CC BY
18Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.484-489.
УДК 811.161.2'366.5
МОВНА СВ1ДОМ1СТЬ ЕТНОСУ: КОНФЛ1КТ М1Ж КАТЕГОР1ЯМИ ПОШАННОСТ1 ТА 1НТИМ1ЗАЦП (МАН1ПУЛЯЦ1Я КАТЕГОРИЮ ЧИСЛА)
Хал 'ман О. В.
Нац1ональний фармацевтичний ун1верситет, м. Харк1в, Украна
У стaттi на матерiалi фольклорных, художтх, етстолярних, публщистичних текстiв i даных лтгвктичного експерыменту проанал1зовано особлывостi функцюнування форм множини пошанноЧ; до^джуваний зааб схарактеризовано як форму, що архаЧзуеться, выходить 1з повсякденного вжитку в сучастй комуткаци, зокрема не реалiзуeться в проекци на вираження вiдповiдних родинних стосунтв через схильтсть до Чх ттимЧзаци.
Ключовi слова: множина пошанна, ттимЧзащя, текст, лтгвктичний експеримент, комуткащя.
Актуальшсть досл1дження. У сучаснш лшгвютищ все бшьшу увагу зарубiжних i втизняних мовознавщв привертають функщональш особливост мови, як експлшуються в комушкативному процесс Серед шших розвщок у ракурс прагмалшгастики вагоме мiсце посщають численнi дослiдження категорп оцiнки, елементи яко! обов'язково мiстить процес комушкаци [див. про це: 7]. Оцшка -наслiдок спiввiднесення мовцем будь-якого поняття зi сво!м, а частше -загальноприйнятим досвiдом аксюлопзаци св^у.
Сутнiсть лшгвофшософсько1 категори оцiнки та характер И мовно! презентаци активно вивчали втизняш та зарубiжнi мовознавщ. Дослiдження вчених стосувалися особливостей вираження оцшки одиницями рiзних мовних рiвнiв (лексико-семантичного - Т. Вiльчинська, В. 1ващенко, Т. Космеда, Н. Левадна, Ф. Моюеенко, В. Труб, словотвiрного - I. Ковалик, Т. Космеда, Л. Летюча,
B. Лопатiн, А. Нелюба, О. Олексенко, Л. Роднша, Т. Черторизька, В. Шинкарук, Л. Шутак, фразеологiчного - В. Ужченко, Л. Авксентьев, А. 1вченко, Н. Грозян, Т. Космеда, С. Олшник, специфши частиномовного розшарування лексики з оцшною семантикою - Т. Денисюк, О. Жижома, I. Кононенко, Т. Космеда, Н. Левадна, Л. Мацько, Г. Монастирецька, О. Наконечна, С. Равлюк, Г. Серпутько,
C. Педченко, В. Ткачук та вщповщних синтаксичних конструкцiй - В. Мараховська, М. Ретунська, О. Семенюк, П. Ткач, С. Шабат, I. Шкщька), оцiнки як текстово1 (дискурсивно1) категори (О. Вольф, Т. Космеда, молодi науковцi М. Кайки, М. Михальченко) у дискурсах рiзного функцiйного призначення, напр., у художньому - У. Соловiй, епiстолярному - Н. Павлик, публщистичному -Л. Гуслюта, Н. Кочукова, С. Равлюк, I. Онищенко, науковому - Ж. Краснобаева-Чорна, полiтичному - К. Серажим, рекламному - В. Зiрка, Ю. Булик, розмовному
МОВНА СВ1ДОМ1СТЬ ЕТНОСУ: КОНФЛ1КТ М1Ж КАТЕГОР1ЯМИ ПОШАННОСТ1 ТА 1НТИМ1ЗАЦИ (МАН1ПУЛЯЦ1Я КАТЕГОРИЮ ЧИСЛА)
мовленнi - В. Труб; концептов як репрезентантiв аксюлопчно! шформаци (Т. Вiльчинська, Т. Космеда, Н. Плотшкова, А. Приходько, Ю. Шамраева) та iн.
