CC BY
29
doi: 10.21564/2225-6555.2018.14.144601
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ 1НТЕРЕС1В У ДЕРЖАВН1Й ПОЛ1ТИЦ1 УКРА1НИ
Аншмова Ганна Валеривна,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри emnosiHHOSo права, Нацюнальний юридичний утверситет iMeHi Ярослава Мудрого, заступник директора з науковог роботи НД1ПЗ1Р НАПрН Украгни, Украгна, м Харюв e-mail: anisimova. ecolaw@gmail. com ORCID 0000-0003-0579-7007
Розглянуто концептуальт засади екoлoгiчнoгo ттересу в закoнoдавствi та науц1 екoлoгiчнoгo права, гх спiввiднoшення з тшими спoрiдненими правовими категoрiями. Виявлено oсoбливoстi впливу ттереЫв на правове регулювання екoлoгiчних вiднoсин. Запропоновано власне формулювання поняття «ттерес» як правовог категори, наведено його класифжаци, до^джено вплив природно-правовог доктрини на формування загальнотеоретичних положень забезпечення екoлoгiчних ттереЫв, визначено напрями вдосконалення державног екoлoгiчнoг полтики та законодавства у данш сферь
R^MORi слова: державна еколопчна полггика; природно-правова доктрина; еколого-правова доктрина; еколопчне законодавство; еколопчний штерес; публiчний еколопчний штерес; державний еколопчний штерес; приватний еколопчний штерес.
Постановка проблеми та актуальшсть теми. Сучасне уявлення про державну полггику Грунтуеться на дотриманш балансу еколопчних, сощальних, економ1чних, полпичних, культурних та шших штереЫв. Еколопчш штереси формуються, виходячи з необхщност задоволення еколопчних потреб тепершнього й майбутшх поколшь, досягнення балансу м1ж економ1чним зростанням i використанням ресурЫв, за допомогою яких воно забезпечуеться, дом1гшись при цьому невиснажливого й ефективного ix використання, створення конкурентоспроможно! низьковуглецево! економжи, виявлення екологiчно чистих джерел ii зростання, розвитку екоорiентованиx галузей тдприемництва, застосування екологiчно чистих технологш, охорони довюлля, збереження бiорiзноманiття, полiпшення бiзнес-середовища, зокрема для малих i середнix
УДК 349.6:502.11(477)
Theory and Practice of Jurisprudence. - 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
тдприемств, мш^м^защ! негативного впливу на довкшля, спричиненого системою споживання та виробництва в суспшьствь Звюно, окреслене мае стати стратепчними векторами сучасно! державно! еколопчно! политики.
Актуальность даного дослщження шдтверджуеться й тим, що юридична природа, форми, правов^ засоби реал^защ!, а також функцюнальне призначення еколопчних штересш дотепер не були предметом Грунтовного, комплексного анализу. Кр^м того, подальша систематизация еколопчного законодавства також пов'язана i, що е головним, неможлива без оновлення окремих положень нормативно-правово! бази, реформування й приведення у вщповщнють до м^жнародних стандартов, у тому числ^ й до вимог i директив GC, в контекста забезпечення еколопчних штереЫв.
Мета статт - надати комплексну загальнотеоретичну характеристику еколопчних штереЫв i з'ясувати ix стввщношення з шшими спорщненими правовими категориями. Для и досягнення необхщно: а) проанал^зувати основш подходи в законодавства й наущ еколопчного права до загальних засад еколопчного интересу; б) дослщити юнуюч^ науково-теоретичш концепщ! стосовно юридично! природи еколопчного интересу й природних еколопчних прав, особливостей 1х реал^защ! й захисту; в) встановити особливост впливу штереЫв на правове регулювання еколопчних вщносин; г) сформулювати визначення поняття «интерес як правова категория», виокремити ознаки, якими дана категория вщр^зняеться вщ сум^жних правових явищ; д) запропонувати класифжащю штереЫв; е) обгрунтувати доцшьшсть змши законодавчих норм щодо забезпечення належного механизму реал^защ! й захисту еколопчних прав та задоволення штереЫв з урахуванням накопиченого светового досвщу й юнуючих м^жнародних стандартов.
Анализ останшх дослщжень i публжацш. Теоретичним шдгрунтям при дослщженш правово! категор^! «интерес» стали результати наукових напрацювань представниюв р^зних юторичних епох, шкш i наукових поглядев, як вивчали його роль у становленш й функцюнуванш права, вплив интересу на формування законодавства, стввщношення интересу з суб'ективним правом та
шшими спорщненими юридичними явищами й робили спроби визначити його мюце у правовщносинах, а саме: С. С. Алексеева, I. П. Андрушка, С. М. Братуся, I. В. ВенедктовоУ, О. М. Вшника, В. П. Грибанова, Р. Е. Гукасяна, А. I. Екимова, Р. 1ершга, Б. О. Кютяювського, М. М. Коркунова, О. Д. Крупчана, О. В. Малька, С. А. Муромцева, В. Ф. С^ренка, В. В. Субочева, Д. В. Шепелева, Г. Ф. Шершеневича, А. В. Янчука та ш.
Р^зш аспекти теорп штересу у сфер^ науки еколопчного й земельного права розглядали у своУх працях таю вггчизняш й заруб^жш науковщ, як
B. I. Андрейцев [1], М. I. Васильева [2], А. П. Гетьман [6], М. В. Дудков [7], Н. Р. Кобецька [10], Т. О. Коваленко [11], В. М. Комарницький [13],
C. М. Кравченко [14], Г. А. Мюник [17], В. В. Носк [18], В. В. Петров [20], В. К. Попов [21; 24], В. С. Шахов [40-42], М. В. Шульга [44] та ш.
Не применшуючи значення й науково! цшност вказаних публкацш, зауважимо, що в сучасних умовах дана проблема потребуе подальшого комплексного вивчення й осмислення в контекста iT доктринально! вагомост й практики застосування. Додамо, що нараз^ не проводилося системне дослщження сшввщношення публ^чних i приватних еколопчних штереЫв у процесс правового регулювання еколопчних вщносин вщповщно до вимог национального законодавства.
Виклад основного материалу. Насамперед зупинимось на анал^з^ сучасного национального законодавства. Так, термин «штерес» використовуеться у статтях 18, 32, 35, 36, 39, 44, 54 та шших Конститущ! УкраУни, в яких, зокрема, йдеться про «нащональш штереси», «штереси национально! безпеки», «полпичш, сощальш, економ^чш, культурна та шш^ штереси», «штереси суспшьства», «моральна та материальна штереси». Виходячи з^ змюту Основного Закону УкраУни, м^ж категориями «безпека» (незалежно вщ ii виду) та «штерес» юнуе взаемозв'язок: стан безпечност виступае критерием визначеност меж задоволення еколопчних штереЫв. Кр^м того, в ньому визначено й загальш засади реал^защ1, захисту та охорони штереЫв. Отже, можемо констатувати, що в Конститущ! УкраУни категория «штерес», як © Ашсмова Г. В., 2018 3
Theory and Practice of Jurisprudence. - 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
правило, використовуеться в контекста забезпечення й обмеження конституцшних прав, а також виокремлюються pi3Hi сфери впливу та види штереЫв, а саме: суспшьства, громадського порядку, сощальних, матер^альних i моральних, але при цьому не йдеться про власне публ^чш або приватш штереси. Бшьш того, останш офщшно не визначеш й не закршлеш в Основному Закош. Однак варто додати, що практично вс науков^ дослщження штереЫв як правового явища базуються на анал^з^ ршення Конституцшного Суду УкраТни вщ 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 у справа за конституцшним поданням 50 народних депутатов Украши щодо офщшного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивильного процесуального кодексу Украши (дал^ - КСУ) (справа про охоронюваний законом штерес) [38].
Анал^зуючи джерела еколопчного законодавства, можна вщзначити, що термш «интерес» не часто зустр^чаеться в нормативно-правових актах, вживають, як правило, р^зш його конструкци. Наприклад, у Закош Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» категория «интерес» згадуеться лише тричк у преамбула зазначено, що цей Закон приймаеться в Ытересах нишшнього й майбутшх поколшь; у п. «е» ст. 3 йдеться про науково обгрунтоване узгодження eKonoziHuux, економ^чних i сощальних inmepecie суспшьства на засадах поеднання м^ждисциплшарних знань еколопчних, сощальних, природничих, техшчних наук i прогнозування стану навколишнього природного середовища; у п. «в» ст. 12 передбачено обов'язок громадян у сфер^ охорони довкшля не порушувати еколопчних прав i законних inmepecie шших суб'ект^в. На наше переконання, в цьому нормативно-правовому акт доцшьно визначити загальш засади задоволення еколопчних штереЫв, навести Тх визначення, як це зроблено в Цивильному кодекса УкраТни.
