CC BY
23
нлты
УКРЛ1НИ
wi/ган
Науковий bIch и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40271008 Article received 11.12.2017 р. Article accepted 28.12.2017 р.
УДК 582.47:630*181.28
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
g> EE3 Correspondence author G. V. Strymets galina.stryamets@gmail.com
Г. В. Стрямець, В. В. Погорыко, I. Г. Хомин
Природний 3anoeidHUK "Розточчя", смт 1вано-Франкове, Украта
1НТРОДУЦЕНТИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ АНТРОПОГЕННО! ТРАНСФОРМАЦП Л1С1В
В УМОВАХ ЗАПОВЕДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"
Одним i3 проявiв антропогенно! трансформацп лгав на заповвдних територшх е використання iнтродуценгiв пiд час штучного лгсовдаовлення у минулому. Проaнaлiзовaно наукову лiтерaтуру щодо доцiльностi використання екзотав у люо-вих екосистемах. Доанджено стан природного лiсовiдновлення на антропогенно змшених дшянках лiсу ПЗ "Розточчя". Дослужено 6 дшянок у лiсових культурах за участю екзотав, закладено 360 тимчасових площадок для облжу природного по-новлення, проведено опис трав'яного покриття. Оцнено вплив iнгродуцентiв на природне люовдаовлення. Встановлено, що пiд наметом дослщжених штучних насаджень з участю Pinus strobus L., Larix leptolepis (Sieb. et Zucc.) Gord., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco спостерiгaегься незaдовiльне або недостатне вiдновлення мiсцевих порiд (Fagus sylvatica L., Carpi-nus betulus L., Acer platanoides L., Acer pseudoplatanus L.), а вiдновлення штродукованих порiд (за винятком Quercus borealis Michx) - вiдсутне. Вдаовлення Q. borealis мае швазивний характер i е загрозою для автохтонних рослинних угруповань. Виявлено обернено пропорцiйний зв'язок мiж участю iнтродуцентiв у склaдi насаджень i кiлькiстю пiдросту автохтонних видiв. Природне вiдновлення краще там, де штродукованих видiв менше. Трансформащя трав'яного вкриття проявляеться у зменшенш видового рiзномaнiтгя, трaпляннi i чисельносп фонових i вiдсутностi рiдкiсних видiв, характерних для цих умов.
Krnuoei слова: екзоти; люовдаовлення; лiсовi культури; тдргст; aвтохтоннi види.
Вступ. У ХХ1 ст. природне довк1лля на територп Украши перебувае у сташ постшно! потужно! антропогенно! трансформаций розбудовуються м1ста, ведеться штенсивне сшьське та л1сове господарство, розви-ваеться промислов1сть, будуються транспортш мапс-трал1, як1 "розр1зають" природш ландшафти, бютопи, розривають 1х на окрем1 1зольоваш фрагменти. Територп, як1 належать природно-заповедному фонду, мають забезпечувати охорону 1 збереження окремих вид1в, 1х оселищ, бютошв, екосистем. Ключову роль у процеа мгтмшци ди негативних антропогенних чинник1в вь д1грають природш та бюсферт заповедники, нацюналь-т природш парки. Ведповедно до ст. 15 Закону Укра1ни "Про природно-заповедний фонд Украши", перед при-родними заповедниками поставлено завдання "...збере-ження у природному сташ типових або ушкальних для дано! ландшафтно! зони природних комплекав". Бшь-ш1сть об'екпв природно-заповедного фонду Укра1ни створено у другш половиш ХХ ст., 1 очевидним е те, що вони певною м1рою зазнавали антропогенного впливу й осередками дико! природи можуть вважатися умовно (ВоМагепко, 2001). Природний заповедник "Розточчя", заснований з шщативи Нацюнального л1сотехшчного ушверситету Украши (тод1 - Льв1вський л1сотехшчний шститут) у 1984 р. на землях Страдч1вського навчаль-
но-виробничого лiсокомбiнату та Львiвського обласно-го рибокомбiнату, не е винятком. OKpiM еталонних природних букових, сосново-дубово-букових, вiльхових ль ав, до заповедника увшшли i штучнi лiсовi насадження з участю iнтродуцентiв, що займають близько 3 % його територп.
