CC BY
246
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Утверситету
УДК 349.6(477)
^ ^ ЮРИДИЧНА ПРИРОДА КАТЕГОРП
«ПУБЛ1ЧНИЙ ЕКОЛОГ1ЧНИЙ 1НТЕРЕС»
О. С. КАРПОВА,
асшрантка кафедри екологiчного права, Нащональний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харшв
Проведено комплексне дослгдження правових категоргй «ттерес», «публгчний еколог1чний ттерес», розглянуто науково-теоретичш тдходи до розум1ння публгчних еколог1чних категорт, визначення 1х мгсця в еколог1чному прав1. (Здтснено спробу сформулювати теоретичш висновки та науково обхрунтувати пропозици з удосконаленню чинного законодавства.
Ключов1 слова: еколопчне право, еколопчне законодавство, державна еколопчна полггикаднтерес, публiчний еколопчний штерес.
Сьогодш стан довкшля в Укра!ш е досить еколопчно критичним. Знищення навколишнього природного середовища вщбуваеться внаслщок вирубування лю1в, розорювання земель з подальшою змшою !х цшьового призначення, осушення або обводнення територш, що, у свою чергу, негативно вщбиваеться на житт 1 здоров'! суспшьства. Тривалють життя людей у кра!ш зменшуеться, що зумовлено антропогенним техшчним навантаженням на
Чу ш Я] £~71 ■ 1 111 1
довкшля, яке в декшька раз1в перевищуе показники в шших розвинених державах свггу. Ус щ чинники впливають на формування публ1чних еколопчних штерес1в, без яких неможливо забезпечити дшову реал1защю шдивщами сучасно! еколопчно! пол1тики.
Еколопчна пол1тика в Укра!ш здшснюеться в межах реал1заци еколопчно! функци держави й грунтуеться на публ1чних еколопчних штересах. Необхщнють адекватного врахування останшх при виконанш нею свое! еколопчно! функци грунтуеться на належност природних ресурс1в
1
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
Украшському народовi та на npaBi кожного на безпечне для життя i здоров'я довкшля. Головна екологiчна функцiя держави охоплюе дiяльнiсть з розпорядження в штересах суспiльства використання природних ресур^в, спрямовану на забезпечення ращонального користування ними з метою попередження 1х виснаження й деградаци якостi довкiлля, а також охорони еколопчних прав та штереЫв громадян. Вона полягае в забезпеченш збалансованого спiввiдношення екологiчниx та економiчниx iнтересiв соцiуму, публiчниx i приватних екологiчниx iнтересiв, пов'язаних з наданням необхщних гарантiй для реашзаци та захисту прав людини на безпечне для життя навколишне природне середовище.
Термiном «штерес» науковцi досить широко оперують не лише в правовш науцi. Вiн став предметом дослщжень фаxiвцiв у галузях фшософи, сощологи, економiцi тощо. Слiд зазначити, що «штерес» - це загальнонаукова
/ /j\ ill / -1\ / \ III
категорiя. Науково-теоретичне тдгрунтя для подальшого вивчення саме
1 IIrwU^/jA Z^cx \
правово! категори «штерес» становлять працi вчених з питань теори права, фшософи, сощологи та iн. У процесi опрацювання обрано! тематики було проаналiзовано роботи таких укра!нських i зарубiжниx правниюв iз цивiльного, екологiчного, земельного i природоресурсного права, як С. О. Боголюбов, М. I. Васильева, А. П. Гетьман, О. К. Голиченков, С. В. Михайлов, О. В. Малько, В. В. Петров, В. К. Попов, В. С. Шахов, Ю. С. Шемшученко та ш
Метою статл е вивчення правово! природи публiчного еколопчного iнтересу, визначення його мюця в екологiчному правi та обгрунтування наукових пропозицiй щодо подальшого розвитку законодавства в цьому напрямку. Для досягнення ще! мети було визначено основш завдання, а саме: а) дослщити науково-теоретичнi шдходи до розумiння поняття «публiчний еколопчний штерес»; б) проаналiзувати складники державно! еколопчно! полiтики; в) розглянути системи норм нащонального законодавства в зазначенш царинi; г) сформулювати теоретичнi висновки й науково обгрунтувати пропозицп з удосконалення правового регулювання публiчниx еколопчних штере^в.
