CC BY
32
канського комггету лiсового господарства АР Крим; Омферопольсько! дис-танци захисних лiсонасаджень Придншровсько! залiзницi, селищних та сiльських рад. Оргашзащею, якiй пiдпорядкована найбiльша площа захисних насаджень шпилькових порiд степово! зони Криму, е Республiканський комь тет лiсового господарства АР Крим. Це едина оргашзащя, де ведеться облж та охорона захисних насаджень.
Розрiзненiсть i роздрiбненiсть захисних насаджень шпилькових порщ степово! зони Криму за рiзним органiзацiям та шдприемствам ускладнюе !х охорону, а також процес вивчення !х сучасного стану, структури та особли-востей формування.
Лiтература
1. Агроклиматический справочник по Крымской области. - Л. : Гидрометеорологическое издательство, 1959. - 103 с.
2. Калшш М.1., Мельник О.С. Теоретичш основи люових мелюрацш. - Льв1в : Св1т, 1991. - 261 с.
3. Калшш М.1. Люов1 культури 1 захисне люорозведення. - Льв1в : Св1т, 1994. - 295 с.
4. Климатический атлас Крыма/ Приложение к научно-практическому дискуссионному сборнику "Вопросы развития Крыма" / под ред. И.П. Ведь. - Симферополь : Таврия-Плюс, 2000. - 120 с.
5. Пилипенко О.1., Юхновський В.Ю., Ведмщь М.М. Системи захисту грунпв вщ ерози. - К. : Златояр, 2004. - 435 с.
6. Проект оргашзацй 1 розвитку Свпаторшського держшсгоспу Республшанського ко-м1тету по люовому 1 мисливському господарству АР Крим Державного ком1тету люового господарства Укра!ни, Том - I, Книга - I, Пояснювальна записка. - 1ртнь : 2000. - 120 с.
7. Проект оргашзацй 1 розвитку Роздольненського держшсгоспу Республшанського ком1тету по люовому 1 мисливському господарству АР Крим Державного ком1тету люового господарства Укра!ни, Том - I, Книга - I, Пояснювальна записка. - 1рпшь : 2000. - 60 с.
8. Проект оргашзацй' 1 розвитку Джанкойського державного люомисливського господарства Республшанського ком1тету по люовому 1 мисливському господарству АР Крим Державного ком1тету люового господарства Укра!ни, Том - I, Книга - I, Пояснювальна записка. -!ршнь : 2000. - 230 с.
9. Проект оргашзацй' 1 розвитку Бшопрського держшсгоспу Республшанського комь тету по люовому 1 мисливському господарству АР Крим Державного ком1тету люового господарства Укра!ни, Том - I, Книга - I, Пояснювальна записка. - !рпшь : 2000. - 243 с.
10. Проект оргашзацй 1 розвитку Леншського держлюгоспу Республшанського комь тету по люовому 1 мисливському господарству АР Крим Державного ком1тету люового господарства Укра!ни, Том - I, Книга - I, Пояснювальна записка. - !рпшь : 2000. - 145 с.
11. Сазонов И.Н., Штофель М.А., Пилипенко А.И. Система мероприятий против эрозии почв. - К. : Вища шк., 1984. - 248 с._
УДК 630*27 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук - Быоцертвський
нацюнальшй аграрний утверситет
РОЛЬ I М1СЦЕ БАГАТОР1ЧНИХ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 СТАЛОГО РОЗВИТКУ СЫЬСЬКШ М1СЦЕВОСТ1 УКРАШИ
Розглянуто особливост функщонування багаторiчних зелених насаджень агро-ландшафтсв у контекст забезпечення сталого розвитку сшьських територiй. Показано роль захисних люонасаджень у забезпеченш родючостi rрунтiв та продуктивностi сшьськогосподарських культур на прилеглих полях. Обговорюсться природоохорон-не, рекреацiйне, декоративне значення багаторiчних насаджень та ïx роль у забезпеченш еколопчно здорового середовища. Запропоновано шляхи оптимiзацiï наявних та створення нових насаджень у сшьськш мiсцевостi.
Assoc. prof. S.V. Rogovskyi - Bila tserkva national agrarian university
Role and place of perennial green plantation in sustainable development of rural areas in Ukraine
Functioning peculiarities of perennial green plantations within agro landscapes in the context of promotion sustainable development of rural areas are being reflected in the article. The role of protective forest plantation in promotion of soil fertility of agricultural crops in the close fields is also shown. The natural protection, recreational, decorative importance of perennial plantations and their role in ensuring ecologically healthy environment is being discussed. There are offered ways for optimization the existing and creation of new plantations in rural regions.
