CC BY
53
Лггература
1. Барталёв С.А. Сравнительный анализ данных спутниковых систем "Космос - 1939", SPOT и "Landsat - TM" при изучении бореальных лесов/ С. А. Барталёв, В.М. Жирин, Д.В. Ершов// Исследование Земли из космоса. - 1995, № 1. - С. 101-114.
2. Гаврилюк С.А. Класифшащя земель люового фонду Захщного Люостепу Украши за матерiалами дистанцшного знiмання/ С.А. Гаврилюк, С.1. Миклуш// Наук. вiсник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУ Украши. - 2007, вип. 17.3. - С. 26-35.
3. Горошко М.П. Дистанцшш спостереження за прськими територiями басейну Верхньо'1 Тиси/ М.П. Горошко, С.1. Миклуш, О.Г. Часковський// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.1. - С. 58-61.
4. Короткий довщник за матерiалами обл^ лiсiв 2002 року. - 1рпшь. - 2003.
5. Лакида П.1. Фiтомаса лiсiв Украши: Монографiя/ П.1. Лакида - Тернопiль: Збруч, 2002. - 256 с.
6. Миклуш С.1. Видшення "лiсовоi маски" для Захщного Люостепу Украши/ С.1. Миклуш, С.А. Гаврилюк// Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя. - Харюв: С.А.М. - 2006, вип. 110. -С. 60-66.
7. Classification Techniques. - 1996. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.profc. udec.cl/~/tutoriales/rsnote/cp11/11-1.htm.
8. NDVI - [теория] и практика. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.gis-lab.in-fo/qa/ndvi.html.
9. Nonparametric Assessment of Forest Attributes by Combination of Field Data of the Austrian Forest Inventory and Remote Sensing Data. Dissertation zur Erlangung des Doctorgrades an der Universität für Bodenkultur Wien/ T. Koukal. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.rali.boku.ac.at/fileadmin/_/H85/H857/diss/Koukal_Dissertation.pdf.
10. Potential of Remote Sensing and GIS as Landscape Structure and Biodiversity Indicators. Inaugural-Dissertation zur Erlangung der Doctorwurde der Facultat fur Forst-und Umweltwissenschaften der Albert-Ludwigs-Universitat Freiburg i. Brsg./ Ivits-Wasser E. [Електрон. ресурс]. -Доступний з: http://www.portal.uni-freiburg.de/felis/data/evapub/thesis.
11. Richards J.A. Remote sensing digital image analysis: an introduction/ J.A. Richards, J. Xiuping. - Berlin; Heidelberg; New York; Barcelona; Hong Kong; London; Milan; Paris; Singapore; Tokyo: Springer, 1999. - 36 p.
УДК 630*187 Доц. Ю.1. Черневий, канд. с.-г. наук; проф. П.Р. Третяк,
д-р бюл. наук; викл. В. С. Данилiв; викл. А.1. Савчин - Прикарпатський
лкогосподарський коледж, м. Болехiв
Х1Д РОСТУ В1КОВИХ ДЕРЕВ БУКА НА ВИСОЧИН1
ПЕРЕДКАРПАТТЯ
З'ясовано, що найбшьший прирют бука у висоту спостер^аеться у вщ 25-50 та 75-100 роюв, за дiаметром - у вщ понад 50 роюв, а за об'емом - пюля 80 роюв. Се-реднш рiчний прирют обсягу стовбурно'1 деревини букового деревостану у вщ 100 роюв може сягати величини 12 м3/га.
Assoc. prof. Yu.I. Tchernevyj; prof. P.R. Tretyak; teacher V.St. Danyliv; teacher A.I. Savshyn - Prekarpathian Forestry College, Bolehiv
Motion of growth of age-old beech trees on pre-carpathians height
The most increase of beech in a height is observed in age 25-50 and 75-100, after a diameter - after 50 years, and on volume - after 80. The average annual increase of volume of barrel wood of beech forest stands in age 100 is possible at the size of 12 m3/he.
