CC BY
12
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 581.526.42.+634.0.15 Ст. наук. ствроб. Т.Д. Соломаха, канд. бюл. наук -
1нститут ботатки iM. М.Г. Холодного НАН Украти
ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНА ТА РЕСУРСНА ХАРАКТЕРИСТИКА VACCINIUM VITIS-IDAEA L. B УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
В Украшських Карпатах V. vitis-idaea найчаспше трапляеться в угрупованнях асощацш Rhodococco-Vaccinietum, Empetro-Vaccinietum, Cetrario-Vaccinietum, Callu-no-Vaccinietum та com. Rhodococcum vitis-idaea. Площi брусничниюв, виявлених на дослщжуванш територи, становлять близько 4 тис. га. У Чернiвецькiй обл. бюлопч-ний запас свiжозiбраних ягiд становить 7,5-10,0 т, у Львiвськiй - 6,4-8,0 т, 1вано-Франкiвськiй - 19,0-20,0 т та Закарпатськш - 22,5-23,0 т.
Ключов1 слова: Vaccinium vitis-idaea, Украшсью Карпати, еколого-ценотична характеристика, ресурси.
На територи Украши трапляеться 5 вид1в роду Vaccinium L., вс вони використовують з лшувальною та харчовою метою. Однак найбшьше поши-рення в Украшських Карпатах мають чорниця та брусниця. V. vitis-idaea при-родно зростае в Швшчнш та Середнш Сврош (на швдш в горах) вщ 1сландп, Скандинавських кра!н до Франци, Швшчно! Гтали, Швденно! Болгари, Ро-сшсько! Федераци, Монголп (швшчна частина), Манчжури, Швтчно! Коре!, Япони, Гренланди i Швшчно1 Америки [12]. Загалом з цього виду видшяють один пiдвид V. vitis-idaea L. subsp. minor (Lodd.) Hulten.
V. vitis-idaea - вид з голарктичним типом ареалу. Сировинний ареал в Укршш охоплюе Укра!нське Полюся та Карпати, зрiдка трапляеться в Роз-точчi-Опiллi [12]. В Украшських Карпатах брусниця поширена в Чершвець-кш, Закарпатськiй, Iвано-Франкiвськiй та Львiвськiй обл.
Методика дослiджень. Основу цих дослщжень становлять матерiали польових дослщжень, проведених протягом 2005-2009 рр. у рiзних частинах Украшських Карпат. Вивченням були охоплеш всi областi (Львiвська. - 1ва-но-Франкiвська, Чернiвецька та Закарпатська) - маршрутним способом, з по-дальшою камеральною обробкою набраного матерiалу. Внаслiдок експеди-цiйних вшздв було виконано понад 80 геоботашчних описiв за участю V. vi-tis-idaea та проведено ресурсш дослщження на 68 облiкових дiлянках з рiз-ним проективним вкриттям бруснищ вiд 1 до 50 %.
Визначення врожайност ягiд та запаЫв листя брусницi проводили двома способами. Для однорщних фiтоценозiв, де брусниця трапляеться зi значною щiльнiстю сировини, застосовували метод облiкових дiлянок з по-дальшою екстраполяцiею даних на площд, аналогiчнi данiй. Серед 68 описо-вих дiлянок бiльше половини (38) мали високе проективне вкриття, а вщпо-вiдно, i високу сировинну значущдсть. Для виявлення площ таких фiтоценозiв використовували лiсотаксацiйнi матерiали. На облiкових дiлянках проводили повний геоботашчний опис з повною характеристикою видового складу (проективне вкриття, зiмкненiсть деревного ярусу, ярусшсть тощо). На дiлянках, де проективне вкриття виду було 1-5 % робили, лише !х фiксацiю. Крiм
2. Еколопя довкiлля
75
Нащональний лкотехшчний yнiвeрcитeт Украши
цього, визначали середню висоту рослин та середню висоту облиснено1' час-тини, кшьюсть ягiд та вагу листя на 1 м . Розмip облжових дiлянок становив вiд 0,25 до 1 м . Для визначення середньо1' ваги одше1" ягоди збирали сеpеднiй зразок 50-100 ягiд в 10-разовш повтоpностi. Щiльнiсть запасу сировини (пло-дiв) вираховували перемножуванням середньо1' кiлькостi ягiд на одиницю плошд на середню масу однieï ягоди, або за повного ix достигання збирали всi ягоди з 1 м i зважували ïx [1, 10].
