CC BY
18
Науковий внпик. 2001, вип. 11.4
• рубання ;псостаиу у дубових 1 букоиих люах потрйно проводи™ у зимовий псрюд по сшговому покрив1;
• протягом перших чотирьох рокт життя на особливу увагу заслуговуе забезпечення переваги самоЫву \ шдросту дуба у боротьб1 з трав'яною рослиншс-тю шляхом скошування н, або застосування гсрбщи;ив;
• у [111и п'ять рок¡11 1 больше потребно сприяти розвиткош дуба шляхом вирубування м'яколистяних порщ 1 зрщження пороет граба;
• добре та задовшьне вьанонлення бука та смсрски на вирубкач пов'язане в основному з поиередшм вщновленням, тобто наяншепо шдросту шд наметом лкоста-ну, який збер1гся пщ час рубання л ¡су;
• на вузьких люоежах (50-100 м) л^овщновш процеси проходять успишпше, шж на широких вирубках (150-200 м);
• групово-вибфков1 та поступов1 рубання при правильному (х проведенш забезпе-чують природне поновлення головно! породи - дуба 1 бука.
УДК 502.4 (477.86) Acnip. Г.Д. Лялюк — 1 ФИ ТУН Г
НАЯВШСТЬ ТА СТРУКТУРА ПРИРОДНО-ЗАПОВЩНОГО ФОНДУ В 1ВАНО-ФРАНК1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Наведено даш щодо сгруктури та наявносп природно-заповщного фонду (ПЗФ) 1ва-но-Франк1всько1 обласп станом на 1.01.2001р. May кош дослцщення показують, що пода-лыний розвиток мерсж1 ПЗФ 1вано-Франк1вщини необхшно здшенювати за рахунок мпп-мапьно антропогенно порушених земель та водойм у поеднанш з оптимпашпо структури 1нш11х Tcpinopiii, що особливо охороняються i виконують сколопчш захисш функцн.
G. Lyalyuk - IFNTUOG
The availability and structure nature-protected fund in Ivano-Frankivsk region
The article presents data that deal with nature-protected fund (NPF) of Ivano-Frankivsk, its structure and availability on the 1.01.2001. Scientific research shows, that further development of Ivano-Frankivsk NPF network should be performed on the basis of minimal antropogcnicaly ruined areas and water-basins in combination with optimization of other areas structures, that are protected on the specific basis and perform ecologic protective functions.
3a останш десятнрщчя проблема збереження бюлопчного та ландшафтного рпномашття у евт стала досить актуальною. Вона е складовою комплексу проблем, як1 пов'язаш з охороною довкшля, оптилпзацкю навколишнього середо-вища, забезпеченням сталого розвитку територп.
Провщною метою збереження бюр1зноманптя е взаемопов'язана охорона екосистем, ландшафтш та зникаючих видт рослин i тварин. Саме тому зараз ¡сто-тно зростае роль та значения природо-заповщних територш та об'ект1в.
Як вщомо, частка заповщних територш у кра'шах Свропейського Союзу перевнщуе 10 %, у той час як в УкраТш - 3,9 % 111.
Одне з провщних мюць у enpaei природозаповщання в УкраТш займае 1ва-но-франк1вська область. Для бшьшоТ VY частини характерш антропогенна транс-формацш ландшафт!в, локапьне забруднення середовища, що е наслщком екстен-сивного ведення господарства. BUomo, що вплив господарськоТ д1яльносп на природне середовище Карпатського perioHy починаеться ще з IV тисячолптя до чашоТ ерн.
•"icoBt та садово-парк-ове господа pci во 87
Украшський державний лiсотехнiчний унiверситет
Негативним проявом антропогенного впливу на природне середовище в обласп е втрата едносп та цшсност! ландшафтноУ структур», яка веде до збщ-нення видового р1зномашття, перешкоджас розселенню та м1грацп вид1в, обмшу генетичним матер1алом.
Найсуттевш! змши структури ландшафте вщбулися у р1внинних та перед-прських районах, де на мшщ широколистяних дубових 1 букових л1ав створен! сшьськогосподарсыа угщдя. Загальна розорашсть територн перевищуе межу еко-лопчноУ збалансованосп як у р1внинних - 45-60 %, так 1 у передпрських районах -30-40 % [2, 3, 5). Еколопчно небезпечним е суттеве зниження люистосл, яка у пр-ських районах 1вано-Франк1вщини становить 65-70 %, передпрських - 30-45 % 1 р!внинних - 8-17 %. [2, 3, 5|. Ще не так давно вважалось, що л1си е досить стшкими до антропогенних навантажень. Зараз знелкнення й деградащя люових екосистем е найактуальшшою еколопчною проблемою св1ту.
Еколого-стабшзуючим фактором територ1й е природо-заповщний фонд (ПЗФ). Сучасна його мережа 1вано-Франк1вщини репрезентуе весь комплекс ви-сотноУ зональное^ (ландшафтне I бюлопчне р1зноманптя), але ¡снукин заповщш територ1У ще не формують цщюноУ системи, бо не охоплюють належннм чином ВС1 геоботашчш райони.
