CC BY
16
6. Туркевич ИВ. Методические вопросы экономической оценки качества лесораститель-ных условий и степени их использования / И.В. Туркевич // Труды Харьковского с.-х. ин-та. -1967. - Т. 63. - С. 175-182.
7. Туркевич И.В. Методические указания по определению потенциальной производительности лесных земель и степени эффективного их использования / И.В. Туркевич, Л. А. Медведев, В.Е. Лебедев. - Харьков, 1973. - 72 с.
Ведмидь Н.М., Лукьянец В.А., Головач Р.В., Лозицкий В.Г. Состояние сосновых насаждений на старопахотных землях в условиях Корюковско-Щорского физико-географического района
Исследованы покрытые лесом площади по преобладающим породам и типам ле-сорастительных условий. Изучено распределение площади сосновых древостоев по основным таксационным показателям. Проанализированы здоровые и пораженные корневой губкой сосновые древостои, созданные на землях, вышедших из сельскохозяйственного использования в условиях ГП "Корюковское лесное хозяйство". Исследована производительность модальных и эталонных сосновых древостоев в условиях свежего соснового бора. Рассчитаны потери древесины и средств из-за низкого использования лесорастительного потенциала сосновыми древостоями свежего соснового бора.
Ключевые слова: сосновые древостои, продуктивность, таксационные показатели, модальные древостои, корневая губка, лесорастительный потенциал.
Vedmid M.M., Lukjanets VA., Golovach R. V., Lozicky V. G. Condition of pine stands on old-arable lands in Koryukivsko-Schorskiy natural region
Forested areas have been investigated depending on dominant species and forest conditions types. The pine stands area distribution upon the main taxation indices has been studied. Healthy and Heterobasidion annosum affected pine stands created on the lands that have gone out of agricultural use in the SE "Koryukivske forestry" were analysed. Productivity of modal and standard pine stands was investigated in fresh pine forest. Timber and money losses owing to low efficiency of use of forest vegetation potential by pine stands in fresh pine forest were calculated.
Keywords: pine stands, productivity, taxation indexes, modal forest stand, Heterobasidi-on annosum, forest growth potential.
УДК630*266 Доц. О.П. Полiщук\ канд. с.-г. наук
ВПЛИВ Р1ЗНИХ КОНСТРУКЦ1Й Л1СОВИХ СМУГ НА ВОЛОПСТЬ ОРНОГО ШАРУ ГРУНТУ
Наведено результати дослщжень впливу полезахисних люових смуг рiзних конструкцш на волопсть орного шару грунту прилеглих полгв на початку, середпш i кшщ вегетацшного перюду. Виявлено ефективний вплив продувних та ажурних конструкцш полезахисних люових смуг на волопсть грунту прилеглих полгв.
Ключовi слова: полезахисна люова смуга, конструкщя, рубки догляду, штенспв-шсть зрщження, ажуршсть, волопсть грунту.
Лiсовi смуги покращують на мiжсмужних полях вологозабезпечешсть сшьськогосподарських культур через сшгозатримання, а також збшьшення продуктивно!' вологи у фунт, рiвномiрний розподш сшгу, а також зменшення випа-ровування з поверхш грунту [6, 8, 9]. Численними до^дженнями встановлено, що в умовах сшжних зим максимальне зволоження полiв шд впливом лкових
1 Кафедра технологи та охорони пращ Укранський центр подготовки, переподготовки та шдвищення кв^фгкацп кадрiв лгсового господарства "Укрцентркадрилгс", м. Боярка
смуг спостеркаемо пiсля весняного снiготанення в зон максимальних снiжних вiдкладень [2]. Внаслвдок накопичення снiгу лiсовi смуги забезпечують шдви-щення зволоження полк у Поволж^ на Урал^ в областях Швшчного Казахстану, в Захiдному Сибiру, а також у лiсостепових та степових районах Украши [3].
