CC BY
47
Висновки
1. В о^ннш перiод бiотопiчний розподш зайця-русака залежить не тiльки вщ кормових та захисних умов. На його розподш ютотно впливають строкатють ландшафту, крайовий ефект та стутнь антропогенного на-вантаження. Найпридатнiшими бютопами для проживання виду в осш-нiй перiод на Полiссi е угiддя, якi поеднують у собi оптимальнi кормовi та захиснi властивост з чiтко вираженим впливом крайового ефекту i вiдсутнiстю фактору неспокою.
2. В осiннiй перiод заець-русак зустрiчався у таких спiввiдношеннях: молод-няки II класу вiку, та незiмкнутi лiсовi культури, як знаходяться на однш меж - по 18,5 %, чагарниковi луки - 15 %, сосновi лiсовi культури -11 %, стерня, стшш хвойт та мiшанi лiси - 7 %. В шших бютопах зуст-рiчнiсть зайця е дуже низькою.
Перспективи подальших дослiджень. Продовження вивчення роз-глянутих питань полягае у проведенш аналопчних дослщжень у зимовий, весняний та лптай перюди року.
Л1тература
1. Абеленцев В.И., Шевченко Л.С. Научные основы восстановления запасов зайца-русака на Украине и их эксплуатация// Вестн. зоол. - 1975, № 5. - С. 17-21.
2. Власюк В.П., Вергун М.Г. Основш тенденци динамши чисельносп зайця-русака в агроландшафтах Житомирсько! обласп// Еколопя: проблеми адаптивно-ландшафтного земле-робства: Матер. шжнар. наук. конфер. - Житомир: 2005. - С. 245-247.
3. Волох А.М., Архипчук В.А., Гулай В.И., Евтушевский Н.Н., Шевченко Л.С. Особенности динамики численности зайца-русака на территории УССР// Изученение терриофа-уны Украины, её рациональное использование и охрана. - К.: Наук. думка. - 1988. - С. 19-34.
4. Груздев В.В. Экология зайца-русака. - М.: Изд-во МОИП, 1974. - 164 с.
5. Колосов А.М., Лавров Н.П., Наумов С.П. Биология промислово-охотничьх зверей СССР. - М.: Высш. шк., 1979. - 416 с.
6. Корнеев О.П. Заець-русак на Укрш'ш. - К.: Вид-во Кшвського ун-ту, 1960. - 108 с.
7. Маркевич О.П. Завдання дослщжень в зв'язку з потребами народного господарства// Зб. праць зоолопчного музею - 1954, № 26. - С. 24-27.
8. Татаринов К. А. Зв1р1 захщних областей Украши. - К.: Вид-во АН Украшсько! РСР, 1956. - 301 с.
9. Татаринов К. А. Фауна хребетних заходу Украши. - Льв1в: Вид-во Льв1вського ун-ту, 1973. - 257 с.
УДК 712.4(477.82) Доц. Н.П. Ковальчук, канд. с.-г. наук -Луцький
державный техмчний утверситет
ВИКОРИСТАННЯ ВИД1В ДЕРЕВНИХ РОСЛИН У ФОРМУВАНН1 САДОВО-ПАРКОВИХ ЛАНДШАФТ1В М. ЛУЦЬКА
Подано результати анал1зу використання видового складу деревних рослин у формуванш садово-паркових ландшафт1в м. Луцька. Вперше дослщжено застосуван-ня вид1в 1 форм дерев та чагарниюв у р1зних типах зелених насаджень, що дае змогу визначити 1 пор1вняти використання бшьшосп дерев, чагарниюв та л1ан 1 розглянути перспективи !х застосування в подальшому для озеленення мюта.
Ключов1 слова: садово-парков1 ландшафти, зелеш насадження, дендрофлора, рослинний матер1ал, типи насаджень.
40
Збiрник науково-технiчних праць
Assist. prof. N.P. Kovalchuk - State technical university of Lutsk Use of types of wood plants in forming of garden-park landscapes of Lutsk
In the article the results of analysis are given of the use of specific composition of wood plants in forming of garden-park landscapes of Lutsk. Research of application of kinds and forms of trees and bushes is first conducted in different types of the green planting that enables to define and compare the use of most trees bushes and lianas and to consider the outlook of their application in future for planting of greenery of city.
Keywords: garden-park landscapes, green planting, dendroflora, plant material, types of planting.
no-pi3HOMy види i форми дерев та чагарниюв представлеш в типах зе-лених насаджень. У садово-парковому будiвництвi застосовують pi3Hi прийо-ми 1х поеднання. За величиною та особливютю прийомiв використання рос-линного матерiалу розрiзняемо масиви, га1, куртини, групи та поодиною дерева - сол^ери. Вс вони е складовими садово-паркових ландшаф^в мюта.
