CC BY
58Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) №1. Часть №2. С.344-348.
УДК 81 '373.612
Укра'нська ментальнють в мовнш свщомосп Лiни Костенко
Буц Н.В.
Кримьский науково-методичний центр управлНня освтою НАПН Украни,
м. С'шферополь, Украна
У статт1 зроблено спробу нового концептуально-аналтичного тдходу до фтософИ творчост1 письменнищ, який простежено на матер1ал1 творчого дороб-ку. Анал1зуються етикетш формули звертання 7 вв1чливост1, д1брат з поетичних твор1в Л1ни Костенко, якг зумовлюють риси мовног повед1нки людини вр1зних жит-тевих ситуащях.
Ключовi слова: картина свгту, ментальшсть, мовний етикет, ввгчливгсть, звертання, опорт слова.
Постановка проблеми. Розгляд сучасного ментального лексикону Лши Костенко як самобутнього художнього св^ в його цшсносп, видасться нам особливо репре-зентативним, бо продовжуе пошуки продуктивних шляхiв аналiзу творчост окремого митця як виразника свого часу. Зауважимо при т1м, що йдеться не про спрощену формулу "краще-прше", а про, скористаемося термшолопею Е. Фромма, екзистенцiйнi антиноми, яю не цiлком надаються до адекватного вщтворення у формi тiльки реф-лексивних конструкцiй. Для Лiни Костенко важливою е мова буття, а не Гвалтована цивiлiзацiею мова, i це И вибiр - буттевий, естетичний, образотворчий. Письменниця протиставляе баченню, розщепленому на манiакальний аналiз деталей, онтолопчну цiлiснiсть первинно! емоци. Лша Костенко щонайрiшучiше заперечуе вiдмежування власне лтературного досвiду вiд безпосереднього переживання реального свiту. Творчiсть Лiни Костенко - одна з тих небагатьох перлин сучасно! лггератури, в яких образотворення не обмежуеться лише власною герметикою, вона розпросторюеться, здобуваеться на дотикову народну всеприсутшсть.
«Лша Костенко - глибоко сучасна, глибоко украшська поетеса, та навдивовижу це не те, що не заважае, а, навпаки, допомагае бути вщкритою, як у космос украшський, так i в космос ютори наших народiв, в космос загальнолюдсько! ютори; i та iсторiя в не! - не скам'янш чи спорохнявш релiкти, а живе дшство, яке начебто продовжуе звершуватися й сьогодш, все ще перебувае у творчому свт, й так само часто певна подiя нинiшнього дня в И сприйняттi та шд И пером виглядае не локально й самодос-татньо, не iзольовано, а пропонуеться в единому потощ св^ово1 ютори, сповнюеться масштабностi й значення юторичного». Цi слова Свгена Гуцала влучно визначають масштаб гешально1 особистостi нашо1 сучасницi, И художнього св^у «в единому по-тощ св™во1 ютори» [1].
Украшська ментальнiсть в мовнiй свiдомостi Лши Костенко
Актуальшсть досл1дження. Мова виступае засобом утворення художньо! карти-ни св^, яка вiдображае картину свгту творця художнього твору. У художнш картинi св^ можуть бути вщображеш особливостi нащонально! картини свiту - наприклад, нацiональнi символи, нацiонально-специфiчнi концепти, етикетш мовнi формули. При цьому треба завжди пам'ятати, що художня картина свiту - вторинна, опосеред-кована картина свiту, причому вона опосередкована двiчi - мовою та шдивщуаль-но-авторською концептуальною картиною св^. Обговорюючи поняття нащонально! картини св^ не можна не сказати про сшввщношення нацiонального менталiтету, концептосфери i картини свiту.
Менталитет ми визначаемо як специфiчний зааб сприйняття 7 розумтняя дт-сностг, що визначаеться сукупшстю когнiтивних стереотипiв свiдомостi, сощально! або етшчно! групи людей. Сприйняття г розумгнняя дШсностг - дуже схожi речi, але вони не ствпадають мiж собою. Сприйняття - перший етап та основна умова розумш-ня. Можна говорити про менталггет особистосп, групи i народу (етносу). Менталтет конкретно! особистостi зумовлений нащональним, груповим менталiтетом, а також факторами особистого розвитку людини - його шдивщуальною освiтою, культурою, вихованням, досвiдом сприйняття та штерпретаци явищ дiйсностi.