Лiсовi смуги в теплий перiод року, особливо навесш, зменшуючи швид-ккть вiтру й ослабляючи турбулентний обмш, сприяють у зонi впливу змен-шенню випаровування i цим самим зберкають запаси вологи в грунта [8, 9]. Ви-паровування вологи при появi сухо!' кiрки або шару грунту ввдбуваеться менш штенсивно i пiдпорядковано процесам дифузií [6]. Для сшьського господарства найбшьше значения мае наявнiсть вологи в шарi грунту 1,0-1,5 м, за рахунок яко! переважно формуеться врожай сшьськогосподарських культур [11].
Дослiджениями В.А. Бодрова (1936), М.Р. Казюти (1969), А.Ф. Калашникова (1972), В.1. Коптева (1979), М.Ф. Радчука (1979), О.1. Пилипенка (1981) встановлено, що на полях, захищених полезахисними лковими смугами, в рiз-них агролкомелюративних районах спостерiгають значне збiльшения вологосп грунту, порiвияно з вiдкритим полем. Досить важливим чинником пiдвищения врожайносп сiльськогосподарських культур е насиченiсть грунту вологою, особливо його орного шару, в рiзнi перiоди року.
Мета дослщжень - вивчити вплив рiзних варiантiв зрiджения полеза-хисних лкових смуг на запас продуктивно! вологи орного шару грунту в зош ефективного впливу в рiзнi перюди року.
Методика досл1джень. Вплив полезахисних лiсових смуг на польовi упддя встановлювали за методиками, розробленими в лковш мелiорацií, грун-тознавствi та агрономп. Одержанi результати оцiнювали за допомогою матема-тико-статистичних методк.
Результати дослвджень. Дослiджения вологостi орного шару грунту шд захистом полезахисних лкових смуг рiзних конструкцiй, сформованих рубками догляду, здшснювали в системi лкових смуг, розмщених на землях сшьсько-господарського комплексу "Совки" агрокомбiнату "Пуща-Водиця" Киево-Свя-тошинського району Кишсько! области
Пiд захистом сформованих рубками догляду рiзних конструкцiй полезахисних лкових смуг на маршрутних ходах, що розмщеш перпендикулярно до насаджень у середин лiсосмуги (0Н) i на ввддалях 1Н, 5Н та 10Н, протягом 2006 р. було ввдбрано в орному шарi грунту дослщш зразки для визначення вмiсту вологи в перюд набрякання бруньок, у середиш та на кшець вегета-цiйного перiоду. Вологiсть визначали у вагових вiдсотках вiд сухого грунту.
На початку вегетацп деревних рослин було встановлено, що найзволо-жешшим виявився грунт у серединi ш^льно! лiсовоí смуги та на вщсташ 1Н, де вологiсть грунту становила 30-35 % i 20-25 % ввдповщно (рис. 1). Найменшу во-логiсть грунту (близько 15 %) було зафiксовано на вiддалi 10Н за щшьними конструкцiями лiсових смуг. Коефщкнт рiвномiрностi становить 0,79. У лкових смугах продувно! (Кр=0,33) та ажурно-продувно! (Кр=0,36) конструкцiй, поркняно iз щiльною, в серединi лково! смуги вiдзначено найменший вмiст вологи (14-16 %), яка зростае iз вiддалениям вiд насадження i досягае максимуму на вiддалi 10Н (20-25 %).
Найрiвномiрнiше (Кр=0,29) змiнюeться вологiсть грунту за ажурними конструкц1ями, де спостерiгаeмо незначне зменшення цього показника вiд люо-во'1 смуги (20-25 %) у сторону поля на вщдаль 10Н (15-20 %).
Ввдстань ввд смуги, Н Рис. 1. Волог^ть орного шару tрунту в зот ефективно'1 ди л^ових смуг рiзних конструкций на початок вегетаци
У середиш люово'* смуги виявлено залежшсть вологостi орного шару грунту вщ товщини сшгового покриву, яку описуемо формулою 1.
