Научная статья на тему 'Особливості створення лісових культур сосни Кримської та широкогілочника східного в умовах степового Криму'

Особливості створення лісових культур сосни Кримської та широкогілочника східного в умовах степового Криму Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
95
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
лісові культури / сосна кримська / біота / степовий Крим / wood cultures / pine Crimean / biots / steppe Crimea

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Р. В. Салогуб

Здійснено аналіз виробничо-технічної документації, який показує, що всі насадження лісогосподарських підприємств рівнинного Криму створені штучно у другій половині ХХ ст. Загальна площа вкритих лісом земель становить близько 7 тис. га, зокрема майже 2 тис. га лісових культур за участю шпилькових деревних порід: сосни кримської та широкогілочника східного або туї східної (біоти). Встановлено, що у степовій частині Криму впродовж останніх 50 років найбільші площі лісових культур сосни кримської та широкогілочника східного створено у 80-х роках ХХ ст. (1096,67 га). Садили їх переважно (70 %) весною 1-2-річними сіянцями. Приживлюваність і збереженість культур у наш час значно менша, ніж була у 60-х та 70-х роках.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

South branch the Crimean agricultural technological university of the NU of bioresourse and natural use of Ukraine

The analysis of виробничо-технічної document, which shows that all planting of лісогосподарських enterprises of flat Crimea is created artificially in the second halves of ХХ item, is conducted The general area of the earths covered the forest makes about 7 thousand of hectare, in particular almost 2 thousands of hectare of forest cultures with participation of pin arboreal breeds: pine-tree Crimean and wide branches east or thuja east (biots). It is established that in a steppe part of Crimea throughout last 50 years the greatest areas of wood cultures of a pine Crimean and biots east are created in the eighties ХХ centuries (1096,67 ha). Sat down them mainly (70 %) in the spring 1-2 annual sow. Get accustomed and safety of cultures is much less presently rather than in 60 and 70th years.

Текст научной работы на тему «Особливості створення лісових культур сосни Кримської та широкогілочника східного в умовах степового Криму»

Raspopina S.P., Neyko I.S. The characteristic of soils diagnostic of dominating forest types in Slobozanskiy forest typological region

At article is results of soil research fresh ash-lime and fresh a maple-lime-oak types of Slobozanskiy forest typological region are submitted. Are determined of diagnostic differences mechanical and physics - chemical composition of soil. Diagnostic abolitions of mechanical and physical and chemical composition of soils of these types of the forest are found out. It is set that soils of fresh linden-tree and linden-tree oakeries mainly presented darkly grey by pozolysta soils on forests, which at subtypical level divides on middling gummous cumulating and moderato poorly gumus-cumulating.

Keywords: forest types, soil, mechanical composition, physics - chemical composition.

УДК 630*5: 633.877 (477.75) Асист Р.В. Салогуб-Швденна фтш "Кримський azpomexHORO¿Í4uuü умверситет" - НУ 6iopecypcie i природокористування

ОСОБЛИВОСТ1 СТВОРЕННЯ Л1СОВИХ КУЛЬТУР СОСНИ КРИМСЬКО1 ТА ШИРОКОГ1ЛОЧНИКА СХ1ДНОГО В УМОВАХ

СТЕПОВОГО КРИМУ

Здшснено аналiз виробничо-техшчно! документацп, який показуе, що bcí наса-дження люогосподарських пщприемств рiвнинного Криму створеш штучно у другш половиш ХХ ст. Загальна площа вкритих люом земель становить близько 7 тис. га, зокрема майже 2 тис. га люових культур за участю шпилькових деревних порщ: сосни кримсько! та широкогшочника схщного або ту! схщно! (бюти). Встановлено, що у степовш частиш Криму впродовж останшх 50 роюв найбiльшi площi люових культур сосни кримсько'1 та широкогiлочника схiдного створено у 80-х роках ХХ ст. (1096,67 га). Садили !х переважно (70 %) весною 1-2^чними аянцями. Приживлю-ванiсть i збереженiсть культур у наш час значно менша, шж була у 60-х та 70-х роках.

