CC BY
12
Науковий в1сник НЛТУ УкраУни. - 2012. - Вип. 22.9
УДК 6.60.631:598.112.14:635.7 Наук. ствроб. Н.А. КорнЛова -
Ыститут агроекологи НААН
ВПЛИВ ВИТЯЖОК ДЕРЕВНИХ, ЧАГАРНИКОВИХ I ТРАВ'ЯНИХ РОСЛИН НА ПРОРОСТАННЯ НАС1ННЯ Л1КАРСЬКИХ РОСЛИН
Викладено результати дослщжень впливу витяжок i3 горобини звичайно! - Sor-bus aucuparia, берези повисло! - Betula pendula, ту! захщно! - Thuja occidentals, ялiв-цю козацького - Juniperus communis, самшиту вiчнозеленого - Buxus sempervirens, трав'яних рослин на проростання насшня лiкарських рослин.
Ключовг слова: бiорiзноманiття, лiкарськi рослини, схожiсть насiння.
Сучасне ведення сшьського господарства спричиняе занепокоення, а-дже використання монодомшантних агроценоз1в стало нормою господарю-вання [3, 4].
Як стверджуе Л. Д. Юрчак, монокультура сприяе руйнацп природних зв'язюв, збщненню бюр1зномашття в агроценозах, зниженню стшкосп культур до несприятливих еколопчних умов зростання [4]. Отже, необхвдно вив-чати взаемовпливи лжарських рослин, що введен в культуру з метою вста-новлення оптимального чергування культур, недопущення явища Грунтовто-ми. Також щ знання необхщш для спещалюпв садово-паркового господарства з метою устшного створення кв1ткових груп, рабаток, мжсбортер1в 1з лжарських рослин, адже зазвичай прийнятий декоративний принцип групу-вання рослин не завжди виправдовуе себе (не враховуються пригшчувальш впливи м1ж рослинами, що призводить до передчасного випадшня окремих вид1в 1з композицп).
Метою роботи було встановити вплив витяжок 1з горобини звичайно!, берези повисло!, ту! захщно!, ял1вцю козацького, самшиту в1чнозеленого, ме-люи лжарсько!, шавлп мускатно!, маку дикого, полину пркого на проростання насшня шавлп мускатно!, шавлп лжарсько!, напдок лжарських, гюопу ль карського, васильюв звичайних, рудбекп розшчено!, чистецю германського, чорнобривщв розлогих, мелюи лжарсько!, лофанту ашсового, ехшаце! пурпу-рово!, чаберу садового, буквиц лжарсько!, шандри звичайно!, котячо! м'яти звичайно!, котячо! м'яти закавказько!, материнки звичайно!, зм1еголовника молдавського, шоломнищ бшувато!.
Матер1али та методи досл1дження. Зпдно з методикою А.М. Грод-зшського, вщсортоваш насшини шавлп мускатно!, шавлп лжарсько!, напдок лжарських, псопу лжарського, васильюв звичайних, рудбекп розшчено!, чистецю германського, чорнобривщв розлогих, мелюи лжарсько!, лофанту анюо-вого, ехшаце! пурпурово!, чаберу садового, буквиц лжарсько!, шандри зви-чайно!, котячо! м'яти звичайно!, котячо! м'яти закавказько!, материнки зви-чайно!, зм1еголовника молдавського, шоломнищ бшувато! вишвали на фшьтрувальному папер1, змоченому витяжками з горобини звичайно!, берези повисло!, ту! захщно!, ял1вцю козацького, самшиту в1чнозеленого, мелюи ль карсько!, шавлп мускатно!, маку дикого, полину пркого [1, 2]. Шзшше проводили ощнку схожосп насшня за стандартними методиками [2].
Результати дослщжень. Щд час пророщування шавлп мускатно! 1з додаванням витяжок перел1чених рослин встановлено, що витяжка само!
шавлп мускатно! негативно впливае на проростання насшня цього виду -схожiсть знизилась на 10 % порiвняно з контролем. Подiбнi результати спос-тержали пiд час пророщування шавлп мускатно! на витяжщ маку дикого -зниження схожост на 10 % (табл.).