у = 0,07113х2+0,3703 х+11,66, (1)
де: у - волопсть орного шару грунту (Ж), %; х - товщина сшгового покриву (И), см.
Вологiсть грунту на початку вегетаци передуем залежить вщ зимових опадiв, кiлькостi та щщьносл снiгового покриву. Чим бiльше сниу накопичува-лося на полях, тим вища вологiсть грунту на початку вегетаци рослин. Динамь ку змши вологостi грунту вiдображено на рис. 1. Як показали дослщження, проведет в середиш вегетацшного перюду (липень), основний вплив на волопсть грунту мають вiтровий режим, температура повггря, рослиннiсть, а також конструкц1я лiсовоí смуги. У цей перюд вологiсть орного шару грунту е мгш-мальною (5-10 %), що iстотно впливае на рiст та розвиток сшьськогосподарсь-ких культур.
У середиш люових смуг рiзних конструкцш вологiсть грунту знаходила-ся в межах 7-11 %. У насадженнях щтьно'* конструкци вологiсть грунту сягала найвищого значення 10-11 %, а в люових смугах ажурно-продувно'' конструкци - 7-8 %. Лiсовi смуги ажурно'' та продувно' конструкцш посщають промiжне мiсце - 8-10 %. Змiну вологостi орного шару грунту за рiзними конструкцiями люових смуг наведено на рис. 2.
Ввдстань ввд смуги, Н
Рис. 2. Волог^ть орного шару 1рунту в зот ефективно'1 ди л^ових смуг рiзних конструкцш у середин вегетацшного перюду
З вщдаленням вщ люово'* смуги за щшьною (Кр=0,31) та ажурною (Кр=0,15) конструкц1ями спостершали зменшення вологостi грунту, особливо
стосовно щшьного насадження, де не проводили шяких лiсiвничих заходiв. Уже на вщдаи 5-10Н вологiсть грунту е найнижчою (8 %) i надалi простежуемо тен-денщю до зниження. За ажурно-продувною люовою смугою ситуац1я абсолютно протилежна. Найменшу вологiсть грунту (до 8 %) було зафшсовано в середи-нi насадження i незначне (близько 1 %) зростання - до вщдаи 10Н. Коефщент рiвномiрностi становить 0,12. Найрiвномiрнiше (Кр=0,03) зволоження грунту виявлено за люовими смугами продувно'' конструкцií, яке практично не змь нюеться з вщдаленням вiд насадження i становить близько 9 %.
У кiнцi вегетащйного перiоду основний вплив на волопсть грунту мають клiматичнi фактори (атмосферш опади, температура повiтря, вiтер), а також конструкц1я лiсових смуг, яка регулюе ''х вплив на навколишне середовище. Са-ме конструктивнi особливосп насаджень визначають вiтровий режим на при-леглих стьськогосподарських угiддях, впливаючи цим самим на вологiсть грунту, мжрокимат. Динамiку змiни вологостi в кшщ вегетацiйного перiоду зображено на рис. 3.
Ввдстань ввд смуги, Н Рис. 3. Волог^ть орного шару Грунту в зот ефективно'1 ди л^ових смуг рiзних конструкций у ктщ вегетащйного перюду
Встановлено, що волопсть орного шару грунту в кшщ вегетащйного перюду (жовтень-листопад) змшюеться в межах 14-17 %, порiвняно з серединою i початком вегетацп. Це пов'язано iз зниженням температури повiтря, бшьш час-тими опадами, вiдсутнiстю стьськогосподарських культур.
У цей перiод у вах сформованих рубками догляду конструкщях лiсових смуг спостерiгали практично однакову волопсть грунту на рiзних вщдалях вiд лiсових смуг, яка коливалася в межах 1-2 %. У щшьних варiантах лiсових смуг волопсть грунту дещо знижуеться у напрямку поля, а в продувних - збть-шуеться. Протягом усього вегетащйного перюду на волопсть орного шару грунту впливае вдовий режим у середиш люових смуг та на прилеглих полях. Залежнiсть вологостi грунту вщ швидкостi вiтру описуемо формулою 2 та зоб-ражуемо на рис. 4.
