CC BY
35
Stratiy V.I., Khoyetskyy P.B. Ungulates and predators in the territory of the National Nature Park "Vyzhnytsky"
The dynamics of abundance of ungulates in the territory of the National Nature Park "Vyzhnytsky" has been analyzed. During 1997-2010 it has been registered a decrease in the number of red deer (Cervus elaphus), an increase in abundance of roe deer (Capreolus capreolus) and wild boar (Sus scrofa). Within predators, the most numerous is red fox (Vulpes vulpes), the animal density is amounted to 2.9 per 1000 ha. The other species such as grey wolf (Canis lupus), Eurasian lynx (Lynx lynx) and brown bear (Ursus arctos) are small in numbers, and do not have a substantial impact on ungulates population.
Keywords: game animals, dynamics of abundance, Chernivtsi region.
УДК 630*187 ДиректорЮ.1. Черневий1, канд. с.-г. наук; здобувач
А.1. Савчин1; здобувач В.С. Данилiв1; проф. П.Р. Третяк2, д-р бюл. наук
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ СТАРОВ1КОВИХ ДЕРЕВ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО! (PICEA ABIES (L.) KARST.) Б1ЛЯ ВЕРХНЬО! МЕЖ1 Л1СУ В ГОРГАНАХ
У вологих ол1го-мезотрофних умовах кислих малопотужних початкових буро-3eMÍB на кам'янистих розсипах (Dystric Regosols) на висот понад 1300 м н. р. м. яли-на европейська росте дуже повшьно. У вщ 200-400 рогав висота дерев сягае 30 м, аметр стовбурiв на висот 1,3 м - 60 см, а !х об'ем - 4 м3. Середнш прирют у висоту становить 0,05-0,2 м-рж-1. Середнш прирют за дiаметром становить 1-4 мм-рж-1, а середнш прирют за об'емом - лише 0,005-0,015 м3-рж-1.
Верхнш люовий пояс на твшчному макросхил1 Карпат формують ялинов1 люи [5, 6]. У Горганах, у верх1в'1 р1чки Л1мнищ вони безпосередньо контактують з субальпшськими прськососняками, а тому майже не зазнали впливу полонинського господарства, яке колись тут локально практикувало-ся. Водночас, перше масштабне рубання л1шв тут вщбулося лише тд кшець Х1Х ст., а друге у 50-60 роках ХХ ст. У матер1алах люовпорядкування 1938 року згадуеться, що у т часи оптимум розвитку ялинових л1с1в спостерь гався на висот 1200 м н.р.м., де ялини вжом 100 — 120 роюв сягали висоти 33 м, а запас деревини - 800 м3-га-1. Зустр1чалися нав1ть дерева заввишки 50 м i 160 см у д1аметр1 [2]. Правдопод1бно, що люи вище 1300 м н.р.м. не зазнали масового вирубування. Водночас, вони залишилися майже не вивченими [1]. Тому метою нашого до^дження було тзнання особливостей ходу росту старовжових дерев ялини европейсько! у цьому районi, що ростуть на висот понад 1300 м н. р. м.
Матер1али та методика. Для дослщжень було вибрано дшянки старо-вiкових ялинових лiсiв, що вiдповiдають стадп початку розпаду деревостану [8], у Довгополянському та Осмолодському лiсництвах Державного шд-приемства Осмолодське лiсове господарство, а також дшянку лiсових культур у Довгополянському л^ (рис. 1). Звiдти взято вiсiм модельних дерев, що росли на висот понад 1300 м н. р. м. 1х характеристики наведено у таблищ.
1 Прикарпатський тсогосподарський коледж;
2 Державний природознавчий музей НАН Украши, м. Льв1в
Рис. 1. М1сця вгдбору модельних дерев ялини европейськоТ (вказано номери):
А - у Довгополянському лiсництвi; Б - Осмолодському лiсництвi
Табл. Модельт дерева ялини европейськоТ з ДП "Осмолодське лгсове господарство "*
№ мд Мюце росту Бюметричш показники стовбурш
Система координат ШОБ-84 Схил А, роки Н, м Би, см V, м3
N Е Ыья, м
136 48.58412 23.91568 1340 Сх-20 ° 84 25,2 25,4 0,68
140 48.58260 23.91455 1364 Сх-20 ° 95 30 53,2 2,73
141 48.58564 23.91955 1365 ПдЗх-20 ° 230 34,5 61,0 4,50
142 48.58516 23.91902 1310 ПдЗх-20 ° 203 25,5 32,2 0,98
143 48.58511 23.91945 1349 ПдЗх-20 ° 210 33,5 49,0 2,68
144 48.58365 23.91532 1350 Сх-20 ° 84 17,1 14,6 0,14
192 48.61745 23.94167 1357 Сх-25 ° 438 30,0 78,4 3,85
194 48.61698 23.94103 1320 Сх-25 ° 221 22,5 30,4 0,82
* № мд - номер модельного дерева у колекци Прикарпатського люогосподарсь-кого коледжу; N - швшчна широта; Е - схщна довгота; Ы^ья - висота н.р.м.; А - вж; Н - висота; Э1-3 _ дiаметр на висотi 1,3 м; V - об'ем.
