CC BY
48
Гриник Г.Г. Лесоводственно-таксационная характеристика еловых древостоев Украинских Карпат с учетом особенностей рельефа
Осуществлен анализ лесоводственно-таксационной структуры еловых древостоев на территории Гослесфонда в Украинских Карпатах на основе повыдельной базы данных ПО "Укргослеспроект", в частности: распределение площадей и запасов по типам лесорастительных условий, относительным полнотам и классам бонитетов. Исследованы особенности зависимости лесоводственно-таксационных показателей от высоты над уровнем моря, экспозиции и крутизны склона. Определены лучшие условия роста для еловых древостоев с учетом орографических особенностей рельефа делянок.
Hrynyk H.H. Forestry and assessment characteristics of spruces forests stands in Ukrainian Carpathians account relief features
The analysis of forestry and assessments spruces forests stands structure is carried out on territory of state forest found in Ukrainian Carpathians on the basis of database SU "Ukrderzhlisproekt", in particular: distributing of areas and supplies after the types site conditions, by the relative stocking and by the classes of sites indexes. The features of dependence of forestry and assessments are investigational from a level height, display and steepness of slope. Found areas with the best terms of growth for spruces forests stands account the orographic features of relief._
УДК 630*187 Дир. Ю.1. Черневий1, канд. с.-г. наук; проф. П.Р. Третяк2, д-р бюл. наук; здобувач А.1. Савчин1; здобувач В.С. Данилiв1
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ДЕРЕВ ВЯЗА ГОЛОГО (ULMUS GLABRA HUDS.) НА МОРШИНСЬКШ ВИСОЧИН1
У вологих евтрофних умовах Моршинсько! височини, що на Передкарпатп, pier дерев в'яза гладкого доволi швидкий i у вщ 80 роюв висота дерев сягае 30±4 м, дiаметp стовбуpiв на висот 1,3 м - 65±4 см, а об'ем вщ 2,5 до 4,3 м3. Середнш прирют у висоту становить 50±10 см-рж-1 з максимуми поточного приросту в окpемi роки до 90 см-рж-1. Середнш пpиpiст за дiаметpом - 8 мм-рж-1, з максимумами поточного приросту в окремих роках до 15-18 мм-рж-1. Середнш пpиpiст за об'емом - майже 0,05 м3-рж-1. Найвищi значення поточного приросту за об'емом спостержалися у вщ дерев понад 40 роюв, вщ 0,08 до 0,1 м3-рж-1.
В'яз голий (прський, шорсткий) (Ulmus glabra Huds.) за укра!нською [5] та свгговою номенклатурою назв рослин мае синошми (Ulmus elliptica С. Koch, Ulmus montana With., Ulmuspodolica (Wilcz.) Klokov f., Ulmus scabra Mill, Ulmus sukaczevii Andronov). Це цшна деревна порода, що мае мщну де-коративну деревину, та вщзначаеться вщомими лжарськими властивостями (протизапальною, анrибакrеpiальною, в'яжучою, тошзуючою, ранозаго-ювальною i кровоспинною). Природний ареал ü поширення охоплюе Свропу, Кавказ, ^6ip вщ бореально! до субмеридюнально! природних зон, заходить високо в гори, аж до верхнього лiсового поясу. Здебшьшого утворюе нечи-сельну домшку у грабово-дубових деревостанах. 1нколи утворюе в горах невелик майже монодомшантш групи. За П.С. Погребняком [7], деревостани за участю в'яза та шших широколистяних порщ е природними угрупованнями й особливими типами заплавних i прируслових лiсiв, як майже повсюдно зни-
1 Прикарпатський тсогосподарський коледж;
2 НЛТУ Украши, м. Льв1в
щеш внаслщок агрокультурного освоення [8]. Популяцп рiзних видiв роду В'яз катастрофiчно скоротилися упродовж ХХ ст. у наслщок тотального ура-ження голландською хворобою [2]. Саме тому цей вид занесений до Черво-них книг окремих кра1н та регюшв (Феноскандп, Карелп, окремих областей Росп тощо). В Укра!ш в'яз гiрський не е рщюсним видом, хоча його представ-ництво кардинально скоротилося у наслщок ураження голландською хворобою. Трапляеться тепер переважно спорадично у складi широколистяних ль ив, а також у горах, у складi яворових та букових лiсiв. На землях державних тдприемств лiсового господарства у межах карпатсько! частини р. Днютер виявлено деревостани природного походження з домшкою в'яза голого на за-гальнiй площi 490 га, а з часткою 1 -2 одинищ у складi деревостанiв на площi до 90 га [6]. А за чашв атлантичного перюду голоцену представники рiзних видiв роду В'яз були дуже поширенi у складi люово! рослинностi [4].
