CC BY
44
сформували нормальш крони, шш1 ними пригшчеш, а деяю загинули. В1зуальне обстеження показало, що добре прижились [ розвиваються таю види дерев як сосна кримська, туя схщна, топол1 бша та Болле, в'яз перисто-гшлястий, шовковиця чорна, черешня, робшя псевдоакащя, клени гостролистий [ польовий, маслинка вузьколиста, катальпа прекрасна, айлант найвищий [ кущ1в - магошя падуболиста, тамарикс галузистий, пб1ск шршський, стре! Вангутта та середня, шипшина собача, скумшя звичайна, сумах пухнастий, б1рючина звичайна та бузок звичайний.
3 метою проведения реконструкцп ¿снуючих насаджень для збереження та збагачення видового складу табору ".Шсотехшк", необх1дно провести !х повну ш-вентаризащю. В умовах Степу це важливо ще й тому, що деревш та чагарников1 види утворюють штучш ф1тоценози, яю формують специф1чш умови середовища, сприяють ефективному в1дпочинку та вщновленню здоров'я студенлв, пращвни-юв ушверситету.
Лггература
1. Генарук С.А. Репональне природокористування: Навч. поабник. - Льв1в: Свгг, 1992. -
336 с.
2. Лавренко Е.М. Евразиатская степная область// Геоботаническое районирование СССР. - М.: Изд-во АН СССР, 1947. - С. 167-198.
3. Логгинов Б.И. Агролесомелиоративное районирование УССР// Научн. тр. НИИЛХ. -Вып. XVIII. - 1956. - С. 123-134.
4. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
5. Пятницкий С.С. Жизнестойкость, долговечность и возобновляемость лесных насаждений у степи// Зап. Харк. с.-х. ин-та. - 1955, т.10. - С. 89-96.
УДК 630 *076.5 М.Я. Музика - Природний заповгдник "Медобори ",
смт. Гримайл1е
ДО ПИТАНИЯ ПРО ЗМ1НУ ПОР1Д У СВ1Ж1Й ГРАБОВ1Й Д1БРОВ1
На приклад! природного заповедника "Медобори" розглядаються особливост1 та на-прямки змши порщ в умовах заповщносп - на eTani переходу вщ виробничо! люогоспо-дарсько! д1яльносп до заповщного режиму. Зроблено висновок про необхщшсть заход1в щодо попередження змши порщ i формування коршних для св1жо1 грабово! д1брови дере-восташв.
M.Ya. Muzyka - Natural reserve "Medobory", Hrymailiv About questions of species changes in fresh hornbeam oakery
On example of natural reserve "Medobory" peculiarities and directions of species changes under conditions of protections - on tile stage of transition from production forestry activities to protected mode have been considered. A conclusion has been made about necessity of taking measures for prevention of species changes and me formation of native for fresh hornbeam oakery.
Лтс - явище динам1чне, з р1зних причин у ньому постшно вщбуваються змши: добов1, сезонш, багатор1чш. Протягом певного часу зм1нюються структура i склад деревостану, трансформацп зазнають iHmi компонента л1су [1-3 та iH.]. Серед фактор1в, що викликають змши поряд з факторами кл1матичними та бюло-пчними, помине м1сце посщае д1яльшсть людини - осмислена i несвщома, пряма i опосередкована. При запов1дуванш TepHTopiï прям1 втручання людини у життя ль
Науковий г.к ник. 2000, вип. 10.4_
су трансформуються вщповщно до завдань заповщника. Складшшою виявляеться проблема наслщюв попередньо! господарсько! д1яльносл у ракурс! И шслядп.
Змши бувають катастроф1чш, раптов1 (при впровалах, пожежах, зсувах, суцшьних рубаннях тощо) [ сукцесшш, послщовш, таю, що не порушують у кон-кретний перюд природно! р1вноваги рослинного угруповання. Сукцесшш змши характеризуються специф1чними стад1ями [ фазами, змшою одного ф1тоценозу шшим. Шдсумком сукцесп стае ктмаксове угруповання, яке набувае певно! зба-лансованоста з середовищем [ здатне невизначено довго ¿снувати, шдтримуючи у ход1 малого бюлопчного кругооб1гу родюч1сть Грунту [ самовщновлюючись.
У л1совш екосистем1 шд впливом природних [ антропогенних чинниюв змшюються температурний [ св1тловий режими, водно-ф1зичш та агрох1м1чш вла-стивоста Грунту. Це веде до змш у склада, структур! ф1тоценозу, впливае на його поширення. Характер взаемовщносин м1ж компонентами е одшею з причин змши (сукцесп) ф1тоценозу - внаслщок життeдiяльнocтi рослин та шших оргашзм1в, що входять до складу бюценозу, зм1нюеться середовище; створюються у зв'язку з цим умови, сприятлив1 для одних вид1в [ несприятлив1 (пригшчуюч1) для шших [4].
