CC BY
46
ЦИВ1ЛЬНЕ ПРАВО I ПРОЦЕС
УДК 347.132.14/.6 (477)
1ванна Бабецька
1вано-Франювський ушверситет права iменi Короля Данила Галицького, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цившьного права i процесу [email protected]
ПОНЯТТЯ ПУБЛ1ЧНОГО 1НТЕРЕСУ У ЦИВ1ЛЬНОМУ ПРАВ1 УКРА1НИ
© Бабецька I., 2017
Розглянуто поняття та змкт публiчного iнтересу у цивiльному прав1 УкраТни. На основi твердження щодо розмежування приватного i публiчного штересу у прав1, визначено механiзм здшснення публiчного iнтересу у цивiльному правь З'ясовано питання сшввщношення таких ключових нормативних категорiй, як "штерес", "приватний штерес", а також "публiчний штерес". Правова категорiя "публiчний iнтерес у цившьному правi" визначена, як опосередкованими правовими нормами, що не суперечать загальним засадам цивiльного законодавства, та прагнення суб'екта цивiльного права задовольнити соцiально-економiчнi потреби, якi реалiзуються у цившьних правов1дносинах та (або) пщлягають цивiльно-правовому захисту. Детально аналiзуeться мехашзм реалiзащТ публiчних iнтересiв.
Ключовi слова: штерес; публiчний iнтерес; приватний штерес; публiчне право; приватне право.
Иванна Бабецкая
ПОНЯТИЕ ПУБЛИЧНЫХ ИНТЕРЕСОВ В ГРАЖДАНСКОМ ПРАВЕ УКРАИНЫ
Рассматривается понятие и содержание публичного интереса в гражданском праве Украины. На основе утверждения о разграничении частного и публичного интереса в праве определяется механизм осуществления публичного интереса в гражданском праве. Выяснены вопросы о соотношении таких ключевых нормативных категорий как "интерес" и "частный интерес", а также "публичный интерес". Правовая категория "публичный интерес в гражданском праве" определена, как косвенные правовыеи нормы, которые не противоречат общим принципам гражданского законодательства, стремление субъекта гражданского права удовлетворить социально-экономические потребности, которые реализуются в гражданских правоотношениях и (или) подлежат гражданско-правовой защите. Подробно анализируется механизм реализации публичных интересов.
Ключевые слова: интерес; публичный интерес; частный интерес; публичное право; частное право.
Ivanna Babetska
Ivano-Frankivsk University of Law named after King Danylo Galician, Department of Civil Law and Procedure, Ph.D., Assoc.Prof.
THE CONCEPT OF PUBLIC INTEREST IN THE CIVIL LAW OF UKRAINE
In the article are the concept and content of public interest in the civil law of Ukraine. Based on statements concerning separation of private and public interest in law, we define the mechanism of public interest in civil law. Also, this article focuses on clarifying of the relationship between these key regulatory categories as "interest", "private interest" and "public interest." The legal category of "public interest in civil law" is defined as indirect legal provisions and are not inconsistent with the general principles of civil law, civil law entity striving to meet social and economic needs, which are implemented in civil matters and (or) subject to civil law protection. Detailed analysis of the mechanism of realization of public interests.
Key words: interest; public interest; private interest; public law; private law.
Постановка проблеми. 1нтерес e рушшною силою сустльства. Вш виявлясться у виглядi HaMipiB, прагнень та визначаеться, як свщоме бажання набуття блага.
Враховуючи ус види штересу в Конституци Укра!ни та шших спецiалiзованих нормативно-правових актах цившьного права, виникае питання щодо визначення поняття штересу та публiчного штересу зокрема.
Детальне розумшня кожно! спещально! категорп права дае можливють поглибити та розширити розумшня, удосконалити мехашзм сшввщношення особи та сустльства, держави та особи, мiж самими особами ^зичними та юридичними).