Ключов1 слова: лiсовi культури, сосна кримська, бюта, степовий Крим.

Степова зона Криму займае значну частину швострова, яка характеризуемся р1внинним рельефом та посушливим кшматом [1,3-6]. 1сторично скла-лося так, що л1си на територи Кримського швострова природно зростають лише в прськш частит, а степова е безлюою [3-6]. За комплексним люогоспо-дарським районуванням Украши степову частину Криму вщнесено до люо-господарсько! област Швденний сухий степ, Причорноморсько-Приазовсько-го швденно-степового округу та району Р1внинного Криму i Керченського т-вострова з типчаково-ковиловими чагарниками i луговими степами [3]. У наш час державш пiдприемства люового господарства степово! частини Криму на-раховують близько 7 тис. га земель вкритих люом, з яких майже 2 тис. га - за участю шпилькових деревних порщ: сосни кримсько! (Pinus nigra ssp. pallasi-ana) - шдвид европейсько! чорно! сосни (Pinus nigra L.) та широкогшочника схщного або ту! схщно! (бюти) Platycladus orientalis (L.) Franco [Thuja orientalis L.] [2]. Уш насадження люогосподарських пщприемств рiвнинного Криму створеш штучно у другш половини ХХ ст. Вони збереглися до нашого часу i характеризуються певними лiсiвничо-таксацiйними показниками [4, 5]. Лiсовi насадження в умовах сухого степу мають важливе еколопчне значення, однак вони залишаються мало вивченими. Для подальшого розвитку степового люо-розведення, створення нових, бюлопчно стшких насаджень шпилькових деревних порщ у цш зонi, потрiбно передусiм здiйснити ретельний аналiз наяв-ного виробничого досвiду лiсогосподарських пщприемств.

Мета нашо! роботи - з'ясувати загальнi особливост створення лiсових культур сосни кримсько! та широкогiлочника схiдного в умовах степового Криму. Дослщження здiйснювали загальноприйнятими методами [3-6]. На шдприемствах i в !хшх пiдроздiлах ретельно проанашзовано книги лiсових культур. При цьому дат згрупували в таблицях за певним порядком: рш створення, площа дiлянки, мiсце (лiсництво, квартал, дшянка), спосiб садш-ня, вiк садивного матерiалу, схема розмiщення садивних мюць, технiка i тех-нологiя садшня, категорiя люокультурно! площi, приживлюванiсть, збереже-нiсть, догляди, приведення в покриту люом площу тощо.

Результати опрацювання зiбраних матерiалiв свiдчать, що в вторичному аспектi насадження за участю сосни кримсько! у степовш частинi Криму створювали переважно починаючи з 60-х, а широкогшочника схiдного - з 80-х роюв ХХ ст. Найбiльше за площею лiсових культур сосни кримсько! (1072,37 га) та широкогшочника схщного (24,3 га) було посаджено у 80-т роки. Динамжу змiни обсяпв створення лiсових культур сосни кримсько! i ши-рокогiлочника схiдного у степовш частиш Криму за перюд з 1960 р. до 2009 р. наведено на рис. 1 i 2. Як свщчать наведет дат, за перюд 19801989 рр. у степовш частит Криму було створено 45,3 % наявних люових культур сосни кримсько!'. Упродовж останшх десятил^ь обсяги створення ль сових культур сосни становлять 15,1-15,4 %. Обсяги створення люових культур широкогшочника схщного за абсолютними величинами значно поступа-ються сосш кримськiй, оскiльки загальна !х площа становить всього 38,8 га. У перюд з 1980 р. до 1989 р. було створено 62,6 % наявних насаджень широкогшочника схщного, а упродовж останнього десятилггтя з 2000 р. до 2009 р. - майже в десять разiв менше - 6,7 %.

Рис. 1. ДинамЫа змти обсягiв створення лшових культур сосни кримсько'1 в степовш частиш Криму за перюд з 1960р. до 2009 р.