Табл. Вплив витяжок деревних, чагарникових i трав 'яних рослин на проростання настня лкарських рослин, %
Назва рослини Процентне вщношення показника схожосп до контролю
Витяжка з рослини
полину пркого маку дикого 0 1 т л й * а | о ик сь 'Я ° ^ а а л о 2 ° цк .а ала а 8 к 13 « К >> 3 з самшиту берези горобини
Шавл1я мускатна 90 90 90 100 100 100 100 100 100
Шавл1я лжарська 80 100 100 100 100 100 100 100 100
Напдки лжарсью 133 116 116 83 85 114 100 120 100
Псоп лжарський 100 70 100 100 67 89 78 78 110
Васильки звичайш 90 90 100 100 110 88 88 100 75
Рудбек1я розсчена 100 100 100 100 67 89 100 78 111
Чистець германський 80 80 100 120 100 75 100 125 125
Чорнобривщ розлоп 70 100 100 100 100 100 100 100 100
Мелка лжарська 60 90 100 100 80 60 60 70 100
Лофант ашсовий 90 70 60 60 57 57 86 42 142
Ехшацея пурпурова 80 90 90 100 80 100 100 60 100
Чабер садовий 66 77 88 88 80 100 80 100 100
Буквиця лжарська 87 100 100 87 87 87 62 75 87
Шандра звичайна 62 100 37 62 100 100 60 80 100
Котяча м'ята звичайна 42 57 71 42 60 80 80 60 80
Котяча м'ята закавказька 71 100 85 57 62 62 37 37 62
Материнка звичайна 80 90 100 90 80 50 70 80 100
Зм1еголовник молдавський 80 100 90 100 80 80 80 100 100
Шоломниця байкальська 87 100 100 87 100 100 90 90 100
У вшх шших випадках - дiя витяжок не вплинула на проростання на-сiнин шавлп мускатно! - схожiсть на рiвнi контролю. Дiя витяжок дослщжу-ваних рослин на проростання насшин шавлп лжарсько! не була iстотною -вш показники на рiвнi контролю, за винятком полину гiркого - у цьому ви-падку схожють знизилась на 20 %.
На насшини нагiдок лiкарських дiя витяжок полину пркого, маку дикого, шавлп мускатно!, ту! захвдно!, берези повисло!, навпаки була ютот-ною - спостерiгали збiльшення на 16-33 % показника схожосп, порiвняно з контролем. Витяжки самшиту i горобини не вплинули на схожiсть насшин напдок; на 15- 17 % цей показник зменшився, порiвняно з контролем тд час пророщування напдок у витяжках мелiси лжарсько! i ялiвцю козацького.
Насiнини гiсопу лжарського на 33-11 % пригнiчують екстракти маку дикого, ялiвцю козацького, ту! захщно!, самшиту вiчнозеленого, берези повисло!. Найбiльший вплив на псоп лiкарський продемонстрували полин, шавлiя мускатна, мелiса. Лише пiд дiею горобини звичайно! схожють псопу
52
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.9
збшьшуеться на 10 %. На васильки звичайш витяжки дослiджуваних рослин вплинули, переважно пригшчуючи на 10-25 % (горобина звичайна, самшит вiчнозелений, туя захадна, мак дикий, полин гiркий).
Насшини рудбекп розсiченоï переважно не реагували на витяжки з дослiджуваних рослин (100 % на рiвнi контролю тд час пророщування нась нин на витяжках i3 полину пркого, маку дикого, шавлп мускатной мелюи ль карськоï). На чистець германський позитивно вплинули витяжки мелюи ль карсько^ берези повислоï, горобини звичайноï (на 20-25 % показник схожост насiння вищий, порiвняно з контролем).
Насшня чорнобривщв розлогих виявилось найтолерантшшим до дп витяжок iз вшх рослин, що дослiджували. Лише витяжка полину знизила схо-жiсть насшня чорнобривщв на 30 %. Насшини мелюи лжарсь^ переважно негативно реагували на витяжки дослщжуваних рослин. Це демонструють показники схожосп, отриманi тд час пророщування насiння у витяжках полину пркого, маку дикого, ялiвцю козацького, туï захiдноï, самшиту вiчнозе-леного, берези повислоï (зменшення показника схожостi, порiвняно з контролем, на 10-40 %).