Масиви. Найпоширешшими е листяш чист та змшаш масиви. Чист насадження представлеш, в основному, тополею чорною, кленом гостролис-тим, березою повислою, вербою бшою i трапляються в парках мюта (парк iменi Лесi Украшки, парк 900-рiччя Луцька). Чистi хвойш масиви поширенi тiльки у зашськш зонi i представленi сосною звичайною (с. Гаразджа). Змь шанi насадження в окремих випадках мають домшок ялини звичайно! (парк iменi Лес Укра1нки, парк 900-рiччя Луцька).
На нашу думку, для збереження мальовничост паркових масивiв у рiз-m пори року, а особливо взимку в озелененш мiста доцiльно ширше викорис-товувати хвойнi породи, а особливо по контуру масивiв. У чистих листяних масивах необхщно створити чергування дерев з густою та ажурною кроною.
Гаг. У Луцьку трапляються, в основному, березовi та тополевi га! (береза повисла, тополя чорна), яю поширеш переважно у парках мюта. Га1, представлеш тополею чорною, найчастше спостерiгаються у зонах з тдви-щеною волопстю Грунтового покриву (прибережна зона р. Стир, парк iменi Лесi Украшки). Тополевi га! не вiдрiзняються особливою естетичшстю, на вiдмiну вiд березових, яю в будь-яку пору року проявляють сво! високодеко-ративнi якость Досить гарно виглядають взимку га! з сосни та ялини.
Куртини. Велик групи (бшьше 13 дерев) утворюють береза повисла, тополя чорна, ялина колюча, клен гостролистий, верба бша, верба ламка, горо-бина звичайна, робiнiя псевдоакацiя, липа дрiбно- та широколиста, ясен зви-чайний. Переважно велию групи утворюють перехщ вщ га1в до вiдкритих прос-торiв, що спостерiгаеться в парку культури та вщпочинку iменi Леш Украшки.
Групи. Деревш чистi листяш групи в мюьких насадженнях представлеш пркокаштаном звичайним, кленом гостролистим, липою дрiбно- та широколистою, ясеном звичайним, робшею псевдоакацiею, горобиною звичайною, березою повислою; чист хвойш - ялиною звичайною, ялиною колю-чою, туею захщною; змшаш листянi - липою широколистою, пркокаштаном звичайним та кленом гостролистим; березою повислою та горобиною зви-чайною; дубом звичайним, липою дрiбнолистою та березою повислою, змь шаш листяно-хвойнi - ялиною звичайною та березою повислою, сосною звичайною та горобиною звичайною; тополею чорною та ялиною звичайною;
ялиною звичайною та липою широколистою; вербою бшою, ялиною звичайною i липою дрiбнолистою.
Змшаш групи, утворенi двома i бiльше породами, контрастують мiж собою за величиною, формою крони, за забарвленням листя. Для м. Луцька, на жаль, нехарактерна осшня контрастшсть кольорiв, тому у групах потрiбно бiльше використовувати породи дерев, яю характеризуються червоним, багряним та золотистим забарвленням листя.
Особлива контрастшсть властива листяно-хвойним групам, що дае змогу урiзноманiтнити зимову кольорову гаму. У садах i скверах Луцька чи-мало чагарникових груп: листяних (форзищя поникла, таволга Вангутта, сви-дина бiла, вейгела кв^уча, бирючина звичайна, магонiя падуболиста, барбарис тунберга, пухироплщник, барбарис звичайний, бузок звичайний, гортен-зiя деревоподiбна, кизильник блискучий) та хвойних (ялiвець козацький, яль вець звичайний).
У ролi солiтерiв мiських насаджень виступають дуб звичайний ("Старе мiстом), сосна звичайна (круг на пр. Перемоги, парк 900^ччя Луцька), ялина колюча (пр. Вол^ пр. Соборностi), ялина звичайна (меморiал, парк iм. Леш Украшки, парк 900^ччя Луцька), туя захщна (парк 900-рiччя Луцька, пр. Вщ-родження, парк iм. Лесi Укра1нки), сумах пухнастий (пр. Вщродження, пр. Перемоги, вул. Залiзнична), клен гостролистий (пр. Вол^, катальпа бiгнонiевидна (парк iм. Леш Украшки, пр. Вщродження), модрина европейська (пр. Перемоги), яю висаджеш або посерединi галявин, або на фош стiни масивiв.
В алейних насадженнях використовують пркокаштан звичайний (пр. Вщродження, пр. Вол^ вул. Рiвненська, пр. Перемоги), липу дрiбно- та широ-колисту (пр. Вiдродження, пр. Воль вул. Винниченка, вул. Рiвненська, пр.Молод^, клен гостролистий (пр. Вол^, ялину звичайну (пр. Вiдродження. озеленення дитячих садюв), ялину колючу (вул. Рiвненська), вербу бiлу (парк 900^ччя Луцька, парк iм. Лесi Украшки).
