CC BY
14
Украшський державний лшотехшчний унiверситет
JliTepaTypa
1. Костенко Ю. Г ори димлять i... "лнсноть"// Украша i сип сьогодш. 2000 р. 14-20 жовгн«
(№41).
2. Лялюк ГЛ., Прнходько М.М. Антропогенне наваитажепня на ландшафта та форму, вання сколопчиоГ мереж! як передумови ix оггшмпацн в 1вано-Франк1вськ1й област1// Охорона на-вколншнього середовнща та рашональне використання природних ресурсш. IX Всеукрашська нау. кова конференция acnipajniB та стулентш. - Доиецьк, 1999. - С. 185-186.
S. Лялюк Г. До питания формування екомереиа природно-заповщних територШ 1вано-Франювщпни// Еколопчш та сошальне - економ1чн! аспекта катастроф^чпих стихпЧних явшц у Ка_ рпатському perioni (повеш, сел!, зсуви). Матср1али имжнародно! науково-практично1 конференцЦ Paxie, 1999.-С. 200-202.
4. Олшник P.P., Яцнк P.M., Прнчодько М.М. HayKOBi пщходи до ошнки стану Л1сового природно-заповщного фонду Прикарпатгя// Нашоналып природ!» парки: Проблеми становления та рот витку. MaTepiann .чпжнародно! науково-практично1 конференци, присвяченоГ 20-р1ччк> Карпат-ського нацюналыюго природного парку. - Яремче, 2000. - С. 204-208.
5.1вано-Франк1вська область. Еколопя i оптимпащя прнродокористування/ М.М. При-ходько, В О. Сав'юк, Н.В. Дмитраш. - 1вано-Фршшвськ, 1996. - 137 с.
УДК630*5:630*176 М.В. Онтцук-ДЛГО "Терпоптьлк"
ВПРОВАДЖЕННЯ ШВИДКОРОСЛИХ ПОР1Д 1НТРОДУЦЕНТ1В У Л1СОМЕЛЮРАТИВН1 НАСАДЖЕННЯ ТЕРНОГИЛЬЩИНИ
Анал13усться стан земельного фонду ТерношльськоУ обл. i причини, що призвели до интенсивно! epo3iï грунпв в останш десятшпття. Для захисту грунт in вщ водно! ерозн об-грунтовано лотльшсть введения у люомелтратинш насадження швидкорослих штроду-кованих деревних порщ - модрини японсько'1 (Larix leptolepis Gord.) i дуба червоного ('Quercus rubra L.)
M. V. Onyshchuk - DLHO "Ternopillis"
Introduction of fast growing species introduced in forest ameliorated stands of
Ternopil region
The condition of Ternopil region soils and reasons that caused the intensive erosion for the last decade are analyzed in the article. The expediency of introduction of fast growing species introduced Larix leptolepis Gord and Quercus rubra L. to protect soils from water erosion is protect soils from water erosion is proved here/
У Терношльськш облает! внасгидок екстенсивного ведения землеробствау попередш роки було необгрунтовано розорано велик1 ruioiui малопродуктивна земель. Внаслщок цього попршились к1льк!сш i яккш показники земельного фонду. Порушилось еколопчно допустиме сгпввщношення площ ршлц природних упдь, л1сових i водних pecypciB. За даними державного земельного кадастру станом на 01.01.2001 року територ1я Терношлыцини становить 1382,4 тис. га, э них 1055,1 тис. га або 76,3 % займають альськогосподарськ1 упддя [1].
