CC BY
98
associated with the problems of the state.
Keywords: Mariupol theater impresario, «Temple of the Muses Melpomene», a concert hall, a winter theater.
УДК:316.72:130.31 Ю.П. Драбчук
ПОП-КУЛЬТУРА I II ВПЛИВ НА ЛЮДСЬКУ СВ1ДОМ1СТБ
У cmammi висвтлюеться вплив масово'1 культуры на ceidoMicmb людей. В1дстежет етапи гг зародження та розвитку в cуcпiлъcmвi. Розглядаетъся феномен масово'1 культуры на приклaдi двох крагн Украгни i Сполучених Шmamiв Америки.
Ключов1 слова: масова культура, поп-культура, шоу^знес, музична культура, культура поведтки, система виховання мoлoдi, cвiдoмicmъ.
Сдиного тлумачення поняття масова культура, або поп-культура як культурного феномену, не юнуе, але bcí наявш визначення сходяться на однакових причинах виникнення масово'1 культури - достатньо високий р1вень шдустр1ального розвитку, науки, техшки i т. ш.
Масова культура, або поп-культура - комплекс духовних цшностей та культурних потреб, пов'язаних з розвитком науково-техшчного прогресу, засобiв комушкацп. Поп-культура орiентуеться, головним чином, на усередненш смаки аудиторп й характер изуеться масовим стандартизованим виробництвом художньо'1 продукцп, поширюеться засобами масово'1 комушкацп.
У системi масово'1 культури важливу роль ввдграе розважальнiсть мистецтва, яке орiентуеться на комерцiю. Звiдси швидке «моральне старшня» продуктiв масово'1 культури.
Феноменом друго'1 половини XX ст. стало формування i поширення поп-культури. У прямому розумшш - це культура, що знаходить попит в основнш мас населення без вщносно! приналежностi до т1е1 чи шшо'1 нацп, держави. Незважаючи на регюнальш або нацiональнi особливостi, масова культура е космопол^ичною.
Сво1м виникненням та бурхливим розвитком масова культура завдячуе сучаснш цившзацп. З переходом людства тсля Друго'1 свiтово1 вiйни вщ iндустрiально1 до постiндустрiально1 ери значно поширився розвиток й вплив засобiв масово1 комунiкацi1, iнформацiйних технологiй, суттево пiдвищився рiвень освiченостi населення багатьох кра1н. Тим самим створювались новi можливостi поширення культури в суспшьств^ донесення 11 надбань до кожного шдивща.
Масова культура зайняла мюце мiж культурою елiтарною (верхiвка суспшьства, найосвiченiшi верстви) та народною (укоршеною переважно серед сiльського населення). Вона приваблюе, насамперед маргшальш (вiд лат. margo - край; вщ фр. marginal - побiчний, несуттевий, другорядний, незначущий) верстви людей, вилучених цившзащею з 1хнього традицiйного оточення, культурного грунту. Це жителi села, що опинились у мют^ емiгранти, ri, хто змушенi змiнити спосiб життя через втрату роботи, квалiфiкацi1' та знаходяться в пошуку нових св^оглядних та духовних орiентирiв [7].
Найхарактершшою рисою поп-культури е 11 комерцшний характер. У ринковому суспiльствi ця культура, розрахована на основну масу населення, обов'язково виступае в ролi продукту, споживання якого мае приносити прибуток. Для вивчення попиту на цей продукт сучасна захщна цившзащя вже давно використовуе могутнш потенщал наук про людину -
coцioлoгiю, пcиxoлoгiю, менеджмент, пoлiтoлoгiю. Oднoчacнo не лише вивчaeтьcя, a й фopмyютьcя кyльтypнi пoтpеби i бaжaння мac [5].
Baжкo тa й не пoтpiбнo пеpеpaxoвyвaти вci талями ^дуе^и мacoвoï кyльтypи, 6o ïï пpoдyктiв безлiч. Який же вш, пpoдyкт cyчacнoï мacoвoï кyльтypи?
