CC BY
12
Kryshenyk N.I. Zoning in rural as database administration of the sustainable land management
At the article the problems of zoning rural, which are the basis for sustainable land management, are analysed. The concept of the -ecological zoning are defined. Conducted of the zoning as an example Zakarpatska region. Determined that within each landscape-ecological zones of the region may provide a direct implementation of specific development areas.
Keywords: zoning, land use, landscape, rural.
УДК630.71 Асист. М.М. Фтак-НЛТУ Украши, м. Льв1в
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-РЕКРЕАЦШНО1 СТЕЖКИ МУЗЕЮ НАРОДНО1 АРХ1ТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ У ЛЬВОВ1
Запроектовано еколого-рекреацшну стежку з описами 28 видових точок у де-сятьох етнозонах Музею. Запропоновано основш напрями формування узлюь св^-лохвойних, темнохвойних та дрiбнолистих деревосташв з використанням методiв ландшафтних рубань та ландшафтних культур у 68 рослинних асощащях.
Ключовг слова: еколого-рекреацшна стежка, Музей народно! арх^ектури та побуту, етнозона, ландшафтш рубки, ландшафтш культури, узлюся.
В умовах сталого розвитку, який охопив сучасне суспшьне життя, не-обхщним завданням е тдвищення еколопчно! свщомосп людей. Одним 1з шлях1в цього процесу е тдвищення знань про природно-еколопчт та есте-тичт особливосп краю. Для цього облаштовуються спещальт еколого-рек-реацшт стежки 1з шзнавально-навчальними та рекреацшними функщями.
Головна мета еколого-рекреацшно! стежки - виховання еколопчно-грамотно! поведшки людини в навколишньому природному середовищ1, по-ширення знань про природу та людину як невщ'емну частку довкшля.
У наказ1 № 330 Мшстерства охорони навколишнього природного се-редовища Укра!ни "Про затвердження Положення про рекреацшну д1яльтсть у межах територш та об'екпв природно-заповщного фонду Украши" вщ 22.06.2009 р. зазначено: "Еколопчна (еколого-освггая) стежка - спещальний маршрут, який створюеться з метою оргатзацп еколого-освггаьо! роботи шляхом демонстрацп природних, естетичних, а також культурних цшностей". Еколого-рекреацшна стежка дещо ширше поняття, яке кр1м тзнання еколо-пчних особливостей якогось характерного ландшафту включае 1 вщпочинок у процеш переходу вщ одного фрагменту природи до шшого, вщ одше! пейзаж-но! картини до друго!, викликаючи емоцшш вщчуття у вщпочивальниюв.
Етнограф1чш регюни Укра!ни, зокрема т1, як представлен в Музе!, видшяються своею неповторною красою - сосновими люами Полюся, бучи-нами Буковини 1 Покуття, ялицево-смерековими люами Гуцульщини 1 Бойювщини. На жаль, бшьша частина насаджень Музею сформована 1з штро-дуценпв вид1в, зокрема дуба червоного, клена ясенолистого, робшп псевдо-акацп, а також дерев субедифжатор1в - граба звичайного, клена гостролисто-го, клена-явора тощо.
З погляду на це "Проектом ландшафтного облаштування та ре-конструкцп насаджень Музею народно! архггектури та побуту у тсл Льво-bí", розробленим науковцями НЛТУ Укра!ни, поставлено завдання вщтвори-ти в етнозонах Музею характерш для цих регiонiв деревостани, яю б переносили вiдвiдувачiв у мальовничi куточки Захщно! Укра!ни.
Результати та обговорення. Одшею iз складниюв проекту е створен-ня еколого-рекреацшно! стежки, яка розкривае лiсоекологiчнi особливост ре-гюшв, а також особливосп загосподарювання земель садиб етнографiчних зон. Еколого-рекреацшний маршрут прокладений через усю територiю Музею i характеризуеться описами видових точок.
