CC BY
9
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
JliTcpaTypa
1. Мабборола Ii.А. Строение, рост и производительность насаждений дуба северного (Quercus borealis Mich.), на Украине-Лвтореф. Дне. канд. с.-х. наук. — М 1981.-21 с.
2. Уголев Б.Н. Древесиноведение с основами лесного говаро ведения. - М.; Леси, мром-сть, 1975.-384 с.
УДК 630*182 Acrtip. IM. Пацура - УкрДЛТУ
СУЧАСНИЙ СТАН СОСНОВИХ JIICIB У ГОРГАНАХ, IX ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ТА ОХОРОНА
Видгчено Bapiaimi pi/iKiciiot для Карпат форманн Pineta sylvestris. 3 фноцснолопч-них позицш охарактеризовано структуру соеновнх Л1ав, зроблско сшвставлення yipyno-вань за домшантною i еколого-едаф1чною класифшашями. Ma ociioei географ1чного ана-л1зу показано особливоеп флористичного складу соснових л1ав
Doctorate I.M. Patsura — USUFWT
The present condition of pine woods in Gorgany (Region of Ukrainian Carpathian Mountains), their practical meaning and protection
The variants rare for Carpathian formation Pineta sylvestris are allocated. With of phyto-cenotic positions the structure of pine woods is characterized. The comparison of association by dominant and ecological or phytocenotycal classifications is made. On the basis of the geographical analysis the features of floristic structure of pinevvoods are shown.
Природш комплекси Горган у переважнш бшьшосп зазнали значних ан-тропогених перетворень. 1снуюч1 масиви л1Ыв, як правило, вже неодноразово зру-бувались i здебшьшого замшеж штучними насадженнями. Тому залишки л1с1в природного походження заслуговують особливоУ природоохоронноУ уваги.
Формащя сосни звичайноУ (Pineta sylvestris) в УкраУнських Карпатах трап-ляеться рщко. В Горганах така формащя включае 3 субформацп |5, 6, 8|: 1) моно-домшантш cocHOßi л1си (Pineta sylvestris); 2) ялицево-смереково-cocHOßi л1си (Abieto-Piceeto-Pineta sylvestris)-, 3) смереково-cocHOBi лкн (Piceeto-Pineta sylvestris). Tani piflKicm pejiiKTOBi угруповання збереглися тут з раннього голоцену, займають незначну площу й трапляються остр1вними локаштетами.
Сосна звичайна поширена в основному на кам'янистих розсипищах круп-нозернистих шсковимв ямненськоУ св1ти або на торф'яних болотах. Це поясню-еться бюлопчними особливостями виду i ценотичними взаемовщносинами з in-шими едифжаторами - смерекою, буком, ялицею. 3 потеплжням юнмату у серед-ньому i шзньому голоцеш щ породи витюняли сосну, тому вона могла зберегтись лише в екстремапьних едаф!чних умовах. Зважаючи на особливе боташко-географ1чне i ф1то!сторичне значения соснових л1с1в та значну Грунто- i водозахи-сну функщю, яку вони виконують на крутих кам'янистих схилах (урочища: Буб-нище - Болех;вський ДЛГ; Сокш (28,8 га)- Осмолодський ДЛГ; Бредулець (116 га) i Скалка (5 га) - Надв1рнянський ДЛГ та iirnii) та на болотах (резервати: Шир-ковець (б га), Лисак (7,9 га) — Вигодський ДЛГ; Мшана (5,7 га) та Росохан (5 га), Лютошара (5 га) та найбгпьше ол1готрофне болото на Прикарпатп Турова дача (259,8 га) - Осмолодський ДЛГ), Bei виявлеш осередки охороняються як резервати й пам'ятки природи |1, 3—6].
Природш комплекси заповщних об'еючв вивчали шляхом проведения ландшафтно-геоботашчмих дослщжень на характерних точках за ушф1кованою
70 ЗПфннк наукоио-техшчмих iipdub
Науковий ¡(¡сник. 2002, вип. 12.3
методикою |7]. Виконувались noBui описи рослинних угруповань за висотними ярусами, з характеристикою деревостану, його пщросту, чагарниково-чагарнич-кового покриву, трав'яного вкриття, мохово-лишайнмкових синузш.