Для вказаних мюць росту дерев характерними е умови n0MÍpH0 холодного субгумщного помiрно континентального клiмату. Тривалiсть перюду з температурами понад 10°С - 60-85 дшв, суми температур за цей перюд коли-ваються в межах 600-1000°, що у тричi менше нiж на передпр'1. Середня рiч-на сума опадiв досягае 1500. Грунтово-пдролопчш умови вологi олшо-мезот-рофнi [5] кислих малопотужних початкових буроземiв на кам'янистих розси-пах (Dystric Regosols) транзитних частин крутосхилiв.
Деревостан старшого вжу в Довгополянському люнищга, де росли модельнi дерева № 141, 142, 143, рiзновiковий монодомшантний ялинник вь ком понад 200 роюв, висотою до 35 м за середнього дiаметра стовбурiв 4050 см. Деревостан зазнав часткового вггролому, але вiтровальнi дерева вщ-сутнi. Загалом вiн перебувае у стадп розпаду i водночас вщновлення [8]. У його прогалинах сформувався густий пiдрiст ялини висотою до 6 м. Для по-рiвняння дослiджено i розташований неподалж штучний деревостан ялини вiком понад 80 роюв, де взято модельш дерева №№ 136, 140, 144. Його висо-та 25-30 м при дiаметрi стовбурiв дерев 25-40 см. Вш бiологiчно стiйкий, без ознак впролому чи всихання.
В Осмолодському лiсництвi, де росли модельш дерева №№ 192 i 194, ялиновий з домшкою сосни кедрово! европейсько1 деревостан пралiсового характеру вжом понад З50 рокiв, що перебувае у стадп оптимального розвит-ку з ознаками початку розпаду [8]. Його висота до 30 м при дiаметрi стовбу-рiв 40-80 см. Ддрют ялини загалом не чисельний.
Надгрунтовий покрив пiд щшьним наметом деревостанiв негустий. За-гальний фон утворюють чорниця, а також папорот - Athyrium distentifolium, Dryopteris austriaca, Dryopteris expansa, Oreopteris limbosperma. Доволi часто трапляються Calamagrostis arundinacea та Oxalis acetosella, рщше - Ho-mogyne alpina, Luzula sylvatica. Рясш моховi синузп складенi Polytrichastrum formosum, Dicranum scoparium, Bazzania trilobata тощо. За матерiалами люов-порядкування такi типи лiсу визначено як волоп ялиновi та кедрово-ялиновi субори [3, 4]. Проте, для дшянки люових культур у Довгополянському лю-нищв тип лiсу дiагностовано як вологий ялиновий сугруд, з чим важко пого-дитися, з огляду на подiбнiсть Грунтово-гiдрологiчних умов, що й у попе-редньо описаних мюцях.
У дослiдженнях застосовували загальноприйнят у лiсовiй таксацп ме-тоди аналiзу ходу росту стовбура дерева у висоту, за дiаметром та об'емом, а також вщповщш значення середнього та поточного прироспв [7]. Об'ем стов-бурiв встановлювали за сумою об'емiв окремих вiдтинкiв стовбура (формула Смольяна), визначаючи !х як фпури зрiзаного конуса на основi даних про довжину вiдрiзка стовбура та середш радiуси нижнього i верхнього зрiзiв. Усi зрiзи цих модельних дерев збершаються у колекцп Прикарпатського люо-господарського коледжу (м. Болехiв, 1вано-Франювсько! областi).
