CC BY
65
УДК 630*187 Директор Ю.1. Черневий1, канд. с.-г. наук;
проф. П.Р. Третяк2, д-р бюл. наук; здобувач А.1. Савчин1
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ДЕРЕВ СОСНИ КЕДРОВО1 (PINUS CEMBRA L.) У ВЕРХ1В'1 БАСЕЙНУ Р1КИ Л1МНИЦ1
У КАРПАТАХ
У свiжих олiготрофних умовах кам'янистих розсипiв ГорГан сосна Кедрова росте дуже повшьно, й у вщ 200-300 рокiв висота дерев сягае лише 17±2 м, дiаметр стовбурiв на висотi 1,3 м - 40±10 см, а !х об'ем - вiд 0,5 до 2,2 м3. Середнiй прирют у висоту становить 8±4 см-рж-1 з максимуми поточного приросту в окремi роки до 2040 см-рж-1. Середнiй прирiст за дiаметром становить 1,5 мм•рiк-1 з максимумами поточного приросту до 5 мм-рж-1, а середнш прирiст за об'емом - лише 0,004±0,003 м -рж-1. Найвищi значення поточного приросту за об'емом, вiд 0,005 до 0,015 м3-рж-1, спостерiгалися у вщ дерев понад 150 рокiв. Стовбурних гнилей у дос-лiджених дерев не виявлено.
Сосна Кедрова европейська в Укра!нських Карпатах належить до рщ-юсних вид1в, що зникають, а тому внесена до Червоно! книги Укра!ни, оскшь-ки потребуе абсолютно! охорони. Найбшьш1 масиви л1ив з !! участю (сумарна площа до 5 тис. га) збереглись у верхньому люовому пояс найвищих хребпв у межах висот 1000-1700 м [8, 9, 11, 12]. Здебшьшого це незначш за площею спорадично поширеш дшянки смерекового люу з р1зною участю сосни кедро-во!, що пов'язано значною м1рою з вирубуванням л1с1в протягом останшх двох стол1ть [1]. Здебшьшого вони зосереджеш у ГорГанах, де лише у межах земель державних тдприемств люового господарства вони представлен! на площ1 3,5 тис. га, з яких майже 29 га деревостани, в яких частка сосна кедро-во! становить 40-50 %% (табл. 1). Значш площ1 л1с1в за участю сосни кедрово! охороняються у Природному заповщнику "Горгани" [5, 15], площа якого лише 5,3 тис. га. У його межах смереков1 люи з домшкою сосни кедрово! (Pine-to cembrae - Piceeta) займають 539 га, а з1 значною участю !! (Piceeto-Pineta cembrae) - 81 га. Залишки прал1с1в з участю сосни кедрово! охороняються i у кшькох шших заповщних об'ектах. Проте найбiльшi осередки лiсiв за участю сосни кедрово! в Укра!нських Карпатах зосередженi у верхiв'l р. Л1мнищ в межах Державного тдприемства "Осмолодське люове господарство". Охороняються вони, зокрема, на землях ландшафтних заказников "Грофа" (на площi 512 га) та "Яйювський" (169 га). У 1999 р. за результатами спещальних обсте-жень лiсового фонду було запропоновано створити новий ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Бистрець" загальною площею 2695 га, у межах якого люи з домшкою сосни кедрово! представлен на площi 1185 га. На жаль, його дош не створено. Значне поширення сосни кедрово! в Горганах зумовлене холодним континентальним кшматом та наявшстю тут ол1готроф-них та ол1гомезотрофних едатотв, переважно вологих суборiв (табл. 1).
Особливосл лiсiв за участi сосни кедрово! у Карпатах вивчало чимало науковщв [5, 6, 8, 9, 11, 12], проте дош низка люознавчих аспектiв стосовно бь ологп, екологл, онтогенезу, еколого-ценотично! стратеги виду залишаються не
1 Прикарпатський тсогосподарський коледж;
2 НЛТУ Украши, м. Льв1в
висвггаеними. Це особливо стосуегься бiометричних показникiв вжових дерев та особливостей ходу росту 1х. Останне i було метою нашого дослiдження.