Рeзyльтaти дocлiджeнь. Vaccinium vitis-idaea - мезофгт, кальцефоб, гемiфaнеpофiт; надае перевагу добре дренованим (сутщаним i тщаним), сильнокислим (середне значення pH 3,8), вологим та багатим кальщем грунтам. Вона належить до ол^отрофних свiтлолюбниx чaгapничкiв [2, V]. У межах piвнинноï Украши звичайно зростае разом з чорницею в свгглих розрь джених брусницево-зеленомохових та чорницево-брусницевих соснових ль сах на ошдзолених грунтах середньозернистого пiшaного складу. В Украшсь-ких Карпатах чоpницево-бpусницевi агрегацп утворюе в широколистих та темнохвойних люах. У таких умовах формуе розрщжеш угруповання завдяки вегетативному розмноженню. Площа таких aгpегaцiй становить вщ 50 м до 100 м2. Тaкi ж pозpiдженi агрегаци брусниця утворюе на узлiссяx лiсiв та поблизу лiсовиx доpiг. У таких угрупованнях запаси сировини япд практично вщсутт, однак можлива заго^вля листя [11; 13]. Брусниця найчастше трап-ляеться в угрупованнях асощацш Rhodococco-Vaccinietum, Empetro-Vaccini-etum, Cetrario-Vaccinietum, Calluno-Vaccinietum та com. Rhodococcum vitis-idaea. Проективне вкриття ïï в цих угрупованнях становить переважно вщ 5 до 15 %. У прських лучних ценозах проективне вкриття V. vitis-idaea зростае (30-50 %) i, вщповщно, вiдpiзняeться сировинний ресурс виду поpiвню-ючи з люовим. Поряд з брусницею значну роль в угрупованнях вщграе чор-ниця, яка часто е ïï сшвдомшантом. Флористично це бщт гiгpомезофiльнi та мезофшьш, евтpофнi високотpaвнi угруповання, як пpедстaвленi в лiсовиx ценозах: Lycopodium clavatum L., Pyrola rotundifolia L., Antennaria dioica (L.) Gaertn., Solidago virgaurea L., Hieracium pillosella L., Melica nutans L., Milium effusum L. та Calamagrostis epigeios (L.) Roth, на полонинах Agrostis tenuis Sibth., Luzula multiflora (Retz.) Lej., Calamagrostis villosa (Chaix.) J.F. Gmel., Nardus stricta L., Potentilla erecta (L.) Rausch., Hypericum maculatum Crantz то-що. Всього в трав'яно-чагарничковому ярус виявлено бшьше шж 50 видiв рослин, бшьша частина яких трапляеться piдко.
Найвищу шiльнiсть запасу сировини листя бруснищ було виявлено в брусницево-чорницевому лiсi (Чеpникiвське л-во, 1вано-Франювська обл. 32,5 г/м2)
та на полонинах в околицях с. Сарата Чершвець^' обл. (30,6 г/м ), за проективного вкриття 30-40 %. На полонинах Карпат переважно утворюе високопродуктивш масиви на вщкритих дшянках на висот V00-1800 м н.р.м., нижче V00 м н.р.м. ми угруповань бруснищ не виявили.
Найвищу рясшсть япд бруснищ ми спостерегли на шслялюових луках. За 50 % проективного вкриття середня врожайшсть становила 282 кг/га. На вирубках рясшсть бруснищ нижча, шж на луках, проте збшьшуеться з роками i лише мехашзована тдготовка грунту до посадок люових культур стpiмко знижуе ïï. Проективне вкриття бруснищ зменшуеться шсля змиканш посадок сосни i починае збшьшуватися з початком самозрщжування i збшь-
V6
36Í|)iiiik нayкoвo-тeхнiчних праць
шенням вжу насаджень. Взагалi для Карпат середня врожайшсть свiжозiбра-но! сировини япд становить 219 кг/га, а листя - 257 кг/га.