Мета дослщження - проаналiзувати стан природного люоведновлення на антропогенно трансформованих дiлянках Природного заповедника "Розточчя".
Об'ект дослiдження - антропогенно змшеш лiсовi екосистеми, а саме лiсовi культури за участю штроду-центiв.
Предмет дослiдження - методи i засоби природного лшоведновлення в антропогенно змiнених лiсових екосистемах, утворених штродукованими видами.
У науковш лiтературi спостерiгаеться неоднозначне ставлення до екзотичних видiв дерев, деяк1 автори вва-жають впровадження iнтродуцентiв доцшьним (Hrynyuk, 2009; Bilyk, 2012; Huz, 2003), ^i - не схва-люють 1х використання (Grant, 1980; Danchuk, 2016). Доцiльнiсть використання екзопв виправдана в урбаш-зованому середовищ^ адже 1х впроваджують передусiм для озеленення, оздоровлення середовища, збiльшення рiзноманiтностi видового складу, з огляду 1хньо! витри-валостi до несприятливих чинник1в. У ботанiчних са-
1нформащя про aBTopiB:
Стрямець Галина Bолодимирiвнa, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствробЬник, заступник директора з науково!' роботи.
Email: galina.stryamets@gmail.com Погоршко Bipa Bолодимирiвнa, мол. наук. спiвробiтник. Email: wira.ok63@gmail.com Хомин 1гор Гнатович, наук. ствробЬник. Email: igor.homyn@ukr.net
Цитування за ДСТУ: Стрямець Г. В., Погорiлко В. В., Хомин I. Г. 1нтродуценти як результат антропогенно!' трансформацп лiсiв в
умовах заповщника "Розточчя". Науковий вкник НЛТУ Укра'т'ни. 2017. Вип. 27(10). С. 55-59. Citation APA: Strymets, G. V., Pogorilko, V. V., & Khomin, I. G. (2017). Introducents as a Result of Anthropogenic Transformation of Forests Under the Conditions of the Nature Reserve "Roztochya". Scientific Bulletin of UNFU, 27(10), 55-59. https://doi.org/10.15421/40271008
дах, дендролопчних парках щ види вщграють насампе-ред роль живо! колекцп i слугують наочним посiбником для студенпв, експериментальним матерiалом для на-уковцiв (Bilyk, 2012).
Багато лгавнишв вважають застосування штроду-центiв у лковому господарствi доцiльним та ефектив-ним, адже вони вiдзначаються швидшстю росту, довго-вiчнiстю, стiйкiстю до несприятливих чинник1в навко-лишнього середовища i пiдвищують продуктивнiсть на-саджень (Hrynyuk, 2009; Huz, 2003; Logynov, 1988). Серед порiд, як варто впроваджувати в лiсовi культури, як найбiльш перспективнi на Розточч^ вважають мод-рину европейську та японську, псевдотсугу Мензюа, го-рiхи чорний i сiрий, дуб швшчний та iн. (Hrynyuk, 2009; Huz, 2003). В. Б. Лопнов вважае, що "... iнтродукцiя, змiнюючи породний склад люосташв, стае радикальним засобом змши вихiдних параметрiв лiсових екосистем, через що вона може бути одним i3 найбшьш ефектив-них шляхiв оптишзацд лiсових культуроценозiв2 (Logynov, 1988).