Функцiонально-прагматична спрямованiсть сучасних лiнгвiстичних дослiджень вiдкрила можливостi для вивчення нових аспектiв категори ощнки. Аналiз функщонально! специфiки граматичних одиниць дав змогу мовознавцям закцентувати увагу на !хнш прагматичнiй значущостi в комушкативному процесi. Спираючись на засади лшгвютичного функцiоналiзму, якi е основою граматики активного типу (працi В. Виноградова, Л. Щерби, Р. Якобсона, О. Бондарка, Ф. Бацевича, I. Вихованця, К. Городенсько!, Н. Гуйванюк, Г. Золотово!, А. Загнiтка, Т. Космеди, О. Кубряково!, О. Ремчуково! та iн.), вченi почали дослщжувати граматичнi одиницi як засоби вираження оцiнки, спiввiдносячи !х структурнi особливост з комунiкативним процесом. Такi дослщження мотивують необхiднiсть розробки «граматики ощнки» - всебiчного аналiзу системи граматичних засобiв вираження оцiнних значень (ОЗ) з урахуванням !х прагматичних характеристик, що й зумовлюе актуальшсть дослгджень у цьому ракурса Для створення вiдповiдного ефекту в комунiкативних ситуащях мовцi залучають численнi особливостi мови, зокрема й потенщал числових граматичних одиниць.
Ощнне, передусiм пейоративне метафоризоване вживання форм множини, маючи народно-розмовш витоки, реалiзуеться у текстах художнього, публiцистичного, епiстолярного стилiв i розмовного мовлення. Породження оцiнки за участю множинних числових форм вже було проаналiзовано автором ще! статтi [14; 15; 16; 17], де представлено огляд лшгвютичних дослщжень у ракурс^ що розглядаеться (працi О. Потебш, Д. Арбатського, О. Безпояска, Ю. Князева, О. Красильниково!, А. Пеньковського, I. Ревзша та iн.), а також описано способи виникнення ^ем (механiзмiв мовно! гри) для вираження ощнки як вторинно! функци граматичних одиниць (множина гiперболiчна, узагальнювальна множиннють), що грунтуються на екстралiнгвальних чинниках, взаемоди вiдповiдних лiнгвофiлософських категорiй. Описаш механiзми схарактеризовано як архетипи мовно! свщомост укра!нщв, що, незважаючи на юторичш змiни спiввiдносних iз граматичними категорiями стереотипiв, зберiгаються в мовнш свiдомостi етносу, вiдтворюються в мовленш. Усе ж спостерiгаемо i деяю змiни у використаннi дослiджуваних механiзмiв.
Мета цього наукового дослiдження - аналiз специфiки вираження оцiнних значень формами множини пошанно!, !х актуальшсть у сучаснш комушкаци. Матерiал дослщження - фольклорнi зразки, художнi тексти ХУШ-ХХ1 ст. (Т. Шевченко, Панас Мирний, Остап Вишня, Г. Косинка, Ю. Яновський та iн.), ешстолярш (Ю. Яновський, О. Довженко), 1нтернет-публщистика, а також данi лiнгвiстичного експерименту (512 респондентiв), який проводився для виявлення iндивiдуальних поглядiв анкетованих на наявшсть оцiнних вiдтiнкiв у конкретних контекстах та актуальностi аналiзованих засобiв у сучасному мовленнi укра!нщв.
Свое вщображення в мовi укра1нсько1 художньо! лiтератури знайшли форми так звано! множини пошанно!, в яких «знаходить свiй вираз особлива шана до батька, матер^ баби, дiда, до старших тощо. Це форма своерщного величання старших, що традицiйно склалась в уснш народнiй мовi» [1, с. 66]. У фольклорних зразках
знаходимо: Мамуню ж мог pidHeHbKi, Мамусенько! Дайте ж мен раду, Бо я хлопець молоденький [цит. за: 2, с. 72]; А я бачив, як didycb Hami, ще як були rn:uei, яюсь папери ховали [цит. за: 2, с. 72].