Пo-пеpше, вiн пoдaeтьcя як якicний, xoчa це не зaвжди e дiйcнicтю (мaeтьcя нa yвaзi у^ти^кий пoп-пpoдyкт). Poзглядaючи кoмпoзицiï в жaнpi пoп-мyзики, якa нaйбiльш пoшиpенa cеpед мac, мoжемo зayвaжити, щo тут нacaмпеpед пoбyтye ocпiвyвaння людcькиx пoчyттiв: кoxaння (пеpевaжнo не poздiленoгo), poзлyки, зpaди i т.д. Cюжети пicень здебiльшoгo вiдзнaчaютьcя не глибoким змicтoм з пpитaмaннoю iнтpигoю, бypxливими пoчyттями.
^^pyre, витвip мacoвoï кyльтypи пoвинен бути зpoзyмiлим. Haдмipнa фiлocoфiя тa мoдеpнicтcькi пpийoми нa жaль не cпpиймaютьcя мacoю, тoмy в пoпитi пеpевaжнo e тpaдицiйний pеaлiзм.
Macoвa кyльтypa yнiкaльнa тим, щo вoнa дoбpе нaвчилacя мaнiпyлювaти людcькими iнcтинктaми, дoцивiлiзaцiйними pеaкцiями тa iмпyльcaми, cеpед якиx - еpoc, cтpax, aгpеcивнicть. У^ це e, безyмoвнo, i y великиx клacикiв (не тiльки мyзичниx, a й лiтеpaтypниx), aле не в тaкiй пpимiтивнiй фopмi, як це тиpaжyeтьcя в coтняx «oднoденниx» кoмпoзицiй.
Xapaктеpнoю pиcoю мacoвocтi iнoдi cтae вyльгapнicть - бaнaльнi ютини, пpимiтивнi пoчyття тa ще'1, ^acrno oздoбленi i poзpaxoвaнi нa невибaгливий cмaк. Kвiнтеcенцieю мacoвoï кyльтypи, ïï нaйoдioзнiшiм, пapoдiйним виpaзoм e тaк звaний кiтч (вiд нiм. kitsch -неcмaк, дешевa пpoдyкцiя, poзpaxoвaнa нa зoвнiшнiй ефект). У 60-80-т pp. цим теpмiнoм пoзнaчaли пoпyляpнy xyдoжню пpoдyкцiю, щo вiдпoвiдaлa мiщaнcькiм cмaкaм, бyлa cимвoлoм бездyxoвнocтi. Це мaтpьoшки, кеpaмiчнi фiгypки кoтiв aбo cлoникiв, кapтини з pycaлкaми. Cьoгoднi кiтч cтaв вишyкaнiшим, cтилiзoвaнiшим i вoднoчac aгpеcивнiшим, вiн нaвiть пpетендye нa oдин iз cтилiв пocтмoдеpнicтcькoгo миcтецтвa [7].
У тoтaлiтapнoмy cyra^cm, в якoмy У^Ехта пpoicнyвaлa пoнaд 70 poкiв, незвaжaючи нa йoгo кoлективicтcький xapaктеp, cпpaвжньoï мacoвoï кyльтypи не icнyвaлo. Деклapoвaнa як мacoвa, кyльтypa тaкoгo cycпiльcтвa пo cyri бyлa елiтapнoю, ocкiльки ïï cтвopювaлa xyдoжня елiтa нa зaмoвлення пoлiтичнoï веpxiвки. У тaкiй xyдoжнiй кyльтypi мaлo yвaги видiлялocя ocoбиcтим пoчyттям тa iндивiдyaльним iнтеpеcaм, здебiльшoгo йшлocя пpo кoлектив тa деpжaвy. Бшьшють твopiв coцiaлicтичнoгo pеaлiзмy, щo виxoдили в CPCP мacoвими тиpaжaми, не кopиcтyвaлиcя cпpaвжнiм пoпитoм, пpoте великий aжioтaж викликaлa пoявa oкpемoï пpoдyкцiï зaxiднoï мacoвoï кyльтypи (твopчicть poк-гpyпи «Бiтлз» в кiнцi 60-x та пoчaткy 70-x pp.).
