CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.199-203.
УДК 811.161.2'366.5
МОВНА ГРА В ДИСКУРС! СУЧАСНО1 ГАЗЕТИ: АКТУАЛ1ЗАЦ1Я ГРАМАТИЧНИХ ЗАСОБ1В (НА ПРИКЛАД1 ГРАМАТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ЧОЛОВ1ЧОГО РОДУ)
Хал 'ман О. В.
Коледж Нац1онального фармацевтичного ун1верситету, м. Харк1в, Украна
У стaттi описано один 1з механiзмiв мовноЧ гри в дискурс сучасних газет на прикладi метафоризованого вживання граматичного значення чоловiчого роду (у конструкци «хтось (гм. чол. роду) у стднищ»)
Ключовi слова: дискурс газети, мовна гра, граматичне значення, чоловiчийрiд.
Постановка проблеми. Сучасна мовленнева практика характеризуешься посиленням креативности шновацп, мовна гра, мовна рефлекшя охоплюють новi комушкативш сфери, розширюючи просир свого функцюнування. Динамша норми, реалiзацiя потенцiалу мовно! системи, рiзнi форми мовотворчост повною мiрою характернi i для дискурсу сучасно! преси. Автори медiатекстiв, конкуруючи мiж собою в боротьбi за увагу адресата, досить винахiдливi у створеннi лiнгвокреативних феномешв [див. 5].
Виконання основного комушкативного завдання - iнформувати «читача-споживача» - ускладнюеться необхiднiстю впливати на нього: журналюти шукають такi засоби вираження, що забезпечили б шформацшну й емоцiйно-експресивну насиченiсть медiатекстiв. Саме це породжуе постшну потребу посилювати виражальш можливостi слова, що шдносить ступiнь комушкативно! ефективностi мовлення й пояснюе захоплення !х авторiв «мовною грою, неологiзмами й оказiоналiзмами, стилютичним розма!ттям, трансформацiею фразеологiзмiв, iншомовними вкрапленнями рiзного ступеня адаптованостi, прецедентними феноменами» [4]. До того ж, яюсть лшгвокреативних складових е диференцiйною ознакою, що визначае не лише яюсть самих текспв, але й iмiдж видання чи рекламодавця: мовна гра може стати як об'ектом критики, так i прискшливо! уваги.
У процес пошуку виражальних можливостей лексикону спостер^аеться «пiдсилення його експресивно-оцiнного потенщалу» [1, с. 9]. Формуеться велика кшьюсть неосемантизмiв, тобто слiв iз новим значенням, зокрема спостерiгаемо з'яву в деяких розрядах лексем нового конотативного «ореолу», нових оцшних ствзначень. Ученi вказують на особливо виразний експресивно-оцший характер текстiв публiцистичного стилю, оскшьки саме публiцистика веде перед у витворенш сучасно! укра!нсько! «новомови» [1, с. 9]. Дiя оцшност у публiцистицi набувае вiдкритого, штенсивного й усеохоплювального характеру [6, с. 10] i е однiею iз основних характеристик ЗМК.
Аналгз останшх дослгджень г публжацт. Особливост сучасних медiатекстiв забезпечують увагу лiнгвiстiв до ще! сфери комушкацп. Серед численних робiт, присвячених сутностi лшгвофшософсько! категори оцiнки та особливостям !! мовного вираження, працi, сфокусованi на аксiологiчнiй специфiцi публщистичного стилю (Л. Гуслiста, В. Кажан, Р. Калшкша, Н. Кочукова, I. Онищенко, С. Равлюк, К. Серажим, Г. Солганик та ш.).
Актуальшсть роботи. Поряд iз засобами шших мовних рiвнiв свiй оцiнний потенщал у публiцистицi реалiзують i граматичш одиницi: автори медiа-текстiв залучають !х до мовно! гри для реалiзащ! прагматичних настанов. Гра граматичними семами створюе граматичнi iгреми - одинищ, що формуються на основi цшеспрямованих порушень граматичних норм, обмежень для досягнення комунiкативно-прагматичних цiлей [див. про це 7].
У граматищ виникла необхщнють опису креативних iнтерпретацiй граматичних одиниць, пояснень закошв цих штерпретацш, зокрема дослiдження публiцистичних текстiв у фокус «граматики ощнки» дасть змогу репрезентувати механiзми породження оцiнних значень за участю граматичних засобiв у ЗМК, якими зможуть послуговуватися автори медiатекстiв для вираження вщповщних сми^в. Це викликае необхiднiсть продовження розробки проблеми й зумовлюе актуальшсть цього досл1дження.
