CC BY
25
15. Мякушко В.К. Бук лесной на Украине за пределами ареала / В.К. Мякушко, Х. Ахмад // Лесоведение. - 1993. - № 1. - С. 17-24.
16. Парпан В.1. Засади сталого люокористування та збереження бюрiзномашття прсь-ких лiсiв / В.1. Парпан, Ю.С. Шпарик // Матерiали мiжнародноi науково-практично'1' конфе-ренцп [мНауковi основи ведення сталого лiсового господарства"], (1вано-Франювська, 2830 вересня 2005 р.). - 1вано-Франювськ. - 2005. - Т. I. - С. 207-209.
17. Парпан В.1. Структура, динамша, еколопчш основи рацiонального використання букових люв Карпатського репону Украiни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бь олог. наук: спец. 06.00.16 "Еколопя" / В.1. Парпан. - Дншропетровськ, 1994. - 42 с.
18. Правила рубок головного користування в люах Украiни. - К., 1995. - 13 с
19. Розробка нацюнальнот системи критерпв та iндикаторiв невиснажливого управлш-ня лiсами Украши та механiзм й впровадження: Звiт про НДР (заключний) / Нацiональний аг-рарний ушверситет, № держреестрацп 0100И006014. - К., 2002. - 173 с
20. Третяк Ю.Д. Плодоношение бука европейского в УССР / Ю.Д. Третяк // Научн. тр. - Львовского лесотехн. ин-та. - Львов, 1954. - Т. 1. - С. 17-21.
21. Швиденко А.З. Критерии и индикаторы устойчивого управления лесами и лесным хозяйством республики Украина (предложены для обсуждения) / А.З. Швиденко. - Люксембург : Изд-во МИПСА, 1999. - 55 с__
УДК 630*187 Директор Ю.1. Черневий, канд. с.-г. наук; проф. П.Р. Третяк,
д-р бюл. наук; В. С. Данилiв; А.1. Савчин; Р.М. Юхим -Прикарпатський лкогосподарський коледж
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ В1КОВИХ МОДЕЛЬНИХ ДЕРЕВ ЯЛИЦ1 Б1ЛО1 НА Г1РСЬКИХ СХИЛАХ У ВЕРХЮ'1 БАСЕЙНУ Р1КИ
Л1МНИЦ1 У КАРПАТАХ
Розглядаються особливосп росту ялищ бшо! на прських схилах на висот 750850 м н.р.м. в умовах вологих мезо-мегатрофних умов мюцезростань, яке вщзна-чаеться швидким ростом i високою продуктивнiстю. Встановлено, що початково мо-лодi дерева ростуть повiльно за V боштетом. Перiод повiльного росту може тривати вщ 40 до 120 роив. У старшому вщ швидюсть росту дерев зростае i набувае значень II, I, i навiть I бонiтету.
Director Yu.I. Chernevy; prof. P.R. Tretyak; V.S. Danyliv; A.I. Savchyn;
R.M. Yukhym - Pre-Carpathian College of Forestry
Features of growth of age-old model trees of silver fir white on mountain slopes in riverhead of basin of Limnitsa river in Carpathians
A silver fir is white on mountain slopes on height of 750-850 m above a level exterminating in the conditions of moist mezo-megatrophyc terms of sprouting places on the whole marked hasty growth and high production. In the beginning young trees grow slowly, after V bonitet. The period of slow growth can last 40-120 years. In older age of trees speed of their growth is increase to the level II, I, and even Ib bonitet.
Ялиця бша (Abies alba Mill.) - едифжаторний та субедифжаторний ль совий вид у Центральны Сврош та в Карпатах [7]. Зокрема, в Украшських Карпатах ареал його природного поширення охоплюе весь швшчний макрос-хил з прилеглими височинами Передкарпаття, а також швденш схили Чорно-гори i швшчш схили Мармарошського масиву на Рах1вщиш [14]. Палеобота-шчними дослщженнями встановлено, що ялиця бша з'явилася у наших люах зовЫм недавно, продовж останшх 2,5 тис. роюв [4, 5]. Тобто тод1, коли вже вс шш1 породи були присутш у склад1 деревосташв. Водночас цей вид
сьогоднi вже е панiвною породою деревостанiв в Укра1нських Карпатах, зага-лом на плошд 83 тис. га [6], та, зокрема, у деревостанах старшого вжу, що рос-туть у прський частинi басейну р. Дшстер. Тут на 1хню частку припадае по-над 15 тис. га (табл. 1). Такий висновок зроблено на основi спещашзованого запиту у базi даних кафедри лiсiвництва Нащонального лiсотехнiчного уш-верситету Укра1ни, що мютить таксацiйнi матерiали дiлянкового облжу люо-вого фонду дослiджуваного регюну в межах територiй 11 шдприемств Державного комiтету лiсового господарства станом на 1.01.2001 р. [6, 9, 11, 12, 13].
