CC BY
50
Лiкapю, ùo пpaктикye I To General Practitioner
Результати та ïx обговорення
Можливий обсяг надання допомоги визначали за до-помогою системи ощнки тяжкостi отримано'1 травми за ISS, а для ощнки результата л^вання застосовували побальну систему С.Д. Тумана (1983) у нашш модифь каци.
Функцiональне вщновлення кiнцiвки в обох групах збiгалося з середнiми термшами зрощення дiафiзарних переломiв кiсток. Ощнка результатiв лiкування дiафi-зарних переломiв проводилась на момент ïx консолща-
Ц11.
Найбiльший вщсоток добрих результата отримали в основнiй клiнiчнiй груш. Порушень остеорепараци' та виникнення гншно-некротичних ускладнень виявлено не було.
Найменший вщсоток добрих результата ми отримали у хворих контрольно'! групи. Звертае на себе увагу значний вiдсоток незадовшьних результатiв в цiй групi хворих, який становить 16,8 %. На нашу думку, термш консолщаци перелому та вщновлення функци' кiнцiвок е найщншшим критерiем у лiкуваннi хворих, оскшьки вiн вказуе на правильшсть лiкувальноï тактики взагалi та адекватшсть проведених оперативних методiв лiку-вання.
Висновки
1. Якомога б1льше рання стабiлiзацiя сум1жних та контралатеральних переломiв нижшх кiнцiвок дозволяе якомога ранiше активiзувати хворих, попередити гшо-динамiчнi розлади, пщвищити якiсть життя.
2. Дозоване навантаження кшщвок, особливо при застосуванш Б1ОС на 5-ту добу, дозволило при-швидшити реабiлiтацiйно-вiдновнi заходи та тим самим не тшьки дозволило якомога рашше вiдновити опороздатшсть кiнцiвки, а й дозволило вщновити працездатнiсть через 1,5—2 мiсяця вщ моменту отри-мання травми.
Список л1тератури
1. Бодулин В. В. Функциональное лечение закрытых диафизарных переломов бедра и голени при политравме/ А.К. Хералов, А.А. Воротников, И.Н. Анисимов // Анналы травматологии и ортопедии. — 1995. — № 2. — С. 49-53.
2. Всемирный доклад по предупреждению дорожно-транспортного травматизма:резюме/ редакщя Mar-
gie Pend et al. / Всемирная организация здравоохранения. Женева. 2004 (http://www.who.int).
3. Гайко Г.В., Дiафiзарнi переломи в структурi травм опорно-рухово1 системи у населення Украти /
A.B. Калаштков, В.А. Боер, П.В. Шктш, А.М. Чичирко, Т.П. Чалайдюк // ВЬсник ортопеди, травматологи та протезування. — 2006. — № 1. — С. 84-7.
4. Гиршин С.Г. Клинические лекции по неотложной травматологии — М.: Издательский дом «Азбука», 2004. — 544 с.
5. Калинкин О.Г. Медицинская технология лечения больных с множественными диафизарны-ми переломами длинных костей конечностей / О.Г. Калинкин, С.Н. Кривенко и соавторы // Проблеми вiйськовоï охорони здоров'я. Збiрник наукових праць Украïнськоï вiйськово-медичноï академiï. — Кыв: Янтар, 2002. — Випуск 11. — С. 595-603.
6. Корж М.О. Стан ортопедо-травматологiчноï служби Украти та заходи з покращання ïï дiяльностi / Корж М.О., Яременко Д. О., Шевченко О.Г. // Ортопедья i травматологiя: проблеми якостi: Зб. наук. праць за матерiалами наук.-практ. конф., присвячено1 75-рiччю вiд дня народження заслуженого дьяча науки i техшки Украти, проф. М.1. Хвисюка. — Х.:ХМАПО, 2009. — С. 5-9.
7. Корж М.О. Актуальш медико-сощальш питання в проблемi дорожньо-транспортного травматизму / М. О. Корж, В. О. Танькут // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2002. — № 3. — С. 6-10.
8. Пастернак В.М. Структура iнвалiдностi потерпыих Ьз множинними й iзольованими переломами довгих ксток ктщвок / В.М. Пастернак, С.М. Кривенко,
B.Ю. Ченниш // Травма. — 2002. — Т. 3, № 1. —
C. 40-43.
9. Пожариский В.Ф. Политравмы опорно-двигательной системы и их лечение на этапах медицинской эвакуации. — Москва: Медицина, 1989. — 253 с.