Табл. 1. Частка популяци сосни кедровоТ у деревостанах на землях
Депржавних тдприемств лгсового господарства у Горганах ÍS/
Едафотоп Участь у складi деревостанiв, % Разом, га
до 5 10 20 30 40 50
Вологий бiр 31,7 9,5 - - - - 41,2
Вологий субiр 1568,8 630,1 421,7 25,9 10,3 18,5 2675,3
Сирий субiр 23,2 16 1,1 - - - 40,3
Вологий сугруд 555,5 138 72,9 23,9 - - 790,3
Разом 2179,2 793,6 495,7 49,8 10,3 18,5 3547,1
Матер1ал та методика. Для дослщжень було вибрано три велик всохлi дерева, що росли на дшянщ 6 кв. 23 Бистрецького люництва Державного пiдприeмства "Осмолодське лiсове господарство". Це пiвденно-захiдний схил гори 1гровище крутизною 20-30 град. Висота н.р.м. - 1250 м,. Тип люу за визначенням люовпорядкування - вологий кедрово-ялиновий субiр. Мюце-вi едафотопiчнi умови: дрiбнi, рщше брилувап, кам'янистi розсипи з дрiбно-земом, слабо насиченi вологою, кисл^ з доволi глибоким заляганням дзеркала Грунтових вод. Це, вiдповiдно до европейсько! класифжацп, вiдповiдаe кате-горп "Rankers " - початковi слабовиражеш некарбонатнi кам'янисто-щебенис-тi Грунти на кам'янистих розсипах, як пропонуемо в украшськш транскрипцп називати "ранк'ери".
Сучасний деревостан - ялиновий березняк, вжом 60 рокiв, що вiзуаль-но нагадуе молодняк, оскiльки висота дерев до 15 м, а середнш дiаметр стов-бурiв - 16 см. У його складi трапляються поодинок екземпляри сосни кедро-во!, висота яких сягае 3-6 м. Пiд час обстеження у 1999 р. тут було виявлено й окремi вищi дерева сосни кедрово!, що сягали 15-20 м. Проте тзшше тут вiдбулася низова пожежа, про що свщчать фрагментарш обвугленi частини стовбурiв бiля коренево! шийки. Це призвело до всихання дерев сосни кедрово!. О^м цього, всохлi дерева були звалеш вiтром, оскiльки мали плоску по-верхневу кореневу систему (рис. 1). Трапляються також у складi деревосташв береза темнокора (Betula obscura A. Kotula), бук, верба козяча, горобина, оси-ка та ялиця. У пiдростi доволi рясно представлена ялина i доволi часто трапляються молодi екземпляри сосни кедрово!, рщше берези, горобини, верби козячо!, осики тощо. Кущi ростуть спорадично: ялiвець сибiрський, вовче ли-ко, верба вушката (Salix aurita L.). Чагарнички поширенi великими парцела-ми, на яких особливо рясно представлена чорниця. Брусниця формуе чисель-ну домiшку. Зрiдка трапляються ожина сиза (Rubus caesius L.) та лохина (Vaccinium uliginosum L.). Трав'яний покрив слабо розвинений, проте доволi багатий за видовим складом. Загальний фон утворюе Calamagrostis arundina-cea (L.) Roth, а доволi постшну домшку Dryopteris austriaca (Jacq.) Woynar ex Schinz et Thell. Зрщка трапляються: Athyrium filix-femina (L.) Roth, Genti-ana asclepiadea L., Homogyne alpina (L.) Cass., Luzula sylvatica (Huds.) Gaudin, Oxalis acetosella L., Solidago virgaurea L. Моховий покрив доволi рясний. У його складi найчастiше представленi Dicranum scoparium Hedw., Pleurozium
schreberi (Brid.) Mitt., Hylocomium splendens (Hedw.) B., S. et G., Polytric-hastrum formosum Hedw. G.L. Sm., Sphagnum girgensohnii Russ., Polytrichum juniperinum Hedw. тощо.
