CC BY
226
згасае, i це негативно впливае на виконання мовленнево! дiяльностi, осшльки зникае активнiсть, слабшае воля, спрямована на вивчення мови й удосконалення мовлення, на досягнення мети стлкування. Мотивацiя визначаеться власним спонуканням i прагненнями учня, усвiдомленими ним потребами. Зввдси випливають усi труднощi створення штучно! (навчально!) мотиваци. Учитель, зазвичай, може лише опосередковано вплинути на не!, створюючи передумови i формуючи основи, на базi яких в учшв виникае особисте зацiкавлення в дiалогiчному спiлкуваннi. Обов'язковою умовою защкавлення учнiв у створеннi дiалогiчного мовлення, продукуванш дiалогiчних едностей е знания вчителем сво!х учнiв, !хнього життя, iнтересiв, захоплень i в результата — створення мовленневих ситуацiй як допомiжних опор у процесi навчання дiалогувания, зокрема, продукування дiалогiчних едностей, !! складников.
До подальших до^джень цiе! актуально! проблеми вважаемо за доцшьне вiднести розробку питань, що стосуються формування у школярiв дiалогiчного мовлення шляхом опрадювання дiалогiчно!' едносп за допомогою системи комунiкативних вправ з урахуванням емоцiйних комунiкативно-афектних проявiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Выготский Л.С. Мышление и речь. — В кн.: Избранные психологические исследования. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. — 363 с.
2. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию / Пер. с нем. яз. под ред. и с предисловием Г.В. Рамишвили. — М.: Прогресс, 2000. — 400 с.
3. Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А., Кислая С.В. Основы общей методики обучения иностранным языкам. — К.: Вища школа, 1976. — 281 с.
4. Леонова Л.А. О типологии диалогических единств / Проблемы английской филологии и психолингвистики (Сборник статей). — Калинин: Калининский ун-т, 1972. — Вып. 1. — С.72-85.
5. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. 2-е доп. изд. — М.: Мысль, 1965. — 572 с.
6. Михайлов Л.М. Грамматика немецкой диалогической речи. — М.: Высшая школа, 1986. — 110 с.
7. Пустовалов П.С., Сенкевич М.П. Пособие по развитию речи. — М.: Просвещение, 1987. — 288 с.
8. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. — М.: Учпедгиз, 1946. — 704 с.
9. Шведова Н.Ю. К изучению русской диалогической речи. Реплики-повторы. // Вопросы языкознания. — 1956. — №2. — С.67-82.
10. Якубинский Л.П. О диалогической речи. — В кн.: Русская речь. — Т.1. — Пг, 1923. — 295 с.
Галина Д1ДУК
ВИКОРИСТАННЯ ЛШГВОСТИЛ1СТИЧНО-КРЕАТИВНИХ ЗАВДАНЬ ПРИ ВИВЧЕНН1 МОРФОЛОГИ У 6-7 КЛАСАХ
Вивчення морфологи у креативно-лшгвостилютичному аспект! е одшею з актуальних проблем лшгводидактики. Для !! виршення слад зробити правильний вибiр форми, методiв i прийомiв навчання в конкретних умовах, застосовуючи при цьому оптимальш педагопчш технологи, як допоможуть сформувати в учшв так умшня:
- когштивш — вiдчувати навколишнш свщ адекватно сприймати його; вступати в змютовний дiалог чи дискусш, робити висновки;
- креативш — виявляти гнучшсть розуму, фантазi!, натхнения;
- комунiкативнi — здатшсть до неконфлiктно! взаемоди з шшими суб'ектами й навколишнiм свиом [26].
Тому метою статтi е опис лшгводидактичного використання лшгвостилютично-креативних завдань п1д час опрадювання морфологи у 6-7 класах загальноосвиньо! середньо! школи.
Насамперед, слiд зазначити, що метою вивчення лшгвостилютики у середнiх класах сучасно! школи е формування вищого рiвия мовного чуття, розвиток здiбностей творчо переносити теоретичнi знання на практику стлкування.
Для устшного формування в учнiв стилiстичних умiнь на уроках мови особливе значення мае дотримання принципiв наступностi й перспективность Вiдзначимо, що вказанi принципи втшено в дiючих програмах iз рвдно! мови для 1-4 (1-3) та 5-11 клаив загальноосвiтнiх шк1л, у тдручниках для цих клас1в тощо.
Розглянемо зазначеш програми детальнiше.
Елементи практично! стилютики на уроках укра!нсько! мови в 1-4 класах мають здебiльшого супровiдний характер. У програмах для молодших класiв е чимало питань, пов'язаних iз використанням стилютичного забарвлення слiв.
Так, наприклад, у 2-4 класах програма орiентуе на спостереження за лексичним значениям ^в, вживанням слiв для позначення назв предмепв, якостей, дiй, для характеристики подш, явищ, дiйових осiб i слiв, близьких i протилежних за значенням; з'ясовуе роль прикметник1в та дiеслiв у текстi, пояснюеться и образнiсть, доречнiсть для характеристики дiйових осiб, явищ".
Опрацьовуючи елементи стилютики на текстовому матерiалi, вчителi мають змогу допомогти д^ям вiдкрити для себе багатство виражальних можливостей мовних засобiв, оволодiти навичками !х використання. А це, у свою чергу, забезпечило б випереджаюче вивчення частиномовних засобiв стилiстики у середнiх класах.
Результатившсть тако! роботи незаперечна, осшльки учнi не тiльки закрiплюють опрацьований матерiал, а й набувають умшня практично користуватися одержаними знаннями. При цьому забезпечуеться принцип наступностi. У середшх класах школярi удосконалюють навички, пов'язанi з вивченням морфологiчних засобш мови як засiб стилiстики.
Програми з укра!нсько! мови 5-12 клаав вимагають вiд учителя добирати текстовий матерiал, що вiдображае загальнолюдськ1 духовш цiнностi, а також посилити у змюп мовного матерiалу нацiональний аспект. Одним iз завдань вказаних програм е формування у школярш "умшь i навичок вiльного володiння рвдною мовою у всiх сферах мовленнево! дiяльностi (слухання, читання, говорiння, письмо), правильного користування 11 стилями, формами, жанрами" [23, 48-49, 57-58].