Отриман1 результати. Загалом вш модельнi дерева старовжових де-ревостанiв вiдзначалися дуже повшьним ростом за висотою, нижчим вщ нормативу III бонiтету (рис. 2). При чому найстаршi дерева, № 194 i 193, що рос-
ли в Осмолодському л-в^ за першi 100 роюв заледве досягли висоти 4 i 8 м, а у 200 роюв - лише 11 i 21 м. Очевидно, що цей етап 1х розвитку вщбувався пiд наметом деревостану. Дерева № 141, 142, 143, що з Довгополянського люництва, росли теж досить повшьно, проте, мабуть, на узлюш, не тд наметом деревостану (рис. 1). Вони досягли висоти 11 м у вщ 50 роюв i 20 м - у 100 роюв, а тсля 200 роюв - вщповщно 25-35 м. Причому стандартне вiдхи-лення становило лише 5 м. Величина середнього приросту у висоту цих дерев становила вщ 0,05 до 0,20 м-рж-1, з максимумами поточного приросту найстарших дерев, що росли в Осмолодському люництв^ вiд 0,1 до 0,33 м-рж"1 у вiцi 120-250 роюв. Найбiльшi величини стандартного вщхилен-ня були властивi для початкового етапу росту.
Надзвичайно повiльним, але рiзним, був рiст цих дерев за дiаметром та за об'емом (рис. 3 i 4). Середнiй та поточний прирости за дiаметром стано-вили заледве 1-4 мм•рiк"1 з максимумами у вщ 80-140 роюв для дерев з Довгополянського люництва та 180-320 роюв з Осмолодського. Отримаш результата вщзначалися великими значеннями стандартного вщхилення, особливо у вщ дерев до 50 роюв.
Об'ем стовбурно! деревини до 4 м3 найстаршi дерева досягли лише у вщ 230-430 роюв. Вщповщно середнiй прирiст понад 0,005 м3-рж-1 був влас-тивим у вщ дерев понад 100 роюв, а максимуми поточного приросту бшьше 0,015 м3•рiк"1 - у вщ дерев понад 200 рокiв. Властивими були i великi значен-ня стандартного вщхилення отриманих результатiв.
Помггно швидшим був хiд росту дерев ялини у люових культурах, що у Довгополянському лiсництвi (рис. 5). Загалом, до 69 рiчного вжу 1х швид-кiсть росту була нижчою нормативу III бонiтету, а тзтше - вiдповiдала II боттету за вiдносно невеликих величин стандартного вщхилення. Проте за дiаметром та об'емом швидюсть росту хоч i була бiльшою, нiж у старовжо-вих дерев, однак вiдзначалася дуже великими значеннями стандартного вщ-хилення отриманих результапв. У 50 роюв усереднене значення висоти !х стовбурiв становило 15 м, дiаметра - 19 см, а об'ему - 0,35 м3. Для порiвнян-ня старовiковi дерева у цьому вщ мали об'ем не бiльше 0,15 м3.
Висновки. Старовiковi дерева ялини европейсько! у верхньому люо-вому поясi Горган на висотi близько 1350 м н. р. м. росли надзвичайно повшьно. Дерева, що початково росли тд наметом деревостану, у вщ понад 400 роюв сягають висоти 30 м. Дiаметр стовбурiв перевищуе 60 см, а !х об'ем становить майже 4 м3. На вiдкритому мющ дерева росли швидше, подiбних бюметричних показникiв вони досягли уже у вщ понад 200 роюв. У штуч-них насадженнях швидкiсть росту виявилася майже удвiчi вищою.
У старовжових деревостанах упродовж 200 роюв вщбуваеться при-родний добiр найбшьш стiйких особин молодшо! генерацп, що ростуть тд 1х наметом. Тому цей перюд можна назвати початковим етапом формування майбутнього деревостану. У вщ 200-300 рокiв спостерiгаеться найбшьший прирiст дерев у висоту та за дiаметром. Тому цей етап формування деревос-танiв доцiльно назвати оптимальним. У вiцi понад 300 роюв можна видшяти перiод стабЫзацп та початку розпаду деревостану.
Рис. 2. Хн> росту, поточний та середнШ приросши у яиснту модеяьних дерен ялшш снропейсько1: а усереднене фактичне значения для модепьних дерев 141, ¡42, 1-13; п стандартна е/дхилення: 192: 194 фактичнг значения для цнх модельных дерев
О-О 2
я
I 5оН1ТСТ
| Н -О.ОША + 0.2591А-0,876 192
А. роки
150 200 250 300 350 400 450
--г—~ п—:-1-
ССрСднш гфирнст
-4Б-06А+ 0.0008Л + 0,1724.