В шшому документа, а саме Водному кодекса УкраТни (дал^ - ВК УкраТни), категория «интерес» розглядаеться в контекстк узгодження rnmepecie шдприемств, установ i организаций у галуз^ використання й охорони вод i вщтворення водних ресурсов у межах басейну (ч. 2 ст. 133); обмеження прав водокористувач^в у держаених штересах (ч. 1 ст. 45); задоволення
nершoчергoвux штереЫв питниx i гocпoдapcькo-пoбyтoвиx пoтpeб на^лення y paзi ст^шного лиxa, aвapiй, iншиx eкcтpeмaльниx cитyaцiй (ч. 3 cт. 66); oбмеження прав вoдoкoрucmувaчiв в интересах pибнoгo гocпoдapcтвa й водного пpoмиcлy (ч. 1 ст. 68); ypaxyвaння eкoлoгiчниx вимог та штереЫв вcix вoдoкopиcтyвaчiв пpи встановленш peжимy po6o™ вoдoгocпoдapcькиx cиcтeм (ч. 2 ст. 76) [5]. Як бачимо, кaтeгopiя «imepec» зacтocoвyeтьcя для ycyнeння конфлжту iнтepeciв cyб'eктiв, ïx збaлaнcyвaння, визначення ^^opme^ y пpaвi вoдoкopиcтyвaння, обмеження з позиций доц^льност^ пpaв вoдoкopиcтyвaчiв y дepжaвниx iнтepecax. У той же чac yзгoджeння iнтepeciв poзглянyтo виxoдячи з повноважень вiдпoвiдниx cyб'eктiв y контекста виконання пeвниx yпpaвлiнcькиx функций. Зacлyгoвye на yвaгy й той факт, що в ^декЫ, бeзyмoвнo, дoмiнye пу6л^чний iнтepec, незважаючи на те, що цей тepмiн не викopиcтoвyeтьcя, а йдeтьcя пpo задоволення дepжaвниx iнтepeciв. Слщ також додати, що у ВK Укpaïни зaкpiплeнo, що води (водш об'екти) е виключно влacнicтю Укpaïнcькoгo нapoдy й нaдaютьcя тальки в кopиcтyвaння (ст. 6), а в пpeaмбyлi пpoгoлoшeнo, що вci води (водш об'екти) на тepитopiï нашоТ дepжaви е нащональним надбанням Укpaïнcькoгo нapoдy, одшею з пpиpoдниx ocнoв його економ^чного poзвиткy i coцiaльнoгo дoбpoбyтy та належать до oбмeжeниx й ypaзливиx пpиpoдниx об'егав. На жаль, у водному й земельному законодавстш вдутый дieвий пpaвoвий мexaнiзм вшьного, бeзпepeшкoднoгo доступу до вoдниx об'ек^в гpoмaдян для забезпечення peaлiзaцiï пpaвa загального вoдoкopиcтyвaння (купання, плавання на чoвнax, любитeльcькe та cпopтивнe pибaльcтвo тощо), як не вpaxoвaнi й колективш iнтepecи тepитopiaльниx гpoмaд ^и зaкpiплeннi пpaвa кopиcтyвaння водними об'ектами.
У Лicoвoмy кoдeкci Укpaïни тepмiн «iнтepec» вживaeтьcя лише пpи визначенш лicoвиx вiднocин (ст. 2) як cycпiльниx, що cтocyютьcя володшня, кopиcтyвaння та poзпopяджaння лicaми i cпpямoвyютьcя на забезпечення oxopoни, вiдтвopeння й стаде викopиcтaння лicoвиx pecypciв з ypaxyвaнням eкoлoгiчниx, eкoнoмiчниx, coцiaдьниx та iншиx Ытеретв cycпiльcтвa [15]. З огляду на це можна зазначити, що законодавець мае на yвaзi imepera cy^^c^a як piзнoвид © Aнiсiмoвa Г. В., 2018 s
У Кодекса УкраТни про надра використовуеться термш «законний штерес» у контекста визнання його завдань, а саме: регулювання прничих вщносин з метою забезпечення рационального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мшеральнш сировиш та шших потреб суспшьного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванш надрами безпеки людей, майна i навколишнього природного середовища, а також охорона прав i законних Ытересге тдприемств, установ, организаций i громадян (ст. 2); у раз^ виявлення при користуванш надрами рщюсних геолопчних вщшарувань i мшералопчних утворень, метеоритов, палеонтолопчних, археолопчних та шших об'еклв, що становлять штерес для науки i культури, користувач^ надр зобов'язаш зупинити роботи на вщповщнш дiлянцi та повщомити про це заiнтеpесованi деpжавнi органи (ч. 2 ст. 59) [12]. Як бачимо, в цьому акт йдеться ще й про захист штересу (нехай навть щодо надр, визнаних виключною власнiстю УкраТнського народу i якi надаються тiльки в користування) для науки i культури.
У Земельному кодекс УкраТни дублюеться конституцiйний принцип, що pеалiзацiя права власност на землю не може завдавати шкоди правам i свободам громадян, Ытересам сустльстеа, попршувати еколопчну ситуацiю i пpиpоднi якостi землi (ч. 3 ст. 1). Кpiм того, категоpiя «iнтеpес» використовуеться також i при закpiпленнi засад користування чужою земельною дшянкою (дiлянками). Так, стосовно засад права земельного сервпуту в Кодекс зафiксовано: земельний сервпут не може бути предметом кутвльпродажу, застави i не може передаватись у будь-який споЫб особою, в Ытересах якоТ цей сеpвiтут встановлено, шшим фiзичним i юридичним особам (ч. 2 ст. 101), власник, землекористувач земельноТ дiлянки, щодо якоТ встановлений земельний сеpвiтут, мае право вимагати вщ осiб, в Ытересах яких встановлено земельний сервпут, плату за його встановлення, якщо шше не передбачено законом (ч. 3 ст. 101). Додамо, що серед тдстав припинення ди земельного сервпуту пеpедбаченi двi, пов'язаш з Ытересом: а) поеднання в однiй особi суб'екта права земельного сеpвiтуту, в Ытересах якого вш
встановлений, i власника земельно!' дшянки; б) вщмова особи, в интересах яко!' встановлено земельний сервитут (ч. 1 ст. 102) [8]. Отже, як бачимо, на перше мюце ставиться задоволення штереЫв сустльства й реал^защя прав суб'еклв, в интересах яких встановлюеться сервитут вщповщно до вимог земельного законодавства.
Зупинимося ще на одному акт - Закон Украши «Про вщчуження земельних дшянок, шших об'еклв нерухомого майна, що на них розмщеш, як перебувають у приватной власносп, для сустльних потреб чи з мотивов сустльно!' необхщносп» вщ 17.11.2009 р. № 1559-VI, в якому наведено дефшщп понять «сустльна необхщнють» i «суспшьш потреби через категорию «штерес» [29].
Не можна оминути увагою й Закон Украши «Про тваринний свп», у преамбула якого проголошено, що в ттересах нишшнього i майбутшх поколшь в Укршш за участю тдприемств, установ, организаций i громадян вживаються заходи щодо охорони, науково обгрунтованого, невиснажливого використання i вщтворення тваринного свпу, а у ст. 7 зазначено, що у передбаченому законом порядку права власниюв об'еклв тваринного свпу можуть бути обмежеш в ттересах охорони цих o6'eKmis, навколишнього природного середовища й захисту прав громадян. Серед основних вимог i принципов охорони, рационального використання й вщтворення тваринного свпу назване регулювання чисельност диких тварин в ттересах охорони здоров 'я населення i запоб^ання запод^янню шкоди довкЫлю, господарськш та тшш дiяльнoстi (ст. 9). Кр^м того, у ст. 18 Закону мова йде про регулювання чисельност диких тварин в ттересах охорони здоров 'я населення i в^двернення запод^яння шкоди природному середовищу, а також регулювання чисельнoстi хижих i шюдливих тварин у порядку ведення мисливського i рибного господарства, а у ст. 32 закреплено, що в ттересах охорони здоров'я i безпеки населення, запоб^ання захворюванням стьськогосподарських та тших свшських тварин, в^двернення запод^яння шкоди навколишньому природному середовищу, господарськш та тшш дiяльнoстi вживаються заходи, спрямоваш на регулювання чисельност окремих вид^в диких тварин. Становить ттерес i те, що з урахуванням вимог охорони тваринного © Ашсмова Г. В., 2018 7
Theory and Practice of Jurisprudence. - 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
свпу, ЫтереЫе рибного i мислиеського господарстеа повинш здшснюватися експлуатащя гщротехшчних та шших споруд на водних об'ектах, встановлення гщролопчного режиму i режиму водоспоживання та шша дiяльнiсть, що впливае чи може вплинути на стан середовища юнування диких тварин (ст. 39). Зпдно зi ст. 54 цього Закону права власниюв i коpистувачiв природних pесуpсiв обмежуються е Ытересах охорони, ращонального використання i eiдmeopeння теаринного сету [37].
Ще в одному Закош УкраТни «Про рослинний свп» наголошено, що дiяльнiсть, яка впливае на стан охорони, використання й вщтворення рослинного свпу, провадиться з дотриманням вимог регулювання поширення й чисельностi дикорослих рослин i використання Тх запасiв з урахуванням ЫтереЫе охорони здорое'я населення (ст. 5) [36].
Принапдно згадати й Закон УкраТни «Про вiдxоди», в якому до основних принцитв i напpямiв державно! полiтики у сфеpi поводження з вiдxодами е науково обгрунтоване узгодження eкoлoгiчнuх, eкoнoмiчнuх i сощальних ЫтереЫе сустльстеа (ст. 5). Серед оpганiзацiйно-економiчниx заxодiв iз забезпечення утатзаци вiдxодiв i зменшення обсяпв Тх утворення у цьому Закош вказано перегляд перелку вiдxодiв, щодо яких з урахуванням держаених ЫтереЫе повинен установлюватися спещальний режим стимулювання Тх збирання, заготiвлi й використання [30].
Однак в еколопчному законодавсга iснують й такi закони, в яких взагалi не використовуеться категоpiя «iнтеpес», а в деяких випадках лише застосовуеться термш «заштересоваш суб'екти», наприклад, «Про охорону атмосферного повггря» [33], «Про пpиpодно-заповiдний фонд» [34] та ш.