3 прижиттевими та посмертними видшеннями основних л1соутворюючих порщ у Грунт надходить велика кшьюсть ф1зюлопчно активних речовин, що ста-ють одним з фактор1в регуляцп внутр1видових та м1жвидових взаемовщносин у л1сових ф1тоценозах. При цьому спостершаеться видова специф1чшсть ди екзаме-таболтв: на р1ст потомства виду (породи), що !х продукуе, вони можуть впливати негативно, р1ст шших деревних порщ стимулювати. 1нтенсившсть впливу зале-жить також вщ кшьюсно! участа породи у склад1 насаджень [8].
Природний заповщник "Медобори" розташований у захщнш частит Лгсо-степово! зони, у межах Захщного Подшля [6]. Виразно дом1нуючий тип л1сорос-линних умов тут - св1жий груд (табл. 1) [12].
Табл. 1. Типолог1чна структура лгсових земель
Пгротопи Трофотопи
Площа, га
субори сугрудки груди
1 2 3 4
Сух1 8.2 892 440.9
Св1ж1 342.1 6391.5
Волоп 26912
Сир1 48.5
Всього: га 8.2 431.3 9572.1
% 0.1 4.3 95.6
Покрито л1сом 9734.9 га (93.1 %) площ1 заповщника. Головна л1соутворю-юча порода - дуб звичайний, його насадження займають 4691.3 га, тобто 48.2 % покритих л1сом земель. 1нш1 л1соутворююч1 породи: граб звичайний - 1678.8 га (17.2 %); ясен звичайний - 1180.0 га (12.1 %); береза, осика, липа та ш - 2184.8 га (22.5 %). Коршними на територи заповщника е дубово-грабов1, грабово-дубов1, ду-бово-грабово-ясенев1, дубово-буков1 деревостани. Збереглися вони фрагментарно.
Похщш деревостани досить р1зномаштш \ займають переважну частину ль сових площ. Це - змшаш насшш та порослев1 асощацп з перевагою граба, ясена,
берези, клена. Часто трапляються чиста грабняки. Насадження основних л1соутво-рюючих порщ переважно штучного походження.
Вжова структура л1шв заповщника така: молодняки - 4213.8 га (43.9 % по-критих л1сом земель); середньов1ков1 - 3596.1 га (37.5 %); пристигаюч1 - 1180.7 (12.3 %); стигл1 та перестигл1 - 607.8 га (6.3 %).
Грабово-дубов1 л1си Подшля, зокрема [ т1, що входять до складу природного заповщника "Медобори", л1швники традицшно вщносять до високопродуктив-них стшких насаджень [5-7]. Одночасно окрем1 досл1дники обстоюють думку про законом1ршсть [ неминуч1сть змши дуба грабом на певних етапах ¿снування дубо-вих насаджень [8-9], пов'язуючи це з аутоштоксашею самошву нагромадженнями в Групп у процеш життя материнського деревостану шпб1торами росту - ф1тоток-синами, зокрема речовинами фенольного комплексу. Граб виявляе значну толера-нтшсть до фиотоксишв, що нагромаджуються в Грунтах д1бров (поряд з тшьо-витривал1стю). Водночас коршня самого граба метить фенол1в у два рази менше, шж коршня дуба, тому теля кшькох поколшь граба на конкретнш дшянщ знову може скластися сприятливий для росту дуба алелопатичний режим.
Оцшюючи роль алелопатичного фактора у вщновленш дуба [ вщтворенш коршних д1бровних деревосташв Подшля, можна припустити, що при максимальному р1вш його ди заходи по сприянню появ1 [ розвитку шдросту дуба будуть ма-лоефективними. Не виявляться стшкими у такш ситуацп [ деревостани штучного походження, у чистих грабняках першого поколшня вжом до тридцяти роюв, що зросли на м1сщ дубово-грабових деревосташв, доцшьно провести дослщи з реко-нструкцп [ введения дуба. Площа таких грабняюв перевищуе 250 га. Грабняки з домшкою дуба, серед яко! переважають пригшчеш екземпляри дуба, можна роз-глядати як початковий етап змши порщ дубово-грабових деревосташв грабовими. Площа таких дшянок наближаеться до 300 га, загалом вона не стабшьна, змшю-еться залежно вщ проведения чи припинення доглядових рубань.
