CC BY
44
Ключевые слова: полезащитная лесная полоса, конструкция, рубки ухода, интенсивность прореживания, ажурность, влажность почвы.
Polischuk O.P. Influence of different constructions of forest bars is on humidity of top-soil
The results of influence of windbreaks of different designs on dry arable soil adjacent fields at different times of the year are discussed in the article. It's found out the effective impact of blow and openwork designs windbreaks on soil moisture of adjacent fields.
Keywords: windbreak, construction, thinning, intensity of thinning, porosity, soil moisture.
УДК 58.009:630 *8 Acnip. 1.В. Вантюх1 -
1нститут ботатки т. М.Г. Холодного НАН Украти
ПОШИРЕННЯ ТА РЕСУРСИ ARNICA MONTANA L. НА ТЕРИТОРИ ЗАКАРПАТСЬКО' ОБЛАСТ1
Подано результати вивчення поширення та участ у фггоценозах Arnica montana на територи Закарпатсько! области Визначено площi угруповань, де популяци A. montana мають сировинне значення та обсяг щорiчного допустимого використання ресурав арш-ки для Великоберезнянського, Воловецького, Мiжгiрського, Рахшського, Свалявського, Тячiвського адшшстративних районов Закарпатсько! области Встановлено, що ресурсна значущiсть ценопопуляцш арнiки прсько! на територи Закарпатсько! областi невисока. Бiльша частина ценопопуляцш аршки (50 %) на дослщженш територи характеризуются низькою ресурсною значущiстю з проективним покриттям у межах 5 %. Найвищi серед-ш показники проективного покриття арнiки на територй Закарпатсько! областi встановлено на полонинах близько верхньо! межi лiсу, частка таких масивгв становить близько 15 % iз загально! площi дослiджених масивiв. Частка угруповань, де ценопопуляцй A. montana мають ресурсну значущiсть (>5 %), тут становить близько 35 %.
Ключовi слова: Arnica montana, поширення, ресурси, використання, Закарпатська область.
Постановка проблеми. Arnica montana L. - 6araTopÍ4Ha трав'яна ль карська рослина з родини айстрових (Asteraceae), сировину яко! широко вико-ристовують як рослинний лшарський засiб. Для лiкувальних цшей використо-вуються рiзнi частини рослини: суцвтя (Flores Arnicae), кореневища (Rhizoma Arnicae), коршня (Radix Arnicae) i листя (Folia Arnicae) Вiдомо бiльше 100 ме-дичних препаратiв, до яких входить арнiка гiрська, окрiм того, бюлопчно ак-тивнi речовини аршки широко використовують у косметологи [3].
У бшьшосп краш Захiдноí та Центрально!' бвропи внаслiдок порушення мкцьзростання Arnica montana та надмiрноí експлуатаци ресурсiв вiдзначено тенденцiю до виснаження íi природних запасiв i зменшення частоти трапляння [5]. Арнiку прську занесено до Червоного списку МСОП (Least Concern, LC), як вид, популяци якого в дикiй природi перебувають у станi ризику (найменшого) низького ршня [6].
Постановка завдання. Завданням нашого дослiдження було з'ясувати поширення та сучасний стан ресурсов Arnica montana у межах Закарпатсько! областi.
Виклад основного матерiалу. Упродовж 2010-2013 р. ми проводили дослвдження поширення та стану ресурав Arnica montana на територи Велико-
1 Наук. кергвник: проф. В.М. Мшарченко, д-р бюл. наук
березнянського, Воловецького, Мiжгiрського, Тячiвського, Ранвського, Сва-лявського райошв Закарпатсько1 областi. A. montana рясно зростае у лучних уг-рупованнях на схилах рiзноí експозицц i KpyTOCTi - вiд ршних дiлянок до кру-тих схилiв (30-35 о) у дiапазонi висот 400-1500 м н.р.м. (нижнш i верхнш лiсовi пояси). З меншою ряснiстю трапляеться на субальшйських полонинах гiр Го-верла, Драгобрат, Близниця, Ненеска у дiапазонi висот 1650-1850 м н.р.м. У межах Закарпатсько1 обл. дослщжували ресурсну значушдсть арнiки в 57 локалгге-тах (рис. 1, 2).
Рис. 1. Мкцерозташування до^джених Macueie Arnica montana L. на територп Великоберезнянського, Воловецького та Свалявського райотв Закарпатськоi
oÓMacmi
Основш показники, ят характеризують ресурсну значушдсть (стосовно сyцвiть) ценопопуляцш Arnica montana, це: проективне покриття, середш показники маси одного суцвтя, кiлькiсть сyцвiть та щшьшсть запасу сировини (маса сyцвiть на одиницю плошi).
