CC BY
65
Науковий тсиик, 2006, вип. 16.5
УДК 630 * 611.002.67 Доц. В.К. Коновальчук, канд. с.-г. наук - НАУ, м. Кшв;
проф. А.1. Гузш, д-р с.-г. наук -ДАУ, м. Житомир
Л1СОВ1 I БОЛОТН1 ЯГ1ДНИКИ - ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ КОРМОВО1 БАЗИ БАГАТЬОХ ДИКИХ ПТАХ1В I ЗВ1Р1В УКРА1НСЬКОГО ПОЛ1ССЯ ТА КАРПАТ
Встановлено, що лiсовi ягоди мають особливо важливе значення у живленш ба-гатьох видiв птахiв та звiрiв, у тому чист й найважливiших мисливських. У перюди дозрiвання ягiд багато видiв птахiв вiдвiдують ягiдники i живляться плодами цих ди-корослих лiсових i болотних рослин. Кормова база особливо ютотно впливае на кшь-юсний просторовий перерозподiл птахiв i звiрiв у лiсi у лiтньо-осiннiй перюд.
Проведено аналiз ресурсiв найважливiших дикорослих ягiдних рослин: чорницi, журавлини, лохини, бруснищ та iнших у зош Полiсся та в Карпатському регюш Укра1'ни.
Ключов1 слова: чорниця, брусниця, лохина, журавлина, малина, ожина, япд-ники, кормова база,, мисливськi птахи.
Doc. V.K. Konovalchuk-NAU, Kyiv; Prof. A.I. Guziy -DAU, Zhitomir
Forest and bogs berry patches are important element of forage base of many wild birds and beasts of Ukrainian Polissya and Carpathians
Forest and berry plants are important elements that serve as a food resource for many wild birds and animals of Ukrainian region of Polissya and Carpathian Mountains. Berry plants play an important role for feeding of birds including the ones for hunting. The feeding season coincides with the ripening season of wild berries. These feeding resources determine the population of wild birds and animals. The stock of natural resources of cranberries, blueberries and lingonberries in the Carpathian and Polissya area of Ukraine is shown in the article.
Keywords: blueberry, cranberry, lingonberry, raspberry, blackberry, berry planst, feeding resources, birds for hunting.
Л1сов1 ягоди мають особливо важливе значення у живленш багатьох вид1в птах1в i зв1р1в, охоплюючи й мисливсью. Загальна площа дикорослих япдниюв чорнищ в Укра1ш визначена з використанням матер1ал1в люовпо-рядкування, результата дослщжень шших автор1в [1, 3]. З метою виявлення площ, урожайност тощо дикорослих япдниюв нами проводилися маршрут-но-експедицшш та стацюнарш науков1 пошуки. Для вивчення динамши уро-жайност та шших показниюв на заздалепдь пщбраних дшянках закладали постшш пробш плошд, а в 1х межах - облжов1 площадки методом фотоплощадок [3]. Для фотозйомки облшових площадок нами сконструйовано i виго-товлено спещальний пристрш - фотоустановку. Використовуючи фотоустановку, облжов1 площадки фотографували, а в камеральних умовах визначали проективне вкриття рослин та шш1 геоботашчш та бюметричш показники, що характеризують япдники.
У люах Полюся та Карпат найбшьш поширеш чорниця - Vaccinium myrtillus L., брусниця - Vaccinium vitis-idaea L., лохина - Vaccinium uliginosum L. На заболочених дшянках люу i на сфагнових болотах переважае журавлина болотна - Oxycoccus palustris Pers. На вирубках у Карпатах, у зош Полюся знач-нi площi займають поросли малиною - Rubus idaeus L., ожиною - Rubus caesi-us L., суницею лiсовою - Fragaria vesca L., та iн. Перелiченi види рослин особливо важливi у кормовому баланс для багатьох видiв птахiв i звiрiв. Нижче коротко розглянемо особливоси 1х бютошчного поширення, плодоношення тощо.
