CC BY
23
Ha^oHa.nbHufi лiсотеxнiчний yнiверситет yKpa'1'ни
УДК 58.009/630*8 Пошукач I.B. Вантюх1 -
1нститут боташк ím. М.Г. Холодного НАН Украти
ПOШИPEHHЯ ТА PECyPŒ ARNICA MONTANA L. HA TEP^OPIÏ IBAHO^PAHKIBCbKOÏ OБЛACTI
Подано pезyльтати вивчення пошиpення та yчастi y ф™ценозах Arnica montana на теpитоpiï Iвано-Фpанкiвськоï областi. Визначено площi yгpyповань, де популяциA. montana мають сиpовинне значення та обсяг щоpiчного допустимого викоpистання pе-cypciB аpнiки для Надвipнянського, Богоpодчанського, Рожнятiвського, Долинського, Яpемчанського, Веpховинського та Косiвського pайонiв Iвано-Фpанкiвськоï областi.
Встановлено, що pесypсна значyщiсть ценопопyляцiй аpнiки гipськоï на теpитоpiï Iвано-Фpанкiвськоï областi невисока. Бшьша частина ценопопyляцiй аpнiки (60 %) на дослiдженiй теpитоpiï хаpактеpизyються низькою pесypсною значyщiстю з пpоектив-ним по^еттям у межах 5 %. Найвищi сеpеднi показники пpоективного по^итта аpнiки на теpитоpiï Iвано-Фpанкiвськоï област визначено на полонинах близько веpхньоï межi лiсy, частка таких масивiв становить близько 15 % вщ загально'1 площi дослiджених ма-сивiв. Частка yгpyповань, де ценопопуляцй'A. montana мають pесypснy значyщiсть (>5 %), тут становить близько 25 %.
Ключов1 слова: Arnica montana, пошиpення, pесypси, викоpистання, Iвано-Фpан-ювська область.
Вступ. Arnica montana - бaгaтоpiчнa трав'яна лiкapськa рослина з родини Aйстpових (Asteraceae), яку ш^око застосовують у наpоднiй та офщшнш ме-дицинi. В eвpопейських кpаïнах вона вiдома з кiнця IX ст. та e стаpовинним за-собом гомеопати. Вiдомо бiльше 100 медичних пpепаpатiв, до складу яких входить аpнiка гipська, о^м цього, ïï бiологiчно активнi pечовини шиpоко вико-pистовують у косметологи (Michler, 2007).
Останнiм часом у кpаïнах Пiвнiчноï, Зaхiдноï та Центрально!' ввропи спостеpiгaeться piзке зменшення площ з apнiкою, причиною чого e порушення екологiчного балансу ïï оселищ та нaдмipнa експлуaтaцiя pесуpсiв. Apm^ гipську занесено до Чеpвоного списку МСОП (Least Concern, LC), як вид, популяци якого в дикш пpиpодi перебувають у сташ низького (найменшого) piвня ризику (Kathe, 2006).
Завдання нашого дослiдження - з'ясувати поширення та сучасний стан ресурив Arnica montana у межах 1вано-Франювсько'1' обл.
Об'екти та методи дослвджень. Мaтеpiaли для дослiдження зiбpaно на пiдстaвi опрацювання pезультaтiв власних польових дослвджень протягом 20122014 pp., лггературних джерел, фондiв Гербарив 1нституту ботaнiки iм. М.Г. Холодного HAH У^аши (KW), Львiвського нацюнального унiвеpситету iм. 1вана Фpанка (LW), Львiвського пpиpодознавчого музею (LWS), 1нституту Екологи Каpпат (LWKS), Чеpнiвецького нацюнального унiвеpситету iм. Юpiя Федьковича (CHER), Каpпатського бiосфеpного заповiдника.
Визначення pесуpсiв аpнiки здiйснено методом тpансект, облшових площ i дiлянок.
1 Наук. керiвник: Miнарченко Валентина Миколашна, зашдувач лабораторп ботанiчного ресурсознавства 1нституту ботанки ím. M.Г.Холодного НАН Украши, професор, д-р бiол. наук кафедри фармакогнози та ботанiки Hацiонального медичного уншерситету ím. О.О.Богомольця
Результата дослвджень. Упродовж 2012-2014 рр. проведено дослвджен-ня поширення та стану pecypciB Arnica montana на територи Надвiрнянського, Богородчанського, Рожнятавського, Долинського, Яремчанського, Верховинсь-кого та Косiвського районiв ^ано-Франювсько'' обл. Тут значнi масиви аршки прсько'' зосередженi у верхньому лковому поясi в гiрських районах Горган, Покутсько-Буковинських Карпат, Чорногори, Гриняв та Чивчин.
