CC BY
25
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.8
9. Pope V. The impact of new physical parameterizations in the Hadley Centre climate model: HadAM3 / V. Pope, M.L. Gallani, P.R. Rowntree et al. // Clim. Dyn. - 2000. - Vol. 16. - P. 123-146.
10. Воробъев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробъев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 386 с.
11. Бунь Р. А. 1нформацшш технологи швентаризацп парникових газiв та прогнозування вуглецевого балансу Украши / Р.А. Бунь, М.1. Гусп, В.С. Дачук та ш. / за ред. Р.А. Буня. -Львiв : Вид-во Укр. акад. друкарства, 2004. - 376 с.
12. Forests and Climate Change in Eastern Europe and Central Asia // Forests and Climate Change Working Paper 8; Csaba Matyas (Ed.). - Rome : FAO, 2010. - 189 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.fao.org/docrep/014/k9589 e/k9589 e.pdf.
13. Свириденко В.С. Практикум з лтавництва : навч. поабн. / В.С. Свириденко, Л.С. Ки-ричок, О.Г. Бабiч / за ред. В.С. Свириденка. - К. : Вид-во "Арютей", 2006. - 416 с.
14. MODIS Vegetation Index Product Series: Change Summary TBRS Lab / Kamel Didan, Alfredo Huete // The University of Arizona. - June 29th, 2006. - 17 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://landweb.nascom.nasa.gov/QA_WWW/forPage/MOD13_VI_C5_Changes_ Docu-ment_06_28_06.pdf.
15. Никитин К.Е. Методы и техника обработки лесоводственной информации / К.Е. Никитин, А.З. Швиденко. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 272 с.
Гилитуха Д.В., Лакида П.И. Климатические и вегетационные изменения лесного покрова Правобережного Полесья Украины
Рассмотрены тенденции ожидаемых изменений основных климатических показателей для территории Правобережного Полесья Украины. Разработаны математические модели зависимости вегетационного индекса NDVI от средней температуры воздуха. Проанализирована многолетняя динамика вегетационного периода региона исследований в зависимости от климатических изменений и их влияние в будущем на лесные экосистемы.
Ключевые слова: Правобережное Полесье Украины, сценарии изменения климата, данные ДЗЗ, продукты MODIS, индекс NDVI.
Gilitukha D.V., Lakyda P.I. Climate and vegetation changes of forest cover in Right-bank Polissya of Ukraine
This paper considered the trends of expected climatic parameters and their further impact on forest ecosystems for the territory of Right-bank of Ukrainian Polissya. Also the mathematical models of NDVI vegetation index and its dependence from average air temperature were developed in our investigation.
Keywords: Right-bank of Ukrainian Polissya, climate change scenarios, remote sensing data, MODIS products, index NDVI.
УДК 630*28:634.739.1 Acnip. I.C. КовальчуК -
Житомирський нацональний агроеколопчний утверситет
ПОШИРЕННЯ ДИКОРОСЛИХ ЯГ1ДНИХ РОСЛИН У ЖИТОМИРСЬКОМУ ПОЛ1СС1
Наведено матерiали щодо поширення дикорослих ягщних рослин родини брус-ничних у люах державних люогосподарських шдприемств Житомирського Полюся. Встановлено еколопчш ареали ягщних рослин, а також насичешсть ягщниками площ рiзних тишв люорослинних умов.
Ключовг слова: родина брусничних, дикоро^ ягщш рослини, поширення, тип люорослинних умов, Житомирське Полюся.
1 Наук. кер1вник: проф. В.1. Ткачук, д-р с.-г. наук
1. Лкове та садово-паркове господарство
51
Вступ. У перюд iнтенсивного використання ресурсiв дикорослих япд-них рослин стало зрозумшим, що необхiднi науково обrрунтованi рекомендацп щодо рацiонального 1х використання. Початковою ланкою у подiбних розроб-леннях е iнформацiя щодо ресурсiв певного виду рослин, яю експлуатуються.
