CC BY
174
рупованш Fagetum (sylvaticae) nudum. Corallorchiza trífida Chatel., яку для цього урочища наводить М.1. Сорока [9], ми не виявили.
Висновок. Види родини Orchidaceae в урочищi Горбки сформували мало-чисельнi популяци або ж зростають тiльки декiлькома особинами. Найбiльше видiв ^ei родини сконцентровано на дшянщ горбогiрного пасма з максимальними для дано! територи абсолютними висотами. Багатьом попу-ляцiям загрожуе зникнення. Для збереження уЫе! видово! рiзноманiтностi ор-хiдних, юнуючо! на цiй дшянщ заповщно! територи, звичайного заповiдного режиму недостатньо. Для омолодження i збшьшення чисельност особин для бiльшостi популяцш необхiдне застосування заходiв активних охорони.
Лггература
1. Жизнеспособность популяций (природоохранние аспекты). - М.: Мир, 1989. - 224 с.
2. Заверуха Б.В. Про друге видання "Червоно! книги Украши"// Укр. бот. журн. - 49, № 8. - 1992. - С. 72-80.
3. Загульський М.М., Лщинська Х.1., Хмшь Т.С. До вивчення особливостей репродуктивной бюлогп популяцiй орхiдей Украши// Актуальнi питания ботанiки i екологп. Ялта, 19-21 жовтня 1992: тези допов. молод. учених i спещал. - К.: Наука, 1993. - С 48.
4. Изучение структуры и взаимоотношения ценопопуляций. - М., Изд. Моск. ун-та, 1986. - 74 с.
5. Краснов Н.А. Сезонная динамика редких растений Волжско-Камского заповедника, включенных в Красную книгу СССР// Сезонная ритмика редких и исчезающих видов растений и животных. - М, 1980. - С. 89.
6. Малиновський К.А. Популяцшна бюлопя рослин: ii цш, завдання i методи// Укр.ботан. журн. - 43, № 3. - 1986. - С 5-12.
7. Собко В.Г. Орхщне!' Украши. - К.: Наук. думка, 1989. - 192 с.
8. Собко В.Г. Стежинами Червоно'1 книги. - К.: Урожай, 1993. - 176 с.
9. Сорока MI Судинт рослини державного заповедника "Розточчя" - Львiв, 1990. - 279 с.
10. Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповiднi екосистеми Карпат. -Львiв: Свiт, 1991. - 308 с.
11. Царик Й.В., Малиновський К.А. Популяцшш аспекти охорони фiтогено- i ф^о-ценофонду// Пiдсумки 70^чно'1 дiяльностi Канiвського заповiдника та перспективи розвитку заповщно!' справи в Украiнi (м. Кашв, вересень1983 р.) Мат. конф. - К.: Наука, 1993. - С. 178.
12. Ценопопуляции растений. - М, 1976. - 240 с.
13. Чопик В.1. Рщюсш рослини Украши. - К.: Наук. думка, 1970. - 187 С.
14. Яблоков А.В. Популяционная биология. - М.: Высш. школа, 1987. - 304 с.
УДК 58:133.522.1:2 Acnip. О.А Кушшр -НАУ
РОСЛИННА СИМВОЛ1КА У ХРИСТИЯНСЬКШ РЕЛ1Г11
Подано ютор^ i традицп оформлення могил рослинами, ix символiчне значен-ня та використання у декоративних насадженнях на територи кладовищ.
Ключов1 слова: дерево, квiткове оформлення, кладовище, рослиннiсть, симво-ли, язичництво.
O.A. Kushnir - National Agrarian University Vegetable symbolism in Christian religion
There are the history and traditions of decorating of graves by the plants, and their symbolic value, and use in the decorative plants on the territory of cemeteries in this article.
Keywords: tree, flower ornamentation, cemetery, vegetation, symbols, paganism.
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Починаючи з трипшьсько! культури, яка була першим вогнищем хль боробства на територи Схщно! Свропи, тягнеться довгий ланцюжок рослин-но1 символiки аграрно-магiчного характеру. Надзвичайно важливу ритуальну та сощальну роль цi символи вiдiграли у системi щеологи слов'янського язич-ництва. Такими символами були: зерно, колос, обрядовий снш, ритуальний хлiб, вшки з трав, квiтiв, колоскiв, священне дерево та гай [4].
З прийняттям християнства у слов'ян ще дуже довго зберiгався культ рослин: трав, квтв, злакiв та дерев. З глибоко! давнини в народi з успiхом ви-користовували лiкарськi та iншi кориснi властивост рослин. Не зумiвши побо-роти язичницьке ставлення до природи, християнська церква частково визнала народний досвщ i знання про лiкувальнi рослини. Багато з них освячувались i проголошувались лiкувальними. Особливiстю релiгiйних уявлень схщних слов'ян було те, що нове не змогло витiснити старе, а приедналося до них.