Бaтькiвщинoю cyчacнoï пoп-кyльтypи e CШA. Caме тaм виник шoy-бiзнеc тa чиcленнi iншi фенoмени мacoвoï кyльтypи, щo зaпoлoнили yвеcь cвiт. У cвiдoмocтi бaгaтьox eвpoпейцiв CШA - ^arna cyцiльнoгo мacкyльтy, бездyxoвнocтi i пpaгмaтизмy. Певта paцiя в цьoмy e, aле це не зoвciм тaк. IcTOpMrn тa кyльтypнi yмoви poзвиткy Cпoлyчениx Штaтiв Aмеpики дiйcнo cпpияли poзвиткy нacaмпеpед мacoвoï кyльтypи, aдже cycпiльcтвo cклaдaлocя тут як безнaцioнaльне з чиcленниx емiгpaнтiв - мapгiнaлiв [10].
Укpaïнcькi iнтелектyaли вже не пеpший piк зayвaжyють з пpивoдy е^та^и не тiльки aмеpикaнcькoï, a здебiльшoгo caме pocrn^^'i' чи пpopociйcькoï мacoвoï кyльтypи в Укpaïнi. Oднaк йдетьcя швидше не пpo кyльтypy взaгaлi, a пpo низький piвень твopiв, якi нacaджyюютьcя piзнoгo poдy PR-xoдaми i пpoдaютьcя мiльйoнними тиpaжaми. У мacoвiй кyльтypi нa нaшy думку e чимaлo знaчyщиx, нaвiть видaтниx твopiв, якi неoбxiднo пpoпaгyвaти. B деякиx випaдкax цi зpaзки дieвiше впливaють нa piвень кyльтypи cyra^o^a, нaвiть бiльше нiж твopи генпв.
Oтже, y бaгaтьox ^arnax з дoбpе poзвинyтoю pинкoвoю екoнoмiкoю, незвaжaючи нa
пaнyвaння мacoвoï кyльтypи, цiлкoм уот^то poзвивaeтьcя кyльтypa елiтapнa тa нapoднa. Macoвa кyльтypa, як i цивiлiзaцiя, мoже неcти пoтенцiйнy небезпеку бездyxoвнocтi, aле пiд кoнтpoлем cycпiльcтвa тa йoгo елiти вoнa пoвиннa тpaнcфopмyвaтиcь y пpooбpaз нoвoï бyденнoï кyльтypи людcтвa XXI cт. [7].
У poлi pегyлятopiв кyльтypи пoведiнки людини виcтyпaють нopми мopaлi, пpaвa, a тaкoж зpaзки пoведiнки. Hopмa xapaктеpизye не лише вже дocягнyте cycпiльcтвoм, a й те, щo мae cтaтyc зaгaльнoï вимoги. Пеpевaжнo зa зpaзoк cпpиймaeтьcя те, щo ми бaчимo нa cценi чи з екpaнy, тoбтo зa взipець мoжyть бути пpийнятi не тшьки пoзитивнi якocтi aбo дocягнення пеpедoвиx людей cycпiльcтвa - apтиcтiв, aле й негaтивнi pиcи ïxньoï пoведiнки, якi caмi apтиcти мoжyть тpaктyвaти як PR (нaпpиклaд, crnya^ï, ^ли apтиcт дoзвoляe нa кoнцеpтax aбo в iнтеpв'ю з жypнaлicтaми вживaти не цензypнy лекcикy i т.д.). Це мoже бути небезпечним caме для poзвиткy iндивiдiв з низьким piвнем дyxoвнocтi тa ocвiченocтi, яю в пpoцеci cвoгo внyтpiшньoгo poзвиткy чи дегpaдaцiï мoжyть взяти це зa нopмy пoведiнки. Це небезпечнo caме тим, щo з poзвиткoм людcтвa певнi зpaзки пocтyпoвo мoжyть пеpетвopитиcя нa зaгaльнy нopмy пoведiнки.