Проте бшьшють екологiв негативно ставиться до впровадження iнтродукованих видiв у природш лiсовi бiоценози. Мiжнародний союз охорони природи (World Coservation Strategy) вважае, що процеси штучно! акль матизацп рослин е важливим чинником бюлопчного забруднення середовища (Grant, 1980), тому зрозумшо, що наявнiсть на територп заповiдникiв екзотiв е украй не бажаним. Найбiльшу небезпеку для автохтонних уг-руповань становить дуб швшчний або червоний (Quer-cus borealis Michx, Q. rubra Du Rei.), який в умовах Роз-точчя дуже добре вiдновлюеться i схильний до експан-сп в навколишш природнi угруповання, тим самим вш витiсняе мiсцевi деревно-чагарниковi та трав'янисп види, кардинально змiнюе люове середовище. Постала проблема, яка потребуе нагального вирiшення: як убе-регти природнi лiсовi екосистеми вiд агресивного ш-тродуцента (Stryamets, 1999, 2004). 1дею вилучення цього виду iз заповедно! територп було висунуто у 1999 р. i згодом впроваджено на окремих дiлянках люо-вих культур у природному заповеднику "Розточчя". Думку, що iнтродуценти е чужоредними елементами для навколишнього природного середовища в умовах природоохоронних територiй, висловив також О. Дан-чук (2016). Саме впровадження iнтродуцентiв до ство-
рюють так1 види: пiдмаренник запашний, квасениця звичайна, ожина шорстка, щитник шартрський, осока пальчаста, копитняк европейський, печшочниця звичайна, горлянка повзуча, гравшат мiський, щитник чо-
рення заповедника було тим антропогенним чинником, який потрiбно усувати згодом.
Матерiали та методи дослщження. Методика дос-леджень передбачае польовi рекогносцирувальнi обсте-ження лiсостанiв ПЗ "Розточчя" з участю iнтродуцентiв, е загальноприйнятою для лгавничих i таксацiйних дос-леджень iз використанням методiв узагальнення, компонентного аналiзу. Облiк пiдросту, а далi й оцiнку усшш-ностi природного люоведновлення проводили за методикою М. М. Горшенша (1977), закладали площадки розмiром 2^2 м. На кожнш облiковiй площавд за породами i групами вiку рахували к1льк1сть сходiв i педрос-ту. За потреби у кожнш груш окремо враховували на-сiнневий i порослевий пiдрiст. Як1сть пiдросту узагаль-нено характеризували двома категорiями: 1 - здоровий i надiйний; 2 - всохлий, хворий. За вжом природне по-новлення подiляли на 1^чки, 2-3-рiчки, 4-7-рiчки, старше 7 рошв. Для одiнення природного ведновлення к1льк1сть пiдросту прирiвнювали до вшу 4-7 рошв, ви-користовуючи так коефiдiенти: для однорiчок - 0,15; 2-3-рiчок - 0,6; 4-7^чок - 1,0, старше 7 рошв - 1,5. Виз-начали стушнь проективного покриття трав'яною рос-линнютю (%), видовий склад. Кiлькiснi показники природного поновлення на облшових площадках переводили на 1 га.
Результати досл1дження та 1х обговорення. У Ве-
рещицькому природоохоронному науково-дослiдному вiддiленнi природного заповедника "Розточчя", ведпо-вiдно до таксацшного опису, у 27 видiлах площею вiд 0,2 до 6,2 га лiсовi культури утворенi з участю екзопв переважно у 60-70-х роках ХХ ст. Близько половини з них (13 дшянок площею 26,2 га) - культури з участю дуба швшчного, на другому мiсцi за чисельнютю - з модриною японською та европейською, по однш д^н-дi - зi сосною Веймутовою та псевдотсугою Мензюа.
До^дна дтянка № 1. Верещицьке ПОНДВ, квартал 2, видш 6, площа 2,1 га. Для облжу природного вед-новлення закладено 60 площадок. Лiсовi культури утво-ренi у 1968 р. за участю модрини японсько!. Лгавничо-таксацшш характеристики за 1986 та 2002 рр. наведено у табл. 1. Унаследок природно! конкурентно! боротьби зi складу насадження витiснено дуб звичайний, його за-мiнив бук люовий, модрина японська нинi домiнуе, ут-ворюючи перший ярус, iншi породи - у другому яруа.
ворена переважно опадом хво! модрини, слабо розкла-дена, ймовiрно, е природним бар'ером для проростання насiння автохтонних деревних поред, а щiльне зiмкнен-ня крон не дае змоги повноцшно розвиватись i вижива-
Табл. 1. ЛМвничо-таксацшна характеристика насаджень з штродуцентами, Верещицьке ПОНДВ
Кв/в Площа Склад насадження Вiк, рокiв Висота, м Дiаметр, см Клас боштету Тип люу Повнота Запас на 1 га, м
1986 р.