У програмах з укра!нсько! мови для 5-12 клаив звертаеться увага вчителiв саме на естетичне виховання учшв засобами рвдно! (державно!) мови, яке насамперед повинне полягати у формуванш вiдчуття прекрасного у мовi, потреби в естетичному вдосконаленнi власного мовлення.
Щодо вiдомостей зi стилiстики, то !х подано не окремим роздiлом, а включено у "Зв'язне мовлення". Так, у 5 клас передбачено ознайомлення зi стилями мовлення, сферою вживання кожного з них, засвоення теоретичних вiдомостей про розмовний, науковий, художнш стилi. Програма вимагае поглиблення знань школярiв про типи мовлення — розповщь, опис, роздум, розкриття особливостей побудови розповiдi на основi власного досвiду, опису окремих предмелв i тварин, елементарного роздуму.
У програмi також придiляеться значна увага практичним видам роботи з рiзними стилями. "У 5 клаи, наприклад, передбачено усш i письмовi перекази невеликих художшх текслв розповiдного характеру з елементами опису (предмелв, тварин) i роздуму, твiр-розповiдь (усний i письмовий) на основi власного досввду, твiр-опис окремих предметiв, тварин (у тому чи^ твори-описи за картиною), усний i письмовий твiр-роздум на тему, пов'язану з життевим досввдом учнiв, твiр-оповiдания про випадок iз життя (усний), а також детальний i вибiрковий перекази наукового стилю, складання дiлових паперiв: листа та адреси" [23, 31].
Програма вимагае формування у п'ятикласнишв умiнь сприймати чуже мовлення, уважно слухати, швидко, свiдомо i виразно читати тексти рiзних стилiв мовлення; видiляти i запам'ятовувати головне в прослуханому i прочитаному текста, складати простий план прочитаного, визначити стиль тексту i тип мовлення. Учнi повиннi вм^и вiдтворювати готовий текст художнього стилю, переказувати його за самостшно складним планом детально (усно i письмово) та вибiрково (усно). Дiти повинш, спираючись на засвоеннi знання, навчитися створювати власш висловлювання — усш та письмовi твори (вказаних у програмi видiв), будувати !х з урахуванням мети та адресата мовлення, тдпорядковувати висловлювання темi та основнш думцi, використовувати мовнi засоби зв'язку мiж реченнями в текстi, додержуватися абзацiв; користуватися рiзними типами мовлення (розмовний, науковий, художнш); знаходити й виправляти недолiки i помилки у змюп, побудовi й мовленневому оформленш власних висловлювань.
Програма для 6 i 7 клаив передбачае подальше формування мовленневих умшь i навичок з опорою на знання офiцiйно-дiлового й публщистичного стилiв (крiм художнього, наукового, розмовного), !х функцiй, впливу позамовних факторiв та мовних особливостей.
Система творчих роби у вказаних класах зорiентована на урiзноманiтнення !х видiв, зростання складност виконання й врахування титв й стил^в мовлення. У цих класах, як i в попередньому, звертаеться увага на роботу з рiзними стилями: художшм, публiцистичним, науковим та офщйна-дшовим (переказ художнiх текслв розповвдного характеру з елементами опису примщення i природи та роздуму, тшр-оповщання на основi побаченого за жанровою картиною та iншi) — 6 клас: детальний i стислий перекази розповвдних текслв з елементами опису зовшшносл людини i процесу пращ i роздуму; переказ текслв публщистичного стилю; тмр-опис зовнiшностi людини, процесу пращ (за власним спостереженням, за картиною) тощо — у 7 клаа.
У програмах "Рiдиа мова" (2005 р.) про формування умшь у школярш добирати мовнi засоби вiдповiдно до задуму висловлювання i стилю мовлення вперше говориться лише у 6-7 класах. У програмах вщзначаеться, що вивчення мовного матерiалу "будуеться з урахуванням мiж предметних зв'язк1в. Це сприяе поглибленому розумiнню мовних явищ, розширенню кругозору учтв, формуванню в них умiнь застосовувати сумiжиi знання з iнших предмелв" [5, 54].
У 6 клас пiд час вивчення iменника (21 год.) як частини мови рекомендуеться вивчати суфiкси на означення пестливосп, зменшеностi, згрубiлостi на основi художшх текслв. При вивченi прикметника (15 год.) паралельно з орфограмою "Букви ь, е в суфiксах на означення пестливостi i неповноти ознаки (-еньк-, -есеньк-, -iсiньк-, -юсiньк-, ...)" автори програми принагiдне пропонують роботу з прикметниковими суфiксами у якосл лiнгвостилiстичних засобiв.
У рубрицi "Культура мовлення" (тема '^еслово", (26 год. )) згадуеться про вживання форм тепершнього i майбутнього часу замють минулого, а також про вживання форм 2 особи однини у художньому мовленнi одних способiв дае^в замiсть iнших.
При вивченнi зазначеного вище лiнгвiстичного матерiалу в учшв формуються умiния: розпiзнавати iменник, прикметник, числiвник, займенник, дiеслово, визначити !х граматичнi ознаки, правильно використовувати !х у мовленнi тощо.
Для 7 класу лише у рубрицi "М^жпредметш зв'язки" програмою передбачено при вивчент дiеприкметникiв i дiеприслiвникiв розглянути !х як засоби образноси, часток i вигук1в — як виражальнi засоби у художшх творах тощо.
Отже, у навчальних програмах для середньо! загальноосвиньо! школи (6-7 класи), що становлять для нас штерес, питання морфолог1чних засобiв л1нгвостил1стики вiдображено частково. Зм1ст програмового матерiалу, що рекомендуеться вивчати на аспектних уроках та пропоноваш види роби на спещальних уроках розвитку зв'язного мовлення не сшвпрацюють в одному напрямку — вивчати лшгвютичний матерiал, щоб доцшьно використовувати його у р1зностильовому зв'язному мовленнi.
У 6-7 класах вщсутш елементи новизни про стил1стичн1 можливосп морфолог1чних мовних засобiв.