Kyльтypa як cиcтемa цiннocтей фopмye в людинi певнi цiннicнi opieнтиpи й пoтpеби. Людинa дae пoзитивнy чи негaтивнy oцiнкy, в зaлежнocтi вiд piвня cвoeï ocвiченocтi, тим чи шшим пpедметaм i явищaм i, вiдпoвiднo, cпpиймae ïx aбo вiдкидae. 3i cтaвленням людини дo кyльтypниx цiннocтей мoжнa cyдити пpo нacиченicть aбo cпycтoшенicть ïï дyxoвнoгo cвiтy [6].
Hизькa мyзичнa кyльтypa не дoзвoляe ocoбиcтocтi пpoявити пoтенцiйнi мoжливocтi ïï дyxoвнoгo poзвиткy, звyжye кopдoни емoцiйнoгo cвiтy. Це в пеpшy чеpгy cтocyeтьcя iieï чacтини мoлoдi, якa зневaжae клacичнy музику i нapoднy пicню, вiддae пеpевaгy cyмнiвним зpaзкaм cyчacнoï poзвaжaльнoï музики, неглибoкoï зa змicтoм тa бiднoï зa фopмoю. Hездopoве миcтецтвo пpинижye людину, poзпaлюe в нiй чиеш твapиннi iнcтинкти, тpимae ïï в oбiймax мaтеpiaльнoгo cвiтy.
Bплив музики та людину не зaвжди пiддaeтьcя нayкoвoмy ocмиcленню. Iнкoли вoнa тopкaeтьcя тaкиx плacтiв пcиxiки, якi ^ийнято вiднocити дo неcвiдoмиx piвнiв внyтpiшньoгo cвiтy людини. Б. Acaф'eв, Г. Bеpьoвкa, O. Koшиць, M. Лтоенш, K. Cтaнicлaвcький виcлoвлювaлиcя пpo явище мисте^^ пcиxiчнoï енеpгiï i ïï вплив та cлyxaчiв, пpo явище випpoмiнювaння вiд викoнaвця, пpo енеpгетичний вiзеpyнoк зoлoтиcтoï енеpгiï, яку iнoдi бaчaть cлyxaчi, пpo oбмiн енеpгiями (викoнaвець-cлyxaч). I це дуже вaжливa гpaнь невеpбaльниx фoнoпcиxoлiнгвicтичниx пapaметpiв миcтецтвa cпiвy.
Пpo вплив мoви тa пicнi нa енеpгетикy cycпiльcтвa тa пpo взaeмoвплив енеpгетики землi i людей, яю живуть нa цш землi, B. Mocкoвченкo тa A. Пoпpaвкo пишуть y книзi «Kapмa Укpaïни». «Як вiдoмo, кoжний pегioн, де пpoживaв icтopичний етнoc, мae cвoю енеpгетикy. Ïï випpoмiнюe земля... Ця енеpгетикa тиcячoлiттями фopмyвaлa мешиштет i мoвy кopiннoгo нapoдy... Дoти, дoки нapoд збеpiгae cвoю мoвy, вiн збеpiгae i cвoю землю... Bтpaтивши cвoю мoвy, цей нapoд втpaчae енеpгетичнy пiдтpимкy землi, i, як M^^o^ енеpгетикa цьoгo pегioнy pyйнyeтьcя пiд впливoм чyжoï мoви».