Розоран1сть сшьськогосподарських упдь у щлому по области становить 81,4 %, а у деяких районах становить понад 88,0 % (табл. 1). Земл1 державного л1сового фонду займають 196,4 тис. га, що становить 14,2 % вщ загальноТ плош« земель. Розподш ïx по области досить нер1вном1рний. Найбкпына л1сисгпсть характерна для Бережанського, Шумського, Монастириського райошв (20-25 %)> дещо менша в Кременецькому, Зал1щицькому, та Борщ1вському районах О*-" 16 %). У межах Коз!вського, Лановецького, ГИдволочиського, Тернопшьського та Збаражського райошв л1сова роелннжеть займае дуже малу площу i носить, в основному, грунтозахисний характер.____„
90 J6i|>iiHK науково-техшчнн* >'РаЦЬ
Науковий вкиик, 2001, вип. 11.4
Табл. 1. Земельний фонд ТернопЫьськоТ области станом на 1.01.2001 р., га
Адмппстративш утворення Загальна площа земель Всього с/г упдь Ршля Л ¡си та вкрип люовою рослиншстго зсмл1
1. Бережанський р-н. 66113,0 37990,2 23543,7 22049
7 Борнцвський р-н. 100587.0 72828,9 62189,1 16546
Бучацький р-н. 80212.0 61565,6 49256,2 12616
4. Гусятинський р-н. 101616,0 76167,7 66751,5 16892
5. Запндицький р-н. 68391,0 49606.8 40451,6 10425
6. Збаразький р-н. 86306,0 71516,6 59332,9 7527
7. Збор1вський р-н. 97741,0 76793,5 59608,9 11207
8. Коз1вський р-н. 69430,0 59210,6 47815,2 3947
9. Кременецький р-н. 91754,0 66129,5 51260,2 15933
10. Лановецький р-н. 63234,0 53674,2 45458,0 3533
И. Монастириський р-н. 55815,0 35874,0 26228,6 14375
12. Шдволочиський р-н. 83726,0 72345.1 60635,4 4371
13. I Пдгасцькнй р-н. 49638,0 36132,4 29435,9 9225
14. Теребовлянський р-н. 113003.0 93822,2 80759,3 9603
15. Тернопшьський р-н. 74911,0 62030,4 50797,3 5562
16. Чортмвський р-н. 90344,0 69533,4 61189,3 11734
17. Шумський р-н. 83800,0 57976,3 43602,2 20676
18. м.Терношль 5852.0 1886.0 1214.0 200
Те шошльська область 1382473,0 1055083,3 859529,2 196421
Ольськогосподарська освоенють територп облаем пор1вняно з земельним фондом УкраУни та провщних держав свггу надзвичайно висока. Так, сшьськогос-подарське освоения земель у Франца становить 41,9 %, у ФРН - 32,5 %, у США-26,5 %, а розораш сшьськогосподарсью упддя у ФранцГУ на 48 %, Англ!!' - 25 %, США - 20 %. Наслщком високоУ господарськоУ освоеносп земельного фонду, без належних заход1в щодо ТТ охорони \ вщтворення як виробничого ресурсу та важ-ливоУ складовоУ навколишнього природного середовища, е прогресуюча деграда-ц1я земель.
В УкраУш через неправильне агроприродокористування щороку виносить-ся з фунту 11 млн. т гумусу (у Терношльськш обласп в 1976-1989 роках серед-ньозважений вмкт гумусу у грунтах становив 3,17%, в 1996 рощ - 3,06%), 0,5 млн. т азоту, 0,4 млн. т фосфору I 0,7 млн. т кагпю. 1_Цор1чш збитки вщ ерозп грун-"пв дортнюють 9,1 млрд. грн. |2].
Вщом1 високою природного родючктю подшьсью Грунта, через Ух неадек-ватне вщновлення та ¡нтенсивне використання у недалекому минулому характе-ризуються зменшенням потужност1 фунтового шару, рЬким зниженням вмюту гумусу 1 попршенням ф1зико-х1м1чних характеристик. Через ерозшш процеси площа яр1в перевищуе 3,4 тис. га, а площа земель, яю шдцаються дп водноУ ерозп, зросла до 379 тис. га |3[ (табл. 2).