Мета до^дження полягае у поглибленому аналiзовi природи художньо-образ-ного мислення Лiни Костенко у контекст духовних осягнень авторкою людського буття. Цшсний i комплексний аналiз картини художнього свгту Лiни Костенко на пiдставi iманентноl адекватностi стилю св^опереживання i стилю свiтовираження у власному метатексп поетеси - магiстральний напрям думання, який притаманний укра!нському народов1
«Багаторiвнева рецепцiя творчого доробку Лши Костенко свщчить, що актуальшсть митця в сучасному лiтературознавствi забезпечуеться не лише статусом одного з найяскравших репрезентантiв нинiшнього поетичного плину, не тiльки талантом свiтового масштабу, а передуем тим, що ця поезiя усвiдомлюеться як невичерпний матерiал i для iсторико-лiтературних, i для теоретичних висновкiв та узагальнень. Прикметно, що помина своею масштабнiстю художня особистють Лiни Костенко сприяе штенсивному оновленню лтературознавчо! думки у зв'язку з яскраво ви-раженою тенденщею до актуалiзацil И поетичного доробку в чась Кожен наступ-ний етап осягнення И творчостi оприявнюе новi аспекти естетичного мислення в культуролопчному просторi Укра!ни» [1].
Звершмося то творчостi велико! укра!нсько! поетеси сучасносп Лiни Костенко, яка працюе над самим глибоким пластом укра!нського буття - спасшням мови i нащ-онально! субстанцi!, без яких будь-яка метушня навколо власно! самореалiзацi! втра-чае сенс. Творча технолопя письменницi вiдмiчена головною рисою - потягом до реалiзму, який довгий час перебував в занепадi втизняно! лiтератури. Дiйсно, пись-менники вшх часiв обнаково люблять рiдну природу, але для 1вана Нечуя-Левицького зелений листочок — це дещо шше, нiж для Лiни Костенко, яка знае, що у листочка своя математична формула, а шсля спалення вш не зникае як фiзична реальнiсть, а просто стае невидимим оку. Тому i можливий у не! такий образ: «квадратний коршь листя i трави»... I можливим стае новий облш реалiзму — такий, як у вiршах Лши Костенко, де можна знайти i експресивну декоративнiсть, i сувору простоту; бага-тоцвiття i чорно-бiлi контури; е мiсце i лiрiчнiй гиперболi i просторовий простiр. Але збертаеться тенденцiя !! творчо! працi, яка переважае — унормоване уявлення про реч^ прозора означенiсть !хнiх основних вимiрiв.
Лша Костенко намагаеться запоб^ти нацюнальну катастрофу палким словом. Хай хоч воно залишиться, коли - спаси Боже! - воцариться в кра!ш духовна порож-неча. Може, тому поетеса так наполегливо звертаеться до ютори. Щоб «будити мисль затуркану i кволу», щоб не дати засохнути джерелу нацiонально! достойност i пд-ностi. В юторичному романi у вiршах «Берестечко» автор знаходить для визначення iде! свого твору таю слова:
«В1дбтюе душа свою велику правду
Улуз1 спомитв, надр1чкою Буття».
Намагаючись розгадати споконвiчну загадку укра!нсько! ютори, Лша Костенко вигукуе: «Як страшно знати правду без прикрас!». Нас вражае майстернють, з якою поетеса мальовничим словом, не покидаючи риторичко-художшх меж, змшюе етно-лопчний i геополiтичний матерiал. Безпомилково можна стверджувати, що з часiв Т. Г. Шевченка в укра!нськiй поезi! ще не звучали iнвективи тако! художньо! сили проти поневолювачiв — i одночасно, на охорону укра!нського народу: «Я знаю свШ народ. Кляну його пороки. Але за нього Господа молю!». Лша Костенко зумша написати великий юторичний твiр, поеднуючи густi насиченi фарби гшву i любовi з грацшним графiчним малюнком iронi! i вщрази. Таким чином, ми бачимо подальшу перспективу для укра!нсько! ще! вiдродження культури i, насамперед, мови. С перспектива юторична: «Дорога правди довга». С перспектива духовна: «Нема нам щастя — мусить бути чудо. / Ми ще постанем з! свогх ругн». Ц пророчi слова — останнш шанс укра!нського народу, що й тдтвердила поетеса тд час помаранчево! революцп, вона була окрилена народженням громадянського суспiльства, вiдродженням народно! самосвщомсот i самоповаги. Роман «Берестечко», як i вся !! творчiсть, е таким жорстким реалютичним дiагнозом укра!нському суспiльству i одночасно поетичним закликом до серця кожного укра!нця: «Нема попереду стол1ть, / щоб триста роюв знов ти по колу».