Станом на 01.01.2001р. в облает! нараховувалось 438 заповщних територ1Й 1 об'еючв загальною площею 186550,40 га, що становить 13,4% плонп територи обласп [4]. 1стор1я створення заповщних об'ектш тут сягае початку XX скшття. Вже у кшщ 30-х роюв ¡снував 31 резерват Площею 6,5 тис. га, у тому чиагп два нацюнальш парки - УкраУнський парк природи та Чорнопрський. Ще 30 резервате було заплановано до заповщання. Ця тенденщя на деякий час перервалась по-д1ями другоУ свгговоУ вшни. В 1966 р. заповщних територ1й та об'ект1в було 43 (7267 га). [4|. 3 того часу Ух кшьмсть зросла, бЬьше шж у 10 раз1в, а Ух площа - у 25 раз1в (табл.).
Табл. Диналика створення мереж1 ПЗФ
Роки Кшьюсгь заповщних територш та об'еюпв Площа заповщних територш та об'пепв, га
1972 54 256,28
1974 62 1983,89
1975 73 2213,39
1976 83 2255,73
1979 92 4669,63
1980 116 60491,63
1982 118 61796,63
1983 198 62510,93
1984 203 62626,53
1988 286 64844,99
1993 395 91833,14
1995 396 106933,14
1996 427 177255,03
1997 433 184357,33
1999 438 186550,40
01.01.2001 438 186550,40
У 80-90-тих роках створеш об'екти високоУ категорп заповщноеп: Карпат-ськпй нацюнальний природний парк (КНПП), природний заповщник "Гортани",
Ь8 Збфинк' ииукоии-ге\|||'|||ц\ ираць
Науковий шсник. 2001, вип. 11.4
епональш ландшафты парки (Дшстровський, Поляницький, Галицький, Гуцу-Р тна), ландшафтний заказник загапьнодержавного значения "Грофа". Найбшьш в1ДчУтне збшьшення ПЗФ облает! спостер!галось в 1980, 1993 та 1996 роках (вщ-
П° На природозаповщних територ1ях 1 об'ектах охороняються р1дк!сн1 види рослин 1 тварин, високопродуктивш буков!, дубов!, ялицев1 та змшаш л!си, осередкн •ДК1СН01 болотноУ, степовоУ, лучноТ та високопрноУ рослинност1, унжальт геолоп-Чн1 та пдролопчш утворення. Зокрема на територп КНПП зростае понад 100 рщю-сних та зникаючих вид1в рослин, серед них лшнея швшчна, гронянка швмюяцева, др|ада восьмипелюсткова, едельвейс. Охороняються 1 тварини, ям занесен! до Чер-воноУ книги УкраУни - ют люовий, рись, саламандра плямиста, тритони альшйський I карпатський, пугач, чорний лелека та ¡н. Всього на територп [вано-Франювщнни зростас 160 вид1в рослин, як1 занесен! до ЧервоноУ книги УкраУни, з них 62 (38,7 %) охороняються на заповщних територ1ях ! об'ектах.
Найвищий в!дсоток заповщност! територ!Т у Кошвському (53,7 %) та у На-дв!рнянському (37,6 %) районах. За к!льк!стю запов!дних територш та об'ект!в провщне мюце займае Надв!рнянський район (б!льше 100), понад 50 -у Долинсь-кому та Городенювському районах. Як показали дослщження, основна частина ПЗФ облает! знаходиться у держлюфонд!. Л!сових запов!дних територш в облает! нараховуеться 297 (132,5 тис. га). Тх питома частка у ПЗФ облает! становить 75 %.
Високий в!дсоток запов!дност! л!с!в у р!внинн!й частин! облает! -Тлумаць-кому, Городенк!вському районах, у прськш частин! - Надв!рнянському та Вер-ховинському районах, Шльше половини (52,2 %) плоии люових дшянок ПЗФ прн-падае на волог! сугруди, коло 23 % -- волоп груди ! майже 17 % - волог! бори ! су-бори |4|. Серед заказник!в та пам'яток природи як загальнодержавного, так ! м!с-цевого значения за мльмстю переважають боташчш - 165. У 13 дендролопчних парках та парках - пам'ятках садово-паркового мистецтва охороняються ушкапьш
Сл!д зазначити, що в облает! охороняеться 44,34 % вщ загальноУ площ! ¡с-нуючих бол!т. Серед пдролопчних об'ект1в облает! до ПЗФ належать: р. .ГПмниця, р. Св1ча ! п притока, р. М!зунька, р. П!стинька, р. Рибниця, п'ять водоспад!в та джерел, чотири озера. 1вано-Франмвська область характеризусться р!зномангггям ! геолог!чних об'ект1в, апе з них ттьки 9 (76,7 га) е у мереж! ПЗФ. Зовс!м не представлен! ¡хтюлопчш та ентомолопчш заказники.