Щоправда, останнiм часом (враховуючи катастрофи, теxногеннi аваpil i глобальнi виклики) у центpi уваги i населення, i можновладцiв захист життево важливих нацiональниx iнтеpесiв УкраТни, мова йде про гарантування безпечних умов життедаяльноси населення, захист i вiдновлення навколишнього природного середовища. Так, у новому Закош «Про нацюнальну безпеку УкраТни» вiд 21.06.2018 р. № 2469-VII закршлено, що нацюнальш Ытереси Украши -
життеео важливi штереси людини, сустльства i держави, задоволення яких забезпечуе державний суверентет Украши, ii прогресивний демократичний розвиток, а також безпечт умови життeдiяльностi i добробут ii громадян [31]. У цьому Закон лише дв^ч^ використовуеться термш «еколопчна безпека»:
1) у контекста спрямованост забезпечення державно! политики (ч. 4 ст. 3 «Принципи державно! политики у сферах национально! безпеки i оборони»), а саме: «державна полпика у сферах национально! безпеки i оборони спрямовуеться на забезпечення военно!, зовшшньополпично!, державно!, економ^чно!, шформацшно!, еколопчно! безпеки, юбербезпеки Укра!ни тощо»;
2) в абз. 14 ч. 1 ст. 13 «Кер^вництво у сферах национально! безпеки i оборони» щодо введення оголошення окремих мюцевостей зонами надзвичайно! еколопчно! ситуацп, як-от: «приймае у раз^ необхщност р^шення про введення в Укра!ш або в окремих !! мюцевостях надзвичайного стану, а також оголошуе у раз^ необхщност окрем^ мюцевост Укра!ни зонами надзвичайно! еколопчно! ситуацп з наступним затвердженням цих ршень Верховною Радою Укра!ни» [31]. Приметно, що в ч. 1 ст. 3 йдеться про захист: людини i громадянина, в^ршше, !х життя i гщност^, конституцшних прав i свобод, безпечних умов життед^яльностц суспшьства - його демократичних ценностей, добробуту й умов для сталого розвитку; держави - !! конституцшного ладу, суверенитету, територ^ально! цЫсност й недоторканностц територп, навколишнього природного середовища - вщ надзвичайних ситуаций.
Беззаперечно, цей Закон [31] спираеться на фундаментальна цшност й загальнонащональш штереси у сфер^ безпеки, а отже, його можна назвати базовим, що пщтверджуе актуальность прийняття цього акта. Однак предмет даного Закону значно вужчий шж Закону Укра!ни «Про основи национально! безпеки Укра!ни» [32], що втратив чиншсть, зокрема, у ньому законодавець не торкаеться питань економ^чно!, шформацшно!, еколопчно! безпеки, загроз, що виникають у цих сферах, тощо. Можливо, з огляду на це в планах кер^вництва держави прийняття ново! Стратеги национально! безпеки Укра!ни (зараз д^е Стратегия национально! безпеки Укра!ни, затверджена Указом новообраного на © Ашсмова Г. В., 2018 9
Theory and Practice of Jurisprudence. - 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
той час Президента УкраТни вщ 26.05.2015 р. № 287/2015 i розроблена на засадах оновленого безпекового законодавства [35]). У той же час ус (як у нашш краТш, так i свт) розумдоть, що розбудова системи нащональноТ безпеки не можлива без належного закршлення правових основ еколопчноТ безпеки, визначення екологiчниx iнтеpесiв в зазначенш сфеpi, а для цього потpiбен рамковий документ, приписи якого отримають належну деталiзацiю й конкретизащю в iншиx законах i тдзаконних нормативних актах. Отже, екологи-правники знову заговорили про необхщнють прийняття спещального закону, предметом якого стане забезпечення еколопчноТ безпеки, щоб зосередитися саме на цьому правовому явищь Звюно, за таких умов прийняття СтратепТ еколопчноТ безпеки УкраТни буде не лише доцшьним, а й необхщним, особливо беручи до уваги той факт, що чинна Стратепя не виршуе всix питань, пов'язаних iз забезпеченням еколопчноТ безпеки. Додамо, що, на наше переконання, вщсутнють виваженоТ й послщовноТ державноТ еколопчноУ стратепТ в умовах сьогодення може сприяти заподiянню значноТ екологiчноl шкоди довкшлю, тим самим не дозволивши зберегти його для майбутшх поколшь, i привести до настання негативних наслщюв для сталого розвитку суспiльства, а отже, забезпечення pеалiзацil природного й невщ'емного конституцiйного права на безпечне для життя та здоров'я довкшля як однiеl з найвищих сощальних цшностей нинi варто розглядати найважлившим вектором державноТ полiтики, котра буде провадитися з урахуванням публiчниx i приватних iнтеpесiв.
На наш погляд, при опрацюванш новоТ Стpатегil й проекту спещального закону про еколопчну безпеку доречно також враховувати приписи Цившьного кодексу УкраТни (статтi 3, 15, 16, 17, 21); Господарського кодексу УкраТни (статп 19, 20, 207, 22, 224); Кримшального процесуального кодексу УкраТни (ст. 2, 27, 44); Кодексу УкраТни про адмшютративш правопорушення (ст. 1, 270 та ш.). Отже, попереду кpопiтка й важка робота, бо, на жаль, у нормах матеpiального й процесуального права вщсутнш единий, загальновизнаний науково-методолопчний шдхщ до визначення й використання термша
«imepec», зо^ема, законодавством також вживають «пpaвooxopoнювaний iнтepec», «законний imepec», «iнтepecи, що oxopoняютьcя законом» тощо.
Для повноти poзглядy питання вкажемо, що кaтeгopiя «iнтepec» також викopиcтoвyeтьcя у бaгaтьox iншиx нopмaтивнo-пpaвoвиx a^ax, згaдyeтьcя вона й у мiжнapoдниx дoкyмeнтax, але пpи ïï зacтocyвaннi не пpocтeжyeтьcя тepмiнoлoгiчнoï визнaчeнocтi, пocлiдoвнocтi. Звicнo, вce це пoзнaчaeтьcя на якocтi й дieвocтi нopм ^ава.
Пiдcyмoвyючи, зазначимо, що на фopмyвaння нaцioнaльниx eкoлoгiчниx iнтepeciв icтoтнo впливають eвpoiнтeгpaцiйнi пpoцecи, а caмa кaтeгopiя «iнтepec» е динaмiчнoю i залежить вщ низки oб'eктивниx i cyб'eктивниx чинникiв. Kpiм того, науковцями доведено, що в дeякиx випaдкax закон не може oxoпити вcix змш, що вiдбyвaютьcя в cycпiльcтвi й економвд, cпpoгнoзyвaти, у якому нaпpямi вiдбyвaтимeтьcя подальший poзвитoк cycпiльниx вiднocин, визначити ïx coцiaльнy знaчyщicть. Однак ниш еколопчш iнтepecи не вxoдять до пepeлiкy фyндaмeнтaльниx нaцioнaльниx iнтepeciв, як уже нaгoлoшyвaлocя, пpo ниx йдeтьcя пpи визнaчeннi cпpямoвaнocтi дepжaвнoï пoлiтики у cфepax нaцioнaльнoï безпеки i oбopoни. Так, у Закон «Пpo нaцioнaльнy безпеку Укpaïни» викopиcтoвyютьcя нacтyпнi пpaвoвi кoнcтpyкцiï: «фyндaмeнтaльнi нацюнальш iнтepecи», «нaцioнaльний iнтepec», «зaxищeнicть життево вaжливиx для cycпiльcтвa та ошби iнтepeciв», «зaкoннi imepecrn), «iнтepecи cy^^c^a i дepжaви», «зaкoннi iнтepecи ^омадян, cycпiльcтвa i дepжaви», у той же чac нaвoдитьcя лише визначення поняття «нацюнальний iнтepec» Укpaïни. Зауважимо також, що пoнятiйнo-кaтeгopiaльний aпapaт, види eкoлoгiчниx iнтepeciв в yмoвax ^огодення на цей чac, на жаль, зaлишaютьcя мaлoдocлiджeними, xoчa динaмiчнicть еколопчного законодавства й за^шлення в ньому пpaвoвoï кaтeгopiï «iнтepec» вiдбивae «пyблiчнicть» як дeтepмiнoвaнy влacтивicть, що поеднуе cyra^m й дepжaвнi начала, як впливають на фopмyвaння eкoлoгiчнoгo пpaвa як caмocтiйнoï гaлyзi, подальший poзвитoк мexaнiзмy пpaвoвoгo peгyлювaння eкoлoгiчниx вадноотн, пoв'язaниx iз забезпеченням peaлiзaцiï eкoлoгiчниx пpaв i задоволенням iнтepeciв cyб'eктiв, © Aнiсiмoвa Г. В., 2018 11
Theory and Practice of Jurisprudence. - 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
i, урештьрешт, стадий розвиток Украши, який мае базуватися на збалансуванш штереЫв у сферi використання природних ресурЫв й охорони довкшля. Не менш важливо й те, що правовi засоби задоволення еколопчних штереЫв не мають «забезпечувальних обов'язюв» з боку iнших суб'ектв, а виступають об'ектом захисту за допомогою засобiв державного примусу.
У попередшх публiкацiях нами було доведено, що штерес розглядаеться як загальнонаукова, загальногумаштарна, мiжгалузева, багатоаспектна категорiя, яка е предметом дослщження багатьох наук, як-от: сощолопя, полiтологiя, фiлософiя, економiчна теорiя, юриспруденцiя тощо. У зв'язку з цим визначення даного поняття у вщповщнш галузi наукових знань вщбивае те, який змiст i з яких позицш, пiд яким кутом його розглядають фахiвцi. На нашу думку, представники сусшльних наук мають виходити iз розумiння штересу як явища, що мае загальну природу й загальш закономiрностi прояви. К^м того, i про це вже йшлося в ранiше оприлюднених статтях, певнi галузi наукових знань разом iз категорiею «штерес» використовують низку близьких за змiстом понять, як-то: потреба, мета, мотив та ш.