Моршинська височина - це горбиста територiя межирiччя р. Стрий та р. Свiча, яка прилягае до тдшжжя гiрських схилiв з багатими свiжими i воло-гими переважно суглинистими ирими опiдзоленими (лiсовими) Грунтами се-редньо1 та високо1 родючостi. Мiсцевi помiрно континентальнi клiматичнi умови з надлишковим i достатнiм зволоженням, нежарким лггом, м'якою зимою i теплою осiнню сприятливi для поширення листопадних широколистих лiсiв рядiв Fagetalia sylvaticae, а також Quercetalia roboris [7, 14]. У 30-х рр. XX ст. на Передкарпатськш височиш в околицях Моршина науковцями ка-федри боташки Унiверситету у Львовi провели докладнi фiтоценотичнi дос-лщження, внаслiдок чого було опублiковано дуже щнну роботу, а також ге-оботанiчну мапу у масштабi 1: 25000 [15]. Матерiали ще! карти свщчать, що впродовж минулих 80 роюв просторова структура лiсових рослинних угрупо-вань iстотно змiнилася. На мющ зрубiв i молоднякiв на височиш виникли уг-руповання липово-грабових лiсiв (Tilio cordatae-Carpinetum), рiдше - грабо-вих лiсiв (Stellario holosteae-Carpinetum betuli), а також середньоевропейсь-ких ацидофшьних вологих дiбров (Molinio (caeruleae) - Quercetum roboris). Проте особливо! уваги заслуговуе ушкальне для регюну люове угруповання за участю в'яза гладкого та ясена звичайного (Fraxineto-Ulmetum-Alliozo ursi-num) асощацп Ficario-Ulmetum minoris var. Allium ursinum, що виникло при-родним шляхом на мющ велико! площi зрубаного лiсу на схилi лiвого берега рiки Сукель поблизу м. Болехiв*[17] у кв. 24 (дш. 13, 16) Болехiвського лiс-ництва Державного пiдприемства "Болехiвське лiсове господарство". Висота н.р.м. 350 м. Схил крутизною до 20°. схщно! експозицп. Грунти тут родкш, про що свiдчить склад рослинного угруповання, який подаемо далi за текстом. Це пухю добре кероваш сiрi-опiдзоленi лiсовi глинисто-пiщанi алювь ально-делювiальнi вiдклади, до низу на глибиш 1,5-2,0 м глинистi та оГлееш. Гiдрологiчнi умови поверхнево свiжi, проте на глибинi 0,5 м стабшьно вологi до низу сирг На глибинi 1,5-2,0 м рясно виступають Грунтовi води.
У складi деревостану переважають дерева в'яза голого (проективне покриття - 30 %, висота - 28 м), дуба звичайного (10 %, 23 м), значну домiш-
* подаемо за европейською номенклатурою сннтаксон1в рослинних угруповань [16]
ку формують ясен (5 %, 30 м) та KneH^Bip (5 %, 20 м). У другому ярус дере-востану, що сягае 14-22 м, поширеш граб (23 %) та липа (20 %). Трапляються також граб, черешня, липа, горобина, вшьха клейка. У шдросп, який нечи-сельний, переважають Padus avium Mill. та Tilia cordata Mill. Рщше трапляються Acer pseudoplatanus L., Carpinus betulus L., Fraxinus excelsior L., Ulmus glabra Huds., Cerasus avium (L.) Moench, Fagus sylvatica L., Quercus robur L. Чагарниковий ярус доволi густий (до 20 %) висотою до 3 м. У його складi переважають Corylus avellana L., Sambucus racemosa L. Трапляються: Euonymus europaea L., Grossularia reclinata (L.) Mill., Sambucus nigra L., Swi-da sanguinea (L.) Opiz, Viburnum opulus L.
