CC BY
16
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2012. - Вип. 22.10
УДК 6.60.631:598.112.14:635.7 Наук. ствроб. Н.А. КорнЛова -
Ыститут агроекологи НААН
ВПЛИВ ВИД1ЛЕНЬ НАС1НИН Л1КАРСЬКИХ РОСЛИН НА ПРОРОСТАННЯ НАС1ННЯ ТА Р1СТ ЕХ1НАЦЕ1 ПУРПУРОВО1
Викладено результати дослщжень впливу видiлень насiнин нагiдок лжарських, ricony лiкарського, василькiв звичайних, котячо! м'яти закавказько!, чаберу садового, змieгoлoвника молдавського, мелicи лжарсько!, шoлoмницi б^вато!, чистецю гер-манського, шандри звичайно!, шавли мускатно!, лофанту анicoвoгo та чорнобривщв прямостоячих на наciнини ехшаце! пурпурово! з метою встановлення можливост !х cyмicнoгo зростання.
Ключовг слова: природне рослинне угруповання, схожють насшня, бioтеcт.
Питання про взаемод1ю та взаемний вплив рослин у природних та штучних ценозах здавна щкавить науковщв-агроном1в, адже перед ними пос-тае питання взаемоди та тслядп лжарських рослин в агроекосистемах, при !х вирощуванш в умовах швозмши, монокультури чи сумюних культур.
Мета роботи - дослщити вплив видшень насшин напдок лжарських, псопу лжарського, васильюв звичайних, котячо! м'яти закавказько!, чаберу садового зм1еголовника молдавського, мелюи лжарсько!, шоломнищ бшува-то!, чистецю германського, шандри звичайно!, шавлп мускатно!, лофанту аш-сового та чорнобривщв прямостоячих на насшини ехшаце! пурпурово! з метою встановлення !х сумюного зростання.
Матер1али та методи. Бютест на пророщування насшин проведено за А.М. Гродзшським [1, 2]. Використовували св1ж1 насшини останнього року репродукцп ехшаце! пурпурово!, напдок лжарських, гюопу лжарського, васильюв звичайних, котячо! м'яти закавказько!, чаберу садового, зм1еголовни-ка молдавського, мелюи лжарсько!, шоломнищ бшувато!, чистецю германського, шандри звичайно!, шавлп мускатно!, лофанту анюового та чорнобривщв прямостоячих. 1х пророщування проводили на фшьтрувальному папер1 в чашках Петр1 д1аметром 9-10 см. При цьому в одну чашку виивали 20 нась нин, по 10 кожного виду. Щоб насшини р1зних вид1в не зм1шувались, по дь аметра чашки на фшьтр1 робили вертикальну складку, яка дшила чашку на 2 частини. Тому фшьтри вир1зували не кругло!, а овально! форми, !з "запасом" для складки.
Оптимального зволоження досягали доливанням у чашку 5 мл води. Пюля цього чашки !з попарними дослщами на пророщування переносили до ктматично! камери !з регульованими температурою та осв1тленням.
Через 14 дшв шдраховували кшькють насшин, що проросли, i пор1в-нювали !з проростанням контролю на вод1 Критер1ем оцшки алелопатичних взаемовщносин були 4 показники: схожють насшня, рют корешв, листюв та стебел.
Результати дослвджень. Пщ час пророщування насшня схожють нась нин ехшаце!, пор1вняно !з контролем, свщчить, що уо. дослщжуваш рослини проявили шпбуючий вплив (зниження схожост вщ 11 до 33 %), кр1м чаберу садового, схожють ехшаце! у цьому випадку становила 100 % (табл.).
2. Еколопя довк1лля
69
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Табл. Бюметричш показники i показники схожостг настня .икарських рослин
Варiант дослiду
.3
и ч
■ 3 Н
X .У
£ .3
р
о м И
.а
И
о ¡3
3 ю ^ Й ^
!Э ° о '¡^д п
он к 8 ? «Я X £ ц и 5.
<и « ^
а ^ «
О и Й ДНЯ
■з а £
Й Г* а в
о ^
и
Ехшацея пурпурова(ЕП)
0,4
0,3
ЕП + нагвдки лiкарськi
0,2
0,4
50
133
ЕП + псоп лжарський
0,2
0,3
77,8
50
100
75
ЕП + васильки звичайт
0,2
0,3
77,8
50
100
ЕП + котяча м'ята закавказька
0,2
0,5
66,7
50
167
ЕП + чабер садовий
0,2
0,5
100
50
167
ЕП + змieголовник молдавський
0,3
0,4
77,8
75
133
ЕП + мелгеа лжарська
0,2
0,4
50
133
ЕП + шоломниця бiлувата
0,2
0,4
77,8
50
133
ЕП + Чистець германський
0,2
0,5
66,7
50
167
ЕП + шандра звичайна
0,2
0,4
66,7
50
133
ЕП + шавлiя мускатна
0,3
0,4
66,7
75
133
ЕП + лофант атсовий
0,2
0,3
77,8
50
100
ЕП + чорнобривщ прямостоячi
0,4
0,4
100
133
Щд час оцiнювання прироспв корiнцiв ехшаце! пурпурово!, встанов-лено, що усi дослiджуванi рослини пригшчують рiст корiнцiв рослини на рiв-нi 50 % (нагiдки лжарсью, гiсоп лiкарський, василькi звичайнi, котяча м'ята закавказька, чабер садовий, мелюа лжарська, шоломниця бiлувата, чистець германський, шандра звичайна, лофант ашсовий), 75 % (змieголовник молдавський, шавлiя мускатна), i лише до видшень чорнобривцiв прямостоячих насiнини ехшаце! реагували iндиферентно - схожiсть на рiвнi 100 %.