Боикчвщима. Видова точка 1. Пiсля головного входу до музею вщ-криваеться карпатський краевид iз лiсовими масивами та сшьськими будiвля-ми бойювсько! садиби. Насадження, яю проглядаються iз ще! видово! точки, представленi такими асощащями:
Асоцiацiя №20. Picea abies + Larix decidua + Quercus robur + Fagus sylvatica + Tilia cordata + Sorbus aucuparia + Sambucus nigra + Corylus avellana + Hedera helix + Vínca minor. Асощащя №19. Larix decidua + Picea abies + Quercus rubra + Acer platanoides + Sambucus nigra
Ц рослинш асощацп вщповщають природному ареалу рослинност Бойювщини за винятком дуба червоного, екземпляри якого пропонуемо пос-тупово усувати iз узлюно! частини насаджень.
Видова точка 2. "Бойювський город", який дае змогу ознайомитись iз характерними городнiми рослинами, яю бойки використовували для харчо-вих i лiкарських потреб. Це, зокрема, цибуля, часник, морква, буряк столо-вий, капуста бшокачанна, пастернак, хрш, гарбуз, ревiнь, крiп, петрушка.
Видова точка 3. Садиба багатого селянина та сшьська церква посеред люу. Рослинне оточення архиектурних об'екпв представлене асоцiацiею № 1: Larix decidua + Picea abies+ Tilia cordata + Prunus cerasifera + Prunus avium + Acer negúndo + Sambucus nigra + Aegopodium podagraria та асощащею № 2: Picea abies + Quercus rubra + Fraxinus excelsior + Acer platanoides + Tilia cordata + Sorbus aucuparia + Taxus baccata + Sambucus nigra + Corylus avellana + Vínca mínor
Видова точка 4. Морiжок - невеличка лука для випасу овець. Лучна рослиншсть представлена конюшиною лучною, мгтлицею тонкою, костри-цею лучною, подорожником звичайним та ланцетолистим, жовтцем повзу-чим, перстачем гусячим, тонконогом вузьколистим, звiробоем звичайним.
Видова точка 5. "Прський потж", який урухомлював тартак. Вздовж цього маршруту пропонуемо рослини, характерш для прських попчюв: ка-люжницю, телеюю, мати-й-матчуху, iз чагарниюв - крушину ламку, вербу лапландську тощо.
Видова точка 6. Майдан iз сшьською церквою, оточеною старезними липами. Видова точка 7. Квиковий палiсад карпатсько! сшьсько! школи iз с. Бусовисько.
Видова точка 8. Галявина на фонi суворих ялинових лiсiв та пейзажем сшьсько! бойювсько! садиби. Основу насадження становить смерека. На уз-
лiснiй частит трапляеться береза повисла, модрина европейська, верба козя-ча, клен гостролистий.
Видова точка 9. Сшьський квиник iз одно- та дворiчних рослин. 1з од-норiчних рослин для створення квггника запропоновано айстру махрових форм, флокси високорослих сорпв, яю можна використовувати i для зрiзу-вання, календулу, петунiю, матiолу, низью i плечистi сорти настурцп, алюум, безсмертник та соняшник. Дворiчнi та багаторiчнi квiтники формуемо iз мальв, наперстянок, маргариток, вюл, незабудок та цибулькових - тюльпа-нiв, нарцишв i лiлiй.
Видова точка 10. "Город лжарських рослин" представлений звiробоем звичайним, деревiем звичайним, ромашкою лжарською, безсмертником тща-ним, валерiаною лжарською, мучницею звичайною, iван-чаем вузьколистим, родюлою рожевою, рутою пахучою, перстачем прямолистим (калган), суни-цею лiсовою, чистотшом великим.
Видова точка 11. " Город пряноароматичних рослин" включае любисток аптечний, шавлiю мускатну, васильки звичайнi, мелiсу лiкарську, м'яту перцеву, чебрець звичайний, змiеголовник молдавський, гiсоп лiкарський.
Видова точка 13. "Город злакових та бобових культур" представлений грядками iз жита, пшенищ, вiвса, ячменю та гречки на задньому планi. На пе-реднш план висаджуемо бiб, квасолю та горох.
Видова точка 14. Япдник, як приклад присадибного господарювання бойюв. Для формування ягiдника запропонованi таю види япдних !спвних рослин: ожина сиза, малина звичайна, смородина чорна та червона, агрус вщ-хилений, калина звичайна та ялiвець звичайний.
Р1внинне Закарпаття. Видова точка 15. "Квгтник iз троянд" садиби iз с. Крайниково Хустського району.