У трав'яному покрив^ який майже суцшьно вкривае поверхню Грунту, найряснiше представлен Allium ursinum L., Anemone nemorosa L., Asarum eu-ropaeum L., Carex sylvatica Huds., Geranium phaeum L., Geum urbanum L., Glechoma hederacea L., Isopyrum thalictroides L., Leucojum vernum L., Lilium martagon L., Melandrium dioicum (L.) Coss. et Germ., Ranunculus cassubicus L., Anemone ranunculoides L., Chrysosplenium alternifolium L., Dentaria glandulosa Waldst. et Kit., Dryopteris filix-mas (L.) Schott, Euphorbia amygdaloides L., Fica-ria verna Huds., Gagea lutea (L.) Ker - Gawl., Galeobdolon luteum Huds., Galium mollugo L., Geum rivale L., Impatiens noli-tangere L., Impatiens parviflora DC., Lamium maculatum (L.) L., Mercurialis perennis L., Milium effusum L., Paris quadrifolia L., Polygonatum multiflorum (L.) All., Primula elatior (L.) Hill, Pulmonaria mollis Wulf. ex Hornem., Pulmonaria obscura Dumort., Pulmonaria officinalis L., Scilla bifolia L., Stachys sylvatica L., Stellaria holostea L., Stellaria nemorum L., Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd., Urtica dioica L. Зрщка трапляеться ще 21 вид, зокрема Epipactis purpurata Smith, що занесений до Червоно! книги Украши. О^м нього це статус мають Allium ursinum L., Leucojum vernum L., Lilium martagon L.
Моховий покрив нерясний. За даними А.Г. Савицько! представлений 17 видами, серед яких найчаспше трапляються Atrichum undulatum (Hedw.) P. Beauv., Brachythecium rutabulum (Hedw.) B., S. et G., Eurhynchium angustire-te (Broth.) T. Kop., Fissidens taxifolius Hedw., Oxyrrhynchium hians (Hedw.) Lo-eske, Pylaisia polyantha (Hedw.) Schimp., Ulota crispa (Hedw.) Brid. Загалом таке лiсове угруповання флористично багате та асощативно не впорядковане, мiстить щонайменше 97 видiв судинних рослин. За домшантами його можна назвати: Tilia Cordata-Ulmus Glabra-Allium Ursinum+Anemone Nemoro-sa+Aegopodium Podagrari-Pylaisia Polyantha. За бшьшютю видiв мiсцевi еда-фотопiчнi умови можна дiагностувати як вологi евтрофнi (грудов^ [1, 3].
Матер1али та методика. Взимку 2010 р. на цш дiлянцi вiтер вивернув декiлька великих дерев в'яза голого (рис. 1). 1х було використано як модельш дерева, бюметричш показники наведенi у табл. 1. Загалом дерева були здоро-вг Ознак голландсько! хвороби не виявлено. Проте одне з дерев мало великий каповий нарют (рис. 2).
У дослщженнях застосовували загальноприйнятi у люовш таксацii ме-тоди аналiзу ходу росту стовбура дерева у висоту, за дiаметром та об'емом, а також вщповщш значення середнього та поточного прироспв [9]. Отож, ви-конано поперечш зрiзи стовбурiв на кореневш шийцi, висотi 1,0 м, 1,3 м i да-
лi що 2 м у зручних для цього мюцях, з обов'язковим зазначенням висоти кожного зрiзу над кореневою шийкою. Об'ем стовбурiв встановлювали за сумою об'eмiв окремих вщгинюв стовбура (формула Смольяна), визначаючи 1х, як фiгури зрiзаного конуса на основi даних про довжину вiдрiзка стовбура та середнi радiуси нижнього i верхнього зрiзiв. Усi зрiзи цих модельних дерев зберiгаються у колекцп Прикарпатського лiсогосподарського коледжу (м. Бо-лехiв, Iвано-Франкiвська область).
Табл. 1. Модельт дерева в'яза голого з Болхвського л-ваДержавного тдприемства Болехiвське лгсове господарство
Номер модельного дерева* Бюметричш показники стовбурш
вж,роки д1аметр, см** висота, м об'ем, м3
79 82 65 28 2,38
146 83 66,4 30,1 4,5
147 88 71,2 29,7 4,88
148 65 70,8 34 3,59
Примака: * у колекци Прикарпатського люогосподарського коледжу; ** на вы-
сот 1,3 м
Рис. 1. Вивернуте дерево в'яза голого вжом 88ротв (модель № 147)
Рис. 2. Каповий наркт i стовбурова гниль у модельного дерева в'яза голого
Отриман1 результати. Загалом вш модельнi дерева вщзначалися швидким ростом за висотою, на рiвнi 1-1ь бонiтету (рис. 3). Вщповщно швид-ким був i рiст цих дерев за дiаметром та об'емом (рис. 4). Вш значно випере-джував рiст модельних дерев шших порiд у цих умовах, зокрема майже у два рази за об'емом стовбурно! деревини дуба звичайного [13] та бука [11]. Лише елггш дерева ялищ бшо! в таких люорослинних умовах вщзначаються подiб-ним швидким ростом [12].
