CC BY
271стоия науки
УДК 631.5:633.88 http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.4(33).2016.88691
Лжарськ! рослини: традицн та перспективи досл1*джень (присвячено 100-р1Ччю заснування Досл1*дно1 станцИ лжарських рослин)
Дем'янюк 0. С.1, Глущенко Л. А.2
Чнститут агроекологп i природокористування НААН, вул. Метрологтчна, 12, м. Kuib, 03143, Украина, e-mail: [email protected]
2ДоЫдна стан^я лiкарськиx рослин 1нституту агроекологп i природокористування НААН, с. Березоточа, Лубенський р-н, Полтавська обл., 35537, Украина, e-mail: [email protected]
Зд1Йснено кторичний огляд становления й розвитку наукових досл'джень ДослщноУ станц1'1 лжарських рослин за nepiofl 1916-2016 рр. Висвгглено основт етапи формування дослано'' справи за напрямом «лжарське рослинництво» в Укра'н1. Розкрито роль i значення Досл1дно'' станц1'' лжарських рослин у науково-методичному забезпечент таких наукових напрям1в, як селекц'я, нас'нництво, технолог"' вирощування, фармакогноз1я в лжарському рослинництв1. Для потреб галуз1 в установ1 вивчено понад 100 вид1в 1"нтродукованих лжарських рослин та розроблено технолога 'х вирощування, створено 61'льше н1ж 50 сорлв лжарських культур, сконструйовано машини й пристосування для вирощування, збирання та первинно'' обробки сировини й нас'ння найважливших лжарських культур. Наведено 1'нш1* науков1 досягнення установи та окреслено перспективт напрями досл1джень лжарських рослин в УкраТн1.
Ключов1 слова: лiкарськi рослини, досягнення, технолога вирощування, сорти, ДоЫдна стан^я лiкарськиxрослин, етапи розвитку, перспективи.
Однш з найстар1ших спещал1зованих наукових установ Украши - Дослвднш станци лшарських рослин 1нституту агроекологп i природокористування (ДСЛР 1АП) НААН Украши виповнилося 100 рокв. Створення й дiяльнiсть установи тiсно пов'язанi з роз-витком знань про лiкарськi рослини, з ба-гатьма полiтичними та економiчними под1я-ми у житп краши.
Використання, збирання й вирощування л^ карських рослин на Посуллi були нев1д'емною частиною традиц1йних знань i умiнь мгсцево-го населення. Перш промисловi заготiвлi й культивування лжарських рослин в Укршш датують початком XVIII ст. - шсля указiв Петра I про припинення незаконно'1 торгiвлi л:-карськими засобами, про знищення так зва-них «трав'яних» лавок та в1дкриття казенних «запасних аптек» у Глуховi (1706 р.) та Луб-нах (1709 р.). При них з часом оргашзовують аптекарськ! сади. Зростання площ рiллi та скорочення запас:1в дикорослих лжарських рослин потребувало розширення асортименту й площ, зайнятих культивованими лшарсь-кими рослинами, що, в свою чергу, спонукало до проведення всебiчних наукових досл1джень.
Зокрема, в 1886 р. заклав досл1ди з вивчення можливостей вирощування англшсько!' м'яти 'Мггчам' професор Xаркiвського унiверситету Анастасш бгорович Зайкевич на спещально-му досл1дному пол: в с. Сштин Лубенського повму на Полтавщиш.
З початком першо'1 свмово"1 вшни i за-криттям росшського кордону постачання л^в шоземного виробництва припинилося, що спричинило гостру ¿х нестачу, особливо на фронт:.
З цього приводу в березш 1915 р. при Департамент: землеробства в1дбулася позаввдомча нарада «Об улучшениии производства в России лекарственных растений», основною метою яко'1' була ощнка стану загопвель, ви-рощування, переробки та збуту сировини лшарських рослин. Саме на цш кторичнш нарад: професор агрономи Харшвського уш-верситету Зайкевич А. G. об^рунтував необ-х1дтсть започаткування дослвдного вивчення лжарських рослин на Лубенщиш. Лубен-ське товариство с1льського господарства проводило значну роботу з оргашзаци збуту лшарсько'1' сировини й полшшення культу-ри лшарських рослин.
ISSN 2518-1017 РьЛШТ VARIETIES STUDYING ЛПИ PROTECTION, 2016, No 4 (33)
87
Отже, не випадковим е створення першо! науково! установи з вивчення й культиву-вання л1карських рослин на Лубенщин1. Це питання порушив агроном 1 одночасно сек-ретар Лубенського товариства с1льського господарства Петро 1ванович Гавсевич у свош допов1д1 «До питання орган1заци досл1дного вивчення л1карських рослин у м. Лубни». До допов1д1 було подано об^рунтоване клопо-тання з короткою 1стор1ею розвитку промис-лу л1карських рослин та результатами, до-сягнутими Товариством за попередн1й пер1од. Подане клопотання було частково задоволе-не 26 листопада 1915 р., коли М1ська Дума дала згоду на вид1лення 4,5 десятини земл1 шд орган1зац1ю Лубенсько! дослвдно! стан-ц11 л1карських рослин.