Табл. 1. Усереднет таксацшт показники та розподт площ деревосташв з перевагою ялиц бтог вжом понад 70ротв, що ростуть у гiрський частит _басейну р. Дшстер_
Типи едафототв Середт таксацшт показники деревостаитв Ввдносна площа, %
за класами боттету разом
в1к, роки висота, м д1аметр, см Ib г I II III >III
Субори волоп 134 19,2 27,6 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,2
Сугруди св1ж1 108 27,2 37,8 0,0 0,0 0,2 0,2 0,0 0,4
Сугруди волоп 99 27,1 36,5 0,1 4,8 37,4 11,6 1,3 0,1 55,3
Сугруди сир1 117 27,9 40,6 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,2
Груди св1ж1 95 27,0 39,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Груди волоп 99 28,6 39,5 0,9 10,3 26,5 5,8 0,2 43,6
Груди сир1 107 28,8 43,6 0,0 0,0 0,1 0,1 0,0 0,2
Разом 99 27,7 37,7 1,0 15,2 64,3 17,8 1,5 0,2 100,0
Зважаючи на реальну люогосподарську ситуацш, яка склалася у кар-патському регюш, можна передбачити, що ялиця бша мае значш господарсь-к перспективи до розширення ïï участi у деревостанах з огляду на потребу 1хнього оздоровлення та шдвищення екологiчного значення, а також - попов-нення сировинних ресурЫв деревини. Це пов'язано з масовим ураженням зах-ворюваннями смерекових i букових деревостанiв.
Деревостани за участю ялицi бiлоï вивчали С.В. Шевченко, А.Й. Шви-денко, Я.О. Сабан, G.I. Цурик, 1.П. Тереля, Т.В. Парпан та деяк iн. автори. Проте низку люознавчих аспектiв стосовно бюлоги, екологiï, онтогенезу, еко-лого-ценотичноï стратегiï виду досi не висвгглено. Особливо це стосуеться 6ï-ометричних показниюв вiкових дерев й особливостей ходу росту ïx в у рiзнi вiковi перiоди. Останне i стало метою нашого дослiдження.
Матерiал та методика. Аналiз матерiалiв люовпорядкування показав, що бiльшiсть ялицевих деревосташв ростуть в умовах вологих сугрудтв-гру-дiв (табл. 1) i 1'хня енергiя росту вiдповiдае показникам I бошгету, рiдше Ia i II. Отож, беручи до уваги таблиц ходу росту, можна стверджувати, що у вод 100 роюв 1'хня середня висота сягае 31 м, i у 150-200 роюв - лише 35 м. Це не вщповщае дшсност^ оскiльки у такому вщ дерева ялицi сягають висоти по-над 40-45 м.
Для дослщжень на територи Державного шдприемства "Осмолодське лiсове господарство" було вщбрано 6 модельних дерев вiком понад 110 роюв (табл. 2), як росли на прських схилах рiзниx експозицiй у межах висоти
730-860 м н.р.м. 1хш висоти сягають 30-49 м, тобто вщповщають за bíkom по-казникам II-Ic 6oHÍTeTÍB. Отже, загалом е пiдстави вважати ix репрезентатив-ними стосовно загальних трендiв ходу росту.