а ^
бонггет!
Роки Роки
Рис. 4. Хiдросту за дiаметром (Б) та об'емом (V) модельних дерев в 'яза голого (цифрами вказано X номери, див. табл. 1)
Середнш прирют у висоту цих дерев становив 50 ±10 см-рж-1, проте по-точний виявляв в окремi роки екстремальш максимуми до 90 см-рж-1 та мшь муми лише 20 см-рж-1 (рис. 5). Подiбно i прирiст за дiаметром у середньому становив 8 мм-рж-1, з максимумами поточного приросту в окремих роках до 15-18 мм-рж1 та мшмуми лише 2-5 мм-рж-1 (рис. 6).
Вщповщно достатньо великим був i середнiй прирiст за об'емом, майже 0,05 м3-рж-1 (рис. 7). Найвищi значення поточного приросту за об'емом спостер^алися у вiцi дерев понад 40 роюв, вiд 0,08 до 0,1 м3-рж-1. Це майже у двiчi бiльше вiд значень середнього приросту у цьому вщь Математичне уза-гальнення трендiв поточних прироспв цих дерев в'яза гладкого наведене на рис. 8. Вони свщчать, що загалом максимальний прирют дерев в'яза гладкого
за висотою спостер^аеться у вiцi 10-40 роюв, за дiаметром - 20-60 роюв, а за об'емом - понад 60 роюв.
М*р|к
Середтй
0,8
0,6
0,4
0,2
0,0
* - * ~ * %
. 148 146
/ / / / " ~ 79
, __ у
1,0
0,8
0.6
0,4
0,2
Кжучий
л
1\ й- ^ 148
Л' к д * ,/\ 4 / \ А146
V 1 1 К^у- Л.— V! ■ 79
_ / -- -- - - 147
20 40 60 80
12
0 20 40 60 80 100 °'°0
Роки Роки
Рис. 5. Особливостi приросту у висоту модельных дерев в'яза гладкого
(цифрами вказано 1х номери, див. табл. 1)
рас1 Серед нш
100
0
* « * ^ / - 148
/ / у г- 147 146
я* II г II г 79
II ' 1 ' Ц ! ¡1 '
20
10
0
148 ** ) Г 11
| Й! ' Г\/ 1 /> 1 .1 1 г / 1 ( /•/
/1 № / У\г 1 /V 1 146
И' В 1 3 ' у ■ М9 \ / V 147
О 20 40 60 80 100 0 20 40 60 80 100
Роки
Роки
Рис. 6. Особливостг приросту за дiаметром модельных дерев сосни кедровоТ европейськоТ (цифрами вказано 1х номери, див. табл. 1)
Рис. 7. Особливостг приросту за об'емом модельних дерев в'яза гладкого
(цифрами вказано 1х номери, див. табл. 1)
Залежшсть об'емiв стовбурiв дерев в'яза гладкого вщ 1х висоти та дь аметрiв (на висот 1,3 м) вщображають старi видовi числа, що наведет у
табл. 2. Для найбшьших дерев вони в середньому становлять 0,372±0,067. Про-те варто вщзначити, що здебiльшого на висот 5-10 м стовбури часто розгалу-жуються, а тому !х об'еми будуть бiльшi.
Табл. 2. Нидов! числа (сишр 'г) для стовбурiв в 'яза гладкого
Д1аметр стовбура на 1,3 м, см Висота стовбура, м
2 4 8 10 12 14 16 18 20 22 24 26 28 30 32 34
4 2,25 0,86
8 0,67 0,54
12 0,35 0,52
16 0,30 0,40 0,46
20 0,41 0,39
24 0,40 0,60
28 0,34 0,58
32 0,45
36 0,29 0,43
40 0,36 0,46
44 0,42
48 0,34 0,52 0,39
52 0,39 0,35
56 0,33 0,44 0,32
60 0,30 0,36 0,44
64 0,26 0,34 0,44 0,29
68 0,41 0,42
72 0,41 0,27
м*р1к:
мм*рш'
Рис. 8. Особливостг трендiв поточного приросту модельних дерев в 'яза гладкого (цифрами вказано ¡X номери, див. табл. 1). Потовщена лжя - загальний тренд.