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
Вщповщно до Ршення Конституцшного Суду Укра!ни вiд 01.12.2004 р. етимолопчний змют слова «штерес» розглядаеться як: а) увага до кого-, чого-небудь, зацiкавленiсть кимось, чимось; щкавють, захоплення; б) вага (значення); в) те, що найбшьше цiкавить кого-небудь, що становить змют чшхось думок i турбот; г) прагнення, потреби; д) те, що йде на користь кому-, чому-небудь, вщповщае чшмось прагненням, потребам; е) вигода, користь, зиск. У загально-сощолопчному значенш цей термш розумiеться як об'ективно юнуюча й суб'ективно усвщомлена соцiальна потреба, мотив, стимул, збудник, спонукання до ди. У психологи - як ставлення особистостi до предмета як до чогось для не! щнного, такого, що притягуе. В юридичних актах термiн «штерес» з урахуванням його етимолопчного, загально-сощолопчного й психологiчного значення вживаеться як самостшний об'ект правовiдносин, реалiзацiя якого задовольняеться чи блокуеться нормативними засобами [13].
/ \\ /Г\ . Г/Г
Категорiя «iнтерес» - багатопланове, полiфункцiональне явище. Статтi
/ /^\ОагТ\ \\ I ^L*/' ¡¡r^JTiiyA Z^ri \
Конституци Укра!ни наголошують на нацiональних iнтересах, iнтересах
нащонально! безпеки, економiчного добробуту, територiальноl цiлiсностi,
громадського порядку, здоров'я й моральносп населення, полiтичних,
економiчних, сощальних i культурних iнтересах, iнтересах суспшьства, усiх
спiввiтчизникiв, окремого громадянина, держави, спшьних iнтересах
територiальних громад сш, селищ i мiст тощо й шдкреслюють необхiднiсть 1х
забезпечення (ст. 18), задоволення (ст. 36) та захисту (ст. 44) [3]. У Закош
Укра!ни «Про основи нащонально! безпеки Укра!ни» вiд 19.06.2003 р. № 39
наводиться дефшщя поняття «нащональш iнтереси»: це життево важливi
матерiальнi, iнтелектуальнi й духовнi цшност Укра!нського народу як носiя
суверенитету i единого джерела влади в Укра1ш, визначальнi потреби
суспiльства i держави, реалiзацiя яких гарантуе державний суверенитет Укра!ни
та 11 прогресивний розвиток [11]. У Митному кодекс Укра!ни вiд 07.06.2012 р.
мютиться окрема норма права присвячена митним штересам як рiзновиду
iнтересам нащональним. У його ст. 6 зазначаеться, що митш iнтереси е
нащональними iнтересами Укра!ни, забезпечення та реашзащя яких досягаеться
3
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
шляхом здшснення державно! митно! справи [6].
С сенс зробити висновок, що в законодавс^ юнують pi3HOMaHiTHi пiдходи до трактування правово! категори «штерес». Як бачимо, у втизняному законодавствi зробленi певш спроби навести дефiнiцiю зазначено! категори, але навряд чи !х можна вважати вдалими. Зважаемо, що лише повнощнний аналiз останнього у цш сферi дозволить пiдвести пiд це поняття необхщну теоретичну базу, що надасть змогу в умовах становлення й реформування укра!нського суспшьства правильно окреслити мюце iнтересу серед шших правових явищ, вiдкрие новi можливост його застосування на практицi.
Кожна юридична наука, залежно вiд !! мети, предмета та методу правового регулювання, мае власне уявлення про штерес, а тому одностайно!, незважаючи на загальну науковiсть категори, що розглядаеться нами, !!
\\\ / \ W I До\
фундаментальнiсть для теори права та ш., вченими так i не вироблено. Рiзноманiтнi твердження зумовили й рiзний тдхщ до з'ясування сутностi та змюту iнтересу, що, звичайно, впливае на формулювання цього поняття. Основним питанням i дос залишаеться визначення правово! природи екологiчного iнтересу.
У науковш юридичнiй лiтературi наводяться три тдходи до розумiння правово! природи останнього як явища об'ективного, суб'ективного й такого, що поеднуе в собi форми як суб'ективного, так i об'ективного.