2/5 2.1 3Дз2Яв3Мдя2Гз + Бк, Дчр, Ос 19 9 6 1 д2гб 0,9 90
2/6 2.1 4Дз3Све2Гз1Бкл 24 10 8 1 Д?ГБ 0,9 110
3/13 3.4 6Дчр1Дз2Лпд1Гз + Бкл, Клг, Яв 21 11 10 1А С2ГСД 0,8 90
4/16 1.7 4Дз4Сз1Яс1Яв + Мдя, Гз, Бп 7 2 - 1 СзГСД 1,0 20
8/6 2.3 4Сз3Дчр1Бкл2Гз + Длг, Клг, Яв, Бп 23 11 12 1 С2ГСД 0,9 130
9/22 3,6 3Сз3Гз1Бкл1Длг1Мдя1 + Клг 22 8 6 1 с2сб 1,0 90
2002 р.
2/6 2,1 3Бкл3Гз3Мдя1Яв + Дз 30 15 12 1А Д2ГДБ 0,80 180
2/7 2,1 3Дз2Све1Сз2Гз2Бкл 39 17 14 1 Д2 Г ДБ 0,80 180
3/14 3,4 10Дчр+Лпд 36 20 18 1Б С2ГСД 0,70 190
4/21 1,7 Дз2Сз1Мдя1Яз1Бп1Гз 22 7 6 2 СзГСД 0,60 50
8/7 1,8 5Сз4Дчр1Гз 38 19 18 1Б СзГСД 0,9 270
9/24 1,1 6Сз1Мдя2Гз1Бкл +Клг+ Длг 37 18 20 1А с2сб 0,80 200
Трав'яне вкриття дуже розреджене - до 10 %, утво- ловiчий, фiалка Рейхенбаха. Груба люова пiдстилка, ут-
ти самоаву. Результати облшу природного люоваднов-лення наведено в табл. 2. Кшькють пiдросту дуже мала, переважають сiянцi бука вiком 1-3 роки, ще рiдше трап-ляються клен гостролистий та явiр, наявний дуб черво-ний. Природне лiсовiдновлення незадовшьне.
До^дна дтянка № 2. Верещицьке ПОНДВ, квартал 2, видш 7, площа 2,1 га, закладено 60 площадок для облшу пiдросту. У 60-х роках були утвореш лiсовi культури з участю сосни Веймутово!, яка спочатку вад-значалася гарним ростом, i у 1986 р. займала три одини-цi у складi насадження, а згодом поступово пад дieю рiзноманiтних чинник1в, зокрема ураження грибом Ре-ridermium strobi, вiдбувся значний природний вiдпад. На цей час залишилося тiльки дек1лька екземплярiв си-роростучих дерев, бшьшють - сухостiйних або злама-них. Дуже слабке поновлення автохтонних видiв, поде-куди вадновлюються бук лiсовий та явiр.
Табл. 2. Природне лковвдновлення на дшянках _з участю iнтродуцентiв_
№ з/п Вид Кшькють тдросту, тис. шт./га
Вж тдросту, роки
1 | 2-3 | 4-7 |Старше 7 | Разом
Кв.2 вид. 6
1 Бук люовий 1,5 2,1 0,6 0,3 2,6
Дуб швшчний 0,6 0 0 0 0,1
Явiр 0,9 0 0 0 0,1
Клен гостролистий 0,6 0 0 0 0,1
Кв.2 вид.7
2 Бук люовий 0,3 1,2 2,1 0,3 3,4
Явiр 0 0,3 0 0 0,2
Кв.3 вид.14
3 Дуб швшчний 20,4 2,8 0,4 0 5,2
Бук люовий 1,6 1,6 0,8 0 2,0
Явiр 1,2 2,8 0,4 0 2,3
Граб звичайний 7,6 13,6 7,2 2,0 19,5
Клен гостролистий 0,4 0,4 0 0 0,3
Кв.4 вид. 21
4 Клен гостролистий 0,3 0 0 0,3 0,6
Граб звичайний 1,1 0,3 0,9 2,4
Бук люовий 0,6 0 0,3 0,9
Кв.8, вид.7
5 Дуб швшчний 2,1 2,1 0,3 0 1,9
Граб звичайний 0,6 0,9 2.1 1,2 4,5
Бук люовий 1,5 2,4 1,2 0,6 3,7
Кв.9 вид. 24
6 Бук люовий 1,4 4,9 0,3 0 3,1
Граб звичайний 0,3 0,3 0 0 0,3
Клен гостролистий 0,6 0,3 0 0 0,3
Явiр 0,3 0,6 0 0 0,5
Трав'яне вкриття розраджене, його утворюють ожи-на шорстка, щитник шартрський, копитняк европейсь-кий, квасениця звичайна, щитник чоловiчий, пiдмарен-ник запашний, осока пальчаста, одинарник европейсь-кий, зеленчук жовтий, осика волосиста, просянка роз-лога.