Аналiз шшльних програм 1з р1дно! мови для 5-12 клаав показав, що вивчення мовних засоб^в морфологИ у функщонально-стилютичному та комунiкативно-дiяльнiсному аспектах проходить безсистемно. В!дчуваеться нагальна потреба у перегляд! програм для середшх загальноосвiтнiх шил, де лшгвютичний матерiал вивчався б у взаемодп 1з стил1стикою мови та мовленням.
На сьогодтшнш день Мшютерством осв1ти Укра1ни рекомендовано експериментальнi програми для середньо! загальноосвггньо! школи "Рщна мова" (5-11 класи), пiдготовленi професором I. Ющуком та датованi 1996 роком [27].
Програма, як i попередньо проаналiзованi, визначае для кожного класу певну ц1л1сну тему чи илька тем як завершальний цикл: загальш в1домост1 з1 стил1стики, синтаксису й пунктуацп, лексика, будова слова, фонетика i правопис вивчаеться у 5-му клаи, лексикологiя, словотв1р та iменнi частини мови — у 6-му; дiеслово, присл1вник, служ6ов1 частини мови та вигук — у 7-му i т.п. новими е вщомосп про стил1стичну роль часток i вигук^в.
Як сввдчить аналiз зазначених вище програм, при вивченнi теоретичного курсу укра!нсько! мови у школi на морфолопчш засоби, як засоби стилютики не звертаеться достатньо! уваги.
Оск1льки предметом нашого до^дження е частиномовнi засоби стилютики, то детальнiше розглянемо, що пропонують пiдручники у цьому планi. Для аналiзу вiзьмемо пiдручники для 6 i для 7 класiв I. Ющука [28; 29].
У тдручнику для 6 класу "Рiдна мова" мiститься достатия к1льк1сть рiзноманiтних вправ (у тому числi i для розвитку зв'язного мовлення), таблиць, схем та малюншв. Коротко характеризуемо пропоноваш вправи, вiдносно до нашо! проблеми.
Наприклад, опановуючи "Прикметник", учнi у вправi № 210, с. 105 мають можливiсть при подати, яю ролi вiдiграють прикметники у мовлент i що втрачае текст без вживання прикметник1в. У параграфi 25 "Прикметники як1сн1, в1дносн1, присвшт" е вправи №№ 223, 224, 225, 226, у яких потр16но виписати прикметники за розрядами у першому i переносному значеннi, пор1вняти стягнеиу i нестягнеиу форму прикметникiв. Часткове функцюнування числ^вниюв як зааб стилютики зустрiчаемо у вправах №№ 293, с. 146; 296, с. 147; 298, с. 148; 304, с. 150; 307, с. 151 та ш. Та ж проблема виникае ! при опрацювант займенника у вправах №№ 384, с. 179; 387, с.181; 394, с.183; 422,с. 194; 439, с.200; 442, с.202; 408, с.204; 468, с.212 та 469,с. 213.
При вивченнi теми "Д!еслово" — вживання дiеслiвних форм (№ 474); до61р синон1м1в (№ 476); замшити прикметники дiесловами i простежити чи зм1ниться при цьому текст, якого ввдтшку надають йому д!еслова (№ 477, с.216); доповнити присл^в'я, виписавши при цьому дiеслова-антонiми тепершнього часу (№ 344, с.240), про особливосп вживання деяких дiеслiвних форм у вправах (№ 555, с.243 та № 556, с.244); використання дiеслiвних метафор (№№ 585, 586, с.254-255); замiна фразеологiзмiв дiесловами-синонiмами (№ 594, с.261); вживання одних способ!в замiсть 1нших (№ 609, 610, 611, 612, с. 264-265); значення безособових д!есл!в у реченнi (№ 616, с.266), записати безособовi д!еслова на позначения ф1зичного та психолопчного стану людини (№ 619, с.267). у матерiалах до уроков зв'язного мовлення пропонуються вправи на художшй опис примiщения (№№ 112, 114, с.57); опис природи у художньому стил1 (№№ 207, 208, с.104; №№ 254, 255, с.126-128); редагування займеннишв у текстах та речениях художнього (№№ 457, 459, 460, с. 208-209); контрольний детальний переказ художнього тексту (№ 637, с.272).
Зустр!чаються у п1дручнику i завдання з л1нгв1стики тексту i визначити тему ! основну думку, д!брати заголовок (№№ 114, 115, с.57; № 207, с. 104; №№230, 231, с. 117).
Шдручник I.Ющука "Рвдна мова" для 6 класу подае окрем! в1домост1 лише про стил1 мовления (параграфи 9, 28, 31, 47, 58) та пропонуе використовувати елементи образотворчого мистецтва (вправи № 231, с.117;№232, с. 118; №234, с. 118).
Однак, 1.Ющук досить детально пропонуе розглядати дiеслово та його форми у пробному тдручнику для 7 класу "Рвдна мова" (1996р.), у якому згадуе арха!чну дiевiдмiну дiеслiв (параграф 18, с.71); переносне вживания спосо61в дiеслова (параграф 24, с.91), робить спробу розглянути функцiонувания виду дiеслова у текста (впр. 5, с.27) i як саме вид дiеслова залежить в1д зм1сту тексту.
Отже, аналiз чинних п1дручник1в з укра!нсько! мови для 6-7 клаив св1дчить, що вони мютять певнi теоретичнi ввдомосп, для вивчения стил1в мовления, пропонують вправи для !хнього спрацювання на р1зних уроках.
На наш погляд, вивчения морфологи у комушкативно-лшгвостилютичному аспект шк1льних пiдручниках висвiтлено частково. У тдручниках для 6 i 7 кла^в паралельно з вивченням теоретичних вiдомостей про частини мови слад знайомити учшв 1з !хшми стил1стичними функц1ями, закршлювати знания в1дпов1диими вправами 1з наростанням складностi: в1д стил1стичного аналiзу до конструювання i стил1стичного редагувания власних висловлювань.
Отже, недостатня увага у вивченш морфолог1чних форм i категорiй як мовних засобiв стил1стики потребують до себе уваги з боку методислв.