Загалом склад такого фиоценозу можна узагальнити як вторинний кедрово-ялиновий березняк чорницево-дiкрановий - (secund) Pinus cembra+ Betula pendula - Vaccinium myrtillus - Dicranum scoparium, що росте в умовах свiжих прських каменистих суборiв - ранк'eрiв. Таю угруповання належать до порядку VACCINIO-PICEETALIA союзу Piceion abietis. На рiвнi асощацш вони не визначенi, однак враховуючи 1х поширення на значних площах у Горганах можна запропонувати назву асощаци Pineto cembra - Betuletum pendulis або Betuto- Pinetum cembraе.
Рис. 1. Всохл11 звалеш в1тром дерева сосни кедровоИ, що росли в умовах свжих г1рських каменистих субор1в (ранк'ер1в), мали плоску поверхневу кореневу систему
1з всохлих найбшьших дерев сосни кедрово! було вибрано три модель-них дерева, бюметричш характеристики яких наведено у табл. 2.
Табл. 2. Модельш дерева сосни кедрово1'з Бистрецького л-ва Державного тдприемства Осмолодське . ¡¡сове господарство
Номер мсдельнсгс дерева* Бюметричш показники стовбурiв
в1к, роки дiаметр, см** висота, м об'ем, м3
158 238 36 17 0,74
159 211 35 15 0,42
160 300 56 19 2,16
* У колекци Прикарпатського люогосподарського коледжу; ** На висоп 1,3 м
У дослщженнях застосовували загальноприйнят у люовш таксацп ме-тоди аналiзу ходу росту стовбура дерева у висоту, за дiаметром та об'емом, а також вщповщш значення середнього та поточного прироспв [14]. Отож, ви-конано поперечнi зрiзи стовбурiв на кореневш шийцi, висотi 1,0 м, 1,3 м i да-лi кожнi 2 м у зручних для цього мюцях, з обов'язковим зазначенням висоти кожного зрiзу над кореневою шийкою. Об'ем стовбурiв встановлювали за су-
мою об'eмiв окремих вщгинюв стовбура (формула Смольяна), визначаючи 1х, як фiгури зрiзаного конуса на основi даних про довжину вiдрiзка стовбура та середш радiуси нижнього i верхнього зрiзiв. Усi зрiзи цих модельних дерев збер^аються у колекцп Прикарпатського люогосподарського коледжу (м. Бо-лехiв, 1вано-Франювсько1 обл.).
Отриманi результати. Загалом вс модельнi дерева вiдзначалися ду-же повшьним ростом за висотою, нижчим вщ нормативу V бонiтету (рис. 2). Вщповщно i надзвичайно повшьним був рют цих дерев за дiаметром та об'емом (рис. 3).
20
15
ш
о
V Bon i тс : „ 58
1 ^ * г S
! * / 1 / /
3'' /
160
Рис. 2. Xid росту у высоту модельних дерев сосни кедровоТ свропейсьшн
(цифрами оказано « номера, див. табл. 2)
О
I
600 500 400 300 200 100
50 100 150 200 250 300 Роки
3,0
\ n J ' к
* 58
ф * ' 159
é • ■f S ^ /
✓ V У / ¿S
2,5
2.0
1.5
1.0
0,5
0,0
1 V
160,
/
. 1 0C
ф * *■■ 159
0 50
100
150 Роки
200 250 300
0
50 100
150 Роки
200 250 300
Рис. 3. Хiд росту за дшметром (О) та об'емом (V) модельних дерев сосни кедровог европейськог (цифрами вказано X номери, див. табл. 2)
Середнш прирют у висоту цих дерев становив 8±4 см-рж-1, проте поточ-ний прирют виявляв в окремi роки екстремальш максимуми - 20-40 см-рж1 (рис. 4). Подiбно i прирют за дiаметром у середньому становив 1,5 мм-рж-1, з максимумами поточного приросту в окремих роках до 5 мм-рж-1 (рис. 5).
Вщповщно невеликим був i середнiй прирют за об'емом, лише 0,004 ±0,003 м3-рж-1 (рис. 6). Найвищi значення поточного приросту спостер^а-лися у вщ дерев понад 150 роюв, вiд 0,005 до 0,015 м3-рж-1. Однак, це удвiчi бiльше вщ значень середнього приросту у цьому вiцi. Отже, цi дерева у вщ понад 200 рокiв не були фiзiологiчно старими. Правомiрнiсть такого виснов-ку пiдтверджуе i вщсутнють пошкоджень деревини стовбуровими гнилями.
