CC BY
13
• досшдт штамп ipnGin у 4ncriü кулbrypi можугь мати практичне використання в одержан!« (на оснош культивування мщелно) бюлопчно-активних речовин з л¡ку-вальними властивостями широкого спектру дм та у виробництв1 nocißiioro матерь алу для одержання плодових тш;
• наявшсть фенолоксидаз (лаккази) у плеврота черепичастого та печшочншй зви-чаймоТ. сшдчип, про можливу радюпротекторпу властшпсгь м1сцевих шташв.
Лггература
1. А.С.Бухало, Е.Ф.Соломко, II.IO. Митропольська. Базид1алын макромщетн з .икарсь-химн властивостями// Украшський ботажчний журнал. - 1996. - 53, №.3. - С. 192-201.
2. М.В.Горлеико. Положение грибов в системе органического мира// Эволюция и систематика грибов: Теорет. и прикл. аспекты. - Л: Паука, 1984. -С. 5-9.
3. Дудка И.Л., Вассер С.И., Елланская H.A., Коваль ЭЛ., Горбик Л.Т. и др. Методы експериментапьнои микологии. - К.: Наукова думка, 1982. - 549 с.
4. H.A. Дудка, C.II. Вассер, МЛ. Бисько, В.Г. Билай, A.A. Гродзинскаи. Методические рекомендации по промышленному культивированию сьедобных грибов. - К.: Наук, думка, 1983 -132 с.
5. Бондарнев A.C. Тр\товые фибы европейской части СССР и Кавказа. - М.: Изд-во АНСССР, 1953,- 1106 с.
6. Бухало A.C. Высшие съедобные базидиомицеты в чистой культуре. - К.: Наукова думка, 1988. - 143 с.
УДК630 (477) + 630(091) С.М. ¡ваницький - Кременецький Jticomexnimiuu
техникум
В1ДТВОРЕННЯ КОР1ННИХ J1ICOCTAHIB ШЛЯХОМ ЗБЕРЕЖЕННЯ
ПРИРОДНОГО Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ ГОЛОВНИХ ПОР1Д
Висштлеш дослщження лгсовщновних nponeciB смереки, дуба i бука в умовах Захшного Jlicocreny Украши. Встановлено, що при середшх повнотах л1состашв (0,6-0,7) л1сов!дновш пронеси проходят!, добре (бук, дуб, смерека). За сприяння природному вщновпенню головних nopw можна забезпечити вьтгворення Kopininix люхташв 6ei створення л1Сових культур.
S.M. Ivanytskyy - Kremenets Foresttechnical School
Restoration of native forests by means of conservation of natural forest regeneration of main wood species
In article are elucidated researches of reforestation processes of oak-, beech- and fir-stands in conditions of Western Ukraine Forest-steppe. Set, that at middle density of forests (0,6-0,7) the reforestation processes go well, specially by contributing to natural renewing of mentioned species.
Надмфна експлуатащя природних екосистем призвела до помггного змен-шення л1систост1 та бюлопчноУ спйкосп л1Ыв, зумовила значш змши видового складу л1состашв, ослабила Ух захисш функцп, що викликало загрозу еколопчноУ дестабипзашУ природно-територ1ального комплексу perioHy. Площа змшаних л1ав у Захщному Полка i Лкостепу зменшилася у 2 рази, а чистих - зросла у 3 рази. Значш змши спостер1гаються у водному баланс! водозборш, що проявлясться ослаблениям водорегуляцшноУ функцн люоеташв. Ор1ентац1я люового господарства у них умовах повинна бути спрямована на вщтворення коршних змшаних високо-продуктивних л!ав шляхом максимального збереження природного вщновлення головних лкоутворювальних порщ - дуба, бука, ясена, сосни, смерекн та ¡нших HiHHHX порщ. Природие вщновлення люу - пронес утворення нового поколшня л!су
84
'l6i|iHHK иаукчжо-гехжчних прянь
природним шляхом. Умови середовища, в яких вщбуваеться вщновлення люу мож-на под|ЛИТИ на вщновлення гид наметом л1су, i вщновлення на вирубщ.
Важливе значения у л1авництв1 мае визначення оптимального для вщновлення з1мкнення намету, при якому утворюються сприятлив1 м1крокл1матичш умови. За даними С.А. Генарука (1964), сприятлив1 умови для дуба створюються при з1мкненн1 пологу 0.6-0.7, для бука i смереки 0.6-0.7, для сосни 0.5-0.6. У люо-станах з повнотою 0.9 створюються оптимальш умови для самос1ву, а при 0.6 -для його росту i розвитку.
Дослщження видатних украшських i зарубшних вчених показали, що го-ловьп jiicoTBipni породи при псвних люорослинних умовах Захщного Полюся i Jli-состепу вщновлюються задовшьно i добре природним шляхом при середшх пов-нотах л1состашв (у евших i вологих типах).