Модель сталого розвитку, проголошена Конвенщею ООН з навко-лишнього середовища у червш 1992 р. в Рю-де-Жанейро, е прюритетним зав-данням XXI ст. За п'ятнадцять роюв, що минули з того часу, сталий розвиток не був досягнутий в жоднш кра1ш свггу. Навпаки, у свт побшьшало людей, яю не мають доступу до чисто1 води, свгговий океан загрозливо пус^е, темпи скорочення бiорiзноманiття не сповшьнюються, а наростають, плошд лiсiв зменшуються, а зони пустель збшьшуються, зростае смертшсть вщ забруд-нення повггря. Найважливiшою причиною недостатньо1 ефективностi кон-цепцiï сталого розвитку е ïï великомасштабнiсть, глобальнiсть i вiдiрванiсть вщ реального щоденного життя. Ключовим критерiем, який визначае сталiсть розвитку, е здорове середовище - середовище, близьке до природного, не по-рушене дiяльнiстю людини, без антропогенних забруднювачiв, де всi види почуваються добре.
Дослщжуючи сталiсть агропродовольчоï системи Украши, О.В. Шуб-равська видiляе таю складники: 1) природно-кшматичний; 2) оргашзацшний; 3) структурно-галузевий; 4) продуктовий; 5) ресурсно-еколопчний; 6) ресур-сно-демографiчний; 7) сощально-професшний; 8) зовнiшньоекономiчний; 9) фiнансово-економiчний. На ïï думку, "процес формування агропродовольчоï системи пов'язаний iз значним споживанням природних ресуршв, а за рiвнем навантаження, який система чинить на довкшля, вона займае у в^чизнянш економiцi одне з перших мюць; досягнення сталостi агропродовольчоï системи нездшсненне без забезпечення ïï ресурсно-екологiчноï сталостiм. Обов'яз-ковою умовою сталого розвитку аграрного сектора економжи е вiдновлення навколишнiм середовищем своïх функцiй пiсля впливу, здiйснюваного на нього з боку агропродовольчих виробництв [4]. Якщо розглядати сталий розвиток як процес гармошзаци продуктивних сил, забезпечення задоволення необхщних потреб ушх члешв суспшьства за умови збереження i поетапного поновлення цшсносл природного середовища, створення можливостей для рiвноваги мiж його потенщалом i потребами людей усiх поколшь, то основою сталого розвитку сшьсько1* мiсцевостi е збереження i вщтворення здорового природного середовища. Довкшля в сшьсьюй мiсцевостi е водночас i базою природних ресурЫв (грунти, грунтовi води, люи тощо), i середовищем для проживання людей. Навколишне природне середовище i люди, яю про-живають та здшснюють господарську дiяльнiсть на цш територiï, утворюють едину взаемозалежну i взаеморегульовану систему.
Вилучення людини iз системи природного св^у або розгляд ïï поза щею системою е помилкою. Людина, особливо в сшьсьюй мюцевост^ завжди
залежала вщ природних ресурЫв. Це виявлялося в добуванш 3aco6iB для ic-нування (продуклв харчування, палива), бyдiвництвi житла, забезпеченш водою тощо. У сшьськш мicцeвоcтi людина нiколи не почувалася вceмогyтнiм царем природи, а тому споконвтв ставилася до pÏ4K^ поля, лicy бережливо i поважно. Однак зростання продуктивних сил, зокрема й у сшьському госпо-дарств^ перетворило людський чинник на рушшну силу. А комyнicтичнa ще-олопя, вперто нав'язуючи думку, що не треба чекати милостиш вiд природи, а варто взяти ïï багатства силомщь, вивищила людину над природою. Вважа-лося, що за колективного великомасштабного ciльcькогоcподapcького вироб-ництва мехашзащя, мeлiоpaцiя, eлeктpифiкaцiя, хiмiзaцiя, ceлeкцiя - здатш забезпечити його cтaлicть незалежно вiд пpиpодно-клiмaтичних умов. Вeликi можливост людини було продемонстровано пiд час створення системи поле-захисних люосмуг, якi лише в Укpaïнi зайняли площу 420 тис. га. I дшсно, за мacштaбноï пiдтpимки держави виробництво продовольства зросло в кшька paзiв. Проте cтaбiльнicть аграрного виробництва супроводжувалась розорю-ванням малопродуктивних, часто ерозшно небезпечних земель, скороченням природних лук та пасовищ, затопленням значних площ високопродуктивних земель, зниженням залюненост тepитоpiй та зменшенням пpиpодноï родю-чоcтi грунтв, забрудненням грунтових вод нiтpaтaми i пестицидами i, як нас-лiдок, попршенням здоров'я людей. А нaйголовнiшe, втратою у людей госпо-дарського ставлення до природних ресурЫв, якi, будучи громадськими та державними, нacпpaвдi виявились шчийними.