Про стилютичне функщювання граматично! категори числа в живому мовленш свщчать i дiалектологiчнi записи. I. Верхратський вказував на таке явище в говорi галицьких лемюв: для вираження поваги, коли вдеться про старших ошб або при звертанш до таких же ошб, вживаеться присудок у множит, хоча тдмет сто!ть в одниш (множина пошанна): Ой мали ми штирг воли, та тато продали, Оженили мя малого та на nycmi хати, I казали: тепер, сину, почни й газдувати [2, с. 72].
Отже, форми множини вживаються для вираження позитивного ставлення, «шанобливо! ввiчливостi до стврозмовника, для вираження офщшно! дшовитосп i конкретно! прив^носп» [3, с. 136]. Основою для такого вживання, припускае Б. Успенський, е твердження, що сшврозмовник за своею силою чи значенням подiбний до багатьох людей, перевищуе мовця [13, с. 24]. Як бачимо, для украшщв природним було вживання пошанно! множини не тшьки до знайомих, старших за вшом людей, але й до батьюв. При цьому форма множини поширюеться не тiльки на другу особу, але й на третю, а також на дiеслiвнi форми минулого часу, напр.: - Як мати скажуть.. - одмовляе [Мотря] батьковi (Панас Мирний); У втьний час я дуже любив книжки читати, отож завжди надокучав бaтьковi, щоб купили мет в Kacei яку-небудь книжку... (Г. Косинка). Водночас дп батьюв мовець може оцшювати i негативно, тсд множинна форма виступае своерщною даниною традици, вщображае прийнятий стереотип, якому суперечить семантика або конотащя предиката: - I чого вони тастають раз у раз? - сам себе поспитав. Шчого, здаеться, не бояться так мати, як гхнього парубкування! (Г. Косинка) [цит. за: 21, с. 25]. Звертання на «Ви» функщюе у листах укра!нських письменниюв: Дорога мамо! Щось од Вас доа немае листа (Ю. Яновський до матер^ 28 грудня 1943 р.) [20, с. 331]; Даруйте, дорога моя старенька мамо! Христос Воскрес! (О. Довженко до О. С. Довженко, 13 квггня 1947 р.) [5, с. 363].
Пошанна множина може виражатися й займенником вони, множинними формами прикметниюв та дiеслiв, що сполучаються з iменниками й займенниками однини [див. про це: 9, с. 151], виражаючи при цьому повагу, проте набуваючи iнодi й «вщтшку насмшкувато-негативного ставлення, вщтшку зневажливостЬ» [6, с. 54], порiвн.: Мог тато, а твт did Юхим, на торговицю сюди гздили. Таких ярмарюв, як у Лебедит, на всю округу не було (С. Колесник). На порiвняннi форм множини пошано! i однини базуеться моделювання антитези на основi протиставлення ОЗ. Порiвн. таю приклади: Вони дуже тендтт. Тат завжди чистеньт, платтячко випрасуване, комiрець бшесенький, черевички охайт, - тими тдборами, як маком, дрiботять - тук та тук. Ось уже двадцять роюв, як я з ними в одтй школi - вони вчителька, я - коло вшалки. А й до мене Ганна Антотвна дтей вчили, - роюв двадцять ще до мене (Ю. Яновський) [цит. за: 9, с. 151].