Проект розсадника 1 план його роботи роз-робив П. I. Гавсевич, ймов1рно, з участю А. 6. Зайкевича. Перша досл1дна станц1я л1-карських рослин була розм1щена на околиц1 Лубен 1 почала працювати з 1916 р. Директором був призначений 11 1н1ц1атор та орга-н1затор П. I. Гавсевич. Перш1 польов1 досл1-ди з 16 видами рослин було закладено в бе-резн1 1916 р., поглиблено вивчали три види - ромашку, валер1ану та м'яту.
Через р1к був складений 1 опубл1кований зв1т про виконану роботу, який е оф1ц1йним св1дченням започаткування системного нау-кового вивчення л1карських рослин та д1яль-ност1 спец1ал1зовано! науково! установи.
Про значущ1сть розробок у ц1й галуз1 св1д-чить прийнятий у 1921 р. Радою народних ком1сар1в декрет «О сборе и культуре лекарственных растений», яким було задекла-ровано перех1д збирання й вирощування л1-карських рослин на державн! рейки. З цьо-го часу збирали, вирощували й торгували л1карською рослинною сировиною виключ-но державн1 установи: «Высший совет народного хозяйства» (1921), «Центрсоюз» (1922), «Юготрав» (1922), з 1923 р. «Укрмедторг» в1дновив експортн1 поставки сировини з Украши. Най1нтенсивн1ше зростали площ1 п1д м'ятою перцевою, в 1927 р. культура зай-мала площу 4500 га, 11 сировину переробля-ли на 18 заводах.
Лубенська, а з 1925 р. - Украшська стан-ц1я л1карських 1 еф1роол1йних рослин, очо-лювана Миколою Олександровичем Львовим, входила до складу Наркомзему Украши й зосередила науковий 1 виробничий потенц1-ал на вивченн1 агротехн1ки, селекц1йних дос-л1дженнях, виробництв1 нас1ння, садивного матер1алу та сировини 35 вид1в л1карських рослин. Пожвавлення м1жнародно1 торг1вл1 потребувало нарощення темп1в виробництва
сировини та забезпечення спец1ал1зованих господарств садивним матер1алом 1 нас1н-ням.
Для розширення досл1дних площ у 1925 р. Досл1дна станц1я л1карських рослин була переведена 1з Лубен до с. Березоточ1 Лубен-ського пов1ту, що сприяло як поглибленню досл1джень, так 1 зб1льшенню обсяг1в вироб-ництва продукци. Отриман1 результати пе-реконливо св1дчили про необх1дн1сть прове-дення науково-досл1дно! роботи з механ1за-цГ1 процес1в вирощування культур та захис-ту пос1в1в в1д шк1дник1в 1 хвороб.
Пл1дна праця науковц1в сприяла тому, що на початок 40-х рок1в площ1 п1д сортовими пос1вами л1карських культур зб1льшились, зокрема м'ята перцева займала 12 тис. га, ва-лер1ана л1карська - 8, маруна ц1нерар1елиста - 10 тис. га, а п1д 1ншими культурами площ1 становили в1д десятк1в до сотень гектар1в.
Розглядаючи пройдений установою шлях, можна стверджувати, що протягом усього пер1оду, починаючи з моменту заснування установи П. I. Гавсевичем, основними нап-рямами були досл1дження з ф1тох1ми, агро-техн1ки, селекц1'1 й нас1нництва та створен-ня на ц1й основ1 технолог1й та адаптованих до умов вирощування сорт1в л1карських культур. Саме тому особлив1стю Досл1дно1 станц1'1 л1карських рослин, яка вид1ляла 11 пом1ж 1нших науково-досл1дних заклад1в, був комплексний п1дх1д, який давав можли-в1сть визначати перспективн1 напрями дос-л1джень для забезпечення галуз1 л1карсько-го рослинництва.
Загалом, 30-т1 рр. XX ст. стали пер1одом формування колективу квал1ф1кованих 1 дос-в1дчених науковц1в та фах1вц1в. До науково-го процесу долучилося багато молодих зд1-бних учених, досл1дження яких принесли установ1 св1тове визнання.