На кам'янистих розсипищах угруповання сосни звичайноУ зростае у межах висот 800-1100 м. Це середньоповнотш деревостани висотою до 20 м. У вигляд1 домшки виступае береза та смерена. Шдрют малочисельний, в основному смсре-ка, береза, горобина, ялиця, бук. Чагарничковий ярус розвинутий добре проективне покритгя (ГШ) до 60 %. В його склад! домжуе чорниця, р1дше трапляеться бру-сниця. Трав'яш види майже вщсутш. Моховий ярус (ПП до 20 %) представлений Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt., Hypmim cupressiforme Hedw., Dicranum scoparium Hedw., Leucobryum glaucum (Hedw.) Aongstr., Hylocomium splendens (Hedw.) B.,S. et G., Polytrichum formosum Hedw., Brachythecium campestre (C.Mull.) B.,S. etG.
Геогра(|мчний анашз показав, що серед множини флористичних елемент1в у сосновому Л1С1 на кам'янистих розсипищах переважають види рослин, що належать до свроаз!атського, голарктичного, свропейського тишв гсограф1чмих ареа-л1в та до бореального, неморальномонтанного, бореально-неморально-монтан-ного, мультизонального тишв географ1чноУ зональности Всього швентаризовано 45 вид i в вищих рослин.
Описаш угруповання е рщкюними у Карпатах. За ЗЛО. Герушинським [2], це св1ж1 cochobí субори. Асошашя - сосняк чорницевий.
В анапопчних едаф1чнних умовах створеш люов1 культури сосни звичай-Н01. Це Han¡B3ÍMKnyTÍ деревостани висотою до 16 м. Сосна звичайна високоТ жит-tcboctí. Разом з нею у доммшш зростае смерена та береза. У чагарничковому по-Kpußi переважас чорниця, у трав'яному noKpimi Alhyrium filix-femina (L.) Roth, Calamagrostis villosa (Chaix.) J.F.Gmel., Pteridium aquilinum (L.) Kuhn, Agrostis canina L., Chamaerion angustifolium (L.) Holub, Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fucks, локально широке розповсюдження мають Carex leporina L. Моховий ярус добре розвинутий представлений Sphagnum russowii Warnst., Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt., Polytrichum formosum Hedw., Dicranum scoparium Hedw., Sphagnum quinquefarium (Lindb. ex Braithw.) Warnst.
На брилистих грунтах проективне вкриття деревостану вщ 11 до 20 %, сосна звичайна (ПП до 20 %) поширена малими трупами, висотою до 10 м. Одиночно трапляються екземпляри берези, бука, смереки. Пщр1ст таких угруповань слабо розвинутий. Чагарниковий ярус представлений Rhamnus cathartica. У чагарничковому ярус! з1мкнуто по декшька особин Calluna vulgaris та Vaccinium myrtillus L. Трав'яний покрив майже вщсутшй. У склад1 мохового ярусу переважае Leucobryum glaucum, рщше Нурпит cupressiforme, Paraleucobtyum enery та ¡hllií. Всього ¡нвентаризовано 16 видт вищих рослин.
Таке рослинне угруповання слщ вщнести до BapiaHTy Pinus sylvestis -Leucobryum glaucum + Peltigera spuria.
Сосняки на болотах трапляються у межах прируслових терас як на перед-rip'i, так ¡ у ripcbKHX долинах. Вони представлен! низькобонггетними сосняками. Проективне вкриття деревостану становить переважно в1д 50 до 80 %, висота ся-гае до 16м. В його склад1 переважае сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) (ПП — до 50 %). Значну домшку утворюють смерена (Picea abies (L.) Karst.), вшьха клейка (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.), береза повисла (Betula pendula Roth) та осика (Populas trémula L.), зрщка явф, береза пухнаста, дуб. Пщрют рщкий, переважно
1. Лкове та сядопо-гтаркоие господарство
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
¡3 смереки, берези, горобини та тополе. Молодих екземпляр1в сосни мало. Зрщка трапляеться у склад1 пщросту вильха клейка, граб, бук.