Проведен! нами дослщження люовщновних процеав пщ наметом дубових, букових i смерекових л1состанш (табл.) показали, що у св1жих i вологих лкорос-линних умовах при середшх повнотах материнського деревостану кшьюсть само-ciey i пщросту головних порщ цшком достатня для формування нових високопро-дуктивних, бюлопчно-стшких люосташв.
Табл. Характеристика nicocmame i кшьмсть самоЫву та nidpocmy nid наметом л '1су
Склад иасаджения Вж Повнота Боштет Тип ЛРУ Заг. к-сть самое ту та шдросту, тис. шт/га В т.ч. caMOciey смсрски, тис. шт.
[Идпавлашн сме пеки
ЮСм.+Дзод. 90 0,9 1 С? 50,3 47,4
9См+1БкодЯв 80 0,8 1 Сз 75,4 56,5
ЮСм+БзодЯв 80 0,7 1 D, 140,1 120,3
ЮСм.+Яв. 85 0.6 1 с, 42.5 27,3
Шдновлсння бука
ЮБк. 100 0,7 1 D, 135,1 82,1
ЮБк.+Гр. 95 0.8 1 D? 12,1 7.1
10Бк.+Гр. 90 0,9 1 D? 6,5 2,0
ЮБк.+Гр. 95 0,5 1 1>7 10,2 6,5
Шдновлсння дуба
ЮДз.+Гр. 100 0,7 1 D, 140 120.0
ЮДз.+Гр.Кл 95 0.8 1 D2 55 35.2
ЮДз.+Гр.Кл 110 0.9 1 D2 42 24.1
9Д1Яс.+Гр.Кл 100 0,7 1 D, 125 90.0
9Д1Гр.+Кл 120 0,4 1 D2 110 36,1
Hauji спостереження шдтверджують законом1рносп люовщновних проце-с'в> виявлених П.С. Погребняком, А.Ф. Панчуком, A.B. Жуковим, Ю.Д. Третяком, С.А. Генс1руком, Г.Т. Криницьким, M.I. Горд1енком, А.Ф. Бойчуком, М.В. Чер-нявським, Л.1. Кошем, В.Д. Бондаренком, С.М. Стойком та ¡ншими вченими. Ми вважаемо, що в умовах Захщного Полюся i .Шсостепу е значш можливост1 для ви-користання природного насшневого вщновлення дуба, бука, ясена, сосни, смереки, як основи для вщтворення коршних люосташв. Для цього noTpiöno у присти-гаючих i стиглих люостанах згаданих порщ проводити сприяння природному Л1-с°вщновленню i впровадити запропоновану С.А. Генс!руком у 1959 р. (журнал
сове та садово-иаркове господарство
85
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
"Л¡сове господарство", Москва, № 11. — ст. 26-29) спешальну прем1альну систему за збереження природного вщновлення.
У роки рясного плодоношения дуба, бука, смереки максимальна кьльк^ть 135-140 тис./га) самоаву них порщ з'являеться у стиглих насадженнях з повнотою 0,6-0,7, за сприяння природному л1совщновленню. П1сля проведения головного рубання у зимовий пертд по сшговому покриву збереглося близько 50 % самоси ву 1 пщросту. Така ж залежшсть виявлена нами в умовах Бережанського ! Креме-нецького держлюгоств у св1жих I вологих суборах, сугрудах 1 д!бровах, а також субучинах. Ефективжсть лковщновних процеЫв дуба, бука 1 смереки шсля рубки л1состану залежить не тшьки вщ юлькосп 1 стану пщросту, що сформувався пщ наметом Л1су, а й вщ умов середовища на вирубщ. Виживання, стшюсть \ р1ст зга-даних порщ молодих екземпляр1в на вирубщ визначаеться Ух взаемод1ею з ¡ншими деревними породами, трав'янистою рослиншстю та тдшсковимн породами. Самос! в дуба, бука 1 смереки, що появились на св1ж1й вирубш теля рубання люо-стану, росте 1 розвиваеться краще, »¡ж л1сов1 культури I самоав та пщр1ст, що сформувався пщ наметом материнського пологу. Поросль м'яколистяних порщ ( граба с конкурентами бука 1 дуба у пернп роки Ух життя. Тому цю поросль потр!б-но перюдично зрщжувати. Пщ наметом високоповнотних пасаджень (0,9-1,0) са-МОС1В дуба з'являеться значною кгпькютю, але теля трьох-чотирьох ромв вш пе-ретворюеться у торчки 1 майже повжетю гине. 3 метою сприяння природному вщновленню дуба 1 бука необхщно у бучино-д1бровах при прохщних рубаннях вилучити окрем1 стар1 екземпляри бука ! граба, як! перешкоджають росту само-аву та пщросту дуба 1 бука.
Добр1 результати у бучино-д1бровах дають поступов! рубання у два-три прийоми залежно вщ повноти насаджень. Насшне рубання при цьому слщ прово-дити в урожайш роки дуба. У букових 1 смерекових люоетанах з повнотою 0,7 по-являсться до 135 тисяч штук на 1 га самосшу та пщросту. При вщповщному догляд! за пщростом головних порщ можна сформувати високопродуктивш та 610-лопчно стшк1 люоетани природним шляхом.