Досить цiкавою виявилась реакцiя лофанту анюового на витяжку берези повислоï - показник схожостi у цьому випадку зменшився на 58 %, а витяжка горобини, навпаки, сприяла пiдвищенню цього показника на 42 %. На-сiнини ехiнацеï пурпуровоï також виявились толерантними до витяжок досль джуваних рослин. Лише береза на 40 % зменшуе показник схожосп, порiвня-но з контролем. Шд дiею майже вшх витяжок, що дослiджувались, насiнини чаберу садового знижують показники схожостi вщ 12 до 34 % (полин пркий, мак дикий, шавлiя мускатна, мелiса лiкарська, ялiвець козацький, самшит вiч-нозелений). Досить нестiйкими до дп витяжок рослин виявилось насшня бук-вицi лiкарськоï, що демонструе зниження показника схожост на 13-38 % (полин пркий, мелюа лжарська, ялiвець козацький, туя захвдна, самшит вiчнозе-лений, береза повисла, горобина звичайна).
Спостерiгали рiзну реакщю насiнин шандри звичайноï на проростання у витяжках рослин, що дослщжували: зниження показника схожосп, порiвня-но з контролем, на 63 % у випадку дослщу iз шавлiею мускатною, на 38 % - у випадку з полином прким, мелюою лжарською; на 20 % - у випадку з березою повислою. В шших випадках схожють була на рiвнi контролю.
Насшини котячоï м'яти звичайноï у вшх випадках знизили схожiсть (на 58 % - у варiантах дослдав iз полином гiрким та мелюою лжарською; на 60 % - дослщ iз маком диким, ялiвцем козацьким, березою повислою; на 29 % - дослщ iз шавлiею мускатною; на 20 % - iз туею захiдною, самшитом вiчнозеленим, горобиною звичайною).
Насiнини котячоï м'яти закавказькоï також негативно переносять проростання в екстрактах дослщжуваних рослин. Показники схожост знизились на 63 % (дослщ iз самшитом вiчнозеленим, березою повислою), 43 % (дослщ iз мелiсою), 38 % (дослщ iз ялiвцем козацьким, туею захщною, горобиною звичайною), 15 % (дослщ iз шавлiею мускатною). Лише витяжка з маку дикого не вплинула на проростання насшня котячоï м'яти закавказь^ - показник схожост зафжсовано на рiвнi 100 %.
Насiння материнки звичайно! теж переважно тд час пророщування у витяжках знижуе показник схожост (у випадку iз туею захiдною - на 50 %, порiвняно з контролем). На показник схожост насiння змiеголовника мол-давського витяжки з дослщжуваних рослин вплинули слабо - показник схо-жосп, порiвняно з контролем, знизився на 20 % у варiантi з полином прким, ялiвцем козацьким, туею захщною, самшитом вiчнозеленим; на 10 % - у випадку iз шавлiею мускатною, в шших випадках - схожiсть була на рiвнi контролю.
Насiння шоломницi бшувато! теж виявилось стiйким до витяжок - показник схожост знизився на 10-13 % у випадках iз полином прким, мелюою лжарською, самшитом вiчнозеленим, березою повислою. В шших варiантах дослiду - схожють зафiксовано на рiвнi контролю.
Висновки. Результати проведених дослдав свiдчать, що вирощування шавлп мускатно! на однш i тiй самiй дiлянцi може призвести до явища Грун-товтоми. Несприятливим також е !! сусщство з полином прким, маком диким. З шшими рослинами, яю ми дослщжували (мелiса лiкарська, ялiвець ко-зацький, туя захiдна, самшит вiчнозелений, береза повисла, горобина зви-чайна), можна включати шавлiю у групи.
Шавлiю лiкарську також можна включати в композицп iз видами, яю ми дослiджували, виняток становить лише полин пркий.
Нагiдки лжарсью не бажано використовувати як посадковий матерiал, що буде комбiнуватись iз мелiсою лiкарською i ялiвцем козацьким.
Рослини псопу лiкарського будуть негативно реагувати на сусiдство маку дикого, ялiвцю козацького, ту! захщно!, самшиту вiчнозеленого, берези бородавчато!.
Поряд iз васильками звичайними небажано висаджувати полин пркий, мак дикий, тую захщну, самшит вiчнозелений, горобину звичайну.
Рудбекiю звичайну можна включати майже у вш композицп iз досль джених рослин, обмеження поширюеться лише на ялiвець козацький, тую за-хiдну, березу повислу.