Табл. 1. BiKoei модельт дерева ялиц бтоХ, що росли на гiрських схилах на територи Державного мдприемства" Осмолодськел'шовегосподарство"
Номер модельного дерева* Лшництво квартал || а к и • ^ д Висота н.р.м., м Тип л1су** Па рамет ри стовбура
р1к останнього приросту вш, роки К 2 вс на ,м № е1 .2 о « ° висота, м 3 м, ш Ю о
25 Ангел1вське 42 10 750 С3СмЯлцБкл 2004 136 55,6 30,4 3,4
90 Бистрецьке 4 18 860 С3БклЯлцСм 2006 141 48,6 31,2 3,0
121 Осмолодське 12 1 860 С3СмЯлцБкл 2006 250 110,0 49 17,9
122 Осмолодське 12 1 860 С3СмЯлцБкл 2006 186 76,0 45 8,4
108 Перегшське 12 1 830 С3СмЯлцБкл 2006 109 46,2 34,9 3,2
109 Перегшське 12 1 830 С3СмЯлцБкл 2006 113 44,6 32,8 2,5
Примтка: * у колекцп Прикарпатського люогосподарського коледжу; ** С3СмЯлцБкл - волога смереково-ялицева субучина, С3БклЯлцСм - волога буко-
во-ялицева сусмеречина
У дослiдженнях застосовували загальноприйнятi у лiсовiй таксаци метода аналiзу ходу росту стовбура дерева у висоту, за дiаметром та об'емом, а та-кож вщповщш значення середнього та поточного прироспв [10]. Отож, викона-но поперечш зрiзи стовбурiв на кореневш шийцi, на висотi 1,0 м, 1,3 м i далi що 2-4 м у зручних для цього мюцях, з обов'язковим зазначенням висоти кожного зрiзу над кореневою шийкою. Об'ем стовбурiв встановлювали за сумою об,eмiв окремих вдаинюв стовбура (формула Смольяна), визначаючи 1х як ф^ури зрь заного конуса, на основ1 да-них про довжину вiдрiзка стовбура та середнi радiуси нижнього i верхнього зрiзiв. Вс зрiзи цих модельних дерев збер^аються у колекцп Прикарпатського люогос-подарського коледжу (м. Болехiв, 1вано-Фран-ювсько! областi).
Результати досль дження. Аналiз ходу росту модельних дерев у висоту показав, що загалом його швидюсть була змшною: початково ледь сягала нор-ми V боштету, але пiзнiше зростала до значень II, I, i
м
Г* боштет 122 12] -Ф Ф / Ф *
108 / 109. . - - " Ф ✓ Ф Ф Ф I боштет
У у.Л 7'/ III боштет
//' / / / * / / ё t V бон1тет
0 50 100 150 200 250
Роки
Рис. 1. Xidросту у висоту модельних дерев ялиц бтоХ на г1рських схилах (цифрами вказано х номери, див. табл. 2)
навiть 1ь бонiтету (рис. 1). Причому, перюд повiльного росту мiг тривати вщ 40 до 120 рокiв. Шзшше енергiя росту всiх модельних дерев стрiмко зросла i набула майже лшшно! залежностi вiд вiку дерев. Крутизна !х вщповщае кру-тизнi тренду початкового етапу росту дерев за I - 1ь боштетами.
Варто звернути увагу на обставину, що швидкiсть росту у висоту найстарших дерев (№2 25, 90, 121 та 122) виявилася у старшому вщ доволi рiвномiрно високою. Однак, тi дерева, якi розпочали швидкий рiст швидше -у вщ 30-45 рокiв, пiзнiше з досягненням вжу 70-80 рокiв швидюсть росту сповiльнили, заледве досягнувши значень I та 1а бонiтету. Ця обставина поро-джуе гiпотезу, про бюлопчну важливiсть дуже тривалого початкового перь оду повiльного росту та розвитку дерев ялищ. Власне у цей час вщбуваеться природний добiр найбiльш фiзiологiчно стiйких i здорових особин для майбутнього енергшного !х росту. Окрiм цього, у них формуеться дрiбноша-рова структура деревини тдземно! та надземно! частини молодих дерев, а от-же, мщш провiднi судини.
Подiбнi тенденци темшв росту виявляе i хiд росту дерев за дiаметром на 1,3 м вщ коренево! шийки та вщповщно за об'емом (рис. 2). Як бачимо, молодшi модельнi дерева, № 108 i 109, за максимальними показниками випе-реджували старшi дерева з рiзницею у вщ 20-40 рокiв. Однак зазначимо, що це за максимального обсягу стовбурно! деревини лише 2-3 м3.