Швидкють
Рис. 4. Залежшсть вологост1 Грунту вiд швидкост1 втру
— 1 о то -0,0941 /0Ч
у = 12,38 х , (2)
де: у - вологiсть грунту, %; х - швидкiсть виру, %.
Висновки. Внаслiдок проведених до^джень було встановлено, що волопсть орного шару грунту зменшуеться протягом усього вегетацiйного перь оду шд захистом лiсових смуг рiзних конструкцш в облистяному станi за умови збшьшення швидкостi вiтру. Так, у насадженнях продувно' та ажурно-продув-но' конструкцiй швидкiсть вiтру в середиш вегетацiйного перiоду мiж стовбу-рами сягае 85-90 % вiд швидкосп у вiдкритому полi, а волопсть грунту у цей же перюд досягае мiнiмальних значень i становить 7-8 %. З вiддаленням ввд ль сових смуг швидкiсть в^у зменшуеться, а вологiсть грунту, навпаки, зростае.
У середиш лкових смуг шдльно' конструкцц вологiсть грунту значно ви-ща, нiж на вiддалi 5-10Н, що пояснюемо майже щлковитим затишшям у наса-дженнi та на завиряному узлiссi.
Отже, на волопсть грунту найзначшше впливають лiсовi смуги ажурно', продувно' та ажурно-продувно' конструкцiй, якi протягом усього вегетацшного перiоду збiльшують запаси вологи в орному шарi грунту на прилеглих полях, що необхiдно для росту та розвитку сшьськогосподарських культур.
Лггература
1. Бодров В.А. Влияние лесных полос на микроклимат прилегающей территории / В А. Бодров. - М. : Изд-во ВАСХНИЛ, 1936. - 48 с.
2. Бурнацкий Д.П. Влияние лесных полос на микроклимат / Д.П. Бурнацкий, И.К. Винокурова, М.А. Каганов, А.Д. Рожанская, А.Ф. Чудновский // Лес и степь : сб. науч. тр. - 1952. - № 1. - С. 15-24.
3. Павловский Е.С. Защитное лесоразведение в СССР / Е.С. Павловский. - М. : Агропро-миздат, 1986. - 264 с.
4. Казюта Н.Р. Рост полезащитных лесных полос и их влияние на среду и урожайность сельскохозяйственных культур : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.01.01 - Агролесомелиорация / Н.Р. Казюта. - Харьков, 1969. - 20 с.
5. Калашников А.Ф. Агрономическая эффективность полезащитных лесных полос / А.Ф. Калашников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1972. - 96 с.
6. Карузин Б.В. Влияние лесных полос на расход почвенной влаги / Б.В. Карузин // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 1954. - № 8. - С. 53-56.
7. Коптев В.И. Эффективность полезащитных лесных полос на Украине / В.И. Коптев, Н.П. Стонога, Н.М. Милосердов // Бюллетень ВНИАЛМИ. - Волгоград, 1979. - Вып. 1(29). - С. 46-48.
8. Матякин Г.И. Лесные полезащитные полосы и микроклимат / Г.И. Матякин. - М. : Геог-рафиздат, 1952. - 142 с.
9. Милосердов Н.М. Эффективность полезащитных лесных полос / Н.М. Милосердов. - К. : Изд-во "Урожай", 1971. - 192 с.
10. Пилипенко А.И. Строение лесополос и их влияние на ветер и почву / А.И. Пилипенко // Научные труды УСХА. - К. : Изд-во УСХА, 1981. - С. 13-20.
11. Радчук Н.Ф. Влияние лесных полезащитных полос на баланс продуктивной почвенной влаги прилегающих полей / Н.Ф. Радчук // Научные труды УСХА. - К. : Изд-во УСХА, 1979. -Вып. 233. - С. 55-57.