Проблемт реалiзацi! завдань стил1стики в середнш школ1 присвячено ряд монографiчних дослiджень та методичних пос16ник1в (С. Дорошенко, I. Ковалик, П. Кордун, Л. Марченко, Л. Мацько, В. Мельничайко, М. Пентилюк, М. Плющ, Г. Д1дук та шш1). У цих працях
з'ясовуються питання методики стил1стики та методики лшгвютичного аналiзу тексту. Так, наприклад, I. Ковалик, Л. Мацько, В. Мельничайко та М. Плющ подають ч1тку систему л1нгв1стичних понять, розглядають деяк граматичнi форми та категори як стил1стичн1 засоби.
В. Мельничайко, досл1джуючи стил1стичн1 осо6ливост1 граматичних синон1м1в ("Робота з граматичними синошмами на уроках укра!нсько! мови в 4-8 класах"), звертае увагу на !х функцiонувания у р1зних стилях, дае поради щодо методики лшгвютичного анатзу тексту у школьному кури укра!нсько! мови. Автор статтi пропонуе систему роботи з1 словотворчими i частиномовними засобами емотивностi ("Вивчення засобiв емотивностi на уроках укра!нсько1 мови у 5-7 класах"). П. Кордун ("Вивчення стил1стики в середнiй школГ') та М. Пентилюк ("Робота з стилютики в 4-6 класах"), аналiзуючи стил1 мовлення, стил1стичн1 функцп маркованих одиниць мови, розглядають питання методики опрацювання стилютичних засобiв мови, пропонують системи стил1стичних вправ, спрямованих на формування стил1стичних навичок.
У тдсумку вiдзначимо, що чинн1 програми з укра!нсько1 мови, п1дручники, методична лиература передбачають часткове ознайомлення з1 стилютичними можливостями морфологи, пропонують проведення деяких вид1в практичних ро61т, не мають системи вивчення частиномовних засобiв стилютики, що знижуе як1сть комушкативно-мовно! осв1ти учн1в.
Недостатне висвiтления у програмах, пiдручниках i методичних поибниках стилютично! роботи з морфолог1чними засобами лшгвостилютики у середнiх класах негативно ввдбилося i на шк1льн1й практицi: робота з частиномовними засобами стилютики носить етзодичний характер. Через в1дсутн1сть обгрунтовано! методики вчителi 6 класу вiдчувають значнi труднощ1 у л1нгвостил1стичн1й робот 1з стил1стичними засобами морфологи. Все це призводить до суттевих ждол!^ у формуваннi вм1нь використовувати частиномовш засоби стил1стики.
Пошуки шлях1в i спосо61в реалiзацi! завдань розвитку мовлення учн1в тривали довго, продовжуються вони i в наш час. Методика поступово наближаеться до розв'язання ще! проблеми. Сьогодн1 61льш1сть вчених-методистiв i кращi вчителi — практики не вважають, що единим показником устшного навчання укра1нсько! мови е лише засвоення граматичних правил, що не сприяе розв'язанню комунiкативних завдань та формуванню мовленневих ум1нь у школяров.
Дитяче мовлення недосконале. Мова оточення, яка е основним джерелом засвоюваних мовних засобiв, далеко не завжди е зразковою. I тому, поряд 1з нормами, засвоюються i ввдхилення в1д них. Недостатнiм здебiльшого е й запас мовних засобiв, й умшня висловлюватись, що позначаеться i на результатi мовленнево! д1яльност1.
Проаналiзуемо цю проблему на конкретному матерiалi. Оск1льки, нас цiкавив стан сформованих лшгвостилютичних та комунiкативних ум1нь, складовою яких е умшня використовувати морфолопчш засоби стил1стики, то метою до^дження було виявити, як1 стил1стичн1 помилки допускають учн1 6-х клаив у зв'язних висловлюваннях письмово! форми.
До стилютичних помилок вченi В.Мельничайко, М.Пентилюк, М.Кожина ввдносять таш:
1. Бвдшсть лексики та фразеологи: а) недоречне повторення у вузькому контекстi одного i того ж слова або спорвднених сл1в; б) плеоназми i тавтологiя.
2. Використання штампiв.
3. Вживання слiв-паразитiв.
4. Невмотивоване вживання не лтаратурно! лексики: простор1ччя дiалектизмiв, жаргонiзмiв, арго.
5. В1дсутн1сть засобiв образностi там, де вони природш i навiть необхiднi для розкриття теми твору.
6. Помилки, що вказують на недостатнш розвиток мовного чуття:
а) потяг до штучних кривостей, порожшх фраз;
б) невиправдане використання прикметник^в з метою досягти мовленнево! виразносп, образностi, нагромадження таких прикметнишв;
в) поеднання сл1в, що семантично не сум1сн1 (тобто змшання р1зностильово! лексики);
г) стил1стично невмотивоване використання виражальних засобiв.
7. Зловживання канцеляризмами, термiнами у текстах недшового та ненаукового характеру.
8. Порушення стильово! ц1л1сност1 в1дпов1дно до теми твору [5]. Подаемо результати аналiзу учшвських творчих ро61т (6 клас) щодо вказаних помилок:
1. Неправильне використания морфолог1чних засобiв, що спричиняе зм1ну лексичного значения сл1в ("На картин переважають найрiзнiшi кольори: зеленуватий, бший, голубий та синш", "З неба проливас промтня ясне сонце", "На стелi висить красива люстра").
2. Неввдповвдтсть стилютичного забарвлення мовних засобiв морфологи зм1стов1 висловлювання ("Таке розмщення меблiв у мош кiмнаmi дозволяс вшьнше по нш рухатись", "Ми з татом вели пошук").
Невмотивоване використания протир1ччя, дiалектних слш ("У мос'1 бабус с корiвка, теля i двшко поросят", "Вiднинькиу нашому селi...").
Створення надуманих метафор, невдалих пор1виянь, епiтетiв ("Над диваном висить прекрасний величезний килим", "Цей дорогоцтний лк дас нам здоров 'я ").
Штампи ("Мама, як сонце ясне, якмсць свтлий", "Природа — наше багатство").
Сл1д зазначити, що лшгвостилютична невправшсть учшв 6 класу не е випадковою. На аспектних i спецiальних уроках ро6от1 з морфолопчними засобами стил1стики е недостатньою, тому що й самi вчигсл! не мають методично! п1дготовки 1з зазначено! проблеми.