Грабов1 деревостани вжом понад 30 роюв у сукупносп можна роздшити на три ¿стотно вщмшш за напрямком сукцесп [ вщповщно можливими л1швничими заходами:
• деревостани у сташ розпаду внаслщок в1тровал1в, всихання тощо. В осередках розпаду (в1кнах) доцшьно висаджувати дуб з вщповщним подальшим доглядом за ним;
• деревостани з неч1тко виявленою тенденщею сукцесшних процеав. Потребують вивчення;
• деревостани з елементами насшного природного поновлення дуба (наявшеть сти-рчаюв, поява самоаву тощо). Потр1бш сприяння поновленню 1 догляд за ним. Загальна площа деревосташв вжом понад 50 роюв перевищуе 2 тис. га.
Розподш за зазначеними трупами: 1 - 70 га, 2 - близько 170 га, 3 - понад 300 га.
За вс1х умов пряме вщновлення природним шляхом коршного типу деревостану у л1сах Подшля - рщюсне явище. Найчасташе вщновлення вщбуваеться через зм1ну порщ за циклом: коршний-похщний-коршний деревостан. Але ця проста схема часто порушуеться внаслщок прямо! ди, або ж И попередньо! л1сого-сподарсько! (л1соексплуатацшно1, у т.ч. надм1рно!) д1яльност1, або ж тд впливом природних фактор1в та бюлопчних властивостей деревних порщ (неврожай, веровали, шкщники, шдив1дуальш вщмшносп у росл [ розвитку та ш).
Науковий пи нии. 2000, вип. 10.4
Вчення про зм1ну порщ започаткував Г. Морозов, розвивали його В. Сука-чов, М. Ткаченко, П. Погребняк. Вивчення змши порщ в умовах заповщноста дае можлив1сть осягнути [ зрозум1ти процес формування коршних деревосташв, управляти цим процесом (якщо це буде визнано необхщним, наприклад при за-стосуванш режиму регульовано! заповщностГ).
Бюлопчш особливост1 дуба - повшьний р1ст замолоду, довгов1чшсть, зда-тшсть утворювати стшю насадження складно! структури з участю супутниюв (граба, клена, липи та ш) - визначають специфжу коршних деревосташв подшь-ських д1бров. Можливосл формувати таю насадження виникають на основ1 знаш конкурентних вщносин м1ж дубом та його супутниками. Для здшснення заход1в з вщтворення коршних деревосташв важливо знати особливосп природного понов-лення як основних, так [ супутшх деревних порщ, реально оцшювати його перс-пективи. Загальш особливосл природного поновлення дуба та його супутниюв в умовах заповщника охарактеризован! нами рашше [10,11]. Проблеми природного поновлення супутшх дубу порщ у заповщнику не ¿снуе.
Самошв дуба у св1жш та вологш грабовш д1бровах заповщника з'являеться перюдично, поява його [ р1ст залежать вщ фактор1в середовища, насамперед вщ вологоста та розпушеноста Грунту. Ц1 характеристики найбшьш сприятлив1 у дере-востанах повнотою 0.7-0.9 з дом1нуванням у трав'яному вкритл тшьовитривалих широколистяних трав (копитняк, медунка, маренка, з1рочник тощо). Р1ст самошву, а пот1м [ шдросту покращуеться ¿з зниженням повноти [ спрощенням структури деревостану. Самошв [ шдр1ст вщсутш у деревостанах з розладнаною структурою (зр1джений намет, але густий шдл1сок, задерншня). Змша порщ вщбуваеться, за-галом, залежно вщ природного середовища та бюлопчних властивостей порщ, що утворюють деревостан. Взаемовщносинам дуба з1 супутниками властив1 елементи взаемосприяння [ конкуренщя. Конкуренщя у найбшьш гострому вар1анп може призвести до вилснення дуба, що нами [ констатовано на пробних площах [10].
Щодо граба, у першу чергу, а також клена, ясена конкуренцшш вщносини з ними для дуба в умовах запов1дника складаються несприятливо до 20-30 - р1ч-ного вшу. Надал1 дуб переходить у другий ярус (якщо доглядов1 рубання проведен! своечасно) [ може навпъ вилсняти супутш породи. Сама можлив1сть [ на-прями змши порщ у випадку природного розпаду основного ярусу визначаються видовим складом [ чисельшстю шдросту. Для заповщника важливим е питания про форму [ масштаби втручання у природний хщ сукцесш л1сового ценозу з метою сприяння вщновленню, у першу чергу, дуба та гальмування негативного впливу супутниюв. В експлуатацшних л1сах проблему вир1шують з допомогою доглядових або ж реконструкцшних рубань. В умовах заповщноста втручання у хщ природних процешв допустиме лише у тому раз1, якщо ¿снуе загроза для дося-гнення юнцево! мети - вщтворення коршного деревостану.