М*р1К 0,20
0.16 0,120,08
Серели |й
0.04
0.00
160
\ 1 " 1 ш ш
л V/ J ГМ2: " " I
1Й
и-р|к-
0,5 0,4 0,3 0,2
Еыжучнй
0,0
, 159 1
158 1 ) II
160 Л ¡1 11
1 Гк I 1 ' 1 У ^ 1
J 1 и " I 1 Г ^ ■
-
о
50 100 150 200 250 300 О 50 100 150 200 250 300
Роки
Роки
Рис. 4. Особливостг приросту у висоту модельних дерев сосни кедрово1' европейськог (цифрами вказано ¡X номери, див. табл. 2)
-1
Ч'.м'рк
Середш]
мм*рж
о
160
1 / ~ "—- -— 159 58
' 1 1 1
Ыжучий
0
15 8
л 1
Чг й 1 г » 1 1 « 1 1 * 160 1»
•< ■л ! 'М [ч' л, *7\ * 'Л 1 • 1 1
{V Ъ и ^ 159 I \ !
0 50 100 150 200 250 300 0 50 100 150 200 250 300
Роки
Роки
Рис. 5. Особливостг приросту за д1аметром модельних дерев сосни кедрово1' европейськог (цифрами вказано ¡X номери, див. табл. 2)
Математичне узагальнення трендiв поточних прироспв цих дерев сосни кедрово! наведено на рис. 7. З графЫв видно, що у вщ понад 200 роюв, коли поточний прирют дерев у висоту майже припиняеться i стабЫзуеться на рiвнi 2-5 см-рж-1, а поточний прирют за дiаметром на рiвнi 1,5 мм•рiк-1, то прирiст за об'емом набувае максимальних значень на рiвнi 0,01 м3-рж-1. Отже, саме у цьому вiцi у дерев сосни кедрово! максимальними е асимшяцшна та транспiрацiйна функцп. Таким чином, е тдстави вважати, що вш еколопчно! стиглостi деревостанiв за участю сосни кедрово! у таких люорослинних умо-вах настае у вщ понад 200-250 рокiв. А зважаючи на те, що дiаметр окремих екземпляр. сосни кедрово!, наприклад у Природному заповщнику "Горгани" [15], сягае понад 1 м, то вш !х за такого приросту може сягати навпъ 500 роюв, а отже, можна припустити, що еколопчно стиглими будуть i люи за участю ще! породи й у вщ 500 роюв. Проте, у разi створення устшних лiсових культур ще! породи у таких люорослинних умовах, досягнення техшчно! (ко-мерцшно!) стиглостi можна оч^вати у вiцi лише 250 роюв.
M»ptK 0.010
о.оок
0,005
Серели
0,003
0.000
160
* '
* 58
/ 159
М *piK 0,020
0,015
0.010
0,005
0,000
Ыжучи
160
* 1 М ► * 1 ■
V; - , I1 Цл 5S
в / ч / л/— 1 59
0 50 ¡00 150 200 250 300 Роки
0
50 100 150 200 250 300 Роки
Рис. 6. Особливостi приросту за об'емом модельных дерев сосни кедрово'1 европейськог (цифрами вказано ¡х номеры, див. табл. 2)
M'ptK-1 0,20
0,15
0,10
0,05
0,00
за висотою
у = 21 м F,-05x: + 0,001 Зх + 0,0441
ММ*р|ЕС
4
0 50 100 150 200 за дтметром
250
300 Роки
и у» гп 07х' - 0, )003х; + 0,0435х f 0,0052
4
0
0,012 0,009 0,006 0,003 0,000
50 100 150 200 за об'емом
250
300 Рокл
у = -7Е- 1 Ox' + 3 Е -07х; +: Е-Обх - 1,0001 ; _____
0 50 100 150 200 250 300 Роки Рис. 7. Особливостг тренд1в поточного приросту модельных дерев сосни кедровог европейськог (цифрами вказано X номеры, див. табл. 2)
Потовщена лтя - загальний тренд
Отримаш бюметричш характеристики можуть бути узагальнеш видо-вими (старими) числами, що представлен у табл. 3.