Люи Передкарпатсько! височини вщносяться за геоботашчним райо-нуванням до округи букових карпатських лшв та тдокруги ялицево-букових
та буково-ялицевих прикарпатських лiсiв. Згiдно з геоботашчно-лшвничим районуванням, 1х вiдносять до дубових рiвнинних лiсiв Приднiстров,я та ду-бово-буково-ялицевих лiсiв Прикарпаття. За схемою комплексного люогос-подарського районування до передкарпатсько! округи, власне Передкар-патського району з дубовими, ялицево-дубовими, дубово-буковими та ялице-во-буковими люами [2]. Таким чином, континуум люово! рослинностi фор-муеться у межах Передкарпаття за участю щонайменше трьох головних по-рiд: дуб звичайний, бук люовий та ялиця бiла. Водночас просторова дискрет-шсть лiсових угруповань, крiм впливу господарсько! дiяльностi, зумовлена взаемодiею комплексу природних чинниюв, серед яких особливе значення мають еколого-бiологiчнi та бiометричнi особливост росту та розвитку скла-дових порщ деревостанiв [4, 6].
Тому метою нашого дослiдження була спроба виявлення особливос-тей ходу росту вжових дерев бука лiсового, що росли в умовах вологих мезо-мегатрофних едатопiв (сугруди-груди) на Передкарпатсьюй височинi.
Матерiал та методика. Всього було вщбрано три середнi дерева бука старшого вжу, що росли на висот 460 м над р.м. у кв. 16 (дш. 1) Боле-хiвського л-ва Державного шдприемства Болехiвське лiсове господарство. Загальш вiдомостi наведено у табл. 1. За матерiалами лiсовпорядкування для ще! дiлянки визначено тип люу як волога бучина, а характеристики деревос-тану такi: вiк - 110 роюв, середня висота - 35 м, боштет - 1а, повнота - 0,8, запас - 535 м /га. У дослщженнях застосовували загальноприйнятi у люовш таксаци методи аналiзу ходу росту стовбура дерева у висоту, за дiаметром та об'емом, а також вщповщш значення середнього та поточного прирос^в [3].
Табл. 1. Загальш вiдомостi про взятi модельш дерев бука л^ового у Болехiвськiм
лiсництвiДержавного шдприемства Болехiвськел'шовегосподарство
Номер модельного дерева* Параметры стовбура
р1к останнього приросту в1к, роки д1аметр на ви-сот1 1,3 м, см висота, м об'ем, м3
114 2006 120 70,4 31 5,6
115 2006 119 73,8 27 4,8
116 2006 110 61,6 29 4,4
ПримШка: * у колекци Прикарпатського люогосподарського коледжу
Для цього виконано поперечш зрiзи стовбурiв на кореневш шийщ, ви-сотi 1,0 м, 1,3 м i далi що 2-4 м у зручних для цього мюцях, з обов'язковим зазначенням висоти кожного зрiзу над кореневою шийкою. Об'ем стовбурiв встановлювали за сумою об,емiв окремих вiдтинкiв стовбура (формула Смольяна), визначаючи 1х, як ф^ури зрiзаного конуса, на основi даних про довжину вiдрiзка стовбура та середш радiуси нижнього i верхнього зрiзiв [5]. ВЫ зрiзи цих модельних дерев збер^аються у колекци Прикарпатського люо-господарського коледжу (м. Болехiв, 1вано-Франювсько! област^.
Результати дослiдження. Аналiз ходу росту модельних дерев у висоту показав, що загалом його швидюсть вщповщае нормi 1-11 бонiтету (рис. 1). Зокрема, дерево № 114 перших 60 роюв росло за Ш боштетом, але пiзнiше наздогнало дерева, якi росли у молодому вщ швидше. Найбiльш стабiльною була швидюсть росту дерева № 116. Однак, незалежно вщ особливостей
швидкост росту у рiзнi перiоди росту, у вщ 100 рокiв висота дерев набула майже однакових значень, 25-28 м.