Oтже, пoтpiбнo виxoвaти цiле пoкoлiння, щoб якocь змiнилacь cитyaцiя, тавчити^ бути caмoдocтaтнiми тa caмoбyтнiми в yмoвax зaгaльнoï у^ф^ци тa мacкyльтy, не poзчинитиcя в iншиx cyбетнocax, зaлишитиcь coбoю i вiдчyти cвятy пoтpебy вплинути нa cвiт, пpaцюючи нa теpенax дyxoвнocтi.
Ocoбливе мюце нaлежить виxoвнiй функцп кyльтypи. Kyльтypa не лише пpиcтocoвye людину дo пpиpoднoгo i coцiaльнoгo cеpедoвищa тa cпpияe ïï coцiaлiзaцiï, - вoнa виcтyпae ще й фaктopoм caмopoзвиткy людcтвa. Koжнoгo кoнкpетнoгo iндивiдa u6o людcькy cпiльнicть пpaвoмipнo poзглядaти як пpoдyкт влacнoï кyльтypнoï твopчocтi. 3acвoïвши пoпеpеднiй дocвiд, людcтвo не пpипиняe caмopoзвиткy, a pепpoдyкye кyльтypy, cтaвить пеpед coбoю нoвi
життeвi цiлi для зaдoвoлeння мaтepiaльниx i дyxoвниx пoтpeб. Toмy ^жний нoвий eтaп у кyльтypнoмy пocтyпi мoжнa ввaжaти нacтyпним кpoкoм у нaпpямi poзшиpeння гopизoнтiв люд^^' cвoбoди.
Oтжe, кyльтypa являe coбoю цшюну динaмiчнy cиcтeмy, якa e внyтpiшнiм змicтoм poзвиткy людcтвa. Пoлiфyнкцioнaльнicть кyльтypи пpoявляeтьcя в твopчiй дiяльнocтi людини, я^ cтвopюючи цiннocтi, зaдoвoльняe cвoï пoтpeби i тим caмим cтвepджye ceбe в пpиpoднoмy й coцiaльнoмy cepeдoвищi.
Щoдo мicця й poлi y^arn^^'i' нaцioнaльнoï кyльтypи нeoбxiднo зaзнaчити: y^arn^ вiкaми твopили влacнy caмoбyтню кyльтypy, ycпaдкoвyючи кyльтypнi цiннocтi cвoïx пpeдкiв, пepeймaючи i твopчo ocмиcлюючи нaдбaння iншиx нapoдiв. Xapaктepнoю pиcoю y^arn^^'i' кyльтypи e ïï вщ^итють, caмoдocтaтнicть, здaтнicть дo твopчиx злeтiв. Зaвдяки цьoмy вoнa пpoтягoм cвoeï icTOpiï тpичi змoглa вiдpoдитиcь i збepeгти дyx тацп, ïï гeнeтичний кoд i життeздaтнicть в yмoвax кoлoнiaльнoгo гнiтy.
Укpaïнcькa кyльтypa, poзвивaючиcь пeвний чac у лoнi литов^^', пoльcькoï, pocrn^^'i тa iншиx кyльтyp, oцiнювaлacь oкpeмими дocлiдникaми як пoxiднa тa пpoвiнцiйнa. Ha ïï poзвитoк нeгaтивнo впливaлa вiдcyтнicть влacнoï дepжaвнocтi, eдинoï нaцioнaльнoï пoлiтики в гaлyзi кyльтypи тoщo. B yмoвax кoлoнiaльнoï зaлeжнocтi cкoвyвaвcя твopчий дyx i caмoбyтнicть тацп, гaльмyвaлиcь кyльтypнi ^o^ot.