Частше за все аршка формуе продуктивнi ценопопуляцй в угрупованнях Luzula luzuioides-Agrostis tenuis та Hypochoeridi uniflorae-Nardetum strictae. Це типовi пустищн луки з переважанням Nardus stricta у 1'х складi. Цi луки набули значного поширення унаслвдок надмiрного пасовищного навантаження на при-родш угруповання високогiр'я та полонин лшового поясу у другiй половинi ХХ ст. Вони займають значнi площi в Iвано-Франкiвськiй обл. На цих луках разом з бшовусом стиснутим зростають й iншi види, характерш для класу Nardo-Callu-netea - Luzula multiflora, Vaccinium vitis-idaea, Vaccinium myrtillus та Arnica montana. A. montana часто трапляеться в угрупованнях Laserpitium alpinum-Agrostis tenuis, де ii проективне покриття становить 5-10 %.
На дослвдженш територй' виявлено ресурсну значущiсть ценопопуляцш Arnica montana у 28 локалггетах (рис.). Основш показники, яю характеризують ресурсну значущiсть (стосовно суцвiть) аршки, такi: проективне покриття, се-реднi показники маси одного суцвггтя, кiлькiсть суцвiть та щшьшсть запасу си-ровини (маса суцвггь на одиницю площi).
Значш за площею ценопопуляцй' Arnica montana виявлено у Надвiр-нянському район (8 мiсцезростань) поблизу сiл: Молодьюв, Лоева, Биткiв, Бис-триця, Максимець, Стримба; на луках та полонинах г. Верх Березний, г. Кливка Березовацька. Основш сировинно цшш ii ценопопуляцй' тут зосереджеш на територй' природного заповвдника "Горгани" в урочищi Джорджi (Говерлянське лiсництво, кв.13), схилах гори Великий верх, де проективне покриття аршки ва-ртае у межах 15 %.
Значне поширення, але обмежеш ресурси аршки виявлеш в ур. Довжа-нець (Горганське лкництво, ур. Новобудова, ур. Нижня (Черниювське лкниц-тво), луках дендролопчного парку "Високогiрний" (Бистрицьке лшництво), де проективне покриття арнiки складае до 5 %. Зазначимо, що у попереднi роки (2010-2012 рр.) в ур. Нижне проективне покриття аршки становило 10-12 %. Причиною рiзкого зниження учасл у фггоценозах A. montana, ймовiрно, може бути неконтрольована заготавля и сировини (протягом 2011-2013 рр.) та надмiр-ний випас худоби (20-25 голiв велико'' рогато'' худоби на площi близько 5 га).
Ш!сть локалiтетiв Arnica montana дослвджено на територй' Яремчанського району - луки г. Пожижевська, г. Чорногориця, г. Свинянка, околищ сш: Во-рохта, Микуличин, Яблуниця. Тут значш запаси аршки зосереджеш в НПП "Карпатський": твденний схил г. Пожижевська, г. Свинянка, ур.Бабина Яма (Говерлянське лшництво), околищ с. Ворохта, де проективне покриття аршки в окремих ценопопуляцкх сягае 30 % за середшх значень15-20 %.
На територй' Косiвського району високопродуктивш масиви з арнiкою, площею 25 га, виявлено в околицях с. Шешт та присшку Лисичка, де и проективне покриття вартае у межах 25 %, а щiльнiсть запасу сировини дорiвнюе 40-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
50 кг/га. Значш за площею низькопродуктивнi ценопопуляцп A. montana досль джено в околицях сш Шешори i Космач. Шють мiсцезростань арнiки прсько'1, загальною площею 112 га, виявлено на територп Верховинського району: на луках г. Боршутин, г. Смотрич, г. Чивчин, г. Ротундул, г. Туркул, околицях села Зелене де проективне покриття Arnica montana становить 5-15 %, щшьнють запасу сировини - 15-20 кг/га
У Богородчанському район виявлено лише три локалггети Arnica montana, де íí ценопопуляцп мали ресурсну значущють (бшя с. Бабче, с. Росшна, с. Пщпрне (загальна площа з аpнiкою становить близько 65 га, проективне покриття - 10-15 %). На територп Рожня^вського району сировинно щнш ценопопуляцп аршки гipськоí виявлено на луках г. Попадя, г. Сивуля, околицях с. Ос-молода (проективне покриття аршки тут становить 10-15 %).