З огляду на це насамперед вщзначимо, що формування науковоТ категорп «штерес» розпочалося ще з чаЫв Давньо1 Грецп та Давнього Риму, тдтвердження цьому знаходимо в фшософи. Семантика слова «штерес», яке походить вщ латинського висловлювання «inter esse» - «бути мiж чимось», бшьш детальний семантичний анадiз цього термша наведенi в рiшеннi Конституцшного Суду Украши вiд 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 у справi за конституцшним поданням 50 народних депутапв Украши щодо офiцiйного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цившьного процесуального кодексу Украши (справа про охоронюваний законом штерес) (далi - «Ршення КСУ у справi про охоронюваний законом iнтерес») [38]. Так, у ньому вказано, що «Ытерес» означае: а) увагу до кого-, чого-небудь, зацiкавлення кимось, чимось; щкавють, захоплення; б) вагу; значення; в) те, що найбшьше щкавить кого-небудь, що становить змют чшхось думок i турбот; г) прагнення, потреби; д) те, що йде на користь кому-, чому-небудь, вщповщае чшмось прагненням, потребам; вигоду, користь, зиск. У
зaгaльнocoцioлoгiчнoмy значенш кaтeгopiя «irnepec» poзyмieтьcя як об'ективно юнуюча i cyб'eктивнo ycвiдoмлeнa coцiaдьнa пoтpeбa, як мотив, стимул, збудник, отонукання до дп; у пcиxoлoгiï - як ставлення ocoбиcтocтi до ^едмета як до чoгocь для не!' цiннoгo, такого, що пpитягye. В юpидичниx aктax тepмiн «irnepec», вpaxoвyючи як ceмaнтичнe, так i зaгaльнocoцioлoгiчнe, пcиxoлoгiчнe значення, викopиcтoвyeтьcя у шuрoкoму i вузьшму ceœi як caмocтiйний об'ект пpaвoвiднocин, peaдiзaцiя якого зaдoвoльняeтьcя чи блoкyeтьcя нopмaтивними зacoбaми (п. 3.1) [38].
Загаовником тeopiï iнтepeciв у юpиcпpyдeнцiï cпpaвeдливo ввaжaeтьcя шмецький пpaвoзнaвeць дpyгoï половини XIX ст. Рудольф фон Iepi^ (18181892 pp.), який одним iз пepшиx дocлiдив вплив coцiaльниx iнтepeciв на ^аво. Вчений у cвoïx дocлiджeнняx, як зазначае Д. В. Шепелев, пpoйшoв шляx вiд poзyмiння imepecy в пoбyдoвi тeopiï пpaвa в cyб'eктивнoмy змicтi до yтвepджeння зaxиcтy iнтepecy як мети об'ективного пpaвa. Kpiм того, Р. Iepiнг визнавав юнування в пpaвi як мaтepiaльнoгo, так i iдeaльнoгo (дyxoвнoгo) imepecy, кожен з якиx може взяти вepx залежно вiд мoтивiв, пoв'язaниx з ocoбиcтими якостями cyб'eктa, його дyxoвнoï opieнтaцiï та, вpeштi-peшт, вщ кoнкpeтниx умов життeдiяльнocтi в cyra^cm [43, c. 5]. Евoлюцiя пoглядiв Р. Iepiнгa дала пoштoвx щейному poзвиткy пpaвoвoï думки - вщ юpиcпpyдeнцiï понять до юpиcпpyдeнцiï iнтepeciв, вiд юpидичнoгo пoзитивiзмy до coцioлoгiчнoï юpиcпpyдeнцiï [3, c. 293], однак у cвoïx пpaцяx науковець не poзмeжoвye пpaвo i закон. Погляди Р. Ieprnra вceбiчнo пpoaнaлiзoвaнi в диcepтaцiйнoмy дocлiджeннi Н. Л. Улаево!' [39, c. 28-31, 65-68].
На^икт^ XX ст. у зв'язку з фopмyвaнням eкoлoгiчнoгo пpaвa як Ta^i пpaвoвa кaтeгopiя «eкoлoгiчний iнтepec» була в ^rnpi уваги бaгaтьox науковщв. Зyпинимocя на нaйбiльш впливoвиx, з нашо'1 точки зopy, кoнцeптyaдьниx положення^ poзpoблeниx у нayцi eкoлoгiчнoгo ^ава. Так, В. K. Попов тpaнcфopмyвaв накопичений науковий дocвiд (йдeтьcя ^о мoнoгpaфiчнe дocлiджeння «Пpaвo и мaтepиaльныe интepecы в мeжxoзяйcтвeннoй кooпepaции» [24]), адаптував його до ocнoвниx положень еколопчного ^ава i зacтocyвaв до © Aнiсiмoвa Г. В., 2018 13
Theory and Practice of Jurisprudence. - 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
ropHgHHHoï npupogu iHTepecy, onpunrogHHBmu oTpHMam bhchobkh Ta cboï нanpaцroвaннA b HayKOBHX cTaTTAx i Te3ax HayKOBHX gonoBigeH i noBigoMneHt [22; 25; 27]. BBa^aeMo 3a go^ntHe gogaru, ^o HayKoBe^ BHKoHyBaB i nnaHoBi HayKoBi poôoTH, cepeg akhx BapTo Ha3BaTH TaKi: «noHATue npaBoBoro oôecneneHHA peaпнзaцнн 3KonorunecKHx HHTepecoB» (1991) [23], «npaBo coôcTBeHHocra Ha npHpogHbie pecypcw - ^opMa oôecneneHHA peaпнзaцнн 3KonorunecKHx HHTepecoB» (1992) [28], «npaBo npupogonont3oBaHHA - ropugunecKaA ^opMa oôecneneHHA peaпнзaцнн 3KonorunecKHx HHTepecoB» (1995) [26] Ta îh.
3ayBa^HMo, ^o B. K. nonoB He BigxogHB Big кoнцeптy, ^o iHTepecu, b ToMy nucni h eKonorinm, 3a cBoero npupogoro e oô'gkthbhhmh abh^mh, icHyroTt ak co^antHe ABH^e 6e3 Boni nrogHHH h noB'A3aHi 3 ïï Hapog^eHHAM [23, c. 8]. ^onpaBga, ocTaHHe TBepg^eHHA, Ha Hamy gyMKy, gucKyciHHe. CnpoGyeMo noAcHHTH. Ha Ham nornAg, iHTepecu MaroTt npoAB nurne b coцiyмi, a npHpogHi eKonorinm npaBa (nepeBa^Ho ôionoriHHoï cnpAMoBaHocri) i noTpeGu giHcHo npuraMaHHi nrogHHi Big Hapog^eHHA h Mo^yTt icHyBara no3a Me^aMH npaBoBigHocuH. KpiM Toro, HayKoBe^ HanonAraB Ha ToMy, ^o eKonorinm iHTepecu MaroTt BnacHy cпeцн$iкy, npoguKToBaHy oô'eKTHBHHMH 3aKoHaMH npupogu. ^K^o iHTepec po3rnAgaeTtcA ak pogoBe ABH^e, to eKonoriHHHM iHTepec - Horo pi3HoBHg (BugoBe ABH^e). Y cBoro nepry eKonorinHHH iHTepec Mo^Ha noginuru Ha pi3Hi nigBHgu (cKnagm, npocri Ta îh.). BneHHH 6yB BneBHeHHH, ^o eKonorinHHH iHTepec ak BenHKe BugoBe noHATTA Mae nigBHgoBy Knacu^ka^ro 3a npHHane^Hicrro Horo neBHHM co^antHHM cyG'eKTaM: 3arantHoHapogHi, KoneKTHBHi, ocoôhctî; HanGnu^ni, nepcneKTHBHi, perioHantm Ta îh. [23, c. 14, 17]. Ee3yMoBHo, cnuparonuct Ha 3anponoHoBaHy gu^epeH^a^ro, goцintнo npoBecTH nogantme HayKoBe gocnig^eHHA, BpaxoByronu Te, ^o цe Gynu nume nepmi KpoKH Ha mnAxy BHBHeHHA eKonorinHoro iHTepecy ak npaBoBoï KaTeropiï. 3acnyroBye Ha yBary h Te, eKonorinHHH iHTepec B. K. nonoB po3rnAgaB ak ocoônueozo pody cmaeneuun cotycwbuux cyô'eKmie do eKonozinuux nompeô ma iumux eKonozinuux yMoe wummn, ^o 3aôe3nenywmb ïm uopManbuy wummedinnbuicmb i pieuoeazy e uaeKonumuboMy npupoduoMy cepedoeu^i [TaM caMo, c. 14]. KpiM Toro, HayKoBe^, BuxogAHH 3i 3MicTy eKonorinHoro 3aKoHogaBcTBa, go ochobhhx npaBoBHx ^opM, ^o
забезпечують задоволення еколопчних штереЫв, вщносив: право власност на природш ресурси, право користування природними ресурсами в усьому !х видовому р1зномашттц еколопчну правоздатшсть i д^ездатн^сть; правов^ форми контролю за використанням, вщтворенням й охороною природних об'ект^в; правов^ форми розгляду еколого-правових споров; юридичну вщповщальшсть за порушення еколопчного законодавства тощо. У той же час вш зазначав, що кожна з цих правових форм включае в себе шдвидов1 правов^ форми [23, с. 25]. Свого часу автором також було розглянуто питання щодо включення еколопчних штереЫв до загально! системи економ^чних, сощальних та шших штереЫв й визнання приоритетности, узгодженост^, поеднання еколопчних штереЫв з шшими [Там само, с. 33].
Слщ додати, що питання форм реал^защ! еколопчних штереЫв також вивчав М. О. Орлов. Однак висновки, отримаш автором, е суперечливими й недоведеними, мають слабке наукове шдгрунтя, особливо це стосуеться тези про юнування лише чотирьох форм реал^защ! еколопчного интересу: правосубъектность, право власност^, право природокористування й юридична вщповщальнють [19, с. 96-99], що значно звужуе сфери реал^защ! та змют юридично! природи еколопчного интересу, специфику його впливу на еколопчш вщносини.