Поряд i3 цим у теорп права залишаються не врегульованими та потребують подальшого дослщження деяю положення зазначено! проблематики. Тому мета роботи полягае в аналiзi теоретичних аспектов та в теорп права дослщити суть, мехашзм здшснення та встановити поняття публiчного штересу у цившьному правг
Проблеми публiчного штересу у правi розглядали у сво! працях таю вчеш: В. Б. Авер'янов, Ю. П. Битяк, А. С. Васильев, Оо. М. Вшник, В. М. Гаращук, С. Т. Гончарук, А. I. Слютратов. Р. А. Калюжний, Л. В. Коваль, В. К. Колпаков, Т. О. Коломоець, А. С. Кубко, С. О. Куршний, О. О. Первомайський, С. В. Петков, В. К. Шкарупа та ш
За допомогою штересу виникае усвщомлення потреб та необхщшсть !х задоволення. 1нтерес -це те, на основi чого виникае дiя чи бездiяльнiсть, що здшснюеться для досягнення будь-якого блага та спрямоване для задоволення потреб людини, або навпаки (якщо говорити про незаконний штерес). Можливiсть дiяти у будь-який спошб - це право людини, а тому законний штерес полягае у заштересованосто такими чи набутп певних соцiальних благ, яю не забороненi законом. Пiд поняттям соцiальних благ як об'екта штересу розумдать тi важливi цiнностi (штелектуальш, творчi, нематерiальнi, матерiальнi), якi е визначальними потребами людини, суспiльства та держави.
1нтерес як правова категорiя (зокрема приватний чи публiчний) можна визначити як усвщомлене прагнення особи чи кшькома особами спiльно та (або) державою певних сощальних благ для задоволення потреб, яю не заборонеш законодавством, задоволення яких безпосередньо випливае з положень закону.
В основу цившьного права покладено приватний штерес. Однак публiчний штерес також посщае важливе мюце у системi цивiльного права.
Римський юрист Ультан визначив iнтерес, який забезпечуеться нормами права. Вш зазначае, що нормами приватного права охороняються штереси окремих ошб (приватнi iнтереси), а нормами публiчного права - штереси держави i суспiльства (публiчнi штереси).
Крiм охоронюваних нормами права штерешв, приватне та публiчне право можна розмежувати за такими критерiями:
1) предмет правового регулювання (приватному праву властивi норми, яю регулюють майновi вiдносини, публiчному - немайновi);
2) метод правового регулювання (у приватному правi - метод координацп, за якого правове регулювання здшснюеться на диспозитивних засадах; у публiчному - субординацп, за якого регулювання побудоване на владно^мперативних засадах);
3) суб'ектний склад (обов'язковим учасником публiчних вщносин е орган державно! влади; учасником приватноправових вiдносин е фiзична або юридична особа) [1].
Межi мiж приватним i публiчним iнтересами встановлеш доволi чiтко. Фактично майже ус правовi iнститути вiдчувають на собi одночасний вплив i публiчного, i приватного iнтересу. Вони взаемопов'язанi мiж собою. Тому приватне право фактично не юнуе без публiчного, оскшьки публiчне право покликане охороняти i захищати приватнi вiдносини. Приватне право грунтуеться на публiчному. Зважаючи на те, що цивiльне право е галуззю приватного права, воно мютить норми, якi захищають публiчнi штереси.
Здiйснення владно-публiчного впливу на сферу цившьних правовщносин повинно прова-джуватись вкрай виважено i тiльки за об'ективно! необхiдностi. Межi застосування мехашзму вть лення публiчних iнтересiв визначають обсяг, масштаби, у яких допустиме використання державно-владних важелiв у сферi цивiльного права з метою забезпечення штереив публiчного характеру [2].
Тема оптимального сшввщношення публiчних i приватних iнтересiв у сферi правового регулювання вiдносин е актуальною сьогодш у свiтi та в Укра!ш зокрема, на державному та мiжнародному рiвнях. Така ситуацiя спричинена розвитком суспшьних, економiчних, полiтичних вщносин, глобалiзацiйних та iмплементацiйних процесiв в Укра!ш для забезпечення публiчних та приватних штереив.