Отже, шляхом аналiзу урошв, опрацювания даних анкетувания та проведения усних бесвд 1з вчителями, спрямованих на з'ясувания р1вня володшия необхiдними методичними та л1нгвостил1стичними знаниями, нами встановлено, що словесники вiдчувають значш труднощ1 через недостатнiсть наукового обгрунтовано! методично! лiтератури у лшгвостилютичнш ро6от1 при вивченнi частин мови.
Як вважають вчеш-методисти А. Богуш, В. Мельничайко, Л. Паламар, Е. Палихата, М. Пентилюк, Т. Ладиженська, М. Львов, Л. Федоренко та ш. формування навичок в1льного висловлення власних думок в усн1й чи письмовш форм1 неможливе без оволодшня частковими ум1ниями осмисления теми, орiентацi! в ситуацi!' мовления, добору фактичного матерiалу, його структурно! органiзацi!' i мовного оформления [15, 220-221]. Вироблення цих ум1нь мае стати аспектом повсякденно! навчально! роботи, якиайтiснiше пов'язаним з опрацюванням конкретних програмових тем.
Для реалiзацi! цього завдания необхвдна продумана система навчально-тренувальних вправ, що включала б, кр1м аналiзу готових текспв (в1н дае лише розумшня семантики, структури та виражальних можливостей мовних засобiв), i так види роботи, як1 вимагають активного оперування мовним матерiалом.
Стимульована певним мотивом, мовленнева д1яльшсть охоплюе орiентацiю у зм1ст1 й обставинах, планувания висловлювання, реалiзацiю задуму, контроль за одержаними результатами. Устх навчально! роботи, спрямовано! на розвиток мовления учн1в, значною м1рою залежить в1д урахувания комушкативних його якостей, найважливiшими з яких е правильнiсть, точн1сть, виразнiсть висловлювань, багатство використаних мовних засобiв.
Ви61р найбiльш доц1льних вправ визначаеться i знаниям особливостей учн1вського мовлення, розумшням динамiки становления мовленневих ум1нь — тшьки це дозволити ефективно працювати над запобiганиям та усуненням найхарактершших помилок.
Важливо, щоб серед застосовуваних на уроках вправ були таш, що формували б ум1ния шукати найкращого способу вислову думки. До них належать членування мовного потоку на скидов! частини, завершения мовних одиниць, розширення i згортания висловлювань, замша окремих !х елементiв i перебудова уие! структури при збереженш зм1сту, побудова мовних одиниць ус1х структурних р1вн1в. Ефективними видами навчально-тренувальних вправ, спрямованих на розвиток мовления учшв, е редагування текспв (здебшьшого узятих з учн1вських переказiв i твор1в) та переклад з росшсько! мови на укра!нську, як1 вимагають комплексного застосування вс1х набутих знань i вм1нь.
Перефразувания i конструювання, редагувания i переклад можуть бути використаш на будь-якому етапi навчання, з р1зною навчальною метою. Якщо вони зосереджують увагу на мовних засобах, то служать засвоенню i закрiпленню програмового матерiалу. Значения !х для розвитку мовления обмежуеться забезпеченням правильностi висловлювань i збагачениям
запасу мовних засобiв, доступних школярам. Коли ж увага спрямовуеться на змют, якому треба знайти краще вираження, вправи набувають творчого, комушкативного характеру, формують точн1сть i виразшсть висловлювань. При врахуваннi ситуацп, в якш вiдбуваеться спiлкувания, так вправи максимально наближаються до мовлення в реальних умовах.
Вправи, що передбачають перебудову або побудову мовного матерiалу, можуть стосуватись р1зних стор1н висловлювань — мовного оформлення, структури, змюту. Сформованi у процеа !х виконання умшня дають учням змогу вшьно висловлювати думки, помiчали чуж1 i власнi мовн1 недолiки, вдосконалювати тексти сво!х письмових ро61т, а в перспективi — усп1шно користуватися мовою у будь-якш сферi виробничо! та громадсько! д1яльност1.
Насамперед, потр16но зауважити, що знання л1нгвостил1стики сприяють тднесенню мовленнево! культури людини5 виробленню умшь користуватися мовними засобами у р1зних сферах спiлкувания i життевих ситуащях. Школяр1, вивчаючи граматичнi (зокрема, морфолопчш) явища мови повинн1 засво!ти також стилютичш осо6ливост1 граматичних форм i категорiй у зв'язку з мовними стилями, що безпосередньо впливае на загальний рiвень 1хньо! мовленнево! культури.
З щею метою на уроках вивчення морфологи у 6 клас пропонуеться використовувати спещальш л1нгвостил1стичн1 завдання й тренувальш вправи творчого характеру:
1. Оцшка стил1стично! функцп морфолог1чних засобiв у контекст (наприклад:
Прочитайте. Обгрунтуйте стилютичну доц1льн1сть використання форми множини видшених iменникiв.
1. На бшу гречку впали роси... (М. Рильський). 2. Веселку рос обтрушують стави. (М.Рильський). 3. Золото остне вкрилось рясно росами. (Н.Забша). 4 Холодна о^нь оповила землю сивими туманами, зШяла дрiбними дощами. (М.Коцюбинський). 5. Втри твтчт тремтять, затихаючи мiж запаленими кущами лавровими (Леся Укратка).
2. Лшгвостилютичний експеримент. Наприклад:
Проведиь стилютичний експеримент: замють форми множини видшених iменникiв використайте форму однини; зютавте паралельш варiанти речень, встановиь, якими вщинками значеннями вони в1др1зняються. Обгрунтуйте до61р авторами форми множини iменникiв.
1. Гаряче пахнуть насичет сонцем трави (О.Гончар). 2. Сохли на сонц соковитi веснян трави на крутих пагорбах, в 'янули яскравi гiрськi квти мiж камтням (В.Кучер). 3. Очерети, мiж ними де-не-де озеречка, а за очеретами срiбно-голуба стрiчка ржи (Остап Вишня). 4. Польова дорiжка сiрic nомiж стернями (О.Гончар).
3. Лшгвостилютичш етюди. Наприклад:
На основ1 життевих вражень напишиь у художньому стил1 тв1р-опис "СшгурГ1. Ститстично доречно використайте в ньому прикметники).