Видова точка 16. "Долина нарцишв", яку запропоновано створити за природним аналогом.
На Лемювщиш видшяемо видову точку 17 - пейзаж сшьсько! церкви на фош березового гаю. Перехщ iз Лемювщини на Гуцульщину представлено так званим "Ужоцьким перевалом" iз джерелом цшющо! води.
На Гуцульщинi видiляемо "полонину" i "царинку" для випасання ху-доби та "Карпатарiй" iз характерних рослин високопр'я (сосна гiрська, рододендрон альпшський тощо)
Буковина представлена буковим гаем, Покуття - яблуневим садом, Подшля - терновим полем, Полюся i Волинь - березовим гаем та сосновими борами iз шдлюку рододендрона жовтого та чорничника.
На Львiвщинi запропоновано створити гшсометричну карту Львiвщи-ни iз характерними ландшафтами та гiдрографiчною мережею.
Щд час проходження вздовж еколого-пiзнавального маршруту найбшьша увага вiдвiдувачiв акцентуеться на узлюнш частинi насаджень. Характерною особливютю узлiсь рослинних асоцiацiй територп Музею народно! архiтектури та побуту у м. Львовi е невелика !х ширина (1-5 м), незначна рiзноманiтнiсть деревних, чагарникових та трав'яних видiв рослин. У бшь-шостi випадкiв зовнi такi угруповання нiчим не вiдрiзняються вiд загального паркового масиву.
Пропонуемо таю основш напрями формування узлiсь:
• естетичну цштсть узлгсь потр1бно тдвищувати шляхом тдбору деревних рослин з контрастними вщмшностями в будов1 стовбура [ форм1 крони, будо-в1, розм1рах [ кольор1 листя, плод1в.
• усунення прямолшшносл узлгсь пропонуемо шляхом влаштування розрив1в ("кишень", "бухт);
• вирубування перифершних кущ1в або дерев з метою розкриття привабливих пейзаж1в;
• розрщження густих узлгсь;
• створення контрастних бюгруп.
• посадка дерев, чагарникв та трав'яних рослин, яю притамант природному ареалу етнорепошв.
Для галявин площею менше 0,5 га потрiбно формувати просте вщкри-те узлiсся, понад 0,5 га - закрите. Кущi не повинш закривати красивi стовбу-ри дерев ^ навпаки, мають ховати непривабливi картини.
Узл1сся св1тлохвойних деревосташв. До свилохвойних деревостанiв насаджень вщносимо чистi i змiшанi асощацп за участю сосни звичайно! та модрини европейсько!.
В узлiсся чистих соснових насаджень представлених на Полюш, пропонуемо вводити березу повислу. Формування такого узлюся мае бути спря-моване на розкриття стовбурiв берiз, якi завдяки сво!й колористицi створять враження лшшно! (горизонтально!) розчленованостi. Введення у склад свгг-лохвойного узлюся ялини европейсько! створить контраст мiж свiтлим забар-вленням хво! i стовбура сосни i темною хвоею ялини, мiж м'якими лiнiями контура крони сосни i чiткими лшями архiтектонiки крони ялини. Такий контраст створить лшшну i об'емну розмежованють.
1з чагарникових видiв в узлюся за участю сосни в етнозонах Полюся та Волин пропонуемо введення рододендрона жовтого, жимолост пухнасто!, крушини ламко!. Характерними для таких узлюь будуть також горобина зви-чайна та глщ одноматочковий.
Узлiсся iз модрини европейсько! представленi в асощащях на Бойюв-щинi. Цi узлюся впритул тдступають до прогулянкових дорш i на лшп горизонту глядача опиняються лише монотоннi стовбури. Тому в узлюся цих асо-щацш з метою пiдсилення декоративносп пропонуемо пiдсадку бузини чер-воно! та бруслини бородавчасто!. При цьому розмiщувати чагарниковi групи потрiбно так, щоб не закрити прогляднють.
Узлкся темнохвойних деревостан1в. Темнохвойнi узлiсся представ-ленi ялиною европейською. Узлiсся чистих однопорщних ялинових асоцiацiй з рiвномiрним розмiщенням дерев е монотонними i характеризуються неви-сокою естетичнiстю. Темний колiр кори i крони створюе гштюче враження на глядача.