Мета науково! розвiдки - описати особливост метафоризованого вживання граматичного значення чоловiчого роду (на прикладi конструкцп «хтось (iм. чол. роду) у сшднищ») на матерiалi 1нтернет-публщистики.
Виклад основного матергалу. Як i iншi граматичнi засоби, граматичнi значення роду беруть участь у вираженш ощнних значень, наприклад, з'яву аксюлопчних смислiв забезпечуе застосування прийому «переключення статi»: порушення спiввiднесеностi граматичного роду iменникiв зi статтю позначуваних ошб. В основi породження граматично1 ^еми при такому вживаннi - суперечшсть м\ж граматичним значенням в1дпов1дного роду 7 протилежною статтю позначуваног особи, що зумовлюе змгну ЛЗ (з'яву вторинних, зокрема ощнних сми^в), тобто ГЗ, метафоризуючись, стае засобом забезпечення виникнення значення ощнки та прагматичних смисл1в. Наприклад, застосування форм чолов1чого роду стосовно ошб жшочо! стал здшснюегься як для позитивного, так i негативного ощнювання: позитивна ощнка виникае при порiвняннi жшки iз чоловiком як сильно1 особистостi, негативна - як грубо1, що мае риси, якi суперечать жiночостi, або ж слабко1, що не здатна виконувати чоловiчу роботу.
Серед прийомiв номiнування осiб жшочо! статi iменниками чоловiчого роду бiльш детального аналiзу потребуе конструкцiя «хтось (iм. чол. роду) у стднщт. Причиною виникнення ощнки е щлеспрямоване ненормативне поеднання iменника чоловiчого роду та атрибутивно1 характеристики «у стднщт, що вказуе на приналежтсть до жшоцтва. В основi оцiнного механiзму - накладання смислiв свого i чужого («у стднщт - чуже для чоловша), що сприяе метафоричному переосмисленню родово1 форми. У такий спосiб мовець надае жiнцi «чоловiчих» рис, що здшснюеться для вираження як позитивно!, так i негативно! оцiнки залежно вiд контексту й характеризуемся особливою актившстю вживання у сучаснiй публiцистицi.
Пiд час уживання аналiзовано! конструкщ! передусiм простежуемо процес приписування жшщ (особi «у спiдницi») «чоловiчих» рис (ознак особи - iменника
чоловiчого роду). Такий мовленневий прийом використовують стосовно жшок iз сильним («чоловiчим») характером, що надае 1м позитивно! оцшки. Подiбне тлумачення знаходимо i в самих реченнях, що наводимо для аналiзу механiзму творення вiдповiдних ощнних смислiв, порiвн.: «Чоловiк у стднищ» чи ж!нка з сильним характером? (про швденноафриканку Кастер Семеш, яка на XII чемшонап свiту з легко! атлетики стала найкращою на планет у бiгу на 800 м) («1+1»).
При використанш в аналiзованих конструкцiях iменникiв - назв професш, характеристик за родом дiяльностi акцент робиться на нетиповому виконанш жiнкою «чоловiчо!» роботи, що здшснюеться для позитивно! характеристики. Часто назваш у конструкцiях iменники чоловiчого роду не мають вщповщниюв жiночого роду, тому уточнення у стдницг вказуе на особу жшочо! статi: Там, до реч1, був единий дзвонар у стднищ - Галина Марчук /з Луцька (<Жче»); Боець у стднищ (про Марину Козерод, триразову чемтонку св^у з юкбоксингу, чемпiонку Свропи з боксу, про зустрiч iз чоловiком в офщшному поединку) («Львiвська пошта»); Вулиця перебувае у зош обслуговування героя нашог розпов1д1, тож в1н разом з шерифом у стднищ - Ольгою Кравець... вигхав до м1сця подИ' («Департамент зв'язюв з громадсьюстю»); «Отаманом у стднищ» («Наддшпрянська правда»); Видного, здатного / чесного хлопця... моментально беруть в об1г перш1 красум академИ' -витончена принцеса Шарлотта, «лицар у стднищ» принцеса Стьв1я... («ОпШт»); «С1РИЙ КАРДИНАЛ» У СП1ДНИЦ1: В.1. ЗАМ1СТЬ В.1. («Укра!нське слово») (про призначення головою Секретарiату Президента Укра!ни В. I. Ульянченко замють В. I. Балоги); Тиран у стднищ («Новий погляд») i под.