10. Соколов В.А. Множественные и сочетанные травмы. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. — 512 с.
11. Травматология и ортопедия: В 4 т. / Под ред. Н.В. Корнилова. — СПб.: Гиппократ, 2004. — Т. 3: Травмы и заболевания нижней конечности. — 2006. — 896 с.
Отримано 04.04.11 □
Березка Н.И., Литовченко В.А., Григорук В.В. Харьковский национальный медицинский университет
ЛЕЧЕБНАЯ ТАКТИКА ПРИ СМЕЖНЫХ И КОНТРА-ЛАТЕРАЛЬНЫХ ПЕРЕЛОМАХ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ
В УСЛОВИЯХ КУОЗ «ОБЛАСТНАЯ КЛИНИЧЕСКАЯ БОЛЬНИЦА — ЦЕНТР ЭКСТРЕННОЙ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ И МЕДИЦИНЫ КАТАСТРОФ» г. ХАРЬКОВА
Резюме. Авторами предложен алгоритм лечебных мероприятий у больных при смежных и контралатеральных переломах нижних конечностей.
Ключевые слова: регенерация, диафиз, БИОС.
Berezka M.I., Litovchenko V.O., Grygoruk V.V. Kharkív National Medical University, Kharkiv, Ukraine
THERAPEUTIC MANAGEMENT AT ADJACENT AND CONTRALATERAL LOWER EXTREMITY FRACTURES UNDER THE CONDITIONS OF MIHC «REGIONAL CLINICAL HOSPITAL — CENTER OF EMERGENCY MEDICINE AND DISASTER MEDICINE» OF KHARKIV
Summary. The authors suggested the therapeutic interventions in patients with adjacent and contralateral lower extremity fractures.
Key words: regeneration, diaphysis, BIOS.
■ Мкарю, що практикуе
To Generаl Practitioner
Ф1ЩЕНКО В.О., ЯРЕМИН С.Ю., Ф1ЩЕНКО О.В., НАЗЗАЛЬ МУАНЕС РАДВАН, БАШИНСЬКИЙ Г.П. В'/нницький нацюнальний медичний ун/верситет ¡м. М.1. Пирогова, кафедра травматологи, ортопедн та ХЕС
ПОМИЛКИ ТА УСКЛАДНЕННЯ ПРИ Л1КУВАНН1 ПЕРЕЛОМ1В КЛЮЧИЦ
Резюме. У статт/ висвтлен/ види л/кування перелом/в ключиц/ — консервативне й оперативне л/кування, переваги та недол/ки даних метод/в, особливост/ вибору металоконструкцИ при оперативному л/куванн/ та ранн/результатл/кування, що /люструють р/зницю в якост/л/куваннязалежно в/д обраного методу. Осо-бливу увагу прид/лено ускладненням та помилкам при л/куванн'/. Ключов! слова: перелом ключиц/, нак/стковий остеосинтез.
Пошкодження ключищ зустрiчаються досить часто. За даними лггератури, переломи ключищ ста-новлять 2,6—19,5 % уих ушкоджень исток скелета, причому 70 % хворих — це постраждалi молодого пра-цездатного вiку.
Ключиця, з'еднуючи верхню кiнцiвку з грудною кликою, мае важливе значення в забезпеченш функцп та стабшзацп плечового пояса. До найбшьш тяжких пошкоджень вiдносяться багатоуламковi переломи ключищ, при яких змщення уламкiв може призвести до пошкодження судинно-нервового пучка, а поверхневе розташування уламюв — до перфораций шюри.
У вiтчизнянiй i зарубiжнiй лiтературi наведена ве-личезна кiлькiсть класифжацш та методик лiкування даних ушкоджень, що свщчить про !х недосконалють [9-12].
Найбiльш вiдомi консервативнi методи л^вання переломiв ключицi, спрямованi на репозищю шляхом усунення змiщення уламюв по довжинi й утримання до зрощення, але бiльшiсть iз них е методами минулого, а на практищ використовуються найбiльш оптимальнi методики.