Полищук О.П. Влияние различных конструкций лесных полос на влажность пахотного слоя почвы
Приведены результаты исследований влияния полезащитных лесных полос различных конструкций на влажность пахотного слоя почвы прилегающих полей вначале, средине и конце вегетационного периода. Выявлено эффективное воздействие продуваемых и ажурных конструкций полезащитных лесных полос на влажность почвы прилегающих полей.
Ключевые слова: полезащитная лесная полоса, конструкция, рубки ухода, интенсивность прореживания, ажурность, влажность почвы.
Polischuk O.P. Influence of different constructions of forest bars is on humidity of top-soil
The results of influence of windbreaks of different designs on dry arable soil adjacent fields at different times of the year are discussed in the article. It's found out the effective impact of blow and openwork designs windbreaks on soil moisture of adjacent fields.
Keywords: windbreak, construction, thinning, intensity of thinning, porosity, soil moisture.
УДК 58.009:630 *8 Acnip. 1.В. Вантюх1 -
1нститут ботатки т. М.Г. Холодного НАН Украти
ПОШИРЕННЯ ТА РЕСУРСИ ARNICA MONTANA L. НА ТЕРИТОРН ЗАКАРПАТСЬКО' ОБЛАСТ1
Подано результати вивчення поширення та участ у фггоценозах Arnica montana на територи Закарпатсько! области Визначено площi угруповань, де популящ! A. montana мають сировинне значення та обсяг щорiчного допустимого використання ресурав арш-ки для Великоберезнянського, Воловецького, Мiжгiрського, Рахшського, Свалявського, Тячiвського адмшютративних районов Закарпатсько! области Встановлено, що ресурсна значущiсть ценопопуляцш арнiки прсько! на територи Закарпатсько! областi невисока. Бiльша частина ценопопуляцш аршки (50 %) на дослщженш територи характеризуються низькою ресурсною значущiстю з проективним покриттям у межах 5 %. Найвищi серед-ш показники проективного покриття арнiки на територй Закарпатсько! областi встановлено на полонинах близько верхньо! межi лiсу, частка таких масивгв становить близько 15 % iз загально! площi дослiджених масивiв. Частка угруповань, де ценопопуляци A. montana мають ресурсну значущiсть (>5 %), тут становить близько 35 %.
Ключовi слова: Arnica montana, поширення, ресурси, використання, Закарпатська область.
Постановка проблеми. Arnica montana L. - 6araTopÍ4Ha трав'яна ль карська рослина з родини айстрових (Asteraceae), сировину яко1 широко вико-ристовують як рослинний лшарський засiб. Для лiкувальних цшей використо-вуються рiзнi частини рослини: суцвтя (Flores Arnicae), кореневища (Rhizoma Arnicae), коршня (Radix Arnicae) i листя (Folia Arnicae) Вiдомо бiльше 100 ме-дичних препаратiв, до яких входить арнiка гiрська, окрiм того, бюлопчно ак-тивнi речовини аршки широко використовують у косметологи [3].
У бшьшосп краш Захiдноí та Центрально!' бвропи внаслiдок порушення мкцьзростання Arnica montana та надмiрноí експлуатацц ресурсiв вiдзначено тенденцiю до виснаження íi природних запасiв i зменшення частоти трапляння [5]. Арнiку прську занесено до Червоного списку МСОП (Least Concern, LC), як вид, популяцп якого в дикiй природi перебувають у станi ризику (найменшого) низького ршня [6].
Постановка завдання. Завданням нашого дослiдження було з'ясувати поширення та сучасний стан ресурсов Arnica montana у межах Закарпатсько!' областi.
Виклад основного матерiалу. Упродовж 2010-2013 р. ми проводили дослвдження поширення та стану ресурав Arnica montana на територй' Велико-
1 Наук. кергвник: проф. В.М. Мшарченко, д-р бюл. наук