м 35
0 30 60 90 120
Рис. 1. Хiд росту у висоту модельних дерев бука на височиш Передкарпаття (цифрами вказано ¡х номери, див. табл. 1)
Таким чином, юнцевий показник швидкост росту проанашзованих дерев бука, який вщповщае II боштету, дае змогу зробити висновок проте, що мiсцевi грунтовi умови для цього виду е вологими мезотрофними, тобто -сугрудовими [1]. Проте, анашз матерiалiв люового фонду, який наведено у табл. 2, показав, що швидюсть росту бука на височиш Передкарпаття вщпо-вщае 1-1а боштету. Очевидно, це помилкове бачення, яке базуеться на зани-женому вщ деревосташв.
Табл. 2. Усереднет таксацшт показники та розподт площ деревосташв з перевагою бука вжом понад 70ротв, що ростуть на височин Передкарпаття
(загальна площа 8481 га)
Середт таксацшт показники Ввдносна площа, %
Типи деревостантв за класами боттету разом
едафототв в1к, висота, д1аметр, 1а I II III
роки м см
сугруди св1ж1 68 25 27 0,05 0,01 0,06
сугруди волоп 85 26 34 1,03 7,43 2,25 0,23 10,94
сугруди сир1 75 24 29 0,13 0,13
груди св1ж1 98 29 36 0,32 2,18 0,13 2,63
груди волоп 87 27 36 23,02 60,08 2,82 0,33 86,24
Разом 83 26 32 24,41 69,83 5,20 0,56 100
Анашз ходу росту за дiаметром та за об'емом виявив загалом близью показники для проаналiзованих дерев (рис. 2). Так, за дiаметром у вщ понад 75 роюв вш показав майже однаковi величини. Подiбно у вщ 110 роюв, об'ем стовбурно! деревини вшх дерев виявився майже однаковим, близько 4,2 м .
Динамiцi приросту у висоту модельних дерев бука властивий рiзко ос-цилятивний характер з кульмшащею у 25-50 та 75-100 роюв (рис. 3).
Максимум приросту за дiаметром розпочався у вщ понад 50 рокiв, проте максимум приросту за об'емом наступив лише починаючи з 80 рiчного вiку (рис. 4, 5).
Рис. 2. Хiдросту за дiаметром (V) та об'емом (В) модельних дерев бука л^ового на височиш Передкарпаття (цифрами вказано ¿х номери, див. табл. 1)
Поточнш
0,8
0,6
0,4
0,2
0,0
# 1 / /ш 4 N ^ 116
и/ 114 Роки
0,8
0,6
■5.0,4
0,2
0.0
115
116 / " / /1 1 1
■ ч] ' Ч ' ч ' '/ \ и \ 1 * \ \ \ \ <1 / г / * У Ух \ 1 14
11 \ 1 _ /' Г- — н^ ' * * V 1 _ ч_ Роки
0 25 50 75 100 125 0 25 50 75 100 125 Рис. 3. Особливостi приросту у висоту модельних дерев бука лкового на Передкарпатсько'1 височини (цифрами вказано Их номери, див. табл. 1)
Середнш , _ Поточний
15
12
.3 д .о.
115
/ # 116
/ * / ' 'у , /У _ __х Рпки
25 50
75
100
15
12
¿9
2
&
з о
\114
ив . •у/ /» N__/ Х/\
1 1 1 1 * • Г * /' * II % А/ V« V \ \ 4
, 1 • 1/ \ *' -' I 1 1 " * Г
Роки
25
50
75
100
125
125 0
Рис. 4. Особливостi приросту за дiаметром модельних дерев бука лкового на Передкарпатськш височит (цифрами вказано ¿х номери, див. табл. 1)
0.15
0,10
0.05
0,00
Середнш
114
# 116 # • 1 ^ 115 Роки
25
50
75
0,15
0,10
0,05
0,00
-Т 114
* Ь Г [ * * . А V 115 1 116
* * / у/ ч Роки
125
100 125 0 25 50 75 100
Рис. 5. Особливостi приросту за об'емом модельних дерев бука л^ового на Передкарпатськш височин (цифрами вказано Х номери, див. табл.)