Значнi за площею високопродyктивнi ценопопyляцií Arnica montana ви-явлено у Великоберезнянському районi (13 мкцезростань) - поблизу сiл Ужок, Гусний, Розтока, Люта, Волосянка; на луках та полонинах гори Юнчик Буковсь-кий, г. Юнчик Гнильський, г. Лютянська Голиця, г. Птшка, г. Черемха, г. Красива, полониш Рiвна, хребтi Берц. Вкш локалiтетiв A. montana дослiджено на територи Воловецького району - луки г. Стш, г. Шкуй, г. Темнатик, г. Великий Верх, г. Явiрник, околищ сш: Гукливий, Щербовець, Скотарське (рис. 1, табл.).
У Мiжгiрському районi виявлено масиви аршки прсько! з високими ресурсными показниками бшя сiл Колочава, Синевирська Поляна, Синевир, Негровець, Мерешор. У межах Тячшського району ми виявили значш за площею масиви A. montana поблизу сш Усть-Чорна, Руська мокра, Мала Уголька, Велика Уголька та на схилах г. Темпа.
Рис. 2. Мкцерозташування до^джених Macmie Arnica montana L. на територи MiwzipcbKoeo, Тячiвського та Рахгвського райотв Закарпатськоi oóuacmi
Табл. Ресурси A. montana L. у межах адмтктративних райотв 3aKapnamcbKoi
область
Адмшстративш райони Площа, га Бюлопчний запас (у перерахунку на суху вагу), кг Експлуатацшний запас (у перерахун-ку на суху вагу), кг Обсяг допустимого викорис-тання, кг
Великоберезнянський 200 720 240±20 120±10
Воловецький 90 324±2' 108±10 54±5
М1жпрський 115 414±з5 138±10 69±5
Рах1вський 280 1008±84 336±28 168±14
Свалявський 45 162±15 54±5 27±2
Гяч1вський 70 252±25 84±8 42±4
Всього по област 800 2880±250 960±80 480±40
Найбiльшi за площею високопродуктивш масиви аршки виявлено у Ра-хшському райош (20 локалггепв) (табл. 1). Основш сировинно цшш ц ценопо-пуляцл тут зосереджеш на полонинах гiр: Говерла, Кобила, Петрос, Шоймул, Менчул, Догяска, Драгобрат, Близниця, Ненеска, Терентин; на схилах Свидо-вецького хребта та Яблунецькому перевалi. Невеликi за площею (до 1 га) про-
дуктивнi популяцп A. montana дослiджувались поблизу сш Ясшя, Верхне Водя-не, Кваси, Богдан, Лазещина, Дшове, KociBCbKa Поляна та Луг (рис. 2). У Сва-лявському рaйонi виявлено лише два локалггети A. montana, де ïï ценопопуляцп мали ресурсну значущкть (бiля с. Плоске та с. Нелшино) (рис. 1); на територп 1ршавського району сировинно цiннi ценопопуляцп aрнiки гiрськоï нами не ви-явленi. Знaчнi за площею сировинно щнш масиви aрнiки дослiджено на луках та полонинах пр: nin 1ван, Туркул, Бребенескул, Стiг (рис. 2).
Ресурсш дослiдження aрнiки в Украшських Карпатах започатковано у середиш минулого столiття. Результати ресурсно1 ощнки Arnica montana нaявнi в роботах Д.С. 1вашина, який визначив, що допустимий обсяг шорiчноï загопв-лi суцвiть aрнiки на територй' Закарпатсько!' облaстi у кiнцi 60-х ротв становив 3-6 т [2].
У середиш 70-х рокш ресурсну ощнку Arnica montana тут здiйснювaв В.1. Комендар, який встановив, що площа ресурсно цiнних мaсивiв aрнiки тут становить 860 га, бюлопчний запас сухо!' сировини - 3,24-4,01 т, а експлуата-цiйний - 2,16-3,0 т [4]. Результати ресурсно' ощнки аршки на Закарпатп за Я. Д. Гладуном у 80-тi роки, ктотно вiдрiзняються вiд вище зазначених. Вш вважае, що на територй' ujeï облaстi A. montana мае ресурсну значущкть на пло-шi 128,9 га, бюлопчний запас ïï суцвиь тут становить 7,8-8,4 т сироï чи 0,85 т сухо сировини [1].
Порiвняння результaтiв власних ресурсних дослiджень та aнaлiзу лиера-турних мaтерiaлiв свiдчaть, що за останш пiвстолiття обсяг використання сировини аршки у Закарпатськш облaстi зменшився бiльше, нiж у 10 рaзiв, що шд-тверджуе iстотне зменшення ïï ресурсов у регiонi.