4. Вправи з видозмшою мовного матерiалу. Наприклад:
Прочитайте. Видшеш слова замшиь синошмами. Користуйтеся словником синошм1в. Умотивуйте власний до61р одного слова з ряду синошм1чних.
1. За дальтм краем у синт полi там другий втер згина тополi (А.Малишко). 2. Високе досвiтнc небо затулили заростi колючого терну. На дрiбнолистих гшках рясно ситють огорнен сизим пилком ягоди (М.Стельмах). 3. Кривавий захiд огненно холов (В.Сосюра). 4. Чепурн берези маяли на вiтрi, як русалки, зеленими косами (М.Коцюбинський).
5. Л1нгвостил1стичний аналiз тексту. Наприклад:
Прочитайте наведений текст. Визначте тип мовлення i стиль. Яким ститстичним завданням тдпорядковуються до61р i використання автором видшених прикметниюв? З якими iменниками вони пов'язуються? Як1 ознаки називають? Яку виконують стилютичну роль у текст!?
Текст
Це був погiдний, чудовий поранок. Мороз потискав, мов скажений; у повiтрi лтали малесенью платочки стгу, зовам прозiрчастi, видн тыьки по дiамантовiм блиску, коли в них заломлювався сонячний промть. Олiвець не застряг у замерзлт iскристим стгу, а лежав зов^м наверху. Його жовта палтра поблискувала до сонця... Певно котрийсь школяр, бiжучи до школи, загубив його, вмтяти з то'1 хоч гарно'1, але дуже холодной nостелi i занести туди до школи. (I.Франко).
Так види роб1т бажано проводити тд час вивчення всього програмового матер1алу у взаемозв'язку з опрацюванням стилютичних функцш морфологи.
В основу нашого навчання покладено таку концепцш:
1) ознайомлення з граматичним матер1алом як засобом стилютики на аспектному уроцц
2) опрацювання його стилютичних можливостей (на аспектних уроках);
3) засвоення на уроках розвитку зв'язного мовлення:
а) при ввдтворенш готових зразшв (перекази);
б) при побудов1 власних зв'язних висловлювань (твори).
Систему навчання складено таким чином, щоб на кожному наступному етат учень дедал1 бшьше наближався до самостшного комушкативно-доцшьного пошуку: ввд анал1зу морфолопчних лшгвостилютичних засоб1в у текстах р1зних стил1в до створення i редагування власних висловлювань, розроблену з урахуванням психолiнгвiстичних та лiнгвостилiстичних дослiджень, про як йшлося вище у нашш статтi, i побудовану вiдповiдно до вимог чинних програм з украшсько! мови.
Пропонуемо створену нами систему роботи у розробленому уроцi для 6 класу.
Тема: Теперiшнiй час дieслiв.
Мета: Навчити утворювати форми дiеслiв теперiшнього часу; ознайомити учшв зi лiнгвостилiстичними властивостями теперiшнього часу дiеслова; формувати в учшв умшня знаходити дiеслова теперiшнього часу у текстах рiзних стилiв, використовувати у власних записах як лiнгвостилiстичний заиб; розвивати зв'язне мовлення; збагачувати словниковий запас учшв; виховувати почуття нацюнально! гiдностi, любов до рiдного народу, до Украши.
Тип уроку: урок формування умiнь i навичок.
Обладнання: тдручник '^дна мова", збiрник вправ зi стилiстики (автор П. Кордун), вправа-плакат (завдання i текст вправи записано на плакатi), навчально-методичний поибник Г. Дiдук "Лшгвостилютичш та комушкативно-ситуативш завдання на уроках радио! мови у 5-7 класах".
Х1д уроку
I. Оргашзащя учнiв до уроку.
Привгання, перевiрка готовностi учнiв до уроку.
II. Актуалпащя опорних знань.
1.Bii6i|)K<miiii диктант.
Виписати дiеслова минулого часу, видiлити суфiкси.
Не раз падав Knie знесилений та тколи не втрачав мужностi й eipu в майбутнс. А чи знаете ви icmopm Золотих ворт?
Якось узяли татари мкто в облогу. Та мщна стта навколо Киева не давала змоги захопити його. Кияни оборонялися. Вийшов на мур богатир Михайлик i випустив у бiр ворожого вшська стршу. Вона й впала в миску хана Батия, що саме обiдав. Гоноровий хан поставив киянам умову: обмину мiсто, якщо видасте зухвальця. Довго думали кияни над щею пропозищею. Вiдчув Михайлик iхне волання i зрозумiв, що хочуть вони врятувати Кшв цтою зради. Тодi вш посивiв з горя i став невидимим i прозорим. Пiдхопив списом Золотi ворота й поiхав, ворогам не бачений, аж у далеку Вiзантiю i там, з великого горя, постригся в ченщ. Там i ворота поставив.
А через прохiд у мурi, що утворився на мкщ Золотих ворт, вороги увiрвалися до мкта. Так покарав Михайлик киян за зраду. Зрада в наших предюв вважалася за найтяжчий непростимий злочин (За 1.Цюпою).
(Перевiрка результапв, ощнювання).
2. Перевiрка домашнього завдання (впр.531).
Беседа:
- Що означають дiеслова минулого часу?
- Як вони змiнюються?
- Яш суфшси мають?
III. Поввдомлення учням теми, мети i завдань уроку, мотиващя учшня школярiв.
- На сьогодшшньому урощ ми ознайомимось з тепершшм часом дiеслова, розглянемо стилютичш можливосп тепершнього часу дiеслова, навчимося утворювати форми дiеслiв
тепершнього часу, знаходити дiеслова тепершнього часу у текстах р1зних стил1в, використовувати у власних записах як стилютичний заиб, (тему уроку "Тепершнш час дiеслова" записано на дошщ).
IV. Вивчення нового матерiалу.
1. Вступна бесвда (евристична):
- Наведиь приклади дiеслiв, як1 б ввдповвдали на питання що робить?, що роблять?, що роблю?
- Що означають щ дiеслова?
- То як1 дiеслова називаемо дiесловами тепершнього часу?
2. Шзнавальна вправа (текст вправи записано на дошц1).