Низку концептов щодо юридично! природи еколопчних штереЫв висловив В. I. Андрейцев, зокрема: а) еколопчш штереси громадян - природш й социально обумовлеш потреби оЫб у галуз^ використання природних ресурсов, охорони навколишнього природного середовища i забезпечення еколопчно! безпеки, як випливають ^з змюту норм еколопчного законодавства i не забезпечеш в сучасний период системою юридичних засобiв захисту; б) екологiчнi штереси неперсошфжоваш й тому належать уЫм громадянам (суспiльству); в) екологiчнi штереси випливають iз мети, завдань i характеру екологiчних вiдносин i норм еколопчного законодавства; г) еколопчш штереси не гарантуються чпко конкретними нормами еколопчного законодавства; д) еколопчш штереси задовольняються в процеЫ вжиття сукупносл еколопчних заходiв: © Ашсмова Г. В., 2018 15
Theory and Practice of Jurisprudence. - 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
оргашзацшних, техшчних, економ^чних, превентивних i в процесс забезпечення еколопчного правопорядку [1, с. 33].
Вагомий внесок у розвиток теори й концепци еколопчних штереЫв зробила М. I. Васильева, яка проанал^зувала «правов^ та шш^ сусшльш вщносини, що виникають та юнують у сфер^ охорони навколишнього природного середовища у зв'язку з необхщнютю сощал^защ! й юридизащ! еколопчних штереЫв; правову рацюнал^защю соцюприродних закономерностей формування й еволюци еколопчних штереЫв; взаемозв'язок права, законодавства, интересу i суб'ективних прав громадян у контекст охорони довкшля; нормативна та правореал^зацшш аспекти забезпечення еколопчних штереЫв людини й сустльства; публ^чнють та шш^ констатуюч^ властивосл еколопчних штереЫв, що захищаються законом; взаемоддо держави i громадянського сустльства з метою охорони навколишнього середовища тощо» [2, с. 5].
Як уже зазначалося, юнують й шш^ науков^ розробки щодо юридично! природи правово! категор11 «еколопчний интерес», але з огляду на обмежений обсяг науково! статп, нами запропоновано найбшьш важлив^ для розвитку сучасно! науки еколопчного права висновки.
До цього додамо, що в сучасних умовах загальнопоширеним е д^алектичне розумшня интересу як едност об'ективних i суб'ективних начал. Вщзначимо, що ниш тдходи до категор^! «интерес» розвиваються за двома основними напрямами. Перший припускае можливють одночасного юнування двох самостшних явищ -социального интересу як объективного i психологичного як субъективного, за другого суб'ективний та об'ективний интерес розглядаються в диалектичной едност [39, с. 27]. Проте ми вважаемо за доцшьне тдтримати точку зору, що еколопчний интерес - це объективна категория, змютовна основа або передоснова природного, субъективного еколопчного права, поштовх до його законодавчого закршлення, що вже зазначалося. Бшьш того, еколопчний интерес, як i природш еколопчш права, може юнувати й поза межами права як позаправове явище, хоча й мае вщповщати природному праву як цшнюному ориентиру, його змюту i сутность У контекста наведеного слщ вщзначити, що субъективна еколопчш
права i пов'язаний з ними штерес становлять основу одного i3 способов правового регулювання - дозвшьного, тобто мають спорщнеш за своею юридичною природою риси. У той же час надаш вщ природи, невщ'емш й невщчужуваш природш еколопчш права не можуть бути скасоваш державою волею законодавщв, вони е базисом права й правовоТ системи, и цшнюним вим^ром (найвищою социальною цшнютю), безпосередньо дрючим правом, вщповщають м^жнародним стандартам прав, знаходяться шд захистом держави, Тм не притаманна дозвшьна природа, власне завдяки Тм i встановлюються меж^ дозволеного. Суб'ективне право - це особливий дозвш, що вщображаеться у формула: «Дозволено все, що передбачено законом», законний штерес -простий дозвш, що вщповщае принципу: «Дозволено все, що не забороняеться законом» [4, с. 193]. Як доречно зазначае Л. Р. Наливайко, надання будь-якого субъективного права мае на мет задоволення социально значущого интересу особи. Суб'ективне право - конкретний дозвш певного виду дш, законний штерес - не заборонена д^я, зас^б продовження ди права за межами суб'ективних прав, надання суб'екту можливост д^яти, забезпечення цих дш з боку держави [4, с. 193].
Спираючись на наведене, можемо констатувати, що еколопчний штерес стае правовим й отримуе захист закону лише за умов вщповщност встановленим державою дозволам, тобто вщбуваеться шституал^защя його задоволення. Кр^м того, вш не мае суперечити моральним засадам суспшьства, природним правам i бути не забороненим законом. Як вважае Г. В. Мальцев, для суб'екта важливо, «щоб штерес пройшов через юридичну шституал^защю, тобто отримав вщображення у правовой норм^, був опосередкований у суб'ективних правах i юридичних обов'язках, був забезпечений гарантиями й засобами правового захисту. Усе це в багато раз^в збшьшуе регулятивний потенциал интересу, який починае тепер д^яти як интерес суб'екта права» [16, с. 777]. Зазначимо, що еколопчний штерес на вщмшу вщ суб'ективного еколопчного права не надае можливост вчиняти будь-яю правов^ дЙ й вимагати Тх вчинення вщ шших суб'екив, еколопчному интересу не притаманна охоронна © Ашсмова Г. В., 2018 17
спрямованють на вщмшу вщ права.
Узагальнюючи наведене, вважаемо за доцшьне запропонувати авторське трактування такого видового поняття та объективно! категорй, як «еколопчш штереси» - це самостшний объект еколого-правового регулювання, являють собою прагнення (спонукання) до користування визначеними матер^альним та/або нематер^альним благами у форм^ простого легитимного дозволу, пщлягають правовой охорони й судовому захисту з метою гармоншно! взаемодЙ природи i сустльства, задоволення життево важливих штереЫв людини, сустльства i держави, як не суперечать национальному законодавству й свгговим та европейським стандартам i вимогам, загальним засадам природного права й природно-правово! доктрини, Грунтуються на збалансованостi внутршньодержавних публiчних i приватних екологiчних штереЫв, а також принципах справедливости верховенства права, добросовюносл, розумност, враховують загальноправовi фундаментальнi засади, спрямованi на розбудову еколого-правово! держави й правопорядку. Додамо, що объектами екологiчних iнтересiв залежно вiд специфiки блага виступають природш об^екти; а також об^екти нерухомого майна, до яких належать деяю природш ресурси з особливим правовим режимом, немайновi блага (особист й сощальш, як-от: життя, здоровья, права людини, еколопчна безпека, довкiлля, еколопчне управлiння); екологiчнi послуги тощо. Як уже зазначалася, перелiк об^клв еколого-правового регулювання розгалужуеться, оскiльки еколопзацЙ тдлягае все ширше коло вiдносин, а бшьшосл сучасних правовiдносин притаманна еколого-правова складова.
Для повноти розгляду питання вбачаемо за доцшьне навести авторськ класифжацЙ екологiчних iнтересiв як видового поняття. Так, пропонуемо !х диференщювати: 1) за територiальною ознакою, виокремлюючи глобальш (мiжнароднi), нацiональнi (державнi), регюнальш, мiсцевi або локальнi (об^ктов^; 2) залежно вщ субъектного складу носЙв (фiзичнi особи, юридичнi особи, держави i суспiльства); 3) за складом учасниюв (множиннiстю суб^кив), тобто розрiзняти iндивiдуальнi (особистi) й колективнi; 4) за
xaрaктeрoм eкoлoгiчниx вiднoсин, a сaмe eкoлoгo-мaтeрiaльнi та eкoлoгo-прoцeсyaльнi; 5) за чaсoм - тостты й тимчaсoвi, сyчaснi (тeпeрiшнi) й мaйбyтнi (прийдeшнi); 7) за xaрaктeрoм - мaйнoвi й нeмaйнoвi; 8) виxoдячи з впливу на прирoднi oб'eкти (зeмeльнi, вoднi, фayнiстичнi та ш.); 9) зaлeжнo вiд xaрaктeрy й eкoлoгiчнoï спрямoвaнoстi iнтeрeсy на зoвнiшнi й внyтрiшнi; 10) зaлeжнo вiд сфeри ïx виявлeння - пyблiчнi i привaтнi; 11) зaлeжнo вiд прaгнeння кoристyвaння пeвними благами бувають мaтeрiaльнi й нeмaтeрiaльнi;12) за принaлeжнiстю суб'ектам прирoдниx рeсyрсiв: власники, кoристyвaчi тoщo; 13) зaлeжнo вщ мeти зaдoвoлeння пoтрeб суб'ектв (зaгaльнoдeржaвнi, тeритoрiaльнoï грoмaди, oсoбистi); 14) за сту^^м yзгoджeнoстi - сшвпадаюч^ прoтилeжнi, нeйтрaльнi; 15) за юридичнoю значимютю iнтeрeсy - юридичнo знaчимi ^зот^вт й юридичнo знaчимi нeгaтивнi;1б) за прaвoвoю прирoдoю й нaслiдкaми виoкрeмлюються зaкoннi (прaвooxoрoнювaльнi) й нeзaкoннi (да зaxищaються нi зaкoнoм, нi прaвoм, тoмy щo скeрoвaнi на yщeмлeння aбo нeзaкoннe oбмeжeння прав, свoбoд та iнтeрeсiв iншиx фiзичниx i юридичниx oсiб) та iн.