Природне насшне поновлення дуба в умовах заповщника утруднене, але можливе. Обумовлюеться воно, головним чином, взаемовщносинами з супутшми породами, чагарниками, трав'яною рослиншстю. Специф1чно1 технологи для за-повщних л1с1в потребують заходи з1 стимулювання, збереження насшного поновлення дуба. Таю технологи повинш усувати або ж мшм1зувати фактори, що д1ють на поновлення дуба негативно [ посилювати фактори, яю д1ють позитивно. Важливо правильно передбачати [ враховувати наслщки втручання у життя л1су.
Лтшвнич! заходи дозволяють забезпечити умови для виживання самошву, послабити конкурентш вщносини дуба з супутниками та трав'яною рослиншстю, посилити у стосунках м1ж цими трупами рослин взаемосприятлив1 елементи. Ба-жаними складовими заход1в сприяння вщтворенню коршних деревосташв св1жо! грабово! д1брови для умов заповщника "Медобори" е:
• в насадженнях з мш1мальною участю дуба вжом понад 50 роюв зрщження у рж врожаю жолуд1в верхнього ярусу до повноти 0.6-0.7, вирубування шдлюку, поро-слевих та надм1рно розвинутих екземпляр1в шдросту супутшх порщ;
• покращення умов для збереження 1 росту дуба шляхом щор1чного у перш1 роки 1 перюдично надал1 догляду за самоавом 1 тдростом з часу !х появи 1 виставлення на св1тло 1 до утвердження дуба у насадженш як головно! люоутворюючо! породи, забезпечення при освпленнях 1 прочистках достатньо! юлькосп надшних за станом екземпляр1в дуба;
• застосування гшздового способу догляду при нер1вном1рному розмщенш понов-лення дуба 1 коридорного - при рядовому;
• проведения у рж врожаю жолуд1в реконструктивних рубань у деревостанах, що деградують, при вщсутноси врожаю застосування шпигування жолуд1в чи тдсад-ки аянщв (за методикою О.Смирново!, 1994);
• кожна дшянка л1су анал1зуеться окремо, л1авнич1 заходи визначаються для не! вщповщно до !"! специфжи, до штучного люовщновлення можна вдаватися тшьки там, де не залишилось надп на природне.
Лггература
1. Мелехов И.С. Лесоведение. - М.: Лесная пром-сть, 1980. - 406 с.
2. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.-Л., 1952.
3. Стефан Г. Спурр, Бертон В. Барнес. Лесная экология. М., 1984. - 490 с.
4. Работнов Т. А. Фггоценолопя. - М., 1978.
5. Лосицький К.Б. Востановление дубрав. - М.: Изд-во с.-х. лит-ры, журналов и плакатов. 1963. - 360 с.
6. Генарук С. А. Лтси Укра!ни. - К., 1992 - 408 с.
7. Вакулюк П.Г., Самоплавський В.1. Люовщновлення та люорозведення у р1внинних районах Укра!ни. - Фаспв: Пол1фаст, 1998. - 508 с.
8. Баранецький Г.Г. Химическое взаимодействие древесных растений. - Льв1в: Свгг,
1990.
9. Гринюк Ю.Г. Эндоэкогенез грабово-дубовых лесов в аспекте аллелопатического почвоутомления. "Лес экология и ресурсы". Материалы конференции. - Минск, 1998. - С. 146-148.
10. Попадинець 1.М., Музика М.Я. Про самос1в дуба 1 бука. Люовий 1 мисливський журнал, 1999, №2-3. - С. 20-21.
11. Бондаренко В.Д., Попадынец И.М., Музыка М.Я. Предыдущая лесохозяйственная деятельность и проблемы восстановления коренньх типов древостоя в заповеднике. Материалы научно-практической конференции. Крымский природный заповедник. Алушта, 1998.
12. Хавик В.П. Люовий фонд заповедника "Медобори". Матер1али науково! конференцп "Медобори" 1 духовна культура давшх середньовжових слов'ян. Гримайл1в. Льв1в, 1998.
Доц. В.Т. Харчишин, к.б.н - Державна агроеколог1чна академгя Украгни
RHODODENDRON LUTEUM SWEET - НОВИЙ 1НТРОДУЦЕНТ У ДЕНДРОПАРКУ "СОФНВКА" HAH yKPAÏHH
Висв1тлено юторичш даш, особливосп поширення i розвитку релжтового виду Укра!нського Полюся - Rhododendron luteum Sweet та перспективи його штродукцп в ¡Hmi perioHH Укра!ни.