На початковому етапi дослiдники пропонували оргашзащю спещаль-них експедицш, якi б обстежували та картували заростi дикорослих япдних рослин з врахуванням 1х врожайностi. Але органiзацiя подiбних експедицш виявилась надто дорогою справою [2]. Згодом в Украш було запропоновано для визначення площ розповсюдження япдних рослин використовувати ма-терiали люовпорядкування (таксацiйнi описи), а для визначення ресуршв ягiд - довiдниково-нормативнi таблиц врожайностi конкретного виду рослин у тих чи шших типах люорослинних умов. Дослiдники запропонували прово-дити облж дикорослих ягiдникiв у перюд люовпорядних робiт [3]. Досить схожi методики розробили науковцi в шших регюнах Радянського Союзу [1, 4]. Досить тривалий час, у рiзних регiонах Радянського Союзу, розробляли методики обл^ ягiдних рослин з метою створення нормативних таблиць врожайносп. У наукових публжащях було зроблено порiвняльну характеристику iснуючих методик [5].
Внаслщок радiоактивного забруднення лiсiв Полюся Укра1ни, в остан-нi 20-30 роюв практично припинились дослiдження з вивчення стану i про-дуктивносп ягiдних рослин. Водночас, в останш роки спостерiгаеться реабь лiтацiя частини лiсiв, вiдновлення в них господарсько! дiяльностi та люоко-ристування. З огляду на те, актуальними стали дослщження з вивчення еко-лопчних 1х особливостей i продуктивностi.
Матер1али та методи досл1джень. Встановлення площ поширення дикорослих ягiдних рослин у люах регiону дослiджень проводили шляхом аналiзу таксацiйних матерiалiв (лiсовпорядкування 2008 р.) та повидшьного обстеження Сирницького люництва ДП " Словечанське ЛГ" за опробованими методиками [3]. Вщповщно до ще! методики за таксацiйними описами виби-рали всi таксацiйнi видши, якi при лiсовпорядженнi визначались як п, у яких можлива промислова загопвля ягiд. Видiлення цих площ проводили з описом основних таксацшних характеристик, що надалi дало змогу згрупувати 1х за типами люорослинних умов. З метою перевiрки отриманих матерiалiв у 2010 р. проведено повидшьне обстеження Сирницького лiсництва ДП "Словечанське ЛГ", на основi якого були внесет необхщш корективи у кiнцевi данi шляхом вирахування вщповщних коефiцiентiв.
Результати досл1дженнь та Ух анал1з. Шляхом дослiджень виявилено значну нерiвномiрнiсть поширення дикорослих япдних рослин у люах регь ону (табл. 1). Матерiали свiдчать, що спостер^аеться зменшення площ усiх япдних рослин за умови перемщення з пiвночi на пiвдень. Так, основш пло-щi брусницi, буянiв та журавлини болотно! взагалi сконцентрованi у люах твшчно! частини Житомирського Полюся - ДП "Олевське ЛГ", ДП "Словечанське ЛГ", ДП "Бшокоровичське ЛГ", ДП "Смшьчинське ЛГ" та меншою мiрою - ДП "Овруцьке ЛГ" i ДП "Овруцьке СЛГ". У державних тд-приемствах, яю розмiщеннi дещо пiвденнiше, япдники вiдзначених видiв зус-трiчаються, але не можуть слугувати для промислово! загопвл^ осюльки 1х
Науковий вкник 11.1ТУ yKpa'1'ни. - 2G13. - Вип. 23.8
площi досить незначт. Це, напевно, пояснюють вщмшностями клiматичниx та едафiчниx умов, y твшчнш та пiвденнiй частинаx регюну дослiджень: ви-щою вологiстю та температyрою повiтря, бiльшою заболоченiстю територп, переважанням легкиx rрyнтiв на твночь Так, y ДП "Олевське ЛГ" насиче-нiсть вкритоï лiсовою рослинтстю площi ягiдниками (вiдсоток площi япдни-кiв) становить 21,6 %, y ДП "Смшьчинське ЛГ", що розташоване твденш-ше, - 4,8 %, y ДП "Городницьке ЛГ" - 6,7 %. Зменшення площ ягiдникiв спостерiгають також i за умови пеермiщення iз заxодy на сxiд - насиченiсть вкритоï люовою рослиннiстю площi ягiдниками у ДП "Народицьке СЛГ", яке розташоване у пiвнiчно-сxiднiй частинi регiонy дослiджень, становить 17,2 %, що нижче, шж у ДП "Олевське ЛГ", яке розташоване на тш же широта, але у пiвнiчно-заxiднiй частит.
