Науковий líkiniK. 2002, вип. 12.3
Hauii дослщження показали, що шипшина звичайиа (Rosa canina L.), яка росте у насадженнях св1жих i сухих ;пбров в 9 pokíb досягае висоти 4.0 м, в 14-16 poKÍB - 4.2-5.2 м, в 19-22 - 7.5-8.7 м. Найбшыного приросту вона досягае у цих умовах у першому i третьому п'ятшитп. У шипшини, як i у глоду, у nepmi роки життя Kopcui ¡нтенсившше розвиваються у глибину (32-38 см), при слабкому роз-ростанш бокових корен1в. Цей стрижневий Kopinb мало зб1жистий, мало розгалу-жений. У 3-р1чних Ыянщв персважае штенсивний розвиток за рахунок зменшення росту i розгалуження бокових корешв, при цьому важко вщр1знити стрижневий Kopinb вщ великоТ юлькост1 бокових корешв, hkí досягають довжини 76 см. У цьому bílu коренева система потужна, сильно розгалужена i мае вигляд таршки. Kyuii шипшини насшневого походження у насадженнях розвивають менш потужну кореневу систему, шж при виЫванш у розсадник. Кущ шипшини 11-р1чного B¡Ky, що проростае у середшй части ni схилу (перехщш вщ сухих до св1жих д1бров) мав слабко виражений стрижневий коршь, який заглиблювався до 52 см. Найбшьше др1-бних корешв шипшини у природних насадженнях зосереджено на глибиш 10-25 см.
Виявлеш особливосп росту дикорослих чагарнимв необхщно враховувати у npoueci люовирощування.
Литература
1. Анучнн II.IT. Лесная таксация. - М : Леей, иром-егь, 1982. - 549 с.
2. Л.щримснко Д.Д. Взаимодействие древесных пород у различных тип;>х леса. - М.: Леси, пром-сть. 1965.-247 с.
3. Лсонтяк Г.И. Особенности роста и распространения кизила в Кодрах Молдавии// Лесоводство и агролесомелиорация Молдавии. - Кишинев: Штиншю. - 1976. - С. 80-84.
4. JIcoiu нк Г.И. Строение корневой системы кизила в Кодрах Молдавии// Известие ЛИ МССР. Серия биологических и химических наук. - 1975. — № 6. - С. 12-19.
5. Лнгвинснко С. Кизил на ГПвноч1 Укра'ши// Тр. Ботан. сада АН УССР. - 1953 т.5. -С. 57-65.
6. Осипов В.Е. Лещина. - М.: Агропромиздат, 1986 - 61 с.
7. Справочник по декоративным деревьям и кустарникам. М.: Мин. ком. х-ва РСФСР, 1953.-С. 230-231.
УДК 630 *5 В.А. Майборода, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 Ф13ИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЕРЕВИНИ ДУБА ЧЕРВОНОГО БОРЕАЛЬНОГО (QUERCUS BOREALIS MICHX.)
Головною метою дослшжень с ошнка (]нзичних покачникт дубових культур у вигля-д1 нормативного матерюлу. Отримано фпичш показникн у динамцц.
V.A. Mayboroda - USUFWT
Rating an indexes of physic of northern red oak puis (Quercus borealis Michx.)
The main goal of researches is a rating an indexes of physic with different admixture of northern red oak cultures as normative material. Has indexes the physic of the above-stated cultures in the dynamic.
Ф1зич|й властивосп деревини TieV чи ¡hllioT породи певною мфою вщобра-жають и' бюлопчш особливостк Величина показниюв ({нзичних властивостей мо-же також вказати, як на особливосп умов мюцезростання даноТ породи, так i на Vx придатшеть для вирощування.
1. JIicobc та садово-наркове господарство (y'J
Умови грабовоТ м1сцевосп дуже добре вщповщають для введения i поши-рення такоУ цшноУ, швидкоростучоУ породи як дуб червоний бореальний, що i шд-тверджуеться показниками фЬичних властивостей його деревини.
Для отримання цих показникш було взято кшькасот зразюв з! зрубаних се-редшх модальних дерев у даному тигм лку, у Biui вщ 20 до 80 poKie. Kiлькicть експериментального матер1алу виявилась достатньою, щоб отримати достовфш результата, що пщтверджено такими статистичними результатами як коефпнснт кореляцн (в межах 3 %) i середньоквадратичним вщхиленням (не бкпьше 30 %). Високу чистоту експерименту, KpiM цього, забезпечуе те, що 36ip експериментального матер1алу проводиться в одному райош протягом одного вегетащйного перюду. I тому результата дослщжень з окремо взятих пробних площ певною Mi-рою можна було використати для Ух анал1зу у динамщк
Зразки для дослщжень з модельних дерев брались у певшй послщовносп вщ перифершноУ частини стовбура до його центру у чотирьох взаемоперпендику-лярних напрямках. Вщстань м1ж зразками становила 25-30 мм. Вщ периферй" до центру стовбура таких зразк1В у старшому виц можна було набрати до шести штук. Таким чином, у наведених нижче табл. 1 та 2 вони пронумерован!, як дщян-ки по радиусу вщ № 1 до №6.
