CC BY
35
УДК 504.064.3.+633.88 (477.86)
Грицик А.Р., д. фарм. н., професор®, Мельник М.В., асистент Грицик Л.М., к. фарм. н., доцент, Сологуб В.А., маг1стр фармацп, асистент Тучак H.I., маг1стр фармацп, асистент, Слкорин У.Б., асистент, Струк О.А., маг1стр фармацп, асистент 1вано-Франк1всъкый нацюналъныы медычныыутеерсытет
МОН1ТОРИНГ РЕСУРС1В ДЕЯКИХ ДИКОРОСЛИХ ВИД1В Л1КАРСЬКИХ РОСЛИН ПРИКАРПАТТЯ
Представлено результаты мотторингу pecypcie деяких eudie лжарсъкых рослым Прикарпаття. Проанал1зовано законом1рност1 i особлывост1 Memodie пробных площ i облтових дыянок, модельных екземпляргв i проектывного покрыття выду вумовах антропогенного вплыву.
Ключое1 слова: мотторынг, ресурсы, антропогенный вплыв, лгкарсъкг рослыны, лЫарсъкарослынна сыровына.
Постановка проблеми. Посилення антропогенного впливу на рослиншсть природних екосистем призводить до i'x трансформаций Цей процес иотребуе обгрунтування наукових засад охорони ф1тогенофонду лжарських рослин. Одним з найбшьш цшних природних perioHÍB, де збереглись л1карськ1 рослини, е Прикарпаття. Тут зростае понад 1000 вцщв рослин, серед яких таю важлив1 для медицини, як Arnica montana L., Rhodiola rosea L., деяю види роду Gentiana L., сировинш запаси яких майже вичерпалися. На сьогодшшнш день актуальними е охорона i рацюнальне використання лжарських рослин. Основними причинами скорочення 3anacÍB е антропогенний вплив, що супроводжуеться поманим негативним впливом на рослинний покрив в умовах техн1чного прогресу, штенсивне використання лжарських рослин i порушення правил i'x загот1влг В окремих мюцях, особливо навколо míct, ресурси лжарських рослин пом!тно зменшуються.
Анал1з останшх дослщжень. В Укра!ш 85 % лжарсько! рослинно! сировини заготовляеться в природних мюцях зростання вид1в. Прикарпаття е важливою сировинною базою лжарських рослин. Дослщження розповсюдження лжарських рослин вказують, що тут зростае понад 70 вид1в, з яких близько половини мають незначний ресурсний потенщал. Проведено pecypcHi дослщження лжарських рослин на територи 1вано-Франк1всько!, Льв1всько! та Чершвецько! областей. Дослщжено мкця зростання i визначено ресурсний потенщал 41 виду лжарських рослин в 1вано-Франк1вськш, 51 виду - у Льв1вськш, 35 вид1в - в Чершвецькш областях.
® Грицик А.Р., Мельник М.В., Грицик Л.М., Сологуб В.А., Тучак H.I., Сжорин У.Б., Струк О.А., 2011
183
Мета статть Вивчення стану природних pecypciß Прикарпаття та законом1рностей i'x змши в умовах трансформованого середовища для регулювання використання та збереження pecypciß природно! рослинностг
Виклад основного матер1алу. 1нтерес населения до застосування лжарських рослин, а також лшв, отриманих на i'x 0CH0Bi, зумовлений тим, що цiлющi лiкapcькi рослини i фiтoпpeпapaти при правильному дозуванш практично HeTOKCH4Hi, вщносно доступш, ефективш та у деяких випадках не мають aнaлoгiв серед синтетичних. Щор1чна потреба нaцioнaльнoi фapмiндycтpii в сировиш становить 200 т, заготовляють в Укра1ш до 80 т, що майже збiгaeтьcя з допустимим обсягом використання природних pecypciß.