З л^ературних джерел вщомо, що на урожайшсть брусницi впливае багато факторiв, а саме: умови зростання та кшматичш умови, структура де-ревостану, антропогенний фактор тощо [2, 7, 8]. Як вщомо, утворення врожаю япд вщбуваеться протягом двох вегетацiйних роюв, тому для успiшного пло-доношення ягiдникiв брусницi необхiдний збiг температури повггря та кшь-костi опадiв в перiод розвитку кущiв та закладання бутонiв. З цих двох умов, в Укра!нських Карпатах вологи вистачае завжди, а температурний показник бувае часто низьким (част приморозки знищують бутони). Крiм цього, на урожайшсть япд значною мiрою впливае щшьтсть парцiальних утворiв, особливо генеративних, штенсившсть 1х цвiтiння, число й середня маса япд.
В Укра!нських Карпатах зосереджеш значнi запаси сировини брусни-цi. Для того, щоб рекомендувати можливi обсяги заготiвлi сировини, ми максимально обстежили плошд, на яких трапляеться цей вид. У бшьшост виявле-них локал^е^в сумарна площа агрегацiй варiювала в межах 1-5 га. Шд час
дослщження 11 ресурсiв ми базувалися на показниках проективного вкриття,
2 .
вазi листя та япд з 1 м та плошд, яку займають брусничники. Однак, для виз-начення шiльностi запасу сировини япд, проективне вкриття виду в угрупо-ванш е одним iз основних i практично в усiх випадках спостережено законо-мiрнiсть - у разi збiльшення проективного покриття збшьшувалась уро-жайнiсть з 1 м2. Проте не характерна така закономiрнiсть для визначення шiльностi запасу сировини листя. У цьому випадку сировинний ресурс зале-жить також i вiд низки iнших показникiв, а саме: висоти пагошв, довжини об-лиснено! частини, умов зростання тощо. Для того, щоб визначити запаси сировини листя, ми використовували й щ показники (табл.).
Табл. Показники ресурсное значущост1 листя V. vitis-idaeaу pi3Hux чочулящях
Проективне вкриття 5 10 15 20 25 30 40 50
Висота пагона 10 5 8,5 6,5 8,9 9,3 5,5 8,5
Висота облистено! частини 8,4 4,7 3,3 4,1 3,5 3,7 2,4 3,6
Маса свiжозiбраноl сировини з 1 пагона г/м2 5,01 3,58 1,0 1,53 1,83 1,24 2,42 2,46
Щiльнiсть запасу сировини г/м2 20 36 8 20 18 21 65 127
Кшькють пагонiв на 1 м 4 10 8 13 10 17 27 52
V. vitis-idaea зрщка трапляеться в Львiвськiй обл., оскшьки оптималь-ними умовами для li зростання е високопрш масиви (вiд 700 до 1800 м). За даними Гладуна Я. Д. (1983), брусниця в област зростае на 32 га i заго^вля пов^яно-сухо! сировини листя в област становить 1,4 т [5], даних щодо ягiд вiн не наводить. За даними шших авторiв [9], в област наявнi масиви для за-готiвлi сировини ягiд бруснищ в межах 1-1,5 т. Обсяг же щорiчних заготiвель пов^яно-сухо! сировини листя становить 0,25 т. За нашими даними бюло-пчний запас свiжозiбраних ягiд становить 6,4-8,0 т. Основш брусничники зростають у Турювському та Сколiвському р-нах.
Брусниця переважно поширена на полонинах (пiслялiсових луках) в угрупованнях Rhodococco-Vaccinietum та com. Rhodococcum vitis-idaea. Так, асощацш Rhodococco-Vaccinietum виявлено у Пщгородщвському люнищш на узбiччi люово! дороги. Проективне вкриття трав'яно-чагарничкового ярусу
2. Екологiя довкшля
77
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
становить 50 %. Дiагностичними видами е Vaccinium myrtillus L. (30 %) i V. vitis-idaea (25 0%). KpiM них, трапляються Luzula luzuloides (Lam.) Dandy з проективним вкриттям до 5 % та папорот - Polypodium vulgare L. i Pteridium aquilinum (L.) Kuhn з таким же вкриттям. У цьому ж люнищш (кв. 11) вияв-лено угруповання Calluno-Vaccinietum на cx^i вирубки до дороги (експози-щя схщна, нахил 30о). В цiй асощаци проективне покриття V. vitis-idaea становить 15-20 %. Це угруповання не зазнае пасквального навантаження. Фiзi-ономiчно аcоцiацiя бiльше нагадуе полюью лicовi чорничнi вересовища, нiж полонинськ угруповання.