У такш же формi виражаеться i «тон особливо! самопошани, чванливост та пихи, коли вш звучить iз уст саме таких чванливих ошб» [1, с. 66], через що читач сприймае !х як негативних персонаж1в, порiвн.: 1де додому уночi п 'яненький сотник, а йдучи Собi веселий розмовляе: - Нехай i наших люди знають! - Нехай i сивий i
MOBHA СВЩОМЮТЬ ETHOCy: КOНФЛIКТ MIЖ КAТEГOPIЯMИ ПOШAHHOCTI ТА IHTИMIЗAЦIÏ (MAHIПУЛЯЦIЯ КАТЕГОРИЮ ЧИСЛА)
горбаmый, А ми!.. xe! xe! а ми жонатИ А ми! .. - Наcылy влiз y xаmy (Т. Шевченко) [18, с. 396]. Така yдавана пошаншсть e джерелом породження iронiï, негативно!' оцшки, коли особа, не маючи належнж позитивниx якостей, претендye на певну значyщiсть. Сюди також можна вщнести використання СФ яю мы + прыкм. y мн. (як ж мы + прыкм. y мн. ), що стосуеться однieï особи. Оцшка породжyeться на основi числовоï невiдповiдностi, прикметник називае ту ознаку, над якою iронiзye мовець, напр.: ят ж ми eci милi [19]; Ой, ят ми тжт! Так вжв cmворвна прырода - одт nоïдаюmь iншыx. Людына по-cymi meж xыжак [11]; «Ой, якый у нас гарный cмак, ят ми розумт, ну прямо обрат...а вci iншi очыма клinаюmь...i mак ïx шкода...» Ц що, выбачme, за cmавлeння до людей? Праворуч - iз гарным cмаком, лiворyч - з поганым? [4]; Як ми розумт! А чого ж ми не були тат розумт y 2004рощ??? [12].
^в^тв^не вживання пошанноï множини породжуе негативну оцшку. Автор «створюе контраст, уживаючи пошанну множину там, де в цьому немае потреби» [10, с. 75]. Замють семантики звеличення створюеться семантика зневажливосп: «Цар самi про цг знають»; «Сумн владика»; «Барин y кyчi... Кабанюга годованый... Куча на гарбi як баня на цсрmi, а вт, «барин», роздяглися й нсрвово хрюкають» (Остап Вишня) [цит за: 10, с. 75].
Категорiя пошанносп е способом вираження позитивноï ввiчливостi; ця категорiя розкривае намiри мовця передати шанобливе або ж регламентоване етикетом ввiчливе ставлення до адресата мовлення та фшсуеться в мовi системою спецiалiзованиx звертань. Зауважимо, що мовленневий етикет, збер^аючи традицшну структуру етикетниx виразiв, не е закритою системою, йому властива динамiка i гнучюсть, наприклад, частина формул мовленневого етикету поступово арxаïзyeться. У сферi сiмейного спiлкyвання, зокрема звертання молодшиx до старшиx на «Бы» спостер^аеться все рiдше. Серед опитаниx учасниюв експерименту до 18 рокiв Бы-номшащею послуговуються лише 6%, тсд як серед ïx батькiв - 18%. 24% опитанж цього вшу зауважили, що звертаються на «Бы» y свош родинi до старшого поколшня - бабyсi, дiдyся, прабабус^ прадiдyся. Респонденти наголосили, що «Бы »-звертання здаеться неприродним для широкого загалу (порiвн.: «Мы булы mак здывоват, колы дiзналыcя, що Олсна до баmькiв на «Бы» звeрmаemьcя!» [студентка про одногрупницю] (Я. Адрова, м. Луганськ); «Та вт якыжь доicmорычный! Бы yявляeme, вт до ^оа баmькiв на «Бы» звeрmаemьcя» [респрондент про розповщь племшнищ] (Л. Баранова, м. ^мферополь). Бшьшють юнаюв переконанi, що навчатимуть свох^ дтой mы-звертанню, що сприятиме уникненню дистанци y спiлкyваннi, iнтимiзацiï стосyнкiв, та не погоджуються з твердженням, що звертання на «Бы» забезпечить бшьшу повагу дiтей до батькiв. Зyстрiчаeмо коментарi щодо mы /Бы-звертань y спогадаx дiтей I. Франка, яю наголошують на вiдмiнностяx y звертанняx до батькiв, зокрема одшею з ознак близькиx стосyнкiв з батьком д^и вважають звертання на «mы», порiвн.: мы, дШы, говорылы завжды до mаmа «ти», а до маmeрi «Ви» [див.: 8, с. 99].