Аналiз природи публiчних iнтересiв у цивiльному правi повинен грунтуватися на теоретичних пщходах до ознак штересу як правового явища, а також враховувати ту сутшсть, яку сучасна правова система вкладае у категорiю публiчностi. Дотримання цих вимог становить першооснову для реатзаци публiчних iнтересiв у цивiльному правi згiдно з !хшм правовим i соцiальним призначенням, виступае фундаментом для досягнення цiлей юридичного й сустльного характеру, на яю повинна бути спрямована дiяльнiсть держави iз забезпечення публiчних iнтересiв у приватно-правовiй сферi [8].
Так, у лiтературi доводиться той факт, що на вщмшу вщ юридичних та фiзичних ошб, якi часто здiйснюють свою пщприемницьку дiяльнiсть з метою отримання прибутку, метою створення та дiяльностi публiчно-територiальних утворень е задоволення iнтересу (переважно не мае майнового характеру) невизначеного кола ошб за допомогою учасп ще! ж держави, державних оргашв та територiальних громад у публiчних правовiдносинах. 1нтерес такого невизначеного кола ошб формуеться у межах публiчно-правових вiдносин, оскiльки вiн не врегульований цившьним законодавством, а самий мехашзм учасп здiйснюеться органами влади, що ддать передусiм у публiчно-правовiй сферi суспiльних вiдносин. Щодо цивiльного i господарського законодавства можна стверджувати, що встановлення принцитв i цiлей учасп публiчно-правових утворень у цивiльних правовщносинах не погоджувалося б з цшями самого цивiльного права як основно! галузi приватного права, яка покликана регулювати майновi i немайновi вщносини на засадах юридично! рiвностi, майново! самостiйностi та автономп волi ушх учасникiв. Закрiплення зазначених питань в адмшстративному законодавствi не вiдповiдае договiрним i приватно-правовим особливостям розглянутих вщносин. Лопчно було б припустити, що вщповщш цiлi i прюритети повиннi отримати закрiплення у Конституцп, проте i цього ми не спостертаемо. Хоча науковцi висловлюють думку щодо обмеження цившьно! правосуб'ектностi держави та публiчно-правових утворень, закршлених в Конституцп держави.
1стотну роль у встановленш балансу й виявленш дисбалансу публiчних i приватних штерешв у правовому регулюваннi, у виршенш суперечливих проблем, що виникають на цш основi, належить Конституцiйному Суду Украши, який, у силу свого призначення й установлено! компетенци, може за допомогою формулювання грунтовних правових позицiй поеднувати у сво!х ршеннях науковi доробки та норми з урахуванням результатiв !хнього застосування. Складнють, а то й вiдсутнiсть можливосп встановлення належного балансу публiчних i приватних iнтересiв у правовому регулюванш суспiльних вiдносин спричиняе гострi проблеми [3].
Наприклад, використовуючи доктринальне тлумачення положень Конституцп Укра!ни можна припустити необхщнють реалiзацi! державних iнтересiв (публiчних) за участi публiчно-правових
утворень у цившьно-правових вщносинах. Хоча таке припущення стосуватиметься передусiм розпорядження державною власшстю, а також майном, що становить високу суспшьну та культурну цiннiсть, насамперед земля та iншi природнi ресурси. У законодавствi зарубiжних краш прiоритети i цiлi дiяльностi публiчно-правових утворень видiляються зрозумiлiше. У Конституци 1спанп прямо встановлюеться, що органи державного управлшня неупереджено слщують задоволенню загальних iнтересiв i у свош дiяльностi керуються принципами ефективносп, iерархiï, децентралiзацiï i координацiï, повшстю пiдпорядковуючись закону i праву (п. 1 ст. 103). За Конститущею Андорри, держава може втручатися в оргашзащю економiчноï, комерцiйноï, фiнансовоï та трудово1' сфери дiяльностi для забезпечення збалансованого розвитку сустльства у межах ринково1' економши, а також з метою загального добробуту (ст. 32) [4].