До^дна дтянка № 3. Верещицьке ПОНДВ, квартал 3, видш 14, площа 3,4 га, закладено 50 площадок для облшу тдросту. Лiсовi культури висаджено в 1965 р., утвореш дубом швшчним та звичайним, липою дрiбнолистою. Дуб швшчний поступово витiснив су-путш породи (див. табл. 2), на цей час повнютю домь нуе. Вiдновлюеться найкраще граб звичайний, дуб швшчний, менше - явiр, бук лiсовий, зрiдка клен гостролистий. Трав'яне вкриття доволi розраджене, становить 15-20 %, утворене такими видами: зiрочник ланцето-видний, ожина шорстка, щитник чоловiчий, шдмарен-ник запашний, копитняк европейський, просянка розло-га, осока пальчаста, чорниця звичайна.
До^дна дтянка № 4. Верещицьке ПОНДВ, квартал 4, видш 21, площа 1,7 га. Закладено 60 площадок для облшу природного люовадновлення. Лiсовi культури утвореш у 1979 р., у складi насадження - модрина японська (див. табл. 2). Унасладок природних процеав сформувалося складне насадження, у якому дуб звичайний вадстае в росп, модрина японська - у хорошому сташ, у складi наявш береза повисла та граб звичайний природного походження. Пiдлiсок: лiщина звичайна, бузина чорна, крушина ламка. Трав'яне вкриття - радке, формуеться з таких видiв: фiалка Рейхенбаха, ожина шорстка, зiрочник ланцетовидний, просянка розлога, чорниця звичайна, перлiвка поникла. Природне поновлення незадовшьне, найбшьше спостертаеться пiдросту граба звичайного, зрiдка бука люового та клена гостро-листого.
До^дна дтянка № 5. Верещицьке ПОНДВ, квартал 8, видш 7, площа 1,8 га. Закладено 60 площадок для облшу природного вадновлення. Лiсовi культури утвореш в 60-х роках минулого столггтя, у склад впрова-джено дуб швшчний, як штродуцент, що добре вадповь дае грунтово-клiматичним умовам Розточчя. На час досладження насадження сформувалося як двохярусне. Перший ярус утворюють культури сосни звичайно! i дуба швшчного, другий ярус - бук люовий та граб звичайний. Вадзначено наявнiсть сухостiйних дерев сосни звичайно!. Падлюок утворюе лiщина звичайна. Трав'яне вкриття розраджене, наявнi так1 види: мерiнгiя трижил-кова, ожина шорстка, щитник шартрський. У шдросп -рiзновiковий граб звичайний, бук люовий та дуб швшч-ний, природне вадновлення нерiвномiрне, приблизно однаково розподшене у вiдсотковому вимiрi м1ж породами.