Шсля прийняття християнства та пiд впливом бiблiйних легенд з часом змтювалось ставлення до багатьох рослин, яю язичниками шанувались як символи певних бопв чи космiчних сил. На основi двовiр'я в Укра1ш фор-мувались сво! уявлення про дерева та кв^и [4].
Джерелом символiчних значень i алегорт, якими наповнювалися дерева та кв^и в християнствi, були поди, описан в Бiблil. До списку симво-лiчних значень рослин, яю безпосередньо вказанi в Бiблil, в часи Середньо-вiччя додаеться символжа рослин з врахуванням етнiчних та географiчних особливостей мiсцезнаходження сакральних споруд, тобто поряд з бiблейсь-кими одержують шанування та сакральну символжу мiсцевi рослини.
Прикрашати могили декоративними посадками у давнину було не прийнято. Рослинництво в той час мало утил^арний характер. Харчов^ прянi та лiкувальнi рослини - три групи рослин, яю тодi вирощували, а провщника-ми нових земельних культур були монастирi [1].
Дерево е одним iз ушверсальних символiв духовно! культури людства. Воно символiзувало центральну вiсь свгту, що з'еднуе небо та землю; людину та 11 шлях до духовних висот; цикли життя, смерт та вщродження; мудрiсть та таемничi закони буття. У давнину його пов'язували з богами та мютични-ми силами природи. У мiфах багатьох народiв часто присутнi два централь-них дерева: Дерево життя та Дерево шзнання Добра та Зла [5].
Кожний народ мав свое священне дерево. Вважалося, що дерево мае душу та надшене особливою, властивою тшьки йому, священною мютичною силою. Дуб - у слов'ян вважався священним, йому приносили в жертву веп-ра. З прийняттям християнства та тд впливом бiблiйних легенд вiн втрачае свое сакральне значення, стае символом довголгття i безсмертя. У народi iснуе легенда, що будувати дiм з сухого дуба можна тому, що "тд бiлим (сухим) дубом вечеряла Свята Тршця". А з сирого дуба, будувати дiм не можна бо "тд синiм (сирим) дубом, на осиш повiсився Юда" [4].
Сосна та липа вважаються на Укра1т благословенними деревами. Сосну Господь благословив за те, що 11 деревина виявилась непридатною для цвяхiв при хресних стражданнях Спасителя, а лит вш надав особливу силу - вщводити прокляття, яю посилають жiнки на чоловтв. Цi прокляття
356
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
вона приймае на себе, через те ми спостер^аемо на нiй так багато нарослв. Сосна, горобина, верба символiзують горе, печаль, тугу. Рашше було прийнято садити ix на кладовищд бiля могил.
1з листяних дерев на кладовищах часто висаджують "дерево скорбо-ти" - вербу бшу i3 плакучою формою крони. Плакучi форми крони е у багатьох шших дерев, в тому чи^ й у берези. Це дерево характерне для висад-ки на давньоруських кладовищах. Його св^ла кора, шжне листя та ажурна крона народжують у душах родичiв померлих свiтлий настрiй, що вщповщае християнському сприйняттю смертi, як переходу в шший свiт, кращий i нес-кiнченно досконалий [2].
При оформленш могил декоративними посадками в наш час прийнято широко використовувати штродуковаш вiчнозеленi рослини - кипариси, ту].' та тиси. Вони створюють вiдповiдну сувору атмосферу, а сво].'ми вiчнозелени-ми шатами вiдображують нашу пам'ять про померлого.
Калина у схщних слов'ян вважалася символом вiчноi пам'ятi, символом печаль
Рослини, що символiзують смерть, скорботу, печаль
Рослинш символи, пов'язаш з цими поняттями, дшшли до нас i3 гли-бини втв. Ще у древнix грекiв смерть асощювалась i3 квiткою асфоделюса (Asphodelus ramosus), кореневищного багаторiчника i3 суцвггтям до 1.5 м зав-вишки. Це ж смислове значення надавалось полину пркому (Artemisia absinthium L.) та сантолт кипарисовиднiй (Santolina chamaecyparissus L.), теп-лолюбному багаторiчнику, що погано зимуе в умовах середньо].' Свропи [3].
Уява про сон та смерть пов'язана з маком диким (Papaver rhoeas L.). Аналогiчний змiст надаеться у деяких крашах i нагiдкам лiкарським (Calendula officinalis L.), однорiчнiй рослиш з яскраво-жовтими квiтковими корзинами. Уже в минулому стол^т пам'ять про померлих стали пов'язувати з квггкою хризантеми (Chrysanthemum L.).
1з деревних рослин цi поняття втшюють також тис, завдяки свош тем-нiй хвоь Одночасно вiн, за деякими повiр'ями, захищае вiд злих дуxiв та нечисто].' сили. У давш часи його природш (тисовi) rai вважались священними.