Дослщженнями встановлено, що для створення люових культур вико-ристовували садивний матерiал вшом один - два роки (табл. 1). Однорiчнi сь янщ сосни кримсько! використовували для створення люових культур лише

до 80-х роюв минулого столiття, пiзнiше - дворiчнi. Культури широкогшоч-ника схщного створювалися в основному дворiчними Ыянцями.

25.

20,0-

2 15,0-

10,0

5,0

0,0

24

11,9 1

1

/ / / 1 1 2,6 ГЬ

1960-1969 1970-1979 1980-1989 1990-1999 2000-2009

Роки

Рис. 2. Динамжа змти обсягiв створення лкових культур широкогточника Одного в степовш частит Криму за перюд з 1960р. до 2009р.

Табл. 1. Розподт площ л^ових культур сосни кримсько'1 та широкогточника Одного за в'жом с'шнщв за десятилтгтями

Десятил1ття Площа посадок, га

сосни кримсько! широкогточника схщного

однор1чт с1янщ двор1чт с1янщ однор1чт с1янщ двор1чт с1янщ

1960-1969 56,40 297,50 - -

1970-1979 66,76 151,20 - -

1980-1989 - 1072,37 0,3 24,00

1990-1999 - 365,40 - 11,90

2000-2009 - 358,40 - 2,60

Разом: 123,16 2244,87 0,3 38,50

З'ясовано, що люокультурш роботи проводили як весною, так i восе-ни. Весняне садшня застосовували частше, шж осшне. У 60-х роках восени створено 16,7 %, у 70-х рр. - 19,6 %, у 80-х - 23,9 %, а в 90-х - 37,4 % тсових культур сосни кримсько!'. Починаючи з 2000 р., лiсовi культури сосни кримсько! переважно (70 %) створюють в осшнш перiод (рис. 3). Лiсовi культури широкогточника схщного також створюють переважно восени (рис. 4).

Анашз виробничо-техшчно! документаци свiдчить, що зважаючи на рiвниннi умови степового Криму лiсовi культури сосни кримсько! i широкоп-лочника схiдного створювали здебшьшого механiзованим способом. Лише 2 %, вщ загальних площi дослiджуваних люових культур створено вручну, за допомогою меча Колесова. 1стотних вiдмiнностей у приживлюваност культур залежно вщ способу !х створення ми не виявили.

Агротехшка i технологiя шдготовки грунту включала переважно гли-боку плантажну оранку, кшькаразову звичайну оранку, культивування та бо-ронування (рис. 5).

Рис. 3. Розподт площ лшових культур сосни кримсько'1 за сезонами створення

Рис. 4. Розподт площ л1сових культур широкогшочника схьдного за сезонами створення

1. Зорювання грунту, перед сад ¡вна культиващя рши, 28 % 12. НарЬання террас, переорю ваш [я террас на глибину 30-32 см, 1%

I 3. Рихлення на глибину 60-70 см. плантажне зорювання грунту на 60-70 см, з вибиранням камшня. Вир1внювання площ!, 29%

Рис. 5. Способи обробьтку tрунту для створення льсових культур сосни кримсько'1 та широкогшочника схьдного

Приблизно за такою схемою вiвся обробггок грунту для створення люових культур сосни кримсько! та широкогшочника схщного. Розпушення грун-

ту, а вщтак i плантажну оранку на глибину 60-70 см з подальшим вибиранням камшня, здiйснювали на 29 %, оранку i передсадивне культивування грунту виконували на 28 %, плантажна оранка на глибину 60-70 см, оранка плантажу та передсадивне культивування на 26 %, суцшьна натвплантажна оранка на глибину 40-50 см, оранка плантажу на глибину 35 см, передсадивне культивування i боронування на 16 % загально! плошд створених люових культур. На окремих донках виконували нарiзання терас (1 %). Лiсовi культури створю-вали переважно на донках, якi ранiше були пiд люом, а також на пустищах.

Загальна збереженiсть i площа переведених люових культур сосни кримсько! у покриту лiсом площу у 60-х i 70-х роках були досить високими i становили понад 75 %, а частка списаних загиблих культур становила вщ 3 % в 1960-1969 рр. до 23 % у 1970-1979 рр. (рис. 6). Починаючи з 80-х роюв, частка загиблих i списаних лiсових культур сосни кримсько! сягнула 47 %. Загальна збереженють i площа переведених люових культур широкогшочника схiдного у покриту люом площу становить всього 8 % (рис. 7). Переважна бшьшють -92 % люових культур широкогшочника схщного загинула i И було списано.