На рiст стебел, навпаки, майже ус рослини проявили стимуляцшну дiю. Прирiст на 33 % бшьший, порiвняно з контролем, зафжсовано в разi проростання ехшаце! разом iз нагiдками лiкарськими, змieголовником мол-давським, мелiсою лiкарською, шоломницею бiлуватою, шандрою зви-чайною, шавлieю мускатною, чорнобривцями прямостоячими; бiльший на 67 % - за проростання iз котячою м'ятою закавказькою, чабером садовим, чистецем германським. Довжину стебла ехшаце! пурпурово! на рiвнi з контролем спостер^али в разi проростання !! iз насiнинами псопу лiкарського, василькiв звичайних, лофанту ашсового.
Пiд час оцiнювання приростiв листюв ехшаце! встановлено, що усi дослщжуваш рослини також сприятливо впливають на ехшацею, крiм гiсопу лiкарського, оскшьки в разi проростання поряд iз ним, довжина приростiв
70
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.10
зменшилась на 25 % nopiBMHO i3 контролем. Напдки лжарсью, лофант анюо-вий та чорнобривщ пpямoстoячi не впливають на picT листкiв ехшаце!, про що свщчать данi таблицi.
Васильки звичайш, котяча м'ята закавказька, змieгoлoвник молдавсь-кий, мелicа лжарська, шоломниця бшувата, шандра звичайна шдвищують цей показник на 25 % пopiвнянo з контролем, шавлiя мускатна - на 50 %, чабер садовий - 75 %, а чистець германський - 100 %.
Висновки. На ocнoвi проведених дослдав можемо зробити висновки, що найсприятлившою рослиною для висаджування у групи з ехiнацеeю е чистець германський, осюльки вiн покращуе picт надземних оргашв ехшаце! пурпурово1, а саме: на 67 % збшьшуе довжину стебел i на 100 % листюв. Та-кож сприятливими сусщами ехшаце! можуть бути васильки звичайш, котяча м'ята закавказька, чабер садовий, змiегoлoвник молдавський, мелюа лжарсь-ка, шоломниця б^вата, шандра звичайна i шавлiя мускатна.
1ндиферентний вплив напдок лжарських, лофанту анюового та чорнобривщв прямостоячих на мoлoдi рослини ехшаце! пурпурово! теж дають змогу включати !х у гpупoвi посадки. Несприятливим сусщом для ехшаце! iз числа рослин, якi дocлiджували, виявився лише псоп лiкаpcький, ocкiльки вш у середньому зменшив прирости корешв листюв на 50 i 25 % пopiвнянo з контролем.
Л1тература
1. Гродзинский А.М. Аллелопатия в жизни растений и их сообществ / А.М. Гродзин-ский. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1965. - 187 с.
2. Гродзинский А.М. Прямые методы биотестирования почвы и метаболитов микроорганизмов / А.М. Гродзинский, Е.Ю. Кострома, Т.С. Шроль и др. // Аллелопатия и продуктивность растений : сб. научн. тр. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1990. - С. 121-124.
Корнилова Н.А. Воздействие выделений семян лекарственных растений на прорастание семян и рост эхинацеи пурпурной
Изложены результаты исследований воздействия выделений семян календулы лекарственной, иссопа обыкновенного, базилика душистого, котовника закавказского, чабера садового, змееголовника молдавского, мелисы лекарственной, шлемника беловатого, чистеца германского, шандры обыкновенной, шалфея мускатного, ло-фанта анисового и бархатцев прямостоячих на семена эхинацеи пурпурной с целью установления возможности их совместного произрастания.
Ключевые слова: природное растительное сообщество, всхожесть семян, биотест.
Kornilova N.A. Influence of biological substances of drug plants on growth of seeds and growth Echinacea purpurea
The purpose of work was to establish a degree of influence of biological substances from seeds of a Calendula officinalis, Hyssopus officinalis, Ocimum basilicum, Nepeta tran.scauca.sica, Satureja hortensis, Dracoctphalum moldavica, Scutellaria albida, Stachys germanica, Marrubium vulgare, Salvia officinalis, Lophantus adans, Tagetes erecta on seeds Echinacea purpurea with the purpose to establish an opportunity of their joint cultivation.
Keywords: Natural plant community, Germination of seeds, biotest.
2. Еколопя довкшля
71