Занедбання джерел i малих piчок, захаращення лicоcмyг, несанкщоно-ваш вирубування лicових насаджень, байдуже ставлення до розвитку еро-зiйних процеЫв стали в нeзaлeжнiй Укpaïнi реальними й масовими фактами в сшьськш мюцевост не лише через розвал ciльcькогоcподapcького виробництва i зубожшня населення, а й через споживацьке ставлення до природи як до дармового, шчийного, що можна вкрасти, використати для власних потреб. Запровадження ринкових вщносин на сел^ фактично без встановлення при-вaтноï власност на землю, на фонi пгантського диспаритету цiн на промис-лову i сшьськогосподарську пpодyкцiю призвело до хижаць^' експлуатаци орних земель, цшковитого занедбання пpотиepозiйних, а в багатьох мюцях -мeлiоpaтивних систем, припинення догляду за люосмугами та захисними ль состанами. Природна pодючicть грунпв погipшaлa внacлiдок порушення ci-возмш, зменшення, а подекуди припинення внесення оргашчних добрив, мо-нокультури соняшнику, piпaкy та iнших, на перший погляд, eкономiчно ви-гiдних культур [2, 3].
Дослщження значення й мюця бaгaтоpiчних зелених насаджень у забезпеченш сталого розвитку сшьсь^' мюцевост е актуальним науковим i практичним завданням. Вщомо, що бaгaтоpiчнi зeлeнi насадження в ciльcькiй мюцевост виконують piзномaнiтнi фyнкцiï: клiмaтоpeгyлятивнy, протиеро-зiйнy, cepeдовищeтвipнy, peкpeaцiйнy, декоративну, е мюцем збереження бь ологiчного piзномaнiття фауни i флори. Однак у лггератур^ зазвичай, висвгг-люються лише окpeмi фyнкцiï бaгaтоpiчних зелених насаджень. Достатньо вивченим е питання виливу полезахисних насаджень на урожайшсть сшьсь-когосподарських культур та ix pолi в пpотидiï вiтpовiй i воднш epозiï гpyнтiв [1, 5]. Ми експериментально встановили, що захисна дiя лicоcмyг поши-рюеться на вщдаль до 25-30 висот лicоcмyги, а урожай озимоï пшeницi з оди-
нищ плошд в зот захисту зростае на 15-20 %. Люосмуга впливае на агрохь мiчнi показники грунту прилеглого поля (табл.)
Табл. Залежшсть агрохiмiчних показнитв tрунту вiд захисноХ ди л^осмуги _(поле ДП iм. 9 счня 1905 р. Б1лоцерк1вського р-ну)_
М1сце ввдбору зразшв Глибина горизонту, см Вм1ст гумусу, % (за Тюршим) Вм1ст у мг/100 г грунту
N легкогвдро- л1зований (за Тюршим-Кононовою) Р2О5 (за Ч1р1ко-вим) К2О (за Ч1р1ко-вим)
У л1сосмуз1 0-5 4,95 17,76 19,2 24,7
5-10 5,09 17,62 35,0 24,7
10-15 4,89 17,76 31,6 25,3
15-20 4,30 18,04 36,0 23,3
20-25 4,12 20,06 36,0 24,7
За 5 м ввд л1сосмуги 0-5 4,03 15,68 28,0 15,4
5-10 4,06 14,0 27,4 12,3
10-15 3,86 14,0 22,8 10,7
15-20 3,78 13,95 21,7 11,2
За 50 м ввд лшосмуги 0-5 4,05 14,70 24,4 7,6
5-10 4,03 14,0 22,8 6,9
10-15 3,96 14,70 24,0 7,6
15-20 3,87 13,86 24,0 6,9
За 150 м ввд лшосмуги 0-5 4,02 14,14 25,4 11,5
5-10 4,03 14,42 24,0 7,6
10-15 3,84 14,0 22,8 6,0
15-20 3,78 14,14 21,7 6,0
За 300 м ввд лшосмуги 0-5 3,75 14,28 22,8 11,5
5-10 3,84 14,46 21,2 7,6
10-15 3,73 14,70 22,8 6,9
15-20 3,76 14,56 20,4 6,9
Наведет в таблиц дат свщчать, що люосмуга справляе позитивний вплив на показники родючост грунту. Порiвняно з даними агрохiмiчного об-стеження полiв за 1976 рш зниження родючостi грунту в частит поля, що прилягае до люосмуги, було мiнiмальним, а в самш лiсосмузi родючiсть грунту не змшилася.