Поетеса вiрить: «Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть!». Адже коли-небудь — «люди виростуть...» (Тарас Шевченко). Заради цього i закликае Лша Костенко: «Не треба думати м1зерно». В цих словах ми чуемо вщомий нам вам тезис О.П. До-вженка — «думати тшьки про велике». Про велике — це i про «диво», яке «мусить бути», не дивлячись на вш рацюнальш, «мiзернi», вироки. На зневiр'я часу немае. Велика кшькють укра!нцiв завдяки «дотику до душ\» поези Лши Костнко змогли стати кращими. Зрозумшо i те, що людина, яка пропустила через себе творчють поетеси, школи не назве укра!нську мову сiльським дiалектом або чимось незначним. Слова Лши Костенко по-справжньому зачаровують. Мабуть, один тшьки написаний нею твiр для розвитку укра!нсько! мови робить бшьше, нiж будь-яа державна програ-ма, але це дшсно так. «Нации не умирают от инфаркта. Сначала у них отбирают язык», — вщзначила якось Лша Василiвна.
В Укра!ш споконв^ вживаеться пошанна множина, особливо тсдо, коли йдеть-ся про шановану людину, найближчу родину, здебiльшого в розповщях про бабусю, маму. Це е важливою особливютю укра!нського мовного етикету, який зараз вщнов-люеться i повертаеться до життя. Важливi семантико-стилiстичнi функцi! в поезiях Лши Костенко виконують граматичнi засоби висловлення ввiчливостi. Займенник ви передае не лише офщшш стосунки (напр.: «Полковнику, вам лист вгд кошового» [5, с. 16]; ввiчливе ставлення до старших за вшом людей (напр.: «Сказали ви, Ящихо, не дореч1» [5, с. 18]), а й до рщних (напр.: «Яне забуду, тату, вас мколи» [5, с. 34], «Не вiрте, мамо ! Гриць такий хороший!» [5, с. 39]. У звертанш до матерi фшсуемо
Украшська ментальшсть в мовнш св1домост1 Лши Костенко
паралельно i «ви», i «ти», пор.: «От, бачте, мамо, все обШшлось» [5, с .82]; «Спо-чивай, моя мамо, там легше тоб1» [5, с. 83].
Посилюе глибину поваги до адресата непоодиноке використання в поезп пошан-ного «Ви», як-от: «Пробачте гм, пане Гамсун. Вас надто любили люди. А Ви гх так ошукали, вони не зможуть простить» [4, с. 254]. Особливо зворушливо й урочисто сприймаеться це «Ви» у звертанш до кохано1 (чи коханого), напр.: «Я кохаю Вас, Сво» [4, с. 251]; «Я Вас люблю, о, як я Вас люблю!» [4, с. 344]; «Ядуже тяжко Вами в1дболта» [4, с. 278], «ЯВас давно забути вже повинна» [4, с. 324]. Звертання до кохано1 людини можна вважати поетичними знахщками поези Лши Костенко. Вони можуть поеднуватись iз традицшним звертанням, що посилюе оригшальшсть ново-утвореного, напр.: «Дорогий мт, сонячний, озвися!» [4, с. 298]. Несподiвано й неповторно сприймаються т звертання, що побудоваш за принципом антитези, напр.: «Прощай, прощай, чужа мет людино! Ще не булорiднiшого, як ти» [4, с. 286], або перифрази, напр.: «Ти ж тч моя 7 свiтло мое денне!» [5, с. 67].