Найвидатн1шими у довоенний пер1од були досягнення в агротехн1ц1 та агрох1м11: роз-роблено рекомендац11 з вирощування 30 ви-д1в л1карських рослин, системи удобрення для валер1ани л1карсько1 (автор Моргансь-кий В. Е.) беладони (автори Мишалов М. I., Браг1левська А. I.), васильок камфорних (автори Хайк1н I. А., Марех1н В. I.), наперстянки пурпурово! (автор Германов О. О.). Започаткован1 в 20-х рр. досл1дження з ен-томологи (Рубан Г. I.) та ф1топатолог1! (Вер-говський В. I.) л1карських рослин покладе-но в основу розроблення заход1в захисту 23 л1карських культур в1д шк1дник1в 1 хвороб (автори Погода С. I, Наливайко А. Г., Товсто-лес Т. О., Губенко В. Г.). Розроблена й впро-ваджена у виробництво розсадосадильна ма-
88
СОРТОВИВЧЕННЯ тл охоронл ПРАВ на сорти рослин, 2016, № 4 (33)
шина ДПРС, що агрегатувалася з трактором ХТЗ 15/30, машина для висаджування коре-невищ м'яти, ромашкозбиральна машина УДР-1 та машина БУ-1,0 для збирання васи-льок камфорних були рекомендован1 до се-р1йного випуску в 1939 р. Вивчено особ-ливост1 накопичення б1олог1чно активних речовин такими видами, як ромашка л1кар-ська, беладона, м'ята, васильки камфорн1, 1нсектицидна ромашка та 1н. Розроблено методи анал1зування якост1 л1карсько! рос-линно! сировини на вм1ст еф1рно! оли, алка-ло!д1в, зокрема умови екстракци атроп1ну 1з сировини беладони (Кузнецов Н. В., Л1б1зов Н. I., Царьов М. В.). У створеному в 1916 р. колекц1йному ботан1чному розсаднику вив-чали б1олог1чн1 та еколог1чн1 особливост1 л1-карських вид1в, проводили 1нтродукц1йне досл1дження, встановлювали х1м1чний склад рослин.
У селекц1! л1карських рослин започатко-вано сортовипробування й географ1чне вип-робування м'яти, у 1926 р. методом клоно-во! селекц1! було створено сорт м'яти перце-во! 'Клон 4' (автори Львов М. О., Яковлева С. В.), виведено високоврожайн1 г1бриди руж1 '№ 412' 1 '№ 413' (автор Яковлева С. В.), у 30-х рр. вид1лено цитральну '№ 2273' та тимольну '№ 2202' форми васильок камфор-них (автор Ласький А. I.), методом синтетично! селекци створено сорт м'яти перце-во! '№ 541' (автори Кучмай Г. М., Баньков-ський О. I., Л1б1зов М. I.), у 1934 р. уперше було проведено штучну м1жвидову й внут-р1шньовидову г1бридизац1ю в селекци м'яти, в 1936 р. передано у виробництво л1налооль-ний сорт м'яти '№ 117' (автори Львов М. О., Кучмай Г. М.), з1брано вих1дний матер1ал та розпочато селекц1йну роботу з маком сно-творним.
Друга св1това в1йна не оминула Полтавщи-ну. П1сля зв1льнення почалася тяжка праця з в1дродження Досл1дно! станц1! л1карських рослин. У повоенн1 роки була продовжена селекц1йна робота з маком снотворним, яка дала можлив1сть вивести ряд ц1нних сорт1в, методом багаторазового 1ндив1дуального добору в 1948 р. створено сорт 'Новинка 198' (автор Чубарова Т. Я.), який до 1968 р. був единим районованим сортом зони макос1ян-ня (Украша, Казахстан, Башкир1я, Куйби-ш1вська, Ульян1вська й Воронезька област1 РФРСР) 1 продемонстрував високу еколог1ч-ну пластичн1сть в умовах високог1р'я Болга-р1! та 10 рок1в залишався европейським стандартом. Паралельно було проведено роботу з вивчення динам1ки накопичення мор-ф1ну, гл1козид1в, еф1рно! ол1!, п1ретрину
(Громов В. П., Козловська Т. А.). Удоскона-лено ромашкозбиральну машину УДР-1 та виготовлено пристосування на к1нськ1й тяз1 для впровадження у виробництво. Розробле-но й запропоновано коренемийн1 машини безперервно! д1!, к1нськ1 й тракторн1 культи-ватори, випробувано й запропоновано виробництву р1зноман1тн1 типи сошник1в для л1карських культур. З 1947 р. розпочато роботи з х1м1чного скрин1нгу сировини л1-карських рослин для пошуку джерел б1оло-г1чно активних речовин, досл1джено 2700 вид1в природно! флори та 1нтродуцент1в, ви-явлено 296 джерел алкало!д1в, 63 - серцевих гл1козид1в, 15 - х1нон1в, 38 - сапон1н1в, 31 - флавоно!д1в. У 241 виду вперше виявлено наявн1сть алкало!д1в (Погуд1на Д. Т., Недьо-шева Е. С., В1тковський Д. Р.).
