CC BY
12
2. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в : Свгг, 2001. - 390 с.
3. Назаренко 1.1., Польчина С.М., Шкорич В.А. Грунтознавство : пщручник. - Чершв-щ, 2003. - 400 с.
4. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.Н., Проку-дин Ю.Н. и др. - К. : Наук. думка, 1987. - 548 с.
5. Практикум по почвоведению / под ред. И.С. Кауричева. - 3-тье изд. [перераб. и доп.]. - М. : Колос, 1980. _
УДК 634.0.26: 634.0.174.7 (477.75) Асист. Р.В. Салогуб -твденна фтш "Кримський агротехнологiчнийумверситет" НУбюресурав i природокористування Украти (ПФ "КАТУ" НУБШУ)
ПОШИРЕННЯ ШПИЛЬКОВИХ ДЕРЕВНИХ ПОР1Д В ЗАХИСНИХ НАСАДЖЕННЯХ СТЕПОВО1 ЧАСТИНИ КРИМУ
Проведено аналiз видового складу та поширення шпилькових деревних порщ в захисних насадженнях степовш частиш Криму. Встановлено, що площа насаджень шпилькових порщ становить 1903,9 га., тобто 27,6% загально! площi деревостанiв ль согосподарських пiдприeмств степово'1 зони Криму. Найбшьше шпилькових насаджень зростае на схiдному узбережжi пiвострова. Переважна бшьшють цих насаджень представлена сосною кримською (97 %). Частка бюти становить всього 60,5 га або 3%.
Ключов1 слова: шпильковi деревнi породи, степовий Крим.
Assist. R.V. Salogub - South branch the Crimean agricultural technological university of the NU of bioresources and natural use of Ukraine
Specific composition and distribution of pin arboreal breeds is conducted in the artificial planting to steppe part of Crimea
The analysis of specific composition and distribution of pin arboreal breeds is conducted in the protective planting to steppe part of Crimea. It is set that the area of planting of pin breeds makes 1903,9 hectares., that 27,6% general area of forest enterprises of steppe area of Crimea. Most pin planting grows on the east coast of peninsula. Swingeing majority of these planting is presented a pine-tree Crimean (97 %o). The particle of biots makes in all 60,5 hectares or 3%.
Keywords: pin arboreal breeds, steppe Crimea.
Питання про створення сприятливих умов для усшшного вирощуван-ня сшьськогосподарських культур у степу виникло у той час, коли хл1бороби вщчули негативний вплив кшматичних явищ на врожайшсть. Ще на початку Х1Х ст. люди зауважили, що бшьш1 врожа! вдаеться збирати з тих лашв, як розташоваш неподалж люових насаджень. Для боротьби з посухою вже у Х1Х ст. шдприемщ на сво!х землях почали створювати захисш л1сов1 масиви та смуги. У т часи бракувало як наукових даних, так i популярно! шформацп стосовно шдбору деревних порщ, !х бюлогп та екологп. Для створення захисних насаджень використовували весь посадковий матерiал, який вдавалося придбати [2, 3, 5, 11].
На шляху розвитку захисного люорозведення траплялися рiзноманiтнi складнощд та перешкоди, були спалахи розвитку й збшьшення площ захисних насаджень, були перюди занепаду, знищення та руйнацп. Найбiльш ш-тенсивного розвитку захисне люорозведення набуло у 80-90 р. р. ХХ сторiч-чя. З 90-х роюв ХХ ст. i дотепер об'екти захисного лiсорозведення поступово розлагоджувалися, знищувалися та руйнувалися. Проте, до нашого часу збе-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.2
реглися не тшьки занедбаш, розлагодженi, але й зразковi захиснi насадження за участ рiзних видiв деревних порiд [6-10].
Поширення шпилькових деревних порiд у штучних насадженнях сте-пово! частини Криму залишаеться не вивченим. Наша мета полягае у тому, щоб з'ясувати видовий склад та поширення шпилькових деревних порщ у за-хисних насадженнях державних пiдприемств люового господарства в умовах степово! частини Криму.
Дослщження сучасного поширення шпилькових деревних порщ у за-хисних насадженнях степово! частини Криму виконано шляхом порiвняльно-го аналiзу матерiалiв лiсовпорядкування, рекогносцирувальних обстежень, екологiчних чинниюв та лiтературних даних [1-11].
Степова частина Криму займае 80 % загально! плошд пiвострова. Люо-рослинш умови Криму мають сво! особливост [1,4]. Тут видiлено три при-родно-клiматичнi областi, якi характеризуються рiзними типами клiмату: рiв-нинна - з посушливим кшматом, гiрська - з помiрно-теплим та вологим кль матом, та Середземноморська (пiвденний берег Криму - ПБК) - помiрно-теп-ла з сухим л^ом. Зпдно з комплексним агроклiматичним районуванням, на територи Криму видiляють такi агрокшматичш зони: I) - Пiвденного степу, дуже посушлива, помiрно спекотна зона з м'якою зимою; II) - Кримських пр, субтропiчна зона з посушливим лггом та теплою, вологою зимою (рис. 1).