Зaпрoпoнoвaним клaсифiкaцiям притаманна й внyтрiшня дифeрeнцiaцiя. Однак, будучи oбмeжeними в oбсязi, дo aнaлiзy дифeрeнцiaцiï eкoлoгiчниx iнтeрeсiв звeрнeмoся в пoдaльшиx нayкoвиx рoбoтax.
Як yжe зaзнaчaлoся, зaкoннi eкoлoгiчнi iнтeрeси е втiлeнням iнтeрeсiв y нoрми eкoлoгiчнoгo права. Для визнання eкoлoгiчнoгo iнтeрeсy зaкoнним нeoбxiднo, вiн вiдпoвiдaв прирoднoмy й пoзитивнoмy eкoлoгiчнoмy праву, зaкoнoдaвчo встaнoвлeним приписам. Екoлoгiчнi прирoднi i суб'ективш права, нeзaлeжнo вiд зaкрiплeння, iснyють вщ нaрoджeння. При нaдaннi eкoлoгiчнoмy iнтeрeсy статусу зaкoннoгo, як вiдзнaчaлoся, мoжyть прoxoдити стадп прaвoтвoрчoгo, прaвoзaстoсoвчoгo й прaвoрeaлiзaцiйнoгo прoцeсy. Iнтeрeс при цьoмy набувае зaгaльнoï oбoв'язкoвoстi, юридичнoï дoзвoлeнoстi, iмпeрaтивнoстi, гaрaнтoвaнoстi дeржaвoю. Зaкoннi eкoлoгiчнi iнтeрeси мають бути завжди пeрсoнiфiкoвaнi, притaмaннi зaiнтeрeсoвaнiй oсoбi. Вiдзнaчимo, щo зараз iснyють мexaнiзми трaнсфoрмaцiï зaкoнниx eкoлoгiчниx iнтeрeсiв y © Aнiсiмoвa Г. В., 2018 19
Theory and Practice of Jurisprudence. - 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
суб'ективш еколопчш права i навпаки. Проте представники теори права шдкреслюють, що суб'ективне право i законний штерес шдлягають розмежуванню за сутшстю, зм^стом i структурою. Сутнють законного штересу, на вщмшу вщ суб'ективного права, що мае шдивщуально визначений характер, полягае у простому юридичному дозвол^ вiдображеному в об'ективному прав^ чи випливае iз його загального змiсту. Структурою законного штересу виступае внутршнш зв'язок прагнень, ïx органiзацiя, той чи iнший спосiб поеднання. Змiст законного штересу включае два елементи:
1) користуватися певним сощальним благом, а в окремих випадках
2) звертатися за захистом до компетентних структур, тодi як змют суб'ективного права складаеться iз чотирьох елементв: 1) поводитися певним чином, 2) вимагати вщповщно"1 поведшки вщ iншиx суб'ектiв права,
3) користуватися сощальним благом, 4) звертатися у разi необхщност до компетентних оргашв за державним захистом [4, с. 193]. Задоволення еколопчних штереЫв суб'ектв об'ективуеться в межах суб'ективного еколопчного права, або законного еколопчного штересу.
До наведеного додамо, що захист еколопчних штереЫв слщ розглядати як елемент ïx правово'1 охорони. Однак, якщо остання тривае протягом усього часу юнування еколопчного штересу, то захист - лише у випадку ïx порушення. При цьому охорона як родове явище е системою оргашзацшних, техшчних, економiчниx, правових та iншиx заxодiв, спрямованих на забезпечення задоволення еколопчних штереЫв. У свою чергу, захист законних еколопчних штереЫв може здшснюватися за вщсутност вщповщного суб'ективного еколопчного права.
Висновки. З огляду на наведеш мiркування можемо зробити такi висновки й узагальнення щодо спiввiдношення природних еколопчних прав й штереЫв, визначивши ïx спшьш риси.
Природнi еколопчш права, як i охоронюваш законом еколопчш штереси: по-перше, е основою для виникнення, змши, припинення, призупинення еколопчних правовщносин; по-друге, обидвi категорп - динамiчнi; по-трете,
юнують лише в мeжax cycпiльниx вщноодн; пo-чeтвepтe, юнують незалежно вщ ïx визнання дepжaвoю; по-п'яте, peaлiзyютьcя за iнiцiaтивoю ïx нociя (дiя або бeздiяльнicть); по-шосте, е дозволами за загальною юpидичнoю пpиpoдoю; по-cьoмe, е ^ладниками пpиpoднo-пpaвoвoï дoктpини.
Kpiм того, щ пpaвoвi явища дoцiльнo poзpiзняти за cyraic™, змicтoм i cтpyктypoю. З огляду на це можемо вказати/визначити? вiдмiннocтi eкoлoгiчниx пpaв, а також пpиpoдниx пpaв, eкoлoгiчнoï cпpямoвaнocтi, зaкpiплeниx на законодавчому piвнi й еколопчного imepecy: пo-пepшe, останньому не вщповщае чий-небудь обов'язок (кoнкpeтний обов'язок) rapara його задоволенню, однак нixтo не мае ^ава зaбopoнити oco6í дiяти зapaди задоволення cвoïx зaкoнниx iнтepeciв; пo-дpyгe, eкoлoгiчний iнтepec poзглядaeтьcя як загальний лeгiтимний дoзвiл «дозволено в^, що пpямo не зaбopoнeнo», а cyб'eктивнi eкoлoгiчнi пpaвa й лeгaлiзoвaнi пpиpoднi пpaвi -cпeцiaльний (за cyтнicтю); пo-тpeтe, iнтepec мае xapa^ep пpaгнeння, а eкoлoгiчнi пpaвa (в тому чист^ що й законодавчо визначеш) - мipa можливо'1 (дозволено!*) пoвeдiнки; пo-чeтвepтe, за cтpyктypoю; по-п'яте, за джepeлaми пoxoджeння, якщо вести мову пpo cyб'eктивнi eкoлoгiчнi пpaвa, то вони мають нopмaтивнo-пpaвoвий xapa^ep, а eкoлoгiчнi iнтepecи можуть пoxoдити з пpинципiв eкoлoгiчнoгo пpaвa та iншиx його фopм, пpиpoднi еколопчш ^ава -вiд нapoджeння. Безумовно, еколопчш imepera зaбeзпeчyютьcя дieю объективного пpaвa й у випaдкax, якщо вдаутш cyб'eктивнi eкoлoгiчнi пpaвa. Maeмo додати, що пyблiчнi й ^иватш eкoлoгiчнi iнтepecи, а також еколопчш пpaвa poзглядaютьcя як caмocтiйнi пpaвoвi кaтeгopiï, що знaxoдятьcя в постшному взаемозв'язку, а також виступають caмocтiйними об'ектами cyдoвoгo зaxиcтy та iншиx зacoбiв eкoлoгo-пpaвoвoï oxopoни.
Вважаемо, що еколопчне пpaвo дoцiльнo вiднocити до пyблiчнo-пpивaтниx галузей пpaвa, фopмyвaння яко1 вiдбyвaeтьcя пiд впливом пyблiчниx i пpивaтниx iнтepeciв. Зaгaльнoвiдoмo, що останш icтoтнo впливають й на метод eкoлoгo-пpaвoвoгo peгyлювaння, який доцшьно poзглядaти як змiшaний (iмпepaтивнo-диcпoзитивний), що вiдбивaeтьcя на вapiaтивнocтi пoвeдiнки © Aнiсiмoвa Г. В., 2018 21
Theory and Practice of Jurisprudence. - 2018. - Issue 2 (14) ISSN 2225-6555
суб^кив еколопчних правовщносин.
В умовах сьогодення доцшьно вести мову про легалiзацiю (юридизащю) еколопчних штереЫв, як доЫ залишаються поза межами правового регулювання й не суперечать загальним правовим приписам. Еколопчш штереси як усвщомлена потреба сощального характеру мотивуе не лише поведшку суб^кив вщповщних правовiдносин, а й створення нових правових норм. Вважаемо за необхщне вести мову про «управлшня конфлжтом мiж публiчними й приватними еколопчними iнтересами» завдяки проведенню еколопчного прогнозування можливих конфлжтв й вжиття низки шших заходiв еколого-правово! спрямованостi (громадськi слухання, громадськi обговорення, еколопчний аудит тощо).
Еколопчний штерес як ушверсальна категорiя, що притаманна майже вЫм сферам суспiльного буття, входить до складу багатьох еколого-правових шститутв. Сучасш екологiчнi, економiчнi, сощальш та iншi умови життедiяльностi сприяють посиленню шституцюнального пiдходу до закршлення й подальшого забезпечення екологiчних штереЫв як системоутворюючого чинника еколопчного законодавства та права. Категорiя «законний еколопчний штерес» мае бути закршлена в Еколопчному кодексi Укра'ши при подальшш кодифжаци екологiчного законодавства, що як результат законотворчо! дiяльностi стане засобом узгодження публiчних i приватних штереЫв, ix розумного компромiсу.
Список лiтератури:
1. Андрейцев В. I. Еколопчне право. Курс лекцш : навч. поЫб. Ки!в : Вентурi, 1996.
208 с.
2. Васильева М. И. Публичные интересы в экологическом праве: теория и практика правового регулирования : дис. ... д-ра юрид. наук. Москва, 2003. 416 с.
3. Велика украшська юридична енциклопедiя: у 20 т. Т. 2 : Фiлософiя права / редкол. : С. I. Максимов (голова) та ш. Харюв : Право, 2017. 1128 с.
4. Велика украшська юридична енциклопедiя : у 20 т. Т. 3: Загальна теорiя права / редкол. : О. В. Петришин (голова) та ш. Харюв : Право, 2017. 952 с.
5. Водний кодекс Украши вщ 06.06.1995 р. № 213/95-ВР. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95%D0%B2%D 1%80?nreg=213%2F95-%E2%F0&find=1&text=%B3%ED%F2%E5%F0%E5%F1&x=8&y=2 (дата звернення: 04.07.2018).