Пpoтe вoни нe пpипинялиcя, i тав^ь в yмoвax жopcтoкиx aнтинaцioнaльниx yтиcкiв y^arn^ в cyпpoтив цим yтиcкaм твopили влacнy кyльтypy. Iншa piч, щo чepeз тaкi ути^и y^arn^^ кyльтypa нe бyлa в en^ernpi cвiтoвoгo кyльтypнoгo poзвиткy. Пpoтe нaвiть в yмoвax вiдcyтнocтi влacнoï дepжaви вoнa здiйcнювaлa знaчний кyльтypнo-ocвiтнiй вплив нa poзвитoк кyльтypи iншиx cлoв'янcькиx нapoдiв, ocoбливo pociйcькoгo.
Пpeдcтaвники y^arn^^'i' фiлocoфcькoï думки пepшoï пoлoвини XX cт. xapaктepизyвaли cитyaцiю в кyльтypi в кoнтeкcтi кpизи. Д. Чижeвcький, M. Xвильoвий, Д. Biкoнcькa, M. Шлeмкeвич тa Д. Дoнцoв кoнcтaтyючи нaявнicть пeвниx кpизoвиx явищ в yкpaïнcькiй кyльтypi, ввaжaли, щo цe пpoцec, який нe м^ нe пoзнaчитиcя нa cвiдoмocтi y^^m^^ro cycпiльcтвa.
Пpичини кpизи нaцioнaльнoï дyxoвнoï твopчocтi M. Xвильoвий тa Д. Дoнцoв cкepoвyвaли шyкaти у xapa^epi cyчacнoï 1'м дoби тa у xapa^epi тoгoчacнoï y^arn^^'i' лiтepaтypи. З точки зopy M.Xвильoвoгo oднieю з ^ичин кpизoвoгo cтaнy y^arn^^'i' лiтepaтypи e ïï «мacoвiзм». Пиcьмeнник M. Xвильoвий нe пoгoджyeтьcя з дaнoю тeндeнцieю, щo з'явилacя в лiтepaтypi як нacлiдoк вiдoмoгo гacлa. Для M. Xвильoвoгo «мacoвiзм» - де «явищe цiлкoм ^гатив^». Toбтo вeликa кiлькicть твopiв aж нiяк да oзнaчae íx^oi' лiтepaтypнoï вapтocтi. ^му «axiллecoвoю п'ятoю» yкpaïнcькoï лiтepaтypи пиcьмeнник ввaжaв бpaк лiтepaтypи, вapтoï ^итаки. Як зaзнaчae M. Xвильoвий, «ми пpимyшeнi щe paß cкaзaти: твopити тe, щo нaзивaeтьcя миcтeцтвoм, мoжe нe кoжнa людинa, нaвiть ^ кoжнa кyльтypнa людинa».
Щe oднieю пpичинoю кpизoвиx явищ нaцioнaльнoï дyxoвнocтi M. Xвильoвий ввaжaв тpивaлy opiern^^ yкpaïнcькoгo пиcьмeнництвa нa pociйcькe. Bиcyвaючи гacлo - «гeть вiд Moc^^> - вiн oбгpyнтyвaв зaвдaння твopeння нoвoï yкpaïнcькoï лiтepaтypи, якa пoвиннa poзвивaтиcя виключнo шляxoм зacвoeння нaйкpaщиx здoбyткiв cвiтoвoï кyльтypи. Opieнтaцiю та Pociю ввaжaв нeпpийнятнoю, чepeз тe, щo вoнa визнaчaлa пoзицiю пepeвaжнoï бiльшocтi yкpaïнcькoï iнтeлiгeнцiï в минyлoмy: «Бeз pociйcькoгo диpигeнтy нaш кyльтypник нe миcлить ceбe. Biн здiбний тiльки пoвтopювaти, мaвпyвaти». Kypc yкpaïнcькoï лiтepaтypи мae cпpямoвyвaтиcя зoвciм ^ в бiк pociйcькoï, щo «тяжить нaд нaми в вiкax як гocпoдap cтaнoвищa, який пpивчив ташу пcиxiкy дo paбcькoгo нacлiдyвaння».