На початок 50-х рок1в площ1 п1д л1кар-ськими культурами було не лише в1дновле-но, а й розширено. У подальшому розвитку л1карського рослинництва пров1дну роль в1-д1грала Укра!нська зональна досл1дна стан-ц1я Всесоюзного 1нституту л1карських 1 еф1-роол1йних рослин (нин1 Досл1дна станц1я л1карських рослин Iнституту агроеколог1! 1 природокористування НААН Укра!ни), яка забезпечувала господарства сортовим нас1н-ням 1 садивним матер1алом, орган1зовувала теоретичну й практичну п1дготовку кадр1в для спец1ал1зованих господарств. У 1946 р. досл1дна станц1я започатковуе публ1куван-ня результат1в досл1джень таких культур, як наперстянка пурпурова, рев1нь тангуць-кий, ромашка л1карська та беладона (31-34 випуски праць досл1дно! станц1! за редакц1! М. П. Переп1чко), в 1947 р. видано колек-тивний зб1рник «Л1карське рослинництво». В повоенний пер1од були розроблен1 проф1-лактичн1 та агротехн1чн1 прийоми захисту л1карських культур в1д шк1дник1в, хвороб та бур'ян1в (Товстолес Т. О., П1терська А. М., Парвова О. В., М1ляновський С. С.), створено машину для пошарового внесення грану-льовано! органо-мшерально! сум1ш1 для удоб-рення л1карських рослин (Германов А. А.).
У 50-60-х рр. у колишньому Радянському Союз1 частка Укра!ни у збиранн1 культиво-вано! рослинно! сировини становила 40%. Станц1я на той час мала сучасн1 науков1 й виробнич1 прим1щення, використовувала най-сучасн1ше лабораторне обладнання та ма-шинно-тракторний парк, з1брала велику нау-ково-дов1дкову б1бл1отеку та гербарний фонд. Щор1чно станц1ю в1дв1дували численн1 за-кордонн1 делегац1!, студенти вищих нав-чальних заклад1в ус1х союзних республ1к СРСР виборювали право проходити практи-
2518-1017 РьЛШТ УлК1ЕТ1Е8 8тиОУ1МО ЛМР РгОТЕСТЮМ, 2016, N0 4 (33)
89
êy з фapмaкoгнoзïi' в Ó^ata^é^ зoнaльнiй дocлiднiй cтaнцïi' лiкapcькиx pocлин. Г^ун-тoвнo вивчeнo xiмiчний cклaд бioлoгiчнo aê-тивник cпoлyк y 36O видiв лiкapcькиx poc-лин для cтвopeння пpeпapaтiв cyдинopoзши-pювaльнoï ди. Óдocкoнaлeнo мeтoдики ana-лiзy нa вмicт мopфiнy, жиpy, aлкaлoïдiв, лута-н1жу, cпapтeïнy, caпoнiнy тa eфipнoï oлiï ^po-гpecoв H. H., Чиpiкoв Ю. Ф., Iвaшинa A. П.). Bвeдeння в кyльтypy в 6O-6O-x pp. ^ видiв нoвиx лiкapcькиx pocлин зyмoвилo poзpoб-лeння тexнoлoгiй виpoщyвaння, в т. ч. crn-тeми зaxиcтy в1д шкiдникiв, xвopoб тa 6óp^-нiв (Gлaгiнa A. K., Micькo Л. O.). Ó 5O-x pp. poзпoчaтo pecypcoзнaвчi дocлiджeння ди^-pocлиx лiкapcькиx pocлин Kapпaт (19531966), Пoдiлля (1956-1966), Пoлiccя (l956-1966), Kpимy (1956-1957), Äoнбacy (1955-195T), Лiвoбepeжнoгo Лicocтeпy (1953-1966). Bиявлeнo, здiйcнeнo кapтyвaння тa oцiнeнo зaпacи 45 видiв фapмaцeвтичнoï cиpoвини, poзpoблeнo peжими нeвиcнaжливoï зaгoтiвлi для 1O видiв (Iвaшин Ä. C., Koндpaтeнкo Б. C.). Ceлeкцioнepи cтвopили виcoкoпpoдyктивнi copти ocнoвниx лiкapcькиx кyльтyp, зoкpe-мa мaкy oлiйнoгo, м'яти пepцeвoï, вaлepiaни лiкapcькoï, poмaшки, нaпepcтянки. Maê cнoтвopний 'Hoвинкa 19S' cтaв мaтepiaлoм для cтвopeння пpoдyктивниx copтiв 'Лyбeн-cький-б' тa 'Лyбeнcький-T' (aвтopи Tapaнiч
0. П., Чyбapoвa T. Я.), як були oтpимaнi мeтoдoм бaгaтopaзoвoгo iндивiдyaльнoгo дo-6opó. Poзpoблeнo й впpoвaджeнo y виpoбниц-твo тexнoлoгiï виpoщyвaння 12 нoвиx куль-тyp, якi бaзyвaлиcя нa кoмплeкcнiй мexaнi-зaцïi' вcix пpoцeciв, якocтi й бeзпeчнocтi ^o-дукци'. Пpoвeдeнo випpoбyвaння ciльcькo-гocпoдapcькиx мaшин для дoглядy, збиpaн-ня тa пepвиннoï oбpoбки cиpoвини лiкap-cькиx pocлин, poзpoблeнo й пepeoблaднaнo cepiйнy ciльcькoгocпoдapcькy тexнiкy для гот-peб лiкapcькoгo pocлинництвa (Чepниx C. Ä., Ó^arne^ B. П., CaM M. П., Пapxoмeнкo
1. M.). Hayкoвi poзpoбки з ceлeкцiï, нaciнниц-твa, aгpoтexнiки, зaxиcтy pocлин тa мexaнi-зaцiï пpoxoдили aпpoбaцiю нa пoляx e^ro-pимeнтaльнoï бaзи тa cпeцiaлiзoвaниx racro-дapcтв. Eкcпepимeнтaльнa бaзa являлa co-бoю кoмплeкcнe гocпpoзpaxyнкoвe гocпoдap-cтвo, я^ щopiчнo виpoблялo дo 6OO т лiкap-^^^ cиpoвини для фapмaцeвтичниx щадои-eмcтв, нaciння й caдивний мaтepiaл для cпeцiaлiзoвaниx гocпoдapcтв CPCP тa ^arn ^щ^^ич^^ cпiвдpyжнocтi.