Розвиток поняття публiчного штересу саме у цившьному правi вщграе важливу роль. 1нтерес формуеться на пiдставi потреб. Сам термiн "штерес" вживаеться у кiлькох статтях Загально1' i Особливо1' частин ЦК Украши для позначення об'екта цивiльно-правовоï охорони (15-17, 25, 64, 203, 224, 237 ЦК Украши та ш). Зокрема, ч. 2 ст. 15 ЦК Украши вказуе, що кожна особа мае право на захист свого штересу, який не суперечить загальним засадам цившьного законодавства. Термш "штерес" вживаеться для позначення мотивiв чи мети вчинення дш, або ж вщповщальшсть за яю передбачена статями ЦК та ЦПК Украши. Зокрема, ст. 16 ЦК Украши передбачено, що кожна особа мае право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та штересу. Частина 2 ще1" статп передбачае багато способiв захисту цившьних прав та штереив. Варто зазначити, що захист цившьних прав та штереив здшснюеться судом, Президентом Украши, органами державно1' влади, органами влади АРК та органами мюцевого самоврядування. Однак незрозумшим е той факт, що ЦК Украши не встановлюе можливосп самозахисту цившьних штереив. Ст. 19 ЦК Украши зазначае, що особа мае право на самозахист свого цившьного права та права шшо1" особи вщ порушень i протиправних посягань. Самозахистом е застосування особою засобiв протидп, якi не забороненi законом та не суперечать загальним моральним засадам сустльства.
Вщповщно до ст. 2 ЦПК Украши, завданнями цившьного судочинства е охорона прав та законних штереив фiзичних, юридичних ошб, держави за допомогою всебiчного розгляду та виршення цившьних справ вщповщно до чинного законодавства.
Отже, невщ'емною ознакою складових предмета цившьного права е його публiчна спрямовашсть, адже цившьне право врегульовуе приватнi правовiдносини, змютом яких е завжди приватний штерес, який опосередковуеться публiчним iнтересом.
Публiчнi iнтереси у цивiльному правi можуть розглядатися як складне у структурному вщношенш явище. Такi iнтереси мають у свош основi потреби загального характеру, включають елемент усвщомлення таких потреб, яю отримують визнання з боку держави й сустльства як прюритетш. Вираження 1'х усвiдомлення державою може набувати рiзноманiтних форм. Публiчнi iнтереси включають, крiм того, способи реалiзацiï вказаних потреб, якi (способи) е прийнятними у державнш дiяльностi не лише з погляду чинного законодавства, але й iз погляду базових юридичних принцитв, iдей, правових i сощальних засад i здатт забезпечити стан правового регулювання, за якого буде забезпечене дотримання цих вихщних положень у майбутньому. Ця властивють е самостiйним елементом явища публiчних iнтересiв [8].
Приватний штерес у певний спошб протистоггь публiчному iнтересу з його особливим змютом. Ця ознака е цшком зрозумшою, оскiльки iнтерес, як i право, виступаючи регулятором суспшьного життя, повинен передусiм враховувати публiчнi потреби. Було б лопчним, якщо законна (легитимна) охорона приватним iнтересам надавалася б у диференцiйованому режимi з огляду на публiчний iнтерес. Визнаний прюритет публiчного iнтересу вiдiграе роль мембрани, ^зь яку норми публiчного права дифундують у норми права приватного, та навпаки. Бшьше того, як вже говорилось, приватний штерес можна використовувати як один з критерив зарахування правовщносин до сфери приватного чи публiчного права. Приватний штерес реалiзуеться добровшьно, за власною шщативою. З'ясування потреби та реалiзацiя (перетворення) ïï в iнтерес, знаходиться безпосередньо у вщанш його ношя. Чи з'явиться у результатi приватний штерес, чи отримае певний приватний штерес законну (лептимну) охорону, чи здобуде вш врештьрешт реалiзацiю - це залежить виключно вщ шщативи носiя iнтересу, а будь-яких механiзмiв спонукання iндивiдуума у цьому питанш немае i не може бути [5].