Висновки. У вологих евтрофних умовах Моршинсь^ височини, що на Передкарпатп, picT дерев в'яза гладкого доволi швидкий i у вiцi 80 рокiв висота дерев сягае лише 30 м, що вщповщае нормативу I - I боштету. Дь аметр cтовбуpiв на виcотi 1,3 м становить 65±4 см, а ïx об'ем - вiд 2,5 до 4,3 м3. Стаpi видовi числа для таких cтовбуpiв в середньому становлять 0,372±0,067. Сеpеднiй пpиpicт у висоту становить 50 ±10 cм•piк-1 з екстремальни-ми максимуми поточного приросту в окpемi роки до 90 см-рж-1. Сеpеднiй пpиpicт за дiаметpом становить 8 мм•piк-1, з максимумами поточного приросту в окремих роках до 15-18 мм-рж-1. Середнш прирют за об'емом - майже 0,05 м3-рж-1. Найвищi значення поточного приросту за об'емом спостер^али-ся у вщ дерев понад 40 роюв, вiд 0,08 до 0,1 м3-рж-1. В окремих дерев вияв-лено початки стовбурних гнилей. Завдяки значному приросту деpевноï маси слщ вважати значними фiтомелоpативнi функцп дерев в'яза гладкого, а саме асимшятивну, водно-тpанcпipацiйну та кисне продукцшну.
Л1тература
1. Герушинський З.Ю. Типолопя лгав Украшських Карпат / З.Ю. Герушинський. -Льв1в : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
2. Голландская болезнь ильмовых пород // Энциклопедия лесного хозяйства. - В 2 т. / глав. ред. С.А. Родин. - М. : Изд-во ВНИИЛМ, 2006. - Т. 1. - С. 155-156.
3. Голубець М.А. Типолопчне впорядкування р1зномаштносп люових угруповань Ук-ра'ни / М.А. Голубець. - Льв1в, 2010. - 36 с.
4. Калинович Натал1я. 1стор1я розвитку флори та рослинносп Украшських Карпат / Наташя Калинович // Пращ НТШ. - Т. XI. Еколопчний зб. - 3. Еколопчш проблеми Кар-патського регюну. - Льв1в : Вид-во НТШ, 2003. - С. 18-28.
5. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
6. Пацура 1.М. Малопоширеш люов1 природщ комплекси карпатсько' частини басейну Днютра : дис. ... канд. с.-г. наук. - Льв1в, 2003. - 308 с.
7. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк. - К. : АН УССР. Изд. 1-1944, 2-е. - 1955. - 456 с.
8. Третяк П. Природна гетерогеннють люового покриву карпатсько' частини басейну Днютра / П. Третяк // Пращ Наукового товариства ¡м. Шевченка. - Т. 12. Еколопчний зб.: Еколопчш проблеми Карпатського регюну. - Льв1в : Вид-во НТШ, 2003. - С. 214-231.
9. Цурик £.1. Таксащя дерева та його частин / G.I. Цурик. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра-'ни, 2006. - 328 с.
10. Черневий Ю.1. Структурно-типолопчш особливосп природного люового покриву Придн1стровсько1 височини на Передкарпат / Ю.I. Черневий // Науков1 пращ Л1с1вничо1 ака-деми наук Укра'ни : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2003. - Вип. 2. - С. 79-81.
11. Черневий Ю.1. Хвд росту вжових дерев бука люового на Передкарпатськш височиш / ЮХ Черневий, В.С. Данил1в, A.I. Савчин, П.Р. Третяк // Науковий вюник НЛТУ Украни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2008. - Вип. 18.8. - С. 11-16.
12. Черневий Ю.1. Хвд росту вжових дерев ялищ на Передкарпатськш височиш / Ю.I. Черневий, П.Р. Третяк, В.С. Данил1в, A.I. Савчин, Р.М. Юхим // Науковий вюник НЛТУ Укра-'ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2008. - Вип. 18.9. - С. 7- 12.
13. Черневий Юрш. Особливосп ходу росту вжових дерев дуба звичайного на Передкарпатськш височиш / Юрш Черневий, В1ктор Данил1в, Андрш Савчин, Платон Третяк // Пращ наукового товариства ¡м. Шевченка. - Т. XVI: Еколопчний зб.: Дослщження бютично' i ландшафтно' р1зномаштносп та ïï збереження. На пошану професора Костянтина Андршови-ча Малиновського. - Льв1в : ДВЦ НТШ, 2008. - С. 182-190.