До представниюв об'ективно! теори iнтересу можна вiднести
С. М. Братуся, Г. М. Гака, Г. С. Глезермана, Р. С. Гукасяна, Г. В. Мальцева,
Д. М. Чечотата, Н. А. Шайкенова та ш. Вони обстоюють об'ектившсть штересу,
наголошуючи на тому, що його змютом е об'ективш потреби, зумовлеш
умовами суспiльного життя, i як можуть iснувати навiть не будучи
усвщомленими суб'ектами. Факт же усвщомлення об'ективно зумовлюе
закономiрний процес. Так, Г. С. Глезерман обгрунтовуе тезу про те, що «штерес
- це явище, пов'язане виключно з буттям предмета, що не зводиться до
свщомост i воли> [7, с. 20]. 1нтерес формуеться шд впливом матерiального
4
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
CBiTy, умов життя суб'екта, його середовища в OTCTeMi суспшьних вiдносин.
Прихильники другого тдходу (С. М. Кожевников, G. С. Кузьмш, В. А. Кучинський, О. А. Лукашева, А. А. Чунаева) вважають штерес суб'ективною категорiею i розглядають його як вiдповiдний стан свiдомостi, психологiчну рису особистостi, що виявляеться у спрямованостi людини на задоволення сво1х бажань. 1нтерес не виникае без усвщомлення його суб'ектом. Публiчний iнтерес - прийнята форма свщомого спонукання, що виявляеться у формi бажань, намiрiв i прагнень [4, с. 15-16 ]
Послщовники суб'ективно-об'ективного шдходу (А. I. Скимов,
A. Г. Здравомислов, Д. А. Керимов, М. I. Матузов, Г. О. Свердлик,
B. Ф. Оренко, Р. С. Халфша) намагаються поеднати у трактуванш iнтересу суб'ективнi й об'ективш моменти. Вони вважають, що джерелом виникнення останнього е матерiальнi потреби людей, а в процес його усвщомлення та
/ w/^aTi. 7 \ \ I
реашзаци - людська свiдомiсть. Одним iз перших представникiв ще! пропозици слiд назвати В. Г. Нестерова. «1нтерес, - пише вiн, - явище суспiльне, яке становить собою еднють об'ективного й суб'ективного, оскшьки, з одного боку, вш мае матерiальнi засади (об'ективно iснуючi потреби особистостi, групи, суспшьства), а з iншого - завжди так чи шакше, правильно чи неправильно вщдзеркалюеться у свiдомостi й оформлюеться у видi певних думок» [8, с. 23 ]. А. Г. Здравомислов, погоджуючись з таким висновком, доповнюе його й розвивае, стверджуючи, що «штерес не зводиться ш до потреб, нi до цшей, а розглядають цi обидва явища як дiалектичну еднiсть, як еднють об'ективного й суб'ективного» [2, с. 5].
1снуе також думка, що неможливо поеднати в штереЫ об'ективне й суб'ективне, тому що вш сам по собi мае двояку природу: належить до сфери суспшьного життя (об'ективний iнтерес) й юнуе у свiдомостi людей (суб'ективний штерес). Тому неправильно поеднувати в одному понятт два самостшних явища, а значить, i неможливо дати якесь едине поняття штересу [5, с. 76].
У наукових юридичних лгтературних джерелах юнуе декшька провщних
5
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушеерситету
точок зору щодо правово! природи штересу еколопчного. На переконання В. В. Петрова, еколопчш штереси - це об'ективно icH^4i потреби людини в чистому, здоровому, продуктивному навколишньому природному середовищi, що забезпечуе бiологiчний режим життя [9, с. 557]. З його твердження випливае, що еколопчш штереси та еколопчш потреби е тотожними, хоча, вважаемо, це е не зовЫм вдале переконання. Екологiчнi потреби та еколопчш штереси хоча й перебувають мiж собою в тюному зв'язку, але вони не е тотожними. Це цшком самостiйнi категори. Бшьшють науковцiв визнають, що вказанi правовi конструкци спiввiдносяться як форма i змiст, а тому можна стверджувати, що еколопчш штереси виступають формою реаизаци еколопчних потреб.
Розглядаючи категорда «шгерес» як усвiдомлене ставлення людини до природного ресурсу як до чогось щнного, завдяки чому задовольняються !!
/ w/pri /IV / \ I j: А о \
потреби, та як суб'ективну категорш, то не можна не визнати, що об'ективш
/ \ \ \\ I Я/¿А «
потреби можуть розглядатися лише як об'ект штересу, але не як сам шгерес.