мм
1200
1000 800 600 400 200 0 20'
D 121 4
У f t
/ / 122 г
#
^^ф / /
Роки
50 100 150 200 250
16
12
V 121, t
* ф * t
/ * / *
lftft 25 90 ,1*22 ✓ ✓
/ Ю9/> - i — ✓
Роки
0 50 100 150 200 250
Рис. 2. Xidросту за diaMempoM (D) та об'емом (V) модельних дерев ялищ бтоХна г1рських схилах (цифрами вказано Ххш номери, див. табл. 2)
Се эеджй
108 25 — 109 _ г * ■ - , 121
/ ^ у7 90 122
Гр' "У
16
12
0
мм/рж
50
100
150
200
250
108 Б[я 1 <учий
109 1 А и \И 25 1 ■ 1 ' » ' » "1" 1 ' , • 1
Ш * 1 1 Ш\ » \ А
/ 7 1 *к\1уЛ/ / ; \ffi\j 1/11 ■ * * ч 122 / ш ш % » *
Роки
Рис. 3. Особливостi приросту у висоту модельних дерев ялиц бтоХ на г1рських схилах (цифрами вказано Ох номери, див. табл. 2)
Рис. 4. Особливостi приросту за дiаметром :,,,И1 модельних дерев ялиц бто1 на г1рських схилах (цифрами вказано Охш номери, див. табл. 2)
50
100
150
200
250
Безумовно, таю оригшальш тренди росту виявляються й у змш темтв приросту. Зокрема, максимальш значення у висоту та за д1аметром були власти-вими у вщ1 50-100 роюв для молодших модельних дерев 1 у вщ1 понад 100 роюв - для старших (рис. 3 1 4). 1х добре 1люструють граф1ки середшх приростов.
Поточш прирости виявляють р1зко осцилятивш тенденци, особливо у вщ1 дерев до 100 роюв. Проте, середш 1 поточний прирости у висоту найстар-ших дерев у вщ1 понад 100 роюв набули довол1 р1вном1рного переб1гу на р1в-т 0,2-0,3 м/рж. Однак, варто звернути увагу на р1зницю у приростах дерев р1зного вжу за д1аметром. Наймолодш1 дерева (№2 108 та 109) набули макси-мальних значень приросту за д1аметром уже у вщ1 30-60 роюв. А шзшше по-казники !х поточного приросту набули спадно! тенденци. Вщповщно прирют старших дерев набув максимальних значень лише у вщ1 100-130 роюв. Однак, найстарше модельне дерево показало максимальш значення поточного приросту лише у вщ1 понад 150 роюв, а середнього - у вщ1 200 роюв (рис. 4).
0,10 0.08 0,06 0,04 0,02 0,00 -I
м3/рис
Сер >еднж
121 . * *
122 , у / /м *
108 У109 М 1-** / у/ / / / ✓ / * *
--
Роки
0
50
100
150
200
250
0,201
0,16 0,12 0,08 0,04 0,00
25 , 122/, 1 /* \ 1 ■ 1 1 121
1 1 •/ <Л7 1 * » • 1 1 1 # •
108 Г к /г\ /90 « «
ЫМ: /к/Р" 1 Х-М * Кш ' Ыжу чий
?У/ л / / ч.
Роки
О 50 100 150 200 250
Рис. 5. Особливостi приросту за об'емом модельних дерев ялиц бтоХна гiрських схилах (цифрами вказано Охш номери, див. табл. 2)
Таю тенденци прирост1в у висоту та за д1аметром зумовили \ вщповщ-т змши показниюв приросту стовбур1в дерев за об'емом (рис. 5). Як бачимо з графтв, вони вщзначаються постшною тенденщею до зростання. Треба звернути увагу, що у вщ1 понад 150 роюв величина поточного приросту набу-вае максимальних значень { становить вщ 0,12 до 0,2 м3/рж. Це особливо важливо з еколопчно! точки зору, адже максимальний прирют бюмаси свщ-
чить про максимальш значення приросту депонування у деревиш вуглецю та використання вологи для трансшраци.
Охарактеризовав особливост росту модельних дерев можна узагаль-нити трендами, наведеними на рис. 6, та вщповщними математичними залеж-ностями, як можуть бути використаш для побудови бюметричних таблиць ходу росту окремих дерев. Водночас звернемо увагу на те, що за умови при-сутност у деревостанах на 1 га хоча б 100 дерев ялищ старшого вшу, 200 1 бшьше роюв, зумовить зосередження запашв стовбурно! деревини що-
3 3
найменше 1000 м , а И поточний прирют - на р1вш понад 16 м /рш.
О 50 100 150 200 250
Рис. 6. Особливостi трендiв поточного приросту модельних дерев ялищ бто1 на г1рських схилах. Потовщена лiнiя - загальний тренд
Проте це лише теоретичне припущення, оскшьки таких деревосташв у люовому фонд1 уже немае. Проте, ще у 50-60 роках минулого столггтя !х було чимало, але, на жаль, немае \ жодних публшаци про !хш бюметричш показники.