Наведеш положення характеризують не тiльки принципи учасп держави та iнших публiчних утворень у цивiльних правовiдносинах, а й роль держави в економщ краши загалом, маючи на увазi i питання органiзацiï та контролю.
Проте з огляду на особливосп публiчних iнтересiв у цивiльному прав^ такi iнтереси не повиннi ототожнюватися з державними, суспiльними, колективними штересами або бути ïx сукупнiстю. Тим самим держава на ушх рiвняx своeï дiяльностi з реалiзацiï публiчниx iнтересiв у сферi цивiльного права мае недвозначно щентифшувати такi штереси, не допускаючи зведення останнix до сумiжниx явищ - суспiльниx штерешв, iнтересiв держави, iнтересiв великих сощальних груп тощо. Водночас кожен штерес як загального, так i особистого, приватного характеру здатен за вщповщних обставин набувати властивостей штересу публiчного. У цьому випадку вщповщш державш, суспшьш, колективнi, приватнi iнтереси у цившьному правi розглядатимуться як публiчнi iнтереси [8].
Категорiя публiчного штересу на теренах СНД вперше була дослщжена Ю. О. Тихомировим. Автор шдкреслюе, що публiчний iнтерес - це визнаний державою i забезпечений правом штерес соцiальноï спшьноти, задоволення якого е гаранпею ïï юнування та розвитку [5].
У цьому контексп не потрiбно ототожнювати публiчнi та державнi iнтереси навiть у тих випадках, коли держава е виразником штерешв бшьшосп членiв суспшьства. Отже, публiчнi iнтереси можна визначити, як усвщомлене прагнення кiлькоx ошб спiльно та (або) державою певних сощальних благ для задоволення потреб, яю не заборонеш законодавством, задоволення яких безпосередньо випливае з положень закону. Обов'язок держави реалiзувати публiчнi штереси у приватно-правових вщносинах, а також недопустимють застосування вiдповiдниx юридичних засобiв в обсязi ширшому, шж необxiдний для цiеï мети, зумовлюе необxiднiсть державно1' дiяльностi по реалiзацiï публiчниx iнтересiв у цивiльному правi з дотриманням певних принципiв, яю покликанi забезпечити ефективнiсть i практичну дiевiсть засобiв реалiзацiï публiчниx штерешв у приватно-правовiй сферi [8].
Аналiзуючи природу приватних та публiчниx iнтересiв, Л. Щеннiкова дiйшла суперечливих висновюв. Вона стверджуе, що приватш iнтереси спонукають до дiй приватних суб'екпв, тодi як публiчнi штереси забезпечують благополуччя усix i кожного. При цьому автор ^норуе те, що забезпечення загального благополуччя здебшьшого можливе саме завдяки реалiзацiï приватних iнтересiв [9, 23].
Цiкавою е думка О. М. Вшник про те, що приватш та публiчнi штереси можна зарахувати до парно1' фшософсько1' категорп "окреме-загальне". Дiалектика окремого i загального проявляеться у ïx нерозривному зв'язку [6, с. 23]. Також публiчнi та приватш штереси можна розглядати як свого роду протилежносп. Зпдно ж iз законом едносп та боротьби протилежностей, мiж цими штересами юнуе тюний взаемозв'язок i взаемозалежнють [5].
Ми вважаемо, що приватш та публiчнi штереси потрiбно розумiти як "спещальне-загальне". Встановлення та реалiзацiя публiчниx та приватних штерешв залежить вiд взаемозалежностi цих протилежностей i одночасно у ïx взаемодп.