Рис. 1. Агро^матичнерайонування Криму [1]
Рiвнинна область Криму займае чотири п'ятих загально! плошi пiвос-
2 . трова, що становить 20,8 тис. км . Межа рiвнинноl област збiгаеться з межею
зони Швденного степу. Зону Пiвденного степу роздшяють на два агрокшма-
тичнi райони: 1а) - район сухих стешв; 1б) - район пустельних стешв [1, 4].
Всiй степовш зош Криму притаманна не стшка зима 3i значними коливання-ми температур, як зумовлюють вiдсутнiсть стшкого снiгового покриву та не-одноразову змшу мерзлого стану грунпв до повно! вiдлиги. Снiговий покрив тримаеться 30-38 днiв. Вiдхилення вiд середньо! тривалостi снiгового покриву дуже велика - вщ 2 до 180 дшв. Глибина промерзання грунту змшюеться, залежно вiд мiнiмальних температур у зимовий перюд, вiд 0,2 до 1,75 м.
Степовш зош притаманне вщносно спекотне лгго з температурою по-вiтря у липш +23 - +24°С. Абсолютна максимальна температура повггря мо-же досягати в липш та серпш +35 - +39°С. Перiод з середньодобовою температурою +10°С та вище тривае 6-6,5 мiсяцiв, а сума температур змшюеться вщ 3300 до 3600°. Пдрометричний коефiцiент дорiвнюе 0,5-0,7, середня кшь-кiсть опадiв становить 350-400 мм за рж [1,4].
Велика посушливють степово! зони визначаеться не тшьки малою кiлькiстю опадiв, але й значною посушливiстю повггря. З липня до вересня включно середня вщносна вологiсть повiтря о 13 год. становить близько 40-45 %. Запаси продуктивно! вологи у верхньому метровому шарi грунту вже на початку червня зменшуються до 50-60 мм. Отже, нестача грунтово! вологи е основним чинником, що перешкоджае повному використанню бага-тих термiчних ресурЫв степово! зони Криму.
Дослщження свiдчать, що захисш насадження шпилькових порщ у степовш частиш Криму належить рiзним оргашзащям, зокрема: Республь канському комiтету люового господарства АР Крим; Сiмферопольськiй дис-танци захисних лiсонасаджень Приднiпровськоï залiзницi, селищним та сiльським радам. З-помiж державних пiдприемств Республiканського комгте-ту люового господарства АР Крим у степовш зош цшковито розмiщенi Свпа-торiйське Роздольненське, Джанкойське та Леншське лiсовi господарства, частково входять у степову зону землi Сiмферопольського, Бшопрського та Старокримського лiсових господарств [1, 4, 6-10].
Результати рекогносцирувальних обстежень i аналiз матерiалiв люов-порядкування свщчать, що насадження шпилькових деревних порщ пошире-нi тiльки на теренах п'яти iз семи пщприемств лiсового господарства, розта-шованих у степовш зош Криму (рис. 2, табл. 1).
З таблиц видно, що загальна площа насаджень за участ шпилькових деревних порiд становить 1903,9 га, тобто 27,6 % загальноï плошд деревоста-нiв люогосподарських пiдприемств степовоï зони Криму. Встановлено, що шпильковi деревнi породи в захисних насадженнях степовоï частини Криму представлен сосною кримською та широкогшковиком схiдним (бiота). Штуч-нi насадження за участ сосни кримськоï займають площу 1843,4 га, тобто 97 % вщ загально!" площi насаджень шпилькових порщ Частка насаджень у складi яких е широкогшковик схщний становить всього 60,5 га або 3 %.
Дослщження показують, що на поширення шпилькових деревних порщ у штучних насадженнях степово1' частини Криму мають iстотний вплив кшматичш особливостi регiону. До несприятливих чинниюв передусiм належать: не стшю погоднi умови взимку та спекотне сухе лгто, якi негативно впливають на рiст i розвиток шпилькових деревних рослин. Висок темпера-
Науковий вкник- НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.2
тури з одночасною нестачею вологи у грунт та значною сухiстю повiтря ю-тотно ускладнюють вирошування шпилькових деревних рослин у цих умовах.