Незважаючи на те що повна репозищя й утримання уламкiв досягаються далеко не завжди, багато авторiв у сво!х публiкацiях не вiдзначають ускладнень, пов'язаних iз незрощенням ключицi при консервативному л^ван-нi [1, 6, 7].
Сьогодш найбiльш часто для лiкування переломiв ключицi застосовуеться вщкрита репозиц1я й фiксацiя за допомогою накiсткового i внутрiшньокiсткового фж-сатора.
Матер1ал та методи
В основу ще! роботи покладено ретроспективний аналiз та порiвняння методiв лiкування переломiв ключицi, а також !х ускладнення, недолжи та переваги.
При консервативному лжуванш, що залишаеться найбiльш поширеним i застосовуеться приблизно в 75 % постраждалих iз переломами ключищ, кшьюсть негативних результатiв може досягати, за рiзними даними, 14,1-25,8 % [13].
З огляду на це останшми роками спостертаеться тенденщя до розширення показань до оперативного ль кування.
Проблемними залишаються уламковi переломи ключищ, при лжуванш яких кшьюсть позитивних результатiв за умов застосування традицшних методик, може не перевищувати 60,3 % [13], що свщчить про необхщшсть розробки та впровадження методик, як найбшьш повно враховують особливост таких переломiв. Зокрема, не вивченi в порiвняльному аспектi фiксацiйнi можливостi рiзних конструкцiй для остеосинтезу при лжуванш уламкових перело-мiв ключицi.
Нами встановлено, що iммобiлiзацiя пов'язками здшснювалася в основному при переломах ключищ з незначним змщенням в оиб молодого та похилого вiку. При переломах зi змiщенням уламкiв проведено ручну репозищю, накладено гшсову пов'язку строком на 1-1,5 мюяця з моменту травми. Уим хворим тсля зняття пов'язок проводилося фiзiофункцiональне ль кування, спрямоване на вiдновлення функци пошко-джено! кiнцiвки.
Консервативним методом були пролжоваш 64 хворi (табл. 1) iз переломами ключицi, серед них 10 хворих мали таю ускладнення, як штерпозищя м'яких тканин (що е абсолютним показанням до оперативного лжування) — 3 хвор^ повторне змщення
Таблиця 1. Розподл за статтю та видом перелому
Стать Звичайний перелом Уламковий перелом
Жшоча 26 4
Чоловiча 32 2
Вид оперативного втручання Кшьмсть хворих
Остеосинтез спицею Юршнера 10
Остеосинтез пласкою пластиною 12
Остеосинтез двоплощинною пластиною 34
ного втручання
Вид оперативного втручання
Остеосинтез спицею Юршнера
Остеосинтез пласкою пластиною
Остеосинтез двоплощинною пластиною
Кшьюсть хворих
10
12
34
уламкiв через ослаблення гтсово! пов'язки — 6 хворих, змщення уламкiв при багатоуламкових переломах ключищ — 2 пащенти. Це становить практично 25 % хворих iз переломами ключищ, яким проведено консервативне л1кування, що е свiдченням достатньо високого рiвня ускладнення.
Оперативним методом л1кування пролiковано 56 хворих (табл. 2).
Використовувалися три види остеосинтезу. За основу прийнято основнi принципи остеосинтезу: точне ствставлення уламк1в, стабшьне !х утримання на весь перюд зрощення.
Для л1кувально! 1ммобшзацп тсля оперативного лiкування при використанн1 спиць та пласких пластин було обрано гшсову пов'язку Дезо, строк 1ммобшзацп становив 28 дн1в.
Що стосуеться лжувально! 1ммобшзаци п1сля оперативного лжування при використанн1 двоплощинно! плас-тини, обрано косинкову пов'язку термшом на 12 дн1в.
Середнш термш перебування в стац1онар1 оперова-них хворих становив 16 ± 3 дш. П1сля зняття пов'язок вщновне л1кування продовжувалося в амбулаторних умовах. Видалення 1мплантата зд1йснювалося через 8—10 мюящв п1сля оперативного втручання.
Рентгенограми хворих, яким було проведено опера-тивне лжування перелом1в ключиц р1зними видами остеосинтезу, наведет на рис. 1.
Для остеосинтезу перелом1в ключищ використовувалися так1 види конструкций:
— спиц К1ршнера (рис. 2);
— накют пласк1 пластини (рис. 3);
— двоплощинна пластина (рис. 4).