Рис. 6. Спiввiдношення площ збережених i списаних люових культур

сосни кримсько'1

25,0020,00-

2 15,00«

|

С 10,00-^

5,00

0,00

СП о/

А □ Списав ■ Переведен!

92%

1

8% и%

/ / _1 /

1960-1969 1970-1979 1980-1989 1990-1999 2000-2009 Роки Рис. 7. Спiввiдношення площ збережених i списанихлкових культур

широкогшочника Одного

Анашз виробничо-техшчно! документаци показуе, що Bci насадження люогосподарських пщприемств рiвнинного Криму створеш штучно, у другш половини ХХ ст. Загальна площа вкритих люом земель становить близько 7 тис. га, зокрема майже 2 тис. га люових культур за участю шпилькових деревних порщ: сосни кримсько! та широкогшочника схщного або ту! схщно! (6i-оти). Дослщження свiдчать, що створення лiсових культур за участю шпилькових порщ у степовому Криму започатковане у 60-х роках минулого столггтя. До 90-х роюв садшня люових культур здшснювали переважно весною. Почи-наючи з 2000 р., перевагу надають осiнньому садiнню. Створювали лiсовi куль-тури механiзованим способом з використанням одно-дворiчних сiянцiв. Обро-бiток грунту для створення люових культур шпилькових деревних порщ проводили шляхом глибоко! плантажно! оранки з подальшим культивуванням i боро-нуванням. Оскшьки лiсовi насадження в умовах сухого Степу мають важливе екологiчне значення, для подальшого розвитку степового люорозведення, створення нових, бiологiчно стшких, деревостанiв, потрiбно, поряд з узагальненням виробничого досвiду, здiйснити лiсiвничо-таксацiйнi дослщження особливос-тей росту i розвитку найкраще збережених лiсових культур.

Лггература

1. Агроклиматический справочник по Крымской области. . - Л. : Гидрометеорологическое изд-во, 1959. - 103 с.

2. Бродович Т.М. Деревья и кустарники запада УССР: Атлас / Т.М. Бродович, М.М. Бродович. - Львов : Вид-во "Вища шк.", 1979. - 250 с.

3. Генс1рук С.А. Iсторiя лювництва в Укра!ш / С.А. Геиарук, О.1. Фурдичко, В.С. Бон-дар. - Львiв : Вид-во "Свгг", 1995. - 424 с.

4. Салогуб Р.В. Поширення шпилькових деревних порщ в захисних насадженнях степо-во! частини Криму / Р.В. Салогуб // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.2. - 66-70 с.

5. Салогуб Р.В. Лiсiвничо-таксацiйнi особливосп деревосташв шпилькових порiд у ль совому фондi степового Криму / Р.В. Салогуб // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.3. - 43-49 с.

6. Солдатов А.Г. Люи Укра!ни / А.Г. Солдатов, С.Ю. Тюков, М.В. Туркевич. - К. : Вид-во Укра!нсько! АСГН, 1960. - 360 с.

Салогуб Р.В. Особенности создания лесных культур сосны крымской и широковеточника восточного в условиях степного Крыма

Проведен анализ производственно-технической документации, который показывает, что все насаждения лесохозяйственных предприятий равнинного Крыма созданы искусственно во второй половине ХХ ст. Общая площадь покрытой лесом земли составляет около 7 тыс. га, в частности почти 2 тыс. га лесной культуры при участии булавочной древесной породы: сосны крымской и широковеточника восточного или туи восточной (биоты). Установлено, что в степной части Крыма на протяжении последних 50 лет наибольшие площади лесных культур сосны крымской и широковеточника восточного созданные в 80-х годах ХХ в. (1096,67 га). Сажали их преимущественно (70 %) весной 1-2 годовыми сеянцами. Приживление и сохранность культур в наше время значительно меньше, чем было в 60-ых и 70-ых годах.