Чагарниковий ярус HepÍBH0MÍpH0"í густота (ПП до 30 %). У його склад! пе-реважають: Frangida alnus Mill., Salix aurita L., S. cinerea L., рщше трапляються Lonicera nigra L., Viburnum opulus L., Euonymus verrucosa Scop., Pinus mugo Turra. Чагарничковий ярус добре розвинутий, у його склад1 переважають Vaccinium myrtillus L., Oxycoccus palustris Pers., Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror., Vaccinium uliginosum L. та íhiijí. У трав'яному noKpnei пост1Йно трапляеться Eriophorum vaginatum L., Athyrium fdix-femina (L.) Roth., Carex leporina L., Calamagrostis villosa (Chaix.) J.F.Gmel., Eriophorum polystachyon L., Pteridium aquilinum (L.) Kuhn, Oxalis acetosella L., Juncus effusus L., Agrostis canina L., Drosera rotundifolia L., Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fucks, Lysimachia vulgaris L. Моховий ярус добре розвинутий, в його с клад i постнжо с Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt. Локально домжуе Sphagnum russowii Warnst, Sphagnum quinquefarium (Lindb. ex Braithw.) Warnst з великою домшкою Polytrichum formosum Hedw. Рщ-ше трапляються: Brachythecium rutabulum (Hedw.) B.,S. et G., Dicranum scoparium Hedw., Sphagnum magellanicum Brid., Sphagnum squarrosum Crome, Sphagnum girgensohnii Russ., Polytrichum juniperinum Hedw. та inuii.
Грунта торфяно-болотш, Knani. Ix зволоження Грунтове, 6e3Hanipne, нор-мальне, локально надмфно застшне.
Географ1чний aHan¡3 показав, що серед множини флористичних елемент1в у сосновому nici на болот! переважають види рослин, що належать до свроаз1атсь-кого, голоарктичного, свропейського, космопол1тного титв географ1чних ареал1в та до бореапьно-неморального, неморального, бореально-неморально-монтанного, мультизонального thiiíb географ1чно'Г зональность Всього ¡нвентаризовано 130 вид1в вищих рослин.
Таю угруповання сосняюв на болотах необхщно вщнести до BapianTie: AIneto+Piceeto+Pinetum aüiyrioso-pleuroziosum та Piceelo+Pinetum охусоссо + vaccinioso-eriophoro-sphagnosum, до асощацш: на передпршй pianmii — Piceeto-Alneto-Pinetum chamaedaphne-sphagnosum i y прськш долиш - Pinetum chamaedaphne-calyculata-sphagnosum [3|. За лшотиполопчною класифшащею, вщпо-вщно до титв люу: мокрий смереково-сосновий cyöip i мокрий сосновий 6¡p |2|.
yHÍKanbHi природы релжтов1 угруповання сосни звичайноУ в УкраТнських Карпатах повинш тдлягати особливш oxopoHi. У недалекому минулому, 100 ро-kíb тому, ui люов! угруповання мали дещо бшьше поширення. У результат! ¡нтен-сивного л1сокористування значна частина Тх була знищена. На i'x mícuí виникли MOKpi луки на торф'яниках. У 50-х роках на цих площах створювали культури сосни, яю в окремих випадках не були стшкими насадженнями. Однак деяк! з поса-джених культур поступово набули структури природних сосняюв. Враховуючи особливе значения i водорегулюючу функщю соснових Л1С1В, яку вони виконують на болотах, вщтвореш сосняки на болотах необхщно включати до природо-заповщного фонду УкраТни.
Л1тература
1. Пойчук I.I., Гайлукепнч МЛ., Парпан B.I., Петрова Л.М., Третяк П.P. Icropia Осмо-лолсько! riyim. - Льв1в: Наук, тов ¡м Шевченка, 1998. - 146 с.
2. Г'еруиншськнй ЗЛО. Типолопя .'iicin Украшських Карпат. - Льв!в: П¡рам¡да, 1996. - 208 с.
3. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества/ Иод общ. ред. Шеляга-Сосонко Ю Р - К.: Наук. думка, 1987. -216 с.
72 JGipmiK науково-i ехшчипх нраць
Науковий líkiniK. 2002, вип. 12.3
4. Природно-юпошлшш фонд Украшськчи РСР: (1'сгсф-дошдмнк чапошдних обЧ'кпвУ 1$ С. Одноралов, В.П. Давилок, О Б. Вожко та ш; За ред. МЛ. Вошственеького. - К.: Урожаи. 1986 -С. 74-75.
5. Стойко С.М. Карпатам зспсшти вшпо. - Ужгород: Карпат, 1977. - 175 с.