1. Лкове та садово-паркове господарство
29
Нащоиальиий лкотехшчиий унiверситет УкраТии
Чорниця - кущики висотою 15-40 см. Рослини найбшьш продуктивнi у соснових та мшаних сосново-березових та сосново-дубових люах в умовах свiжих суборiв Полюся та смерекових лiсiв Карпат. У сприятливих умовах щ рослини мюцями утворюють суцiльнi заростi. Врожайнiсть япд становить 100-500 кг/га. Найбiльшi плошд ягiдникiв розташовуються у Волинськiй, Рiв-ненськiй, Житомирськiй Закарпатськiй, Iвано-Франкiвськiй, Львiвськiй, Чер-нiгiвськiй та Кшвськш областях.
Брусниця - кущики висотою 10-25 см. Найбшьш урожайш ягiдники бруснищ трапляються на схилах гiр у Закарпатськш, Iвано-Франкiвськiй, Львiвськiй областях та рiвнинних лiсах Волинсько!, Рiвненськоl та Житомирсь-ко! областей. Середня врожайшсть 150-300 кг/га. У окремi роки врожайшсть може бути значно вищою.
Лохина. Харчова, лiкарська i декоративна рослина. Кущики висотою 30-120 см. Рослини найбшьш продуктивш на торфовищах та у вологих соснових люах Полюся. Найбшьша площа ялдниюв - у Волинськiй, Рiвненськiй та Житомирськш областях. Урожайнiсть ягiд становить 50-300 кг/га. Росте в люах на торф'яних землях, а окремi форми, а можливо i вид (потребуе уточ-нення) ми зус^чали на вершинах окремих гiр у Карпатах.
Журавлина болотна зростае на олшотрофних i мезотрофних болотах та в заболочених соснових люах Полюся. Трапляеться на гiрських болотах у Карпатах. Кущик мае довп пагони, що стеляться поверхнею сфагнового моху. Найбшьшу площу займають япдники у Волинськiй, Рiвненськiй та Житомирськш областях. Врожайшсть 100-500 кг/га. Найбшьшу врожайшсть жу-равлини спостер^аемо на обводнених болотах, сплавинах болгг, де уро-жайнiсть сягала 1200 кг/га.
Малина звичайна - кущ^ 1-2 м заввишки iз здерев'яншими дворiчними стеблами, шипами. Найчастiше зростае у шдшску змiшаних лiсiв, на вируб-ках, галявинах, часто утворюе суцiльнi заростi. Урожайнiсть 200-300 кг/га. Поширена на Полiссi, у Карпатах та швшчнш частинi Лiсостепу. Масово доз-рiвае в Карпатах - у серпш.
Ожина. В Укршт зростае декiлька видiв. Одним з найпоширешших ви-дiв е ожина сиза - ЯиЬш еаевшБ Ь. Це невисокий кущ, 0,5-1,5 м. Рiчнi пагони дугоподiбно вигнутi, цилшдричш, густо вкритi прямими або вигнутими шипи-ками. Квiтки великi бш, до 3 см у дiаметрi, зiбранi у щитки. Широко поширена в Полюш, Карпатах, швшчно-захщнш частинi Лiсостепу. Урожайнiсть 200-300 кг/га, але в окремi роки урожайшсть може зростати до 1000 кг/га.
1иш1 плодово-ягiднi лiсовi рослини. Важливе значення для птахiв i звiрiв мають також iншi плодово-ягiднi лiсовi рослини - суниця, горобина, шипшина, глiд.
Найбiльша площа зони Полюся та у Карпатському регiонi належить ягiдникам чорницi, брусницi, лохини, журавлини, зростають вони також у Малому Полюс та Розточчi. За даними дослщниюв[2], дикорослi ягiдники в Полюс Укра!ни займають таку площу (тис. га): чорниця - 211,3; журавлина болотна - 25,2; брусниця - 7,4; лохина - 5,1. Значна частина експлуатацшних запаЫв дикорослих япд зосереджена в люах Укра!нських Карпат (табл. 1).