Вiдомо, що ефективтсть лiсосмуги залежить вiд 11 висоти та вггропро-никностi. Лiсосмуги продувно! та ажурно! конструкци краще захищають поле вiд суховiйних вг^в, а 1х позитивна дiя поширюеться на бiльшу площу [5]. Завдяки обстеженням захисних лiсосмуг у господарствах Бшоцерювсько-го, Василькiвського та Рокитнянського райотв Кшвсько! областi ми з'ясува-ли, що за вщсутност доглядових рубань упродовж 15 роюв абсолютна бшь-шiсть лiсосмуг мае непродувну конструкщю, що значно ослабило 1х захиснi властивостi. Водночас неконтрольоване розростання крайнiх рядiв лiсосмуг призвело до ютотного збiльшення плошi люосмуг - ширина закрайок зросла до 5-7 м. Вщповщно ця площа випала iз сiльськогосподарського обiгу. За нашими розрахунками, кожен гектар люосмуги додатково забрав вщ 3000 до 5000 м кв. поля, а якщо врахувати ютотне зниження врожайност на частит поля, що прилягае безпосередньо до люосмуги, то щ втрати будуть ще большими. В^м, навiть за таких умов позитивний ефект захисно! ди лiсосмуг пе-
рекривае зазначеш втрати. За умови здiйснення доглядових рубань , яю да-дуть змогу зменшити негативну дiю люосмуг на прилеглi поля та вщновлять ефективну продувну конструкцiю захисних насаджень, сумарний прирют урожаю завдяки захиснш ди лiсосмуг iстотно виросте. Саме цей прирют уро-жайностi сшьськогосподарських культур може стати реальним економiчним механiзмом, який спонукатиме господарства здшснювати доглядовi рубання.
На жаль, сьогодш захиснi лiсонасадження вiднесено до земель запасу сшьських i селищних рад i сiльгоспвиробники здебiльшого не мають юри-дичних пiдстав здiйснювати догляд за ними. Створеш в районах агролюниц-тва на сьогоднi не мають ш матерiальних, нi фшансових можливостей здiйснювати повноцiнний догляд за люосмугами i виконують здебiльшого функци наглядово-дозвiльного органу. Необхiдно термiново розробити та затвердити нормативы документи, яю створювали б умови для економiчно! зацiкавленостi агровиробникiв щодо якiсного догляду за захисними люонаса-дженнями та агролюництв у виконаннi цих робгг. Не менш важливим е пи-тання лiквiдностi заготовлено! в ходi доглядових рубань деревно! сировини. Сучасш технологи дають змогу переробляти 11 не лише на екологiчно чисте паливо, а й використовувати для потреб целюлозно-паперово!, меблево! про-мисловость Для цього потрiбна спецiальна техшка та вiдповiднi переробнi пiдприемства. Враховуючи вiдновлюваний характер отримано! сировини та значш об'еми захисних лiсонасаджень, реалiзацiя ще! програми видаеться цiлком реальною i доцiльною.
У зв'язку з поширенням карантинного шкiдника - американського бь лого метелика - актуальним е захист насаджень вiд шюдниюв. Нинi люосму-ги е резерватами для розповсюдження цього небезпечного шюдника. Очевидно, у агролiсництвах мае бути вщповщна технiка та навчений персонал, яю могли б яюсно виконувати цю роботу. Без створення вщповщного пiдроздiлу та забезпечення техшкою i засобами захисту за умови цшьового державного фiнансування американський бший метелик, враховуючи його шкодочин-шсть, буде становити реальну загрозу для агрофiтоценозiв, захисних та деко-ративних насаджень.