Ó TO-x pp. в Ó^ata^é^ зoнaльнiй дocлiд-нiй cтaнцiï здiйcнeнo цикл дocлiджeнь з poз-poблeння cпeцiaльниx ciвoзмiн (Фiлiпoв O. I., Koлoмieць M. I.) тa cиcтeм yдoбpeння м'яти
пepцeвoï, пacльoнy чacтинкoвoгo, acтpaгaлy шepcтиcтoквiткoвoгo, цмину пicкoвoгo, oHa-ну виcoкoгo тa iншиx лiкapcькиx кyльтyp (Бoйчeнкo E. C., Eвтyшeнкo Л. O.). Poзpoб-лeнo, вигoтoвлeнo й випpoбyвaнo e^rop^ мeнтaльний зpaзoк нaвicнoï poмaшкoзби-paльнoï мaшини (Чaшин M. I., ÓKparne^ B. П., Ta^Km Ю. B.), вaлepiaнoзбиpaльнoгo кoмбaйнy (Пapxoмeнкo I. M., Пepeбeйнic B. C. тa iн.). Cтвopeнo copти мaкy cнoтвopнoгo 'Гoлyбий ювiлeйний' з п^двиш^ним вмicтoм мopфiнy (aвтopи Tapaнiч O. П., Ф^гов O. I., Чyбapoвa T. Я.), 'Лyбeнcький T6' з витоким вмicтoм нapкoтинy (aвтopи Tapaнiч O. П., Koндpaтeнкo Л. M.) тa 'Ceвepнaя звeздa' з пiдвищeним вмicтoм мopфiнy й кoдe'iнy ^в-тopи Tapaнiч O. П., Koндpaтeнкo Л. M., Iвa-нoвa P. M.).
Ó TO-SO-x pp. ycтaнoвa нaбyлa зaгaльнo-дepжaвнoгo знaчeння. Haпpиклaд, y цeй пe-pioд, кpiм зaпoчaткoвaниx paнiшe нaпpямiв дocлiджeнь, poзшиpeнo poбoти зi cтвopeння тa пepeглядy нopмaтивнo-тexнiчнo'i дoкyмeн-тaцïi нa лiкapcькy pocлиннy cиpoвинy - poз-poблeнo 11 i пepeглянyтo 1O нopмaтивнo-тex-нiчниx дoкyмeнтiв, якi викopиcтoвyвaли y фapмвиpoбництвi для вигoтoвлeння фiтoпpe-пapaтiв: кopiнь вoвчyгy, тpaвa ocoки пapв-cькo'i, кopeнeвищa з кopeнями вaлepiaни cвi-œi, лиcтя пoдopoжникa вeликoгo cвiжe тa iншi. Бyлo вcтaнoвлeнo тepмiни збepiгaння для TS видiв cиpoвини мeтoдoм пpиcкopeнoгo cтapiння, poзpoблeнo 22 тимчacoвi фapмaкo-пeйнi OTa^i нa лiкapcькy pocлиннy cиpoвинy тa фiтoпpeпapaти, a тaкoж нoвий мeтoд кiль-кicнoгo визнaчeння мiнopинy в pocлинax бap-вiнкy мaлoгo тa iн. (Cтixiн B. O., Гopлaчoв B. O., Kyцик П. Г., Пepeбeйнic Л. I., Äeни-тен^ Л. I., Óкpa'iнeць O. I.).