З метою тдвищення декоративних якостей таких узлюь пропонуемо в них групи iз сосни звичайно!, берези повисло! та горобини звичайно!. У тд-люок пропонуемо ввести калину звичайну, бузину червону. Проте частка цих порщ мае бути невеликою i напрямленою на створення акцентiв на фот яли-нового деревостану.
Узл1сся др1бнолистяних деревостан1в трапляються на Лемкiвщинi за участю берези повисло!. Естетичну оцшку березових узлiсь можна посилити включенням аборигенних видiв сосни звичайно!, сосни кедрово!, ялини евро-пейсько!, модрини японсько!, горобини звичайно!, глоду одноматочкового, шипшини собачо!, гордовини, терену, ожини люово!.
Формування узлкь рубання. Реконструкцiю узлiсь потрiбно прово-дити за вибiрковим методом, тобто не суцшьно, а тшьки на тих дiлянках, що потребують втручання. Особливу увагу варто зосереджувати на складi та структурi узлюних рослинних угруповань (табл. 1)
Табл. 1. Основт прийоми формування узлкь рубання
(на прикладi етнозони Лемювщина)
№ ас-1 Склад та структура узлюся Прийоми формування узлюь
25 Сосново-березово-букове, вщкрите. Прогляднiсть i прохiднiсть середнi Покращення прохiдностi i прогляднос-п, зниження загущеностi узлiсся, пору-шення прямолiнiйностi
26 Ялинове, верите, загущене Видалення вiдстаючих i низько декоративних екземплярiв ялини, зниження за-гущеностi, порушення прямолiнiйностi
27 Березове, на окремих дiлянках закрите. Переважно прямолгнгйне Порушення прямолiнiйностi, формування внутрiшнього узлiсся
28 Березове, прямолгнгйне, внутршне Порушення прямолшшноста, виокремлення контрастних бiогруп
На узлюи зосереджеш щнш види трав'яних рослин - лжарсью, медо-дайнi, кормовi, декоративнi, а тому перед виконанням будь-яких робгт пот-рiбно провести ботанiчне обстеження рослинних угруповань.
Формування узлкь культурами. Ландшафтне облаштування еколо-го-рекреацшно! стежки Музею передбачае використання ландшафтних культур, яю створюються з метою збагачення видового складу дерев i чагарниюв та тдвищення декоративностi насаджень етнографiчних зон.
Групи в узлiссях розташовуемо вшьно, щоб вони природно вписува-лися в iснуючi насадження, випдно пiдкреслювали його декоративнi якостi. Для досягнення найбшьшого пейзажного ефекту треба максимально врахува-ти декоративнi якост дерев i чагарникiв: забарвлення листя у рiзнi сезони року, габпус крони, рисунок i забарвлення кори, час, кратнють i забарвлення квтв. Враховуючи перiоди i тривалють цвiтiння чагарникiв, потрiбно ство-рювати ландшафти узлюь "безперервного" цвiтiння, чергуючи появу квiтiв з весни до юнця лiта.
Вважаемо за доцшьне широко використовувати в узлiссях i пiд наметом чагарникiв, яю притягують птахiв сво!ми плодами i е добрим мiсцем для !хнього гнiздування (гл^д, жимолость, бирючина).
Дд час створення ландшафтних культур варто використовувати са-джанцi з декоративних шюл iз добре розвиненою кореневою системою та сформованою кроною.
Вщдаль мiж саджанцями декоративних деревних порщ установлюють залежно вiд породи, вiку та розмiру садивного матерiалу. Двох-, чотирьохрiч-
ш саджанщ можна розташовувати на вiддалi 1,5-2,0 м один вщ одного. Для саджанщв ширококронних дерев - дуба, бука, клена гостролистого, клена-явора, липи - приймають вщд^ 3-4 м. Початкове загущення посадок перед-бачае надалi зрiдження групи.