Дотримання публiчниx iнтересiв сприятиме приватним штересам, iнтересам окремих ошб. Тому, на ïï думку, питання необхщно розглядати не в аспект досягнення балансу публiчниx та приватних штерешв (адже якщо вони протилежш, то це завдання буде нездшсненним), а з позицiï того, що приватний штерес повинен вщповщати публiчному. У разi ïx конфлiкту важливим е визначення прюритетносп саме публiчниx iнтересiв, оскiльки у них науково обгрунтована iдея загального блага та економiчного прогресу; водночас приватний штерес може бути егоютичним, хибним та руйшвним для суспiльства [10]. Ця точка зору викликае застереження. Проблема прюритетносп iнтересiв е важливою лише у разi ïx колiзiï. I у таких ситуащях саме приватному штересу повинен належати прюритет. Адже публiчнi iнтереси повиннi забезпечувати задоволення благ для ушх i кожного, тому актуальною е конвергенщя приватних i публiчниx iнтересiв, ïx взаемопроникнення, але не взаемозамiна.
Приватнi штереси - це штереси окремого громадянина чи групи громадян (фiзичноï чи юридичноï особи), якщо остання створена фiзичними або юридичними особами, яю не належать до сфери публiчноï - державноï чи комунальноï форми власносп.
Захист приватних iнтересiв забезпечуеться за допомогою приватного та публiчного права, а здшснення публiчниx штерешв опосередковують приватно-правовi вiдносини. Наприклад,
господарсью вщносини повиннi регулюватися на засадах водночас приватного i публiчного права -за допомогою нормативного акта "змшаного (комплексного) характеру - Господарського кодексу", спроможного пов'язати, поеднати протилежш штереси, створити 1'х баланс, враховуючи, що "протилежносп не виключають, а доповнюють одна одну" [6, с. 32].
Спрямовашсть державно1' тдтримки мае на мет задоволення саме публiчного iнтересу, i ця мета досягаеться за допомогою задоволення приватного штересу. Наприклад, створення кращих умов розвитку тдприемництва в Украш е засобом забезпечення розвитку економши Краши, що е публiчним iнтересом. В основу покладено розвиток тдприемництва, що, своею чергою, е задо-воленням приватного штересу учасниюв юридично1' особи чи особи-тдприемця. Завдяки балансу публiчного i приватного штересу здшснюеться непряма тдтримка суб'екпв господарювання.
У цивiльному правi Украши публiчнi iнтереси реалiзуються також через систему обмежень i державного втручання у цивiльно-правовi вiдносини.
Обмежувальш заходи у цивiльному правi полягають у встановленнi в нормативно-правових актах обмежень свобод, автономп волi, прав суб'екпв цивiльних вiдносин, якщо така свобода, автономiя, широка реалiзацiя цившьних прав здатна перешкодити забезпеченню публiчних iнтересiв.
Обмеження можуть виявлятися в обмеженш свободи договору й свободи вчинення шших правочинiв, у заборош суб'ектам цивiльного права здiйснювати юридично значущi дiï, використовувати об'екти цившьних вщносин у певний спосiб, у позбавленш певних благ майнового й особистого немайнового характеру [2].
Невивченими, на нашу думку, залишаються питання реалiзацiï публiчних iнтересiв у договiрних вiдносинах. Багато у чому це пояснюеться тим, що останшм часом активно вщбуваеться побудова нових моделей договiрних вiдносин, спочатку сконструйованих для учасп у них держави та шших публiчно-правових утворень. При цьому вже звертаеться увага на деяю важливi аспекти цього питання.
Наприклад, публiчне обмеження свободи договору мiстить ст. 228 Цившьного кодексу Украши, визнаючи шкчемним правочин, який порушуе публiчний порядок. Публiчнi обмеження свободи власносп втiлюються у таких пiдставах припинення права власностi, як викуп земельно!' дшянки у зв'язку iз суспшьною необхiднiстю, викуп пам'яток iсторiï та культури, реквiзицiя тощо (ст. 346 ЦК) [7].