6. Стойко СМ., !\Илкша Л.1, Ящснко II.Т., Кагяло О.О., Тасснксвич Л.О. Раритепп тоценози чахьишх регюшв Украши (Региональна "Зелена книга"). - Лыяп. 1997. - 190 с.
7. 'Грстяк 11.1'., Сндорович Я.М., Сснчина К.В. Методические рекомендации по подготовке и вводу информации ЭВМ для лаплшафтпо-геоботшптсских исследований. - Львов, 1986. - 32 с.
8. Украинские Карпаты. Природа/ Голубец М.А., Гаврусевнч Л.Н., Загайксвич И К. и др. -К : Наук, думка, 1988.-С. 92-93.
УДК 630'443 Я.М. Слободян, М.О. Орко, П.Я. Слободян, T.I. Полатайчук,
Т.Г. Шнмьчак - УкрИД1г1рл1с ш. II. С. Пастернака, м. Iвано-Франшвськ
A HT А ГО H1СТИ Ч HI В1ДНОСИНИ PLEUROTUS OSTREATUS (FR. EX JACQ.) QUEL., LAETIPORUS SULPHUREUS (BULL. EX FR.) BOND. ET
SING., FISTULINA HEPATICA (SCHAEFF.) FR., CALVATIA GIGANTEA FR. 13 HETEROBASIDION ANNOSUM (FR.) BREF. В УМОВАХ КУЛЬТУРИ
Вивчено anTaroiiicTii4ni вщносини базид1альних макромщепв (штамп Прикарпаття) Pleurotus ostreatus (Fr. ex Jacq.) Quel., Laetiponis sulpliureus (Bull, ex Fr.) Bond, et Sing., Fistulina hepatica (SchaefT.) Fr., Calvatia gigantea Fr. ¡3 Heterobasidion annosum (Fr.) Bref, в умовах культури.
Slobodyan, M. Sirko, P. Slobodyan, T. Polataychuk, T. Schpilchak - Ukrainian Mountain Forestry Research Institute, Ivano-Frankivsk
Antagonistic relations Pleurotus ostreatus (Fr. ex Jacq) Quel, Laetiporus sulphureus (Bull, ex Fr.) Bond, et Sing., Fistulina hcpatica (Scliaeff.) Fr., Calvatia gigantea Fr. from Heterobasidion annosum (Fr.) Bref, in conditions
culture
Antagonistes relations basidiomycetous macromycetes (strains Prykarpattia) Pleurotus ostreatus (Fr. ex Jacq.) Quel., Laetiporus sulphureus (Bull, ex Fr.) Bond, et Sing., Fistulina hcpatica (SchaefT.) Fr., Calvatia gigantea Fr. from Heterobasidion annosum (Fr.) Bref, in conditions culture studied.
В останш десятилптя придшяеться значна увага бюлопчному методу бо-ротьби ¡3 хворобами люу. Иого основу складають антагошетичш вщносини м1ж разними видами MÍKpo- та макромщепв, як1 у боротьб1 за ¡снування, конкуруючи м1ж собою, пригшчують picT i розвиток один одного. Певна робота у цьому на-прямку проводилась як ¡ноземними |2,3, 4], так i украУнськнми [ 1, 5,6] науковими лаборатор1ями. Bíaomí результати дослщжень окреслюють шляхи пошуку еколо-пчно безпечних метод1в боротьби проти збудника кореневих гнилей хвойних по-рш- кореневоУ губки (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.), що на даннй перюд е найбшьш важливою проблемою люовоУ ф1топатологп. Проводяться пошуки шта-М1в ¡3 р1зних бюлопчних i еколопчних груп, включаючи представнимв ризосфе-ри, м^оризоутворюючих i дереворуйшвних гриб1в, яю волод!ють антагошзмом до кореневоУ губки.
Штами кореневоУ губки проявляють неоднакову CTiñKÍCTb до ¡нпбщп [1|. Для пошуку aHTaroHÍCTÍB необхщно поглиблювати дослщження вщомих гриб1в ¡з такими властивостями на представниках мкцевих популящй. Найбтьш в!домими антагошетами кореневоУ губки серед дереворуйшвних сапротрофних грибш е
1. Л icône та садоно-парковс [осполарстпо 73