Ключевые слова: лесные культуры, сосна крымская, биота, степной Крым

Salogub R.V. South branch the Crimean agricultural technological university of the NU of bioresourse and natural use of Ukraine

The analysis of виробничо-техшчно! document, which shows that all planting of ль согосподарських enterprises of flat Crimea is created artificially in the second halves of

XX item, is conducted The general area of the earths covered the forest makes about 7 thousand of hectare, in particular almost 2 thousands of hectare of forest cultures with participation of pin arboreal breeds: pine-tree Crimean and wide branches east or thuja east (biots). It is established that in a steppe part of Crimea throughout last 50 years the greatest areas of wood cultures of a pine Crimean and biots east are created in the eighties XX centuries (1096,67 ha). Sat down them mainly (70 %) in the spring 1-2 annual sow. Get accustomed and safety of cultures is much less presently rather than in 60 and 70th years.

Keywords: wood cultures, pine Crimean, biots, steppe Crimea.

УДК332.3:630*26:627.533.14 Доц. Ю.М. Чоловський, канд. с.-г. наук -

Ынницький НАУ

АГРОЛ1СОМЕЛ1ОРАТИВН1 ЗАХОДИ ЯК СКЛАДНИК РАЩОНАЛЬНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Висв1тлено роль агролюомелюративних заход1в у сучасному землеробста Украши. Проанал1зовано сучасний стан полезахисного люорозведення та визначено шляхи тдвищення агролюомелюративно! ефективносп захисних люових насаджень. Встановлено, що агролюомелюративш насадження послаблюють силу в1тр1в 1 покра-щують мшрокшмат пол1в, сприяють сшгозатриманню 1 перешкоджають здуванню сшгу у пдрограф1чну мережу, затримують 1 регулюють спк талих 1 зливових вод, по-лшшують пдролопчний режим територп 1 тдвищують волопсть пол1в, захищають грунти вщ ерозшних процеав.

Ключов1 слова: ращональне землекористування, ероз1я грунту, агролюомель оращя, люистють територп, урожайшсть.

Стан та ефективнiсть використання земельних ресурЫв вщшрае вирь шальну роль для збалансованого розвитку народногосподарського комплексу, природокористування, а також еколопчно! та продовольчо! безпеки Украши. Екологiчний стан сучасних агроландшафтiв Украши характеризуемся масштабними загрозливими проявами ерози, яка знижуе продуктившсть земельних ресурЫв, урожайнiсть сiльськогосподарських культур, негативно впливае на навколишне природне середовище. Про масштаби прояву еро-зшних процесiв в Укра!ш свiдчать таю даш: за розрахунками рiзних авторiв, щорiчно вiд ерози втрачаеться вщ 300-400 до 500-600 млн т грунту. З продуктами ерози щорiчно виноситься до 9-15 млн т гумусу, 0,3-0,9 млн т азоту, 700-900 тис. т фосфору та 9-12 млн т калш, що значно перевищуе !хне вне-сення з добривами. Урожайшсть сшьськогосподарських культур на еродова-них грунтах на 20-60 % нижче, тж на нееродованих. Втрати продукцп земле-робства вiд ерози, за експертними оцшками, перевищують 9-12 млн т зерно-вих одиниць за рш, а еколого-економiчнi збитки перевищують 10 млрд дол. США в рш. Загальна площа сiльськогосподарських угiдь, як зазнають згуб-ного впливу водно! ерози, становить 13,3 млн га - 32 % загально! плошд, зок-рема 10,6 млн га орних земель. У складi еродованих земель 4,5 млн га сильно- та середньозмит грунти, 68 тис. га повшстю втратили гумусовий горизонт. Негативному впливу вггрово! ерози систематично пщдаються понад 6 млн га, а в роки з пиловими бурями - до 20 млн га земель. З високою штен-сившстю розвиваються процеси лшшного розмиву та яроутворення. Площа ярiв становить 141,1 тис. га, а !х кшьюсть перевищуе 500 тис. штук [3, 7].

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.