Одним ¡з найефектившших способ1в боротьби з ероз1ею грунтш, як свщ-чить в1тчизняний \ зарубшний досв1д, е збшьшення Л1систост1 шляхом затснення НеУпдь, ярщ та балок, посадка захисних ) водорегулюючих л!сових смуг. Люоме-л'оративщ заходи е невщ'емною ланкою комплексу по боротьб1 з ероз1ею фунт!в 1 миЗНк.ЧаЮТЬ°Я над'йн'стю ' значним строком дн. За повоенш роки шдприемства-еднання "Терношлынс" на малопридатних для сшьськогосподарського ви-
е та садово-паркове господарство (.) ]
Украшський державний лкотехшчний унiвeрситeт
Науковий вн-иик, 2001, вип. 11.4
Три ряди модрини японськоУ чергувапися з трьома рядами дуба червоного. достань м!ж рядами 3,5 м, у рядах модрини - 2 м, а у рядах дуба - 1 м. Було по-саджено 2858 шт./га дуба червоного 1 1429 шт./га модрини японськоУ. Таксацшна характеристика цих культур на час дослщження наведена у табл. 3.
Порода Вж. РОК1В Юльюсть дерев. шт./га Середш Абсолютна повно-та, м2/га Запас. м3/га
посаджен. 1 збереглось О, см Н, м
Модрина яп. 21 1429 525 19,7 17,8 15,96 140
гкбчервоний 21 2858 608 16.8 16,0 13,47 105
Разом - 4287 [ 1133 - - 29.43 245
Як свщчать результата дослщження, модрина японська вщзначаеться ви-щими показниками росту, шж дуб червоний. До 21-р1чного в1ку збереглось 36,9 % дерев модрини, а дуба - 21,3 %. Середш висота 1 д1аметр у неУ вщповщно на 11,3 % та 18,3 % вини, шж у дуба. Середнш об'см стовбура модрини становить 0,26 м3, тод1 як дуба лише 0,11 м3 (в 2,3 рази менший).
Наведет даш у таблиш свщчать, що модрина японська у молодому вщ1 мае незаперечш переваги над мкцевою сосною звичайною та ¡ншими породами, що традицшно використовуються у л1сомелюративних посадках. Сосна у такому вщ1 (21 р1к) в оптимальних л1сорослинних умовах досягае середньоУ висоти 10-11 м 1 середнього д1аметра 10-13 см, тод1 як модрина японська мае середню висоту 17,8 м 1 дшметр - 19,7 см. Модрина 1 дуб виявились бшьш бюлопчно стшкими. На вщмшу вщ сосни чи смереки, вони не ушкоджуються в1тровалами 1 сшголомами, шкщниками 1 хворобами. Деревина користуеться високим споживчим попитом.
Щор1чно опадаюча хвоя модрини утворюе м'яку пщстилку, роль якоУ поля-гае не тгпьки у пщтриманш водопроникност1 фунту, що сприяе переводу поверх-невого стоку у внутршньофунтовий, але й у вщновлешп родючосп змитих трунив. Коренева система модрини японськоУ у даних культурах характеризуешься на-явнютю потужних корешв горизонтального 1 вертикального спрямування. Гори-зонтапьш кореш простягаються на вщстань 8-10 м вщ стовбура, так що у вщ1 21 р1к коренева система повшстю зшкнута. Стержнев1 кореш проникають у щшьш шари вапияка (на глибину 2 1 бшьше метр1в) 1 сприяють змщненшо фунту.
Таким чином, модрину японську 1 дуб червоний як головш мелюративж породи, р1вноцшш сосш, можна рекомендувати для створення захисних наса-джень на еродованих землях. Це дозволило б злачно пщвищити продуктившсть захисних л1сових насаджень, не знижуючи при цьому Грунтозахисного значения. Важливим е 1 та обставина, що ш породи вже в 20 рокш досягають великих розм1-Р'в ' заготовлену при доглядових рубаннях деревину можна використовувати для
1. Дсржавннй комггет Укра'ши по земельних ресурсах. Тсрнопшьське обласне управлп!-^ земслышх рссурав. Короткий довишнк про паявшсть земель та розиодт по землекористувачах,
Льв. 1 ринш л .С. 1:.комом1чио збалансована економжа. проблеми, теорп: Моногра(|ля. -
3. Рспональна мрограма захисту земель шд водно! та в про но! ерозн, шших вида дегра-
4. Постанова Кабшету Миистр1в Укра'ши "Про першочергов! заходи щодо створення за-сиих л'сових насаджень на неупддях та у басейнах риюк" вщ 28 лютого 2001 року № 189, К.
Л|со|
ве та садово-иаркове господарство
93