На нашу думку, В. К. Попов запропонував бшьш аргументоване i влучне
тлумачення дослщжувано! правово! категори: це об'ективно юнуюче
особливого роду ставлення сощальних суб'ектiв до еколопчних потреб та
шших еколопчних умов життя, що забезпечують !м нормальну життедiяльнiсть
й екологiчну рiвновагу в навколишньому природному середовищi [10, с. 422]
На думку В. С. Шахова (який, до реч^ шдтримуе позицш В. К. Попова),
тд екологiчним iнтересом варто розум^и об'ективно зумовлене ставлення
суб'ектiв права до сво!х екологiчних потреб та умов життя, якi забезпечували б
!м належну життедiяльнiсть та еколопчну рiвновагу в навколишньому
природному середовишд. Правознавець пiдкреслюе, що екологiчнi штереси в
суспшьних правовiдносинах полягають не тшьки в охоронi довкiлля, айв
штенсивному користуваннi природними об'ектами для сталого економiчного й
соцiального розвитку сощуму [1, с. 214].
Щкавою, хоча й суперечливою, уявляеться позищя М. I. Васильево!, яка,
грунтуючись на дослiдженнях публiчних iнтересiв у фшософи, теорп права i в
6
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
адмшютративному прав^ розглядае еколопчний штерес як публiчно-правовий вимiр змюту суб'ективного права громадян на безпечне довкшля, пiдкреслюючи при цьому, що iнтерес виступае виключно як публiчний. На !! думку, публiчнi екологiчнi iнтереси стосуються всього суспшьства, його соцiальних груп та окремих громадян щодо пiдтримання довкiлля надежно! якостi, що забезпечуе життя, здоров'я людини, !! майбутнiх поколiнь, сприяе справедливому розподшу благ, якi отримуються вiд використання природних ресурсiв, становлять основу дiяльностi населення кра!ни, як збалансованi з потребами економiчного зростання, опосередковаш правом, охороняються й гарантуються державою [14, с. 15].
Дослщниця розглядае iнтерес виключно як публiчний, що, на наше переконання, обгрунтувати досить складно. Адже громадяни, як суб'екти еколопчних прав, можуть мати особистий еколопчний штерес, що грунтуеться
Sr/г- \\\ / А. Гл\о\.
не тiльки на публiчних еколопчних штересах, а й на нормах мораль У Закош Укра!ни «Про охорону навколишнього природного середовища» закрiплено низку прав, змiст яких складае саме штерес еколопчний: це i вiльний доступ до шформацй про стан довкшля, i право об'еднуватись у громадськ природоохороннi формування, й одержання еколопчно! освiти та iн. [12]. Публiчний екологiчний iнтерес - це, в першу чергу, ставлення суспшьства до питань безпечного навколишнього природного середовища для його тепершшх i майбутшх поколiнь, що грунтуеться на особистих еколопчних штересах, враховуе !х, а завдяки !х взаемодi! та розумному стввщношенню й встановлюеться баланс зазначених правових категорш.
Ми пiдтримуемо точку зору щодо розумшня правово! природи публiчного екологiчного iнтересу як об'ективного явища. Вiн формуеться пiд впливом матерiального свiту, умов життя суб'екта, його становища в системi суспшьних вiдносин. Отже, iнтерес iснуе незалежно вiд суб'екта. Останнiй же може усвщомлювати цей iнтерес або ш. Але навiть при усвiдомленнi цей образ не е штересом, а може стати ним тшьки якщо збиатиметься з екологiчною потребою людини.
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
З нашо! точки зору, об'ектившсть конструкци «публiчний еколопчний штерес» пiдтверджуеться ще й тим змютом, який вкладае в не! законодавець. Наприклад, у преамбулi до Закону Укра!ни «Про охорону навколишнього природного середовища» мiститься посилання на те , що цей правовий акт визначае правов^ економiчнi та сощальш пiдвалини оргашзацп охорони довкшля в iнтересаx нинiшнього й майбутшх поколiнь [12]. Можна зробити висновок, що виникнення еколопчних iнтересiв (а вщповщно i 1х можливiсть бути об'ектом правово! охорони) випереджае в чаш появу на свгг само! особи. А ще бшьше часу мине до моменту, коли ця особа як носш права почне усвщомлювати щ iнтереси. Ця норма права дублюеться i в шших екологiчниx законодавчих актах.