В рамках науково-дослщно! роботи кафедри фармацп 1ФНМУ «Дослщження деяких дикорослих i культивованих лiкapcькиx рослин захщного perioHy Украши та розробка лiкapcькиx засоб1в на i'x основЬ> проводиться iнтpoдyкцiя та акл1матизащя лiкapcькиx рослин, визначення рослинних pecypciß в передпрських та прських районах Украшських Карпат та вивчення можливостей i'x використання у медициш [1, 2]. Проведено мошторинг pecypciß деяких дикорослих вид1в лжарських рослин Прикарпаття, ресурсний потенщал яких в Укршш е обмеженим. Для планування загот1вл1 нами було апробовано методи обл1ку запаЫв лучних угщь, яю базуються на визначенш бюлопчного запасу виду, а саме: визначення середшх показниюв щшьност1 запасу сировини в pi3HHx perioHax (маршрутно-польовий метод) i екстраполящя цих показниюв на площу угщь з наявшстю под1бних сировинних масив1в. При визначенш щщьност1 запасу ми використовували методи пробних площ i облшових дщянок, модельних екземпляр1в i проективного покриття виду. Облжов1 дщянки визначали виб1рково. Застосування такого пщходу забезпечувало точшсть результате облжу.
Дослщжено стан природних pecypciß вид1в роду Зв1робш. Hypericum (Н.) perforatum L. - гелюфщ мезотроф i мезоф1т, завдяки високш толерантное^ проникае в pi3Hi ценоекотипи, надаючи перевагу вщкритим дщянкам з частково трансформованою природною рослиншстю, переважно зростае в передпрському пояс1 [2 - 4]. Зв1робш е компонентом в шслялковому флороценотичному комплекса На вщкритих дшянках 3i зрщженим трав'янистим покривом завдяки насшневому поновленню утворюе угрупування з проективним покриттям до 15 -20 %. Hypericum perforatum L. переважно зростае в угрупуванш Festuca rubra та асощаци Salici-Myricarietum з проективним покриттям 1 - 5%. Чисельшсть особин складае в середньому 4 екз/м2. Урожайшсть надземно! частини на луках становить 209 г/м2, на зрубах та узлксях - 136 г/м2. Запаси зв1робою звичайного е достатшми для загоивлг У низиннш частиш Закарпатсько! област1 запаси становлять (до 1,3 т), в передпр'1 1вано-Франк1всько! област1 (до 0,7 т), на територи Чершвецько! (до 1,6 т) i в межах Льв1всько! област1 (до 2,1 т). Сировинш ресурси шших вид1в, а саме: H. montanum, H. alpigenum, H. tetrapterum в Карпатах незначш. Масову загот1влю проводити i'x недоцшьно. Ononis arvensis L. е досить поширеним на Прикарпаттг Вид зустр1чаеться на лкових (до 750 м н.р.м.) та заплавних луках [2, 5]. Часто зростае невеликими
184
угрупуваннями з проективним покриттям до 20 % площею до 50 м2. Filipéndula ulmaria L. найчастше зростае на берегах водойм, на вологих луках i узлксях, узб1ччях дор1г [2, 4]. Гадючник в'язолисний часто формуе стр1чкопод1бш зарост1 з проективним покриттям до 30 %. Частка угщь, де вид мае сировинну значущкть, складае 10 %. Arctostaphylos uva-ursi зустр1чаеться на слабозатшених i вщкритих м1сцях. Рослина мало конкурентоздатна, тому зростае в мюцях з розрщженим трав'янистим ярусом. Petasites albus L. утворюе розрщжеш зарост1 на вологих луках, галявинах, у долинах р1чок [5, 6]. Спорадично формуе розрщжеш масиви з проективним покриттям 10 - 15 %. Розмщення особин виду на дшянках, придатних для зростання, р1вном1рне.
Дослщжено розповсюдження i запаси Laserpitium latifolium L. на територи 1вано-Франювсько! та Чершвецько! областей. Популяцп стародуба (с.) широколистого з'являються переважно у склад1 вторинних угрупувань на мюцях вирубок дубових лгав [4, 7]. Проективне покриття виду становить 20 - 70 %. Разом Í3 с. широколистим в природних ф1тосистемах зустр1чалися види: Fagus sylvatica L., Padus racemosa (Lam.) Gilib., Helleborus purpurascens Wald. et Kit, Pteridium aquilinum Kuhn., Latyrus niger (L.) Bernh., Geranium sanguineum L., Filipendula ulmaria (L.) Maxim. та íh. На обстежених мкцях зростання переважають лучш, чорноземно-лучш, бурозем прсько-люовий, темно-cipi опщзолеш типи грушгв. Встановлено, що урожайшсть корешв с. широколистого становить 122,6 - 569,4 г/м2, а листюв - 100,2 - 543,5 г/м2 у залежност1 вщ м1сця зростання. Обсяг можливих щор1чних загот1вель с. широколистого на встановлених заростях становить 361,2 кг, листюв - 769,6 кг, що свщчить про достатш запаси сировини с. широколистого для промислово! загот1вл1 як можливо! л1карсько! рослинно! сировини.