Рис. Мюцезнаходження досл1джених Maeueis Arnica montana L. на територп 1вано-Франшвсько1 обл.
За даними Я. Д. Гладуна, наприюнщ 70-х роюв A. montana в 1вано-Фран-ювськш обл. мала ресурсну значущють на площi 652 га i íí сировинний запас становив 20-21 т сиро'' та 2,0-2,1 т пов^ряно-сухо' сировини (Гладун, 1979). Для Надвiрнянського р-ну автор наводить даш, що тут виявлеш невелик ресур-си виду з бюлопчним запасом 0,66 т (Гладун, 1997).
За матерiалами земле- та люовпорядкування i результатами власних дос-лiджень встановлено, що площа угруповань, де популяцп Arnica montana мають сировинне значення (площа масиву >0,5 га, проективне покриття >1 %), для 1вано-Франювсько'1 обл. загалом становить близько 570 га; зокрема у межах Бо-городчанського - 65 га, Верховинського - 112 га, Долинського - 25 га, Кошвсь-кого - 86 га, Надвiрнянського - 95 га, Рожня^вського - 72 га, Яремчанського -115 га (табл. 1). Встановлено, що загалом ресурсна значущють ценопопуляцш
аршки прсько!' невисока у бiльшостi дослiджених локалггетав. Усередненi по-казники сировинно!' продуктивной суцвiть арнiки на масивах з проективним покриттям 5-30 % для 1вано-Франювсько!' обл. становлять близько 19+5 кг/га свiжозiбрано! сировини.
Найвищi середнi показники проективного покриття аршки (30 %) на територй 1вано-Франювсько!' обл. визначено на полонинах близько верхньо!' межi лшу, частка таких масивiв становить близько 10 % ввд загально!' площi досль джених масивiв. Бiльша частина ценопопуляцш A. montana (близько 70 %) на дослвдженш територй характеризуються низькою ресурсною значущiстю з проективним покриттям у межах 5 %. Частка угруповань, де ценопопуляци A. montana мають ресурсну значущкть (>5 %), тут становить близько 20 %. Високими ресурсними показниками характеризуються ценопопуляци аршки переважно на луках, де пасовищне навантаження ввдсутне чи слабке.
Значш запаси Arnica montana виявлено на територй' Яремчанського району (табл.). Найвищою рясшстю i високими ресурсними показниками (4050 кг/га свiжозiбрано! сировини) характеризуються ценопопуляци A. montana в урочищi Бабина Яма (Карпатський НПП) на луках та полонинах г. Пожижевсь-ка, г. Свинянка у дiапазонi висот 700-1100 м н.р.м.
Табл. Ресурси A. montana L. у межах адмШстративних райошв 1вано-Франтвсько1 обл.
Адмiнiстративний район 1вано-Франювсько! обл. Площа, га Бюлопчний запас (у перерахунку на суху вагу), кг Експлуатацшний запас (у перерахун-ку на суху вагу), кг Обсяг допустимого вико-ристання, кг
Богородчанський 65 234±25 78±9 39±4-5
Верховинський 112 403±35 134±12 67±6
Долинський 25 90±12 30±4 15±2
Косвський 86 310±3" 104ми 52±5
Надвiрнянський 95 342±35 114±12 57±6
Рожнятiвський 72 259±25 86±8 43±4
Яремчанський 115 414±38 138±12 69±6
Всього по 1вано-Франювськш обл. 570 2052±200 684±67 342±34
У Надвiрнянському район ресурсозначущi масиви A. montana зосередже-hí в Говерлянському лiсництвi (урочище Джурдж^ лука Перениз) та схилах г. Верх Березний (40 кг/га свiжозiбрано!' сировини). Луки 3Í значним запасом аршки зростають в околицях с. Шешт, присiлка Лисничка KociBCbKoro району (4050 кг/га свiжозiбрано!' сировини). На територй' Богородчанського району висою ресурсш показники A. montana встановленi бшя с. Бабче, с. Росшна, с. Шдпрне. Найменшi ресурси арнiки виявлеш на територй' Долинського району, де ценопопуляци аршки загалом характеризуються слабкою ресурсною значущiстю.