Серйозну загрозу деяким видам деревних порщ у складi захисних насаджень становить омела бша - рослина-натвпаразит, яка поширилась в останш роки i вражае не лише тополю канадську, клен цукристий, а й робшш псевдо-акацш, липу дрiбнолисту, горобину звичайну, яблуню, грушу, глщ та деякi ш-шi види, на яких рашше ця рослина не паразитувала. Це св^ить про виник-нення нових рас напiвпаразита. У нинiшнiх умовах, коли людина своечасно не видаляе ушкодженi омелою рослини, завдяки перенесенню насiння рослини-паразита воронами, вщбуваеться його розповсюдження на дерева поблизу на-селених пунктiв та в селах i мiстах. За нашими спостереженнями вiд моменту поселення омели бшо! на деревi до його повно! загибелi проходить 4-6 роюв. Сдиним дiевим заходом боротьби з омелою в нишшшх умовах е видалення уражених паразитом гiлок i дерев. Враховуючи те, що омела мютить цiннi для фармацевтично! промисловост речовини, можлива розробка та реалiзацiя державно! програми "Омела", що дало б змогу отримувати дешевi лiки i зупинити наступ небезпечно! рослини-паразита на деревнi насадження.
Сталий розвиток сшьсько!' мюцевост значною мipою залежить вiд здорового навколишнього середовища. Враховуючи значш масштаби засто-сування пecтицидiв у ciльcькомy гоcподapcтвi, пiдвищyетьcя роль бaгaтоpiч-них зелених насаджень в обмеженш розповсюдження пecтицидiв з грунтови-ми водами. Водопоглинaльнi, водоpeгyлювaльнi та прияружш лicоcмyги, роз-мiщeнi на схилових землях, не лише протидшть воднш ерози гpyнтiв, а й акумулюють залишки гepбiцидiв, iнceктицидiв, фyнгiцидiв та нiтpaтiв, якi потрапляють у грунт i м^рують з грунтовими водами, сприяють ix акумуляци та нeйтpaлiзaцiï. Догляд за цими насадженнями, ïx створення i вiдтвоpeння е ключовою ланкою боротьби за повноводшсть малих i великих piчок та яюсть води. На жаль, в останш роки зaxиcнi лicонacaджeння на схилових землях майже не створюються, а догляд за наявними насадженнями припинено. Бшьшють орних земель з крутютю схилу понад 10 % виведеш з сшьськогос-подарського користування через низьку ефектившсть ïx експлуатаци. ïx вщ-несено до земель запасу мюцевих рад, вiдбyвaетьcя ïx природне залуження, а подекуди - самосшне зaлicнeння.
1стотне зменшення площ орних земель, що вщбулося в останш роки за рахунок припинення обробггку низькопродуктивних земель, а це, зпдно зi статистичними даними, близько 5 млн га, створюе об'ективш передумови для збшьшення мacштaбiв захисного люорозведення. Це дозволили б наблизити люистють територи Укpaïни до оптимальних пapaмeтpiв та icтотно збiльшити вуглецедепонувальну здaтнicть наших лiciв у найближчому майбутньому. Це сприяло б стабшзаци кшмату та зменшенню ерози груипв.
В умовах глобального потeплiння, piзкиx пepeпaдiв температур та тривалих посушливих пepiодiв, особливо в лiтнiй перюд, роль полезахисних лicонacaджeнь, як чинника стабшзаци мжрокшмату на полях i протиди вгг-pовiй та воднш ерози, зростае [5]. ïx створення стало надшним щитом для су-ховив та пилових бур як у Люостепу, так i Степу. К^м цього, цi насадження е важливим елементом eкомepeжi Украши, мюцями розмноження, захисту та м^аци диких ccaвцiв, птaxiв, peптилiй, корисно! ентомофауни i багатьох ви-дiв трав'янистих рослин пpиpодноï флори, зокрема лжарських, нектаро-дайних, piдкicниx i зникаючих видiв.