Alchemilla micans Bus. е досить поширеним видом на Прикарпатт1. Рослина зростае в передпрському та л1совому пояс1, на луках, узл1ссях, уздовж дор1г [2, 4, 5]. Щ1льних масив1в Alchemilla micans Bus. не утворюе, частше зростае фрагментарно або розЫяно на значн1й площ1. В результат! проведених досл1джень встановлено, що приворотень блискучий входить до складу 35 асощацш. Найчаст1ше вид зростае в угрупуваннях двох клас1в Molinio-Arrhenatheretea i Nardo-Callunetea. В цих угрупуваннях проективне покриття виду становить 5 - 20%, урожайшсть сировини - 70,5 г/м2, бюлопчний запас -0,7 т.
Висновки. 1. Результата проведених дослщжень свщчать, що Прикарпаття е важливим perioHOM для загот1вл1 сировини близько 20 вид1в лжарських рослин, ресурсний потенц1ал яких е невисокий.
2. Проведен! досл1дження вказують на доц1льн1сть роботи у напрямку збереження, в1дтворення та зб1льшення юлькоси популяц1й деяких вид1в л1карських рослин.
3. Встановлено мкця зростання H. perforatum L, Ononis arvensis L., Filipendula ulmaria L., Petasites albus L., Laserpitium latifolium L., Alchemilla micans Bus. на територи Прикарпаття. Дослщжено запаси та обсяги !х можливих щор1чних загот1вель.
185
Л1тература
1. Грицик А.Р., Грицик Л.М. Проблеми загот1вл1 та застосування лжарсько! рослинно! сировини // Украшський вкник психоневрологи. - 2006. - Т. 14. - Вип. 2 (47), додаток. - С. 196.
2. Грнцик А.Р. Дослщження особливостей зростання лжарських рослин в Украшських Карпатах / А.Р. Грицик // Запорожский медицинский журнал. — 2008. — Т. 1, № 2 (47). — С. 137 — 139.
3. Федяк I.O., Немченко А. С., Грицик А.Р. Фармакоеконом1чна доцшьшсть вивчення рослин Карпатського регюну для створення гепатопротекторних засоб1в // Лки Украши. - 2004. - № 9. - С. 150.
4. Визначник рослин Украши. Видання друге. - К.: АН УРСР, 1965. -
734 с.
5. Лжарсью рослини: Енциклопедичний довщник / За ред. акад. АН УРСР A.M. Гродзинського. - К.: Украшська енциклопед1я îm. М.П. Бажана, 1990. - 544 с. С1корин У.Б., Грицик А.Р. Поширення та перспективи використання вид1в роду Стародуб в медицин! / Методичш рекомендац11. - Льв1в, 2008. - 25 с.
6. Грицик Л.М., Бензель Л.В. Розповсюдження i застосування рослин роду кремена в медицин! / Методичн1 рекомендаций - Льв1в, 2003. - 18 с.
7. С1корин У.Б., Грицик А.Р. Поширення та перспективи використання вид1в роду Стародуб в медицин! / Методичш рекомендаций - Льв1в, 2008. - 25 с.
Summary
Grytsyk A.R., Melnyk M.V., Grytsyk L.M., Solohub V.A., Tuchak N.I.,
Sicoryn U.B.,Struk O.A. Ivano-Frankivsk National Medical University
MONITORING OF RESOURCES OF SOME WILD SPECIES OF THE PRECARPATHIAN MEDICINAL PLANTS
The results of the monitoring of the resources of some medicinal plants species in the Precarpathian region have been introduced. The regularities ad peculiarities of the methods of the test areas and registration plots, model specimens and projective covering of the species in the condition of the anthropogenic influence have been analyzed.
Key words: monitoring, resources, anthropogenic influence, medicinal plants, medicinal plant raw material.
Стаття надшшла до редакци 14.04.2011 p.
186