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.5
Табл. 1. Експлуатацшш ресурси дикорослих ягiд в областях _Карпатського регюну, тонн [4]_
Область Запаси япд певних вид1в Разом
чорниця малина ожина брусниця суниця
Льв1вська 2812 939 308 124 42 4275
1вано-Франк1вська 2116 1403 473 209 48 4249
Закарпатська 2492 1838 605 307 65 5307
Черн1вецька 919 434 157 39 13 1562
Разом 8339 4664 1543 679 168 15393
% 54,2 30,3 10,0 4,4 1,1 100
За нашими даними, на територи Волинського Полюся, журавлина бо-лотна зростае на болотах з верховими, перехщними i змшаними покладами торфу на площд близько 14 тис. га - у Рiвненськiй та 1 тис. га - у Волинськш областях.
1з таблицi очевидно, що чорниця у люах Карпатського регiону мае найбiльшi експлуатацiйнi ресурси серед шших ягiдних рослин - 54,2 %. Роз-рахунок загального врожаю япд у регiонi проведено на основi плошi зростан-ня ягiдних рослин, визначено! за матерiалами лiсовпорядкування i прийнято! величини середньо! врожайностi - 230 кг/га. За нашими даними, середня вро-жайшсть чорницi менша 230 кг/га, а тому експлуатацшш ресурси дикорослих япдних рослин, наведено у таблищ, будуть меншi i шорiчно змiнюватимуться.
Значну частину врожаю дикорослих япдних рослин зшмають лiсовi птахи i звiрi. Так, зазначеш групи тварин по!дають до 20 % япд журавлини вщ загального врожаю в умовах болгг [5]. Птахи лггом, здебiльшого, спожи-вають ягоди чорнищ i малини, восени - бруснищ i журавлини, а зимою i весною - журавлини, яка добре збершаеться на болот майже до лiта наступного року [6]. В мiру дозрiвання рiзних видiв ягiд, птахи перелпають на цi дiлянки i живляться ними.
Для збереження врожаю в кра!нах Захщно! Свропи i Америки розроб-лено спецiальнi способи охорони промислових плантацш лiсових япдниюв вiд птахiв у виглядi натягнутих сток i рiзних вiдлякуючих пристро!в.
Ягiдники е мiсцем гнiздування багатьох птахiв та проживання гризу-шв. Важливою е роль птахiв у розповсюдженш плодiв i насiння люових япд-них рослин. Харчуючись ягодами, неперетравлене насшня, потрапляючи у сприятливi умови, проростае i з часом проростають новi рослини.
Лiсовi ягоди е щнним кормом, виконують роль лтв для багатьох ви-дiв птахiв - орябкiв, глушцiв, тетеруюв та iнших, а також шж^в звiрiв. Так, у молодому лисп чорницi мiститься: проте!ну - 18,6 %, жиру - 2,3 %, кшткови-ни - 9,9 %, дубильних речовин - 19-21 %. У весняних пагонах чорнищ: протешу - 7,2 %, клггковини - до 48,7 % [7].
Вгамшш i лiкувальнi речовини мютяться в брусницi, журавлинi, ло-хиш, малинi, ожинi та iн. Тому юнуе пряма залежнiсть мiж величиною кор-мово! бази птахiв i звiрiв, зокрема величиною урожаю япд та кшьюстю, видо-вим рiзноманiттям i станом популяцiй птахiв i звiрiв. Чим бiльша кормова база люових ягiдних рослин, тим бшьша кiлькiсть птахiв i звiрiв населяе цей
1. Лiсове та садово-паркове господарство
31
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
лiс. В Укршт, як вiдомо, найбiльше борово1 дичини водиться у лiсах Полюся та Карпат, де на великих площах зростають дикорослi ягiднi рослини.