- Списати, вставляючи пропущен букви. Поставити до дiеслiв питання, визначити час, число, особу.
Зах...тались гшки на високому деревi й почали струшувати з себе Шй ... Сухе листя на лi...инi надималося, гуло, д...ренчало; лi...ина об лi...ину терлась — ...критла, а втер nомiж гшками так завивав, що в Пилипка аж у вухах пи...ало, стжинки з М...м крутилися, збивалися в купу, i та купа росла, бы...шала, i, наче стовп, пШймалася вгору...
Все кругом пи...ало, вере...ало, гуло. (П.Мирний).
3. Робота з тдручником.
Опрацювання учнями теоретичного матерiалу, поданого на с.238 (таблиця "Тепершнш
час").
Бесвда:
- Що означають даеслова тепершнього часу?
- Як вони зм1нюються?
- Як1 зашнчення мають?
Вправа 539, с.238.
Запишиь дiеслова в уих особах i числах тепершнього часу. Вид1л1ть зашнчення, поясн1ть !х написання.
4. Тренувальш вправи.
Вправа 1. (текст вправи записан на дошц1).
- Списати, ставлячи дiеслова у форм1 тепершнього часу. Визначити особу й число дiеслiв. Вид1лити закiичения.
Грунт для дерева нащонального — це мова, народне мистецтво. Мова (об'еднувати), (цементувати) людей у нацю, (засвiдчувати) и духовне буття. Без мови ми не народ, а своерiдна отара чи череда без пастуха. Та й народне мистецтво не (бути) легковажною забавою. Без тсень, дум, при^в 'Iв, nриказiв, nереказiв ми (приркати) себе на виродження, не справжтсть. Народнi твори (нести) у собi невичерпний оnтимiзм (За 1.Гончарем).
Вправа 2.
- Дiеслова пекти, котити, виходити, мастити, трусити, Хздити поставте у форм1 першо! особи однини тепершнього часу. Яш приголосш звуки чергуються?
Вправа 3. (впр. 542, с.239).
- Визначте число й особу дiеслiв тепершнього часу за !х зашнченням.
Добериь дiеслова у ввдповщних формах.
5. Ознайомлення зi стилктичними можливостями тепершнього часу дieслова.
Вправа 1.
- Прочитайте. Докладно викладиь текст, використовуючи видшеш дiеслова, наявнi в уривку, поясн1ть !х роль у створенш динамiчних описав.
Визначте стиль наведеного уривку (текст — на дошщ).
У л1с1 гуляе вiхола. Сердитий холодний вiтер граеться з сшгом, жбурляе, крутить i несе його кудись у шч, в непроглядну темряву. Важко стогне л1с, шумлять в1ков1чн1 сосни, з трюком ламаеться сухе гшля, б'еться об примерзлi стовбури дерев (Ю.Збанацький).
Вправа 2 (ви61рковий диктант)
- Послухайте. Випиш1ть дiеслова у теперiшньому чаа, поясн1ть !х стил1стичну роль, визначте стиль уривку.
Горшня — хiмiчна ланцюгова реакщя, що вiдбуваеться швидко i супроводжуеться видiлениям велико! к1лькост1 тепла та свтнням. У вузькому розум1нн1 горшня розглядають як реакцiю сполучения речовин з киснем. Проте, воно може ввдбуватися i без наявностi кисню. Наприклад, водень, сурма та деяК 1нш1 метали горять у хлор1 (журн.).
Беседа з елементами лекцп:
- Що позначають дiеслова теперiшнього часу у художньому стил1? у науковому? (дишм1ку, як1сть).
- Хочу звернути вашу увагу на те, що серед часових форм дiеслова у науковому стил1 переважають форми тепершнього часу 1з значениям позачасовосп, як1 створюють нейтральний колорит викладу. Послухайте "Свтовий океан займас величезн простори земно'1 поверхт. У морях та океанах, як i в пркних водоймах, у значнш кiлькостi живуть рослинн оргатзми — водоростi. Значення Их у природi i в життi людини важко переоцтити. Маючи в свои; клтинах хлорофш та iншi фотосинтетичн тгменти, вони в процес фотосинтезу утворюють i нагромаджують багато речовин, збагачують водне середовище киснем, необхiдним для життя водно'1 фауни" (журн.). У наведеному уривку дiеслова тепершнього часу займае, живуть, утворюють, нагромаджують, збагачують мають значения позачасовосп.
- Отже, яку лшгвостилютичну роль ввдграють дiеслiвнi форми тепершнього часу у художньому стил1? у науковому стил1?
V. Узагальнення i систематизащя знань.
Вправа (текст записано на плакат^.
- Спиш1ть, вставляючи потр16ш за зм1стом дiеслова у форм1 теперiшнього часу. Поясшть написания -ть, -ться у шнщ дiеслiв. Вид1л1ть зашичения, визначте особу i число. Як1 з дiбраних дiеслiв ужит1 в переносному значенш? вкажiть у текстi уособления.
Перекотиполе, яничарами, манкрути... Так (...) людей без нацюнально'{ честi й гiдностi. Вони (...) на тяжку недугу безбатченювства. Хворим, як правило, (...). Их (...). та на корен безбатченювства (...) зрада. Украта (...) манкрутiв своИм хлiбом, (...) свош материнським теплом, але не (...) ними як матiр. Хвороба це тяжка, ядуча i (...) не просто. Хоч Украта, як i кожна мати, на видужання дтей своХх (...). (За В.Морозюком).
Для вставок: називають, хворшть, ствчувають, жалшть, виростае, годуе, обiгрiвае, не сприймаеться, вилшовуеться, сподаваеться.
Творче завдання. Складиь твiр-мiнiатюру (4-5 речень) на тему "Шумить дощ...", використовуючи дiеслiвнi форми теперiшнього часу.
Зачитувания учиями словесних мшатюр. Оцiнювания !х навчальних досягнень за 12-бальною системою письмового монолопчного висловлювания
VI. Пiдсумки уроку i повiдомлення домашнього завдання.
Бе^да.
- Що означають дiеслова тепершнього часу?
- Як вони зм1нюються?
- Як1 закiичения мають?
- Яку стилютичну роль вiдiграють дiеслiвнi форми теперiшнього часу у текстах художнього стилю? у текстах наукового стилю?