До^дна дтянка № 6. Верещицьке ПОНДВ, квартал 9, видш 24, площа 1,1 га. Закладено 70 площадок розмiром для облшу природного вадновлення. Лiсовi культури утвореш в 1965 р. Пад час створення культур використано два iнтродуценти: псевдотсугу Мензюа, модрину японську (див. табл. 2). На момент досладжен-ня природного поновлення у склащ насадження перева-жае модрина европейська, присутш калька екземплярiв псевдотсуги Мензюа. Виходить в перший ярус природний бук люовий, граб звичайний. Падлюок вадсутнш. Трав'яне вкриття е дуже розраджене i представлене такими видами: ожина шорстка, щитник шартрський, зеленчук жовтий, квасениця звичайна, копитняк европейський, чорниця звичайна, ожика гайова. Збаднення видового складу вадбуваеться внасладок змiни гадроло-гiчних i мiкроклiматичних умов, наявностi грубого шару опаду хвойних порад i нерозкладено! пiдстилки.
Поновлення iнтродуцентiв вадсутне, найкраще вад-новлюеться бук люовий, менше - явiр, клен гостролистий, граб звичайний (див. табл. 2). Трав'яне вкриття: ожина шорстка, щитник шартрський, зеленчук жовтий, квасениця звичайна, копитняк европейський, чорниця звичайна, ожика гайова.
Пад час досладження тдросту в люових культурах з участю штродуценпв виявлено, що з часу утворення заповедника належного догляду за люовими культурами не проводили, сприятливих умов для росту штродуценпв не створювали, тому е змога вивчати мiжвидову конкурентну боротьбу мiж автохтонними та штродуко-ваними видами.
Описи трав'яного покриття засвщчують його трас-формовашсть у насадженнях 1з високою часткою хвойних штродуценпв, особливо модрини европейсько! та японсько!. У насадженнях, утворених з участю дуба швшчного, трав'яне вкриття розрвджене, але переважно ввдповвдае наявним типам люу. Уа дослвджеш д1лянки люових культур було створено на мюш суцшьних рубок, переважно букових лгав, тому на них видовий склад трав'яного вкриття (мегатрофи, мезофгги) загалом ввдповвдае попередшм типам люу. Проте за 40-50 рошв з часу створення штучних насаджень спостертаеться зменшення видового р1зноман1ття, трапляння та чисель-носп окремих вид1в, наприклад, ввдсутт рвдкюш види, типов1 для автохтонних рослинних угруповань. Багато вид1в рослин перебувають у пригшченому сташ, прос-тежуеться експаная ожини шорстко!.
На вщмшу в1д арборетуму боташчного саду в умо-вах Розточчя, де вщбуваеться природне вщновлення хвойних екзопв (Ме1пук, Ivchenko & Ме1пук, 2005), на територи заповщника на дослвджуваних д1лянках не ви-явлено жодного екземпляра 1нтродуцент1в. Висновки
1. Одним 1з прояв1в антропогенно! трансформацп л!с!в на запов!дних територ!ях е використання ¿нтродуцент!в п!д час штучного люовдаовлення у минулому.
2. За результатами дослщжень штучних насаджень у природному заповщнику "Розточчя", утворених з участю дуба швшчного, сосни Веймутово!, модрини японсь-ко!, псевдотсуги Менз!са, виявлено, що з перел!чених вид!в лише дуб швшчний здатний до природного вщ-новлення. П!дросту ¿нших ¿нтродукованих вид!в не виявлено.
3. Вщновлення дуба швшчного е небажаним на територи запов!дника, мае ¿нвазивний характер, кардинально зм!нюе л!сове середовище та автохтонш рослинн! угру-повання. Виявлено значну присутн!сть молодих дерев цього виду на багатьох ¿нших природних дшянках л!су, на в!дстан! 500 м ! б!льше в!д л!сових культур з його участю.
4. Пщ наметом штучних насаджень з участю сосни Веймутово!, модрини японсько!, псевдотсуги Мензюа спостершаеться незадов!льне або недостатне вщнов-лення м!сцевих пор!д (бука люового, граба звичайного, явора ! клена гостролистого). Спостер!гаеться обернено пропорцшний зв'язок м!ж участю ¿нтродуцент!в у склад! насадження ! кшьюстю п!дросту автохтонних вид!в. Природне вщновлення краще там, де ¿нтродукованих видiв менше.
5. Трансформацiя трав'яного вкриття проявляеться у змен-шеннi видового рiзноманiття, трапляннi та чисельностi
фонових i вiдсутностi рiдкiсних видiв, характерних для цих умов.