Приписування жшщ «чоловiчих» рис здшснюеться й iз метою протилежно! аксюлопчно! характеристики: iронiчний смисл виникае у контекст^ де «чоловiчi» риси жшки сприймають як протилежнiсть жiночностi: Лта була не просто високою, це був гренадер у стднищ. Тобто це образно, у стдниц - на д1вчит були джинси... («Щотижня»).
Аналiзовану конструкщю увиразнюе метафоризащя понять чорт, звгр, монстр, диявол, що характеризуе жшку залежно вщ контексту i позитивно (як активну, «бойову»), i негативно (як жорстоку, зарозумшу), тобто важливу роль вiдiграють ««щагностичш контексти», напр.: Головна геротя - сгльська ж!нка Галина, кров з молоком, чорт у стднищ («Сьогодш»); ...Х1вря, як / будь-яка ж1нка Шод1 може бути шжною та милою, а тод1 - й «звiром у стднищ» («ТВ ГИД»); Цей кровожерливий монстр у стднищ перейшов вс меж1 («Майдан»); Диявол у стднищ з1рка 80-х, родоначальниця шок-року... («В1ох»).
Щд час заповненш iнварiантно! схеми iменниками-антропонiмами також простежуемо метафоричне перенесення родових форм: порушення вщповщност мiж родом iменника-власно! назви та статтю референта. Власш iмена-символи, що при такому вживанш функцiюють як прецедентнi феномени, стають синошмами загальних назв, виражаючи певну рису ношя iменi, порiвн.: Бубка у стдницг (про Олену Ынбаеву) («Поступ»); Чикатило у стдниц (про жшку-вбивцю) («Звягель-iнформ»); Робтзон у стдниц («1рина Виртосу»); Шумахер у стдниц (про ствачку Ольгу Юнакову) («Navsi100.com.»); «Гтлеру стднищ» («Новини. 1е. иа.»); П1ночет у стдниц («Контракта»); Стефаник у стдниц (характеристика Мари Матюс) («bambook.com.»); д1д Панас у стдниц (про !рен Роздобудько) («Друг читача»); Маркес у стдниц (про дебютантку-письменницю) («Букво!д»); Остап Бендер у
стднищ (про жшку, яка небезкорисливо проводила nepeBipm у вшськових частинах) («Антикримшальний вибiр») i т. ш. Позитивна чи негативна ощнка жiнки породжуються на базi асощацш, пов'язаних i3 носieм iменi, з !х контекстуальним переосмисленням, порiвн.: Наталя Корпан у щй рол1 насттьки неспод1вана, що семикласник, можливо, назове про себе цю Ликеру Чингачгуком у стднищ! («Столичные новости»). Переосмислюючи антропошми, публщисти уживають атрибутивш елементи жшочого роду з власним iменем чоловiчого роду, порiвн.: О, ця юда у стднищ зумша здобути дов1р'я "Дарки"... («ОУН-УПА»). При цьому акцентуемо увагу на способi написання ошма - з маленько! лтери: мае мiсце процес антономазii.
Наявшсть фонду спiльних знань у сшврозмовниюв дае змогу сприймати й трактувати використаний прецедентний знак, порiвн.: "1+1" розпочинае показ 16-сертного детективу, у центр1 якого - такий соб1 мщний горшок у стднищ -росШська мтщонерка («1+1»). Проводиться паралель мiж жшкою-мшщюнером та полщейським Джоном Макклейном iз фшьму «Мщний горшок» на основi схожост !х дiяльностi, при чому лише сприйняття знака як прецедентного забезпечить порозумшня комунiкантiв. Отже, маемо подвiйне прирощення смислу: по-перше, внаслiдок актуалiзацii фразеолопзму мгцний горгшок, по-друге - використання назви кiнофiльму як прецедентно!.
Метафоризащя одразу кiлькох ГЗ - використання форми множини ВН i перенесення родових ознак - е яскравим виражальним засобом [див. про це: 3, с. 217], порiвн.: ... й ж1нки бувають донжуанами у стдницях («Учебный центр Валерии Губренко»); «Поорам вжом смагляв1 лиця: Горпини i Текл1, Тетяни i Ганни Сар 'яни в хустках, Ван-Гоги в стдницях [цит. за: 3, с. 217].