Угруповання com. Rhodococcum vitis-idaea було описане на хребт г. Високий Верх над с. Сошт. Домшантними видами в чагарничковому тд'ярус е V. vitis-idaea (75 %), у трав'яному - Nardus stricta (50 %). Монтаннi види вщсутш. V. vitis-idaea спорадично трапляеться в Чершвецькш обл., ос-кiльки оптимальними умовами для ïï зростання е високопрш масиви (вiд 700 до 1800 м), тому в рiвниннiй частиш облаcтi вона вiдcутня i трапляеться лише в Путильському та Берегометському р-нах (в Буковинських Карпатах). За даними Гладуна Я.Д. (1981), вона зростае на плошд 61,0 га, з бюлопчним запасом cироï сировини 51,90-54,90 т, а обсяг щорiчниx заго^вель становить (3,46-3,66 т cуxоï сировини) листя бруснищ в цш област [3]. Ми тд час ек-cпедицiй обстежили 40,5 га полонин та шслялюових луюв, на яких трапляеться брусниця. Зпдно з нашими результатами, з цiеï плошi можна заготу-вати пов^яно-сухо1" сировини листя бруcницi 0,59 т, бюлопчний запас cвiжо зiбраниx ягiд становить 7,5-10 т.
Велик масиви бруcницi виявлено в цш облаcтi в Перкалабському лю-нищш. Тут брусниця трапляеться на плошд близько 50 га. Найбiльшi масиви виявлено в околицях с. Сарата та на схилах гори Томнатик. V. vitis-idaea поши-рена на цш територи в асощаци Rhodococco-Vaccinietum та угрупованш com. Rhodococcum vitis-idaea. Проективне вкриття трав'яно-чагарничкового ярусу в обох угрупованнях становить 50 %. Дiагноcтичними видами в обох випадках е Vaccinium myrtillus (30 %) i V. vitis-idaea (25 %%). Kрiм них, в асощаци трапляються Luzula luzuloides з проективним вкриттям до 5 % та папорот - Polypodium vulgare i Pteridium aquilinum з таким же покриттям. Проте в угрупованш com. Rhodococcum vitis-idaea переважно домшантним видом у чагарничковому шд'ярус е V. vitis-idaea (50 , а у трав'яному - Nardus stricta (50 %).
Зважування япд з 1 м показало, що найвища врожайшсть 135,5 г/м за 50 % проективного вкриття була на полонит на висот 1140 м н.р.м. в околицях с. Сарата, найнижча - за перевалом Джогуль - 11,5 г/м2 за 10 % проективного вкриття. За перевалом брусниця була поширена тд наметом люу на схилах. Звщси видно, що брусниця краще плодоносить на вщкритих дшянках. В 1вано-Франювськш обл. площд зайнят брусницею, де ïï проективне вкриття становить 20-50 %, становлять 52 га [6]. Це переважно пicлялicовi луки на ви-сот 1000-1400 м н.р.м. Остання цифра показуе верхню межу масового поши-рення бруснищ. У цих умовах бюлопчний запас ïï буде становити 19-20 т свь жозiбраниx япд.
Значш запаси япд бруснищ зосереджеш на полонинах хребта Пневе Верховинський район та полонит Прелука в райот Нижнього Ялiвця. На
цих масивах V. vitis-idaea разом з V. myrtillus утворюють асощащю Rhodococ-co-Vaccinietum, д!агностичними видами яко1' е Vaccinium myrtillus (30-50 %) i V. vitis-idaea (15-25 %). Зрщка зростають Nardus stricta та Luzula luzuloides. за проективного вкриття V. vitis-idaea в 20 % вага япд з 1 м2 становила 24 г.
Кр!м наведено1' асощаци, найпоширешшою, центральною для високо-г1р'я Украшських Карпат, особливо, Горган, е Vaccinio-myrtilli-Pinetum mugi. Домiнaнтом ïï виступае Pinus mugo Turra, шод1 з поодинокою домшкою Picea abies (L.) Karst. та Betula pendula Roth. У трав'яно- чагарничковому ярус! (проективне вкриття вщ 30 до 60 %) переважають Vaccinium myrtillus (740 %2 та V. vitis-idaea (проективне вкриття 15-50 %). У цш aсоцiaцiï вага яг1д
3 1 м дещо нижча, шж у попереднш. Так, за проективного вкриття в 10 % вага свiжозiбpaноï сировини япд становить 10,5 г/м2. Однак значних площ щ брусничники не утворюють. Нижче проективне вкриття брусниця - в асощ-ащях Rhododendretum myrtifolii та com. Pinus sylvestris - 10-15 %.