14. Черневий Юрш. Структурно-динам1чш особливосп люово' рослинносп Перед-карпатсько' височини // Пращ Наукового товариства ¡м. Шевченка. - Т. XXIII. Еколопчний зб. Дослщження бютично' i ландшафтно' розма'тосп та ïï збереження. На пошану професора Костянтина Малиновського. - Льв1в : НДВЦ НТШ, 2008. - С. 137-145.
15. Kostyniuk M Zespoly lesne okolicy Morszyna / M. Kostyniuk, K. Wieczorek // Kosmos, 1937. - S. 231-255.
16. Matuszkiewicz J.M. Zespoly lesne Polski / J.M. Matuszkiewicz. - Warszawa : Wyd. Na-uk. PWN. 2002. - 358 p.
17. Tretyak P. Monitoryng lesnych zbiorowisk roslinnych na wyzynie Podkarpackiej (Ukra-ina) / P. Tretyak // Planta in vitro et in silico. Strszczenia referatow i plakatow LV Zjazdu Polskiego Towarzystwa Botanicznego. Warszawa, 6-12 wrzesnia 2010 r. - Warszawa, 2010. - S. 66.
Черневый Ю.И., Третяк П.Р., Савчын А.И., Данылив В.С. Особенности роста деревьев вяза голого (Ulmus glabra Huds.) на Моршинской возвышенности
Во влажных эвтрофных условиях Моршинской возвышенности на Предкар-патьи, рост деревьев вяза гладкого достаточно быстрый и в возрасте 80 лет высота деревьев достигает 30±4 м, диаметр стволов на высоте 1,3 м - 65±4 см, а их объем - от 2,5 до 4,3 м3. Средний прирост в высоту составляет 50±10 см-год-1 из максимумами текущего прироста в отдельные годы до 90 см-год-1. Средний прирост по диаметру -8 мм-год-1, с максимумами текущего прироста в отдельных годах до 15-18 мм-год-1. Средний прирост по объему - почти 0,05 м3год-1. Наивысшие значения текущего прироста по объему наблюдались в возрасте деревьев свыше 40 лет, от 0,08 до 0,1 м3-год-1.
Chernevyy Yu.I., Tretyak P.R., Savchyn A.I., Danyliv V.S. Growth characteristics of wych elm (Ulmus glabra Huds.) trees are on Morshyn hills
In the moist eutrophic conditions on Morshyn hills of Pre-Carpathians growth of elm trees is enough rapid. In trees age of 80 years the height at a 30±4 m very reaches, their diameter at height of 1,3 m is 65±4 cm, and their volume - from 2,5 to 4,3 м3' Average increase in height makes 50±10 cm-year-1 from by maximum of current increase in separate years to cm-year-1. Average increase on a diameter is 8 mm-year-1, with maximмum of current increase in separate years to 15-18 mm-year-1. Average increase on volume is almost 0,05 m3 year-1. The greatest values of current increase on volume in age trees over 40 years were observed, from 0,08 to 0,1 m3 year-1.
УДК504.03(47.44) Апр. М.М. Ганчук -
Нацюнальний авгацшний ушверситет, м. Ки!в
ВПЛИВ Б1ОКЛ1МАТИЧНИХ I ГРУНТОВО-ГЕОМОРФОЛОГ1ЧНИХ УМОВ НА АГРОЛАНДШАФТИ В1ННИЧЧИНИ
Охарактеризовано вплив бю^матичних та Грунтово-геоморфолопчних умов на агроландшафти. Вказано залежшсть деяких сшьськогосподарських культур вщ ^матичних умов. На основi л^ературних джерел та доповнень автора запропонова-но схему подшу Вшницько! област за агро^матичними умовами, та проведено аг-роГрунтове районування регюну.
Вступ. Вшниччина е аграрним регюном, а тому стан бюкшматичних та Грунтово-геоморфолопчних умов е надзвичайно важливими чинниками для збалансованого розвитку агроландшафпв. Загальний еколопчний стан Грунтово-кшматичних умов е оптимальним для вирощування багатьох сшьськогосподарських культур. Сучасне аграрне виробництво регюну мае свою специфжу. Ця специфжа зумовлена Грунтово-ктматичними умовами, рельефом та структурою агроупдь.
