Л. Костенко. - Ки!в: Дншро, 1989.- 560 с.

5. Костенко Л. Маруся Чурай. / Л. Костенко. - К.: Дншро, 1982. - 136 с.

6. Крупа Марiя. Лшгвютичний аналiз художнього тексту / Марiя Крупа. - Тернопшь: Шдручники i поЫбники, 2008. - 432 с.

7. Плющ Н.П. Формули вв1чливост1 в систем1 укра1нського мовного етикету / Н.П.Плющ // Укра!нська мова i сучасшсть. - К., 1991. - С.92.

8. Романенко В. Мистецтво бачити св1т / В. Романенко. - К., 1969.

9. Соколовська Ж.П. Картина св1ту та 1ерарх1я сем / Ж.П.Соколовська // Мовознавство. - 2002. - № 6.

- С.87-91.

10. Стернин И.А. О понятии коммуникативного поведения / И.А.Стернин // Kommunikativ-funktionale Sprachbetrachtung. - Halle, 1989.

11. Серебрякова Р.В. Особенности восприятия комплиментов в русском общении / Р.В. Серебрякова // Язык и национальное сознание. - Вып. 2. - Воронеж, 1999.

Буц Н.В. Специфика ментального лексикона: речевой этикет в произведениях Лины Костенко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С.431-434.

В статье рассматриваются этикетные формулы обращения и вежливости, отобранные из поэтических произведений Лины Костенко, которые обусловливают черты речевого поведения человека в различных жизненных ситуациях.

Ключевые слова: картина мира, ментальность, речевой этикет, опорные слова.

Buts N.V. Specificiti of a mental lexicon: speech etiquette of Lina Kostenko //

Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P.431-434.

The label formulas of appeal and politeness, selected frompoetic works of Lina Kostenko, are examined in thearticle, that stipulate the lines of speech behavior of man i ndifferent vital siuations.

Key words: picture of the world, mentality, speech etiquette, basic words.

Поступила доредакцп 18.07.2011 р.