Розглядаючи мережу ПЗФ облает! зпдно з и фЬико-географ^чним району-ванням, необхщно зазначити, що у прськШ частин! зосереджено 70,03 %, у Передка-рпатт! - 14,1 у р|внинн|й частин! - 16,1 % заповщних територ!й та об'ект!в. Най-повн!ше представлен! природш комплекеи Покутських Карпат, Горган, Чорногори, Передкарпаття ! Придн!стровського Покуття. Саме у цих районах зосереджеш най-бшыш за площею заповщш територп: КНПП, природний заповщник "Горгани", ре-
Науков! дослщження та досв!д евщчать, що подальший розвиток мереж!
1вано-Франк!вщини необх!дно зд!йснювати за рахунок мшшально антропогенно порушених земель та водойм у поеднанн! з оптим1зац!ею структури ¡нших територ1й, що особливо охороняються ! виконують еколог!чн! захисш функцп(л1-^ I групи, зелен! зони м!ст та селищ, водоохоронн! зони, полезахисш л!сосмуги
•"¡сове
Та с»Д»во-|т|)к0ис госполярсг
89
Украшський державний лшотехшчний унiверситет
JliTepaTypa
1. Костенко Ю. Г ори димлять i... "лнсноть"// Украша i сип сьоголш. 2000 р. 14-20 жовгн«
(№41).
2. Лялюк ГЛ., Прнходько М.М. Антропогенне навантажения на ландшафта та форму, вания сколопчноГ мереж! як передумови ix оггшмпацн в 1вано-Франгавськ1й облает^/ Охорона на-вколншнього середовнща та рашональне використання природних ресурсш. IX Всеукрашська нау. кова конференшя acnipajniB та стулентш. - Донецьк, 1999. - С. 185-186.
3. Лялюк Г. До питания формування екомереж1 природно-заповшних територШ 1вано-<1>ра!1К1вишни// Еколопчш та сошальнс - економ1чн! аспекта катастроф^чних стихиЧних явшц у ка_ рпатському perioni (повеш, сел!, зсуви). Матер1али м1жнародно! науково-практично! конференцЦ PaxiB, 1999.-С. 200-202.
4. Олшник P.P., Яцик P.M., Прнчодько М.М. HayKOBi пщходи до ощнки стану Л1сового природно-заповщного фонду Прикарпаггя// Нашоналып природш парки: Проблеми становления та розвитку. Матер1али .чпжнародно! науково-практично1 конференцп, присвяченоГ 20-pi44io Карпат-ського нацюналыюго природного парку. - Яремче, 2000. - С. 204-208.
5.1вано-Франк1вська область. Еколопя i оптимпашя прнродокористування/ М.М. При-ходько, В О. Сав'юк, Н.В. Дмитраш. - 1вано-Фршшвськ, 1996. - 137 с.
УДК630*5:630*176 М.В. Онтцук-ДЛГО "Терпоптьлк"
ВПРОВАДЖЕННЯ ШВИДКОРОСЛИХ ПОР1Д 1НТРОДУЦЕНТ1В У Л1СОМЕЛЮРАТИВН1 НАСАДЖЕННЯ ТЕРНОГНЛЬЩИНИ
Анал^зусться стан земельного фонду ТерношльськоУ обл. i причини, що призвели до интенсивно! epo3iï грунпв в останш десятшнтгя. Для захисту грунт in вщ водно! ерозп об-грунтоваио дошлъшсть введения у люомелтратинш насадження швидкорослих штроду-кованих деревних поры - модрини японсько! (Larix leptolepis Gord.) i дуба червоного ('Quercus rubra L.)
M. V. Onyshchuk - DLHO "Ternopillis"
Introduction of fast growing species introduced in forest ameliorated stands of
Ternopil region
The condition of Ternopil region soils and reasons that caused the intensive erosion for the last decade are analyzed in the article. The expediency of introduction of fast growing species introduced Larix leptolepis Gord and Quercus rubra L. to protect soils from water erosion is protect soils from water erosion is proved here/
У Терношльськш облает! внасгидок екстенсивного ведения землеробствау попередш роки було необгрунтовано розорано велик1 плоил малопродуктивних земель. Внаслщок цього попршились мльюсш i яккш показники земельного фонду. Порушилось еколопчно допустиме сгпввщношення площ ршлц природних упдь, люових i водних pecypciB. За даними державного земельного кадастру станом на 01.01.2001 року територ1я Терношлыцини становить 1382,4 тис. га, э них 1055,1 тис. га або 76,3 % займають альськогосподарськ1 упддя [1].
Розоран1сть сшьськогосподарських упдь у щлому по области становить 81,4 %, а у деяких районах становить понад 88,0 % (табл. 1). Земл1 державного л1сового фонду займають 196,4 тис. га, що становить 14,2 % вщ загальноТ плош« земель. Розподш ïx по области досить нер1вном1рний. Найбкпына л^испсть характерна для Бережанського, Шумського, Монастириського райошв (20-25 %)> дещо менша в Кременецькому, Зал1щицькому, та Борнпвському районах О*-" 16 %). У межах Коз!вського, Лановецького, ГПдволочиського, Тернопшьського та Збаражського райошв л1сова рослинжсть займае дуже малу площу i носить, в основному, грунтозахисний характер.____„
90 J6i|>iiHK науково-техшчнн* >'РаЦЬ