Живоплоти в озелененш м. Луцька трапляються двох тишв - стриже-m i вiльнозростаючi. Перший тип представлений бирючиною звичайною, самшитом вiчнозеленим, свидиною бшою, таволгою Вангутта, форзищею повислою. Живоплоти другого типу представлеш свидиною бшою, пухироплщ-ником, форзищею пониклою, таволгою Вангутта.
Альтнари тарокари в комунальному мюькому озелененш не представлеш i знаходяться тшьки в приватних садах мюта. Вони характеризуються великою видовою та формовою рiзноманiтнiстю, контрасшстю, широкою гамою кольорiв. Переважна бшьшють садивного матерiалу для альшнарив та рокарив потрапляе з польських розсадниюв i нерiдко вводиться в озеленення вперше.
Для створення рокарив та альшнарив ми широко використовували хвойш рослини: Chamaecyparis pisifera "Filifera Nana", Juniperus chinensis "Expansa Variegata", Juniperus communis "Depressa Aurea", Juniperus communis "Green Carpet", Juniperus horizontalis "Blue Chip", Juniperus horizontalis "Golden Carpet", Juniperus horizontalis "Prince of Wales", Juniperus x media "Blue and Gold", Juniperus x media "Old Gold", Juniperus sabina "Variegata", Juniperus sabina "Tamariscifolia", Juniperus squamata "Loderi", Juniperus squa-
42
Збiрник науково-техшчних праць
mata "Blue Carpet", Juniperus squamata "Blue Star", Juniperus squamata "Holger", Juniperus virginiana "Hetz", Picea abies "Little Gem", Picea abies "Nidifor-mis", Pinus mugo "Mops", Pinus mugo "Winter Gold", Pinus nigra "Pierrick Bre-geon", Pinus nigra "Hornibrookiana".
Для посилення контрасност застосовуемо i ряд листяних рослин: Berberis thunbergii "Aurea", Berberis thunbergii "Bagatelle", Berberis thunbergii "Kobold", Cytisus decumber, Euonymus fortunei "Emerald'n Gold", Euonymus fortunei "Sunspot", Potentilla "Goldstar", Potentillafruticosa "RedAce", Potentil-lafruticosa "Abbotwood".
Необхщним елементом, в нашому випадку, е 6araTOpi4m трави, як значно урiзноманiтнюють кольрову гаму рокарда та альшнарда. Ми викорис-товуемо таю багаторiчники: Armeria maritima, Astilba chinensis "pumila", Aub-rieta hybrida, Campanula carpatica, Dianthus gratianopolitanus, Festuca gauti-eri, Festuca glauca, Hosta fortunei "Albopicata", Leontopodium alpinum, Liatris spicata, Potentilla aurea, Pulsatilla vulgaris, Saxifraga "Peter Pan", Sedum acre, Sedum spathulifolium "Purpureum", Sedum spectabile, Sempervivum arachnoide-um, Yuccafilamentosa.
Використання вище вказаних рослин проводиться на основi власних багаторiчних дослщжень та спостережень, з урахуванням кшматичних, еда-фiчних та шдивщуальних особливостей кожно! рослини.
Вертикальне озеленення у м. Луцьку представлене поодиноко - пе-реважно плющем звичайним, партеноцисусом п'ятилистковим, виноградом пахучим, рщше ломиносом.
1снуючий склад дендрофлори св^ить про велик можливост використання бшьшосл дерев, чагарниюв та лiан в подальшому озелененш мюта.
УДК 332.1:338.431/432 Проф. В.1. Копитко, д-р екон. наук -
Днтропетровський НУ залпничного транспорту iM. акад. В. Лазаряна
ТЕОРП ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ РЕГЮНАЛЬНИХ АГРОПРОМИСЛОВИХ
КОМПЛЕКС1В
Розглянуто суть репональних особливостей розвитку агропромислового комплексу, обгрунтування оцiночних показникiв та ix характеристик. Для виявлення репональних особливостей АПК важливим е пiдбiр цих показникiв, проте повноцiнне окреслення особливостей неможливе без застосування таких методiв, як порiвняль-ний, картографiчний, системний пiдхiд та економiчний аналiз. Обгрунтовано важли-вiсть виявлення шших методик, якi дають змогу здшснити iнтегральнi оцiнки.
Prof. V.I. Kopytko - Dnepropetrovsk NU of railway transport
named after V. Lazaryan
Theories and methods of investigation of the characteristic features of regional agro-industrial complexes
The article deals with the main points of regional characteristic features of agro-industrial complex development, grounding of estimating indices and their characteristics.