Результати та обговорення
У 4 1з 10 пащенив було виконано остеосинтез спицею Юршнера, в одного з них спостер1галася м1грац1я спит, що призвело до змщення уламюв ключиц1, у другого — нагноення в дтянщ тсляоперацшно! рани та загроза перфорацп шк1ри.
У двох пац1ент1в тсля остеосинтезу пласкою пластиною спостер1галася м1гращя гвинт1в 1з подальшим переломом металоконструкцп, що призвело до прове-дення повторного оперативного л1кування — видалення металоконструкцП, проведення репозицп уламюв та ф1ксацп !х двоплощинною пластиною.
У найбшьшо! юлькоси пащент1в (34 особи) проведено остеосинтез двоплощинною пластиною. У жодного з них не виявлено ускладнень у тсляоперацшному перю-д1, а також затримки терм1н1в консолщацп.
КлЫчний приклад 1
Хворий К., 43 рок1в, отримав травму в побуть З д1а-гнозом закритого перелому право! ключищ гостталь зований у травматолопчне в1дд1лення. Хворому проведено оперативне л1кування — в1дкриту репозиц1ю уламк1в, остеометалосинтез пластиною. Шсляопера-цшний перюд переб1гав без ускладнень, рана загошась первинно. Через 2 м1с. 1з моменту операцп виконано контрольну рентгенограф1ю, яка виявила остеол1з л1-во! ключищ.
Рентгенограма хворого до оперативного л1кування та контрольна рентгенограма тсля 2 мюящв 1з моменту операцп наведен1 на рис. 5.
Рисунок 2. Вдкрита репозиця уламк'ш, остеометалосинтез спицею Юршнера
Рисунок 3. Вдкрита репозиця уламюв, остеометалосинтез пласкою пластиною
Рисунок 1
Рисунок 4. Вдкрита репозиця уламюв, остеоме талосинтез двоплощинною пластиною
Лкарю, що практикуе / To General Practitioner
Рисунок 5
КлЫчний приклад 2
Хворий М., 25 рок1в, отримав травму пiд час ДТП. З дiагнозом закритого перелому л1во! ключицi зi зм1-щенням гостташзований. Проведено оперативне л1ку-вання — вщкриту репозицiю уламк1в iз фжсащею спицею К1ршнера. Пiсляоперацiйний перюд перебiгав без ускладнень, рана загошася первинно, шви знято. На 17-й день 1з моменту операцп вщбулася мiграцiя спиц1, що призвело до змщення уламк1в, а отже, й до повторного оперативного лжування.
Кл1н1чний приклад 3
Хворий В., 37 рок1в, отримав травму тд час занять спортом. Гостташзований у травматолопчне вщдшення 1з дiагнозом закритого перелому право! ключищ. Проведено оперативне л!кування хворого — вщкриту репо-зиц1ю уламк1в, нак1стковий остеометалосинтез пласкою пластиною. П1сляоперац1йний пер1од переб1гав без ускладнень, але на 20-й день 1з моменту операци вщбулася м1грац1я гвинт1в 1з переломом пластини, що призвело до повторного оперативного л1кування — прове-дення остеометалосинтезу двоплощинною пластиною.
Висновки
Таким чином, анал1зуючи види та методи л1кування, можна стверджувати:
1. Найбшьш оптимальним з точки зору терм1шв л1ку-вання, строк1в 1ммобшзацп та результат1в оперативного
Фищенко В.А., Яремин С.Ю., Фищенко A.B., Наззаль Муанес Радван, Башинский Г.П. Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, кафедра травматологии, ортопедии и ХЭС
ОШИБКИ И ОСЛОЖНЕНИЯ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ПЕРЕЛОМОВ КЛЮЧИЦЫ
Резюме. В статье освещены виды лечения переломов ключицы — консервативное и оперативние лечение, преимущества и недостатки данных методов, особенности выбора металлоконструкции при оперативном лечении и ранние результаты лечения, которые иллюстрируют разницу в качестве лечения в зависимости от избранного метода. Особое внимание уделено ошибкам и осложнениям при лечении.
Ключевые слова: перелом ключицы, накостный остео-синтез.
втручання е наюстковий синтез двоплощинною пластиною як метод, що забезпечуе найбшьш ранш строки зняття 1ммобшзацп та найкрашд вщдалеш тсляопера-цшш результата .
