CC BY
36
Висновки
Встановлеш за допомогою регресивного анал1зу р1вняння залежностей по-казниюв будови та ф1зичних властивостей деревини вщ висотно-еколопчного град1ента та щшьностей (базисно! та стандартно!) деревини бука л1сового, який зростае на швденно-захщному мегасхил1 Укра!нських Карпат дають шдставу зро-бити так1 висновки:
• волопсть св1жозрубано! деревини, щшьносп (базисна, стандартна, у мокрому та абсолютно сухому сташ), коефщенти всихання та розбухання, висота серцевин-них промен1в, юльюсть серцевинних промешв в 1 мм, д1аметри судин, BMicT тз-ньо'1 та ранньо! деревини у р1чному юльщ, поверхнева пористють i юльюсть pin-них юлець в 1 см залежать вщ висотно-еколопчного град1ента - це свщчить про те, що люорослинш умови впливають на формування анатом1чних елеменив будови та ф1зичних властивостей деревини бука люового i i'x можна описати адеква-тними р1вняннями другого порядку за допомогою регресивного анал1зу;
• встановлено р1вняння лшшно! perpeci! коефщенив всихання i розбухання деревини, висоти серцевинних промешв, д1аметр1в судин, вмюту шзньо! та ранньо! деревини у pinHOMy юльщ вщ базисно! i стандартно! щшьносп деревини бука. Ви-значено, що стутнь зв'язку м1ж згаданими вище показниками анатом1чно1 будови та ф1зичних властивостей деревини бука та базисного щшьшстю е сильншим по-р1вняно 3i стандартною щшьшстю.
Лггература
1. Свалов H.H. Вариационная статистика. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 176 с.
2. Аппроксимация экспериментальных данных методом регрессионного анализа. Методические указания по лабораторной работе. - Львов: Вища школа, 1985. - 36 с.
3. Brosius, F. SSPS 8.0. Professionelle Statistik unter Windows. - Bonn: MITP-Verlag GmbH, 1998. - 1001 p. _
УДК 630*231.1:[630*176.322.2] Acnip. B.A. Арманаш,
проф. М.Н. Зеленський, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
СТРУКТУРА БУКОВОГО П1ДРОСТУ В Л1САХ БУКОВИНИ
Структура шдросту та caMociey бука люового (Fagus sylvatica L.) формуеться шд впливом материнського намету (склад, з1мкнут1сть, повнота). В модальних насадженнях природне вщновлення вщбуваеться вщносно piBHOMipHO ¡з змшною густотою.
V. A. Armanash; prof. M.N. Zelensky - USUFWT Structure of the regeneration of a beech in Bucovina's forests
The structure of the regeneration and self-sowing of a beech (Fagus sylvatica L.) is formed under influence of a parent cover (stand composition, completeness, stock). In modal stands the natural regeneration passes in relatively regular intervals with variable density.
На Буковиш бук л1совий (Fagus sylvatica L.) - вид, що визначае географ1ч-ну назву perioHy i росте в умовах свого природного ареалу. Спрямованою замшою похщних насаджень в останш кшька десятир1ч буков1 л1состани поступово роз-ширюють сво! площ1, займаючи природш Himi. Станом на 1 шчня 1997 р. площа вкритих л1совою рослиншстю земель, зайнятих буком, становила 57,3 тис.га про-ти 44,7 тис.га [12] у 1966 р. Тобто за перюд з 1966 р. по 1997 р. площа таких насаджень збшьшилась на 12,6 тис.га або на 22,0 %.
Значна роль у збшьшенш площ букових насаджень належить здатносп породи до яюсного природного насшневого поновлення. При належному веденш ni-
Укра'шський державний лкотехшчний ушверситет
сового господарства бук л1совий добре вщновлюеться природним шляхом. HaciH-неве природне л1совщновлення найбшьш поширене i практично доцшьне. Це одна з небагатьох деревних порщ, що завдяки cboim бюлопчним особливостям добре вщновлюеться у такий cnoci6. Цшеспрямоване природне насшневе вщновлення букових деревосташв забезпечуеться проведениям piBHOMipHO - поступових 2-(3)-прийомних насшнево-л1сошчних рубань [5].
Процеси природного поновлення бука л1сового у р1зних географ1чних i ni-сорослииних умовах Карпат вивчали багато дослщниюв [2,4,8-15]. За ix даиими кшьюсть шдросту та самошву бука л1сового по окремих perioHax зафжсовано pi3-ну - вщ 10 до 500 тис. шт/га. Так, К.К. Смаглюк [12] у св1жих i вологих типах ль сорослииних умов D2 i D3 у деревостанах ¿з з1мкнут1стю материиського намету 0.6 виявив в1д 400 до 500 тис./га екземпляр1в шдросту та самошву. У таких же умовах проводив дослщження В.О. Поварнщин [9] i зафжсував вщ 10 до 220 тис.шт/га. C. Achimescu [15], дослщжуючи природне поновлення бука в Румунських Карпатах на висотах 630-870 м н.р.м., дшшов висновку, що на ycnimHicTb природного поновлення ¿стотно впливае експозищя г1рських схил1в. BiH виявив на твтчних i твшчно-схщних схилах на 1м2 5-25 шт. сход1в i шдросту, а на схилах швденно! експозицп було наявно 20-50 шт./м2, тобто у кшька раз1в бшьше.