Рис. 2. Схематична карта зон дiяльностi постшних лiсокористувачiв в Автономнй республц Крим [6]
Табл. Площа поширення шпилькових деревних порiду насадженнях державного л'шового фонду степовоИ частини Криму
Назва державного тдприемства Загальна площа ль сових земель, га Площа наса-джень за учасТ шпилькових деревних порвд га Зокрема, га Частка насаджень за участ1 шпилькових порвд, %
сосна бюта
"Свпаторшське л1со-ве господарство" 955,9 323,2 291,5 31,7 33,8
"Роздольненське лшове господарство" 376,4 37,0 37,0 - 9,8
"Джанкойське лшове господарство" 110,1 7,5 7,5 - 6,8
"Бшопрське лшове господарство" 1229,0 653,9 652,0 1,9 53,2
"Летнське лшове господарство" 4220,0 882,3 855,4 26,9 20,9
Разом у степовш частит Криму 6891,4 1903,9 1843,4 60,5 27,6
Захисш насадження шпилькових порщ у степовш частиш Криму пере-бувають в pi3HOMy адмшютративному пiдпорядкуваннi, зокрема: Республь
канського комитету лiсового господарства АР Крим; 0мферопольсько1' дис-танци захисних лiсонасаджень Придншровсько1' залiзницi, селищних та сiльських рад. Оргашзащею, якiй пiдпорядкована найбiльша площа захисних насаджень шпилькових порiд степово1' зони Криму, е Республiканський комь тет лiсового господарства АР Крим. Це едина оргашзащя, де ведеться облж та охорона захисних насаджень.
Розрiзненiсть i роздрiбненiсть захисних насаджень шпилькових порщ степово1' зони Криму за рiзним органiзацiям та пщприемствам ускладнюе ïx охорону, а також процес вивчення ïx сучасного стану, структури та особли-востей формування.
Л1тература
1. Агроклиматический справочник по Крымской области. - Л. : Гидрометеорологическое издательство, 1959. - 103 с.
2. Калшш M.I., Мельник О.С. Теоретичш основи люових мелюрацш. - Льв1в : Св1т, 1991. - 261 с.
3. Калшш M.I. Люов1 культури i захисне люорозведення. - Льв1в : Св1т, 1994. - 295 с.
4. Климатический атлас Крыма/ Приложение к научно-практическому дискуссионному сборнику "Вопросы развития Крыма" / под ред. И.П. Ведь. - Симферополь : Таврия-Плюс, 2000. - 120 с.
5. Пилипенко О.1., Юхновський В.Ю., Ведмщь М.М. Системи захисту грунпв вщ ерози. - К. : Златояр, 2004. - 435 с.
6. Проект оргашзацн i розвитку Свпаторшського держлюгоспу Республшанського ко-м1тету по люовому i мисливському господарству АР Крим Державного ком1тету люового господарства Украши, Том - I, Книга - I, Пояснювальна записка. - 1рпшь : 2000. - 120 с.
7. Проект оргашзацн i розвитку Роздольненського держлюгоспу Республшанського ком^ету по люовому i мисливському господарству АР Крим Державного ком^ету люового господарства Украши, Том - I, Книга - I, Пояснювальна записка. - 1рпшь : 2000. - 60 с.
8. Проект оргашзацн i розвитку Джанкойського державного люомисливського господарства Республшанського ком^ету по люовому i мисливському господарству АР Крим Державного ком^ету люового господарства Украши, Том - I, Книга - I, Пояснювальна записка. -^пшь : 2000. - 230 с.
9. Проект оргашзацн i розвитку Бшопрського держлюгоспу Республшанського комь тету по люовому i мисливському господарству АР Крим Державного ком^ету люового господарства Украши, Том - I, Книга - I, Пояснювальна записка. - !рпшь : 2000. - 243 с.
10. Проект оргашзацн i розвитку Леншського держлюгоспу Республшанського комь тету по люовому i мисливському господарству АР Крим Державного ком^ету люового господарства Украши, Том - I, Книга - I, Пояснювальна записка. - !рпшь : 2000. - 145 с.
11. Сазонов И.Н., Штофель М.А., Пилипенко А.И. Система мероприятий против эрозии почв. - К. : Вища шк., 1984. - 248 с._
УДК 630*27 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук - Быоцертвський
жщональний аграрний ушверситет
РОЛЬ I М1СЦЕ БАГАТОР1ЧНИХ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 СТАЛОГО РОЗВИТКУ CmbCb^ï М1СЦЕВОСТ1 УКРАШИ
Розглянуто особливост функцюнування багаторiчниx зелених насаджень агро-ландшаф^в у контекст забезпечення сталого розвитку сшьських територш. Показано роль захисних люонасаджень у забезпеченш родючосп грунпв та продуктивносп сшьськогосподарських культур на прилеглих полях. Обговорюеться природоохорон-не, рекреацшне, декоративне значення багаторiчниx насаджень та ïx роль у забезпеченш еколопчно здорового середовища. Запропоновано шляхи оптимiзацiï наявних та створення нових насаджень у сшьськш мюцевосп.