Пмля здoбyття Óкpa'iнoю нeзaлeжнocтi Äoc-лiднa cтaнцiя лiкapcькиx pocлин yвiйшлa дo cиcтeми Óкpa'iнcькo'i aкaдeмi'i aгpapниx нayк. Ó цeй пepioд змiнивcя cтaтyc ycтaнoви, зa poз-пopяджeнням Kaбiнeтy Miнicтpiв Óкpa'iни нa бaзi cтaнцi'i cтвopeнo Iнcтитyт лiкapcькиx pocлин, який cтae гoлoвнoю ycтaнoвoю в га-лyзi лiкapcькoгo pocлинництвa. Heзвaжaючи нa змiнy нaзви i пiдпopядкyвaнь ycтaнoви, кoлeктив пpoдoвжye пoшyкoвi дocлiджeння з виявлeння нoвиx джepeл бioлoгiчнo aктив-ниx cпoлyк, poзpoбляe лiкyвaльнo-пpoфiлaк-тичнi зacoби з лiкapcькo'i cиpoвини тa нopмa-тивну дoкyмeнтaцiю та нe'i, пpaцюe нaд cтвo-peнням copтiв тa poзpoблeнням тexнoлoгiй лiкapcькиx pocлин.
Hинi Äocлiднa cтaнцiя лiкapcькиx pocлин Iнcтитyтy aгpoeкoлoгi'i i пpиpoдoкopиcтyвaн-ня HAAH, якa пpoтягoм 1OO poкiв бyлa й
90
СОРТОВИВЧЕННЯ тл ОХОРОНЛ ПРЛВ нл СОРТИ рослин, 2016, № 4 (33)
залишаеться единою в Украш1, де комплексно досл1джують л1карськ1 рослини, е безпе-речним л1дером за к1льк1стю та значущ1стю наукових розробок у ц1й галуз1. 1! колектив наполегливо працюе над створенням для не-залежно! Укра!ни потужно! сировинно! бази л1карських рослин. Науковий потенц1ал дос-л1дно! станц1! - 20 науковц1в, серед яких 5 кандидат1в наук, 6 асп1рант1в та 2 докто-ранти.
За !х участю та п1д безпосередн1м кер1вниц-твом проводять комплексн1 науков1 досл1д-ження з ресурсознавства, 1нтродукц1!, селек-ци, нас1нництва, нас1ннезнавства, механ1за-ц1!, агрох1м1!, рослинництва та ф1тох1м1!. Нов1тн1 науков1 розробки впроваджували у виробничих умовах на полях установи. Про-в1дним напрямом досл1джень залишаеться селекц1я.
Протягом стол1ття вивчено 75 вид1в л1кар-ських рослин (Львов М. О., Яковлева С. В., Кучмай Г. М., Ласький Г. М., Чубарова Т. Я., Ветч1н1на М. П., Бойченко I. В., Таран1ч О. П., Кондратенко Л. М., Горбань А. Т., Шелудько Л. П., Перепелова О. М., Перебейн1с Л. I., Рак В. О., Куценко Н. М., Горбань Н. В., Марченко Н. I, Куценко Н. I., Колосович М. П., Куценко О. М., Деркач В. О. та 1н.). Науковц1-селекц1онери вивели понад 50 сорив, як1 в р1зн1 роки були внесен1 до Державного реестру сорт1в рослин, придатних для поширення в Укра'ш1 (дал1 - Державний реестр сорт1в), 34 пол1пшен1 популяци, отрима-но ряд перспективних зразк1в, як1 викорис-товують науковц1 в селекц1йному процес1 як у ДСЛР !АП, так 1 в 1нших установах. Сорт м'яти 'Л1д1я' в1дзначено ср1бною медаллю на М1жнародн1й виставц1 сад1вництва «Екс-по-93» (м. Штутгарт, Н1меччина). Нин1 по-над 70% сорт1в л1карських 1 еф1роол1йних культур, як1 внесено до Державного реестру сорт1в станом на 2016 р., створили селекц1о-нери досл1дно! станц1!.
Досл1дна станц1я л1карських рослин е ори-г1натором переважно! б1льшост1 сорт1в л1-карських рослин, розвивае нас1нництво сор-т1в власно! селекци й виробляе нас1ння та садивний матер1ал л1карських культур. Сор-товий ресурс перспективних л1карських ви-д1в селекци ДСЛР IАП представлений на полях Виставково-1нновац1йного центру НААН Укра!ни. Нин1 селекц1онери працюють з традиц1йними культурами, зокрема м'ятою перцевою, валер1аною л1карською, наг1дка-ми л1карськими та новими л1карськими видами - лопухом справжн1м, розторопшею плямистою, шавл1ею мускатною, собачою кропивою п'ятилопатевою та 1н. Щор1чно в
рамках Державного сортовипробування оц1-нюють новостворен1 сорти. Фах1вц1 з нас1н-незнавства розробляють стандарти на нас1н-ня л1карських культур та вдосконалюють методи анал1зу пос1вного 1 садивного матер1а-лу. Значний обсяг роб1т проводять з нас1н-ництва 30 сорт1в, як1 належать до 29 вид1в л1карських культур. Схеми нас1нництва розробляють в1дпов1дно до сучасного р1вня розвитку виробництва.