Быcновок. Отже, як бачимо, своерщний конфлшт мiж категорiями пошанносп та iнтимiзацiï пов'язаний iз використанням числовиx форм. Сxильнiсть до iнтимiзацiï родинниx стосyнкiв, як тдтвердив експеримент, зумовлюе поступову арxаïзацiю «множини пошанно!» як засобу вираження оцшки. Пошанна форма звертання
збер1гаеться на сьогодш для репрезентаци вщповщно! субординаци. Виб1р стандарту мовленнево! поведiнки, етикетних формул залежить вщ соцiальних якостей (статусу, вшу, осв1ти) адресата мовлення щодо якостей автора висловлювання, вiд характеру взаемин мiж комунiкантами, ступеня 1х знайомства та близькостi й шших конкретних ситуацiй мовлення. Офiцiйне сшлкування мае пiдкpеслено ввiчливий характер. Bибip пошанно! форми е наслiдком оцшки адресантом статусу адресата або ж продиктований ситуацiею примусового вибору, що пов'язано iз необхiднiстю дотримання субординаци.
Перспектива до^дження «граматики оцшки» полягае у необхщноеп схарактеризувати усi граматичш категорп укра1нсько1 мови в задекларованому у статп фокусi.
Список л^ератури
1. Ващенко В. С. Стилютична морфолопя укра'шсько! мови: [учбов. поЫбн. з1 стил.] / В. С. Ващенко.
- Дншропетровськ: Дн. держ. ун-т, 1970. - 87 с.
2. Ващенко В. С. Стилютичш явища в укра'шськш мов1 / В. С. Ващенко. - Х.: Вид-во Харюв. ун-ту, 1958. - 268 с.
3. Виноградов В. В. Русский язык: Грамматическое учение о слове / В. В. Виноградов. - М.: Высш. шк, 1972. - 606 с.
4. Десятерик Д. «Алюа в кра!ш чудес»: Кошмар навесш [Електронний ресурс] / Д. Десятерник // sumno.com. - 2010. - 17 березня. - Режим доступу: http://sumno.com/article/alisa-v-krajini-chudes-alice-in-wonderland-tim-bor/. - Назва з екрану.
5. Довженко О. Твори: в 5 т. - К.: Дншро, 1966. - Т. 5. - 542 с.
6. Дорошенко С. I. Граматична стилютика укра'шсько! мови: [поабн. для учшв] / С. I. Дорошенко.
- К.: Рад. шк., 1985. - 200 с.
7. Космеда Т. Аксюлопчш аспекти прагмалшгвютики: формування i розвиток категорп оцшки: [моногр.] / Т. Космеда. - Львiв: ЛНУ iм. I. Франка, 2000. - 349 с.
8. Космеда Т. Комушкативна компетенщя 1вана Франка: мiжкультуpнi, штерперсональш, риторичш вимipи / Т. Космеда. - Львiв: ПА1С, 2006. - 328 с.
9. Пономаpiв О. Д. Стилютика сучасно! укра1нсько1 мови: [пiдpучник] / О. Д. Пономаpiв.
- К.: Лийдь, 1992. - 248 с.
10. Пришва Б. Засоби гумору в творах Остапа Вишш: Лшгвостилютичний аналiз. - К., 1977. - 118 с.
11. Теревеш: форум [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tereveni.org.ua/forum/lofiversion/index.php/t6556.html. - Назва з екрану.
12. У Азарова кажуть, що забороняти Сталша не можна [Електронний ресурс] // Укра!нська правда.
- 2010. - 07 травня. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2010/05/7/5019168/. - Назва з екрану.
13. Успенский Б. А. Ego Loguens: Язык и коммуникативное пространство / Б. А. Успенский.
- М.: Росс. гос. гуманит. ун-т, 2007. - 320 с.
14. Халiман О. Граматичне значення множини як зааб вираження оцшки (на матеpiалi числових форм власних назв) / О. Халiман // Лшгвютичш дослщження: [зб. наук. праць] / [за заг. ред. проф.