6. Гетьман А. П. Становлення та розвиток шституту еколопчних прав людини у
6555
законодавствi УкраТни. Правова система Украгни: icmopin, стан та перспективы: у 5-ти т. Т. 4: Меmодологiчнi засади розвитку eKonosiHHOSo, земельного, аграрного та господарського права / за ред. Ю. С. Шемшученка. Харюв : Право, 2008. 480 с.
7. Дудиков М. В. Правовое обеспечение публичных интересов в горном праве : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Москва, 2015. 46 с.
8. Земельний кодекс УкраТни вщ 25.10.2001 р. № 2768-III. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/card/276814/find9/page9?text=%B3%ED%F2%E5%F0%E5%F1 (дата звернення 04.07.2018).
9. Кобецька Н. Р. Взаемодiя та вщображення штереЫв в еколопчному правi УкраТни. Держава i право. Юридичш i полтичш науки. Вип. 36. КиТв : 1н-т держави i права НАН УкраТни, 2007. С. 403-408.
10. Кобецька Н. Р. Розмежування та взаемодiя публiчних i державних еколопчних iнтересiв. Юридична Украгна. 2007. № 7. С. 8-12.
11. Коваленко Т. О. Практика Свропейського суду з прав людини як джерело земельного права. Юридична Украгна. 2016. № 11-12. С. 82-88. URL: file:///C:/Users/Anna/Downloads/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BA %D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%84%D0%A1%D0%9F%D0%9B%20%D1%8F %D0%BA%20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE %20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE %D0%B3%D0%BE%20%D0%BF
%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA %D 1%80%D0%B0%D 1%97%D0%BD%D0%B8.pdf (дата звернення 07.08.2018).
12. Кодекс УкраТни про надра вщ 27.07.1994 р. № 132/94-ВР. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/card/ru/132/94-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 04.07.2018).
13. Комарницький В. М. Право спещального природокористування : монографiя. Луганськ, 2011. 423 с.
14. Кравченко С. Н. Реализация права в охране окружающей среды (социально-психологические условия) : дис. ... д-ра юрид. наук. Львов, 1991. 394 с.
15. Шсовий кодекс УкраТни вщ 21.01.1994 р. № 3852-XII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/385212?nreg=385212&find= 1&text=%B3%ED %F2%E5%F0%E5%F1&x=6&y=8 (дата звернення: 04.07.2018).
16. Мальцев Г. В. Социальные основания права. Москва : Норма, 2007. 800 с.
17. Мисник Г. А. Публичные и частные интересы в экологическом праве. Государство и право. 2006. № 2. С. 29-37.
18. Носж В. В. Право власност на землю УкраТнського народу : монографiя. КиТв : Юршком 1нтер, 2006. 544 с.
19. Орлов Н. А. Правовые проблемы охраны окружающей среды в Украине. Симферополь : Таврия, 2001. 192 с.
20. Петров В. В. Экология и право. Москва : Юрид. лит., 1981. С. 231.
21. Попов В. К. Гражданско-правовые формы реализации материальных интересов в агропромышленном комплексе СССР : дис. ... д-ра юрид. наук. Харюв, 1983. 398 с.
22. Попов В. К. К вопросу о правовых формах реализации экологических интересов. О развитии природноресурсового права и методология его преподавания : материалы науч.-практ. конф. Москва, 1991. С. 122-128.
23. Попов В. К. Понятие правового обеспечения реализации экологических интересов: плановая научная работа за 1991 год. Харьков : Украинская юридическая академия, 1991. 41 с.
24. Попов В. К. Право и материальные интересы в межхозяйственной кооперации : монографiя. Харюв : Изд-во при Харьк. ун-те ИО «Вища школа», 1983. 169 с.
25. Попов В. К. Право оперативного управления имуществом - форма реализации материальных интересов в межхозяйственной кооперации. Проблемы социалистической
законности. Харьков, 1982. Вып. 9. С. 37-45.
26. Попов В. К. Право природопользования - юридическая форма обеспечения реализации экологических интересов: плановая научная работа за 1995 год. Харьков : Нац. юрид. акад. Украины, 1995. 41 с.
27. Попов В. К. Право собственности на природные ресурсы - форма обеспечения реализации экологических интересов. Материалы кратких тезисов докладов и научных сообщений научно-практической конференции по итогам научно-исследовательских работ, выполненных профессорско-преподавательским составом Украинской юридической академии в 1992 году (4-5 марта 1993 г). Харьков : Укр. юрид. акад., 1993. С. 74-77.
28. Попов В. К. Право собственности на природные ресурсы - форма обеспечения реализации экологических интересов: плановая научная работа за 1992 год. Харьков : Укр. юрид. акад., 1992. 43 с.
29. Про вщчуження земельних дГлянок, шших об'еклв нерухомого майна, що на них розмщеш, яю перебувають у приватнш власностГ, для суспшьних потреб чи з мотивiв сусшльно! необхщност : Закон Украши вщ 17.11.2009 р. № 1559-VI. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 (дата звернення: 06.08.2018).
30. Про вщходи : Закон Укра!ни вщ 05.03.1998 р. № 187/98-ВР. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/card/187/98-%D0%B2%D1%80/find3/page3?text=%B3%ED %F2%E5%F0%E5%F 1 (дата звернення: 04.07.2018).
31. Про нацюнальну безпеку Украши : Закон Украши вщ 21.06.2018 р. № 2469-VIII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/maln/2469-19 (дата звернення: 09.07.2018).
32. Про основи нацюнально! безпеки Украши : Закон Украши вщ 16.09.2003 р. № 964-IV. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/964-15 (дата звернення: 04.07.2018).
33. Про охорону атмосферного повггря : Закон Украши вщ 16.10.1992 р. № 2707-XII URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2707-12/card2#Card (дата звернення: 04.07.2018).
34. Про природно-заповщний фонд : Закон Украши вщ 16.06.1992 р. № 2456-XII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-12/card2#Card (дата звернення: 04.07.2018).
35. Про ршення Ради нацюнально! безпеки i оборони Украши вщ 6 травня 2015 року «Про Стратепю нацюнально! безпеки Укра!ни» : Указ Президента Укра!ни вщ 26.05.2015 р. № 287/2015. Офщйний в^ник Украши. 2015. № 43. Ст. 1353.
36. Про рослинний свгг : Закон Укра!ни вщ 09.04.1999 р. № 591-XIV. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/card/591-14 (дата звернення: 04.07.2018).
37. Про тваринний свгг : Закон Укра!ни вщ 13.12.2001 р. № 2894-III. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2894-14/page3?text=%B3%ED%F2%E5%F0%E5%F 1 (дата звернення: 04.07.2018).
38. Ршення Конституцшного Суду Укра!ни у справi за конституцшним поданням 50 народних депутатГв Укра!ни щодо офщшного тлумачення окремих положень частини першо! стати 4 Цившьного процесуального кодексу Укра!ни (справа про охоронюваний законом штерес) вщ 01.12.2004 р. № 18-рп/2004. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/card/v018p710-04 (дата звернення: 11.07.2018).
39. Улаева Н. Л. Категория интереса в частном праве : дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 2007. 189 с.
40. Шахов В. С. Еколопчш штереси i права людини. Правова держава УкраХна: проблеми, перспективи розвитку : коротю тези допов. та наук. повщом. Республ. наук.-практ. конфер. 9-11 листоп. 1995 р. Харюв : Нац. юрид. акад. Укра!ни Гм. Ярослава Мудрого, 1995. С. 214-215.
41. Шахов В. С. Правовое регулирование использования охотничьих угодий. Вопросы укрепления социалистической законности и правопорядка, усиления охраны прав и законных интересов граждан в условиях перестройки социалистического общества. Кдав : УМК ВО, 1989. С. 73-78.
42. Шахов В. С. Экологические интресы в праве собственности на природные объекты. Проблемы законности. 1998. Вып. 33. С. 93-100.
43. Шепелев Д. В. Проблемы реализации и защиты интересов в праве : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 2011. 25 с.
44. Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях : монография. Харьков : Консум, 1998. 224 с.
References:
1. Andreitsev, V.I. (1996). Ekolohichne pravo. Kurs lektsii. Kyiv: Venturi [in Ukrainian].
2. Vasil'eva, M.I. (2003). Publichnye interesy v jekologicheskom prave: teorija i praktika pravovogo regulirovanija. Doctor's thesis. Moscow [in Russian].
3. Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia. (Vols. 1-20); Vol. 2: Filosofiia prava. S.I. Maksymov et al. (Eds). (2017). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
4. Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia. (Vols. 1-20); Vol. 3: Zahalna teoriia prava. O.V. Petryshyn et al. (Eds.). (2017). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
5. Vodnyi kodeks Ukrainy vid 06.06.1995 r. № 213/95-VR. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95%D0%B2%D 1%80? nreg=213%2F95%E2%F0&find=1&text=%B3%ED%F2%E5%F0%E5%F1&x=8&y=2.
6. Getman, A.P. (2008). Stanovlennia ta rozvytok instytutu ekolohichnykh prav liudyny u zakonodavstvi Ukrainy. Pravova systema Ukrainy: istoriia, stan ta perspektyvy. (Vols. 1-5); Vol. 4: Metodolohichni zasady rozvytku ekolohichnoho, zemelnoho, ahrarnoho ta hospodarskoho prava. Yu.S. Shemshuchenko (Ed.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
7. Dudikov, M.V. (2015). Pravovoe obespechenie publichnyh interesov v gornom prave. Extended abstract of Doctor's thesis. Moscow [in Russian].
8. Zemelnyi kodeks Ukrainy vid 25.10.2001 r. № 2768-III. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/card/276814/find9/page9?text=%B3%ED%F2%E5%F0%E5%F1.