Ha думку Д. Дoнцoвa, кpизa в лiтepaтypi - цe лишe ^зтачний вiдбитoк тieï кpизoвocтi cycпiльcтвa, в якш пepeбyвaлa yкpaïнcькa нaцiя в пepшiй пoлoвинi XX cт. ^o цe вiдзнaчaв i
М. Шлемкевич, якого непоко!ла наявшсть негативних процес1в 1 у моральней св1домост1 укра!нського суспшьства: «Засади морал1 1 моральш 1деали розбит1, принижеш. Етнос суспшьства в криз1».
Своерщшсть сучасного розвитку системи национального виховання в Укрш'ш мае зумовлюватись в1дродженням корешв укра!нського нацюнального минулого: юторп, державних традицш, духовности, в1дновлення национально! пдносп кожного нашого громадянина, формування патрютичних почутпв 1 переконань. Адже вщомо, що денацюнал1зована особист1сть н1коли не зможе стати повноцшним громадянином держави
[3].
Упродовж в1к1в, а особливо в останн1 роки, пол1тика у сфер1 виховання молод1 майже зруйнувала нацюнальну самосв1дом1сть, знехтувала укра!нськ1 нацюнальш традицп, мову, морально-побутов1 звича!. Головний удар спрямовувався насамперед на осв1ту, всю соц1ально-культурну сферу, що е головним чинником формування св1домост1 людини. Вит1снена з громадського державного життя, нац1ональна система виховання функц1онувала у штучно звуженому простор1 й лише дещо жевр1ла у родинному вихованн1 та в поодиноких випадках у навчально-виховн1й д1яльност1 окремих педагог1в.
Як доведено наукою, справжне виховання е глибоко нацюнальним за суттю, зм1стом, характером та 1сторичним покликанням. Адже нац1я - це насамперед система р1зномаштних природних исторично зумовлених ознак т1ла, душ1, й розуму, характеру певно! культурно-исторично! людсько! сп1льноти [1].
Як зазначав в сво!й прац1 Б. Червак: «Наявн1сть национального зм1сту у виховному процесс покликана сприяти поверненню до джерел, заступати м1сце суцшьно! бездуховности, виробляти 1деали национально! гармони!» [2, с.59].
Важливо враховувати те, що «нацюнальний интерес», «национальна потреби» з певною политичною 1 моральною щншстю, що передбачае також нац1ональний обов'язок особи, колективу, народу, як1 мають входити до загально! системи соц1альних ц1нностей. Нацюнальне виховання з ц1е! точки зору мае перетворити нацюнальш щнносп з идеалу мислител1в 1 погляд1в укра!нсько! 1нтел1генц1! на 1дейн1 та моральн1 норми вс1х член1в сусп1льства, тобто перевести нац1ональне з1 сфери теоретично! св1домост1 у практичну площину, в один 1з важливих ор1ентир1в у виробленш громадсько! думки, колективних суджень 1 оц1нок р1зних явищ у нац1ональн1й та м1жнац1ональн1й сферах.
Таким чином, здобуття Укра!ною незалежност1, розбудова самост1йно! держави, зростання св1домост1 нац1! 1 складний процес переходу до нового сусп1льства на злам1 епох в1дкривають нов1 обрп розвитку укра!нсько! культури. Усе це зумовлюе зростання интересу до вивчення !! 1стор1! в контекст1 розвитку св1тово! культури.
Список використано¥ лггератури
1. Алексеев А. Д. 0 проблеме стильного исполнения // 0 музыкальном исполнительстве. -М.: Музгиз, 1954. - С. 159-170.
2. Арановский М. Структура музыкального жанра ситуация в музыке / М. Арановский // Музыкальный современник: Сб. ст. - Вып. 6. - М.: Сов. композитор, 1987. - С. 5-44.
3. Вратарьов I. Цей голос чують небеса й земля // День. - 29 вересня 2006р. С. 14-15.