У харчуванш орябка лiтом переважае рослинна 1'жа. На початку лга -це листя малини, сунищ та молоде листя чорницi. Липень - серпень А. Формозов називае чорнично-малиновим харчуванням орябка. Птахи штенсивно харчуються ще навiть зеленою чорницею i дозрiваючою суницею вже у чер-внi. На сусщтх територiях, зокрема у Бiловезькiй Пушд, глушець весною (квь тень-травень) в основному живиться хвоею сосни, а також ягодами журавли-ни минулого року, листям бруснищ, лiтом - суцвотями пушицi. Лiтом (ли-пень-серпень) перше мюце в харчуваннi посщае чорниця. Пiзнiше птахи жив-ляться брусницею, а осiнню - журавлиною. В харчуваннi молодих пташенят перше мюце посiдае чорниця (63 % зразюв, до 7 г), по^м - журавлина (37 %), брусниця, лохина та ш. (по 12 %). Для тетерука, до складу важливих весняних кормiв, належить журавлина (91 % трапляння) та листя бруснищ (9 %). З рос-линних кормiв тетеруки вживають костяницю (25 %,), лохину (17 %) [8].
Значну кiлькiсть чорницi, особливо малину, пощае ведмiдь. Вiн не виби-рае окремих ягiд, а ють ix разом з листям i навггь дрiбними галузками, або "па-сеться на ягiдникаx". Любителями люових ягiд е бiлка, люова куниця, борсук [4]. Для оленя, козуш, зайця, дико! свинi рослини чорнищ е другорядним кормом [7].
З викладеного можна зробити висновок про те, що лiсовi ягоди е над-звичайно важливим кормом для багатьох видiв шж^в i звiрiв. В Украïнi вели-ку площу мають ягiдники чорнищ, журавлини, бруснищ, лохини, малини, ожини у зош Полюся та в Карпатському регюш. Тут плоди дикорослих япд-них рослин становлять значну частину кормовоï бази боровоï дичини, де й вiдмiчаеться ïï найбшьша кiлькiсть.
Визначення кормово!" бази звiрiв i птаxiв е актуальною задачею для менеджменту природними ресурсами i важливою для збереження бiорiзнома-шття люових i болотних екосистем.
Лггература
1. Козьяков С.Н., Краснов В.П. Ресурсы основных дикорастущих ягодных растений лесов Полесья Украины и перспективы их освоения// Растительные ресурсы. - 1982. - Том 18, вып. 4. - С. 553-557.
2. Козьяков С.Н., Черкасов А.Ф. Методика определения проективного покрытия дикорастущих кустарничковых ягодных растений и их урожайности// Методы исследования ресурсов дикорастущих полезных растений. Материалы 1 научной школы по ботаническому ре-сурсоведению. - Вильнюс. Ин-т ботаники АН Лит. СССР, 1983. - С. 53-63.
3. Козьяков С.Н., Козьяков А.С., Коновальчук В.К. Определение запасов сырья полезных растений методом фотоплощадок// Растит. ресурсы, 1984, вып. 4. - С. 569-572.
4. Сенько G.I., Фурдичко О.1. Економша комплексного використання i вщтворення харчових ресурав люу. - Льв1в: Мююнер, 1996. - 296 с.
5. Черкасов А.Ф., Буткус В.Ф., Горбунов А.Б. Клюква. - М.: Лесн. пром-сть, 1981. -
214 с.
6. Телишевский Д.А. Сокровища леса. Комплексное использование недревесных ресурсов леса. - Львов: Высш. шк., 1974. - С. 70-72.
7. Бондаренко В.Д. Бютехшя: Навч. поабник. - Льв1в: 1ЗМН, 1998. - 260 с.
8. Юргенсон П.Б. Охотничьи звери и птицы. - М.: Лесн. пром-сть, 1968. - 308 с.