9. Kobetska, N.R. (2007). Vzaiemodiia ta vidobrazhennia interesiv v ekolohichnomu pravi Ukrainy. Derzhava i pravo. Yurydychni i politychni nauky, issue 36. Kyiv: In-t derzhavy i prava NAN Ukrainy, 403-408 [in Ukrainian].
10. Kobetska, N.R. (2007). Rozmezhuvannia ta vzaiemodiia publichnykh i derzhavnykh ekolohichnykh interesiv. Yurydychna Ukraina, 7, 8-12 [in Ukrainian].
11.Kovalenko, T.O. (2016). Praktyka Yevropeiskoho sudu z prav liudyny yak dzherelo zemelnoho prava. Yurydychna Ukraina, 11-12, 82-88/ URL: file:///C:/Users/Anna/Downloads/ %D0%9F%D 1%80%D0%B0%D0%BA%D 1%82%D0%B8%D0%BA %D0%B0%20%D0%84%D0%A1%D0%9F%D0%9B%20%D1%8F%D0%BA %20%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE %20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE %D0%B3%D0%BE%20%D0%BF
%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA %D 1%80%D0%B0%D 1%97%D0%BD%D0%B8.pdf [in Ukrainian].
12. Kodeks Ukrainy pro nadra vid 27.07.1994 r. № 132/94-VR. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/card/ru/132/94-%D0%B2%D1%80.
13.Komarnytskyi, V.M. (2011). Pravo spetsialnoho pryrodokorystuvannia. Luhansk [in Ukrainian].
14.Kravchenko, S.N. (1991). Realizacija prava v ohrane okruzhajushhej sredy (social'no-psihologicheskie uslovija). Doctor's thesis. L'vov [in Russian].
15. Lisovyi kodeks Ukrainy vid 21.01.1994 r. № 3852-XII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/385212?nreg=385212&find= 1&text=%B3%ED %F2%E5%F0%E5%F 1&x=6&y=8.
16. Mal'cev, G.V. (2007). Social'nye osnovanija prava. Moscow: Norma [in Russian].
17.Misnik, G.A. (2006). Publichnye i chastnye interesy v jekologicheskom prave. Gosudarstvo i pravo, 2, 29-37 [in Russian].
18. Nosik, V.V. (2006). Pravo vlasnosti na zemliu Ukrainskoho narodu. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
19.Orlov, N.A. (2001). Pravovye problemy ohrany okruzhajushhej sredy v Ukraine. Simferopol': Tavrija [in Russian].
20.Petrov, V.V. (1981). Jekologija i pravo. Moscow: Jurid. lit., 231 [in Russian].
21. Popov, V.K. (1983). Grazhdansko-pravovye formy realizacii material'nyh interesov v agropromyshlennom komplekse SSSR. Doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
22. Popov, V.K. (1991). K voprosu o pravovyh formah realizacii jekologicheskih interesov. O razvitii prirodnoresursovogo prava i metodologija ego prepodavanija. Proceedings of the Scientific and Practical Conference. Moscow, 122-128 [in Russian].
23.Popov, V.K. (1991). Ponjatie pravovogo obespechenija realizacii jekologicheskih interesov: planovaja nauchnaja rabota za 1991 god. Khar'kov: Ukrainskaja juridicheskaja akademija [in Russian].
24. Popov, V.K. (1983). Pravo i material'nye interesy v mezhhozjajstvennoj kooperacii. Kharkov: Izd-vo pri Khar'k. un-te IO «Vishha shkola» [in Russian].
25. Popov, V.K. (1982). Pravo operativnogo upravlenija imushhestvom - forma realizacii material'nyh interesov v mezhhozjajstvennoj kooperacii. Problemy socialisticheskoj zakonnosti. Kharkov, issue 9, 37-45 [in Russian].
26. Popov, V.K. (1995). Pravo prirodopol'zovanija - juridicheskaja forma obespechenija realizacii jekologicheskih interesov: planovaja nauchnaja rabota za 1995 god. Khar'kov: Nac. jurid. akad. Ukrainy [in Russian].
27. Popov, V.K. (1993). Pravo sobstvennosti na prirodnye resursy - forma obespechenija realizacii jekologicheskih interesov. Materialy kratkih tezisov dokladov i nauchnyh soobshhenij nauchno-prakticheskoj konferencii po itogam nauchno-issledovatelfskih rabot, vypolnennyh professorsko-prepodavatel'skim sostavom Ukrainskoj juridicheskoj akademii v 1992 godu (4-5 marta 1993 g). Khar'kov: Ukr. jurid. akad., 74-77 [in Russian].
28. Popov, V.K. (1992). Pravo sobstvennosti na prirodnye resursy - forma obespechenija realizacii jekologicheskih interesov: planovaja nauchnaja rabota za 1992 god. Khar'kov: Ukr. jurid. akad. [in Russian].
29. Pro vidchuzhennia zemelnykh dilianok, inshykh ob'iektiv nerukhomoho maina, shcho na nykh rozmishcheni, yaki perebuvaiut u pryvatnii vlasnosti, dlia suspilnykh potreb chy z motyviv suspilnoi neobkhidnosti: Zakon Ukrainy vid 17.11.2009 r. № 1559-VI. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1559-17.
30. Pro vidkhody: Zakon Ukrainy vid 05.03.1998 r. № 187/98-VR. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/card/187/98%D0%B2%D1%80/find3/page3?text=%B3%ED %F2%E5%F0%E5%F 1.
31. Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 21.06.2018 r. № 2469-VIII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/main/2469-19.
32. Pro osnovy natsionalnoi bezpeky Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 16.09.2003 r. № 964-IV. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/964-15.
33. Pro okhoronu atmosfernoho povitria: Zakon Ukrainy vid 16.10.1992 r. № 2707-XII URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2707-12/card2#Card.
34. Pro pryrodno-zapovidnyi fond: Zakon Ukrainy vid 16.06.1992 r. № 2456-XII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-12/card2#Card.
35. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 6 travnia 2015 roku «Pro Stratehiiu natsionalnoi bezpeky Ukrainy»: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 26.05.2015 r. № 287/2015. (2015). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, 43, art. 1353.
36. Pro roslynnyi svit: Zakon Ukrainy vid 09.04.1999 r. № 591-XIV. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/card/ 591-14.
37. Pro tvarynnyi svit: Zakon Ukrainy vid 13.12.2001 r. № 2894-III. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2894-14/page3?text=%B3%ED%F2%E5%F0%E5%F 1.
38. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy u spravi za konstytutsiinym podanniam 50 narodnykh deputativ Ukrainy shchodo ofitsiinoho tlumachennia okremykh polozhen chastyny pershoi statti 4 Tsyvilnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy (sprava pro okhoroniuvanyi zakonom
interes) vid 01.12.2004 г. № 18-rp/2004. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/card/v018p710-04.
39.Ulaeva, N.L. (2007). Kategorija interesa v chastnom prave. Candidate's thesis. Moscow [in Russian].
40.Shakhov, V.S. (1995). Ekolohichni interesy i prava liudyny. Pravova derzhava Ukraina: problemy, perspektyvy rozvytku: korotki tezy dopov. ta nauk. povidom. respubl. nauk.-prakt. konfer. 9-11 lystop. 1995 r. Kharkiv: Nats. yuryd. akad. Ukrainy im. Yaroslava Mudroho, 214-215 [in Ukrainian].
41.Shahov, V.S. (1989). Pravovoe regulirovanie ispol'zovanija ohotnich'ih ugodij. Voprosy ukreplenija socialisticheskoj zakonnosti i pravoporjadka, usilenija ohrany prav i zakonnyh interesov grazhdan v uslovijah perestrojki socialisticheskogo obshhestva. Kiev: UMK VO, 73-78 [in Russian].
42.Shahov, V.S. (1998). Jekologicheskie intresy v prave sobstvennosti na prirodnye ob#ekty. Problemy zakonnosti, issue 33, 93-100 [in Russian].
43.Shepelev, D.V. (2011). Problemy realizacii i zashhity interesov v prave. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow [in Russian].
44.Shul'ga, M.V. (1998). Aktual'nye pravovye problemy zemel'nyh otnoshenij v sovremennyh uslovijah. Khar'kov: Konsum [in Russian].
Анисимова А. В. Актуальные проблемы законодательного обеспечения экологических интересов в государственной политике Украины.
Рассмотрены концептуальные основы экологического интереса в законодательстве и науке экологического права, их соотношение с другими смежными правовыми категориями. Выявлены особенности влияния интересов на правовое регулирование экологических отношений. Предложена авторская формулировка понятия «интерес» как правовой категории, приведены ее классификации, исследовано влияние естественно-правовой доктрины на формирование общетеоретических положений обеспечения экологических интересов, определены направления совершенствования государственной экологической политики и законодательства в данной сфере.
Ключевые слова: государственная экологическая политика; естественно-правовая доктрина; эколого-правовая доктрина, экологическое законодательство; экологический интерес; публичный экологический интерес; государственный экологический интерес, частный экологический интерес.
Anisimova A. V. Actual problems of legislative support of environmental interests in the state policy of Ukraine.
The conceptual principles of ecological interest in the legislation and science of ecological law, their relation with other related legal categories are considered. The peculiarities of the influence of interests on the legal regulation of ecological relations are revealed. The actual formulation of the concept of «interest» as a legal category is proposed, its classification is given, the influence of the natural-legal doctrine on the formation of the general theoretical provisions of providing environmental interests is investigated, directions of improvement of the state ecological policy and legislation in this area are determined.
Keywords: state ecological policy; natural-legal doctrine; ecological and legal doctrine; environmental legislation; ecological interest; public environmental interest; state ecological interest; private environmental interest.
НадШшла до редколеги 17.10.2018 р.