100 150 200 250 300 350 400 450
50 100 150 200 250 300 350 400 450 -----1-1-1-1-
ссрсдтм при pi err Д D = -8E-05Ä+ 0.017SA + 2.1032
Рис. 3. Xià росту, поточний mu середшй прирасти m дШметром модеаышх дерев ялини сяропейеькоЧ: а уссрсч>непе фчктнчне g! значения dj/я моое:н>ннх <>epee l-ll. 142, i 43; n стан<>артпе ~
ait)хищения: 192 i 194 факпшчн! значения для цих моделышх дерев
Пiд час штучного вирощування деревостанiв у таких висотних умо-вах, можливо, доцшьно застосовувати 40-лiтнi класи вiку i видiляти се-редньовiковi деревостани у вщ понад 80 роюв, коли висота дерев сягае 24 м, дiаметр стовбурiв - 35 см, а 1х об'ем - 1м3.
Лiтература
1. Бюлопчна продуктившсть смерекових лгав Укра1нських Карпат. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1975. - 239 с.
2. Бойчук I.I. 1стор1я Осмолодсько! пущ1 / I.I. Бойчук, М.1. Гайдукевич, В.1. Парпан, Л.М. Петрова, П.Р. Третяк. - Льв1в : Наук. тов. ¡м. Шевченка, 1998. - 146 с.
3. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат : практ. рекомендации / З.Ю. Герушинский. - Львов, 1988. - 164 с.
4. Герушинський З.Ю. Типолопя лгав Украшських Карпат / З.Ю. Герушинский. - Льв1в : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
5. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат / М.А. Голубец. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.
6. Сабан Я.А. Экология горных лесов / Я.А. Сабан. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 168 с.
7. Цурик G.I. Таксащя дерева та його частин / G.I. Цурик. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра-1ни, 2006. - 328 с.
8. Andrzej Jaworski. Badania nad budow% dynamik^. i struktur^. lasow o charakterze pier-wotnym i ich znaczenie w ksztaltowaniu modelu gospodarki lesnej w gorach / Jaworski Andrzej // Roczniki Bieszczaski. - Ustrzyki Dolne, 2004. - T. 12. - S. 103-139.
Черневый Ю.И., Савчын А.И., Данылив В.С., Третяк П.Р. Особенности роста старовозрастных деревьев ели европейской (Picea abies (L.) Karst.) у верхней границы леса в Горганах
Во влажных олиго-мезотрофных условиях кислых маломощных начальных буроземов на каменистых россыпях (Dystric Regosols) на высоте свыше 1300 м н.у.м. ель европейская растет очень медленно. В возрасте 200-400 лет высота дер3евьев достигает 30 м, диаметр стволов на высоте 1,3 м - 60 см, а их объем - 4 м . Средний прирост по высоте составляет 0,05-0,2 м-год-1. Средний прирост по диаметру - 14 мм-год-1, а средний прирост по объему - лишь 0,005-0,015 м3-год-1.
Chernevyy Yu.I., Tretyak P.R., Danyliv V.S., Savchyn A.I. Growth of old age trees of European spruce (Picea abies (L.) Karst.) at mountain tree line in Gorgany Mts.
In moist oligotrophic-mesotrophic conditions of acid initial brown soils on debris stony (Dystric Regosols) on a height over 1300 m above sea level European spruce grows very slowly. At the age of 200-400 years the height of trees is nearly 30 m, the diameter of trunks at height 1,3 m, is nearly 60sm, and their volume is nearly 4m3. Average increase in height is 0,05-0,2 m-year-1. Average increase in a diameter is 1-4 mm-year-1 and the average increase in volume is only 0,005-0,015 m3-year-1.
УДК 630.[*14+*44] 1нж. Ю.1. Шаловило; ст. наук. ствроб. В.А. Ковальова, канд. бюл. наук; проф. Р. Т. Гут, д-р бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ТИПИ БАКТЕР1АЛЬНИХ ХВОРОБ ХВОЙНИХ РОСЛИН
Розглянуто основш види 6aKTepio3iB хвойних люових порщ: пухлинождабний бактерюз, баю^альна водянка та бактерiальний опж. Охарактеризовано симптоми, за якими 1х можна щентифжувати, та збудниюв бактерiозiв - бактери родiв Pseudomonas, Xanthomonas, Erwinia та Agrobacterium.
Ключовг слова: бактерюзи, Pseudomonas, Erwinia, хвойш рослини.