Безумовно, суб'ектовi належить усвiдомлювати свiй публiчний еколопчний штерес, який мае мюце саме на стади реалiзацii. Усвiдомлення - це
/ и 7\\ ■ \ Т
виникнення в шдивща певних стимулiв, спонукань до дш, а !х реалiзацiя - це досягнення мети, отримання бажаного результату. Вiдокремлений штерес викликае спонукання i стимули, е вщображенням у свiдомостi людей !х iнтересу. Тому доцiльно вести мову про те, що публiчний еколопчний штерес не породжуеться свщомютю суб'екта, а юнуе у формi його зв'язюв з оточуючими умовами, хоча усвщомлення iнтересу не доповнюе його змюту.
Змiстом публiчного екологiчного штересу виступае те, що е об'ективно
необхщним для життя i розвитку суспшьства, задоволення його життево
важливих потреб, а саме - збереження безпечного для iснування живо! й
неживо! природи навколишнього середовища, забезпечення ращонального
використання й вщтворення природних ресур^в, захисту життя i здоров'я
населення. Потрiбно також наголосити, що вихщною засадою, що визначае й
обумовлюе змют публiчного екологiчного штересу, е еколопчш потреби,
загальнi для сощуму й визнанi державою прюритетними. А останнi повиннi
мати засоби реалiзацii виключно правового характеру, що допускаються в
дiяльностi держави, яка забезпечуе публiчний екологiчний iнтерес. 1накше
кажучи, дослiджувана категорiя повинна бути закршлена в законодавствi й
8
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) /2014 До 210^ччя Ушверситету
вщповщати йому. Публiчний еколопчний штерес завжди виражае сутшсть еколопчних суспшьних вiдносин, тобто штерес - це той об'ективно юнуючий феномен, поява якого зумовлюе !х функцюнування.
Публiчний екологiчний iнтерес - це об'ективно зумовлене ставлення до життево важливих еколопчних щнностей Укра!нського народу, визначальних потреб суспiльства й держави, що гарантуе державний суверенитет, визначае засади державно! еколопчно! политики, забезпечення та реалiзацiя яких досягаеться шляхом надежного виконання державою сво!х еколопчних функцш.
У законодавствi необхщно чiтко закрiпити дефiнiцiю правово! конструкцп «публiчнi екологiчнi штереси», яка стане визначальною при формуваннi сучасно! державно! еколопчно! пол^ики та правово! доктрини. Безумовно, у процесi подальшо! кодифшаци екологiчного законодавства, а саме
/1\ /\ II л\о\
при розробленнi Екологiчного кодексу Укра!ни, е сенс також визначити
/ I //жтОга'/н \
прiоритетнi публiчнi екологiчнi iнтереси.
Список л1тератури:
1. Васильева М. И. Публичные экологические интересы: проблемы теории / М. И. Васильева // Эколог. право. - 2004. -№ 4. - С. 12-20.
2. Здравомислов А. Г. Проблема интереса в социологической теории : моногр. /
A. Г. Здравомислов. - М. : Мысль, ЛГУ, 1964. - 74 с.
3. Конститущя Украши вщ 1996 р. - № 254к/96-ВР [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
4. Костин А. В. Интерес публично-территориальных образований в гражданском праве (окончание) / А. В. Костин // Законодательство. - 2002. - № 4. - С. 15-16.
5. Лавриненко В. Н. Проблемы социальных интересов в ленинизме : моногр. /
B. Н. Лавриненко. - М. : Мысль, 1978. - 188 с.
6. Митний кодекс Украши вщ 07.06.2012 р. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/4495-17.
7. Михайлов С. В. Категория интереса в российском гражданском праве : моногр. /
C. В. Михайлов. - М. : Статут, 2002. - 205 с.
8. Нестеров В. Г. Труд и мораль в советском обществе (Проблемы взаимосвязи) / В. Г. Нестеров. - М. : Мысль, 1969. - 189 с.
9. Петров В. В. Экологическое право России : учеб. / В. В. Петров. - М. : БЕК, 1997. - 557 с.
10. Попов В. К. К вопросу о правовых формах реализации экологических интерессов / В. К. Попов // Материалы научн.- практ. конф. - М., 1991. - С. 421-424.
11. Про основи нащонально'1 безпеки Украши : Закон Украши вщ 19.06.2003 р. № 39 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/964-15.