Рiст чистецю германського будуть стимулювати рослини мелiси ль карсько!, берези повисло!, горобини звичайно!, а пригшчувати - ту! захщно!, маку дикого, полину гiркого.
Чорнобривцi позитивно сприймають сусщство всiх рослин, що були дослщжеш, лише полин пркий не рекомендуемо висаджувати поряд iз ними.
Мелюу лiкарську небажано висаджувати поряд iз полином гiрким, маком диким, ялiвцем козацьким, туею захщною, самшитом вiчнозеленим, березою повислою.
Лофант ашсовий особливо небажано висаджувати поряд iз березою повислою, оскiльки !! витяжка знижуе схожють насiнин лофанту на 58 %, а також iз туею захщною, ялiвцем козацьким, мелюою лiкарською, шавлiею мускатною, оскшьки витяжки iз цих рослин знижують показник схожостi на 40-43 %.
Ехiнацею пурпурову небажано висаджувати поряд iз березою повислою, ялiвцем козацьким, полином гiрким.
54
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.9
У груповi посадки iз чаберу садового небажано включати полин пр-кий, мак дикий, шавлп мускатну i лжарську, мелiсу лiкарську, ялiвець козацький, самшит вiчнозелений.
Буквиця лiкарська також пригшчуеться переважною кiлькiстю рослин, що дослщжували, це: полин пркий, мелюа лжарська, ялiвець козацький, туя захщна, самшит вiчнозелений, береза повисла, горобина звичайна.
1нпбуючий вплив на рослини шандри звичайноï може мати шавлiя мускатна, оскiльки ïï видiлення зменшили показник схожост насiння шандри на 63 %.
Схожють насшин котячоï м'яти звичайноï пригшчують витяжки всiх дослiджуваних рослин, отже ïï небажано включати у групи з ними; те ж сто-суеться i котячоï м'яти закавказько^ особливо ïï несприятливими сусiдами е самшит вiчнозелений i береза повисла.
Материнку звичайну небажано висаджувати з туею захщною, самшитом вiчнозеленим, березою повислою, полином прким.
На насшини змiеголовника молдавського не вплинули витяжки з рослин маку дикого, мелюи лжарсько^ берези повисло^ горобини звичайноь
Шоломниця бiлувата виявилась досить стшкою до дiï вшх витяжок, дещо ïï можуть пригшчувати полин гiркий, мелiса лiкарська, самшит вiчнозе-лений, береза повисла.
Л1тература
1. Гродзинский А.М. Аллелопатия в жизни растений и их сообществ / А.М. Гродзин-ский. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1965. - 187 с.
2. Гродзинский А.М. Прямые методы биотестирования почвы и метаболитов микроорганизмов / А.М. Гродзинский, Е.Ю. Кострома, Т.С. Шроль и др. // Аллелопатия и продуктивность растений : сб. научн. тр. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1990. - С. 121-124.
3. Ситник К.М. Нове столптя формуе новий еколопчний свгшгляд // Вюник Нащональ-но! академи наук Украши : загальнонаук. та громадсько-полггачний журнал / К.М. Ситник, В. Багнюк. - 2001. - № 7. - С. 27-36.
4. Юрчак Л.Д. Алелопапя в агробюценозах ароматичних рослин / Л. Д. Юрчак. - К. : Вид-во "Фгшсощоцентр", 2005. - 411 с.
Корнилова НА. Воздействие вытяжек древесных, кустарниковых и травянистых растений на проростание семян лекарственных растений
Приведены результаты исследований воздействия вытяжек из рябины обыкновенной - Sorbus aucuparia, берёзы повислой - Betula pendula, туи западной - Thuja occidentals, можжевельника козацкого - Juniperus communis, самшита вечнозеленого - Buxus sempervirens, травянистых растений на прорастание семян лекарственных растений.
Ключевые слова: биоразнообразие, лекарственные растения, схожесть семян.
Kornilova N.A. Influence of biological substances of trees, bushes and grasses on growth of seeds of drug plants
The purpose of work was to establish a degree of influence of biological substances from a Sorbus aucuparia, Betula pendula, Thuja occidentalis, Juniperus communis, Buxus sempervirens, on growth of medicinal plants.
Keywords: biodiversity, medicinal plants, germination of seeds.