За даними Я. Д. Гладуна (1983), брусниця в Закарпатськш обл. зростае на 55 га i заготвля повпряно-сухо1" сировини листя в област становить 3,1 т [4], даних щодо япд вш не наводить. За нашими даними, в област нарахо-вуеться до 200 га бруснищ з обсягом щор1чно1' зaготiвлi пов1тряно-сухо1' сировини - 3,41 т листя та бюлопчним запасом 22,5-23 т свiжозiбpaниx плод1в. Знaчнi масиви 6русниц1 виявлено на полонит Р1вш (110 га) та на г. Великий Верх, Боржавських полонинах, околицях с. Гукливе на площ1 100 га. Проте проективне вкриття V. vitis-idaea в цих угрупованнях становить лише 1 %, що е занадто мало. Ягоди бруснищ невелик^ На однш рослит нараховуеться 5-8 шт.
На полонинах хребта Свидовець площ1 дшянок тд брусницею значно меншi, проте проективне вкриття V. vitis-idaea становить вщ 10 до 40 %. Ц1 угруповання вiднесенi до aсоцiaцiï Rhodococco-Vaccinietum та com. Rhodococ-cum vitis-idaea. Домшантами угруповань е V. myrtillus (30 %) i V. vitis-idaea (10-40 %). Зрщка трапляються Nardus stricta та Luzula luzuloides (з проектив-ним вкриттям 3-5 %) та пaпоpотi - Polypodium vulgare i Pteridium aquilinum з таким же вкриттям. У Закарпатськш обл. брусниця трапляеться в дiaпaзонi висот в1д 800 до 1600 м н.р.м., але часлше на висот1 понад 1000 м н.р.м. (20 опис1в з 23). Ц1 висоти е оптимальними для ïï розвитку.
Вишовок. Отже, в екологiчно чистих районах на територи Закар-патськоь - Iвaно-Фpaнкiвськоï, Чеpнiвецькоï та Льв1всь^' областей виявлено брусничники, пpидaтнi для зaготiвлi листя та яг1д, загальною площею близько
4 тис. га. Значш площ1 6русниц1 трапляються на хребт г. Високий Верх над с. Сошт (Львiвськa обл.), на полонинах бшя м. Рaxiв Закарпатська та с. Сарата Чершвецька обл. Щшьшсть запасу яг1д (у свiжозiбpaному стaнi) тут сягае 1 кг з 10 м2, листя - 39,2±1 г/м2. У Чеpнiвецькiй обл. бюлопчний запас св1жо- зiбpa-них япд становить 7,5-10,0 т, у Льв1вськш - 6,4-8,0 т. - 1вано-Франювськш -19,0-20,0 т та Закарпатськш - 22,5-23,0 т. В умовах Украшських Карпат брусниця плодоносить добре. Тут наявний запас япд бруснищ, достатнш для задо-волення попиту, однак для невиснажливого використання наявних ресурЫв потр16но дотримуватися встановлених л1мшв зaготiвлi сировини.
Лггература
1. Богданова Г.А. Оценка брусники как лекарственного сырья / Г. А. Богданова. - Красноярск, 1975. - 53 с.
2. Еколопя довкшля
79
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
2. Будрюнене Д.К. Динамика ценопопуляций Vaccinium vitis-idaea L. при сменах сосняков брусничных и бруснично-черничных в Литовской ССР / Д.К. Будрюнене, А.К. Климави-чюте, Р.В. Даубарас // Растительные ресурсы. - 1987. - 23. - Вып. 2. - С. 196-203.
3. Гладун Я.Д. Поширення, запаси i рацюнальне використання найважливших лшарсь-ких рослин Радянсько'1 Буковини / Я. Д. Гладун // Украшський боташчний журнал. - 1981. -38, № 4. - С. 68-70.
4. Гладун Я.Д. Поширення i запаси найважливших лшарських рослин у Закарпатськш обласп / Я. Д. Гладун // Украшський боташчний журнал. - 1986. - 43, № 4. - С. 94-97.