Табл. 1. nno^i noширення duKopocmx ягiднuх pocnuH у лгсах державних лiсoгoсnoдаpськuх тдприемств Жuтoмupськoгo Пoлiсся
№ Найменування люогоспо- Вид япднж рослин
ПП дарського тдприемства журавлина болотна чорниця бyяxи брусниця
1 ДП "Барашвське ЛМГ" - 271,3 - -
2 ДП "Бшокоровицьке ЛГ" 569,0 2699,4 362,9 256,4
3 ДП "Бердичевське ЛГ" - 188,2 - -
4 ДП "Городницьке ЛГ" 390,0 1700,0 79,0 53,0
S ДП "Смшьчинське ЛГ" 521,0 1344,0 127,7 122,3
6 ДП "Житомирське ЛГ" - 1256,2 - -
7 ДП "Коростенське ЛМГ" - 2674,9 - -
8 ДП "Коростишiвське ЛГ" - 2819,5 - -
9 ДП " Лугинське ЛГ" - 6333,7 - -
10 ДП "Малинське ЛГ" - 1895,5 - -
11 ДП "Народицьке СЛГ" - 9563,2 - -
12 ДП "Н.-Волинське ДЛМГ" - 84,4 - -
13 ДП "Овруцьке СЛГ" - 14872,3 118,0 -
14 ДП "Овруцьке ЛГ" - 9034,4 78,3 -
1S ДП "Олевське ЛГ" 673,0 11006,4 74,4 183,7
16 ДП "Попшьнянське ЛГ" - 85,3 - -
17 ДП "Радомишльське ЛМГ" - 894,6 - -
18 ДП "Словечанське ЛГ" 580,0 17790,5 231,9 236,6
Всього 2733,0 84513,8 1072,2 852,0
Найбшьш поширеною ялдною рослиною лiсiв регiонy e чорниця, пло-ща ягiдникiв якоï становить 84513,8 га або 95,3 % вщ загальноï площi япдни-кiв, як вивчали. Значно меншого поширення набули журавлинники, головнi площi якиx зосередженi на олiготрофниx, олiго-мезотрофниx та мезотрофниx болотаx - 2733,0 га (2,6 %). Невеликi площi болiт, на якиx зростае журавлина болотна, iснyють на територiяx yсix державниx лiсогосподарськиx тдприемств регюну дослiджень. Але ïx площi досить незначнi i ïx використо-вуе, головним чином, мюцеве населення для заготiвлi ягiд. Зазвичай продук-тивнiсть циx жyравлинникiв дуже невисока. Невеликi площi займають бу-яxи - 1072,2 га (1,1 %%) та брусниця - 852,0 га (1,0 %%). Цi рослини також по-ширенi, як вид, у всix лiсаx регiонy, але бшьш-менш розвиненi заростi ство-рюють рщко.
1. .icoBe та садово-napKOBe господapство
S3
Розподiл площ ягiдних рослин за типами люорослинних умов дав змо-гу встановити 1х екологiчний ареал (табл. 2).
Табл. 2. Розподт площ поширення ягiдних рослин у лгсах Житомирського Полгсся за типами лгсорослинних умов
Тип люорос-линних умов Площа япдних рослин Всього
журавлини болотно! чорнищ буяхш бруснищ
тис. га % тис. га % тис. га % тис. га % тис. га %
Св1жий б1р - - 1,7 2,0 - - - - 1,7 1,9
Вологий б1р - - 5,9 6,9 - - 0,2 25,0 6,1 6,8
Сирий б1р - - 0,7 0,8 0,3 27,3 - - 1,0 1,1
Мокрий б1р 0,9 33,3 - - 0,1 9,1 - - 1.0 1,1
Св1жий суб1р - - 16,3 19,3 - - 0,2 25,0 16,5 18,6
Вологий суб1р - - 47,2 55,9 - - 0,3 37,5 47,5 53,4
Сирий суб1р - - 3,3 3,9 0,6 54,5 - - 3,9 4,4
Мокрий суб1р 1,8 66,7 - - 0,1 9,1 - - 1,9 2,1
Св1жий сугруд - - 3,9 4,6 - - - - 3,9 4,4
Вологий сугруд - - 5,2 6,2 - - 0,1 12,5 5,3 5,9
Сирий сугруд - - 0,3 0,4 - - - - 0,3 0,3
Всього 2,7 100 84,5 100 1,1 100 0,8 100 89,1 100
Журавлину вщзначено у мокрих борах, суборах i сугрудах; чорницю -у свiжих, вологих i сирих борах, суборах та сугрудах; буяхи - у сирих i мокрих сугрудах; брусницю - у вологих борах, свiжих i вологих суборах, вологих сугрудах. Анатз таксацшних описiв на наявнiсть тих чи шших ягiдникiв дав змогу виявити лише тi таксацiйнi видши, де, на думку таксатора, юнують промисловi ресурси заготiвлi визначених япдних рослин. Повидiльне обсте-ження 50 % люових кварталiв Сирницького люництва ДП "Словечанське ЛГ" дало змогу встановити, що ягiднi рослини трапляються i в iнших типах люо-рослинних умов i таксацiйних видшах, але частiше вони не створюють бiльш-менш розвиненi ягiдники i лише присутш у складi живого надгрунто-вого покриву.