Рослини - символи безсмертя
Найвщомша з них - плющ звичайний (Hedera helix L.). Безсмертя, вь ра у воскресшня з мертвих та вiчне життя, вiрнiсть та дружба - деяю поняття, з яким асощюеться ця рослина з моменту появи християнства.
Таким же символiчним значенням надшяють барвiнок (Vinca L.) та самшит вiчнозелений (Buxus sempervirens L.). Останнiй завдяки своему дов-голiттю означае також витривалiсть, тершння та завзятiсть. З ялiвцем зви-чайним (Juniperus communis L.) пов'язано багато рiзниx легенд, в тому чи^ i уява про нього як притулок для душ, що готовi вщродитись [4].
З поняттям безсмертя пов'язанi також деяю види рослин, що утворю-ють не в'янучу суху сiтчасту обгортку навкруги суцв^ь. У народi ix назива-ють "безсмертниками". Це види безсмертника (Helichrisum Mill.) та гомфрена головчата (Gomphrena globosa L.).
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Перемогу життевого початку над смертю символiзуe пальмове листя. Одночасно воно уособлюе мир, спокш, злагоду та спiввiдноситься з життям праведно! людини - "...праведник будет жить вечно, как пальма".
Keimu dieu Mapiï та iншi pocMunni символи
Квгти у схщних слов'ян мали свое символiчне значення. Наприклад, в Украïнi народ надшяв магiчною силою переважно ri рослини, що здавна вважались священними.
1з квiтiв на кладовищi краще висадити тi види та сорти, як вважають-ся символом любовi та вiрностi - барвiнок (Vinca L.), стокротки (Bellis L.), незабудки (Myosotis L.), а також ri квгги, якi любила покiйна людина. Для прикрашення могил широко використовуються вiчнозеленi грунтовкривш рослини [3].
Багато рослин е тими чи шшими атрибутами дiви Марiï - ïï невиннос-тi, примирення, покори та страждань. Троянда (Rosa L.) вцшому вважаеться християнським символом Богоматерi i нерщко Християнства взагалi. До ^eï групи рослин вiдносять стокротки багаторiчнi (Bellis perennis L.), лiлiï (Lili-um L.), лаванду вузьколисту (Lavandula angustifolia Mill.), тони (Paeonia L.), дельфшуми (Delphinium L.) i запашний горошок (Lathyrus odoratus L.).
Братики (Viola hybrida hort.) e символом триедност або ж свято!' Тршщ. Конвалiя звичайна (Convallaria majalis L.), а також розмарин справ-жнш (Rosmarinus officinalis L.) уособлюють молодють i цнотливу любов, а за-пашна фiалка (Viola odorata L.) - скромшсть та невибагливiсть.
Великою повагою в украïнцiв користуються швники (Iris L.), якi обе-р^ають вiд "нечистих духiв", бо швень, вiд якого походить назва квгтки, зав-жди був рятiвником, вщ його спiву зникали злi сили [4].
Барвшок (Vinca L.) - символ радiсноï життeвоï сили переходу вщ земного життя до небесного, вiчностi та потойбiчностi. У народi його ще нази-вають хрещатим, бо вiн стелиться в ус сторони хрестом. Барвшок висаджу-ють на могилах небiжчикiв.
Доцiльне використання на кладовищi рослин-символiв могло б надати пейзажу кладовища визначену своeрiднiсть, наповнену глибоким змютом. При дослiдженнi багатьох кладовищ, зокрема, i у сшьськш мiсцевостi нам за-лишаеться тiльки шкодувати про втрату старовинних та прекрасних традицш оформлення декоративними рослинами мiсць поховань.
Лггература
1. Ботт Ханс. Пам'ять сердца. Декоративное озеленение надгробий и могил. - М.: "Интербук - сервис", 1997. - 111 с.
2. Булашев Г.О. Украшський народ у сво1х легендах, релтйних поглядах та в1ру-ваннях: Космогошчш украшсью народш погляди та в1рування/ Пер. з рос. Ю.Г. Буряка; Пе-редм. В.О. Шевчука; Прим. Ю.М. Олшника. - К.: Дов1ра, 1993. - 414 с.
3. Золотницький М.Ф. Квгги в легендах та переказах. - К. : Ф1рма Дов1ра, 1992. - 207 с.
4. Тарас В. Монастирський сад як першооснова формування сакрально1 ландшафтно1 архпектури// Народознавч1 зошити. - 1998, № 2. - С. 145-161.
5. Шейнина Е.Я. Энциклопедия символов. - М.: ООО "Изд-во АСТ"; Харьков: "Тор-синг", 2003. - 591, [1] с. _
358
Заповвдна справа в Галичиш, на Подьлл та Волинi