За мaтерiaлaми земле- та лiсовпорядкувaння i результатами власних дос-лiджень встановлено, що площа угруповань, де популяцп Arnica montana мають сировинне значення (площа >0,5 га, проективне покриття >1 %), для Закар-пaтськоï облaстi загалом становить близько 800 га; зокрема у межах Великобе-резнянського - 200 га, Воловецького - 90 га, Мжпрського - 115 га, Рах1всько-го - 280 га, Тячшського - 70 га, Свалявського - 45 га (табл.).
Загальна площа мaсивiв аршки, де ми вивчали ïï ресурсну значущкть, становить близько 800 га. Нaйбiльшi показники рясносп та ресурсноï значу-ШOCтi aрнiки гiрськоï виявлено в асощащях Vaccinietum myrtilli Szaf., Pawi., Kulcz. 1923 Gladiolo-Agrostietum tenui (Br.-Bl. 1930) Pawi. el Wall. 1949, Hypoc-hoerietum radicatae, Soldanello-Nardetum Kricsfalusy et Malynovski 2000 та com. Arnica montana-Nardus stricta (Arnicetum montanae Iw. 1956), Luzula luzuioides-Agrostis tenuis i Hypochoeridi uniflorae Nardetum strictae, а також Nardus stricta-Trifolium pannonicum var. Arnica montana на шслялкових луках та прилкових полонинах у даапазош висот i 800-1200 м н.р.м. Щшьнкть особин аршки у таких угрупованнях вардае у межах 10-30 шт./м2, у т.ч. генеративних особин - 1015 шт./м2; проективне покриття - у межах 30 %. Маса одного суцвтя становить ввд 1,1 до 2,5 г, при переважаючих показниках 1,5±0,2 г.
Загалом ресурсна значущкть ценопопуляцш аршки гiрськоï невисока у бшьшосп дослщжених локалггепв. Усередненi показники сировинноï продук-тивностi суцвiть aрнiки на масивах з проективним покриттям 5-30 % для Закар-пaтськоï обласп становлять близько 20+2 кг/га свiжозiбрaноï сировини.
Сировинна продуктивнкть попyляцiй Arnica montana зростае зi збшь-шенням висоти н.р.м. до 1400 м н.р.м. Найвишд середш показники проективного покриття аршки на територií Закарпатсько! областi вщзначено на полонинах близько верхньо! межi лiсy, частка таких масивiв становить близько 15 % iз за-гально! плошд дослiджених масив1в. Найбiльшi за площею продyктивнi масиви арнiки зосередженi на Близнищ, Свидовщ та Чорногорi, де 'х протяжнкть iнодi сягае бшьше 10 км. Бшьша частина ценопопyляцiй A. montana близько 50 % на дослщжешй територп характеризуеться низькою ресурсною значушдстю з про-ективним покриттям у межах 5 %. Частка угруповань, де ценопопyляцiíA. montana мають ресурсну значyщiсть (>5 %), тут становить близько 35 %. Високими ресурсними показниками характеризуються ценопопуляцц арнiки, де пасовиш-не навантаження вiдсyтне чи слабке.
Значнi запаси Arnica montana виявлено на територп Великоберезнянсь-кого району (табл.). Великою рясшстю i високими ресурсними показниками (50-70 кг/га свiжозiбраноí сировини) характеризуються ценопопуляцц A. montana на луках та полонинах Верховинського Вододшьного хребта (околищ с. Гус-ний, с. Розтоки, на прських луках уздовж хребта до г. Пшуй.) у дiапазонi висот 800-110 м н.р.м. Також значш запаси аршки зосереджеш на луках г. Юнчик Гнильський та в околицях с. Волосянка, де шдльшсть запасу суцвиъ арнiки сягае 75-80 кг/га. Ресурсозначушд масивиA.montana зосередженi у Рах1вському районi в околицях с. Кос1вська Поляна, с. Кваси (урочише Затiнки), на г. Коби-ла, г. Близниця на луках г. Шоймул (40-60 кг/га свiжозiбраноí сировини-1. Також луки зi значною ресурсною значушдстю A. montana нами виявлено в околицях с. Синевир та с. Синевирська Поляна Шжпрського району, з обсягом щорiчно-го допустимого використання 143 кг сухо! сировини. На територп Воловецько-го району висот ресурсш показники A. montana встановлеш в межах Боржавсь-ко1 полонини. Найменшi ресурси арнiки виявлеш на територiях Тячiвського та Свалявського району, де ценопопyляцií арнiки загалом характеризуються слаб-кою ресурсною значушдстю.
За результатами наших ресурсних дослвджень, бiологiчний запас арнiки гiрськоí (свiжозiбраних сyцвiть) у межах дослiджyваного регюну становить 1415 т, шо у перерахунку на суху вагу становить 2,8-3 т. Експлуатацшний запас становить близько 1 т; обсяг допустимого використання - 0,5 т.