Аналiзована конструкщя належить до продуктивних у сучасному мовленш украшщв, оскшьки простежуемо активне ii використання у сучаснiй 1нтернет-публщистищ, зокрема зафiксовано низку подiбних номшацш (15 варiантiв конструкцii) стосовно Юли Тимошенко, порiвн.: генерал Перон у стднищ («Укра!нська правда»); диктатор у стднищ («gazeta»); Гтлер у стднищ («УН1АН»); 1сус Христос у стднищ («Львiвська газета»); полковник КДБу стднищ? («Укра!нська правда»); Самурай у стднищ («RED. TRAM. УКРА1НА»); Сталт у стднищ («КореспонденТ. ru»); Янукович у стднищ («Народна правда»); термтатор у стднищ (Сей Час); монстр у стднищ («Майдан»); Черчтль у стднищ («Володимир Цибулько. Надiею наци е кожен Укра!нець»); самурай у стднищ («Вголос про полггику»); полководещь у стднищ («westua.net») та ш.
Метафоризащю протилежного характеру «хтось ^м. жiн. роду) у штанах» спостер^аемо значно рiдше, напр.: «ПОВ1Ю У ШТАНАХ» ЗАТРИМАЛИ У ТИВРОВ1 (про чоловiчу проститущю) («Молодiжна газета Вшниччини»); Лущенко -ще така соб1 Антиюля, або Юля у штанах («Оглядач»). Зазначене пояснюемо неможливютю наявност такого контрасту свого / чужого, як у попереднш схемi, оскшьки сьогодш бути «у штанах» не е чужим для жшки, тому створення метафоризованого протиставлення неможливе.
Висновок. Аналiзованi мовленневi формули ще 10-20 роюв тому украiнськi дослiдники квалiфiкували як непродуктивнi [див. про це: 2, с. 296], але в сучасному дискурс простежуемо !х актуалiзацiю. Очевидно, це можна пояснити впливом сощолшгвальних чинниюв - з'явою активного лщера, для характеристики якого, на
думку носив мови, доцiльна саме така мовленнева модель, чого могло б i не бути за iнших позамовних умов.
Перспектива досл1дження. Видаеться правомiрним у перспективi проектувати постулати дослщження у виокремленому ракурсi на iншi граматичнi категорп украшсько! мови.
Список л^ератури
1. Клименко Н. Ф. Динам1чш процеси в сучасному украшському лексикош: [моногр.] / Н. Ф. Клименко, £. А. Картловська, Л. П. Кислюк. - К.: Видавничий Д1м Дмитра Бураго, 2008. - 336 с.
2. Космеда Т. Аксюлопчш аспекти прагмалшгвютики: формування i розвиток категорп оцшки: [моногр.] / Т. Космеда. - Льв1в: ЛНУ 1м. I. Франка, 2000. - 349 с.
3. Лукаш Г. Функцюнальна семантика граматичних категорш власних назв / Г. Лукаш // Лшгвютичш студп: [зб. наук. праць / уклад. А. Загштко (наук. ред.) та ш.] - Донецьк: ДонНУ, 2009. - Вип. 18.
- С. 216-221.
4. Ремчукова Е. Н. Креативность как фактор развития грамматики [Электронный ресурс] / Е. Н. Ремчукова. - Режим доступу: http://web-local.rudn.ru/web-local/prep/rj/index.php?id=1630&p=10150.
5. Ремчукова Е. Н. Некоторые коммуникативные и стилистические особенности креативных феноменов СМИ [Электронный ресурс] / Е. Н. Ремчукова // ZMOGUS KALBOS ERDVEJE: [мокзНпщ straipsniq rinkinys]. - Режим доступа: http://web-local.rudn.ru/web-local/prep/rj/index.php?id=1630&p=10149.
6. Солганик Г. Я. Лексика газеты / Г. Я. Солганик. - М.: Высш. шк., 1981. - 112 с.
7. Хал1ман О. В. Морфолопчш засоби вираження категорп оцшки в сучаснш украшськш мов1: р1д i число: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.01. «Украшська мова» / О. В. Хал1ман. - Х., 2011. - 20 с.
Халиман О.В. Языковая игра в дискурсе современной газеты: актуализация грамматических значений (на примере грамматического значения мужского рода) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С.199-203.
В статье описан один из механизмов языковой игры в дискурсе современных газет на примере метафоризованного употребления грамматического значения мужского рода (в конструкции «кто-то (сущ. м. рода) в юбке»)
Ключевые слова: дискурс газеты, языковая игра, грамматическое значение, мужской род.
Khaliman O.V. Linguistic play in the discourse of modern newspaper: actualization of grammatical meanings (on the example of grammatical meaning of masculine gender) // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P. 199-203.
One of the mechanisms of the linguistic play in the discourse of modern newspapers on the example of metaphorized usage of grammatical meaning of masculine gender (in the construction someone (noun of masculine gender) in a skirt) has been described in the article.
Key words: discourse of a newspaper, linguistic play, grammatical meaning, masculine gender.
Поступила до редакцп 29.06.2011 р.