2. Завдяки особливостям будови металоконструкцп досягаеться ефективна ф1ксац1я ïï на юстщ, що уне-можливлюе мпращю двоплошинноï пластини. Завдяки цьому термш зрощення е м1шмальним, а результати ль кування в1дм1нними.
Список л1тератури
1. Анкин Л.Н. Практическая травматология: европейские стандарты диагностики и лечения / Л.Н. Анкин, Н.Л. Анкин. — М.: Книга плюс, 2002. — С. 8-11.
2. Казарезов М.В., Бауэр И. В., Королева А.М. Травматология, ортопедия и восстановительная хирургия. — Новосибирск, 2004. — С. 120-124.
3. Кравченко О.Ф. Первичный остеосинтез спонгиоз-ным винтом при переломах ключицы // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2006. — № 1. — С. 20-23.
4. Невiдкладнi стани в медициш / За ред. В.П. Маленького. — Втниця, 2000. — С. 188.
5. Нев1дкладш стани / За ред. М.С. Регеди. — Льв1в, 2003. — С. 775-778.
6. Неотложная травматология: Пер. с англ. Т.А. Ска-летта, Дж. Д. Шайдер. — М., 2005. — С. 383-389.
7. Скляренко Е.Т. Травматолог1я i ортопедгя. — К., 2005. — С. 71-72.
8. Скорая и неотложная медпомощь / Под ред. И.С. Чекмана. — К, 2002. — С. 172-177.
9. Кравченко О.Ф., ОнищенкоA.B., Носивец Д.С. — 2006.
10. Zhu X, Li W, Chen Z — 2004.
11. Бейдик О.В., Ромакина Н.А. — 2004.
12. Nowak J. ßt al. — 2000.
13. Lazarides S., Zafiropoulos G. — 2006.
14. Бейдик О.В., Евдокимов М.М., Ромакина Н.А. — 2003.
Отримано 10.08.11 □
Fishchenko V.O., Yaremyn S.Yu., Fishchenko O.V., Nazzal Muanes Radwan, Bashynsky G.P. Vinnitsya National Medical University named after M.I. Pyrogov, Department of Traumatology, Orthopedics, Vinnitsya, Ukraine
ERRORS AND COMPLICATIONS IN TREATMENT OF CLAVICLE FRACTURES
Summary. The article describes types of clavicle fractures treatment — conservative and surgical, advantages and disadvantages of these methods, features of choice of hardware in surgical treatment and early results of treatment showing the difference in the quality of treatment depending on the chosen method. Special attention was given to mistakes and complications in treatment.
Key words: clavicle fractures, external fixation.
■ Мкарю, що практикуе
To General Practitioner
YAK 616.72-002.77-053.37/.81-08
БУР'ЯНОВ O.A.1, MAPY0KO T.B.2, ПШЕНИЧНИЙ Т.е.1 1Нацюнальний медичний ун/верситет /м. О.О. Богомольца, м. Ки!в 2Нацюнальна медична академ'/я п/слядипломноТ осв'/ти ¡м. П.Л. Шупика, м. Ки!в
СУЧАСНИЙ niAXiA ДО PAHHbOl Д|АГНОСТИКИ ЮВЕЫЛЬНОГО РЕВМАТО1ДНОГО АРТРИТУ
Резюме. Ювен/льний ревматоТдний артрит — одне з найтяжчихзахворювань дитячого в/ку. У зв'язку з труд-нощами ранньоТ д/агностики ювенльного ревматоидного артриту впродовж перших 3 м/сяц/в правильний д/агноз був установлений лише у 46 % випадк/в. Упровадження в практику новихд/агностичних тест/в (визна-чення антитл до цитрулнованих протеТн/в) дозволяв поставити д/агноз на ранн/х етапах захворювання та розпочати л/кування.
Ключовi слова: ювенльний ревматоТдний артрит, цитрулнування, антигени, /мунн/ комплекси.
Ювеншьний ревматощний артрит (ЮРА, клас XIII, М 08.0) — хрошчне системне запальне захворювання або гетерогенна група захворювань сполучно! тканини i3 складним автс^мунним патогенезом, що характеризуется прогресуючим ураженням переважно периферичних (си-новiальних) суглобiв за типом ерозивно-деструктивного полiартриту й призводить до порушення функци суглобiв, !х деформацй', а в майбутньому — до швапщизаци хворого (В.А. Насонова, М.Г. Астапенко, 1989; Я.А. Сигидин, 1996).