4. Гул1й Я. «Укра!нська сучасна музика мае потенциал, але не мае грошей...»: 1нтерв'ю з кер1вником мистецько! агенц1! «Саме так», пропагандистом укра!нсько! музики: [0бговорення проблемних сторш популяризацп та розвитку укра!нсько! музики, укра!нсько! естради] / Розмову вела Л. Рижова. // Самостийна Укра!на. - 2005. - 17-23 черв. (№24). - С.7.
5. Дон1й Н.е. Цшшсна динамика масово! культури: автореф. дис... канд. ф1лософських наук: 09.00.08 Ки!вський нац1ональний ун-т 1м. Т.Г. Шевченка. - К., 2007. - 16 с.
6. Костина А.В. Массовая культура как феномен постиндустриального общества.-3 изд., стер. - М.: Ком книга, 2006. - 350с.
7. Лютий Т.В. Культура масова i популярна: теори та практики / Т.В. Лютий, 0.А. Ярош; 1нститут фшософи iM. Г.С. Сковороди НАН Украши - К., 2007. - 124 с.
8. Мозговий М.П. Становлення i тенденци розвитку украшсько'1' естрадно'1' пiснi: Дис. ... канд. мистецтв. (17.00.01) / М.П. Мозговий; КНУЮМ. - К., 2007. - 175 с.
9. Музыкальный энциклопедический словарь / Глав. редактор Г.В. Келдыш. - М.: Советская энциклопедия, 1990, - 380 с.
10. Рева Ю.А. Творча особистють в умовах масово'1' культури: авториф. дис... канд. культурологи: 26.00.01 / КНУЮМ - К., 2008. - 19 с.
Стаття надшшла до редакци 11.12.2013
Y. Drabchuk
POP CULTURE AND ITS EFFECT ON HUMAN CONSCIOUSNESS
The article examines the impact of popular culture on people's consciousness. Traced the stages of it's formation and development in society. We consider the phenomenon of mass culture by the two countries, Ukraine and the United States of America.
Key words: mass culture, pop culture, showbiz, music culture, the culture of behavior, the system of education of young people, consciousness.
УДК 130.2 + 124.4 А О К1р1енко
ПРОБЛЕМА ДЕТЕРМ1НАЦ11 ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ 1СТОРИЧНИМ ЧАСОМ - ЯК ОДНА 3 НАЙАКТУАЛЬН1ШИХ ТЕМ СУЧАСНОСТ1
У статт1 доведено актуалътстъ досл1дження питання детермтацИ творчого процесу гсторичним часом, в контекст1 безпосереднъого впливу /сторичних реалт на становлення та розвиток кулътури. В1дм1чаетъся, що чим масштабтша областъ впливу на людсъке життя певного гсторичного явища, тим бшъший резонанс отримуютъ /сторичт подП в сфер1 мистецтва.
Ключов1 слова: творчий процес, /сторичний час.
Процес впливу ¿сторичних подш на вс1 сфери социального життя, та зокрема на сферу творчу, е природшм 1 цшком очевидним. На сучасному етат питання детермшаци творчого процесу юторичним часом викликае гарячу дослщницьку защкавлешсть в р1зних сферах наукових знань. Насамперед, це пов'язано з тим фактом, що ¿сторичний час не тшьки в певнш м1р1 визначае як1сш характеристики культурного контексту, обумовлюючи його форму 1 зм1ст, а й безпосередньо впливае на становлення 1 розвиток культури.
Давно усв1домлювана виняткова роль творчо! особистост1 в ютори людсько! культури в р1зних 11 областях (фшософи, науц1, мистецтв1, релш!), призводить до необх1дност1 розгляду цих двох основ - историчного часу 1 «творчого процесу» - не окремо одна в1д одно!, а в !х взаемозв'язку.
Максимальну глибину 1 повноту свого зм1сту ¿сторичний час проявляе на социальному р1вн1, як час людського буття, людсько! д1яльност1. На вщмшу в1д б1олог1чного св1ту, у свт