Не менш переконливими е й 1нш1 здобут-ки. Так, у напрям1 технолог1й вирощування л1карських культур розроблено: рекоменда-ц1! та технолог1чн1 карти з вирощування близько 100 вид1в л1карських культур, сис-теми добрив для 50 культур, системи захис-ту в1д шк1дник1в та хвороб для 60 культивова-них л1карських вид1в (Германов А. А., Гризлов
B. П., Верещако Ф. А., !вашенко А. Н., Пе-реп1чко М. П., Колом1ець М. I., Богарада А. П., Кривуненко В. П., Баб1й Ф. Ф., Губа-ньов О. Г., Ганькевич Н. М., Бойченко Е. С., Бойко В. С., Горошко В. В., Рубан I. I., Погода С. I. Наливайко А. Т., Товстолес О. Т., Губенко В. Г. та 1н.). Науков1 здобутки з ме-хан1зац1! технолог1чних процес1в вирощу-вання л1карських культур полягають у роз-робленн1 вих1дних вимог на 10 машин для л1карського рослинництва, конструктор-сько! документаци на 5 машин для збирання й первинно! обробки сировини (Скрипник
C. С., Пинчук П. Д., Дидук В. В., Пархоменко I. М., Брижин А. I., Укра!нець В. П., Су-хенко Р. Ф., Кодацький И. М., Сапа М. П., Бород1н А. I., Перебейн1с В. С., Кривунеко Л. В. та 1н.). Сьогодн1 у планах - розроблен-ня та вдосконалення прийом1в вирощування л1карських культур, досл1дження особли-востей Грунтового живлення та 1мун1тету рослин в умовах краплинного зрошення, вдосконалення метод1в безпечного захисту рослин в1д бур'ян1в, шк1дник1в 1 хвороб.
Досить результативним е й еколог1чний напрям досл1джень, зокрема з невиснажли-вого використання природних ресурс1в л1-карських вид1в, ресурсознавства, 1нтродук-ц1! та генетичних ресурс1в. Ботан1ки-ресур-сознавц1 одночасно з пошуком нових джерел б1олог1чно активних сполук серед природ-них вид1в л1карських рослин визначають запаси та розробляють способи рац1онально! експлуатац1! дикорослих вид1в. Розроблено режими невиснажливо! загот1вл1 для 17 ди-корослих вид1в (Iвашин Д. С., Пакалн Д. А., Кондратенко Б. С., Рябенко (Марченко) Н. I., Ванярха (Сивоглаз) Л. М., Раджапова (По-рада) О. А., Глущенко Л. А. Зд1йснено 1нтро-дукц1йне вивчення понад 165 вид1в л1кар-
ВБЛ 2518-1017 РЬЛШТ УлШЕТЕБ БТиОУШЮ ЛЛО РгОТЕСТЮЩ 2016, N0 4 (33)
91
ських рослин вГтчизняно! й зарубГжно! фло-ри та рекомендовано для вирощування у вГд-критому ^рунтГ 96 видГв (Львов О. М., 1ва-шин Д. С., Кондратенко Б. С., Порада О. А., 1ванов В. Б. Шевченко Т. Л., Горбань Н. I., Гулега Л. М., КалГнГна М. А. та Гн.). На те-риторп колекцГйного розсадника вивчають по-над 300 видГв лГкарських рослин, у дендро-парку - 100 вид1в. КолекцГ! ботан1чного розсадника установи та гербарГй е складовими нац1онального надбання Укра1ни.
Традиц1йн1 для установи фГтохГмГчнГ дос-лГдження спрямованГ на оц1нку якост1 лГ-карсько! рослинно! сировини, вдосконален-ня метод1в визначення б1олог1чно активних речовин, розроблення нормативно-технГчно! документацГ1 на л1карську рослинну сирови-ну нових рослин, перегляд фармакопейних статей на сировину, оцГнка якостГ сировини, яку отримують в дослГдах з селекцГ!, агро-технГки, захисту рослин, пошук нових дже-рел бГологГчно активних сполук. За результатами дослГджень розроблено 14 фармако-пейних статей, нормативно-аналГтичну до-кументацГю, технГчнГ умови на сировину й препарати. НауковцГ фГтохГмГки та ресур-сознавцГ зГбрали вГдомостГ про застосування понад 550 рослин у народнГй медицинГ, уза-гальнення 1х дало змогу рекомендувати по-над 80 видГв для фармакопейного вивчення
(Баньковський А. I., Кузнецов Н. В., ЛГбГзов Н. I., Царьов М. В., Громов В. П., Козлов-ська Т. А., ПогудГна А. А., Недьошева Е. С., Куцик П. I., Закордонець А. I., СтГхГн В. О., Горлачов В. О., Середа О. В., Куцик Г. В., Середа Л. О., Куцик Т. П., ФГленко С. В., Бушуева Г. I. та Гн.).