Висновки I рекомендашУ:
• у се^жих 1 вологих д!бровах та бучино-д1бровах ЗахщногоЛюостепу с можливосп для використання природного насшневого вщновлення дуба 1 бука як основи для вщтворення корпших люоеташв ириродним шляхом;
• л1совщновш пронеси вщбувшоться задовшыю 1 добре при середшх повнотах Л1-состану;
• позитивно впливають на сходи дуба ! бука заходи сприяння природному л!СОВ№ новленню (розпушення шдстилки 1 фунту, проведения доглядових рубань, а також рубань головного користування у перюд масового опадання жолудш - з жов-тня врожайного року по кв1тень наступного);
• визначальним еколопчпим чинником, який впливае на збереження, р1ст ! розвиток гндросту дуба, с низька освп\пешсть, що призводить до поступово'] загибел1 самосшу на другому - третьему рощ жи гтя;
• збьчьшення освшшносп пщ наметом дубового л ¡су до 25 % сприяе зменшеннк* шдиаду самос1ву дуба, збитыпенню його приросту 1 виживання на 3-5 роюв;
• природне вщновлення у св1жих I вологих д4брова\ - високоефективний захщ у л1* авничо-еколопчному 1 економ1чному вЩношенш. Воно дозволяе зменшити затрв* ти на люокультурш роботи у 3-5 раз1в;
86
Збфмнк наукоио-темпчннх
Науковий внпик. 2001, вип. 11.4
• рубання л1состану у дубових 1 букових люах потрйно проводи™ у зимовий перюд по сшговому покрив1;
• протягом перших чотирьох рокт життя на особливу увагу заслуговуе забезпечення переваги самоЫву \ шдросту дуба у боротьб! з трав'яною рослиншс-тю шляхом скошування п, або застосування гсрбщи;нв;
• у [111и п'ягь рок¡11 1 больше потребно сприяги розииткош дуба шляхом вирубування м'яколистяних порщ 1 зрщження пороет граба;
• добре та задовшьне вщновлення бука та смерски на вирубкач пов'язане в основному з попередшм вщновленням, тобто паяшнетю шдросту шд наметом лкоста-ну, який збер1гся пщ час рубання л ¡су;
• на вузьких люоежах (50-100 м) л^овщновш процеси проходять успншпше, шж на широких вирубках (150-200 м);
• групово-вибфков1 та поступов1 рубання при правильному (х проведенш забезпе-чують природне поновлення головноУ породи - дуба 1 бука.
УДК 502.4 (477.86) Acnip. Г.Д. Лялюк — 1 ФИ ТУН Г
НАЯВШСТЬ ТА СТРУКТУРА ПРИРОДНО-ЗАПОВЩНОГО ФОНДУ В 1ВАНО-ФРАНК1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Наведено jiani щодо структури та наявносп природно-заповщного фонду (ПЗФ) 1ва-но-Франк1всько1 областз станом на 1.01.2001р. HayKOBi лослшження показують, що пода-лыний розвиток мерсж1 ПЗФ 1вано-Франк1вщини необхшно здшенювати за рахунок мпн-мапьно антропогенно норушених земель та водойм у поеднанш з онтимпашпо структури 1нш11х Tcpinopiii, що особливо охороняються i виконують сколопчш ¡ахисш функцн.
G. Lyalyuk - IFNTUOG
The availability and structure nature-protected fund in Ivano-Frankivsk region
The article presents data that deal with nature-protected fund (NPF) of Ivano-Frankivsk, its structure and availability on the 1.01.2001. Scientific research shows, that further development of Ivano-Frankivsk NPF network should be performed on the basis of minimal antropogcnicaly ruined areas and water-basins in combination with optimization of other areas structures, that are protected on the specific basis and perform ecologic protective functions.
3a останш десятирщчя проблема збереження бюлопчного та ландшафтного рпномашття у евт стала досить актуальною. Вона е складовою комплексу проблем, як1 пов'язаш з охороною довкшля, оптилпзацкю навколишнього середо-вища, забезпеченням сталого розвитку територп.
Провщною метою збереження бюр1зноманптя е взаемопов'язана охорона екосистем, ландшафтш та зникаючих видт рослин i тварин. Саме тому зараз ¡сто-тно зростае роль та значения природо-заповщних територш та об'ект1в.
Як вщомо, частка заповщних територш у краУнах Свропейського Союзу перевнщуе 10 %, у той час як в УкраУш - 3,9 % 111.
Одне з провщних мюць у enpaei природозаповщання в УкраУш займае 1ва-но-франк1вська область. Для бгпьшоУ VY частини xapaKTepni антропогенна транс-формацш ландшафта, локапьне забруднення середовища, що е наслщком екстен-сивного ведения господарства. Вщомо, що вплив господарськоУ д1яльносп на природне середовище Карпатського perioHy починаеться ще з IV тисячолггтя до чашоУ ерн.
•"icoBt та садово-парк-ове господа pci во 87