Перелiк використаних джерел
Bilyk, O. M. (2012). Introduktsiia ta zberezhennia bioriznomanittia derev ta chaharnykiv v dendrolohichnomu parku "Ustymivskyi". Henetychni resursy roslyn, 10-11, 47-57. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/grr 2012 10-11 7. [in Ukrainian].
Bondarenko, V. D. (2001). Kontseptsiia absoliutnoi zapovidnosti: Pro i contra. Roztochanskyi zbir-2000. Mater. mizhnar. nauk.-prakt. konferentsii, s. Starychi 17-18 lystopada 2000 r. Vol. 1, 184-189. Lviv: Merkator. [in Ukrainian].
Danchuk, O. T., & Danchuk-Dvoretska, T. I. (2016). Introdukovani derevni porody v umovakh pryrodookhoronnykh terytorii: ryzyky ta problemy. Scientific Bulletin of UNFU, 26(7), 49-55. https://doi.org/10.15421/40260707. [in Ukrainian].
Grant, V. (1980). Gene flow and homogeneity of species populations. Biol Zentr. B1, Vol. 99, 157-169.
Hryniuk, Yu. H., & Miakush, I. I. (2009). Dosvid lisovoi introduktsii na Roztochchi. Lisivnytstvo i ahromelioratsiia, 115, 46-50. Khar-kiv: UkrNDILHA. Retrieved from: http://dspa-ce.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16415. [in Ukrainian].
Huz, M. M., & Petryk, S. S. (2003). Khvoini introdutsenty u lisovykh kulturakh ukrainskoho Roztochchia. Scientific Bulletin of UNFU, 13, 191-193. Retrieved from: http://nltu.edu.ua/nv/Archi-ve/2003/13 3/191 Guz 13 3.pdf. [in Ukrainian].
Ishchuk, H. P. (2017). Pryrodne ponovlennia duba i hraba pid nametom nasadzhen ta na zrubakh na DP "Korsun-Shevchenkivske liso-ve hospodarstvo". Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 15-18. https://doi.org/10.15421/40270102. [in Ukrainian].
Loginov, V. B. (1988). Introduktcionnaia optimizatciia lesnykh kultu-rotcenozov. Kyiv: Naukova dumka. 164 p. [in Russian].
Melnyk, A. S., Ivchenko, A. I., & Melnyk, Yu. A. (2005). Pryrodne ponovlennia introdutsentiv v arboretumi botanichnoho sadu Natsi-onalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy. Scientific Bulletin of UNFU, 15(3), 52-56. Retrieved from: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2005/15 3/52 Melnyk 15 3.pdf. [in Ukrainian].
Striamets, H. V., & Ferents, N. M. (1999). Osoblyvosti rostu introdu-kovanykh derevnykh vydiv u zapovidnykh umovakh. Scientific Bulletin of UNFU, 9(9), 244-250. Retrieved from: www.irbis-nbuv.gov.ua/.. ./cgiirbis_64.exe?...Striamets%20H$. [in Ukrainian].
Striamets, H. V., & Ferents, N. M. (2004). Neobkhidnist re-konstruktsii nasadzhen z uchastiu Quercus rubra Du Rei u zapo-vidnyku "Roztochchia". Scientific Bulletin of UNFU, 14(8), 197201. Retrieved from: http://nltu.edu.ua/nv/Archi-ve/2004/14 8/33.pdf. [in Ukrainian].
Striamets, H. V., & Ferents, N. M. (2004). Introdutsenty u zapo-vidnykakh - yak buty? Shatskyi natsionalnyi pryrodnyi park: nau-kovi doslidzhennia 1994-2004 rr.: mater. nauk.-prakt. konf. do 20 richchia parku (Svitiaz. 17-19 travnia 2004 r.), 77-79. Lutsk: Vyd-vo "Volynska oblasna drukarnia". [in Ukrainian].