Не менш важливим напрямом у дГяльнос-тГ установи е обслуговування дослГдницько-го процесу, виробнича перевГрка Г впрова-дження наукових розробок. ЩорГчно уста-нова вирощуе близько 7 т лГкарсько! сировини та 0,6 т елГтного та репродукцГйного насГння понад 10 видГв лГкарських культур.
Подальший розвиток дГяльностГ ДослГдно! станцп лГкарських рослин спрямований на поглиблення творчого спГвробГтництва з усГма установами, якГ вивчають лГкарськГ рослини як в УкрашГ, так Г за 11 межами. СпГвпраця з науковцями, виробничниками, практиками рГзних сфер дГяльностГ, спрямована на збГль-шення обсягГв виробництва лГкарсько! сировини, кращого та ширшого 11 використання, була й залишаеться серед основних завдань установи. НауковцГ докладають максималь-них зусиль для полГпшення виробництва «цГ-лющо!» сировини, створення нових фГтопре-паратГв, ча!в, зборГв, БАД та Гнших лГкарських засобГв для змГцнення здоров'я населення нашо! незалежно! держави.
УДК 631.5:633.88
Демьянюк Е. С.1, Глущенко Л. А.2 Лекарственные растения: традиции и перспективы исследований (посвящено 100-летию основания Опытной станции лекарственных растений) // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2016. - № 4. - С. 87-93. ИИр:/^х^О1.огд/10.21498/2518-1017.4(33).2016.88691
'Институт агроэкологии и природопользования НААН,ул. Метрологическая, 12, г. Киев, 03143, Украина, е-таИ: [email protected]
20пытная станция лекарственных растений Институт агроэкологии и природопользования НААН, с. Березоточа, Лубенский р-н, Полтавская обл., 35537, Украина, е-таИ: [email protected]
Проведен исторический обзор становления и развития научных исследований Опытной станции лекарственных растений за период 1916-2016 гг. Освещены основные этапы формирования опытного дела по направлению «лекарственное растениеводство» в Украине. Раскрыта роль и значение Опытной станции лекарственных растений в научно-методическом обеспечении таких научных направлений, как селекция, семеноводство, технологии выращивания, фармакогнозия в лекарственном растениеводстве. Для нужд отрасли в учреждении изучено более 100 видов интродуцированных лекарственных растений и
разработаны технологии их выращивания, создано более 50 сортов лекарственных культур, сконструированы машины и приспособления для выращивания, уборки и первичной обработки сырья и семян наиболее важных лекарственных культур. Приведены другие научные достижения учреждения и намечены перспективные направления исследований лекарственных растений в Украине.
Ключевые слова: лекарственные растения, достижения, технологии выращивания, сорта, Опытная станция лекарственных растений, этапы развития, перспективы.
92
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРЯВ НА СОРТИ РОСЛИН, 2016, № 4 (33)
UDC 631.5:633.88
Demianiuk, O. S.1, & Hlushchenko, L. A.2 (2016). Medicinal plants: traditions and study prospects (devoted to the 100th anniversary of establishing the Experimental Station of Medicinal Plants). Sortovivcennâ ohor. prav sorti ros-lin [Plant Varieties Studying and Protection], 4, 87-93. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.4(33).2016.88691
1Institute of Agroecology and Environmental Management of NAAS, 12 Metrolohichna Str., Kyiv, 03143, Ukraine, e-mail: [email protected]
2 Experimental Station of Medicinal Plants of the Institute of Agroecology and Environmental Management of NAAS, 16-A Pokrovska Str., vill. Berezotocha, Lubny region, Poltava Oblast, 35537, Ukraine, e-mail: [email protected]
Historical review was done concerning the formation agricultural techniques of their growing were developed, in
and development of scientific research of the Experimental Station of Medicinal Plants over the period 1916-2016. The main stages of experimenting in the direction of "medicinal plant cultivation'' in Ukraine were covered. Role and importance of the Experimental Station of Medicinal Plants in the scientific and methodological support of such scientific directions as breeding, seed production, cultivation technologies, pharmacognosy in medicinal plant cultivation were shown. For the needs of the branch, over 100 species of introduced medicinal plants were studied at the Station and
addition, more than 50 varieties of medicinal plants were created, a number of machines and devices for growing, harvesting and initial treatment of raw materials and seeds of the most important medicinal plants was designed. Other scientific achievements of the Station were mentioned and promising areas of medicinal plant research in Ukraine were outlined.
Keywords: medicinal plants, achievements, growing technologies, varieties, Experimental Station of Medicinal Plants, stages of development, prospects.
Hadiuuina 29.06.2016
ISSN 251S-1Q17 PiaNT VARIETIES STUDYING ftND PROTECTION, 2Q16, No 4 (33)
93