На шдставi отриманих результат можна побудувати графжи узагаль-нених трендiв динамжи поточних прироспв за висотою, дiаметром та об'емом, що наведено на рис. 6.
0 25 50 75 100 125
Рис. 6. Особливостi трендiв поточного приросту модельних дерев бука л^ового на Передкарпатськш височит (цифрами вказано £х номери, див. табл., потовщена лшiя - загальний тренд)
Наведет аналггичш матерiали свщчать, що з досягненням вшу 100 ро-юв, коли у вЫх дерев ютотно сповшьнюеться рют у висоту та починае спада-
ти поточний прирют за дiаметром, поточний прирют за об'емом набувае мак-симальних значень, проте надалi спадае. Виходячи з наведеного можна пе-редбачити, що нормальш деревостани бука (при повнот 1,0) у цьому вщ при середнiй висотi дерев 28 м можуть мати суму площ перетину стовбурiв на
2 • 3
1,3 м, яка дорiвнюе 39,6 м , i об'ем стовбурно1 деревини - 505 м [3]. Якщо прийняти площу перерiзу середнього дерева рiвну 0,28 м , то вщповщно на 1 га може бути 140 дерев. То, якщо прийняти до уваги величину середнього поточного приросту за об'емом рiвну 0,09 м /рш, то можна визначити серед-нш рiчний прирют обсягу стовбурно1 деревини такого букового деревостану на плошд 1 га. Вiн становитиме 12,6 м . Навггь, якщо припустити, що вш у двiчi менший, то прийдемо до висновку, що у вщ 100-120 роюв буковi деревостани можуть бути особливо продуктивними. Проте, спад поточного приросту за вЫма показниками свщчить, що мабуть вж 100 роюв можна вважати вжом бюлопчного клiмаксу для букових деревостанiв на височиш, а тому ïx, очевидно, недоцшьно довший перiод вирощувати.
Висновки
1. Бук люовий в умовах вологих мезо-мегатрофних умов мюцезростань за-галом вщзначаеться довол1 швидким ростом, який вщповщае нормативу II боттету, i високою продуктивтстю. У вщ 100 роюв об'ем стовбурноï деревини середнього дерева може сягати величини 4,2 м3.
2. Динамiцi приросту у висоту модельних дерев бука властивий рiзко осци-лятивний характер з кульмшащею у 25-50 та 75-100 роюв.
3. Максимум приросту за дiаметром у дослщжених дерев розпочався у вшд понад 50 роюв, проте максимум приросту за об'емом наступив лише по-чинаючи з 80 рiчного вiку.
4. Беручи до уваги величину рiчного приросту за об'емом стовбурноï деревини середнього дерева, можна передбачити, що вщповщний рiчний прирiст нормального букового деревостану у вшд понад 100 роюв може сягати 12 м3/га.
Лггература
1. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат (Практические рекомендации). - Львов, 1988. - 164 с.
2. Герушинський З.Ю. Типология лю1в Украïнськиx Карпат. - Льв1в: Шрамща, 1996. -
208 с.
3. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Люова таксащя. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2000. - 132 с.
4. Третяк Платон. Природна гетерогеннють люового покриву карпатсько'1' частини ба-сейну Днютра// Пращ Наукового товариства 1м. Шевченка. Еколопчний зб.: Еколопчш проб-леми Карпатського регюну. - Льв1в: НТШ. - 2003, т. 12. - С. 214-231.
5. Цурик G.I. Таксащя дерева та його частин. - Льв1в: НЛТУ Украши. - 2006. - 328 с.
6. Черневий Ю.1. Структурно-типолопчш особливост1 природного люового покриву Приднютровсько'1' височини на Передкарпатп// Лю1внича академ1я наук Украши: Науков1 пращ. - Льв1в: Вид-во НУ "Льв1вська пол1техшка". - 2004, вип. 2. - С. 79-81.