Велика м1нлив1сть кшькосл шдросту та самошву бука л1сового шд наметом деревосташв пов'язана ¿з впливом природних та антропогенних фактор1в. Серед них найсуттевшими е висота н.р.м., експозищя схилу, тип л1су, структура де-ревостану, бюлопчш особливосп деревно! породи. Але за умов посиленого ведения л1сового господарства в л1сах Буковини визначальними е штенсившсть та яюсть проведения останшх прохщних i перших прийом1в р1вном1рно-поступових рубань головного користування.
3 метою з'ясування впливу тишв л1су та повнот деревосташв на ycnimHicTb природного поновлення бука i оцшки його стану шд наметом букових насаджень Буковини нами у пануючих типах л1су у Сторожинецькому та Чершвецькому де-ржл1сгоспах проведено облж шдросту та самошву на 48 пробних площах. Об'ек-том вивчення були змшаш модальш буков1 та ялицево-буков1 л1состани. Облж шдросту та самос1ву проводився шд наметом л1су у достигаючих i стиглих наса-дженнях на облжових площадках розм1ром 2x2 м i 2x5 м, закладених piBHOMipHO на площ1 кшьюстю 20-30 шт. на npo6i. 3 метою визначення видового складу, ви-cothoi та BiKOBOi структури шдросту, проводився його суцшьний перелж за породами з вим1рюванням висоти та д1аметра бшя коренево! шийки. Розрахунок сере-днього складу i статистичних показниюв чисельносл шдросту та самошву проводився згщно з д1ючою у л1совш таксацп методикою [1]. Оцшка стану природного вщновлення проводилась за шкалою, затвердженою державним компотом л1сово-го господарства Украши i рекомендованою для використання у виробнищга [6].
Склад i кшьюсть шдросту та самошву головних л1соутворюючих порщ на площ1 е неоднорщним i формуеться шд впливом материиського намету (склад, 3i-мкнут1сть, повнота). У модальних насадженнях, де проводились доглядов1 рубан-ня та iHmi рубання, пов'язаш з ведениям л1сового господарства, природне в1днов-лення вщбуваеться в1дносно piBHOMipHO ¿з змшною густотою (табл. 1).
Табл. 1. Характеристика тдросту та самоаву головних л1соутворюючих пор1д у переважаючих типах Л1су Буковини
Тип люу (його шифр) Кшьюсть пробних площ Склад материнського деревостану Середнш склад тдросту Статистики тдросту
Середня кшьюсть тдросту на 1га.,тис.шт. передне ква-дратичне вщхилення Н ч = Щ ¿X Ш ни -е- й и 'а о И п
Св1жа дубово-грабова бучина (Б,ДГБк) 21 7 - 10 Бк 0 - 2 Дз 0 - 2 Гз 9Бк1Дз+ Гз,Кл 19,0 ± 0,8 3,6 18,9
Волога ялиново-ялицева субучина (С2ЯлЯЦБК) 4 6 - 8 Бк 1 - 4 Яц 0 - 1 Яз 0 - 2 Гз 6Бк3Яц 1Гз+Ял, Дз 16,4 +1,2 2,0 12,2
Волога ялиново-ялицева бучина (Б3ЯлЯцБк) 8 5 - 10 Бк 2 - 4 Яц 0 - 1 Ял 5Бк3Яц 2Ял,+Кл,Гз 17,0 + 0,8 2,2 12,9
Волога дубово-грабова бучина (БзДГБк) 8 5 - 10 Бк 0 - 2 Дз 0 - 2 Яц 0 - 1 Ял 0 - 3 Гз 6Бк2Яц 1Ял1Кл+Дз,Лп, Яс 17,7 + 0,5 1,3 7,4
Вологий буково-ялиновий яличник (Б3БкЯлЯц) 7 3 - 8 Бк 1 - 6 Яц 0 - 5 Яз 6Бк2Яц 1Ял1Яв +Дз 13,2 ± 1,0 2,5 18,9
Примьтка: Бк - бук люовий, Дз - дуб звичайний, Гз - граб звичайний, Яц - ялиця бша,
Ял - ялина звичайна, Яв - клен яв1р, Кл - клен гостролистий, Лп - липа др1бнолиста.