Табл. 3. Старi видов! числа для дерев сосни кедрово!, що ростуть в умовах свiжих раунк'eрiв бтя верхньог межiлсу в Горганах
Д1аметр стовбура на 1,3 м, см Висота стовбура, м
2 4 6 8 10 12 14 16 18 20
4 1,525 1,543 1,183 0,899
8 1,031 0,699 0,878
12 0,863 0,876 0,546 0,517 0,736
16 0,642 0,477 0,476 0,572
20 0,469 0,412
24 0,572 0,450 0,471
28 0,461 0,434
32 0,543 0,442
36 0,538 0,478
40 0,510 0,502
44 0,499
48 0,494
52 0,475
56 0,468 0,462
Висновки. Отже, у свiжих олшотрофних умовах кам'янистих розситв Горгашв сосна Кедрова росте дуже повшьно i у вщ 200-300 рокiв висота дерев сягае лише 17±2 м, дiаметр стовбурiв на висотi 1,3 м - 40±10 см, а !х об'ем -вiд 0,5 до 2,2 м3. Старi видовi числа для таких стовбурiв визначено в штерва-лi 0,46-0,54. Середнш прирiст у висоту становить 8±4 см•рiк"1 з екстремальни-ми максимуми поточного приросту в окремi роки - 20-40 см-рж-1. Середнiй прирют за дiаметром становить 1,5 мм-рж-1 з максимумами поточного приросту в окремих роках до 5 мм-рж-1, а середнш прирют за об'емом - лише 0,004±0'003 м3-рж-1. Найвищi значення поточного приросту за об'емом, вщ 0,005 до 0,01 м3-рж-1, спостерiгалися у вщ дерев понад 150 роюв. Стовбур-них гнилей у дослщжених дерев не виявлено.
Л1тература
1. Бойчук 1.1. 1стор1я Осмолодсько! пущ1 / 1.1. Бойчук, М.1. Гайдукевич, В.1. Парпан, Л.М. Петрова, П.Р. Третяк. - Льв1в : Вид-во Наук. тов. 1м. Шевченка, 1998. - 146 с.
2. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат : практ. рекоменд. / З.Ю. Герушинский. - Львов, 1988. - 164 с.
3. Герушинський З.Ю. Типолопя лгав Укра!нських Карпат / З.Ю. Герушинский. -Льв1в : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
4. Калинович Натал1я. 1стор1я розвитку флори та рослинносп Укра1нських Карпат / Наташя Калинович // Пращ НТШ. - Т.Х1. Еколопчний зб. - Сер.: 3. Еколопчш проблеми Кар-патського региону. - Льв1в, 2003. - С. 18-28.
5. Кл1мук Ю.В. Природний заповщник "Горгани". Рослинний свгг : монограф1я / Ю.В. Кл1мук, У.Д. Мюкевич, Д.М. Якушенко, 1.1. Чорней, В.В. Буджак. - К. : Вид-во "Фггосощ-оцентр", 2006. - 400 с.
6. Криницький Г.Т. До питання ценотично! стшкосп сосни кедрово! европейсько! в Украшських Карпатах / Г.Т. Криницький, Р.Ф. Куз1в, Д.А. Кщенко // Науков1 пращ НаУКМА (Микола!в. фш.). - Сер.: Еколопчна. - 2001. - Т. 11 - С. 46-51.
7. Криницький Григорш. Стан лгав Укра!нських Карпат, еколопчш проблеми та пер-спективи / Григорш Криницький, Платон Третяк // Пращ НТШ. - Т. XI. Еколопчний зб. -Сер.: 3. Еколопчш проблеми Карпатського регюну. - Льв1в, 2003. - С. 54-65.
8. Пацура 1.М. Малопоширеш люов1 природщ комплекси карпатсько! частини басейну Дшстра : дис. ... канд. с.-г. наук. - Льв1в, 2003. - 308 с.