Ширина pininix luapiß
Величина цього показника ч1тко вщображае особливють дуба червоного бореального на вщмшу вщ дуба звичайного, як швидкорослоУ породи. Слщ вщ-значити, що у табл.1 .наводяться середш показники, у той час, як в окремих екзем-плярах у насадженш при оптимальному режим! росту ширина р1чного росту може перевищувати 1 см. Максимальний прир1ст за д1аметром спостер1гаеться до 40 роюв. У подальшому цей показник зменшуеться, але нав1ть у Biui 70-80 poKie за-лишасться значним. Це вщображаеться як у поточному прирост! за об'емом окре-мого дерева, так i насадження за запасом у циюму (В.А. Майборода, 1981). 3 на-ближенням до центру товщина р1чного шару збитынуеться по всьому стовбур1, що також пов'язано з в1ком. Щодо змши ширини р1чного шару по BHCOTi стовбуру, то величина його залежить вщ багатьох факторт: ocBixnenocTi, довжини крони i и густоти, густота деревостану, експозищУ схилу. У цшому простежуеться його зменшення, хоча в окремих випадках у зв'язку з коливанням вказаних вище фак-TopiB бувае i навпаки.
Вщсоток шзньоУ деревини
Цей показник TicHO пов'язаний з попереднш i тому Bin змшюеться за тими ж законом!рностями i залежить вщ тих же фактор!в. ТенденщУу 3Mini показника частки шзньоУдеревини з в1ком за д!аметром i висотою стовбура спостер1гаються Ti ж, ще i у показника ширини pi4Horo шару незалежно вщ вщсутност1 у ряд! ви-падюв прямоУ пропорцшноУ залежност1 мгж ними.
Анал1зуючи табл. 2. бачимо, що дуб червоний бореальний належить до по-рщ з середньою ицльшстю деревини, наближеною до твердолистяних порщ. 3 Bi-ком щшымсть деревини дуба червоного бореального зменшуеться, особливо до 40 poKie. Зменшення щшьносп вщ центру до перифершноУ стовбура також поясню-сться впливом BiKOuoro фактору. По BncoTi стовбура помтт р1зниця у 3Mini ццльностп деревини не вщм!чаеться.
68 Збфпнь* Ii i) Коtio i сvn 1чип\ и|>аць
Науковий вкпик. 2002, вип. 12.3
Табл. 1. Ширина р1чних шарю / частки штып деревшш
Показники за радиусом стовбура
Дшянка 1 Дшянка 2 Дшянка 3 Л ¡лямка 4 Дшянка 5 Дшянка 6
В ¡к. я 5
роки
я С Я С Я С 1—| С ;—; и-
с. £ С- ^ си Он сь о,
д я 3 э Э Я
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Основа стовбура
20 3,21 70,7 3,87 77,1 4,42 77,5
30 2,74 73.4 4.15 80,6 4,67 84,2
40 4,37 72.3 4,98 78,6 5,55 80,8 5,82 83,0
50 3,94 68,4 4,32 72,3 4,29 76,1 5,12 74.3
60 3,21 55,2 2,90 60,3 3,02 70,9 4,14 75,1 4.57 75,0
70 2,74 59,0 2,58 61.4 2,68 61,9 4,13 71.4 4.36 73,2
80 2,52 58,3 2,26 63,7 3,05 72,0 3,40 77,1 4,33 77,4 6,53 79.9
Середина стовбура
20 3.48 81,7 4,30
30 3,41 77,3 4,24
40 3,10 68.1 4,70 4,82 83,1
50 2,81 68,3 3,34 4,12 78,1
60 2,33 62,4 2,77 3,38 71,5
70 1,72 58,7 2,88 3,02 66,0
80 2,48 68.6 2,68 3,38 77,1 4,27 78,4
Верхня частина стовбура
20 3,93 79,8 4.23 83,2
30 3,64 77,3 4,24 82.5
40 2,53 65,3 3,58 71.3 4,43 74,4
50 3,11 68,4 3,34 71,2 4.01 73,9
60 2,84 61,7 3,12 67,5 3,73 73,1
70 1,82 54,7 2,90 65,7 3,03 73,0
80 1,88 64,3 2,38 68,3 3,06 72.4 4,02 75,2
Ирилитка. ШРШ - ширина ришого шару; ПД - ш:шя деревина.