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (5) / 2014
До 210^ччя Утверситету
12. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон Украши вщ 1991 р. № 41 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1264-12.
13. Ршення Конституцшного Суду Украши у справi за конституцшним поданням 50 народних депутапв Украши щодо офiцiйного тлумачення окремих положень частини першо'1 статп 4 Цивiльного процесуального кодексу Украши (справа про охоронюваний законом штерес) вiд 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http: // zakon4. rada. gov. ua/laws/ sho w/v018p710-04.
14. Шахов В. С. Еколопчш штереси i права людини / В. С. Шахов // Правова держава Украша: проблеми, перспективи розвитку : коротю тези допов. та наук. повщом. республ. наук.-практ. конфер., 9-11 листоп. 1995 р. - Х. : Нац. юрид. акад. Украши iм. Я. Мудрого, 1995. - С. 214-215.
Карпова Е. С. Юридическая природа категории «публичный экологический интерес».
Проведено комплексное исследование правовых понятий «интерес», «публичный экологический интерес», рассмотрены научно-теоретические подходы к пониманию публичных экологических категорий, определению их места в экологическом праве и предпринята попутка сформулировать теоретические выводы и научно обосновать предложения по совершенствованию действующего законодательства.
Ключевые слова: экологическое право, экологическое законодательство, государственная экологическая политика, штерес, публичный экологический штерес.
Karpova E. S. Legal nature of category «public environmental interests».
In the article the complex research of the legal categories such as «interest» and «public environmental interest» has been conducted, the scientific-theoretical approaches to the understanding of the public environmental categories, definition of their place in the environmental law have been considered. Аndanattempt to formulate a theoretical findings and evidence-based proposals to improve the existing legislation.
Key words: environmental law, environmental law, the state ecological policy, interest, a public environmental interest.
Розширена анотащя
статт КарповоУ Олени Сергпвни «Юридична природа категорй' «публiчний
еколопчний штерес»
Karpova E. S., post-graduate student of department of Environmental Law
Yaroslav the Wise National Law University, Kharkiv
THE LEGAL NATURE OF THE «PUBLIC E ENVIRONMENTAL
INTEREST» CATEGORY
In the article the complex research of the legal categories such as «interest» and «public environmental interest» has been conducted, the scientific-theoretical approaches to the understanding of the public environmental categories, definition of their place in the environmental law have been considered.
The purpose of the scientific research is the clarification of the legal nature of the public environment interest, determination of its conception, valuation of the state of the legal regulation and formation of the scientifically- grounded theoretical conclusions and proposals on the improvement of the current legislation in this sphere. The assigned purpose is reached by the author with the help of the solving of the following tasks (a) research of the scientific-theoretical approaches as to the understanding of the conception « public environmental interest »;(b) analysis of the components of the state environmental policy;(c) analysis of the system of the norms of the national legislation in this realm; (d) formulation of the theoretical conclusions and scientifically- grounded proposals as to the improvement of the legal regulation of the public environmental interests.
After analyzing the norms of the national legislation in the sphere of the environmental law, the author comes to the conclusion that in the national legislation there are the different approaches to the interpretation of the legal category such as « interest» and the definite attempts to give definition of this category have been done but it is hardly to be called successfully. That is why, the definition of the public environmental interest still remains as the main problem . Only a full analysis of the
above mentioned in this sphere will permit to bring under this concept so necessary theoretical basis which will give the possibility, in the conditions of the formation and reforming of the Ukrainian society, to describe correctly the place of interest among other legal phenomena ,will open new possibilities of its application in practice.
In the article the views of the Ukrainian and foreign lawyers specialists on the civil, environmental ,land and natural resource law as to the clarification of the essence and content of the legal categories «interest» and «public environmental interest» as objective, subjective phenomenon and such that unites in itself forms both subjective and objective have been considered. The author supports the view as to the understanding of the legal nature of the public environmental interest as the objective phenomenon and gives his own arguments.
Further scientific research of the realization of this legal problem and protection of the public environmental interests will be useful in the process of the formation of the modern state environmental policy and its legal doctrine. And also ,undoubtedly, in the process of the further codification of the environmental law, namely, during the working out of the Environmental Code of Ukraine.
Key words: environmental law, environmental law, the state ecological policy, interest, a public environmental interest.