Поширешсть захворювання в Украхт, згщно з даними рiзних авторiв, становить 0,41 на 1 тис. дитячого населення, i на сьогоднi по Украхт нараховуеться близько 3 тис. хворих дтей. Захворювання вражае дiтей ус1х вiкових груп, але найчастхше дебют припадае на вiк до 7 роюв, приблизно в 50 % випадюв — до 5 роюв. Соцiапьне значення захворювання пов'язане не тшьки з прогресуючим характером захворювання та поширешстю його серед дней, а i з його наслхдками. Через 3—5 роюв майже в 50 % випадюв захворювання призводить до значно! втрати активного способу та зниження якостi життя та в 25—60 % — до швапщносп [1, 2, 4]. Смертшсть в!д ЮРА серед дней сягае 0,5—1 % випадюв.
Окрш того, на вхдмшу в!д ревматоидного артриту в до-рослих, ЮРА характеризуеться значним полiморфiзмом первинних проявiв, перебiгу, уражень внутрiшнiх органiв, що в 27,5 % приводить до помилково! дiагностики навiть через рiк пiспя початку захворювання.
Таким чином, проблема ЮРА на сьогодш е актуальною з урахуванням частоти виявлення, початку захворювання з раннього вжу, розвитку швашдностх з дитинства, можпи-вого несприятливого прогнозу. Не можна недооцiнювати сощапьний та економiчний аспекти проблеми ЮРА: труд-нощi в процесi виховання та навчання таких дiтей, значш матерiапьнi витрати на дiагностику та лжування, витрати на працю медичного персоналу. Розпочавшись у дитячому вщ, ЮРА, часто з ускладненнями, становить значну проблему в кардюревматологи дорослих.
Нами було проанапiзовано результати обстеження та л1кування 198 пащентхв iз ЮРА, якi зверталися по допо-могу до ДУ НД1 травматолог!! та ортопед!! АМН Укра!ни, на кафедру травматолог!! та ортопеда НМУ 1м. О.О. Бого-мольця, кафедру пед!атр!х № 2 Нащонапьно! медично! академ!! тслядиппомно! осв!ти 1м. П.Л. Шупика.
У зв'язку з труднощами диагностики раннього ЮРА впродовж перших 3 мюящв правильний дагноз був установлений лише у 46 % випадюв (91 пащент). Серед дiагнозiв у цей перюд найчастхше зустрiчапись: реактивний артрит (синов!!т), посттравматичний синовит (артрит), ревматизм, гншний артрит, туберкульозний артрит (табл. 1).
Лише 29,8 % пащенпв звернулось по квашфшэвану ор-топедичну допомогу впродовж першого року захворюван-ня, отримуючи лжування у педiатрiв та ревматолопв, що, на нашу думку, негативно впливае на якхсть подапьшого л1кування. Варто також в1дзначити досить поверхневу обь знанiсть ортопедiв з особливостями саме ювен!льно! форми ревматощного артриту та використання п!дход!в у дагнос-тищ та лiкуваннi, прийнятих при ревмато!дному артритi в дорослих, що приводить до дагностичних i лжувапьних помилок. В!дсутшсть специф!чних лабораторних маркер!в д!агностики та низька чутливють юнуючих метод!в, недо-сконатсть юнуючих дагностичних критерив !з адаптащею для дитячого вжу роблять ранню д!агностику ЮРА складним завданням [2, 3].
За даними л!тератури, переважно суглобова форма ЮРА зустр!чаеться майже в 70 % випадюв, а ураження колшного суглоба, найбхпьш характерне при переважно суглобовш форм!, зустр!чаеться у 2/3 пащенпв [1, 3, 4]. На основ! анатзу джерел лхтератури можна стверджувати, що труднощ! в д!агностищ артрита у дтей пов'язаш як з ана-томо-морфолопчними особливостями дитячого оргашзму, так i з вщсутшстю чхтких клшшэ-лабораторних, морфоло-пчних критерйв диагностики, схем та методик обстеження пащенпв запежно в!д переб!гу та стад!! захворювання. Для бхпьшосп пащенпв характерш моно- (24,5 %) та ожго-