Для визначення впливу структуры материнського намету на видовий склад тдросту, проведено розрахунок його середнього складу та кшькосл у межах ти-тв л1су. 3 даних табл. 1 видно, що насшневим шляхом переважно вщновлюються тшьовитривал1 породи, а видовий склад та структура тдросту [ самошву залежать вщ степеню з1мкнення та видового складу материнського деревостану. На проб-них площах ¿з головних л1соутворюючих порщ найбшьшу частку у склад1 тдросту становить бук л1совий. Вар1ащя чисельносп тдросту на пробах за типами л1су взагал1 е незначною, але достатньо м1нливою. Найменше значения коефщента ва-р1ацп спостертаеться у вологш дубово-грабовш бучит. Це означае, що у цьому тит л1су забезпечуеться в1дносно р1вном1рний розподш природного поновлення. Найбшьша нер1вном1ртсть природного поновлення спостертаеться у св1жш ду-бово-грабовш бучит та Бологому буково-ялиновому яличнику. У цих типах л1су для забезпечення природного поновлення л1сошк головного користування необ-хщно бшьшу увагу звернути на р1вном1ртсть розмщення дерев та регулювання з1мкнення деревно-чагарникового намету. Розрахунки показали, що в умовах до-слщжень середня кшьюсть тдросту та самошву е значно меншою вщ чисельноста вказано! згаданими вище дослщниками. При цьому з'ясувалося, що склад тдросту не завжди прямо корелюе з1 складом деревостатв, а частка бука у тдросл досить м1нлива. Найменше бука у склад1 тдросту виявлено у вологш ялиново-ялицевш бучит. Найнижча поновлювлюватсть в1дзначена у Бологому буково-ялиновому яличнику. Така кшьюсть життездатного тдросту е цшком достатньою для устш-
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
ного формування зм1шаних букових деревосташв з умовою його збереження при проведенш головних рубань.
Для вивчення впливу з1мкнення намету на стан природного вщновлення в межах тишв л1су проведено розподш шдросту та самошву залежно вщ повноти деревостану. Кшьюсний розподш шдросту головних л1соутворюючих пор1д за по-внотами наведено у табл. 2.
Табл. 2. Розподт nidpocmy та caMociey (тис. шт/га) nid наметом деревосташв у eiu,i
головного рубання залежно eid повноти
Тип л1су (його шифр) й fi Повнота деревостану
0,3-0,4 0,5-0,6
с M m V M m V
Св1жа дубово-грабова бучина (Б2ДГБк) Бк 14,1 0,7 15,4 19,7 1,3 20,8
Дз 1,5 0,6 80,0 2,4 1,0 70,8
Гз 2,0 0,6 50,0 2,2 0,8 50,0
Бк - - - 10,4 1,9 30,8
Волога ялиново-ялицева Яц - - - 5,6 0,8 19,6
субучина (С3ЯлЯцБк) Ял - - - 2,6 - -
Гз - - - 2,0 1,6 80,0
Волога ялиново-ялицева бучина (БзЯлЯцБк) Бк - - - 9,4 1,5 40,4
Яц - - - 4,7 0,9 48,9
Ял - - - 2,4 0,6 70,8
Бк 7,2 3,0 41,7 15,6 0,9 10,2
Волога дубово-грабова бучина (БзДГБк) Дз 7,4 3,6 67,6 - - -
Яц - - - 1,8 0,3 16,7
Ял - - - - - -
Гз - - - - - -
Вологий буково- Бк 10,4 1,9 31,7 5,3 1,3 34,0
ялиновий яличник Яц 4,1 0,9 31,7 3,6 1,3 50,0
(Б3БкЯлЯц) Ял 1,1 0,5 81,8 3,3 0,8 36,4
Насшневе поновлення шд наметом деревосташв в умовах Буковини вщбу-ваеться за рахунок тшьовитривалих порщ: бука л1сового, ялищ бшо!, ялини зви-чайно!, граба звичайного, клешв явора та гостролистого. Але розподш шдросту та самошву бука й шших порщ залежно вщ повноти насадження е неоднор1дним (табл. 2). Коеф1ц1ент м1нливост1 !х к1лькост1 на пробах зм1нюеться в межах в1д 10 до 80 %. У св1жих та вологих бучинах, де у склад1 деревостан1в е дуб звичайний, при малому з1мкненш намету (0,3-0,4), можливе попередне поновлення бука разом з дубом. Шдр1ст у молодому вщ1 та самос1в бука характеризуються високою т1невитривал1стю. 31 зб1льшенням в1ку р1ст п1дросту у високоз1мкнутих наса-дженнях пог1ршуеться, а з часом частина його в1дмирае.
