CC BY
14
Орипнальы досл1дження / Original Researches
благоприятного результата были задействованы. До сих пор доминирует мнение, что остеотропная терапия должна применяться лишь у пациентов старших возрастных групп. Это противоречит результатам проведенного исследования, которое установило значительную частоту ложных суставов у пациентов 20—39 лет. Уменьшение частоты ложных суставов в группе пациентов, принимавших остеотропную терапию, в частности Остеогенон, говорит о целесообразности дальнейшего изучения эффективности такой терапии у пациентов с переломами костей, в том числе у пострадавших молодого возраста.
Таким образом, проведенное в 2008—2009 гг. статистическое исследование позволило выявить ряд проблемных моментов, требующих дополнительного изучения причин нарушения консолидации переломов костей и перспективных направлений их коррекции. Полученные данные о положительном влиянии остеотропной терапии на изучаемые процессы позволяют определить это направление как одно из перспективных в комплексе мероприятий по лечению переломов, однако для подтверждения этого с точки зрения доказательной медицины необходимо проведение двойного слепого плацебо-контролированного исследования.
Список литературы
1. Влияние механогенеза диафизарных переломов на состояние костной ткани/В.Г. Климовицкий, В.М. Оксимец,
B.Ю. Черныш [и др.]//Травма. — 2010. — Т. 11, № 2. —
C. 141-146.
2. Возможность использования обогащенного тромбоцитами фибринового геля в лечении больных с переломами костей / А.В Калашников, А.Г. Зубенко, А.Т. Бруско, Л.М. Панченко// Збiрник наукових праць XV зИзду ортоnедiв-травматологiв УкраИни, 16—18 ве-ресня 2010р. — Днтропетровськ, 2010. — С. 107.
3. Использование клеточно-тканевых технологий при нарушении репаративного остеогенеза / В.Г. Климовицкий, В.М. Оксимец, В.Ю. Черныш [и др.]// Збiрник наукових праць XV зЪду ортоnедiв-травматологiв
УкраИни, 16—18 вересня 2010 р. — Днтропетровськ, 2010. — С. 80.
4. Исследование изменений прочностных свойств костной ткани под влиянием препарата Никомед CaD3 / Г. В. Иванов, М.Ю. Карпинский, Е.Д. Карпинская [и др.] // Збiрник наукових праць XV зИзду ортопедiв-травматологiв УкраИни, 16—18 вересня 2010 р. — Дшпропетровськ, 2010. — С. 99.
5. Корж Н.А. Новые технологии в регенерации кости / Н.А Корж, Н.В. Дедух // Збiрник наукових праць XV зЪду ортопедiв-травматологiв УкраИни, 16—18 вересня 2010р. — Дшпропетровськ, 2010. — С. 79.
6. Механизмы влияния мезенхимальных стволовых клеток на репаративный остеогенез / В.Г. Климовицкий,
B.М. Оксимец, А.Г. Попандопуло [и др.] // Збiрник наукових праць XV зЪду ортопедiв-травматологiв УкраИни, 16—18 вересня 2010 р. — Дшпропетровськ, 2010. — С. 105.
7. Объем исследований и лечебно-профилактической помощи ортопедо-травматологическим больным в поликлиниках /В.И. Гонгальский, Г.Ф. Мартыненко, Г.Т. Лих-варь [и др.]: Ведомственная инструкция МЗ УССР, 1987.
8. Опыт применения остеогенона в травматологии и ортопедии / С.С. Родионова, А.Ф. Колондаев, В.А Соколов, С.А. Марков // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. — 2001. — №4. —
C. 41-46.
9. Поворознюк В.В. Регенерация кости у животных с моделированным остеопорозом при использовании различных схем лечения препаратом «Бивалос»/В.В. Поворознюк, Н.В. Дедух, А.В. Макогончук// Збiрник наукових праць XVзЪду ортопедiв-травматологiв УкраИни, 16—18 вересня 2010р. — Дшпропетровськ, 2010. — С. 98.
10. Распространенность переломов костей и результаты их лечения в Украине (клинико-эпидемиологическое исследование) /Н.А. Корж, С.И. Герасименко, В.Г. Климовицкий [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2010. — № 3. — С. 26-35.
Получено 20.09.11 □
Климовицький В.Г., Черниш В.Ю.