Висновки
1. Ялиця бша на прських схилах на висот 750-850 м н.р.м. в умовах во-логих мезо-мегатрофних мюцезростань загалом вщзначаеться швидким ростом { високою продуктившстю. Початково молод1 дерева ростуть повшьно, за V бо-
штетом. Перюд повшьного росту може тривати вщ 40 до 120 роюв. У старшому вщ1 швидюсть росту дерев зростае { набувае значень II, I, { нав1ть 1ь боштету.
2. Найбшьший прир1ст у висоту простежуеться у вщ1 50-100 роюв, за д1аметром - у 50-150 роюв, а за об'емом - шсля 150 роюв.
3. Враховуючи наведеш бюметричш особливост ходу росту дерев ялищ та особливо високо! продуктивности а також д1агностичш рекоменда-ци З.Ю. Герушинського [1, 2], деревостани з перевагою ялищ у горах доцшь-но вщнести до типу вологих яличин. Видшення суяличин потребуе додатко-вого таксацшного дослщження, осюльки !хня продуктившсть повинна бути загалом нижчою.
Л1тература
1. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат : Практические рекомендации. - Львов, 1988. - 164 с.
2. Герушинський З.Ю. Типология лшв Украшських Карпат. - Льв1в : Вид-во "Шрамь да", 1996. - 208 с.
3. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Люова таксащя. - Льв1в : УкрДЛТУ, 2000. - 132 с.
4. Калинович Н.О. Змши лшв швшчно-захщного Передкарпаття в голоцеш // Лшвни-ча академ1я наук Украши: науков1 пращ. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полпехшка". - 2002.
- Вип. 1. - С. 63-66.
5. Калинович Натал1я. 1стор1я розвитку флори та рослинност Украшських Карпат // Пращ НТШ. Том XI. Еколопчний зб. - 3. Еколопчш проблеми Карпатського репону. - Льв1в, 2003. - С. 18-28.
6. Криницький Григорш, Третяк Платон. Стан лшв Украшських Карпат, еколопчш проблеми та перспективи Пращ НТШ том XI. Еколопчний зб. - 3. Еколопчш проблеми Карпатського репону. - Льв1в, 2003. - С. 54-65.
7. Парпан Т.В. Бюлого-географ1чш особливосп ялищ бшо! у Центральны Сврош та в Украш1 // Науковий вюник УкрДЛТУ: Охорона бюр1зномашття: теоретичш та прикладш ас-пекти. - Льв1в : УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.3. - С. 54-69.
8. Сабан Я.А. Экология горных лесов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 168 с.
9. Третяк П. Природна гетерогеннють люового покриву карпатсько! частини басейну Днютра // Пращ Наукового товариства 1м. Шевченка. - Т. 12. Еколопчний зб.: Еколопчш проблеми Карпатського репону. - Льв1в : Вид-во НТШ, 2003. - С. 214-231.
10. Цурик С.1. Таксащя дерева та його частин. - Льв1в : НЛТУ Украши, 2006. - 328 с.
11. Черневий Ю.1. Струкгурно-типолопчш особливосп природного люового покриву Придшстровсько! височини на Передкарпатп // Лшвнича академ1я наук Украши: науков1 пращ. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська пол1техшка". - 2004. - Вип. 2. - С. 79-81.
12. Черневий Ю.1. Сукцесшш стади тишв люу за участю бука, дуба та ялищ // Лшвни-ча академ1я наук Украши: науков1 пращ. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полпехшка". - 2004.
- Вип. 3. - С. 72-77.
13. Черневий Ю.1. Особливосп структури люового покриву низькопрного ландшафту у басейш р1чки Днютер // Лхавнича академ1я наук Украши: науков1 пращ. - Вип. 5. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська пол1технка", 2007. - С. 47-50.
14. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины. - Львов : Вид-во "Вища шк.", 1980. - 192 с.
15. Шевченко С.В. Прикарпатские пихтовые дубравы и пути их восстановления // Лесное хозяйство, 1952. - № 9. - С. 50-52_
УДК 712.3/4(477.42) Ст наук. ствроб. Ю.О. Клименко, канд. бюл. наук -
НБС НАН УкраТни
НАСАДЖЕННЯ СТАРОВИННИХ ПАРК1В-ПАМ'ЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ЖИТОМИРСЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено загальш вiдомостi про 5 старовинних парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Житомирсько'1 областi, баланс !хшх