Табл. 2. Щигыпсть дер спичи
Вж, роки Показники за рахнусом та висотою стовбура. (кг/м3) |
Основа стовбура Середина стовбура Верхня частина 1
Дш. 1 Дш. 2 Дш. 3 Дш. 4 Дш. 5 Дш. 6 Дш. 1 Дш. 2 Дш 3 Дш. 4 Дш. 1 Дш. 2 Дш. 3 Дш. 4
20 831 867 905 812 821 816 826
30 727 768 792 719 733 725 744
40 693 729 747 778 785 689 706 732 696 718 770
50 679 709 724 769 783 676 694 740 684 707 762
60 672 697 710 750 765 670 689 731 678 702 747
70 668 690 701 730 744 747 667 686 717 724 675 699 731 749
80 666 684 695 711 724 736 665 685 702 712 673 697 716 728
В циюму щшьнють деревини дуба червоного бореального близька до дуба звичайного (Б.М. Уголев, 1975 р.)
1. . Пеоне та садово-паркове господарство
JliTcpaTypa
1. Мабборола Ii.А. Строение, рост и производительность насаждений дуба северного (Quercus borealis Mich.), на Украине-Лвтореф. Дне. канд. с.-х. наук. — М. 1981.-21 с.
2. Угопев Б.Н. Древесиноведение с основами лесного говаро ведения. - М.; Леси, мром-с-гь, 1975.-384 с.
УДК 630*182 Acrtip. IM. Пацура - УкрДЛТУ
СУЧАСНИЙ СТАН СОСНОВИХ JIICIB У ГОРГАНАХ, IX ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ТА ОХОРОНА
Видгчено Bapiaimi pi/iKiciiot для Карпат формаци Pineta sylvestris. 3 фноценолопч-них позишй охарактеризовано структуру сосновнх Л1ав, зроблско сшвставления yipyno-вань за домшантною i еколого-едаф1чною класиф1кашями. Ma ociioei географ1чного ана-л1зу показано особливоеп флористичного складу соснових л1с1в
Doctorate I.M. Patsura — USUFWT
The present condition of pine woods in Gorgany (Region of Ukrainian Carpathian Mountains), their practical meaning and protection
The variants rare for Carpathian formation Pineta sylvestris are allocated. With of phyto-cenotic positions the structure of pine woods is characterized. The comparison of association by dominant and ecological or phytocenotycal classifications is made. On the basis of the geographical analysis the features of floristic structure of pinewoods are shown.
Природш комплекси Горган у переважнш бщылосп зазнали значних ан-тропогених перетворень. 1сиуюч1 масиви л1Ыв, як правило, вже неодноразово зру-бувались i здебкпьшого замшеж штучними насадженнями. Тому залишки л1с1в природного походження заслуговують особливоУ природоохоронноУ уваги.
Формащя сосни звичайноУ (Pineta sylvestris) в УкраУнських Карпатах трап-ляеться р1дко. В Горганах така формащя включае 3 субформацн |5, 6, 8|: 1) моно-домшантш cocHOßi л1си (Pineta sylvestris); 2) ялицево-смереково-cocHOßi л!си (Abieto-Piceeto-Pineta sylvestris)-, 3) смереково-cocHOBi лкн (Piceeto-Pineta sylvestris). Tani piflKicm рел1ктов1 угруповання збереглися тут з раннього голоцену, займають незначну площу й трапляються остр1вними локал1тетами.
Сосна звичайна поширена в основному на кам'янистих розсипищах круп-нозернистих nicKOBHKiß ямненськоТ св1ти або на торф'яних болотах. Це поясню-еться бюлопчними особливостями виду i ценотичними взаемовщносинами з in-шими едифжаторами - смерекою, буком, ялицею. 3 потеплжням юнмату у серед-ньому i шзньому голоцеш ui породи витюняли сосну, тому вона могла зберегтись лише в екстремапьних едаф!чних умовах. Зважаючи на особливе боташко-географ1чне i ф1то!сторичне значения соснових л!с1в та значну Грунто- i водозахи-сну функшю, яку вони виконують на крутих кам'янистих схилах (урочища: Буб-нище - Болех1вський ДЛГ; Сокш (28,8 га)- Осмолодський ДЛГ; Бредулець (116 га) i Скалка (5 га) - Надв1рнянський ДЛГ та inuii) та на болотах (резервати: Шир-ковець (б га), Лисак (7,9 га) — Вигодський ДЛГ; Мшана (5,7 га) та Росохан (5 га), Лютошара (5 га) та найбгпьше ол1готрофне болото на Прикарпатп Турова дача (259,8 га) - Осмолодський ДЛГ), Bei виявлеш осередки охороняються як резервати й пам'ятки природи |1, 3—6].
Природш комплекси заповщних об'еючв вивчали шляхом проведения ландшафтно-геоботашчмих дослщжень на характерних точках за у>мф|кованою
70 ЗПфннк наукоио-техшчмих мрань