Донецький нацюнальний медичний унтерситет
1м. М. Горького
ЧАСТОТА УПОВ1ЛЬНЕНО'| КОНСОЛ1ДАЦИ ПЕРЕЛОМ1В У ПОСТРАЖДАЛИХ Р|ЗНИХ В1КОВИХ ГРУП ТА ВПЛИВ НА НЕТ ОСТЕОТРОПНОТ ТЕРАПИ
Резюме. У робоп на бм даних статистичного достижения, що було здшснене за пщтримки компанй «бвромедекс Франс» (2819 переломiв), вивчено у порiвняльному аспекл частоту уповшьнено! консолщаци переломiв та несправжшх суглобiв у постраждалих рiзних вшових груп, а також серед пащенпв, яким проводилася та не проводилася остеотропна терап1я. Результати дослщження дозволили виявити низку проблемних аспекив, що потребують подальшого вивчення, яке, у свою чергу, буде сприяти бшьш читкому розумшню причин порушень репаративно! регенерацй кютково! тканини та можливостей впливу на цей процес остеотропно! терапй.
Ключовi слова: переломи шсток, уповшьнена консолща-ц1я, остеотропна терап1я.
Klymovitsky V.G., Chernysh V.Yu. Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Ukraine
THE INCIDENCE OF SLOW CONSOLIDATION OF FRACTURES IN VICTIMS OF DIFFERENT AGE GROUPS AND THE INFLUENCE OF THE OSTEOTROPIC THERAPY
Summary. There has been compared the incidence of slow consolidation of fractures and false joints in patients of different age groups and in patients who received and did not received osteotropic therapy (2819 fractures) based on the data of the statistical study conducted with the assistance of Euromedex company. The study revealed a number of problem areas requiring further development that will contribute to a better understanding of the causes of impaired reparative regeneration of bone tissue and the influence of the osteotropic therapy on this process.
Key words: bone fractures, slow consolidation, osteotropic therapy.
TOM 12, №3 • 2011
www.trauma.mif-ua.com
97
■ Мкарю, що практикуе
To General Practitioner
УДК 616.72-007.248-089.843:618.29
БЕРЕЗКА M.S., ЛИТОВЧЕНКО В.О., ГРИГОРУКВ.В. Харювський нацюнальний медичний ун/верситет
AiKYBAAbHA ТАКТИКА ПРИ CYMiXHHX ТА КОНТРАААТЕРААЬНИХ ПЕРЕАОМАХ НИЖЫХ KiHUiBOK B YMОBAX КЗОЗ «ОБААСНА KAiHiЧHA AiKAРHЯ — ЦЕHТР ЕKCТРЕHOT MЕДИЧHOÍ ДОПОМОГИ ТА MЕДИЦИHИ ^ТАСТРОФ» м. XAРKOBA
Резюме. Авторами запропонований алгоритм л/кувальних заход/в для хворих ¡з сум/жними та контралате-ральними переломами нижн/х к/нц/вок. Ключов! слова: регенераця, д/аф/з, БSОC.
У сучасному житл травми е одшею з трьох основних причин смертностi населения разом iз серцево-судинними й онколопчними захворюваннями. З 1992 року смертшсть В1д травм упевнено посщае 2-ге мiсце i тим самим вщграе суттеву роль у депопуляци населення Украши. Частка по-мерлих у працездатному вiцi досягла 27 %, причому пере-важну бiльшiсть (80 %) становлять чоловiки [8, 10].
В Укрш'ш рееструеться до двох мшьйошв травм що-рiчно [3, 6].
Незважаючи на зменшення абсолютних показникiв травматизаци, смертнiсть продовжуе зростати за ра-хунок збiльшення частки високоенергетичних травм, отриманих переважно внаслщок ДТП. За останнiми повщомленнями, смертшсть унаслщок ДТП зросла на 15 %. Основна частка загиблих працездатного вжу — 70 %, з них до вжово! категори 15—40 роюв належать 90 % жертв автомобшьних аварiй. Також зростае показ-ник виходу на первинну швалщнють, останнiм часом вiн зрiс на 20—25 % [7].
У структурi травм переважають високоенергетичнi травми внаслщок ДТП. У 2004 рощ Генеральна асамб-лея ООН розглядала проблему ДТП, характеризуючи и як «глобальну кризу», цьому явищу навiть дали назву «пандем1я транспортних катастроф» [2].