Обмежувальш заходи держави, спрямоваш на реалiзацiю публiчних штерешв, можуть мати майновий смисл, впливати на майнове становище учасниюв цившьно-правових вщносин. Вщомо, що базовою умовою для збереження приватно-правовоï природи цившьного права е майнова вщособленють учасниюв правовiдносин. У разi, коли майнове становище суб'екпв приватного права зазнае впливу, який здатен позбавити 1х матерiально-економiчноï основи як уособлених учасниюв цивiльних правовiдносин, з боку держави мають бути вжип заходи для вщновлення майнового стану цих приватних осiб [2].
У правовш системi сучасноï Украши прикладом мехашзму реалiзацiï публiчних iнтересiв, що вщповщае цим вимогам, виступають норми про оплатне вилучення майна приватноï власносп, зокрема про вилучення земельних дшянок приватноï власностi для суспiльних i державних потреб. Хоча вилучення вщповщних об'екпв може мати примусовий характер, супроводжуватись позбавленням власника права власносп та шших майнових прав на вщповщш об'екти, подiбна юридична процедура передбачае компенсащю за вилучене майно i тим самим захищае економiчну сферу суб'екпв цивiльного права [8].
Висновки. Отже, публiчнi iнтереси у цившьному правi - це не опосередковаш правовими нормами та яю не суперечать загальним засадам цившьного законодавства, прагнення суб'екта (суб'ектiв) цившьного права задовольнити соцiально-економiчнi потреби, яю реалiзуються у цивiльних правовiдносинах та (або) пщлягають цивiльно-правовому захисту.
Для публiчних iнтересiв загальними е таю ознаки, як загальшсть, нормативнiсть, предметнють, допустимiсть i збалансованiсть. Цi ознаки у сукупносп дають можливiсть визначити й закршити у законодавствi поняття публiчних iнтересiв. Однак, враховуючи сферу ди публiчних iнтересiв у цившьному прав^ спецiальними ознаками можна видшити те, що вони не опосередковаш нормами цившьного права, а 1х здшснення вiдповiдае автономiï свободи, вшьному
волевиявленню та юридичнш piBHOCTi та (або) тдлягають цивiльно-правовому захисту публiчного штересу. Публiчнi iнтеpеси повиннi вiдповiдати потребам держави, групи та окремих oci6, pеалiзацiя яких здiйснюeться у нормативних, допустимих у державнш дiяльностi, формах.
1. Скакун О. Ф. Теор1я держави i права [Електронний ресурс] / О. Ф. Скакун. - Харюв: Консум, 2001. - 656 с. - Режим доступу: http://www.vuzlib.Su/beta3/html/1/11993/. 2. Кубко А. С. Засоби реалiзацii публiчних Штереав у цившьному правi Украгни: деяк методологiчнi аспекти [Електронний ресурс] / А. С. Кубко. - Режим доступу до ресурсу: http://kul. kiev.ua/images/chasop/2010_3/170.pdf. 3. Савченко С. В. Спiввiдношення приватних i публiчних Штереав: досвiд Украгни [Електронний ресурс]. - Режим доступу :fle:/// C:/Documents%20and%20Settings/User/%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA %D1 %83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1 %82%D1 %8B/Downloads/FP_index. htm_2013_3_87%20(1) .pdf. 4. Юшкарёв И.Ю. Реализация публичных интересов у гражданском праве: договорно-правовые и вещно-правовые аспекты [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uristrus.narod.ru/articles1/public_interesi.htm. 5. Венедиктова I. В. Категорiя охоронюва-ного законом Штересу у цившьному правi Украгни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/oldjrn/Soc_Gum/Pvuabs/2012_1/06_04_05.pdf. 6. Вiнник О. М. Публiчнi та приватт Штереси у господарських товариствах: проблеми правового забезпечення: монографiя. -К.: Атта, 2003. - 352 с. 7. Погребняк С. П. Подш права на приватне i публiчне (загальнотеоретин аспекти) [Електронний ресурс] / С. П. Погребняк. - Режим доступу: http://dspace.nlu. edu.ua/ bitstream/123456789/2833/1/Pogrebnak_3.pdf. 8. Кубко А. С. Реалiзацiя публiчних ттереав у цившьному правi Украгни: автореф. дис. ... канд. юр. наук : спец. А /А. С. Кубко. - К., 2002. - 18 с. 9. Щенникова Л. В. Гражданско-правовое регулирование: публичные интересы, общие пользы, добрые нравы : моногр. - М., 2013. - 144 с. 10. Музика Л. Щодо конвергенцп приватного i публiчного у цившьному правi Украгни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. inyure. ua.