Висновки. Творчий доробок Лши Костенко мае особливу значущють. Роздуми по-етеси над долею рщно1 мови невщдшьш вщ И штересу до украшсько1 культури та ю-торп. Ц теми, а скорше - проблеми, контамiнуються в творчосп поетесою в единий щейно-художнш вузол, обрастаючи рiзними мотивами: це i виродження нацюнально1 культури, i поява ново1 генераци украшських селян («Уже немаерепаних чухонцгв. / Цим простим хлопцямрозум пройняла /енерг1я розплавленого сонця »; «Ми дик7 люди, ми не знаем звичагв/Ми нищим л1с. Ми з мат1р'ю на «ти»), i зникнення украшського народу як генетичного сшвтовариства («Зникае мШ народ, як в розчин кристал»).
У робот зроблено спробу нового концептуально-аналтичного тдходу до фшософи творчосп письменнищ тд кутом зору синтезу образного мислення, який простежено на матерiалi творчого доробку. Такий пiдхiд до творчостi Лши Костенко поглиблюе герменевтичне прочитання текспв i !х метатекстуальну дискурсивнiсть. Цшшсть творiв Лiни Костенко зумовлена, по-перше, збагаченням фактичного мате-рiалу для арГументацп взаемодп i взаемоiнспiрацiй поетично1 i есте1стично1 сфер дь яльност митця; по-друге, додатковою експлiкацiею, увиразненням деяких змiстових аспектiв категори "художнш свiт письменника"; по-трете, розкриттям саме украшських юторюсофських, культурологiчних мiркувань i поглядiв поета на Грунт мшро-аналiзу його лiричних та лiро-епiчних творiв на розвиток i вiдроження укра1нського слова i, по-четверте, реконструкщею поетично1 картини укра1нського св^у.
Список лiтератури
1. Барабаш С. Г. Творчють Лiни Костенко в щейно-художньому контекстi лте-ратурно1 доби : дис. ... д-ра наук : 10.01.01 / С.Г. Барабаш. - Юровоград, 2004.
2. Богдан С. К. Мовний етикет украшщв: традици i сучасшсть / С. К. Богдан // К. : Рщна мова, 1998. - 475 с.
3. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность / Ю.Н. Караулов. - М., 1987.
4. Костенко Л. Вибране / Л. Костенко. - Ки!в : Дншро, 1989. - 560 с.
5. Костенко Л. Маруся Чурай / Л. Костенко. - К. : Дншро, 1982. - 136 с.
6. Крупа М. Лшгвютичний аналiз художнього тексту / М. Крупа. - Тернопшь : Щцручники i поабники, 2008. - 432 с.
7. Плющ Н.П. Формули ввiчливостi в CTcreMi украшського мовного етикету / Н.П.Плющ // Украшська мова i сучаснють. - К., 1991. - С. 92.
8. Романенко В. Мистецтво бачити свгт / В. Романенко. - К. , 1969.
9. Соколовська Ж.П. Картина св^ та ieрархiя сем / Ж.П. Соколовська // Мовоз-навство. - 2002. - № 6. - С. 87-91.
10. Стернин И.А. О понятии коммуникативного поведения / И.А. Стернин // Kommunikativ-funktionale Sprachbetrachtung. - Halle, 1989.
11. Серебрякова Р.В. Особенности восприятия комплиментов в русском общении / Р.В. Серебрякова // Язык и национальное сознание. -. Вып.2. - Воронеж, 1999.
Буц Н.В. Украинская ментальность в языковом сознании Лины Костенко //
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 2. 344-348.
В статье сделана попытка нового концептуально-аналитического подхода к философии творчества писательницы, который прослежен на материале творческого наследия. Анализируются этикетные формулы обращения и вежливости, отобранные из поэтических произведений Лины Костенко, которые обусловливают черты речевого поведения человека в различных жизненных ситуациях.
Ключевые слова: картина мира, ментальность, речевой этикет, вежливость, обращение, опорные слова.
Buts N. V. The Ukrainian mentality in language consciousness of Lina Kostenko //
Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 2. - P. 344-348.
The label formulas of appeal and politeness, selected from poetic works of Lina Kostenko, are examined in the article, that stipulate the lines of speech behavior of man indifferent vital siuations.
Key words: picture of the world, mentality, speech etiquette, politeness, appeal, basic words.
Поступила до редакци 02.03.2012р.