Розпод1л шдросту за категор1ями в1ку та ступенями висоти на пробних площах е нер1вном1рний. Його в1кова структура виглядае так: за повноти 0,3-0,4 найбшьша к1льк1сть п1дросту зустр1чаеться в1ком 6-10 1 11-15 р. з висотою 75-100 см; за повноти 0,5-0,7 домшуе п1др1ст в1ком 2-5 р. з висотою 25-50 см; за повноти 0,8 найбшьша кшьюсть поновленная е в1ком 1-2 р. з висотою до 25 см. Таким чином найбшьш прийнятною з л1с1вничо! точки зору е в1кова структура п1дросту бука л1сового у середньоповнотних насадженнях. Оск1льки 2-5 р1чний п1др1ст най-менше пошкоджуеться при проведенн1 рубань головного користування. Тому для
збереження наявного тдросту та самомву необхщно проводити своечасне осв1тлювальне зрщжування материнського намету.
На ochobí проведеного облшу та розрахунюв виявлено, що найбшьша кшь-юсть тдросту та самошву росте за повноти 0,5-0,6 (табл. 2). Отже, найоптималь-mmi умови для росту i розвитку тдросту та самошву бука тд наметом л1су спо-стер1гаються при середтх повнотах (0,5-0,7). Отримат результати тдтверджу-ють висновки дослщниюв [4, 9, 10, 12] для шших perioHÍB.
Таким чином, для нормального росту i розвитку тдросту бука л1сового в л1состанах Буковини необхщно створити сприятлив1 cbítoobí i теплов1 умови, яю досягаються своечасним проведениям л1согосподарських заход1в.
Л1тература
1. Анучин Н. П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 550 с.
2. Байч Г.1. Вщновлення бука в Передкарпатп.// Люове господарство i люоексплуатащя в Карпатах. - Ужгород: Карпати, 1971. - С.21-25.
3. Беленко Г. Т. Рост подроста и культур бука в молодом возрасте// Лесное хозяйство. -1975, №11. - C. 57-59.
4. Генарук С.А., Нижник М.С., Копш Л.1. Люи Захщного региону Укра1ни. - Льв1в: Наукове товариство ím. Шевченка, 1998. - 408 с.
5. ДСТУ 3534-97. Знаки натурш люовпорядт i люогосподарсью "Загальш вимоги". - К.: Держстандарт Укра1ни, 1998. - 20 с.
6. 1нструкщя з проекгування, техн1чного приймання, обл1ку та оцшки якосп люокульту-рних об'екпв та система ведения люового насшництва. - К.: Державний комггет люового господар-ства Украши, 1998. - 121 с.
7. Калуцкий К.К., Мальцев М.П., Молотков П.И. Буковые леса СССР и ведение хозяйства в них. - М.: Лесн. пром-сть, 1972. - 198 с.
8. Мамонов Н.И. О соотношениях между высотой и возрастом подроста бука в лесах Карпат// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай, 1974, вып. 36. - С. 103-107.
9. Поваршцин В.О. Люи Йвшчно! Буковини i ix вщновлення// Проблеми вивчення флори i фауни Карпат: Тези доп. ви1'зно1 cecii АН УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1956. - С. 64.
10. Сабан Я. А. Продуктивность и возобновление леса в горных условиях. - Львов: Вища школа, 1988. - 143 с.
11. Сабан Я. А. Экология горных лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 164 с.
12. Смаглюк К. К. Аборигент листяш люоутворювачг - Ужгород: Карпати, 1974. - 120 с.
13. Тышкевич Г.Л. Охрана и восстановление буковых лесов. - Кишинев: Штиинца, 1984.
- 229 с.
14. Третяк Ю.Д. Поновлення бука i його супутниюв природним шляхом та культурами. -Льв1в, 1958. - 19 с.
15. Achimescu C. Regenerarea naturala in arboretele de fag §i satisfacerea cerintelor exploatarilor forestiere// Revista Padurilor, 1971. - Nr. 12.
В. Чумак1, П. Дуеллг2, Ф. Гамор3, М. К. Oñpicm 2, П. Bipu, 2
ПОР1ВНЯННЯ ВИДОВОГО БАГАТСТВА БЕЗХРЕБЕТНИХ ТВАРИН БУКОВИХ ПРАЛ1С1В КАРПАТСЬКОГО БЮСФЕРНОГО ЗАПОВ1ДНИКА ТА ЕКСПЛУАТОВАНОГО Л1СУ СШЬВАЛЬД У ШВЕЙЦАРП
На ochobí результата анал1зу визначено 30 000 екземпляр1в безхребетних тварин, KOTpi були виловлеш в букових пралюах Карпатського бюсферного заповедника та експлу-атованого 170-pÍ4Horo люу Сшьвальд в Швейцари.
1 - Ужгородський нацюнальний ушверситет;
2 - 1нститут вивчення л1шв, chíiíb та ландшафт1в (м. Б1рменсдорф, Швейцар1я);
3 - Карпатський бюсферний заповщник_