REFERENCES
1. Skakun O. F. Teoriya derzhavy i prava [Theory state of law] Kharkiv: Konsum, 2001. 656 р. Available at: http://www.vuzlib.su/beta3/html/1/11993/ 2. Kubko A. Ye. Zasoby realizatsiyi publichnykh interesiv u tsyvil 'nomu pravi Ukrayiny: deyaki metodolohichni aspekty [Means of implementation ofpublic interests in civil law Ukraine: some methodological aspects] Available at: http://kul.kiev.ua/images/chasop/ 2010_3/170.pdf 3. Savchenko S.V. Spivvidnoshennya pryvatnykh i publichnykh interesiv: dosvid Ukrayiny [Value of private and public interests: the experience of Ukraine] Available at: file///C:/ Documents%20and%20Settings/User/%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20% D0%B4%D0%BE%D0%BA %D1 %83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1 %82%D1 %8B/Downloads/FPi ndex.htm_2013_3_87%20(1).pdf 4. Yushkarev I.Yu. Realizatsiya publichnykh interesov v grazhdanskom prave: dogovorno-pravovye i veshchno-pravovye aspekty [Realization of public interests in civil law: legal, legal and legal aspects]. Available at: http://www.uristrus.narod.ru/articles1/public_interesi.htm. 5. Venedyktova I. V. Katehoriya okhoronyuvanoho zakonom interesu v tsyvil'nomu pravi Ukrayiny [Category legally protected interest in civil law Ukraine]: Available at: http://www.nbuv. gov.ua/oldJrn/Soc_Gum/Pvuabs/2012_1/06_04_05.pdf 6. Vinnyk O.M. Publichni ta pryvatni interesy v hospodars 'kykh tovarystvakh: problemy pravovoho zabezpechennya. Monohrafiya [Public and private interests in business companies: problems of legal security. Monograph.]. Kiev: Atika Publ, 2003. 352 p. 7. Pohrebnyak S. P. Podil prava na pryvatne i publichne (zahal 'noteoretyni aspekty) [Separation of the right to private and public (zahalnoteoretyni aspects)] Available at: http://dspace.nlu.edu.ua/ bitstream/123456789/2833/1/Pogrebnak_3.pdf. 8. Kubko A. Ye. Realizatsiya publichnykh interesiv u tsyvil'nomu pravi Ukrayiny: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. yur. nauk : spets. [Implementation public interests in civil law Ukraine: Author. Dis. for obtaining Sciences. degree candidate. jur. Sciences specials. AND]. Kiev, 2002. 18 p. 9. Shhennikova L. V. Grazhdansko-pravovoe regulirovanie: publichnye interesy, obshhie pol 'zy, dobrye nravy : monogr. [Civil-law regulation: public interests, common good, good morals: monogr.] Moskow, 2013. 144 p. 10. Muzyka L. Shchodo konverhentsiyi pryvatnoho i publichnoho u tsyvil 'nomu pravi Ukrayiny [Concerning the convergence of private and public civil law in Ukraine]. Available at: http://www.inyure.ua
Дата надходження: 08.04.2017р.