Табл. 2. Рекомендованi поеднання деревних i чагарникових порiд у ландшафтних групах
Породний склад групи Площа, яку займае росли-на, % Середня ввддаль м1ж саджанця-ми, м Необхщна кшь-юсть саджанц1в на 100 м2 Де може бути створено групу
2-4 р1чних 6-8 р1чних 2-4 р1чних 6-8 р1чних
Люостеп (Подшля, Льв1вщина)
Дуб звичайний Свидина криваво-червона 75 2,5 4,0 12 5 Узлгсся. галявина
25 1,0 25
Ялина звичайна 40 1,5 2,5 17 6 Узлгсся, галявини, на входах
Бузина червона 60 1,0 60
Липа др1бнолиста Калина звичайна Брусниця европейська 60 2,5 4,0 10 4 Галявина, узлюся
25 1,5 11
15 6,75 30
Ясен звичайний Черешня Малина духм'яна 50 2,5 4,0 8 3 узл1сся
30 2,0 4,0 8 2
20 1,0 20
Клен гостролистий Глщ одноматочковий Дерен бший 60 2,5 4,0 10 4 Галявина, узлюся
25 1,5 11
15 1,0 15
Береза повисла Жимолость пахуча 70 1,5 2,5 31 4 узлюся
30 6,75 55
Клен-яв1р Жимолость татарська Троянда зморшкуватолиста 60 2,5 4,0 10 4 Галявина, узлюся
25 1,0 2,5
15 0,75 30
Висновки та рекомендацп:
1. Еколого-рекреацшна стежка дасть змогу вщв1дувачам Музею поз-найомитись з рослиншстю, характерною для Бойювщини, Лемювщини, Закарпаття, Гуцульщини, Буковини, Покуття, Подшля, Волиш, Пол1сся та Льв1вщини.
2. Формування еколого-рекреацшного маршруту рекомендуемо здшснюва-ти методами ландшафтних рубань та ландшафтних культур.
3. Еколого-рекреацшна стежка мае дати вщпочивальникам не лише тзнан-ня природи краю етнограф1чних зон, але й емоцшш в1дчуття.
4. Парков! узл1сся окр1м формування еколопчного середовища вщграють значну роль у шдвищенш естетичност паркових масив1в.
Л1тература
1. Боговая И.О. Ландшафтное искусство / И.О. Боговая, Л.М. Фурсова. - М. : Агропро-миздат, 1988. - 223 с.
2. Бондаренко В.Д. Узшсся: еколопя, функци та формування / В.Д. Бондаренко, О.1. Фурдичко. - Льв1в : Вид-во "Астериск", 1993. - 64 с.
3. Кучерявий В.П. Озеленення населених мiсць : тдручник / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
4. Кучерявий В.П. Фггомелюращя / В.П Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2003. -
540 с.
5. Моисеев В.С. Строительство и реконструкция лесопарковых зон. На примере Ленинграда / В.С. Моисеев, Л.Н. Яновский, В.А. Максимов и др. - Л. : Стройиздат, 1975. - 543 с.
6. Тюльпанов Н.М. Рубки ухода в лесах зеленых зон / Н.М. Тюльпанов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1968. - 64 с.
7. Тюльпанов Н.М. Лесопарковое хозяйство / Н.М. Тюльпанов. - М. : Стройиздат, 1975. - 170 с.
Фитак М.М. Формирование эколого-рекреационной тропы Музея народной архитектуры и быта в городе Львов
Запроектирована эколого-рекреационная тропа с описаниями 28 видовых точек в десяти этнорегиональных частях Музея. Предложены основные направления формирования опушек светлохвойной, темнохвойных и мелколиственных древостоев с использованием методов ландшафтных рубок и ландшафтных культур в 68 растительных ассоциациях.
Ключевые слова: эколого-рекреационная тропа, Музей народной архитектуры и быта, этнозона, ландшафтные рубки, ландшафтные культуры, опушка.
Fitak M.M. The formation an ecology-recreation path of the Museum of folk architecture and life at Lviv
The planned an ecology-recreation path with description twenty-eight species points in ten ethno-regions at the Museum. The proposed the main direction to formation the outskirt by light-coniferous, dark- coniferous and small-leaf trees with using methods of landscapes cut down and landscapes cultural at sixty-eight vegetations association.
Keywords: ecology-recreation path, the Museum of folk architecture and rural life, ethnozona, landscapes cut down, landscapes cultural, edge.