За результатами наших ресурсних дослвджень, бiологiчний запас аршки прсько! (свiжозiбраних суцвiть) у межах дослвджуваного регiону становить 1011 т, що у перерахунку на суху вагу становить 2,0-2,2 т. Експлуатацшний запас становить близько 0,7 т; обсяг допустимого використання - 0,35 т.
Висновки. Основш сировиннi масиви Arnica montana, загальною пло-щею близько 570 га, зосереджеш в межах гiрських хребтав: Горган, Покутсько-
Нацюнальний лкотехшчний ун1верситет УкраГни
Буковинських Карпат, Чорногори, Гриняви, Чивчин у дiапазонi висот 700-1200 м н.р.м. Найбшьшу площу сировинних масивiв та ресурси виявлено на терито-ри Яремчанського, Надвiрнянського, Верховинського та Косiвського райотв. З метою забезпечення сталого використання природних ресурсiв арнiки у межах 1вано-Франювсько1 обл. обсяг допустимого щорiчного використання ii сирови-ни не повинен перевищувати 350 кг на рш.
Основними заходами, спрямованими на оптимiзацiю використання, збе-реження та ввдновлення популяцiй i ресурсiв Arnica montana у 1вано-Франювсь-кiй обл., мають бути: дослiдження стану та динамши ii популяцiй, посилення контролю за використанням, запровадження режиму охорони залежно вщ сту-пеня загрози ii популяц1ям на регiональному рiвнi.
Лiтература
1. Гладун Я.Д. Ресурси аршки прсько! в Надвiрнянському район 1вано-Франювсько! об-ластi / Я.Д. Глацун, С.М. KiT // Тези цоп. IV мiжнаp. конф. з мец. ботан. - К. : Виц-во "Прут", 1997. - С. 84.
2. Гладун Я.Д. Поширення, запаси i pацiональне використання промислових лжарських рослин Iвано-Фpанкiвськоi' областi / Я.Д. Гладун, М.1. Гладун, С.М. KiT, Я.С. Гуцивок, 1.М. Ста-вичний // Украшський ботанiчний журнал : наук. журнал НАН Украши, 1нститут ботанiки iM. М.Г. Холодного. - 1979. - Vol. 36. - № 2. - С. 153-156.
3. Kathe, W. (2006) Conservation of Eastern European medicinal plants: Arnica montana in Romania. In Medicinal and Aromatic Plants Agricultural, Commercial, Ecological, Legal, Pharmacological and Social Aspects Series: Wageningen UR Frontis Series. - Bogers, Robert J.; Craker, Lyle E.; Lange, Dagmar (Eds.). - 2006. - Vol. 17, XVIII, 309 p.
4. Michler B. Conservation of eastern European medicinal plants Arnica montana in Romania. Case study Garda de Sus, Management Plan. 2007. - 236 p.
5. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/search
Вантюх И.В. Распространение и охрана Arnica montana L. на территории Ивано-Франковской области
Представлены результаты изучения распространения и участия в фитоценозах Arnica montana на территории Ивано-Франковской области. Определены площади группировок, где популяции A. montana имеют сырьевое значение и объем ежегодного допустимого использования ресурсов арники для Надвирнянского, Богородчанского, Рожнятовского, Долинского, Яремчанского, Верховинского и Косовского районов Ива-но-Франковской области.
Установлено, что ресурсная значимость ценопопуляций арники горной на территории Ивано-Франковской области невысока. Большая часть ценопопуляций арники (60 %) на исследованной территории характеризуются низкой ресурсной значимостью с проективным покрытием в пределах 5 %. Высокие средние показатели проективного покрытия арники на территории Ивано-Франковской области отмечены на равнинах около верхней границы леса, доля таких массивов составляет около 15 % из общей площади исследованных массивов. Доля группировок, где ценопопуляции A. montana имеют ресурсную значимость (>5 %), здесь составляет около 25 %.
Ключевые слова: Arnica montana, распространение, ресурсы, использование, Ива-но-Франковская область.