9. Пацура 1.М. Поширення популяцш сосни кедрово! (Ртт сетЬга Ь.) за межами при-родно-заповщного фонду Осмолодського ДЛГ / 1.М. Пацура // Нащональш природщ парки:
проблеми становления та розвитку : матер. М1жнар. наук.-практ. конф., присвячено! 20-р1ччю Карпатського нащонального природного парку (м. Яремче, 14-17 вересня 2000 р.). - Яремче, 2000. - С. 214-216.
10. Сабан Я.А. Экология горных лесов : монография / Я.А. Сабан. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 168 с.
11. Оренко О.Г. Сосна кедрова европейська (Pinus cembra L.) в Укра1ш: хоролопя, структура популящй та охорона : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук. 03.00.05 - боташка. - Ки!в, 2008. - 21 с.
12. Стойко С.М. Сосна кедрова (Pinus cembra L.) на верхщй меж1 люу у Горганах: хоролопя, еколопя, фенолопя / С.М. Стойко, П.Р. Третяк, 1.1. Бойчук, З.Д. Онишко // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Дослщження, охорона та збагачення бюр1зно-машття. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.9. - С. 173-179.
13. Третяк П. Природна гетерогеншсть люового покриву карпатсько! частини басейну Дшстра / П. Третяк // Пращ Наукового товариства ¡м. Шевченка. - Т. 12. Еколопчний зб.: Еколопчш проблеми Карпатського регюну. - Льв1в : НТШ, 2003. - С. 214-231.
14. Цурик £.1. Таксащя дерева та його частин / G.I. Цурик. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Ук-ра!ни, 2006. - 328 с.
15. Чернявський М.В. Природний заповщник "Горгани" / М.В. Чернявський, М.Б. Шшльчак. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Фол1ант", 2010. - 76 с.
Черневый Ю.И., Третяк П.Р., Савчын А.И. Особенности роста деревьев сосны кедровой (Pinus cembra L.) в верховьях бассейна реки Лим-ница в Карпатах
В свежих олиготрофных условиях каменистых россыпей Горган сосна кедровая растет очень медленно, и в возрасте 200-300 лет высота деревьев достигает лишь 17±2 м, диаметр стволов на высоте 1,3 м - 40±10 см, а их объем - от 0,5 до 2,2 м3. Средний прирост по высоте составляет 8±4 см-год-1 с максимумами текущего прироста в отдельные годы - 20-40 см-год-1. Средний прирост по диаметру составляет 1,5 мм-год-1 с максимумами текущего прироста до 5 мм-год-1, а средний прирост по объему - всего 0,004±0'003 м3-год-1. Максимальные значения текущего прироста по объему, от 0,005 до 0,01 м3-год-1, наблюдались в возрасте деревьев более 150 лет. Стволовых гнилей в исследованных деревьев не обнаружено.
Chernevyy Yu.I., Tretyak P.R., Savchyn A.I. Growth characteristics of trees of the swiss pine (Pinus cembra L.) in the upper basin of Limnytsia river in Carpathians
In fresh oligotrophic conditions of stony placers in Gorgany Swiss pine grows very slowly. At the age of 200-300 years of tree only 17±2 m height reaches, their diameter at height of 1,3 m - 40±10 cm, and their volume - 0,5 up to 2,2 m3. Average increase in height of 8±4 cm-year-1 with maxima fluid growth in some years - 20-40 cm-year-1. The average increase for the diameter is 1.5 mm-year-1, with peaks of fluid growth of up to 5 mm-year-1, and the average increase in volume - only 0'004±0'003 m3-year-1. The maximum values of fluid increase in volume from 0,005 to 0,01 m3-year-1 at the age of trees over 150 years were observed. Stem rot in the investigated trees were not found.
УДК574.4:631.4 Cn^irniem 1.Ф. Шишканинець -
фтш "Воловецьдержenецлieгоen " ГДСЛАП "Закарпаттяагролгс "
ОСОБЛИВОСТ1 ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ БУКА Л1СОВОГО В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Показано ефектившсть природного поновлення бука люового (Fagus .silvática L.) у типових для нього умовах мюцезростання. Розглянуто екож^чний ефект природного поновлення порiвняно 3Í штучними культурами. Зазначено перевагу природного поновлення над штучним щодо низки фактс^в.