Висновки. Основнi сировиннi масиви Arnica montana, загальною пло-шею близько 800 га, зосередженi в межах прських хребтав: Полонинського, Великого Вододшьного, Горfани, Свидiвпя, Чорногори та Рах1вського масиву в да-апазонi висот 800-1200 м н.р.м. Найбшьшу плоша сировинних масивiв та ресурси виявлено на територп Рах1вського та Великоберезнянського адмiнiстратив-них районiв.
З метою забезпечення сталого використання природних ресyрсiв арнiки у межах Закарпатсько1 областi обсяг допустимого щорiчного використання íi сировини становить близько 500 кг на рш.
Для оптишзацп використання та збереження A. montana необх1дно запо-чаткувати мошторинг íí ценопопyляцiй iз визначенням порогових величин допустимого антропогенного навантаження на бютопи арнiки, посилити контроль
за li використанням, запровадити режим охорони залежно вiд ступеня загрози 11 популяциям на регiональному рiвнi.
Лiтература
1. Гладун Я.Д. Поширення i запаси найважливiших лжарських рослин у Закарпатськш об-ластi / Я.Д. Гладун // Украшський ботанiчний журнал : наук. журнал. - 1986. - Вип. 43, № 4. - С. 94-97.
2. Ивашин Д.С. Ресурсы лекарственных растений Украинских Карпат и возможности их использования / Д.С. Ивашин // В сб.: Ресурсы дикорастущих лекарственных растений СССР. -Л. : Изд-во "Наука", 1968. - С. 90-94.
3. Комендар В.1. Лжарсью рослини Карпат / В.1. Комендар. - Ужгород : Вид-во "Мистець-ка лшш", 2007. - 504 с.
4. Комендар В.1. Поширення, запаси та рацюнальне використання деяких лжарських рослин Закарпатсько! области / В.1. Комендар, М.В. Дубанич, Й.М. Чернею, М.1. Бедей, Ю.В. Машв-чук, Е.С. Товт // Украшський боташчний журнал : наук. журнал. - 1975. - Вип. 32, № 3. - С. 307-311.
5. Kathe, W. (2006) Conservation of Eastern European medicinal plants: Arnica montana in Romania. In Medicinal and Aromatic Plants Agricultural, Commercial, Ecological, Legal, Pharmacological and Social Aspects Series: Wageningen UR Frontis Series. - Vol. 17. - Bogers, Robert J.; Craker, Lyle E.; Lange, Dagmar (Eds.). - 2006, XVIII. - 309 p.
6. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/search
Вантюх И.В. Распространение и ресурсы Arnica montana L на территории Закарпатской области
Представлены результаты изучения распространения и участия в фитоценозах Arnica montana на территории Закарпатской области. Определены площади группировок, где популяции A. montana имеют сырьевое значение и объем ежегодного допустимого использования ресурсов арники для Великоберезнянского, Воловецкого, Межгорского, Раховского, Свалявского, Тячевского административных районов Закарпатской области. Установлено, что ресурсная значимость ценопопуляций арники горной на территории Закарпатской области невысока. Большая часть ценопопуляций арники (50 %) на исследованной территории характеризуются низкой ресурсной значимостью с проективным покрытием в пределах 5 %. Высокие средние показатели проективного покрытия арники на территории Закарпатской области отмечены на равнинах около верхней границы леса, доля таких массивов составляет около 15 % из общей площади исследованных массивов. Часть группировок, где ценопопуляции A. montana имеют ресурсную значимость (> 5 %), здесь составляет около 35 %.
Ключевые слова: Arnica montana, распространение, запасы, использование, Закарпатье.
Vantjuh I. V. Distribution and resources Arnica montana L in Transcar-pathian region
The results of the study of distribution, participation in phytocenoses Arnica montana in the territory of the Transcarpathia. Defined area communities where population A. montana have a raw value and the amount of the annual allowable resource A. montana for Velikobe-reznyansky, Volovetskiy, Mizhgirskiy, Rakhivskiy, Svaliavskiy, Tyachevsky regions of Transcarpathia. Found that resource significance coenopopulations Arnica montana in the region is low. Most coenopopulations arnica (50 %) in the investigated areas are characterized by low resource significance of the projective cover within 5 %. The highest average projecti-ve cover of arnica in the region marked in the valleys near the upper limit of the forest, the proportion of such arrays is about 15 % of the total area surveyed areas. Share groupings where coenopopulations A. montana has resource significance (> 5 %) is approximately 35 %. The results of resource studies Arnica montana in the Transcarpathian region indicate that the amount of allowable use of its materials can generally be about 0.5 tons per year.
Keywords: Arnica montana, distribution, resource, using, Transcarpathia.