Г. В. Стрямец, В. В. Погорилко, И. И. Хомин
Природный заповедник "Расточье", пгт Ивано-Франково, Украина
ИНТРОДУЦЕНТЫ КАК РЕЗУЛЬТАТ АНТРОПОГЕННОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ
ЛЕСОВ В УСЛОВИЯХ ЗАПОВЕДНИКА "РАСТОЧЬЕ"
Одним из проявлений антропогенной трансформации лесов на заповедных территориях является использование интро-дуцентов при искусственном лесоразведении в прошлом. Проведен анализ научной литературы относительно оправданности использования экзотов в лесных экосистемах. Исследовано состояние естественного лесовосстановления на антропогенно измененных участках леса ПЗ "Расточье". Исследовано 6 участков в лесных культурах с участием экзотов, заложено 360 временных площадок для учета естественного возобновления, проведено описание травяного покрытия. Проведена оценка влияния интродуцентов на естественное лесовосстановление. Установлено, что под пологом исследуемых искусственных насаждений с участием Pinus strobus L., Larix leptolepis (Sieb. et Zucc.) Gord., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco наблюдается неудовлетворительное или недостаточное восстановление местных пород (Fagus sylvatica L., Carpinus betu-lus L., Acer platanoides L., Acer pseudoplatanus L.), а восстановление интродуцированных пород (за исключением Quercus borealis Michx) - отсутствует. Восстановление Q. borealis имеет инвазионный характер и представляет угрозу для автохтон-
ных растительных сообществ. Определена обратно пропорциональная связь между участием интродуцентов в составе насаждений и количеством подроста местных видов. Естественное возобновление лучше там, где интродуцированных видов меньше. Трансформация травяного покрытия проявляется в уменьшении видового разнообразия, повторяемости и численности фоновых и отсутствии редких видов, характерных для данных условий.
Ключевые слова: экзоты; лесовосстановление; лесные культуры; подрост; автохтонные виды.
G. V. Strymets, V. V. Pogorilko, I. G. Khomin
Roztochia Nature Reserve, Ivano-Frankove, Ukraine
INTRODUCENTS AS A RESULT OF ANTHROPOGENIC TRANSFORMATION OF FORESTS UNDER THE CONDITIONS OF THE NATURE RESERVE "ROZTOCHYA"
Anthropogenic transformation of natural ecosystems in the 21st century has reached significant proportions. One of the manifestations of anthropogenic transformation of forests in protected areas is the use of introducents for artificial reforestation in the past. The state of the natural reforestation on anthropogenically altered areas of the forest of the Nature Reserve "Roztochya" was investigated by M. Gorshenin's method. In 27 species of the tract Vereshchytsa, forest crops ranging from 0.2 to 6.2 hectares are formed with the participation of exotic species, mainly in the 60-70 s of the last century. On 6 plots in forest crops with the participation of various types of exotic species, 360 temporary sites for the natural regeneration have been planted; a description of the grass cover has been made. The authors have revealed that under the tent of investigated artificial plantations with the participation of Pinus stro-bus L., Larix leptolepis (Sieb. Et Zucc.) Gord.), Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco there is no restoration of introduced species. In these areas, unsatisfactory or insufficient recovery of local Fagus sylvatica L. species from 0.9 thousand thing / hа to 3.7 thousand thing / ha, Carpinus betulus L. from 0.3 thousand thing t/ha to 19.5 thousand thing/ha, Acer platanoides L. from 0.2 thousand thing/ ha to 2.3 thousand thing/ ha, Acer pseudoplatanus L. from 0.1 thousand thing/ ha to 0.6 thousand thing/ha. The restoration of Quer-cus borealis ranges from 1.9 thousand thing/ ha to 5.2 thousand thing/ ha. It has an invasive nature and is a threat to autochthonous plant communities. There is a significant presence of young trees of this species on many other natural forest areas, at a distance of 500 m or more from forest crops with its participation. There is an inverse-proportional relationship between the introduction of introducents in the composition of the planting and the number of growth of autochthonous species. Natural recovery is better where introduced species is less. The transformation of the grass covering is manifested in the reduction of species diversity, the occurrence and number of backgrounds and the absence of rare species characteristic of these conditions.
Keywords: exotic species; reforestation; forest crops; growth; autochthonous species.