Частка дiафiзарних переломiв за останш роки зросла з 13-20 % до 48,5 % [3, 11].
Переломи исток нижнгх кшщвок зустрiчаються в 2 рази частiше, н1ж верхн1х. У 30-48 % пошкодження опорно-рухового апарату поеднанi з пошкодженнями iнших органiв i систем.
Однобiчнi та контралатеральнi переломи нижнiх кшщвок зустрiчаються в 40 %, у переважнш бiльшостi
випадкiв (75 %) хоча б один i3 них носить вщкритий характер, ускладнення з боку HepBiB та судин були у 25 % [1, 6].
Для сум1жних пepeломiв нижньо! кiнцiвки харак-терне утворення додаткового вкрай нестабильного сегмента, що складаеться з дистального фрагмента стегна, колшного суглоба та проксимального уламка велико-гомшково! кiстки — так званого плаваючого колiна [4]. Особливо тяжкими для лжування вважають переломи, що вщносять до 2-го типу floating knee, а саме вну-тpiшньосуглобовi переломи дистального eпiмeтафiзу стегново! кiстки та проксимального eпiмeтафiзу вели-когомшково! кiстки. Дуже часто таю переломи супрово-джуються ушкодженням крупних судин у 21 % випадюв, у 32 % розвиваються шфекцшш ускладнення.
Незважаючи на досягнення сучасно! ортопеди та травматологи в л^ванш piзних кiсткових ушкоджень, загроза розвитку порушень репаративно! регенераци збертаеться й донинi. У травмованих iз поеднаними пошкодженнями вона становить 16—39 %. У цих хворих бшьш тривалий пepiод видужання, високий ризик розвитку гiподинамiчних i нeвpологiчних ускладнень, шва-лщизащ! [10].
бдиного методичного подходу до лжування сум1ж-них та контралатеральних пepeломiв кiсток нижньо! кiнцiвки на сьогодш не iснуе [3, 4, 9].
Тому ми пропонуемо наш алгоритм надання допо-моги, який був розроблений та впроваджений в умовах КЗОЗ «Обласна клтчна лжарня — Центр екстрено! ме-дично! допомоги та медицини катастроф» м. Харкова.
Мета дослщження: розробка та впровадження алгоритму лжування потерп1лих з одностоpоннiми сумжни-
98
Травма
Том 12, №3 • 2011
Лкарю, що практикуе / To General Practitioner
ми та контралатеральними переломами исток нижнгх кiнцiвок.
Матер1али й методи досл1дження
Ми вивчали тактику ведення хворих iз сум1жними та контралатеральними переломами стегново! кггки та исток гомшки.
Загалом була проаналiзована 71 iсторiя хвороби.
В основу роботи лягли арх1вш матерiали 44 юто-рiй хвороб — контрольно! групи, що були набраш в МКЛШНМД ш. проф. Мещаншова та травматолопч-ного вiддiлення КУОЗ «ОКБ — ЦЕМД та МК» м. Хар-кова протягом останшх 9 рокiв.
Основну групу становили 27 хворих, яких ми лжу-вали в умовах стацiонарiв вщдшення та вiддiлення поль травми КУОЗ «ОКБ — ЦЕМД та МК» м. Харкова з 2005 по 2010 рж.
Наймолодшому хворому виповнилося 16, а найстар-шому —75 роюв. Середнш вiк хворих становив 47 роюв. За вiком та статтю переважну бiльшiсть становлять чо-ловжи у працездатному вiцi (50 спостережень).
.Шкувальна тактика базувалася на поетапному тд-ходi з моменту госпiталiзацi! хворого до моменту, коли перелом зрюся.
Алгоритм лiкувально! тактики наведений нижче (рис. 1).