Насиченiсть площi вкрито1 лiсовою рослиннiстю ягiдниками родини брусничних у регюш дослiджень досить невелика - 13,4 %, але цей показник коливаеться у досить значних межах. Так, у розташованих на пiвночi регiону ДП "Олевське ЛГ" вш становить - 21,6 %, ДП "Словечанське ЛГ" - 28,0 %, у тих, що розташоваш дещо пiвденнiше за вище вщзначеш, ДП "Лугинське ЛГ" - 23,9 %, ДП "Коростенське ЛМГ" - 10,5 %, ДП "Коростишiвське ЛМГ" - 13,1 %. Отже, поряд iз зменшенням площ розповсюдження япдних рослин при пересуванш з пiвночi на пiвдень, спостерiгаеться зменшення на-сиченостi площ вкритих лiсовою рослиншстю ягiдниками родини брусничних. Подiбна тенденцiя спостерiгаеться при пересуваннi з заходу на схщ: цей показник зменшуеться вiд 21,6 % у ДП "Олевське ЛГ", що розташований у твшчно-захщнш частинi регiону, до 19,5 % у ДП "Народицьке СЛГ", що зна-ходиться у твшчно-схщнш частинi. Спостерiгаемо також нерiвномiрнiсть насичення ягiдниками площ конкретних едатотв у межах екологiчних аре-алiв ягiдних рослин (рис.).
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2013. - Вип. 23.8
Рис. Насичешсть площ едатотв ягiдниками родини брусничних
Цей показник е найбшьшим у вологих борах - 59,1 % i вологих суборах - 29,4 %, що пояснюють значним поширенням у цих типах лкорослин-них умов чорнищ. Значно меншу насиченiсть ягiдниками мають такi едатопи: сирий бiр i мокрий субiр - по 17,9 %; мокрий бiр - 17,3 %; вологий сугруд -16,8 %; свiжий субiр - 12,2 %; сирий субiр - 9,2 %; свiжий бiр - 3,3 %; свiжий сугруд - 3,1 %.
Висновки:
1. Найбiльш поширеною япдною рослиною лiсiв регiону дослiджень е чор-ниця, площа ягiдникiв яко! становить 84513,8 га або 95,3 % вщ загально! площi япдниюв. Значно меншого поширення набули журавлинники -2733,0 га (2,6 %) та невелик площi займають буяхи - 1072,2 га (1,1 %) та брусниця - 852,0 га (1,0 %).
2. Основт плошд ягiдникiв, на яких можлива промислова заготаля ягiд, становлять: чорниця - у вологих суборах; журавлина болотна - у мокрих суборах i борах; буяхи - у сирих борах i суборах; брусниця - у вологих суборах.
Лггература
1. Будрюнене Д.К. Учёт не древесных растительных ресурсов при лесоустройстве в Литовской ССР / Д.К. Будрюнене // Растительные ресурсы. - 1980. - Т. 14, № 4. - С. 477-481.
2. Данилов М.Д. Способы учёта урожайности и выявления ресурсов дикорастущих плодово-ягодных растений и съедобных грибов / М.Д. Данилов. - Йошкар-Ола, - 1973. - 88 с.
3. Козьяков С.Н. Методика определения запасов грибов и ягод в период лесоустроительных работ / С.Н. Козьяков. - Киев. - 1970. - 8 с.
4. Саковец В.И. Инвентаризация зарослей лекарственных растений в лесах Карелии / В.И. Саковец. - Петрозаводск. - 1984. - 16 с.