Л. А. Лисиченко]. - Х.: Харк. нац. пед. ун-т, 2008. - Вип. 26. - С. 154-160.
15. Халiман О. Граматичш засоби вираження категорп оцшки у сучаснш публщистищ (на матеpiалi негативнооцшних множинних форм атpопонiмiв) / О. Халiман // Уч. зап. Таврич. нац. ун-та
им. В. И. Вернадского: [научн. журн.] / [гл. ред. Н. В. Багров]. - Серия «Филология. Социальные коммуникации». - Симферополь: Тавр. ун-т им. В. И. Вернадского, 2009. - Т. 22 (61). - № 4. - Ч. 1.
- С. 93-98.
16. Халiман О. Негативнооцшш числовi форми iменникiв як наслщок взаемодп лексичного i граматичного значень / О. Халiман // Лшгвютичш дослщження: [зб. наук. праць] / [за заг. ред. проф. Л. А. Лисиченко]. - Х.: Харк. нац. пед. ун-т, 2009. - Вип. 27. - С. 249-255.
МОВНА СВ1ДОМ1СТЬ ЕТНОСУ: КОНФЛ1КТ М1Ж КАТЕГОР1ЯМИ ПОШАННОСТ1 ТА 1НТИМ1ЗАЦИ (МАН1ПУЛЯЦ1Я КАТЕГОРИЮ ЧИСЛА)
17. Халiман О. Форми множини aHTponoHiMiB у фокусi аксюлопчно! прагмалiнгвiстики як феномен художнього тексту / О. Хaлiмaн // Лшгвютичш дослiдження: [зб. наук. праць] / [за заг. ред. проф. Л. А. Лисиченко]. - Х.: Харк. нац. пед. ун-т, 2009. - Вип. 28. - С. 147-154.
18. Шевченко Т. Кобзар / Тарас Шевченко [вступ. стаття О. Гончара]. - К.: Дншро, 1986. - 542 с.
19. Яю ж ми вс милi [Електронний ресурс] // sinoptik. - 2009. - 10 грудня. - Режим доступу: http://www.gorod.cn.ua/blog_cat_5635.html. - Назва з екрану.
20. Яновський Ю. Твори: У 5 т.- К., 1982-1983. - Т. 5.: Вiршi; Публщистика; Роздуми про л^ературу; Листи. - 1983. - 382 с.
21. Ясакова Н. Семантична катеп^я персональност у свiтлi фшософського осмислення опозицй
Я - ТИ - В1Н / Н. Ясакова // Лшгвютичш студи: [зб. наук. праць / укл. А. Загштко (наук. ред.) та ш]. - Донецьк: ДонНУ, 2009. - Вип. 18. - С. 22-26.
Халиман О. В. Языковое сознание этноса: конфликт между категориями уважительности и интимизации (манипуляция категорией числа) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 1.
- С.484-489.
В статье на материале фольклорных, художественных, эпистолярных, публицистических текстов и данных лингвистического эксперимента проанализированы особенности функционирования форм множественного уважительного; исследуемое средство охарактеризовано как форма, которая архаизируется, в частности не реализуется в проекции на выражение соответствующих семейных отношений через их склонность к интимизации.
Ключевые слова: множественное уважительное, интимизация, текст, лингвистический эксперимент, коммуникация.
Khaliman O. V. Speech consciousness of the nation: conflict between the categories of respectfulness and intimization (manipulation with the category of number) // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63).
- №2. Part 1. - P. 48-489.
In this article on the material of folk, artistic, epistolary, journalistic texts and data of linguistic experiment the peculiarities of functioning of the forms of respectful plural have been analyzed; observable means are characterized as a form that is archaized, exits from everyday use in modern communication, in particular, it is not realized in the projection on expressing of corresponding family relations because of the disposition to their intimization.
Key words: respectful plural, intimization, text, linguistic experiment, communication.
Поступила до редакцп 22.03.2011 р.