Vantjuh I.V. Distribution and Resources Arnica montana L. in Ivano-Frankivsk Region
Defined area communities, where populations are A. montana raw value and the amount of the annual allowable resource use Arnica for Nadvirnianskiy, Bogorodchankiy, Rozhniativ-kiy, Dolinsky, Yaremchanskiy, Verkhovynskkiy and Kosivkiy regions of Ivano-Frankivsk region. Established that the resource significance cenopopulations Arnica montana in Ivano-Frankivskoy region low. Most of cenopopulations Arnica (60 %) in the investigated areas are
characterized by low resource significance of the projective cover within 5 %. The highest average projective cover of Arnica in Ivano-Frankivsk region marked in the valleys near the upper limit of the forest, the proportion of such arrays is about 15 % of the total area surveyed areas. Share groupings where coenopopulations A. montana has resource significance (> 5 %) is approximately 25 %.
Key words: Arnica montana, distribution, resource, using, Ivano-Frankivsk region.
УДК 630*161.443.6:582.475 1нж. М.Я. Гожан, канд. с.-г. наук;
проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук; доц. Р.М. Гречаник, канд. с.-г. наук; доц. М.М. Лисовий, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львт
ОСОБЛИВОСТ1 РЕАЛ13АЦН ЕТАПУ 1Н1Ц1АЦ11 ЕКСПЛАНТ1В КУЛЬТИВАР1В РОДУ PICEA А. DIETR. IN VITRO
Представлено стислий огляд литературних джерел щодо мжроклонального роз-множення представниюв роду Picea. Проаналiзовано вплив базового складу живильно-го середовища на результати шщаци декоративних таксошв дослщжуваного роду in vitro. Виявлено оптимальний склад середовища та комбшаци фитогормошв для прове-дення успiшноí шщаци експлантiв роду Picea in vitro. Запропоновано ефективнi типи та концентраци фiтогормонiв для цього етапу мжроклонального розмноження. Наведено результати впливу концентрацш ауксинiв та цитокiнiнiв на калюсогенез експлантiв дослiджуваного роду.
Ключовi слова: ялина, культивар, in vitro, клонування, експлант, iнiцiацiя.
Вступ. Культивування тканин хвойних порiд in vitro було об'ектом досль джень протягом тривалого перiоду. У свiтовiй практищ технологiю мжрокло-нального розмноження розроблено бшьш нiж для 25 видiв хвойних рослин [6]. Одним з основних факторiв, що впливае на усшх мiкроклонального розмноження е склад живильного середовища, який вщграе домшуючу роль в iнiцiацii калюсу з бруньок хвойних порщ [2, 4, 10]. 1снуе велика юльюсть середовищ для культивування представникiв роду Picea in vitro. Питания росту i морфогенезу iзольова-них бруньок видiв цього роду у рiзних поживних речовинах у поеднаннi з агаром в асептичних умовах i за однакових умов навколишнього середовища, свила, температури та аераци розглянуто у роботах V. Chalupa та ш. (1973, 1985). Низку шших середовищ при введеннi в культуру in vitro Picea engelmannii рекомендуе використовувати K.R. Patel (1986) [13]. Так, автор рекомендуе культивувати експланти на середовищi MS з додаванням кшетину 0,5-4,0 мг/л; 6-БАП - 0,053,0; 2,4-D - 0,01-1,5; 1ОК - 0,01-10,0; НОК - 0,01-10,0; 1МК - 0,01-10,0 мг/л. Мак-симальний прирiст бiомаси калюсу було досягнуто у середовищi % MS з додаванням 2,4-D (2 мг/л) i 6-БАП (1 мг/л). Встановлено, що зниження концентраци мш-роелементав, розведенням ix 1: 1 збшьшуе частку експлантав Picea obovata, що ут-ворюють калюс в 1,5-2,0 рази [9], а процес калюсогенезу знаходиться у прямш за-лежностi вiд концентраци 2,4-D у живильному середовищi [1]. Рекомендована кислоттсть середовища знаходиться в межах рН 5,7±0,1 [12, 13].
У зв'язку iз складнiстю культивування хвойних порвд in vitro, на сьогодш iснуе обмежена кiлькiсть джерел, як стосуються мiкроклонального розмноження видiв роду Picea, а особливо ix культиварiв та декоративних форм. Тому метою наших дослвджень було виявлення оптимального складу живильних середовищ та максимально ефективних тишв i концентрацш фггогормошв для росту