5. Тюлин С.Я. Некоторые итоги работ по учёту урожайности черники и клюквы болотной / С.Я. Тюлин // Растительные ресурсы. - 1970. - Т. 7, № 4. - С. 541-549.
Ковальчук 1.С. Распространение дикорастущих ягодных растений в Житомирском Полесье
Приведены материалы о распространении дикорастущих ягодных растений семейства брусничных в лесах государственных лесохозяйственных предприятий Житомирского Полесья. Установлены экологические ареалы ягодных растений, а также насыщенность площадей типов лесорастительных условий ягодниками.
Ключевые слова: семейство брусничных, дикорастущие ягодные растения, распространение, тип лесорастительных условий, Житомирское Полесье.
Kovalchuk I.S. The distribution of wild growing berry plants in Zhytomyr Polissya
1. Лкове та садово-паркове господарство
55
Нацюнальний лicoтexнiчний yнiвepcитeт Укpaïни
The information as to the distribution of wild growing berry plants of whortleberries family in the forests of state forest enterprises in Zhytomyr Polissya has been given in the paper. Ecological areas of berry plants and their density under different types of forest growing conditions have been stated.
Keywords: family of red Whortleberries, wild growing berry plants, distribution, forest growing conditions, Zhytomyr Polissya.
УДК 582.685.4(477.63) Асист. O.A. Ш^мармва -
Днinponeтpoвcькuй державний аграрний ушверситет
ПОШИРЕННЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ TILIA L. У НАСАДЖЕННЯХ ДН1ПРОПЕТРОВСЬКА
Внаслщок обстеження 109 вулиць, 14 паргав i 5 скверiв Дшпропетровська було виявлено дев'ять видiв роду Tilia L. Найбшьш широко представлеш тага види, як T. cordata, T. platyphyllos i T. уeuropaea. Встановлено, що у придорожнix вyличниx на-садженняx частка лип становить 11,2 o^, а в паркаx i сквераx - 3,7 % вщ загально!' галькост деревниx видiв.
Ключoвi cлoвa: Tilia L., вуличш насадження, парки та сквери, обстеження наса-джень.
Вступ. Оптимiзацiя системи озеленення мюта неможлива без детального обл^ деревниx порщ у мюькж насадженнж. Такi спроби в нацюнальному масштабi зi створенням комп'ютерноï бази було здiйснено в США ще в 1973 р. [8]. Вщ традицiйноï iнвентаризацiï вyличниx i парковиx дерев в останш роки американцi прийшли до тотального перераxyнкy рослин, який оxоплюe облж екземплярiв на прибyдинковиx, промисловиx i занедбаню земляx [9].
Bраxовyючи ютотний вклад рослин роду Tilia L. в озеленення крyпниx мiст, ми вважаемо за необxiдне здiйснити облж ступеня використання циx видiв у Дншропетровську. Ми провели детальне обстеження всix районiв мю-та для визначення видового складу видiв роду Tilia L., а також для визначен-ня ïx частки вщ загальноï кiлькостi деревниx видiв.
Мeтoди дocлiджeнь. Обстеження територiï мiста для виявлення пред-ставникiв роду Tilia L. у насадженняx загального i спещального призначення здiйснювали маршрутним методом. Види визначали за М.А. ^xro [3, 4] та Д.М. Доброчаевою та ш. [6]. Латинсью назви наведено за сучасною таксоно-мiчною системою класифiкацiï покритонасiнниx рослин APG III [7].
Peзyльтaти дocлiджeнь. Як показали нашi дослiдження, застосування лип в озелененш мiста Днiпропетровськ досить широке, але розподш ïx не-рiвномiрний, як у територiальномy масштаб^ так i у видовому рiзноманiттi. Унаслiдок iнвентаризацiï було обстежено 109 вулиць, 14 парюв i 5 скверiв у всix районаx мюта. Територiя Днiпропетровська займае бiльше 40 тис. га i по-дшяеться на 8 районiв. Найбiльшy площу мають Ленiнський, Самарський та Амур-Нижньодншровський райони, але на територiï циx районiв мало придо-рожнix насаджень внаслщок розташування великоï кiлькостi приватниx будь вель, пiдприeмств, залiзничниx колш та iн.
У xодi дослщжень найбiльшy кiлькiсть рослин роду Tilia L. було виявлено у вyличниx насадженняx переважно центральноï частини мюта. Частка
56
Збipник нayкoвo-тexнiчниx ^«аць