Бaгaтоpiчнi зeлeнi насадження, зокрема полезахисш пpотиepозiйнi, у сшьськш мюцевосп мають велике peкpeaцiйнe значення. Часто в люосмугах мicцeвe населення збирае лжарсью рослини, ягоди та гриби, а також вщпочи-вае на лош природи. Ось чому декоративш влacтивоcтi лicонacaджeнь, штучно створених на малопридатних для сшьськогосподарського використання землях, мають виpiшaльнe значення для розвитку зеленого туризму та приваб-ливосл ciльcькиx тepитоpiй для житeлiв мicтa. На берегах piчок i озер в зонi таких насаджень давно функцюнують бази вщпочинку, дитячi табори, а ос-таншми роками мicця з гарними краевидами активно освоюються для ел^но-го вщпочинку. Для рекреац^ вaжливi як декоративш якос^ деревних рослин, так i видшення фiтонцидiв, а також вщсутшсть рослин, здатних викликати алергш. Ось чому в зелених насадженнях досить бажаними е вiчнозeлeнi рос-лини: сосна звичайна, сосни кримська i чорна, ялини колюча, сербська, ка-надська, туя захщна, шиpокогiлковик схщний, ялiвцi звичайний, вipгiнcький, козацький. На жаль, у сшьськш мюцевост^ особливо у cклaдi захисних наса-
джень, щ види мало поширенi. Значно бшьшого застосування потребуе багато видiв та декоративних форм листяних деревних рослин. Зокрема у сшьських парках, скверах, на територи шюл, дошкiльних закладiв, медичних установ перспективним е використання красивокв^уючих кущiв: жасмину садового, форзици середньо!, дейцiï шорстко1, вейгели ранньо1, будле1 Давида, тракан-ти кошенiльноï, рiзних видiв таволги i кизильника. Значно урiзноманiтнiти зе-ленi насадження у сшьськш мiсцевостi можливо за рахунок декоративнолис-тяних форм туï захiдноï, аличi звичайноï, барбариса Тунбергера, таволги японсько].', пухириплiдника калинолистого, дерену бшого, бузини червоно^ якi мають придатнi для широкого використання високодекоративш форми.
У сучасних умовах за експлуатаци наявних та створення нових захис-них лiсонасаджень у сшьськш мюцевосл повинна враховуватись ïx багато-функцiональнiсть. Для цього необxiдно здшснювати ïx iнтродукцiйну оптимь зацiю, висаджуючи такi деревнi лiкарськi рослини як гшкго дволопатеве, бе-реку лжарську, глiд напiвм,який, софору японську, лимонник китайський; нектародаï - липу маньчжурську, кизильники, яю виконуватимуть не лише захисну функцда, а й одночасно будуть плантащями для заготiвлi лiкарськоï сировини та чудовими нектародаями.
Залучення iнтродуцентiв у мiсцевi фiтоценози вимагае виважених тд-xодiв. Адже деяю деревнi рослини в умовах штродукци е iнвазiйно небезпеч-ними i можуть, завдяки самосiйному розповсюдженню, стати засмiчувачами сiльськогосподарськиx угiдь. Здатнiсть до швазшного самосiйного поширення мають клен ясенелистий, ясен зелений, черемуха тзня, шовковиця бiла, маго-нiя падуболиста. Якщо клен та ясен поширюються завдяки рознесенню крила-ток вггром, то насiння решти видiв розносять птахи, яю поïдають ïxнi плоди. Використання в декоративних та люомелюративних насадженнях деревних порiд, здатних поширюватись кореневою поростю - робiнiï звичайноï, сумаха оленерогого, тополi сiруватоï тощо створюе потенцiйну небезпеку некон-трольованого розростання цих рослин, тому ïx рекомендовано, насамперед, для використання у прияружних насадженнях, не сумiжниx з орними землями.
Сталий розвиток сшьських територш значною мiрою залежить вщ ефективного використання багаторiчниx зелених насаджень, яю е важливим структурним елементом агроландшаф^в i виконують ландшафтотвiрнi, при-родозаxиснi та декоративнi функци.
Лггература
1. Пилипенко О.1., Юхновський В.Ю. Лю i поле едина еколопчна система // Науковий вюник НАУ (спецвипуск). - 1998. - С. 91-93.
2. Роговський С.В. Проблеми оптимiзацiï аграрних ландшафтiв Лiсостепу Украши та шляхи ïx вирiшення // Вюник Львiвського державного аграрного ушверситету: сер. Агроно-мя. - Львiв, 2007. - № 11. - С. 29-35.
3. Шатько О.В., Цимбал В.О. Грунти, екологiчнi проблеми землекористування // Аг-ропромисловий комплекс Украши: стан, тенденцл та перспективи розвитку: iнформ.-аналiт. зб. - К. : 1АЕ УААН, 2002. - Вип. 5. - С. 19-28.
4. Шубравська В.О. Сталий розвиток агропродовольчо1 системи Украши. - К. : 1н-т економiки НАН Украши, 2002. - 202 с.
5. Юхновський В.Ю. Люоаграрш ландшафти рiвнинноï Украши: оптимiзацiя, нормати-ви, еколопчш аспекти / за ред. О.1. Пилипенка. - К. : 1АЕ УААН, 2003. - 273 с.