III етап — реабттафя
Хворий i3 сум1жними або контралатеральними переломами ккток нижнiх кiнцiвок
Залежно вiд тяжкостi отриманоТ травми та загального стану хворого проводили оцшку тяжкостi за ISS
Z
ISS > 40 бал1в — обстеження (лаборатории — клш1чний анал1з кров1, група кров1 та резус-приналежшсть, бюх1м1я кров1, коагулограма); комп'ютерна томограма голови, рентгенограф|я ОГК, обзорна таза, черепа, пошкоджених к1нц1вок у прямш проекцп, УЗД внутршшх оргашв в умовах реашмацп або операцшноТ, не затримуючись у приймальнш юмнат
25 < ISS < 40 бал1в — обстеження (лабораторш — клш1чний анал1з кров1, група кров1 та резус-приналежнкть, бюх1м1я кров1, коагулограма; рентгенография ОГК, пошкоджених к1нц1вок у двох проекциях), при скаргах — комп'ютерна томограма голови, рентгенография — обзорна таза, черепа, хребта при необхщност1, УЗД внутршшх оргашв починають у приймальнш юмнал i продовжують у вщдтенш пол1травми + протишокова тератя
ISS < 25 бал1в — обстеження у повному обсяз1 в приймальнш юмнал. Надал1 хворий надходить у вщдтення пол1травми
З моменту отримання травми ми годин
З моменту отримання травми минуло бтьш шж 24 години
ISS > 40 бал1в при надходженш:
1) протягом перших 12 годин ф|ксац1я перелом1в апаратами зовшшньоТ фксаци на стрижньовш основу ПХО, можливо двома бригадами, протишоков! заходи, кранютом1я, лапароцентез, при необхщноат лапаротом1я, дренування грудноТ порожнини;
2) з 1-ï по 7-му добу проводиться комплекс заходов, спрямований на стаб1л1зац1ю стану;
3) з 8-ï доби проводиться кшцева ф|ксац1я уламюв
25< ISS < 40 бал1в при надходженш. Б1ОС + комбшований остеосинтез + протишоков! заходи та оперативна втручання на ¡нших органах i системах при наявност показань
ISS < 25 бал1в при надходженш. Оперативна втручання без обмежень за обсягом + профилактика ускладнень
Протягом 7-10 д|б комплекс заходов спрямований на стаб1л1зац1ю стану + стаб1л1зац1я юсткових уламюв апаратами зовшшньо'| фксаци на стрижньовш основ1
Режим. Хворим iз сумiжними переломами юсток нижньоУ кiнцiвки у проксимальнш та середнiй третинi нижню кшфвку залишали в розiгнутому положеннi, у дистальнш третинi — розташована на подушц з кутом у колшному суглобi, близьким до 90°.
ЛФК. З першоУ доби хворим дозволяли виконувати вправи на iзометричну напругу м^в пошкоджених кiнцiвок або кшфвки. З третьоУ доби дозволяли розробляти рухи в сумiжних з переломами суглобах та з п'ятоУ доби — осьове навантаження. Навантаження на момент зняття швiв — на 12-ту добу — в пошкодженш юнфвЦ або кiнцiвках доводили до 50 % (проба з вагами). Нижш кш^вки бинтували еластичним бинтом для профтактики тромбоемболiчних ускладнень, починаючи вiдразу пiсля оперативного втручання, продовжували 1,5 мiсяця. Починаючи з 2-го тижня цим хворим дозволяли поступово доводити навантаження до повного на 1,5 мкяця з моменту операци.
Медикаментозно. З моменту оперативного втручання вам хворим призначали антикоагулянтну та антиагрегантну тератю, антибютикотератю, знеболюючi залежно вщ iнтенсивностi больового синдрому, шфузшну та трансфузiйну терапiю за показаннями, виконували перев'язки тсляоперацшних ран.
Призначали хондропротектори протягом 3 мiсяцiв, полiвiтамiннi комплекси на 1,5 мiсяця. Продовжували антиагрегантну тератю з 12-У до 35-У доби.
Ортопедичний режим: тсля виписування зi стацiонару призначалась л^вальна фiзична культура для розробки р^в у сумiжних iз переломом суглобах та виконання рухового режиму.
На термш амбулаторного л^вання всi хворi знаходились пiд наглядом травматолога за мкцем проживання. Контрольнi огляди па^енлв здiйснювали амбулаторно у строки 1,5 мк., 6 мiс., 1 рк, 1,5 року.
Рентгенологiчно оцiнювали стутнь репаративних процесiв у мiсцi перелому, давали рекомендацГУ щодо подальшого рухового режиму.
Рисунок 1. Алгоритм лкувальноУ тактики хворих Iз сум1жними та контралатеральними пошкодженнями ксток нижн1х к1нц1вок
Том 12, №3 • 2011
www.trauma.mif-ua.com
99