5. Гладун Я.Д. Поширення i запаси найважливших лшарських рослин Льв1всько'1 области / Я.Д. Гладун, М.1. Гладун // Украшський боташчний журнал. - 1983. - 40, № 5. - С. 15-18.
6. Гладун Я.Д. Поширення, запаси i рацюнальне використання промислових лшарських рослин 1вано-Франювсько'1 обласп / Я.Д. Гладун, М.1. Гладун, С.М. Ют, Я.С. Гудивок, 1.М. Ставичний // Украшський боташчний журнал. - 1979. - 36, № 2. - С. 153-156.
7. Даубарас Р.В. Изменение биометрических показателей брусники в зависимости от освещения и возраста древостоя / Р.В. Даубарас, Д.К. Будрюнене // Дикорастущие ягодные растения СССР. - Петрозаводск, 1980. - С. 65-66.
8. Егошина Т.Л. Ресурсы Vaccinium vitis-idaea (Ericaceae) в Кировской области. Сообщение 1. Фитоценотическая приуроченность и запасы / Т. Л. Егошина, К.Г. Колупаева, Н.Н. Рыч-кова, А.Е. Скопин, А. А. Скрябина // Растительные ресурсы. - 2005. - Т. 41, вып. 1. - С. 72-81.
9. Комендар В.1. Поширення, запаси та рацюнальне використання деяких лшарських рослин Закарпатсько1 обласп / В.1. Комендар, М.В. Дубанич, Й.М. Чернею, М.1. Бедей, Ю.В. Машвчук, Е.С. Товт // Украшський боташчний журнал. - 1975. - 32, № 3. - С. 307-311.
10. Мазная Е.А. Оценка запасов растений, имеющих хозяйственное значение / Е.А. Мазная // Методы изучения лесных сообществ. - СПб., 2002. - С. 95-102.
11. Охримович В.М. Флороценотичш особливосп та сировинш ресурси Vaccinium vitis-idaea L. на Волиш / В.М. Охримович // Украшський боташчний журнал. - 1985. - 42, № 3. -С. 14-17.
12. Флора УРСР. Рвд Vaccinium L. - К. : Вид-во АН УРСР, 1957. - Т. 8. - С. 60-66.
13. Юдина В.Ф. Урожайность листьев брусники в основных типах леса Карелии / В.Ф. Юдина, Т. А. Максимова // Ресурсы ягодных и лекарственных растений и методы их изучения. - Петрозаводск, 1975. - С. 123-127.
Соломаха Т.Д. Эколого-ценотическая и ресурсная характеристика Vaccinium vitis-idaea L. в Украинских Карпатах
В Украинских Карпатах V. vitis-idaea чаще всего случается в группировках ассоциаций Rhodococco-vaccinietum, Empetro-vaccinietum, Cetrario-vaccinietum, Calluno-vaccinietum и com. Rhodococcum vitis-idaea. Площади брусничников, обнаруженных на исследуемой территории, составляют около 4 тыс. га. В Черновицкой обл. биологический запас свежесобранных ягод составляет 7,5-10,0 т, во Львовской - 6,4-8,0 т, Ивано-Франковской - 19,0-20,0 т и Закарпатской - 22,5-23,0 т.
Ключевые слова: Vaccinium vitis-idaea, Украинские Карпаты, эколого-ценоти-ческая характеристика, ресурсы.
Solomakha T.D. Ecologo-cenological and resource characterization Vaccinium vitis-idaea in Ukrainian Carpathian
In Ukrainian Carpathian Vaccinium vitis-idaea is the most frequent in communities of the associations Rhodococco-Vaccinietum, Empetro-Vaccinietum, Cetrario-Vaccini-etum, Calluno-Vaccinietum and com. Rhodococcum vitis-idaea. Total area of Vaccinium vitis-idaea's sites is about 4 thousand ha. Biological resources of the fresh berries comprise 7,5-10,0 t in the Chernovtsy region, 6,4-8,0 t in the Lvov region, 19,0-20,0 t in the Ivano-Frankovsk region and 22,5-23,0 t in the Transcarpathian region.
Keywords: Vaccinium vitis-idaea, Ukrainian Carpathian, ecologo-cenological characterization, resource.