- Що ви можете сказати про позачасове значения до^вних форм тепершнього часу?
VII. Домашне завдання, впр. 544.
Отже, у запропонованш системi лшгвостилютично-креативного опрацювания навчального матерiалу подано рекомендацi! щодо формування в учн1в 6 класу умшь використовувати морфолог1чн1 засоби стил1стики на рiзноманiтних навчальних заияттях з морфологи та зв'язного мовлення, тобто реалiзовано комунiкативно-функцiональний аспект вивчения морфолог1! на матерiалi р1зних стил1в 1з подальшим використаниям у мовленнi.
Отже, у навчальних програмах для середньо! загальноосвиньо! школи (6-7 класи), що становлять для нас штерес, питания морфолопчних засобiв л1нгвостил1стики вiдображено частково. Зм1ст програмового матерiалу, що рекомендуеться вивчати на аспектних уроках та пропоноваш види ро61т на спецiальних уроках розвитку зв'язного мовления не ствпрацюють в одному напрямку — вивчати лшгвютичний матерiал, щоб доц1льно використовувати його у р1зностильовому зв'язному мовленш.
Л1ТЕРАТУРА
1. БГляев О., СкуратГвський Л, Симоненкова Л., Шелехова Г. Концепщя навчання державно! мови в школах Укра!ни // Дивослово. — 1996. — № 1. — С. 16-21.
2. Бшяев О.М. Сучасний урок украшсько! мови. — К.: Рад. школа, 1981. — 176 с.
3. Варзацька Л.О. Вивчення морфологи у взаемозв'язку з лексикою, синтаксисом i стилктикою // Укр. мова i л-ра в школг — 1978. — № 7. — С. 23-29.
4. Ганич Д.1., Олiйник I. Словник лшгвктичних термiнiв. — К.: Вища школа, 1985. — С. 360.
5. Дшук Г.1. Вивчення засобiв емотивностi на уроках украшсько! мови у 5-7 класах. — Тернотль, 2000. — 202 с.
6. Дшук Г.1. Робота з дГеслГвними експресемами у 6 клам // Дивослово. — 1998. — №4. — С. 29-31.
7. Дшук Г.1. Укра1нська мова. Лшгвостилктичш та комунiкативно-ситуативнi вправи. 5-7 клас.— Тернотль. Навчальна книга — Богдан, 2004. — 80 с.
8. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — Ки!в — Одеса: Либщь, 1991. — 216 с.
9. Ковалик I.I., Мацько Л.1., Плющ М.Я. Методика лiнгвiстичного аналiзу тексту. — К.: Вища школа, 1987. — С. 264.
10. Коваль А. А Практична ститстика укра!нсько! литературно! мови. — К.: Вища школа, 1987. — С. 386.
11. Кордун Т.П. Вивчення стилктики в середнш школг — К.: Рад. школа, 1977. — С. 182.
12. Кордун Т.П. Збiрник вправ i3 стилктики. Посiбник для вчителя. — К.: Рад. школа, 1987. — 236 с.
13. Кучеренко Н.М. Дидактичний матерiал з морфологи укра!нсько! мови: 5-6 класи. — К.: Рад. школа, 1985. — 191 с.
14. Мельничайко В.Я. Робота з граматичними синошмами на уроках укра!нсько! мови. — К.: Рад. школа, 1977. — 162 с.
15. Мельничайко В.Я. Творчi роботи на уроках укра!нсько! мови. — К.: Рад. школа, 1984. — 224 с.
16. Методика викладання укра!нсько! мови в середнш школи Навч. поЫбник/ 1.С. Олшник,
B.К. 1васенко, Л.П. Рожило, О.С.Скорик; За ред. 1.С. Олiйника. — 2-й вид., перероб. i доп. — К.: Вища школа, Головне видавництво, 1989. — С. 439.
17. Моштабей О.М., Сжорська З.С., Лановик С.Й. Навчальт перекази з укра!нсько! мови в 4-8 класах. — 2-й вид. доп i перероби. — К.: Рад. школа, 1981. — С. 244.
18. Пентилюк М.1. Культура мови i стилютика / Пробний шдручник для гшназш гуманiтарного профiлю. — К.: Вежа, 1994. — С.240.
19. Пентилюк М.1. Робота з стилютики в 4-6 класах. Поабник для вчителш. — К.: Рад. школа, 1984. —
C. 136.
20. Плющ М.Я. Значення вщмшкових форм iменникiв // Укра!нська мова i лггература в школi. — 1970. — № 8. — С. 23-29.
21. Пономаргв О. Д. Стилютика сучасно! украшсько! мови. — Тернопiль: Навчальна книга — Богдан, 2003. — 176 с.
22. Програми середньо! загальноосвгшьо! школи (1-4) класи: Укра!нська мова. — К.: Освiта, 2003. — 198 с.
23. Програми середньо! загальноосвггньо! школи. Рщна мова 5-12 класи. — Ки!в-1ртнь: Шкшьний свiт, 2005. — 138 с.
24. Скуратавський Л.В., Остаф В.Я., Симоненкова Л.М., Шелехова Г.Т. Рщна мова. Шдручник для 6 класу. — К.: Шкшьний свгт, 1996. — 238 с.
25. Скуратавський Л.В., Остаф В.Я., Симоненкова Л.М., Шелехова Г.Т. Рщна мова. Шдручник для 7 класу. — К.: Шкшьний свгт, 2000. — 186 с.
26. Хок Д.Л. Педагогическая психология. Принципы общения. — М., 2002. — 538 с.
27. Шелехова Г.Т. Змкт роботи i система завдань i вправ з розвитку зв'язного мовлення у нових тдручниках // Укра!нська мова i лггература в школГ. — 1991. — № 9. — С.28.
28. Ющук 1.П. Програми експериментальш для середньо! загальноосвГтньо! школи. Рщна мова. 5-11 класи. — К.: Перун, 1996. — 72 с.
29. Ющук 1.П. Рщна мова: Шдручник для 6 класу. — К.: Освгга, 1996. — 214 с.
30. Ющук 1.П. Рщна мова: Пробний шдручник для 7 класу. — К.: Освгга, 1996. — 206 с.
